Аргу́нь (у верхній течії — Хайла́р; бур. Υргэнэ, монг. Эргүнэ, евенк. Ергэне, кит. 额尔古纳河) — річка в Забайкальському краї Росії та в Китаї (провінції Внутрішня Монголія та Хейлунцзян), права складова Амура. Частиною річки проходить російсько-китайський кордон.
| Аргунь | |
|---|---|
| | |
| | |
| 49°56′16″ пн. ш. 122°27′53″ сх. д. / 49.93777777780577765° пн. ш. 122.46472222224778648° сх. д. | |
| Витік | схили Великого Хінгану |
| • координати | 49°56′16″ пн. ш. 122°27′53″ сх. д. / 49.93777777780577765° пн. ш. 122.46472222224778648° сх. д. |
| Гирло | Амур |
| • координати | 53°19′54″ пн. ш. 121°28′39″ сх. д. / 53.33166666669477252° пн. ш. 121.47750000002778847° сх. д. |
| Басейн | Амур→Охотське море→Тихий океан |
| Країни: | Росія, КНР |
| Прирічкові країни: | Росія |
| Регіон | Внутрішня Монголія |
| Довжина | 1 620 км |
| Площа басейну: | 164 000 км² |
| Середньорічний стік | 186 м³/с |
| Притоки: | Керулен, Газимур, Хайларd, Верхня Борзя, Геньхе, Середня Борзя, Уров, Урунлюнгуй, Урюмкан, Дербул, Будюмкан і Цзилюхе |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Назва Редагувати
Сучасна транскрипція назви річки походить від евенк. Ергэне — «звивиста річка». У перекладі з монг. Эргүнэ — означає «широкий». Китайською вона називается Ергуньхе (річка Ергунь), у верхів'ях відома як Хайлар.
Існували й інші транскрипції: Ергуне (у монголів), Аргуна (у Рашид ад-Діна), Ургену (у хрониці Т. Тобоєва), Ергунь (у краєзнавця І. Юренського, 1852), Аргонь (у гольдів, за Максимовичем). У росіян уперше назва цієі річки зустрічається: на «Кресленні Сибіру» 1667 року як Аргуня, на «Кресленні» 1698 року як річка Аргуна.
Географія Редагувати
Довжина 1 620 км, площа басейну — 164 000 км². Бере початок на схилах Великого Хінгану в Маньчжурії, де зветься Хайлар. В серед, течії має рівнинний характер, в нижній течії — гірська річка.
Середні витрати біля села Олочі 186 м³/с. Льодостав з кінця листопаду до початку травня. В басейні 1,8 тисяч озер загальною площею 50,9 км². Судноплавство нерегулярне від села Олочі (428 км). Протягом 944 км вздовж Аргуні проходить державний кордон Росії з Китаєм.
Основне живлення дощове. В роки, багаті на опади, з'єднується з басейном оз. Далайнор. Замерзає в кінці листопада, розкривається на початку травня.
З 17 століття по річці йшли торговельні шляхи з Сибіру до міст Східного Китаю.
Природа Редагувати
У басейні Аргуні проживають близько шістдесяти видів риб, у тому числі промислові — білий амур, сазан, кета та ін.
Екологічний стан Редагувати
У 2007 році Аргунь характеризувалась найгіршою у Забайкальському краї якістю води, особливо взимку, що зумовлено впливом джерел забруднення, розташованих на території Китаю.
Притоки Редагувати
Крупні притоки:
Список приток: (відстань від гирла)
- 110 км: Газимур
- 151 км: Будюмкан
- 176 км: Урюмкан
- 271 км: Уров
- 504 км: Нижня Борзя
- 511 км: Середня Борзя
- 574 км: Верхня Борзя (Талман-Борзя, Ліва Борзя)
- 607 км: Урулюнгуй
Примітки Редагувати
- ↑ Шаблон:Книга:СГНЗС
- Инструкция по русской передаче географических названий Китая. — М.: Наука, 1983. — С. 33.
- ВОДНЫЕ РЕСУРСЫ РЕК И ИХ КАЧЕСТВО. Архів оригіналу за 16 серпня 2012.
Література Редагувати
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 38(рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |