www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нанайці Нана йці самоназва нані нанай місцеві люди що є спільною для низки народів Приамур я застаріла російська назва ґ

Нанайці

Нана́йці (самоназва нані, нанай «місцеві люди», що є спільною для низки народів Приамур'я; застаріла російська назва — ґольди / рос. гольды; китайська назва — хечже, хечжени, кит. 赫哲族, Hèzhé zú) — найчисельніша тунгусо-маньчжурська народність Приамур'я (Росія).

Нанайці
Нани, Нанай
Самагіри у святкових шатах, кін. XIX — поч. XX ст.ст.
Кількість понад 16,8 тис. осіб
Ареал  Росія: Приамур'я: 12160 осіб (2002)
 КНР: 4600 осіб (2000)
 Україна: 42 особи (2001)
Близькі до: Маньчжури, удегейці, ульчі, орочі, евенки, евени
Мова нанайська, російська і китайська мови
Релігія Шаманізм

Етноніми Редагувати

Нанайці — етнонім, утворений від самоназви нанайців нані, що буквально означає «люди (цієї) землі», запроваджений і починає з'являтися в офіційних документах і наукових джерелах з 1930-х років. До того часу нанайців називали гольдами, а в XVII — XIX ст.ст. — натками, хечженами, кілі, самагірами.

Натками їх іменували, ймовірно, за назвою Натка — притоки річки Амур, що бере початок напроти с. Троїцького Нанайського району і виходить напроти с. Ачан Амурського району Хабаровського краю Росії. По берегах Натки проживали родові общини Ходжерів.

Етнонім хечжень, що є притаманним для китайських джерел, близький до самоназви однієї з груп нанайців — хедені — «нижньоамурські люди».

Кілі та самагіри — це назви нанайських родів (Кілен і Самар) тунгуського походження.

Термін гольди, вірогідно, узятий від ульчів чи негідальців, споріднених з нанайцями народностей пониззя Амуру. Перші іменували нанайців гольдоні, другі — ґолдіх.

Територія проживання та чисельність Редагувати

Частка нанайського населення району у загальній чисельності нанайців в РФ
Частка нанайців у населенні району

Нанайці традиційно населяють пониззя Амуру та його притоки Уссурі та Сунгарі на Далекому Сході в Росії (райони Хабаровський, Нанайський, Амурський, Комсомольський, Ульчський Хабаровського краю і Приморський край) та Китаї.

Зміни у чисельності російських нанайців за даними переписів ілюструє наступна Таблиця чисельності нанайців 1896—2002 рр.:

Рік Чисельність,
осіб
1896 5,439
1926 5,860
1959 8,026
1970 10,005
1979 10,516
1989 12,017
2002 12,160

За даними перепису чисельності населення Росії 2002 року кількість нанайців склала 12 160 осіб.

У Китаї (провінція Хейлунцзян) нанайці-хечже чисельністю 12 160 осіб (дані перепису 2000 року) проживають на правобережжі Амура між гирлами Сунгарі та Уссурі (Тунцзянська (同江) і Фуюаньська (抚远) волості Цзямусийського (佳木斯, Цзямуси) повіту).

Після розпаду СРСР в Україні за даними перепису населення 2001 року виявилось, що в країні проживало 42  нанайця, з числа яких тільки 4 осіб (кожен десятий) вказали нанайську рідною мовою, тоді як українську такою назвали 3 особи, решта — іншу, переважно російську (33 особи). Т.ч. загальна чисельність у світі становить понад 16,8 тис. осіб.

Господарство Редагувати

Основні традиційні заняття нанайців — рибальство (кета, горбуша та ін.) та мисливство (взимку промисли хутрових звірів).

Рибу ловили неводом, сітями, били острогою тощо. Шкурки хутрових звірів обмінювалися на тканини, металічні вироби, борошно, крупи тощо. Тримали їздових собак, яких впрягали у нарти. Пересувались також на човнах (дощатих, довбанках, берестяних), лижах, підклеєних хутром. Серед традиційних ремесел особливо було розвинуте ковальство. Метали, дерево і кістку обробляли чоловіки, жінки вичиняли шкури, шили одяг і взуття, вишивали, плели кошики і циновки тощо.

