www.wikidata.uk-ua.nina.az

Елізабет фон Арнім Фото ескіз олівцем Ім я при народженні Мері Аннет БошампПсевдо Елізабет Аліса ЧолмонделіНародилася 31

Елізабет фон Арнім

Елізабет фон Арнім
Елізабет фон Арнім (ескіз олівцем)
Ім'я при народженні Мері Аннет Бошамп
Псевдо Елізабет, Аліса Чолмонделі
Народилася 31 серпня 1866(1866-08-31)[…]
Сідней, Австралія
Померла 9 лютого 1941(1941-02-09)[…] (74 роки)
Чарлстон, Південна Кароліна, США
·грип
Поховання Tylers Greend
Громадянство  Велика Британія
 Німецька імперія
Діяльність письменниця
Знання мов англійська
Роки активності 1898-1936
Magnum opus «Елізабет і її німецький сад» (1898),
«Зачаровований квітень» (1922)
Рід Arnimd
Батько Генрі Еррон Бошамп
Мати Елізабет Вайс Ласеттер
У шлюбі з Хеннінг Август фон Арнім-Шлагентін (з 1891 р. до його смерті в 1910 р.)
Френк Расселл, 2-ий граф Расселл (з 1916 р. до його смерті в 1931 р.)
IMDb ID 0901896

Елізабет фон Арнім (англ. Elizabeth von Arnim; ім'я при народженні — Мері Аннет Бошамп, англ. Mary Annette Beauchamp; 31 серпня 1866 — 9 лютого 1941) — британська письменниця, народжена в Австралії. В першому шлюбі — графиня фон Арнім-Шлагентін, за другим чоловіком — графиня Расселл. Перед публікацією першої книги змінила ім'я на Елізабет, з того часу її незмінно називають Елізабет фон Арнім. Писала також під псевдонімом Аліса Чолмонделі.

Біографія ред.

Вона народилася в будинку своєї сім'ї в Кіррібілі (нині — частина Сіднея), Австралія. Коли їй було три роки, сім'я повернулася до Англії, де й пройшло її дитинство. Її батьками були Генрі Еррон Бошапм (1825—1907), купець, та Елізабет Вайс Ласеттер (1836—1919). Вона мала чотирьох братів і сестру, а також кузину з Нової Зеландії, Кетлін Бошамп, яка згодом вийшла заміж за письменника Джона Міддлтона Меррі та писала під псевдонімом Кетрін Менсфілд.

У 1891 році Елізабет вийшла заміж за графа Хеннінга Августа фон Арнім-Шлагентіна, прусського аристократа, якого зустріла під час поїздки з батьком до Італії. Спочатку подружжя мешкало в Берліні, а згодом переїхало в сільську місцевість — в Нассенхойде, Померанія (нині територія Польщі), до родового маєтку. У пари було п'ятеро дітей — чотири дочки та син. Вчителями дітей були Едвард Форстер і Г'ю Волпол.

У 1908 році Арнім залишила Нассенхойде та повернулася до Лондона. Граф фон Арнім помер в 1910 році, і в тому ж році вона переїхала в Рандонь (Швейцарія), де побудувала будиночок Шале Солей і розважалась з друзями з літературного товариства. З 1910 до 1913 року вона була коханкою романіста Герберта Уеллса. У 1916 році вона вийшла заміж за Джона Френсіса Стенлі Расселла, 2-го графа Расселла, старшого брата Бертрана Расселла. Але шлюб виявився невдалим, постійні сварки стали причиною розриву стосунків та від'їзду Елізабет до Сполучених Штатів в 1919 році (хоча офіційно вони ніколи не розлучилися до смерті Френка в 1931 році). У 1920 році в неї почався роман з Олександром Стюартом Фрером-Рівзом (1892—1984), британським видавцем, який був майже на 30 років молодший за неї; він згодом одружився і назвав свою єдину дочку Елізабет на її честь.

Після від'їзду з Німеччини, вона мешкала в Лондоні, Франції та Швейцарії. У 1939 році, з початком Другої світової війни, вона повернулася в Сполучені Штати, де й померла від грипу в ізоляторі Ріверсайд в Чарлстоні, Південна Кароліна, 9 лютого 1941 року, у віці 74 років. ЇЇ кремували на кладовищі Форт Лінкольн, штат Меріленд, і в 1947 році її прах було перевезено до Англії, де й поховано разом з прахом її брата Сіднея на кладовищі Сент-Маргарет, Тайлорс Грін, Пенн, Бакінгемшир. На надгробній плиті викарбовано напис латиною: parva sed apta (невелика, але придатна, натякаючи на її невисокий зріст).

Письменницька кар'єра ред.

Шукаючі розради від нещасливого шлюбу (її перший чоловік мав борги, сума яких постійно збільшувалась, через що він був відправлений до в'язниці за шахрайство), вона, взявши псевдонім "Елізабет", розпочала кар'єру як письменниця, опублікувавши напів-автобіографічний сатиричний роман «Елізабет і її німецький сад» (1898). Цей твір, в якому авторка детально описала створення саду та спроби інтегруватися в німецьке вище товариство, мав великий успіх і був перевиданий двадцять разів в тому ж році. Напів-автобірграфічним був і її другий роман під назвою «Самотнє літо» (1899). Наступні її романи «Благодійниця» (1901), «Віра» (1921) та «Любов» (1925) також були напів-автобіографічні. В інших творах, таких як «Два тижня з життя принцеси Прісцилли» (1905) та «Фрейлейн Шмідт і містер Анструтер» (1907) показано протиставлення англійського та німецького характерів та дотепні спостереження з життя провінційної Німеччини. Вона написала близько двадцяти книг, спершу вона їх підписувала "від автора «Елізабет і її німецький сад», а пізніше просто "Елізабет". Незважаючи на те, що вона ніколи не писала офіційної автобіографії, її книга «Всі собаки в моєму житті» (1936), де описано її любов до домашніх тварин, містить багато спостережень того кола суспільства, частиною якого вона була.

Визнання ред.

Її роман «Віра» (1921), трагікомічний сюжет якого засновувався на її згубному шлюбі з графом Расселом, був сприйнятий досить критично. Джон Міддлтон Меррі означив його як «Буремний перевал» Джейн Остін. Її роман «Зачарований квітень» (1922), який було написано після місячної відпустки на Італійській Рив'єрі, є, мабуть, найлегшим і найбільш життєрадісним з усіх її романів, він був адаптований для сцени і екрану: як вистава на Бродвеї в 1925 році; як повнометражний фільм (з Енн Гардінг, Френком Морганом та Кетрін Александер в головних ролях) в 1935 році, що не користувався особливою популярністю; більш вдалою виявилася екранізація 1991 року, фільм отримав три номінації на Оскар (у головній ролях Міранда Річардсон, Джозі Лоуренс, Джим Бродбент та Джоан Плоурайт); як вистава 2003 року, яка була нагороджена премією Tony; музичний спектакль у 2010 році; а в 2015 році як серіал на BBC Radio 4.

Теренс де Вер Вайт зазначив, що саме роман «Зачарований квітень» допоміг італійському курорту Портофіно прославитись на весь світ та привабити туристів. Він також користується найбільшим попитом з усіх її робіт, ставши "книгою місяця" в Америці після публікації.

Її роман «Містер Скеффінгтон» (1940) було екранізовано кінокомпанією «Warner Bros.» в 1944 році з Клодом Рейнсом і Бетті Девіс в головних ролях.

1983 року, британський видавець Віраго передрукував збірку її романів з передмовами сучасних письменників. Деякі письменники намагаються стверджувати, що вона в певному роді феміністка, «Читацька енциклопедія» повідомляє, що багато з її більш пізніх романів це просто "вичерпані здійснення". Можливо, найкращий приклад саркастичної дотепності фон Арнім і незвичайного ставлення до життя, міститься в одному з її листів: «Я така рада, що я не померла з різних приводів, коли я щиро бажала цього; можливо, я б пропустила багато прекрасної погоди».

Бібліографія ред.

  • «Елізабет і її німецький сад» (1898, англ. Elizabeth and Her German Garden)
  • «Самотне літо» (1899, англ. The Solitary Sammer)
  • «Книга мелодій для малюка Квітня» (1900, англ. April Baby's Book of Tunes)
  • «Благодійниця» (1901, англ. The Benefactress)
  • «Випробування Елізабет» (1901, англ. The Ordeal of Elizabeth)
  • «Пригоди Елізабет в Рюгені» (1904, англ. The Adventures of Elizabeth in Rugen)
  • «Два тижня з життя принцеси Прісцилли» (1905, англ. Princess Priscilla's Fortnight)
  • «Фрейлейн Шмідт і містер Анструтер» (1907, англ. Fraulein Schmidt and Mr. Anstruther)
  • «Мандрівники в фургонах» (1909, англ. The Caravaners)
  • «Дружина пастора» (1914, англ. The Pastor's Wife)
  • «Крістіна» (1917, англ. Christine, під псевдонімом Аліса Чолмонделі)
  • «Христофор і Колумб» (1919, англ. Christofer and Columbus)
  • «В горах» (1920, англ. In the Mountains)
  • «Віра» (1921, англ. Vera)
  • «Зачарований квітень» (1922, англ. The Enshanted April)
  • «Любов» (1925, англ. Love)
  • «Знайомство з Саллі» (1926, англ. Introduction to Sally)
  • «Спокута» (1929, англ. Expation)
  • «Батько» (1931, англ. Father)
  • «Жасминова ферма» (1934, англ. Jasmine Farm)
  • «Всі собаки в моєму житті» (1936, англ. All the Dogs of My Life)
  • «Містер Скеффінгтон» (1940, англ. Mr. Skeffington)

Джерела ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118896105 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. ↑ Oxford Dictionary of National Biography, online edition (UK library card required): Arnim, Mary Annette [May] von Accessed 2014-03-05
  5. Hart-Davis, Rupert (1985). Hugh Walpole. Hamish Hamilton. с. 47–53. ISBN 0241-11406-3. 
  6. Elizabeth von Arnim [ 21 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. New York Times, October 16, 1984: Obituaries: A. S. Frere Re-linked 2014-03-05
  8. ↑ Vickers, Salley in the introduction to Elizabeth von Arnim, 'The Enchanted April' Penguin: 2012 ISBN 978-0-141-19182-9

Ланки ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Foto Elizabet fon ArnimElizabet fon Arnim eskiz olivcem Im ya pri narodzhenni Meri Annet BoshampPsevdo Elizabet Alisa CholmondeliNarodilasya 31 serpnya 1866 1866 08 31 1 2 Sidnej AvstraliyaPomerla 9 lyutogo 1941 1941 02 09 1 2 74 roki Charlston Pivdenna Karolina SShA 1 gripPohovannya Tylers GreendGromadyanstvo Velika Britaniya Nimecka imperiyaDiyalnist pismennicyaZnannya mov anglijskaRoki aktivnosti 1898 1936Magnum opus Elizabet i yiyi nimeckij sad 1898 Zacharovovanij kviten 1922 Rid ArnimdBatko Genri Erron BoshampMati Elizabet Vajs LasetterU shlyubi z Henning Avgust fon Arnim Shlagentin z 1891 r do jogo smerti v 1910 r Frenk Rassell 2 ij graf Rassell z 1916 r do jogo smerti v 1931 r IMDb ID 0901896Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiElizabet fon Arnim angl Elizabeth von Arnim im ya pri narodzhenni Meri Annet Boshamp angl Mary Annette Beauchamp 31 serpnya 1866 9 lyutogo 1941 britanska pismennicya narodzhena v Avstraliyi V pershomu shlyubi grafinya fon Arnim Shlagentin za drugim cholovikom grafinya Rassell Pered publikaciyeyu pershoyi knigi zminila im ya na Elizabet z togo chasu yiyi nezminno nazivayut Elizabet fon Arnim Pisala takozh pid psevdonimom Alisa Cholmondeli Zmist 1 Biografiya 2 Pismennicka kar yera 3 Viznannya 4 Bibliografiya 5 Dzherela 6 LankiBiografiya red Vona narodilasya v budinku svoyeyi sim yi v Kirribili nini chastina Sidneya Avstraliya Koli yij bulo tri roki sim ya povernulasya do Angliyi de j projshlo yiyi ditinstvo Yiyi batkami buli Genri Erron Boshapm 1825 1907 kupec ta Elizabet Vajs Lasetter 1836 1919 Vona mala chotiroh brativ i sestru a takozh kuzinu z Novoyi Zelandiyi Ketlin Boshamp yaka zgodom vijshla zamizh za pismennika Dzhona Middltona Merri ta pisala pid psevdonimom Ketrin Mensfild 4 U 1891 roci Elizabet vijshla zamizh za grafa Henninga Avgusta fon Arnim Shlagentina prusskogo aristokrata yakogo zustrila pid chas poyizdki z batkom do Italiyi Spochatku podruzhzhya meshkalo v Berlini a zgodom pereyihalo v silsku miscevist v Nassenhojde Pomeraniya nini teritoriya Polshi do rodovogo mayetku U pari bulo p yatero ditej chotiri dochki ta sin Vchitelyami ditej buli Edvard Forster i G yu Volpol 5 U 1908 roci Arnim zalishila Nassenhojde ta povernulasya do Londona 4 Graf fon Arnim pomer v 1910 roci i v tomu zh roci vona pereyihala v Randon Shvejcariya de pobuduvala budinochok Shale Solej i rozvazhalas z druzyami z literaturnogo tovaristva 6 Z 1910 do 1913 roku vona bula kohankoyu romanista Gerberta Uellsa 4 U 1916 roci vona vijshla zamizh za Dzhona Frensisa Stenli Rassella 2 go grafa Rassella starshogo brata Bertrana Rassella Ale shlyub viyavivsya nevdalim postijni svarki stali prichinoyu rozrivu stosunkiv ta vid yizdu Elizabet do Spoluchenih Shtativ v 1919 roci hocha oficijno voni nikoli ne rozluchilisya do smerti Frenka v 1931 roci U 1920 roci v neyi pochavsya roman z Oleksandrom Styuartom Frerom Rivzom 1892 1984 britanskim vidavcem yakij buv majzhe na 30 rokiv molodshij za neyi vin zgodom odruzhivsya i nazvav svoyu yedinu dochku Elizabet na yiyi chest 7 Pislya vid yizdu z Nimechchini vona meshkala v Londoni Franciyi ta Shvejcariyi 8 U 1939 roci z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni vona povernulasya v Spolucheni Shtati de j pomerla vid gripu v izolyatori Riversajd v Charlstoni Pivdenna Karolina 9 lyutogo 1941 roku u vici 74 rokiv YiYi kremuvali na kladovishi Fort Linkoln shtat Merilend i v 1947 roci yiyi prah bulo perevezeno do Angliyi de j pohovano razom z prahom yiyi brata Sidneya na kladovishi Sent Margaret Tajlors Grin Penn Bakingemshir 4 Na nadgrobnij pliti vikarbovano napis latinoyu parva sed apta nevelika ale pridatna natyakayuchi na yiyi nevisokij zrist 8 Pismennicka kar yera red Shukayuchi rozradi vid neshaslivogo shlyubu yiyi pershij cholovik mav borgi suma yakih postijno zbilshuvalas cherez sho vin buv vidpravlenij do v yaznici za shahrajstvo vona vzyavshi psevdonim Elizabet rozpochala kar yeru yak pismennicya opublikuvavshi napiv avtobiografichnij satirichnij roman Elizabet i yiyi nimeckij sad 1898 Cej tvir v yakomu avtorka detalno opisala stvorennya sadu ta sprobi integruvatisya v nimecke vishe tovaristvo mav velikij uspih i buv perevidanij dvadcyat raziv v tomu zh roci Napiv avtobirgrafichnim buv i yiyi drugij roman pid nazvoyu Samotnye lito 1899 Nastupni yiyi romani Blagodijnicya 1901 Vira 1921 ta Lyubov 1925 takozh buli napiv avtobiografichni V inshih tvorah takih yak Dva tizhnya z zhittya princesi Priscilli 1905 ta Frejlejn Shmidt i mister