www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шрамко Борис Андрійович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шрамко зображення розмір віросповідання Борис

Шрамко Борис Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шрамко.

Борис Андрійович Шрамко
біл. Барыс Шрамко
Борис Андрійович Шрамко
Борис Андрійович Шрамко
Народився 17 січня 1921(1921-01-17)
м. Гомель
Помер 8 липня 2012(2012-07-08) (91 рік)
м. Харків
Місце проживання м. Харків
Країна  СРСР
 Україна
Національність українець
Діяльність доцент, історик
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Галузь археологія
Заклад Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Семенов-Зусер Семен Анатолійович і Граков Борис Миколайович
Відомий завдяки: дослідник Більського городища
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За взяття Відня»

Бори́с Андрі́йович Шрамко́ (біл. Барыс Шрамко, * 17 січня 1921, Гомель — †8 липня 2012, Харків) — радянський та український археолог, професор, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, почесний громадянин м. Харків.

Життєпис Редагувати

Дитинство та освіта Редагувати

Майбутній вчений народився у м. Гомелі в 1921 р. у сім'ї залізничника. Через постійні відрядження батька родина постійно переїжджала з місця на місце (Саратов, Хабаровськ, Ленінград  тощо). Через кілька років батьки Бориса Андрійовича переїхали до Харкова, де він закінчив середню школу № 13. Це був один із найважчих періодів його життя. Після того, як у 1937 році було репресовано батька, Борис Андрійович був вимушений піклуватися про матір і трирічну сестру та надавати приватні уроки з німецької мови та історії. 1939 року він став студентом історичного факультету Харківського державного університету. З перших місяців навчання визначивши свій фах і відданість археологічній науці. Першим наставником майбутнього археолога став відомий харківський дослідник і музейник І. М. Луцкевич. Саме він зумів викликати інтерес до вивчення пам'яток археології Слобожанщини. 1940 року Борис Андрійович під його керівництвом брав участь у розкопках кургану, які не вдалося завершити у зв'язку з початком Другої світової війни.

Воєнні роки Редагувати

З осені 1941 року Б. А. Шрамко на фронті, де спочатку працював телеграфістом. 1942 року у складі 58-го Гвардійського полку взяв участь у боях на Західному фронті. У 1943 році він закінчив Саратівське артилерійське училище, після чого став командиром гаубичної батареї 69-ї армії Воронезького фронту, 830 артилерійському полку 305-ї стрілецькій дивізій. В 1943 р. в боях під час визволення Харкова, був важко поранений, після лікування в госпіталі знову повернувся на фронт. Разом з лінією фронту Борис Андрійович пройшов Росію, Україну, Австрію, Румунію, Чехословаччину, закінчивши війну в Угорщині старшим лейтенантом. За мужність і героїзм Бориса Андрійовича було нагороджено

Першим орденом «Червоної Зірки» Борис Андрійович був нагороджений в липні 1943 року за те, що

У період боїв в районі с. Шляхове, його взвод під особистим керівництвом працював, так, що команди відкриття вогню виконувалися негайно, в результаті чого було підбито 5 танків, 5 автомашин і розсіяно до 2х рот піхоти противника, незважаючи на обстріл противником вогневої позиції (цитата з нагородного листа).

Наукова діяльність у Харківському університеті Редагувати

У 1946 році після демобілізації Борис Андрійович повернувся до Харкова та поновив навчання на другому курсі історичного факультету Харківського державного університету, який закінчив з відзнакою у 1949 році, пов'язавши з ним, як і з археологією, своє життя. У період з 1948 до 1950 працював лаборантом на кафедрі стародавньої історії та археології. З 1949 до 1952 навчався у аспірантурі на цій же кафедрі під керівництвом С. А. Семенова-Зусера, а після його смерті — Б. М. Гракова. З 1951 року викладач, потім — старший викладач кафедри стародавньої історії та археології (до 1955 року).

