Газимур рос річка в Забайкальському краї Росії ліва притока Аргуні 52 56 09 пн ш 120 20 57 сх д 52 936111110027773918 пн

Газимур (рос. Газимур) — річка в Забайкальському краї Росії, ліва притока Аргуні.

Газимур

52°56′09″ пн. ш. 120°20′57″ сх. д. / 52.936111110027773918° пн. ш. 120.34944444002778141° сх. д.
Витік
• координати	50°43′23″ пн. ш. 117°29′13″ сх. д. / 50.72305555558377677° пн. ш. 117.48694444446778107° сх. д.
Гирло	Аргунь
• координати	52°56′10″ пн. ш. 120°20′58″ сх. д. / 52.93611111113877854° пн. ш. 120.34944444446777823° сх. д.
Басейн	басейн Амуру
Країни:	Росія
Регіон	Забайкальський край
Довжина	592 км
Площа басейну:	12 100 км²

Довжина — 592 км. Бере початок на північному заході Нерчинського хребта. Тече переважно між Борщовочним і Газимурським хребтами. Загальний напрямок — з південного заходу на північний схід. Береги обривисті, порослі чагарником.

Газимур неглибокий, дно кам'янисте, вода прозора. Розкривається на початку травня, замерзає на початку листопада. Навесні річка значно розливається, влітку міліє, від чого утворюється безліч бродів; взимку ж, внаслідок невеликої глибини, промерзає місцями до дна, так що течія річки зупиняється.

Історія ред.

На початку 1720-х років в басейні Газимура були розвідані рудні родовища срібла. У 1724—1726 роках почалося заселення краю .

На початку XX століття, згідно ЕСБЄ, «по Газимуру немає ні сплаву, ні судноплавства, але води Газимура сприяють руху робіт на плавильних заводах, що обробляють руди, якими так багаті узбережжя цієї річки. Долини Газимура заселені хліборобами-козаками, між якими зустрічаються зобаті. Найкращі прибережні станиці: Красноярська, Усть-Аленуйська, Сівачинська, Батаканська і Дакталгінська».

Топографічні карти ред.

Аркуш карти M-50-X Александровский Завод. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
Аркуш карти M-50-XI Калга. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.

Примітки ред.

↑ . Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 січня 2010.
через нестачу в організмі йоду

Посилання ред.

Газимур, река (рус.). ez.chita.ru. Проект «Энциклопедия Забайкалья». Дата обращения 19 января 2019. Архивировано 24 сентября 2018 года.
Газимур // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Река Газимур / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
Газимур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

[GZR-1] . Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 9 травня 2020.

[2] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 січня 2010.

[iodine-3] через нестачу в організмі йоду