Бе́тті Де́віс (англ. Bette Davis /ˈbɛti/, повне ім'я — Рут Елізабет Девіс, англ. Ruth Elizabeth Davis, 5 квітня 1908, Ловелл, Массачусетс — 6 жовтня 1989, Нейї-сюр-Сен, Франція) — американська акторка театру, кіно та телебачення, популярна у 1930—1940-х роках. Лауреатка премій Оскар (1936, 1939) і Золотий глобус (1974). Перша жінка-президент Американської академії кіномистецтва. Протягом своєї багаторічної кінокар'єри з успіхом грала у фільмах різноманітних жанрів: романтичних і кримінальних драмах, історичних фільмах, комедіях. Девіс особливо відрізнялася тим, що охоче грала негативних персонажів.
| Бетті Девіс Bette Davis | |
|---|---|
| англ. Bette Davis | |
| | |
| Бетті Девіс у 1935 році. | |
| Ім'я при народженні | Рут Елізабет Девіс Ruth Elizabeth Davis |
| Народилася | 5 квітня 1908[…] Ловелл, Массачусетс, США |
| Померла | 6 жовтня 1989[…] (81 рік) Неї-сюр-Сен, Франція |
| Поховання | Меморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз) |
| Громадянство | США |
| Діяльність | автобіограф, характерна акторка, акторка театру, кіноакторка, телеакторка, акторка, музикантка |
| Alma mater | Cushing Academyd |
| Заклад | Warner Brothers |
| Роки діяльності | 1929 — 1989 |
| Чоловік | Гармон Нельсон (1932—1938) Артур Фарнсворт (1940—1943) Вільям Грант Шері (1945—1950) Гері Мерріл (1950—1960) |
| Діти | 1 |
| Батьки | Harlow Morrell Davisd Ruth Augusta 'Ruthie' Favord |
| IMDb | nm0000012 |
| Автограф | |
| Нагороди та премії | |
| Laurel Awardsd AFI Life Achievement Awardd (1977) Crystal Awardd (1983) Los Angeles Times Women of the Year Silver Cupd прайм-тайм премія Еммі за найкращу жіночу роль в міні-серіалі або фільмі (1979) зірка на голлівудській Алеї слави[d] | |
| | |
| Бетті Девіс Bette Davis у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Девіс посіла друге місце в рейтингу 100 найбільших кінозірок, складеному Американським інститутом кіномистецтва у 1999 році.
За популярність і матеріальну вигоду, що вона принесла компанії «Warner Bros.», їй дали прізвисько «Четвертий брат Ворнерів» (The Fourth Warner Brother).
Була номінована на премію Кіноакадемії п'ять років поспіль: «Єзавель» (1938), «Перемогти морок» (1939), «Лист» (1940), «Лисички» (1941), «Вперед, мандрівник» (1942).
Життєпис ред.
Рут Елізабет Девіс народилася 5 квітня 1908 року у місті Ловелл, штат Массачусетс, в родині студента юридичного факультету Гарлоу Моррелла Девіса (1885—1938) і Рут Огасти Фавор (1885—1961). У неї була молодша сестра Барбара Геррієт (25 жовтня 1909 — 19 липня 1979). 1915 року батьки розлучилися, обох доньок було відправлено до школи-інтернату. Пізніше Бетті з матір'ю та сестрою переїхали до Нью-Йорка. Там юна Девіс працювала фотографом, вивчала акторську майстерність та розпочала кар'єру як театральна акторка на Бродвеї. Тоді ж обрала як сценічний псевдонім своє дитяче ім'я Betty, написання якого під враженням від роману Бальзака «Кузина Бетта» змінила на Bette.
1930 року Девіс вирушила до Голлівуду на кінопроби, які виявилися невдалими. Проте їй усе ж вдається отримати другорядну роль в стрічці «Погана сестра». Згодом Джордж Арлісс обрав її на головну жіночу роль в фільмі «Людина, яка грала бога» (1932). Фільм мав неабиякий успіх, і студія «Warner Bros.» уклала з нею п'ятирічний контракт (надалі подовживши його майже на вісімнадцять років).
Вже 1935 року Девіс отримала першу номінацію на премію Оскар як найкраща акторка за роль Мілдред Роджерс у фільмі «Тягар пристрастей людських» (1934, за романом Сомерсета Моема), а наступного року виграла її за роль алкоголічки в фільмі «Небезпечна» (1935). Після перемоги Девіс стала вимагати від керівництва студії або більшої свободи щодо вибору ролей, або розірвання контракту, і навіть звернулася до суду. Порушуючи контракт, вона поїхала до Лондона, де отримала пропозицію зіграти в двох стрічках. Проте суд вирішив справу на користь студії, тож акторка мала повернутися до Голлівуду.
1930-ті та 1940-ві роки стали сплеском її кінокар'єри. 1938 року вона отримала другий Оскар за найкращу жіночу роль в драмі «Єзавель» Вільяма Вайлера, де зіграла роль норовливої красуні з американського Півдня. 1941 року Девіс було обрано президентом Американської кіноакадемії, але вона залишила посаду два місяці по тому. Великий успіх мали такі фільми за її участю, як «Приватне життя Єлизавети та Ессекса» (1939) з Ерролом Флінном і Олівією де Гевіленд, «Хуарес» (1939), де вона зіграла Шарлотту Бельгійську, «Перемогти морок» (1939), «Лист» (1940), «Усе це і небо на додачу» (1940), «Лисички» (1941) за п'єсою Ліліан Гелман, «Вперед, мандрівник» (1942), «У цьому наше життя» (1942), «Містер Скеффінгтон» (1944) за романом Елізабет фон Арнім, «Вкрадене життя» (1946), де виконала подвійну роль сестер-близнючок, і фільм-нуар «За лісом» (1949).
1950 року зіграла роль Марго Ченнінг в кінодрамі «Все про Єву» Джозефа Манкевича, яка принесла їй ще одну номінацію на Оскар. Успішними були ролі в таких фільмах, як «Зірка» (1952), «Центр бурі» (1956) та заснованому на однойменному романі Дафни дю Мор'є «Цап відбувайло» (1959) з Алеком Гіннессом. Але це вже був спад кінокар'єри Девіс.
На початку 1960-х років вона повернулася на Бродвей, проте без особливого успіху. 1962 року Девіс опублікувала свою книгу мемуарів «The Lonely Life, an Autobiography». Також вона зіграла в двох успішних фільмах Роберта Олдріча «Що сталося з Бебі Джейн?» (1962) з Джоан Кроуфорд, та «Тихше, тихше, мила Шарлотто» (1964), за перший з яких знову була номінована на Оскар як найкраща акторка.
1977 року Бетті Девіс стала першою жінкою, яка отримала престижу нагороду Американського інституту кіно за досягнення всього життя. Тоді ж з'явилася в низці фільмів, найвідоміший з яких «Смерть на Нілі» (1978), екранізація роману Агати Крісті, де зіграла роль багатої американки з клептоманією.
1983 року, після зйомок в пілотному випуску серіалу «Готель», у Бетті Девіс було діагностовано рак молочної залози і призначена мастектомія. Упродовж двох тижнів після операції акторка перенесла чотири інсульти, що викликали параліч правої сторони обличчя і лівої руки. Після довгого періоду фізіотерапії їй вдалося частково позбутися паралічу.
1985 року Девіс з'явилася в детективному телефільмі «Вбивство з дзеркалами» за романом А. Крісті, де її партнеркою стала Гелен Гейс. По завершенні зйомок вона дізналася, що її дочка Барбара (Бі Ді Гайман) видала автобіографічну книгу «Мамин хранитель», де розповіла про важкі стосунки з матір'ю. 1987 року Девіс опублікувала книгу-відповідь «This'n'That», де виклала свою версію подій. Того ж року акторка зіграла разом з Ліліан Гіш в кінодрамі Ліндсі Андерсона «Серпневі кити», що отримала добру критику і ряд номінацій на кінопремії. Її останньою появою на екрані стала роль в чорній комедії «Зла мачуха» Ларрі Коена.
Тоді ж акторка отримала низку престижних нагород, серед яких премія Сезар за видатні заслуги в кінематографі та премія Доностія на Міжнародному кінофестивалі у Сан-Себастьяні. 1989 року хвороба повернулася. Бетті Девіс померла 6 жовтня 1989 року в Американському госпіталі у Нейі-сюр-Сен під Парижем. Похована на кладовищі Форест-Лон (Голлівуд-Гіллз) в Лос-Анджелесі поряд з матір'ю та сестрою.
2017 року було випущено міні-серіал «Ворожнеча», присвячений суперництву Бетті Девіс і Джоан Кроуфорд під час зйомок в фільмі «Що сталося з Бебі Джейн?». Роль Девіс виконала Сьюзен Серендон.
Особисте життя ред.
Із 1932-го по 1938 роки Бетті Девіс перебувала у шлюбі з другом юності — музикантом Гармоном Нельсоном.
1940 року вийшла за Артура Фарнсворта. Шлюб тривав до його смерті за нез'ясованих обставин 1943 року.
Наступним чоловіком акторки став Вільям Грант Шеррі (з 1945-го по 1950 роки). 1 травня 1947 року у пари народилася дочка Барбара.
Четвертим і останнім чоловіком Бетті Девіс став в 1950-му році актор Гері Мерріл, її партнер по фільму «Все про Єву». Парою було всиновлено двоє дітей — дівчинка Марго (6 січня 1951 — 5 травня 2022) і хлопчик Майкл (нар. 5 лютого 1952). Цей шлюб розпався 1960 року.
Вибрана фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1931 | ф | Погана сестра | The Bad Sister | Лора Медісон |
| 1931 | ф | Зворотній шлях додому | Way back home | Мері Люсі |
| 1932 | ф | Людина, яка грала бога | The Man Who Played God | Грейс Блер |
| 1932 | ф | Троє в парі | Three on a match | Рут Весткотт |
| 1932 | ф | Хатина у бавовнику | The Cabin in the cotton | Медж Норвуд |
| 1933 | ф | Екс-леді | Ex-lady | Елен Бауер |
| 1933 | ф | 20 тисяч років у Сінг-Сінгу | 20 000 years in Sing-Sing | Фей Вілсон |
| 1934 | ф | Велике потрясіння | The big shakedown | Норма Нельсон |
| 1934 | ф | Туман над Фріско | Fog over Frisco | Арлін Бредфорд |
| 1934 | ф | Тягар пристрастей людських | Of Human Bondage | Мілдред Роджерс |
| 1935 | ф | Небезпечна | Dangerous | Джойс Гіт |
| 1935 | ф | Місто на кордоні | Bordertown | Мері Роарк |
| 1936 | ф | Закам'янілий ліс | The Pertified Forest | Габрієль Мейпл |
| 1936 | ф | Сатана зустрів леді | Satan met a lady | Валері Первіс |
| 1937 | ф | Мічена жінка | Marked woman | Мері Дуайт Страубер |
| 1937 | ф | Кід Галахед | Kid Galahad | Луїза «Пампушка» Філіпс |
| 1938 | ф | Єзавель | Jezebel | Джулі Марсден |
| 1938 | ф | Сестри | The Sisters | Луїза Еліот Медлін |
| 1939 | ф | Перемогти морок | Dark Victory | Джудіт Траерн |
| 1939 | ф | Хуарес | Juarez | імператриця Шарлотта фон Габсбург |
| 1939 | ф | Приватне життя Єлизавети та Ессекса | The private lives of Elisabeth and Ezsex | Єлизавета I |
| 1940 | ф | Лист | The letter | Леслі Кросбі |
| 1940 | ф | Усе це і небо на додачу | All this and heaven too | Генрієтта Делюзі-Депорт |
| 1941 | ф | Велика брехня | The great lie | Меггі Паттерсон ван Аллен |
| 1941 | ф | Лисички | The Little foxes | Реджіна Гідденс |
| 1942 | ф | У цьому наше життя | In this over life | Стенлі Тімберлейк Кінгсмілл |
| 1942 | ф | Вперед, мандрівник | Now, Voyager | Шарлотта Вейл |
| 1943 | ф | Вахта на Рейні | Wath on the Rhine | Сара Мюллер |
| 1944 | ф | Містер Скеффінгтон | Mr. Skeffington | Фанні Треліс |
| 1944 | ф | Голлівудська їдальня | Hollywood Canteen | камео |
| 1945 | ф | Зелена кукурудза | The corn is green | Лілі Моффат |
| 1946 | ф | Вкрадене життя | A stolen life | Кейт Босворт, Патрисія Босворт |
| 1946 | ф | Обман | Deseption | Крістін Редкліф |
| 1949 | ф | За лісом | Beyond the forest | Роза Молін |
| 1950 | ф | Все про Єву | All About Eve | Марго Ченнінг |
| 1951 | ф | Отрута іншої людини | Another man's poison | Джанет Фробішер |
| 1952 | ф | Телефонний дзвінок незнайомця | Phone call of astranger | Мері Гоук |
| 1952 | ф | Зірка | The Star | Маргарет Еліот |
| 1956 | ф | Центр бурі | Storm centre | Алісія Холл |
| 1957 | ф | Весільний сніданок | Wedding breakfast | Агнес Герлі |
| 1959 | ф | Джон Пол Джонс | Jonh Paul Jones | Катерина II |
| 1959 | ф | Цап відбувайло | The Scapegoat | графиня де Ге |
| 1961 | ф | Пригорща чудес | Pocketful of Miracles | «Яблучна Енні» |
| 1962 | ф | Що сталося з Бебі Джейн? | What Ever Happened to Baby Jane? | Бебі Джейн Гадсон |
| 1963 | с | Перрі Мейсон | Perry Mason | Констант Дойл |
| 1963 | ф | Нудьга | La noia | мати Діно |
| 1964 | ф | Куди пішла любов | Where Love Has Gone | місіс Джеральд Гейден |
| 1964 | ф | Тихше, тихше, мила Шарлотто | Hush… Hush, Sweet Sharlotte | Шарлотта Холліс |
| 1965 | ф | Няня | The Nanny | няня |
| 1972 | ф | Скопоне, наукова картярська гра | Lo scopone scientifico | стара американка |
| 1978 | ф | Повернення з Відьминої гори | Return from Witch Mountain | Лета |
| 1978 | ф | Смерть на Нілі | Death on the Nile | Мері Ван Шуйлер |
| 1985 | тф | Вбивство з дзеркалами | Murder with Mirrors | Керрі-Луїза Сераколд |
| 1987 | ф | Серпневі кити | The Whales of August | Ліббі Стронг |
| 1989 | ф | Зла мачуха | Wicked Stepmother | Міранда Пірпойнт |
Нагороди та номінації ред.
| Нагорода | Рік | Категорія | Робота | Результат |
|---|---|---|---|---|
| Оскар | 1935 | Найкраща жіноча роль | Тягар пристрастей людських | Номінація |
| 1936 | Небезпечна | Перемога | ||
| 1939 | Єзавель | Перемога | ||
| 1940 | Перемогти морок | Номінація | ||
| 1941 | Лист | Номінація | ||
| 1942 | Лисички | Номінація | ||
| 1943 | Вперед, мандрівник | Номінація | ||
| 1945 | Містер Скеффінгтон | Номінація | ||
| 1951 | Все про Єву | Номінація | ||
| 1953 | Зірка | Номінація | ||
| 1963 | Що сталося з Бебі Джейн? | Номінація | ||
| БАФТА | 1964 | Найкраща іноземна акторка | Що сталося з Бебі Джейн? | Номінація |
| Золотий глобус | 1951 | Найкраща жіноча роль — драма | Все про Єву | Номінація |
| 1962 | Найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл | Пригорща чудес | Номінація | |
| 1963 | Найкраща жіноча роль — драма | Що сталося з Бебі Джейн? | Номінація | |
| 1974 | Премія імені Сесіля Б. Де Мілля | Н/Д | Перемога | |
| Сезар | 1986 | Премія за видатні заслуги у кінематографі | Н/Д | Перемога |
| Каннський кінофестиваль | 1951 | Приз за найкращу жіночу роль | Все про Єву | Перемога |
| Венеційський кінофестиваль | 1937 | Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль | Кід Галахед & Мічена жінка | Перемога |
Примітки ред.
- Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118524038 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118524038 // Bette Davis — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- . American Film Institute. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 24 серпня 2008.
- ancestry.com Massachusetts 1840—1915 birth records, page 448 of book registered in Somerville
- ancestry.com Massachusetts Birth Records 1840—1915, page 1235
- Sikov (2007), pp. 14–15
- Chandler (2006), p. 34
- Stine (1974), pp. 2–3
- Chandler (2006), p. 67
- Stine (1974), p. 20
- . www.notablebiographies.com. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
- Spada (1993), pp. 102—107
- Baxter, John (1968). Hollywood in the Thirties. London: A. Zwemmer Limited. с. 128. ISBN 0-498-06927-3.
- Nast, Condé. . Vanity Fair (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
- Bianco, Marcie. . HWD (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 23 жовтня 2017.
- ALL ABOUT EVE: Oscars. The Cinessential (амер.). Процитовано 25 листопада 2020.
- EmanuelLevy. (амер.). Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
- . The Hollywood Reporter (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
- . PEOPLE.com (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
- Andreeva, Nellie; Andreeva, Nellie (5 травня 2016). . Deadline (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 30 листопада 2019.
- . news.google.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 30 листопада 2019.
- . biopeoples.ru. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
Бібліографія ред.
- Chandler, Charlotte (2006). The Girl Who Walked Home Alone: Bette Davis, A Personal Biography. Simon and Schuster. ISBN 978-0-7432-6208-8.
- Sikov, Ed (2007). Dark Victory: The Life of Bette Davis. Henry Holt and Company. ISBN 978-0-8050-7548-9.
- Spada, James (1993). More Than a Woman: An Intimate Biography of Bette Davis. Little, Brown and Company. ISBN 0-316-90880-0.
- Stine, Whitney; Bette Davis (1974). Mother Goddam: The Story of the Career of Bette Davis. W.H. Allen and Co. Plc. ISBN 1-56980-157-6.
Посилання ред.
- Офіційний сайт [ 19 серпня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)