| Амур | |
|---|---|
| | |
| | |
| 52°59′27″ пн. ш. 141°02′48″ сх. д. / 52.99110000002777809° пн. ш. 141.04670000002775510° сх. д. | |
| Витік | злиття Аргуні і Шилки |
| • координати | 53°19′59″ пн. ш. 121°28′53″ сх. д. / 53.33330000002777638° пн. ш. 121.48140000002777583° сх. д. |
| • висота, м | 304 м |
| Гирло | в районі Ніколаєвська-на-Амурі |
| • координати | 52°59′27″ пн. ш. 141°02′48″ сх. д. / 52.99110000002777809° пн. ш. 141.04670000002775510° сх. д. |
| • висота, м | 0 |
| Басейн | басейн Амуру |
| Країни: | КНР, Росія, Монголія |
| Прирічкові країни: | КНР, Росія |
| Регіон | Забайкальський край Амурська область Єврейська автономна область Хабаровський край Хейлунцзян |
| Довжина | 4 444 км |
| Площа басейну: | 1 855 000 км² |
| Середньорічний стік | 12 800 м³/сек |
| Притоки: | Анюй, Сунґарі, Уссурі (праві) Амазар, Зея, Бурея, Амгунь (ліві) |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Аму́р (рос. Амур, маньчжурська: ᠰᠠᡥᠠᠯᡳᠶᠠᠨ
ᡠᠯᠠ sahaliyan ula), Хейлунцзян або Хейлун (кит. трад. 黑龍江, спр. 黑龙江, піньїнь Hēilóngjiāng, «річка Чорного дракона») — сьома за довжиною річка Землі, що протікає на кордоні Російської Федерації, КНР. Утворюється злиттям річок Аргунь і Шилка, впадає в Амурський лиман Охотського моря. Гирло в районі Ніколаєвська-на-Амурі має ширину 16 км. Довжина від витоку Аргуні — 4 444 км, площа басейну — 1 855 тис. км².
Найбільші міста на Амурі: Благовєщенськ, Хейхе, Хабаровськ, Комсомольськ-на-Амурі, Ніколаєвськ-на-Амурі.
Опис
За гідрографічними особливостями Амур поділяють на 3 частини. Верхня частина до гирла річки Зеї (до міста Благовєщенська, довжина 897 км) має гірський характер. Амур тече переважно поміж високими скелястими берегами в горах Великого Хінгану, що поступово відходять від річки. У середній частині (1 003 км — від Благовєщенська до Хабаровська) Амур тече Зейсько-Буреїнською рівниною. Течія спокійна, у руслі багато островів; береги то високі, круті, то низькі, пологі. Нижче гирла Буреї Амур прорізує Буреїнський хребет та Малий Хінган, протікає вузькою долиною. Від села Катерино-Нікольського Амур виходить з гір і далі до Хабаровська тече широкою Амуро-Сунгарійською рівниною. Береги тут переважно низькі, пологі. Ширина русла — 1 км і більше. У нижній частині (близько 950 км) Амур — могутня річка, шириною 1—2 км, тече Нижньо-Амурською низиною, що має багато озер, з'єднаних з Амуром протоками.
Живлення переважно дощове. Влітку та восени звичайно буває декілька паводків. Весняна повінь незначна через малі снігові запаси. Пересічна річна витрата води Амуру в гирлі 11 000 м³/сек, що дає стік води за рік 347 км³. Льодостав з початку листопада до початку травня у верхів'ях та з кінця грудня до кінця квітня в пониззі. Каламутність Амуру порядку 105—1102 г/м³. За хімічним складом вода Амуру належить до гідрокарбонатного класу і має малу мінералізацію.
Амур багатий на рибу. Видова різноманітність риб Амуру ставить його на перше місце серед річок Росії. Основні промислові риби — лососеві (кета, горбуша — близько 50 % річного улову на Амурі), осетрові (калуга та осетер японський), коропові (карась, сазан, товстолоб, верхогляд, амур білий та чорний), сом амурський, риба-мандарин і щука.
Амур судноплавний на 3 212 км, це — головна водна магістраль Далекого Сходу Росії. Основні пристані: Благовєщенськ, Хабаровськ, Комсомольськ-на-Амурі, Ніколаєвськ-на-Амурі. Вздовж Амуру протягом 900 км тягнеться державний кордон Росії з Китаєм.
Освоєння Амуру росіянами почалося з 1644–1651 років (походи загонів В. Д. Пояркова та Є. П. Хабарова). Найвідомішим дослідником Амуру був Г. І. Невельськой (Амурська експедиція 1849—1855).
Гідрографія
Середньомісячний стік Амуру (м³/с), який вимірювався на гідрометричної станції в Комсомольську-на-Амурі.
Дані розраховані за період з 1933 по 1990 рік.
За площею басейну (1 855 000 км²) Амур займає четверте місце серед річок Росії (після Єнісею, Обі і Лени) і десяте місце серед річок світу. Басейн Амуру розташований в межах трьох держав — Росії (995 тисяч км², близько 54 % території), також Китаю (44,2 %) і Монголії (1,8 %). Середньорічна витрата води в районі Комсомольска-на-Амурі — 9 819 м³/с, в районі гирла — 11 400 м³/с.
За особливостями долини річка розділяється на три основні ділянки: Верхній Амур (до гирла річки Зея; довжина — 883 кілометра, швидкість течії 5,3 км/год), Середній Амур (від гирла річки Зея до гирла річки Уссурі включно; довжина — 975 кілометрів, швидкість течії 5,5 км/год) і Нижній Амур (від гирла річки Уссурі до Ніколаєвська-на-Амурі; довжина — 966 кілометрів, швидкість течії 4,2 км/год).
Найважливіша особливість гідрологічного режиму Амуру — значні коливання рівня води, обумовлені майже виключно літньо-осінніми мусонними дощами, які дають до 75 % річного стоку. Коливання рівня в руслі річки щодо межені становлять від 10-15 метрів в Верхньому і Середньому і до 6-8 метрів на Нижньому Амурі. При цьому під час найбільш сильних злив розливи на Середньому та Нижньому Амурі можуть досягати 10-25 кілометрів і триматися до 70 днів. Після будівництва гідровузлів на основних притоках (Зея, Бурея і Сунгарі), літньо-осінні паводки на річці менш виражені і в нижній течії річки зміни рівня становлять 3-6 м.
Галерея
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 10 квітня 2017.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амур (річка) |
- Amur River (river, Asia [ 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.]) «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Амур (река в Азии) [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.] БСЭ (рос.)
| Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |