www.wikidata.uk-ua.nina.az

Загадка За гадка від слова гадати думати вгадувати загадувати жанр усної народної творчості дотепне запитання часто у ві

Загадка

За́гадка (від слова «гадати» — думати, вгадувати, загадувати) — жанр усної народної творчості, дотепне запитання, часто у віршованій формі; є в фольклорі всіх народів світу.

Визначення Редагувати

Загадка — це художнє алегоричне зображення якоїсь істоти, предмета або явища шляхом несподіваного зближення її з іншою істотою, предметом або явищем.

Хитромудре запитання зазвичай має просту відгадку. Народність жанру підкреслює побутова тематика багатьох загадок, етнічність — часта прив'язка до побуту і реалій життя конкретного етносу, особливості його ментального, матеріального і духовного розвитку, специфіка образного мислення тощо.

Особливим різновидом загадок є ребус.

Особливості загадок Редагувати

Загадка — своєрідний і дуже давній вид народної творчості. В сиву давнину загадкам надавали магічного значення, вони були пов'язані з культовими обрядами й звичаями, в них помітні сліди первісного світогляду. Вміле відгадування загадок вважалося ознакою розуму і щасливої вдачі. Загадки служили засобом випробовування мудрості, зрілості людини. Згодом вони втратили свою колишню функцію і використовувались як одна з форм культурної розваги. В передньому слові до збірочки «350 загадок молодим і старим на забаву» (Коломия, 1911) її упорядник А.Онищук писав з цього приводу:

Збереться де гурток людей — чи то на вечерницях у кого, на хрестинах або весіллю, а вже — біля веселих жартів і пісень — сипляться також загадочки одна за одною, наче з рукава.
Один загадує, інші думають над розгадкою, дають відповіді, та не все влучні, а він, певний, що ніхто не відгадає, — жартує з присутніх... Але нараз хтось дотепний відгадує, а сам, відгадавши, новою загадкою, як кажуть, заб'є клина своєму попередникові і т.д., забава весело продовжується...

Загадка вживається не лише для активізації пізнавальних можливостей дитини (та й дорослих), практикованих етнопедагогікою, чи гуртової розваги, а й почасти містить у собі філософський зміст («Ой що росте без кореня, / А що біжить без повода, / А що цвіте да без цвіту?»), пов'язується із міфологічним світобаченням: «Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, сльози роняла; / Місяць бачив — не підняв, сонце встало і забрало» (роса).

Загадки характеризуються яскравою пластичною образністю, багатством алітерацій та асонансів, вишуканою поетичністю:

У наш час загадки продовжують своє широке побутування, в першу чергу, у спілкуванні українців, але також почасти перейшовши у сферу ЗМІ, в тому числі і електронних.

Історія жанру і збирання народних загадок Редагувати

Одна з теорій про походження загадок як жанру фольклору не без підстав вказує як на джерело їх виникнення непрямої образної мови у давньому суспільстві, коли існували деякі заборони і перестороги на називання певних людей, істот, явищ тощо. Так, у народів Півночі Євразії обожнюваного ведмедя, що навіював страх і шану одночасно, і вважався пов'язаним з першопредками, не прийнято було називати прямим словом, а лише обхідним, часто пестливим «дід, дідуган».

У суспільствах всіх народів і часів образне мовлення, «казання загадками» вважалося ознакою мудрості. Так, у давніх греків віщування і висловлювання оракулів найчастіше робилися у формі загадок, що нерідко передбачали декілька можливих трактувань відповідей. Освіта і філософські школи також нерідко застосовували загадки для оформлення своїх ідей.

Дуже рано до загадки звернулись європейські мислителі і митці професійної літератури. Окремі загадки подибуємо в літературі Середньовіччя — в Київській Русі у творчості Данила Заточника; у філософів Київської школи епохи Відродження (Іпатій Потій, Станіслав Оріховський, Іван Калимон тощо).

Особливої популярності загадки зажили в XVII — XVIII ст., коли літературні загадки творять Буало, Руссо тощо. Нова хвиля зацікавлення загадками була пов'язана з одного боку з розвитком романтизму в літературі, особливо в Німеччині (Брентано, Гауфф тощо), а з іншого — з поєднаним з романтизмом зверненням до національного коріння, початком збирання, фіксації і публікації зразків народної творчості.

Перша сторінка видання М.Номиса «Українські приказки, прислів'я і таке інше» (1864)

Збирання та видання українських народних загадок почалося у першій половині XIX ст.: Г. Ількевич, «Галицькі приповідки і загадки» (Відень, 1841); О. Семеновський «Малороссийские и галицкие загадки» (К., 1851. — т. 1; 1872. — т. 2); М.Номис «Українські приказки, прислів'я і таке інше» (1864); П. Чубинський «Труды этнографическо-статистической экспедиции…» (1877. — т. 1 — Вип. 2) та ін.

Іван Франко — автор першої, на жаль, незакінченої розвідки про українські загадки «Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних» («Зоря», 1884, ч. 15-20). В українській фольклористиці загадка лишається не достатньо вивченим жанром.

Загадка не тільки вплинула на творчість окремих українських поетів, які написали відповідні авторські твори (Л. Глібов, Ю. Федькович, І. Франко, С. Васильченко), вона складає основу поетичних тропів — метафори, метонімії, оксиморону і т.п, що засвідчує лірика П. Тичини, Б.-І. Антонича, В. Голобородька, І. Калинця, Віри Вовк, М. Воробйова, М. Григоріва та ін.

Яскравий приклад загадки із поетичної спадщини В. Свідзинського, де вона набула високої художньої культури:

Загадка із поетичної спадщини Дмитра Білоуса:

Тематика загадок Редагувати

Явища природи:

  • А що сходить без насіння? (сонце)
  • А що біжить без перестанку? (час)
  • А що шумить без буйного вітру? (річка)

Людина:

  • Між білими березами талалай плеще. (зуби, язик)

Рослинний і тваринний світ:

  • Чотири чотирники, Два закопирники, А третій вертун. (корова)
  • Хату на хаті має, жабам рахунок знає? (Лелека)
  • Вдень мовчить, а вночі кричить (Сова)

Духовне життя людини:

  • А що плаче — сліз не має? (серце)
  • А що горить без полум'я? (любов)

Трудова діяльність:

Предмети побуту:

Знаряддя праці:

  • Між ногами — тривога, на пузі дорога. (прядка)
  • В лісі росте, у коня колихається, у баби теліпається. (сито)

Загадки можуть мати національні образи:

  • Прийшли татари, людей забрали, а хата вікном утекла (Рибалка. Риба, вода, волок).
  • Під одним козирком чотири козаки стоять (Ніжки стола).

Лексика загадки відображає побут, форми діяльності. Як правило, відображає історико-етнографічні особливості регіону, певну добу.

У загадці наявні традиційні епітети, порівняння, пестливі слова, гіперболізація (грім — віл; туман — хмара); звукописні слова Бігла по ярочку в однім чобіточку та все каже: Гуц, гуц! (Макогін).

Виноски Редагувати

  1. Шестопал Матвій Слово до читача. в кн. Українські народні загадки, К.: Вид. АН УРСР, 1963, стор. 5
  2. Онищук А. Переднє слово // 350 загадок молодим і старим на забаву, Коломия, 1911