Суспільство Редагувати

Основа нанайського традиційного суспільства — рід. Ще наприкінці XIX — перших десятиліть ХХ ст. існували численні роди, кількісно від 20—30 і до 600—900 осіб.

Великі роди, в свою чергу, підрозділялися на менші підроди, членам яких уже дозволялося укладати шлюби, попри пануючу сувору екзогамію. Відомі випадки полігамії, зокрема полігінії.

Кожне нанайське поселення (ірґен) являло окрему територіально-сусідську общину.

Матеріальна культура Редагувати

Традиційний нанайський дім
Нанайський весільний халат із зображенням дерева життя

Нанайці здавна живуть осіло. Деякі історичні поселення (ірґени) існували десятки і сотні років.

У нанайців побутували різноманітні типи жител: традиційні великі колодяні будинки на дерев'яних каркасах з двосхилим дахом, у пізніші часи — хатини на подобі китайської фанзи, зруби тощо. У тайзі зводили тимчасове житло — намети різноманітної форми.

Як правило, нанайський дім опалювався традиційним каном (наканом), при бічних стінках були зладнані нари, у віконниці вставляли риб'ячі шкіри (пізніше — папір, часто проолієний).

Одяг і взуття нанайці виготовляли з риб'ячих шкір і шкур тайгових звірів або собак. Носили також ткані (з покупних матеріалів) халати, ноговиці, хутряні шапки-капори; мисливці — маленькі шапочки з султанами з вивірчих хвостів, з тканими «шоломами»-основою під ними; рибалки — поверх одягу ткані чи з риб'ячих шкір спідниці або фартухи. Жінки під халатами надягали довгі, від шиї до колін, нагрудники, оздоблені бісером і металічними підвісками.

Основа традиційного раціону — риба. Лососевих заготовляли заздалегідь, готуючи юколу.

Духовна культура Редагувати

Нанайські стовпи-ідоли 1854-1860 р.

Духовна культура нанайців представлена надзвичайно багатим шаманським комплексом і фольклором.

Основні фольклорні жанри:

  • телунґу́ — міфи, міфологічні оповідки, перекази, сказання, легенди;
  • нінґма́н — епос, казки-міфи, власне казки;
  • сіохо́р — «запозичені» казки (казки на запозичені сюжети);
  • яян, кекуен — шаманські співи;
  • дярін, яян — пісні;
  • сонґон — плачі.

Відомі також малі пареміологічні жанри: загадки (намбокан), скоромовки (дєуруен), прислів'я, прикмети тощо.

Виноски Редагувати

  1. Киле Н.Б, Фетисова Л. Е. Фольклор нанайцев (вступна стаття) // кн. Нанайский фольклор.: Нингман. Сиохор. Тэлунгу., Нб.: «Наука», 1996, стор. 10 (рос.)
  2. не враховано 425 самагірів, які в той час вважалися окремим народом
  3. чисельність самагірів — 551 особа
  4. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання](укр.)[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Нанайский фольклор.: Нингман. Сиохор. Тэлунгу., Нб.: «Наука», 1996, стор. 15

