Маньчжу́рська мо́ва (маньчж.:, manju gisun) — мова тунгусо-маньчжурської групи алтайської мовної сім'ї. Належить до мов, що вимирають. Має близько 20 носіїв (2017). Колишня рідна мова маньчжурів, корінного народу Маньчжурії (сучасна провінція Хейлунцзян, КНР), що в 20 столітті, в результаті демографічної кризи та китаїзації, перейшов на китайську мову. Одна з офіційних мов колишньої династії Цін (1616–1912), однієї з найбільших азійських імперій нового часу. Належить до аглютинативних мов з обмеженим сингармонізмом. Походить від середньовічної чжурчженської мови. З 1599 року базується на маньчжурській абетці, яка, у свою чергу, походить від монгольської абетки. Має чотири діалекти — Бала, Алехуся, Цзін, Лалінь.
Маньчжурська мова | |
---|---|
Манчжу ґісун | |
Поширена в | Маньчжурія, Китай |
Регіон | Східна Азія |
Носії | 20 осіб з 10,7 млн маньчжурів (2017). |
Писемність | маньчжурська абетка |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Офіційна | ні |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | mnc |
ISO 639-3 | mnc |
Примітки
- ↑ Маньчжурська мова. Ethnologue (20th ed., 2017)
Посилання
В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії маньчжурською мовою
- Маньчжурська мова на сайті Ethnologue: Manchu. A language of China (англ.)
- Маньчжурська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Manchu [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Маньчжурська мова на сайті WALS Online: Language Manchu [ 27 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |