www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дафна дю Мор є У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем дю Мор є Брати сестри Діяльність IMDb Daphne du Maurier

Дафна дю Мор'є

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем дю Мор'є.

Дафна дю Мор'є
Daphne du Maurier
Дафна дю Мор'є 1930 року
Ім'я при народженні англ. Daphne Busson du Maurier
Псевдонім Daphne du Maurier
Народилася 13 травня 1907(1907-05-13)
Лондон, Велика Британія
Померла 19 квітня 1989(1989-04-19) (81 рік)
Корнуолл, Англія, Велика Британія
Громадянство Велика Британія
Діяльність письменниця-романістка, письменниця, сценаристка, драматургиня, біограф, письменниця наукової фантастики
Мова творів англійська
Роки активності 1931—1989
Жанр готична література
Magnum opus «Ребекка» (1938),
«Моя кузина Рейчел» (1951),
«Цап відбувайло» (1957)
Батько Джеральд дю Мор'є
Мати Мюріель Бомонт
Брати, сестри Анджела дю Мор'є і Жанна дю Мор'є
У шлюбі з Фредерік Браунінг
Діти (3) 3
Нагороди

Національна книжкова преміяd

Премія Едгара Алана По

премія Ентоні (2000)

Сайт: dumaurier.org
 Дафна дю Мор'є у Вікісховищі

Дафна дю Мор'є (англ. Daphne du Maurier, 13 травня 1907, Лондон — 19 квітня 1989, Корнуолл) — британська письменниця, драматург та біограф.

Найвідомішими творами є роман «Ребекка» і оповідання «Птахи», екранізовані Альфредом Гічкоком. Дафна дю Мор'є входила до Королівського літературного товариства з 1952 року; 1977 року нагороджена «Американською премією за майстерність у детективній літературі». Нагороджена орденом Британської імперії. 1938 року отримала Національну книжкову премію США.

Дафна дю Мор'є є однією з найвідоміших британських письменниць XX століття. Більшість її творів лягли в основу кінофільмів, а роман «Ребекка» був екранізований 11 разів.

Життєпис Редагувати

Народилася 13 травня 1907 року у Лондоні в акторській родині Джеральда дю Мор'є (1873—1934) і Мюріель Бомонт (1877—1957). Її дідом був художник Джордж дю Мор'є (1834—1896), автор роману «Трільбі» (1894). Дафна мала двох сестер: старша сестра Анджела дю Мор'є (1904—2002) теж стала письменницею, молодша сестра Жанна дю Мор'є (1911—1997) стала художницею. Їхньою рідною тіткою була Сільвія Левелін-Девіс (1866—1910), відома дружбою з Джеймсом М. Баррі і тим, що п'ятеро її синів стали прототипами героїв його повісті про Пітера Пена.

Освіту Дафна, як і її сестри, отримала домашню. З дитинства багато читала, її улюбленими авторами були Вальтер Скотт, Теккерей, сестри Бронте, Оскар Вайлд, пізніше до них долучилися Кетрін Менсфілд, Мопассан, Сомерсет Моем. На початку 1925 року вона поїхала вчитися до Франції, де відвідувала школу в містечку Компосена під Парижем. У французькій столиці вона часто відвідувала Лувр і Паризьку Оперу.

1926 року родина дю Мор'є провела відпустку у Корнуоллі, в прибережному містечку Фоуї. Тоді ж письменниця закохалася в Корнуолл, який став місцем дії її першого великого твору — роману «Дух любові» (1931). Завдяки цій книзі дю Мор'є познайомилася з майором (пізніше генерал-лейтенантом) сером Фредеріком Браунінгом, якому сподобався роман. Вони одружилися у липні 1932 року. У пари народилися троє дітей — доньки Тесса (1933) і Флавія (1937) та син Крістіан (1940).

Дафна дю Мор'є на тлі будинку родини дю Мор'є в Феррісайді (Фоуї, 1931 рік)

Наступним великим успіхом дю Мор'є став роман «Таверна Ямайка» (1936), навіяний подорожами Корнуоллом та спогадами про дитяче захоплення «Островом скарбів» Стівенсона. Імпульсом до початку роботи стала поїздка письменниці та її подруги Фой Квіллер-Куч, дочки письменника Артура Квіллер-Куч, по Бодмін-Мур, де вони заблукали в тумані. До готелю «Jamaica Inn», де вони жили, їх вивели коні.

Всесвітню славу Дафні дю Мор'є приніс роман «Ребекка» (1938), більшу частину якого вона написала в Александрії, де у той час перебувала з чоловіком. Цей твір часто порівнюють з романом «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте: історія кохання між молодою дівчиною і старшим чоловіком, згоряння маєтку і таємниця, що оточує історію попередньої дружини. Також деякі критики закидали дю Мор'є копіювання сюжету роману «Спадкоємиця» (порт. A Sucessora, 1934) бразильської письменниці Кароліни Набуко (1890—1981), але дю Мор'є і її видавець Віктор Голланц («Віктор Голланц Лтд») легко спростували всі звинувачення у плагіаті. 1940 року книгу було екранізовано Альфредом Гічкоком, головні ролі виконали Лоуренс Олів'є та Джоан Фонтейн. Стрічка отримала 11 номінацій на премію Оскар і перемогла у двох з них, зокрема, як найкращій фільм. Дю Мор'є також успішно адаптувала роман для сцени. Прем'єра відбулася 5 березня 1940 року в «Queen's Theatre» у Лондоні. У спектаклі були зайняті відомі британські актори Оуен Неарс, Селія Джонсон та Маргарет Рутерфорд.

Своєрідною візитною карткою письменниці є оповідання «Птахи», вперше опубліковане 1952 року у збірці «Яблуня» (перевидана 1963 року під заголовком «Птахи та інші оповідання»). За сюжетом птахи стають ворожими після суворої холодної зими й починають виявляти агресію — спочатку чайки, потім хижі, а під кінець і невеликі птахи — усі постають проти людства. Це історія про те, як людина, сприймаючи сталий стан речей як належне, раптово стикається з незрозумілим феноменом — неочікуваною агресією з боку птахів. Головний герой твору — фермер і ветеран війни Нет Гокен також не може уникнути сумної долі: він зачиняється в будинку, барикадує двері, а тим часом птахи прориваються у вікна. 1963 року за мотивами оповідання Альфред Гічкок зняв однойменний кінофільм, сценарій до якого було написано Еваном Гантером, а головні ролі виконали Род Тейлор, Тіппі Гедрен та Джессіка Тенді.

Серед інших творів Дафни дю Мор'є найбільш відомі романи «Французова бухта» (1941) — єдиний її відверто романтичний твір, «Королівський генерал» (1946), «Моя кузина Рейчел» (1951), «Цап відбувайло» (1957), «Дім на узбережжі» (1969) та «Прав, Британія!» (1972, прототипом головної героїні цього роману — немолодої акторки Мад — стала британська акторка Гледіс Купер, якій його і присвячено).

Окрім романів та оповідань у жанрі психологічного трилера і містичного детективу, Дафна дю Мор'є створила декілька документальних книг, серед яких «Джеральд» (1934) — біографія батька письменниці, «Мері Енн» (1954) — біографічний твір про її прабабусю Мері Енн Кларк (1776—1852), хазяйку паризького літературного салону й коханку Фредеріка, герцога Йоркського, головнокомандуючого британської армії, та «Склодуви» (1963), у якій вона намагалася простежити французьку лінію своїх предків та створила яскраву картину часів Французької революції.

За політичними поглядами Дафна дю Мор'є була переконаною роялісткою, а її чоловік багато років служив ревізором і скарбником королівської родини в Букінгемському палаці. Попри шлюб Дафна дю Мор'є вела бурхливе особисте життя, їй приписували романи з жінками. Вважається, що саме дружба з Елен Даблдей (1899—1978), дружиною її американського видавця, надихнула її на створення роману «Моя кузина Рейчел» (1951), а стосунки з акторкою Гертрудою Лоуренс (1898—1952) спонукали до написання п'єси «Вересневий приплив» (1948), де та зіграла роль Стелли. Саме ці заплутані стосунки було взято за основу сюжету біографічного фільму «Дафна», знятого телекомпанією Бі-бі-сі 2007 року. Роль Дафни виконала Джеральдін Сомервіль, Елен Даблдей зіграла Елізабет Макговерн, а Гертруду Лоуренс — Джанет Мактір. Стрічка викликала вкрай негативну реакцію з боку родини дю Мор'є.

Маєток Менабіллі (поблизу Фоуї), в якому Дафна дю Мор'є жила у 1943—1969 роках

У 1943—1969 роках письменниця мешкала в орендованому нею маєтку XVII сторіччя Менабіллі в Корнуоллі, але, овдовівши 1965 року, через деякий час змушена була переїхати в будинок в Кілмарті, де і прожила решту життя. Дафна дю Мор'є не любила давати інтерв'ю, а в останні роки вела усамітнений спосіб життя. Про публічність одного разу сказала так: «Письменників мають читати, а не чути чи бачити».

1969 року письменниці було присуджено звання Дами-командора ордена Британської імперії.

Дафна дю Мор'є померла 19 квітня 1989 року у своєму домі в Корнуоллі від серцевої недостатності у 81-річному віці. За її заповітом тіло було піддано кремації, а попіл розвіяно на скелях неподалік будинку.

Життю та творчості письменниці присвячено цілу низку монографій та біографічних творів, найбільший резонанс з яких викликали книга англійки Маргарет Форстер «Daphne du Maurier: The Secret Life of the Renowned Storyteller» (1993) та роман «Дафна» (2008) британської письменниці Жюстін Пікарді, в якому оповідається історія створення дю Мор'є біографії Бренуелла Бронте («Інфернальний світ Бренуелла Бронте», 1960), а також історія молодої аспірантки, що пише дисертацію про саму письменницю. Біографічна частина роману отримала високу оцінку з боку критики.

Основний творчій спадок Дафни дю Мор'є, до якого входять чернетки, щоденники, листи, матеріали літературної творчості її сестри Анджели дю Мор'є, архів паперів батька й діда, зберігається в бібліотеці Ексетерського університету.

Бібліографія Редагувати

  • 1931 — «Дух любові» (англ. The Loving Spirit), роман.
  • 1932 — «Прощавай, молодість» (англ. I'll Never Be Young Again), роман.
  • 1933 — «Джуліус» (англ. Julius), роман.
  • 1936 — «Таверна Ямайка» (англ. Jamaica Inn), роман.
  • 1938 — «Ребекка» (англ. Rebecca), роман.
  • 1940 — «Ребекка» (англ. Rebecca), п'єса.
  • 1941 — «Французова бухта» (англ. Frenchman's Creek), роман.
  • 1943 — «Голодна гора» (англ. Hungry Hill), роман.
  • 1945 — «Між нами роки» (англ. The Years Between), п'єса.
  • 1946 — «Королівський генерал» (англ. The King's General), роман.
  • 1948 — «Вересневий приплив» (англ. September Tide), п'єса.
  • 1949 — «Паразити» (англ. The Parasites), роман.
  • 1951 — «Моя кузина Рейчел» (англ. My Cousin Rachel), роман.
  • 1952 — «Яблуня» (англ. The Apple Tree), збірка оповідань, в якій вперше опубліковано оповідання «Птахи» (англ. The Birds) та повість «Монте-Веріта» (англ. Monte-Verita); 1963 року перевидавалася під назвою «Птахи та інші оповідання» (англ. The Birds and other stories).
  • 1957 — «Цап відбувайло» (англ. The Scapegoat), роман.
  • 1957 — «Сині лінзи» (англ. The Blue Linses), збірка оповідань.
  • 1961 — «Замок Дор» (англ. Castle Dor), роман.
  • 1963 — «Політ сокола» (англ. The Flight of the Falcon), роман.
  • 1969 — «Дім на узбережжі» (англ. The House of the Strand), роман.
  • 1971 — «А тепер не дивися» (англ. Don't Look Now), збірка оповідань.
  • 1972 — «Прав, Британія!» (англ. Rule Britannia), роман.

Документальні твори

  • 1933 — «Джеральд» (англ. Gerald), біографія актора Джеральда дю Мор'є, батька письменниці.
  • 1937 — «Родина дю Мор'є» (англ. The du Mauriers).
  • 1951 — «Молодий Джордж дю Мор'є» (англ. The Young George du Maurier), біографія художника і письменника Джорджа дю Мор'є, дідуся письменниці.
  • 1954 — «Мері Енн» (англ. Mary Anne), біографічний роман про Мері Енн Кларк, прабабусю письменниці.
  • 1960 — «Інфернальний світ Бренуелла Бронте» (англ. The Infernal World of Branwell Bronte), біографія брата письменниць сестер Бронте Бренуелла Бронте.
  • 1963 — «Склодуви» (англ. The Glass-Blowers)
  • 1967 — «Зникаючий Корнуолл» (англ. Vanishing Cornwall).
  • 1975 — «Золота молодь» (англ. Golden Lads), біографічне дослідження життя Ентоні і Френсіса Беконів.
  • 1976 — «Гвинтові сходи» (англ. The Winding Stairs), біографія Френсіса Бекона.
  • 1977 — «Хвороба росту — становлення письменника» (англ. Growing Pains — the Shaping of a Writer), автобіографічний роман про літературний вплив на неї, як письменницю.
  • 1989 — «Зачарований Корнуолл» (англ. Enchanted Cornwall).

Переклади українською Редагувати

  • Дафна дю Мор'є. Ребекка / пер. з анг. Гєник Беляков. — Х. : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2017. — 480 с. — ISBN 978-617-12-3367-6.
  • Дафна дю Мор'є. Моя кузина Рейчел / пер. з анг. Максим Ларченко. — Х. : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2017. — 352 с. — ISBN 978-617-12-4291-3.
  • Дафна дю Мор'є. Птахи та інші оповідання / пер. з анг. Наталія Михаловська. — Х. : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2017. — 304 с. — ISBN 978-617-12-4292-0.

Екранізації Редагувати

Кадр з фільму «Ребекка» (1940) з Лоуренсом Олів'є та Джоан Фонтейн у головних ролях

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  3. ↑ Silet, Charles L. P. (англійською). Strand Magazine. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 14 лютого 2015. 
  4. Paschke, Jean (Березень 2007). (англійською). Weider History Group, British Heritage Magazine. Архів оригіналу за 8 вересня 2008. Процитовано 15 лютого 2015. 
  5. Дафна дю Мор'є на сайті IMDb (англ.)
  6. . Encyclopedia Britannica (англійською). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 4 лютого 2020. 
  7. . www.dumaurier.org. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  8. . www.jamaicainn.co.uk. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 9 лютого 2020. 
  9. Laing, Olivia (23 лютого 2018). . The Guardian (британською). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  10. Picardie, Justine (24 лютого 2008). (британською). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 9 лютого 2020. 
  11. . www.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 2 березня 2020. 
  12. . Time (американською). 2 лютого 1942. ISSN 0040-781X. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 25 листопада 2019. 
  13. Sehgal, Parul (6 липня 2017). . The New York Times (американською). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2020. 
  14. (англійською). Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 9 лютого 2020. 
  15. Krizanovich, Karen (19 травня 2017). . The Telegraph (британською). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  16. . IMDb (англійською). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 25 листопада 2019. 
  17. . The Independent. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 4 лютого 2020. 
  18. Richardson, Phyllis (29 липня 2017). . The Guardian (британською). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  19. . Cornwall Guide (англійською). 2 березня 2016. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 25 листопада 2019. 
  20. Staff, Guardian (22 липня 2008). . The Guardian (британською). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 9 лютого 2020. 
  21. . The British Library. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  22. . Коммерсантъ. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  23. Robinson, Debbie. . humanities.exeter.ac.uk (англійською). Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2020. 

Література Редагувати

  • Margaret Forster. Daphne du Maurier: The Secret Life of the Renowned Storyteller (1993) — ISBN 978-0385420686
  • Flavia Leng. Daphne du Maurier: Daughter's Memoir. (1999) — ISBN 978-1840181906
  • Nina Auerbach. Daphne du Maurier, Haunted Heiress. (2002) — ISBN 978-0812218367

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem dyu Mor ye Brati sestri Diyalnist IMDb Dafna dyu Mor yeDaphne du MaurierDafna dyu Mor ye 1930 rokuIm ya pri narodzhenni angl Daphne Busson du MaurierPsevdonim Daphne du MaurierNarodilasya 13 travnya 1907 1907 05 13 London Velika BritaniyaPomerla 19 kvitnya 1989 1989 04 19 81 rik Kornuoll Angliya Velika BritaniyaGromadyanstvo Velika BritaniyaDiyalnist pismennicya romanistka pismennicya scenaristka dramaturginya biograf pismennicya naukovoyi fantastikiMova tvoriv anglijska 1 Roki aktivnosti 1931 1989Zhanr gotichna literaturaMagnum opus Rebekka 1938 Moya kuzina Rejchel 1951 Cap vidbuvajlo 1957 Batko Dzherald dyu Mor yeMati Myuriel BomontBrati sestri Andzhela dyu Mor ye 2 i Zhanna dyu Mor ye 2 U shlyubi z Frederik BrauningDiti 3 3Nagorodi Nacionalna knizhkova premiyad Premiya Edgara Alana Po premiya Entoni 2000 Sajt dumaurier org Dafna dyu Mor ye u VikishovishiDafna dyu Mor ye angl Daphne du Maurier 13 travnya 1907 London 19 kvitnya 1989 Kornuoll britanska pismennicya dramaturg ta biograf 3 Najvidomishimi tvorami ye roman Rebekka i opovidannya Ptahi ekranizovani Alfredom Gichkokom Dafna dyu Mor ye vhodila do Korolivskogo literaturnogo tovaristva z 1952 roku 1977 roku nagorodzhena Amerikanskoyu premiyeyu za majsternist u detektivnij literaturi 4 Nagorodzhena ordenom Britanskoyi imperiyi 1938 roku otrimala Nacionalnu knizhkovu premiyu SShA Dafna dyu Mor ye ye odniyeyu z najvidomishih britanskih pismennic XX stolittya 3 Bilshist yiyi tvoriv lyagli v osnovu kinofilmiv a roman Rebekka buv ekranizovanij 11 raziv 5 Zmist 1 Zhittyepis 2 Bibliografiya 3 Perekladi ukrayinskoyu 4 Ekranizaciyi 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodilasya 13 travnya 1907 roku u Londoni v aktorskij rodini Dzheralda dyu Mor ye 1873 1934 i Myuriel Bomont 1877 1957 6 Yiyi didom buv hudozhnik Dzhordzh dyu Mor ye 1834 1896 avtor romanu Trilbi 1894 Dafna mala dvoh sester starsha sestra Andzhela dyu Mor ye 1904 2002 tezh stala pismenniceyu molodsha sestra Zhanna dyu Mor ye 1911 1997 stala hudozhniceyu Yihnoyu ridnoyu titkoyu bula Silviya Levelin Devis 1866 1910 vidoma druzhboyu z Dzhejmsom M Barri i tim sho p yatero yiyi siniv stali prototipami geroyiv jogo povisti pro Pitera Pena Osvitu Dafna yak i yiyi sestri otrimala domashnyu Z ditinstva bagato chitala yiyi ulyublenimi avtorami buli Valter Skott Tekkerej sestri Bronte Oskar Vajld piznishe do nih doluchilisya Ketrin Mensfild Mopassan Somerset Moem Na pochatku 1925 roku vona poyihala vchitisya do Franciyi de vidviduvala shkolu v mistechku Komposena pid Parizhem U francuzkij stolici vona chasto vidviduvala Luvr i Parizku Operu 1926 roku rodina dyu Mor ye provela vidpustku u Kornuolli v priberezhnomu mistechku Fouyi Todi zh pismennicya zakohalasya v Kornuoll yakij stav miscem diyi yiyi pershogo velikogo tvoru romanu Duh lyubovi 1931 Zavdyaki cij knizi dyu Mor ye poznajomilasya z majorom piznishe general lejtenantom serom Frederikom Brauningom yakomu spodobavsya roman Voni odruzhilisya u lipni 1932 roku U pari narodilisya troye ditej donki Tessa 1933 i Flaviya 1937 ta sin Kristian 1940 7 nbsp Dafna dyu Mor ye na tli budinku rodini dyu Mor ye v Ferrisajdi Fouyi 1931 rik Nastupnim velikim uspihom dyu Mor ye stav roman Taverna Yamajka 1936 naviyanij podorozhami Kornuollom ta spogadami pro dityache zahoplennya Ostrovom skarbiv Stivensona Impulsom do pochatku roboti stala poyizdka pismennici ta yiyi podrugi Foj Kviller Kuch dochki pismennika Artura Kviller Kuch po Bodmin Mur de voni zablukali v tumani Do gotelyu Jamaica Inn de voni zhili yih viveli koni 8 Vsesvitnyu slavu Dafni dyu Mor ye prinis roman Rebekka 1938 9 bilshu chastinu yakogo vona napisala v Aleksandriyi de u toj chas perebuvala z cholovikom 10 Cej tvir chasto porivnyuyut z romanom Dzhejn Ejr Sharlotti Bronte istoriya kohannya mizh molodoyu divchinoyu i starshim cholovikom zgoryannya mayetku i tayemnicya sho otochuye istoriyu poperednoyi druzhini 11 Takozh deyaki kritiki zakidali dyu Mor ye kopiyuvannya syuzhetu romanu Spadkoyemicya port A Sucessora 1934 brazilskoyi pismennici Karolini Nabuko 1890 1981 ale dyu Mor ye i yiyi vidavec Viktor Gollanc Viktor Gollanc Ltd legko sprostuvali vsi zvinuvachennya u plagiati 12 1940 roku knigu bulo ekranizovano Alfredom Gichkokom golovni roli vikonali Lourens Oliv ye ta Dzhoan Fontejn Strichka otrimala 11 nominacij na premiyu Oskar i peremogla u dvoh z nih zokrema yak najkrashij film 13 Dyu Mor ye takozh uspishno adaptuvala roman dlya sceni Prem yera vidbulasya 5 bereznya 1940 roku v Queen s Theatre u Londoni U spektakli buli zajnyati vidomi britanski aktori Ouen Nears Seliya Dzhonson ta Margaret Ruterford Svoyeridnoyu vizitnoyu kartkoyu pismennici ye opovidannya Ptahi vpershe opublikovane 1952 roku u zbirci Yablunya perevidana 1963 roku pid zagolovkom Ptahi ta inshi opovidannya Za syuzhetom ptahi stayut vorozhimi pislya suvoroyi holodnoyi zimi j pochinayut viyavlyati agresiyu spochatku chajki potim hizhi a pid kinec i neveliki ptahi usi postayut proti lyudstva Ce istoriya pro te yak lyudina sprijmayuchi stalij stan rechej yak nalezhne raptovo stikayetsya z nezrozumilim fenomenom neochikuvanoyu agresiyeyu z boku ptahiv Golovnij geroj tvoru fermer i veteran vijni Net Goken takozh ne mozhe uniknuti sumnoyi doli vin zachinyayetsya v budinku barikaduye dveri a tim chasom ptahi prorivayutsya u vikna 14 1963 roku za motivami opovidannya Alfred Gichkok znyav odnojmennij kinofilm scenarij do yakogo bulo napisano Evanom Ganterom a golovni roli vikonali Rod Tejlor Tippi Gedren ta Dzhessika Tendi Sered inshih tvoriv Dafni dyu Mor ye najbilsh vidomi romani Francuzova buhta 1941 yedinij yiyi vidverto romantichnij tvir Korolivskij general 1946 Moya kuzina Rejchel 1951 Cap vidbuvajlo 1957 Dim na uzberezhzhi 1969 ta Prav Britaniya 1972 prototipom golovnoyi geroyini cogo romanu nemolodoyi aktorki Mad stala britanska aktorka Gledis Kuper yakij jogo i prisvyacheno Okrim romaniv ta opovidan u zhanri psihologichnogo trilera i mistichnogo detektivu Dafna dyu Mor ye stvorila dekilka dokumentalnih knig sered yakih Dzherald 1934 biografiya batka pismennici Meri Enn 1954 biografichnij tvir pro yiyi prababusyu Meri Enn Klark 1776 1852 hazyajku parizkogo literaturnogo salonu j kohanku Frederika gercoga Jorkskogo golovnokomanduyuchogo britanskoyi armiyi ta Skloduvi 1963 u yakij vona namagalasya prostezhiti francuzku liniyu svoyih predkiv ta stvorila yaskravu kartinu chasiv Francuzkoyi revolyuciyi Za politichnimi poglyadami Dafna dyu Mor ye bula perekonanoyu royalistkoyu a yiyi cholovik bagato rokiv sluzhiv revizorom i skarbnikom korolivskoyi rodini v Bukingemskomu palaci Popri shlyub Dafna dyu Mor ye vela burhlive osobiste zhittya yij pripisuvali romani z zhinkami Vvazhayetsya sho same druzhba z Elen Dabldej 1899 1978 druzhinoyu yiyi amerikanskogo vidavcya nadihnula yiyi na stvorennya romanu Moya kuzina Rejchel 1951 15 a stosunki z aktorkoyu Gertrudoyu Lourens 1898 1952 sponukali do napisannya p yesi Veresnevij pripliv 1948 de ta zigrala rol Stelli Same ci zaplutani stosunki bulo vzyato za osnovu syuzhetu biografichnogo filmu Dafna znyatogo telekompaniyeyu Bi bi si 2007 roku Rol Dafni vikonala Dzheraldin Somervil Elen Dabldej zigrala Elizabet Makgovern a Gertrudu Lourens Dzhanet Maktir Strichka viklikala vkraj negativnu reakciyu z boku rodini dyu Mor ye 16 17 nbsp Mayetok Menabilli poblizu Fouyi v yakomu Dafna dyu Mor ye zhila u 1943 1969 rokahU 1943 1969 rokah pismennicya meshkala v orendovanomu neyu mayetku XVII storichchya Menabilli 18 v Kornuolli ale ovdovivshi 1965 roku cherez deyakij chas zmushena bula pereyihati v budinok v Kilmarti de i prozhila reshtu zhittya 19 Dafna dyu Mor ye ne lyubila davati interv yu a v ostanni roki vela usamitnenij sposib zhittya