Anstruter 1907 pokazano protistavlennya anglijskogo ta nimeckogo harakteriv ta dotepni sposterezhennya z zhittya provincijnoyi Nimechchini Vona napisala blizko dvadcyati knig spershu vona yih pidpisuvala vid avtora Elizabet i yiyi nimeckij sad a piznishe prosto Elizabet Nezvazhayuchi na te sho vona nikoli ne pisala oficijnoyi avtobiografiyi yiyi kniga Vsi sobaki v moyemu zhitti 1936 de opisano yiyi lyubov do domashnih tvarin mistit bagato sposterezhen togo kola suspilstva chastinoyu yakogo vona bula Viznannya red Yiyi roman Vira 1921 tragikomichnij syuzhet yakogo zasnovuvavsya na yiyi zgubnomu shlyubi z grafom Rasselom buv sprijnyatij dosit kritichno Dzhon Middlton Merri oznachiv jogo yak Buremnij pereval Dzhejn Ostin Yiyi roman Zacharovanij kviten 1922 yakij bulo napisano pislya misyachnoyi vidpustki na Italijskij Riv yeri ye mabut najlegshim i najbilsh zhittyeradisnim z usih yiyi romaniv vin buv adaptovanij dlya sceni i ekranu yak vistava na Brodveyi v 1925 roci yak povnometrazhnij film z Enn Garding Frenkom Morganom ta Ketrin Aleksander v golovnih rolyah v 1935 roci sho ne koristuvavsya osoblivoyu populyarnistyu bilsh vdaloyu viyavilasya ekranizaciya 1991 roku film otrimav tri nominaciyi na Oskar u golovnij rolyah Miranda Richardson Dzhozi Lourens Dzhim Brodbent ta Dzhoan Plourajt yak vistava 2003 roku yaka bula nagorodzhena premiyeyu Tony muzichnij spektakl u 2010 roci a v 2015 roci yak serial na BBC Radio 4 Terens de Ver Vajt zaznachiv sho same roman Zacharovanij kviten dopomig italijskomu kurortu Portofino proslavitis na ves svit ta privabiti turistiv Vin takozh koristuyetsya najbilshim popitom z usih yiyi robit stavshi knigoyu misyacya v Americi pislya publikaciyi Yiyi roman Mister Skeffington 1940 bulo ekranizovano kinokompaniyeyu Warner Bros v 1944 roci z Klodom Rejnsom i Betti Devis v golovnih rolyah 1983 roku britanskij vidavec Virago peredrukuvav zbirku yiyi romaniv z peredmovami suchasnih pismennikiv Deyaki pismenniki namagayutsya stverdzhuvati sho vona v pevnomu rodi feministka Chitacka enciklopediya povidomlyaye sho bagato z yiyi bilsh piznih romaniv ce prosto vicherpani zdijsnennya Mozhlivo najkrashij priklad sarkastichnoyi dotepnosti fon Arnim i nezvichajnogo stavlennya do zhittya mistitsya v odnomu z yiyi listiv Ya taka rada sho ya ne pomerla z riznih privodiv koli ya shiro bazhala cogo mozhlivo ya b propustila bagato prekrasnoyi pogodi Bibliografiya red Elizabet i yiyi nimeckij sad 1898 angl Elizabeth and Her German Garden Samotne lito 1899 angl The Solitary Sammer Kniga melodij dlya malyuka Kvitnya 1900 angl April Baby s Book of Tunes Blagodijnicya 1901 angl The Benefactress Viprobuvannya Elizabet 1901 angl The Ordeal of Elizabeth Prigodi Elizabet v Ryugeni 1904 angl The Adventures of Elizabeth in Rugen Dva tizhnya z zhittya princesi Priscilli 1905 angl Princess Priscilla s Fortnight Frejlejn Shmidt i mister Anstruter 1907 angl Fraulein Schmidt and Mr Anstruther Mandrivniki v furgonah 1909 angl The Caravaners Druzhina pastora 1914 angl The Pastor s Wife Kristina 1917 angl Christine pid psevdonimom Alisa Cholmondeli Hristofor i Kolumb 1919 angl Christofer and Columbus V gorah 1920 angl In the Mountains Vira 1921 angl Vera Zacharovanij kviten 1922 angl The Enshanted April Lyubov 1925 angl Love Znajomstvo z Salli 1926 angl Introduction to Sally Spokuta 1929 angl Expation Batko 1931 angl Father Zhasminova ferma 1934 angl Jasmine Farm Vsi sobaki v moyemu zhitti 1936 angl All the Dogs of My Life Mister Skeffington 1940 angl Mr Skeffington Dzherela red a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 118896105 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b v g Oxford Dictionary of National Biography online edition UK library card required Arnim Mary Annette May von Accessed 2014 03 05 Hart Davis Rupert 1985 Hugh Walpole Hamish Hamilton s 47 53 ISBN 0241 11406 3 Elizabeth von Arnim Arhivovano 21 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl New York Times October 16 1984 Obituaries A S Frere Re linked 2014 03 05 a b Vickers Salley in the introduction to Elizabeth von Arnim The Enchanted April Penguin 2012 ISBN 978 0 141 19182 9Lanki red Tvori Elizabeth Von Arnim u proyekti Gutenberg Tvori ta informaciya pro Elizabet fon Arnim u Internet arhivi Tvori ta informaciya pro Mary Annette Beauchamp u Internet arhivi Shablon Librivox author Article about Elisabeth von Arnim on Gmina Dobra Website Arhiv originalu za 10 chervnya 2016 Procitovano 30 zhovtnya 2015 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Elizabet fon Arnim amp oldid 34890267