Джерела і література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Za gadka vid slova gadati dumati vgaduvati zagaduvati zhanr usnoyi narodnoyi tvorchosti dotepne zapitannya chasto u virshovanij formi ye v folklori vsih narodiv svitu Zmist 1 Viznachennya 2 Osoblivosti zagadok 3 Istoriya zhanru i zbirannya narodnih zagadok 4 Tematika zagadok 5 Vinoski 6 Dzherela i literatura 7 PosilannyaViznachennya RedaguvatiZagadka ce hudozhnye alegorichne zobrazhennya yakoyis istoti predmeta abo yavisha shlyahom nespodivanogo zblizhennya yiyi z inshoyu istotoyu predmetom abo yavishem Hitromudre zapitannya zazvichaj maye prostu vidgadku Narodnist zhanru pidkreslyuye pobutova tematika bagatoh zagadok etnichnist chasta priv yazka do pobutu i realij zhittya konkretnogo etnosu osoblivosti jogo mentalnogo materialnogo i duhovnogo rozvitku specifika obraznogo mislennya tosho Osoblivim riznovidom zagadok ye rebus Osoblivosti zagadok RedaguvatiZagadka svoyeridnij i duzhe davnij vid narodnoyi tvorchosti V sivu davninu zagadkam nadavali magichnogo znachennya voni buli pov yazani z kultovimi obryadami j zvichayami v nih pomitni slidi pervisnogo svitoglyadu Vmile vidgaduvannya zagadok vvazhalosya oznakoyu rozumu i shaslivoyi vdachi Zagadki sluzhili zasobom viprobovuvannya mudrosti zrilosti lyudini Zgodom voni vtratili svoyu kolishnyu funkciyu i vikoristovuvalis yak odna z form kulturnoyi rozvagi 1 V perednomu slovi do zbirochki 350 zagadok molodim i starim na zabavu Kolomiya 1911 yiyi uporyadnik A Onishuk pisav z cogo privodu nbsp Zberetsya de gurtok lyudej chi to na vechernicyah u kogo na hrestinah abo vesillyu a vzhe bilya veselih zhartiv i pisen siplyatsya takozh zagadochki odna za odnoyu nache z rukava Odin zagaduye inshi dumayut nad rozgadkoyu dayut vidpovidi ta ne vse vluchni a vin pevnij sho nihto ne vidgadaye zhartuye z prisutnih Ale naraz htos dotepnij vidgaduye a sam vidgadavshi novoyu zagadkoyu yak kazhut zab ye klina svoyemu poperednikovi i t d zabava veselo prodovzhuyetsya 2 nbsp Zagadka vzhivayetsya ne lishe dlya aktivizaciyi piznavalnih mozhlivostej ditini ta j doroslih praktikovanih etnopedagogikoyu chi gurtovoyi rozvagi a j pochasti mistit u sobi filosofskij zmist Oj sho roste bez korenya A sho bizhit bez povoda A sho cvite da bez cvitu pov yazuyetsya iz mifologichnim svitobachennyam Zorya zirnicya krasna divicya po nebu gulyala slozi ronyala Misyac bachiv ne pidnyav sonce vstalo i zabralo rosa Zagadki harakterizuyutsya yaskravoyu plastichnoyu obraznistyu bagatstvom aliteracij ta asonansiv vishukanoyu poetichnistyu Cherez Dunaj glibokij Big kin bilobokij Yak upav zairzhav Bilij svit zadrizhav groza grim U nash chas zagadki prodovzhuyut svoye shiroke pobutuvannya v pershu chergu u spilkuvanni ukrayinciv ale takozh pochasti perejshovshi u sferu ZMI v tomu chisli i elektronnih Istoriya zhanru i zbirannya narodnih zagadok RedaguvatiOdna z teorij pro pohodzhennya zagadok yak zhanru folkloru ne bez pidstav vkazuye yak na dzherelo yih viniknennya nepryamoyi obraznoyi movi u davnomu suspilstvi koli isnuvali deyaki zaboroni i perestorogi na nazivannya pevnih lyudej istot yavish tosho Tak u narodiv Pivnochi Yevraziyi obozhnyuvanogo vedmedya sho naviyuvav strah i shanu odnochasno i vvazhavsya pov yazanim z pershopredkami ne prijnyato bulo nazivati pryamim slovom a lishe obhidnim chasto pestlivim did didugan U suspilstvah vsih narodiv i chasiv obrazne movlennya kazannya zagadkami vvazhalosya oznakoyu mudrosti Tak u davnih grekiv vishuvannya i vislovlyuvannya orakuliv najchastishe robilisya u formi zagadok sho neridko peredbachali dekilka mozhlivih traktuvan vidpovidej Osvita i filosofski shkoli takozh neridko zastosovuvali zagadki dlya oformlennya svoyih idej Duzhe rano do zagadki zvernulis yevropejski misliteli i mitci profesijnoyi literaturi Okremi zagadki podibuyemo v literaturi Serednovichchya v Kiyivskij Rusi u tvorchosti Danila Zatochnika u filosofiv Kiyivskoyi shkoli epohi Vidrodzhennya Ipatij Potij Stanislav Orihovskij Ivan Kalimon tosho Osoblivoyi populyarnosti zagadki zazhili v XVII XVIII st koli literaturni zagadki tvoryat Bualo Russo tosho Nova hvilya