Pro publichnist odnogo razu skazala tak Pismennikiv mayut chitati a ne chuti chi bachiti 20 1969 roku pismennici bulo prisudzheno zvannya Dami komandora ordena Britanskoyi imperiyi Dafna dyu Mor ye pomerla 19 kvitnya 1989 roku u svoyemu domi v Kornuolli vid sercevoyi nedostatnosti u 81 richnomu vici Za yiyi zapovitom tilo bulo piddano kremaciyi a popil rozviyano na skelyah nepodalik budinku 21 Zhittyu ta tvorchosti pismennici prisvyacheno cilu nizku monografij ta biografichnih tvoriv najbilshij rezonans z yakih viklikali kniga anglijki Margaret Forster Daphne du Maurier The Secret Life of the Renowned Storyteller 1993 ta roman Dafna 2008 britanskoyi pismennici Zhyustin Pikardi v yakomu opovidayetsya istoriya stvorennya dyu Mor ye biografiyi Brenuella Bronte Infernalnij svit Brenuella Bronte 1960 a takozh istoriya molodoyi aspirantki sho pishe disertaciyu pro samu pismennicyu Biografichna chastina romanu otrimala visoku ocinku z boku kritiki 22 Osnovnij tvorchij spadok Dafni dyu Mor ye do yakogo vhodyat chernetki shodenniki listi materiali literaturnoyi tvorchosti yiyi sestri Andzheli dyu Mor ye arhiv paperiv batka j dida zberigayetsya v biblioteci Ekseterskogo universitetu 23 Bibliografiya Redaguvati1931 Duh lyubovi angl The Loving Spirit roman 1932 Proshavaj molodist angl I ll Never Be Young Again roman 1933 Dzhulius angl Julius roman 1936 Taverna Yamajka angl Jamaica Inn roman 1938 Rebekka angl Rebecca roman 1940 Rebekka angl Rebecca p yesa 1941 Francuzova buhta angl Frenchman s Creek roman 1943 Golodna gora angl Hungry Hill roman 1945 Mizh nami roki angl The Years Between p yesa 1946 Korolivskij general angl The King s General roman 1948 Veresnevij pripliv angl September Tide p yesa 1949 Paraziti angl The Parasites roman 1951 Moya kuzina Rejchel angl My Cousin Rachel roman 1952 Yablunya angl The Apple Tree zbirka opovidan v yakij vpershe opublikovano opovidannya Ptahi angl The Birds ta povist Monte Verita angl Monte Verita 1963 roku perevidavalasya pid nazvoyu Ptahi ta inshi opovidannya angl The Birds and other stories 1957 Cap vidbuvajlo angl The Scapegoat roman 1957 Sini linzi angl The Blue Linses zbirka opovidan 1961 Zamok Dor angl Castle Dor roman 1963 Polit sokola angl The Flight of the Falcon roman 1969 Dim na uzberezhzhi angl The House of the Strand roman 1971 A teper ne divisya angl Don t Look Now zbirka opovidan 1972 Prav Britaniya angl Rule Britannia roman Dokumentalni tvori 1933 Dzherald angl Gerald biografiya aktora Dzheralda dyu Mor ye batka pismennici 1937 Rodina dyu Mor ye angl The du Mauriers 1951 Molodij Dzhordzh dyu Mor ye angl The Young George du Maurier biografiya hudozhnika i pismennika Dzhordzha dyu Mor ye didusya pismennici 1954 Meri Enn angl Mary Anne biografichnij roman pro Meri Enn Klark prababusyu pismennici 1960 Infernalnij svit Brenuella Bronte angl The Infernal World of Branwell Bronte biografiya brata pismennic sester Bronte Brenuella Bronte 1963 Skloduvi angl The Glass Blowers 1967 Znikayuchij Kornuoll angl Vanishing Cornwall 1975 Zolota molod angl Golden Lads biografichne doslidzhennya zhittya Entoni i Frensisa Bekoniv 1976 Gvintovi shodi angl The Winding Stairs biografiya Frensisa Bekona 1977 Hvoroba rostu stanovlennya pismennika angl Growing Pains the Shaping of a Writer avtobiografichnij roman pro literaturnij vpliv na neyi yak pismennicyu 1989 Zacharovanij Kornuoll angl Enchanted Cornwall Perekladi ukrayinskoyu RedaguvatiDafna dyu Mor ye Rebekka per z ang Gyenik Belyakov H Knizhkovij klub Klub simejnogo dozvillya 2017 480 s ISBN 978 617 12 3367 6 Dafna dyu Mor ye Moya kuzina Rejchel per z ang Maksim Larchenko H Knizhkovij klub Klub simejnogo dozvillya 2017 352 s ISBN 978 617 12 4291 3 Dafna dyu Mor ye Ptahi ta inshi opovidannya per z ang Nataliya Mihalovska H Knizhkovij klub Klub simejnogo dozvillya 2017 304 s ISBN 978 617 12 4292 0 Ekranizaciyi Redaguvati nbsp Kadr z filmu Rebekka 1940 z Lourensom Oliv ye ta Dzhoan Fontejn u golovnih rolyah1939 Taverna Yamajka angl Jamaica Inn britanskij film za odnojmennim romanom Rezhiser Alfred Gichkok U golovnih rolyah Morin O Gara i Charlz Loton 1940 Rebekka angl Rebecca amerikanskij film za odnojmennim romanom Rezhiser Alfred Gichkok U golovnih rolyah Lourens Oliv ye Dzhoan Fontejn ta Dzhudit Anderson 1944 Francuzova buhta angl Frenchman s Creek takozh vidomij pid nazvoyu Buhta pirata amerikanskij film za odnojmennim romanom Rezhiser Mitchell Lejzen U golovnih rolyah Dzhoan Fontejn Arturo de Kordova ta Bezil Retboun 1946 Roki mizh nami angl The Years Between britanskij film za odnojmennoyu p yesoyu Rezhiser Kompton Bennet U golovnih rolyah Majkl Redgrejv i Valeri Gobson 1947 Golodna gora angl Hungry Hill britanskij film za odnojmennim romanom Rezhiser Brayan Desmond Gerst U golovnij roli Margaret Lokvud 1947 Rebekka angl Rebecca britanskij telefilm za odnojmennim romanom virobnictva BBC U golovnih rolyah Majkl Gordern Doroti Gordon ta Doroti Blek 1952 Moya kuzina Rejchel angl My Cousin Rachel amerikanskij film za odnojmennim romanom Rezhiser Genri Koster U golovnih rolyah Oliviya de Gevilend i Richard Berton 1959 Cap vidbuvajlo angl The Scapegoat amerikanskij film za odnojmennim romanom Rezhiser Robert Gamer U golovnij roli Alek Ginness u roli staroyi grafini de Ge Betti Devis 1962 Rebekka angl Rebecca 7 epizod 7 serijnogo amerikanskogo teleserialu Teatr 62 angl Theatre 62 virobnictva NBC zasnovanij na odnojmennomu romani Rezhiser Boris Sagal U golovnih rolyah Dzhejms Mejson Dzhoan Gakett ta Nina Foh 1963 Ptahi angl The Birds amerikanskij film za odnojmennim opovidannyam Rezhiser Alfred Gichkok avtor scenariyu Evan Ganter U golovnih rolyah Tippi Gedren Rod Tejlor ta Dzhessika Tendi 1964 Tuman gindi क हर indijskij film za romanom Rebekka diyu yakogo pereneseno do Indiyi Rezhiser Biren Nag U golovnih rolyah Vahida Rehman Bisvadzhit ta Lalita Pavar 1969 Rebekka ital Rebecca italijskij telefilm virobnictva RAI Rezhiser Eros Makki U golovnih rolyah Amedeo Naccari Ileana Gione ta Elena Zarecki 1973 A teper ne divisya angl Don t Look Now britansko italijskij film za odnojmennim opovidannyam Rezhiser Nikolas Roug U golovnih rolyah Donald Sazerlend i Dzhuli Kristi 1979 Rebekka angl Rebecca britanskij telefilm za odnojmennim romanom virobnictva BBC Rezhiser Sajmon Lengton U golovnih rolyah Dzheremi Brett Dzhoanna Devid ta Anna Messi 1983 Taverna Yamajka angl Jamaica Inn britanskij telefilm za odnojmennim romanom Rezhiser Lourens Gordon Klark U golovnij roli Dzhejn Sejmur 1983 Moya kuzina Rejchel angl My Cousin Rachel britanskij miniserial za odnojmennim romanom virobnictva BBC U golovnih rolyah Dzheraldina Chaplin i Kristofer Gard 1994 Proriv angl The Lifeforce Experiment kanadskij telefilm za odnojmennim opovidannyam 1966 roku angl The Breakthrough Rezhiser P yers Gaggard U golovnih rolyah Donald Sazerlend Mimi Kuzik ta Korin Nemek 1995 Taverna Yamajka fr L auberge de la Jamaique francuzkij telefilm za odnojmennim romanom Rezhiser Zhil Bea avtor scenariyu Erik Emmanyuel Shmitt U golovnij roli Alisa Bea 1997 Rebekka angl Rebecca britanskij telefilm za odnojmennim romanom U golovnih rolyah Charlz Dens Emiliya Foks ta Diana Rigg 1998 Francuzova buhta angl Frenchman s Creek takozh Bereg golovoriziv britanskij telefilm za odnojmennim romanom Rezhiser Ferdinand Fejrfaks U golovnih rolyah Tara Ficdzherald i Entoni Delon 2008 Rebekka ital Rebecca la prima moglie italijskij miniserial za odnojmennim romanom virobnictva kanalu Rai 1 Rezhiser Rikkardo Milani U golovnih rolyah Alessio Boni Kristiana Kapotondi ta Mariandzhela Melato Cyu ekranizaciyu viriznyaye te sho tut golovna geroyinya vreshti otrimala im ya Dzhennifer 2008 Anamika gindi अन म क doslivno Bezimenna indijskij film za motivami romanu Rebekka Rezhiser Anant Mahadevan U golovnih rolyah Dino Morea Minisha Lamba ta Koena Mitra 2012 Cap vidbuvajlo angl The Scapegoat britanskij film za odnojmennim romanom Rezhiser Charlz Starridzh U rolyah Metyu Ris Ejlin Atkins Silviya Testyu Endryu Smit Dzhodi Mej ta Anton Lesser 2014 Taverna Yamajka angl Jamaica Inn britanskij miniserial za odnojmennim