Джерела, посилання і література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Nanai people
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nana jci samonazva nani nanaj miscevi lyudi sho ye spilnoyu dlya nizki narodiv Priamur ya zastarila rosijska nazva goldi ros goldy kitajska nazva hechzhe hechzheni kit 赫哲族 Hezhe zu najchiselnisha tunguso manchzhurska narodnist Priamur ya Rosiya NanajciNani NanajSamagiri u svyatkovih shatah kin XIX poch XX st st Kilkist ponad 16 8 tis osibAreal Rosiya Priamur ya 12160 osib 2002 KNR 4600 osib 2000 Ukrayina 42 osobi 2001 Blizki do Manchzhuri udegejci ulchi orochi evenki eveniMova nanajska rosijska i kitajska moviReligiya Shamanizm Zmist 1 Etnonimi 2 Teritoriya prozhivannya ta chiselnist 3 Gospodarstvo 4 Suspilstvo 5 Materialna kultura 6 Duhovna kultura 7 Vinoski 8 Dzherela posilannya i literaturaEtnonimi RedaguvatiNanajci etnonim utvorenij vid samonazvi nanajciv nani sho bukvalno oznachaye lyudi ciyeyi zemli zaprovadzhenij i pochinaye z yavlyatisya v oficijnih dokumentah i naukovih dzherelah z 1930 h rokiv Do togo chasu nanajciv nazivali goldami a v XVII XIX st st natkami hechzhenami kili samagirami Natkami yih imenuvali jmovirno za nazvoyu Natka pritoki richki Amur sho bere pochatok naproti s Troyickogo Nanajskogo rajonu i vihodit naproti s Achan Amurskogo rajonu Habarovskogo krayu Rosiyi Po beregah Natki prozhivali rodovi obshini Hodzheriv Etnonim hechzhen sho ye pritamannim dlya kitajskih dzherel blizkij do samonazvi odniyeyi z grup nanajciv hedeni nizhnoamurski lyudi Kili ta samagiri ce nazvi nanajskih rodiv Kilen i Samar tunguskogo pohodzhennya Termin goldi virogidno uzyatij vid ulchiv chi negidalciv sporidnenih z nanajcyami narodnostej ponizzya Amuru Pershi imenuvali nanajciv goldoni drugi goldih 1 Teritoriya prozhivannya ta chiselnist Redaguvati nbsp Chastka nanajskogo naselennya rajonu u zagalnij chiselnosti nanajciv v RF nbsp Chastka nanajciv u naselenni rajonuNanajci tradicijno naselyayut ponizzya Amuru ta jogo pritoki Ussuri ta Sungari na Dalekomu Shodi v Rosiyi rajoni Habarovskij Nanajskij Amurskij Komsomolskij Ulchskij Habarovskogo krayu i Primorskij kraj ta Kitayi Zmini u chiselnosti rosijskih nanajciv za danimi perepisiv ilyustruye nastupna Tablicya chiselnosti nanajciv 1896 2002 rr Rik Chiselnist osib1896 5 439 2 1926 5 860 3 1959 8 0261970 10 0051979 10 5161989 12 0172002 12 160 Za danimi perepisu chiselnosti naselennya Rosiyi 2002 roku kilkist nanajciv sklala 12 160 osib U Kitayi provinciya Hejlunczyan nanajci hechzhe chiselnistyu 12 160 osib dani perepisu 2000 roku prozhivayut na pravoberezhzhi Amura mizh girlami Sungari ta Ussuri Tunczyanska 同江 i Fuyuanska 抚远 volosti Czyamusijskogo 佳木斯 Czyamusi povitu Pislya rozpadu SRSR v Ukrayini za danimi perepisu naselennya 2001 roku viyavilos sho v krayini prozhivalo 42 nanajcya z chisla yakih tilki 4 osib kozhen desyatij vkazali nanajsku ridnoyu movoyu todi yak ukrayinsku takoyu nazvali 3 osobi reshta inshu perevazhno rosijsku 33 osobi 4 T ch zagalna chiselnist u sviti stanovit ponad 16 8 tis osib Gospodarstvo RedaguvatiOsnovni tradicijni zanyattya nanajciv ribalstvo keta gorbusha ta in ta mislivstvo vzimku promisli hutrovih zviriv Ribu lovili nevodom sityami bili ostrogoyu tosho Shkurki hutrovih zviriv obminyuvalisya na tkanini metalichni virobi boroshno krupi tosho Trimali yizdovih sobak yakih vpryagali u narti Peresuvalis takozh na chovnah doshatih dovbankah berestyanih lizhah pidkleyenih hutrom Sered tradicijnih remesel osoblivo bulo