zacikavlennya zagadkami bula pov yazana z odnogo boku z rozvitkom romantizmu v literaturi osoblivo v Nimechchini Brentano Gauff tosho a z inshogo z poyednanim z romantizmom zvernennyam do nacionalnogo korinnya pochatkom zbirannya fiksaciyi i publikaciyi zrazkiv narodnoyi tvorchosti nbsp Persha storinka vidannya M Nomisa Ukrayinski prikazki prisliv ya i take inshe 1864 Zbirannya ta vidannya ukrayinskih narodnih zagadok pochalosya u pershij polovini XIX st G Ilkevich Galicki pripovidki i zagadki Viden 1841 O Semenovskij Malorossijskie i galickie zagadki K 1851 t 1 1872 t 2 M Nomis Ukrayinski prikazki prisliv ya i take inshe 1864 P Chubinskij Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii 1877 t 1 Vip 2 ta in Ivan Franko avtor pershoyi na zhal nezakinchenoyi rozvidki pro ukrayinski zagadki Ostanki pervisnogo svitoglyadu v ruskih i polskih zagadkah narodnih Zorya 1884 ch 15 20 V ukrayinskij folkloristici zagadka lishayetsya ne dostatno vivchenim zhanrom Zagadka ne tilki vplinula na tvorchist okremih ukrayinskih poetiv yaki napisali vidpovidni avtorski tvori L Glibov Yu Fedkovich I Franko S Vasilchenko vona skladaye osnovu poetichnih tropiv metafori metonimiyi oksimoronu i t p sho zasvidchuye lirika P Tichini B I Antonicha V Goloborodka I Kalincya Viri Vovk M Vorobjova M Grigoriva ta in Yaskravij priklad zagadki iz poetichnoyi spadshini V Svidzinskogo de vona nabula visokoyi hudozhnoyi kulturi Pid goluboyu vodoyu Zhivu ya zhivu Zolotookij ribak nado mnoyu Zakidaye sit ognevu Kriz prinadlivi ochka znayu Ne raz ne dva ya promknus V bagovinnyu sadiv pogulyayu A kolis taki popadus Spopeliye zastigne smutno Zhovtava zorya v imli Nich nadijde nechutno I ne znajde mene na zemli Zagadka iz poetichnoyi spadshini Dmitra Bilousa A vidgadajte no sho ya take Vsi hochut yak naroditsya ditina shob ya bulo krasive i dzvinke bo nosit vse zhittya mene lyudina Im ya dd dd dd dd dd dd Tematika zagadok RedaguvatiYavisha prirodi A sho shodit bez nasinnya sonce A sho bizhit bez perestanku chas A sho shumit bez bujnogo vitru richka Lyudina Mizh bilimi berezami talalaj pleshe zubi yazik Roslinnij i tvarinnij svit Chotiri chotirniki Dva zakopirniki A tretij vertun korova Hatu na hati maye zhabam rahunok znaye Leleka Vden movchit a vnochi krichit Sova Duhovne zhittya lyudini A sho plache sliz ne maye serce A sho gorit bez polum ya lyubov Trudova diyalnist Predmeti pobutu Znaryaddya praci Mizh nogami trivoga na puzi doroga pryadka V lisi roste u konya kolihayetsya u babi telipayetsya sito Zagadki mozhut mati nacionalni obrazi Prijshli tatari lyudej zabrali a hata viknom utekla Ribalka Riba voda volok Pid odnim kozirkom chotiri kozaki stoyat Nizhki stola Leksika zagadki vidobrazhaye pobut formi diyalnosti Yak pravilo vidobrazhaye istoriko etnografichni osoblivosti regionu pevnu dobu U zagadci nayavni tradicijni epiteti porivnyannya pestlivi slova giperbolizaciya grim vil tuman hmara zvukopisni slova Bigla po yarochku v odnim chobitochku ta vse kazhe Guc guc Makogin Vinoski Redaguvati Shestopal Matvij Slovo do chitacha v kn Ukrayinski narodni zagadki K Vid AN URSR 1963 stor 5 Onishuk A Perednye slovo 350 zagadok molodim i starim na zabavu Kolomiya 1911Dzherela i literatura RedaguvatiBerezovskij I P Za gadka Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 4 K 1979 stor 156 Ukrayinska narodna poetichna tvorchist T 1 K 1958 Ukrayinski narodni zagadki K Vid AN URSR 1962 1963 dlya masovogo chitacha Literaturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007Posilannya RedaguvatiZagadka Arhivovano 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 456 458 1000 ekz Zagadka Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 376 Zagadka Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 209 634 s Antologiya Ukrayinskoyi narodnoyi tvorchosti zagadki Zbirki zagadok ukrayinskoyu v elektronnij biblioteci diasporiana org ua Zagadki dlya kmitlivih Arhivovano 13 serpnya 2010 u Wayback Machine Ukrayinski zagadki Arhivovano 14 sichnya 2013 u Wayback Machine Rebusi ukrayinskoyu Arhivovano 17 chervnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zagadka amp oldid 40406014