romanom Rezhiser Filippa Loutorp U golovnij roli Dzhessika Braun Findlej 2014 Korolivskij general fr Le General de roi francuzkij telefilm za odnojmennim romanom Rezhiser Nina Kompaniyec U golovnih rolyah Luyiza Mono i Samyuel Le B yan 2017 Moya kuzina Rejchel angl My Cousin Rachel britansko amerikanskij film za odnojmennim romanom Rezhiser Rodzher Michell U golovnih rolyah Rejchel Vajs i Sem Klaflin 2020 Rebekka angl Rebecca britanskij film za odnojmennim romanom virobnictva Netflix Rezhiser Ben Vitli U golovnih rolyah Lili Dzhejms Armi Gammer ta Kristin Skott Tomas Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Kindred Britain d Track Q75653886 a b Silet Charles L P Daphne Du Maurier s Rebecca anglijskoyu Strand Magazine Arhiv originalu za 24 grudnya 2014 Procitovano 14 lyutogo 2015 Paschke Jean Berezen 2007 The Cornwall of Daphne du Maurier anglijskoyu Weider History Group British Heritage Magazine Arhiv originalu za 8 veresnya 2008 Procitovano 15 lyutogo 2015 Dafna dyu Mor ye na sajti IMDb angl Daphne du Maurier Biography Books amp Facts Encyclopedia Britannica anglijskoyu Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 4 lyutogo 2020 Daphne du Maurier famous author of Rebecca Jamaica Inn and Frenchman s Creek www dumaurier org Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Bodmin Moor Hotel Restaurant amp Pub Cornwall www jamaicainn co uk Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020 Laing Olivia 23 lyutogo 2018 Sex jealousy and gender Daphne du Maurier s Rebecca 80 years on The Guardian britanskoyu ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Picardie Justine 24 lyutogo 2008 The real ghost of Manderley britanskoyu ISSN 0307 1235 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 9 lyutogo 2020 BBC Radio 4 Woman s Hour Rebecca 1938 by Daphne Du Maurier www bbc co uk Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 2 bereznya 2020 Books Bull s Eye for Bovarys Time amerikanskoyu 2 lyutogo 1942 ISSN 0040 781X Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 25 listopada 2019 Sehgal Parul 6 lipnya 2017 In Praise of Daphne du Maurier The New York Times amerikanskoyu ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2018 Procitovano 4 lyutogo 2020 The Birds Summary anglijskoyu Arhiv originalu za 17 veresnya 2019 Procitovano 9 lyutogo 2020 Krizanovich Karen 19 travnya 2017 The duality of Daphne Du Maurier The Telegraph britanskoyu ISSN 0307 1235 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Daphne TV Movie 2007 IMDb anglijskoyu Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 25 listopada 2019 Du Maurier film upsets family and friends News The Independent Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 4 lyutogo 2020 Richardson Phyllis 29 lipnya 2017 Pemberley Manderley and Howards End the real buildings behind fictional houses The Guardian britanskoyu ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Daphne du Maurier Cornwall Guide anglijskoyu 2 bereznya 2016 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2019 Procitovano 25 listopada 2019 Staff Guardian 22 lipnya 2008 Daphne du Maurier The Guardian britanskoyu ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 9 lyutogo 2020 Daphne du Maurier The British Library Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Roman so mnogimi izvestnymi Kommersant Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 Robinson Debbie University of Exeter humanities exeter ac uk anglijskoyu Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020 Literatura RedaguvatiMargaret Forster Daphne du Maurier The Secret Life of the Renowned Storyteller 1993 ISBN 978 0385420686 Flavia Leng Daphne du Maurier Daughter s Memoir 1999 ISBN 978 1840181906 Nina Auerbach Daphne du Maurier Haunted Heiress 2002 ISBN 978 0812218367Posilannya RedaguvatiOficijnij memorialnij sajt angl Arhiv originalu za 14 lyutogo 2015 Procitovano 15 lyutogo 2015 Dafna dyu Mor ye na sajti IMDb angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dafna dyu Mor 27ye amp oldid 40363988