rozvinute kovalstvo Metali derevo i kistku obroblyali choloviki zhinki vichinyali shkuri shili odyag i vzuttya vishivali pleli koshiki i cinovki tosho Suspilstvo RedaguvatiOsnova nanajskogo tradicijnogo suspilstva rid She naprikinci XIX pershih desyatilit HH st isnuvali chislenni rodi kilkisno vid 20 30 i do 600 900 osib Veliki rodi v svoyu chergu pidrozdilyalisya na menshi pidrodi chlenam yakih uzhe dozvolyalosya ukladati shlyubi popri panuyuchu suvoru ekzogamiyu Vidomi vipadki poligamiyi zokrema poliginiyi Kozhne nanajske poselennya irgen yavlyalo okremu teritorialno susidsku obshinu Materialna kultura Redaguvati nbsp Tradicijnij nanajskij dim nbsp Nanajskij vesilnij halat iz zobrazhennyam dereva zhittyaNanajci zdavna zhivut osilo Deyaki istorichni poselennya irgeni isnuvali desyatki i sotni rokiv U nanajciv pobutuvali riznomanitni tipi zhitel tradicijni veliki kolodyani budinki na derev yanih karkasah z dvoshilim dahom u piznishi chasi hatini na podobi kitajskoyi fanzi zrubi tosho U tajzi zvodili timchasove zhitlo nameti riznomanitnoyi formi Yak pravilo nanajskij dim opalyuvavsya tradicijnim kanom nakanom pri bichnih stinkah buli zladnani nari u vikonnici vstavlyali rib yachi shkiri piznishe papir chasto prooliyenij Odyag i vzuttya nanajci vigotovlyali z rib yachih shkir i shkur tajgovih zviriv abo sobak Nosili takozh tkani z pokupnih materialiv halati nogovici hutryani shapki kapori mislivci malenki shapochki z sultanami z vivirchih hvostiv z tkanimi sholomami osnovoyu pid nimi ribalki poverh odyagu tkani chi z rib yachih shkir spidnici abo fartuhi Zhinki pid halatami nadyagali dovgi vid shiyi do kolin nagrudniki ozdobleni biserom i metalichnimi pidviskami Osnova tradicijnogo racionu riba Lososevih zagotovlyali zazdalegid gotuyuchi yukolu Duhovna kultura Redaguvati nbsp Nanajski stovpi idoli 1854 1860 r Duhovna kultura nanajciv predstavlena nadzvichajno bagatim shamanskim kompleksom i folklorom Osnovni folklorni zhanri telungu mifi mifologichni opovidki perekazi skazannya legendi ningma n epos kazki mifi vlasne kazki sioho r zapozicheni kazki kazki na zapozicheni syuzheti yayan kekuen shamanski spivi dyarin yayan pisni songon plachi Vidomi takozh mali paremiologichni zhanri zagadki nambokan skoromovki dyeuruen prisliv ya prikmeti tosho 5 Vinoski Redaguvati Kile N B Fetisova L E Folklor nanajcev vstupna stattya kn Nanajskij folklor Ningman Siohor Telungu Nb Nauka 1996 stor 10 ros ne vrahovano 425 samagiriv yaki v toj chas vvazhalisya okremim narodom chiselnist samagiriv 551 osoba Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Nacionalnij sklad naselennya gromadyanstvo Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu nedostupne posilannya ukr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Nanajskij folklor Ningman Siohor Telungu Nb Nauka 1996 stor 15Dzherela posilannya i literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Nanai peopleSmolyak A V Nanajcy Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya stor 320 ros Nanajci na vebsajti Asociaciyi korinnih malochiselnih narodiv Pivnochi Sibiru i Dalekogo Shodu RF ros Pro nanajciv na sajti Komitetu Radi Federaciyi Rosiyi u spravah Pivnochi i malochiselnih narodiv ros Nanajci na www eki ee Chervona kniga narodiv Rosijskoyi imperiyi angl Nanajskij folklor Ningman Siohor Telungu Nb Nauka 1996 ros video Nanajska pisnya Festival Zhivaya nit vremen video Nanajskij tanec Festival Zhivaya nit vremen Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nanajci amp oldid 39661735