Кінець 1940-х—1950-ті рр. — початок самостійних наукових пошуків молодого археолога — дослідника старожитностей скіфської доби та середньовіччя. Зусиллями Бориса Андрійовича було відроджено археологічний музей Харківського університету. Згодом розгорнуті самостійні археологічні розвідки, розкопки, переважно на пам'ятниках скіфської доби Харківської області. За результатами цих досліджень Борис Андрійович 1953 року у Москві захистив кандидатську дисертацію на тему «рос. Памятники скифского времени в бассейне Северского Донца». У період з 1955 до 1966 рр. — доцент кафедри стародавньої та середньовічної історії Харківського державного університету імені О. М. Горького. Вже у 1966 році захистив докторську дисертацію на тему «рос. Хозяйство лесостепных племен Восточной Европы в скифскую эпоху». З 1966 по 1977 рр. — завідувач кафедри історії стародавнього світу та археології. 1967 року отримав звання професора. з 1965 по 1976 рр. обіймав посаду заступника декана з наукової роботи. З 1977 до 2005 рік — професор кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 1996 року йому першому було присвоєно звання Заслуженого професора Харківського університету. 1997 року — республіканська премія імені Д. Яворницького Всеукраїнського союзу краєзнавців. З 2005 року Борис Андрійович був почесним громадянином міста Харків.

Внесок у розвиток археології Редагувати

Борис Андрійович створив Сіверсько-Донецьку та Скіфо-слов'янську археологічні експедиції Харківського університету, які очолював протягом трьох десятиліть. Крім цього також керував польовими роботами, якими були охоплені території Вінницької, Донецької, Київської, Полтавської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей України, Білгородської та Курської областей Росії. Широкомасштабні дослідження проводились на пам'ятниках бронзової доби, предскіфського та скіфського часу, раннього середньовіччя та Київської Русі. З 1961 по 1964 рр зусиллями Сіверсько–Донецької експедицією досліджено Люботинське городище в басейні Сіверського Дінця. Найвизначнішими та найвідомішими є дослідження Більського городища, масштабні розкопки якого почалися у 1958 році зі спільної експедиції ХДУ та МДУ під керівництвом Б. А. Шрамко та Б. М. Гракова. Загалом з 1965 по 1995 р. дослідження Більського городища очолив Б. А. Шрамко. Його експедицією розкрито близько 50 тис. м2 культурних нашарувань на території Східного та Західного укріплень пам'ятника, досліджено чимало курганів його некрополів, проведено масштабні розвідки в окрузі. Спираючись на отримані під час багаторічних розкопок матеріали, вчений довів, що Більське городище можна ототожнювати із геродотовським містом Гелон. Борис Андрійович координував програму досліджень Більського городища за участі археологів Харкова, Полтави, Києва та Гамбурга, планувалося створення історико-культурного археологічного заповідника. Останній було створено у 2006 році.

Першим в Україні розпочав цілеспрямовано використовувати методи природничих наук (петрографії, металографії, палеоботаніки, спектральний та хімічний аналізи тощо) в археології.

Багато років був членом Міжнародного комітету з вивчення стародавньої металургії заліза ЮНЕСКО, співпрацював з Міжнародним комітетом з історії землеробства та землеробських знарядь (Данія).

Автор книг «рос. Древности Северного Донца» (1962) і ст. «Господарство лісостепових племен на території України» (1971), «Розкопки курганів ранньої залізної доби на Харківщині» (1983).

  • відкриття нової археологічної культури доби пізнього бронзової доби та предскіфського періоду, що отримала назву бондарихінська;
  • довів що Більське городище є залишками міста Гелон, про яке розповідав Геродот;
  • відкриття нової археологічної культури пізньої бронзової доби і передскіфського періоду, що отримала назву бондарихинської;
  • дослідження проблем давньої техніки і витоків найдавнішого орного землеробства, стародавніх дерев'яних рал;
  • узагальнення відомостей про пам'ятки всіх епох від палеоліту до часу пізнього середньовіччя басейну Сіверського Дінця у фундаментальній археолого-краєзнавчій монографії «рос. Древности Северского Донца» (Харків, 1962);
  • вивчення історії господарства племен Скіфії, насамперед історії рільництва, тваринництва, ремесел, домашніх промислів, торгово-економічних зв'язків різноманітних племен і народів півдня Східної Європи скіфської доби;
  • дослідження стародавньої металургії з використанням результатів металографічних, спектральних, хімічних і рентгеноструктурних аналізів, які вчений започаткував в Україні;
  • вивчення металургії заліза і ковальської справи у Скіфії з відкриттям використання флюсів місцевими металургами, цементації залізних заготовок;
  • відкриття перших у Східній Європі виробів з метеоритного і металургійного заліза, чавуну, найдавніших залізоплавильних горнів;
  • дослідження питань технології бронзоливарного та ювелірного виробництв, хімічного складу виробів з кольорових металів Лісостепової Скіфії (в цьому він також був одним з перших в нашій країні);
  • вивчення проблематики техніки плетіння, прядіння, ткацтва, шкіряного виробництва доби раннього заліза;
  • створення класифікації кривогрядних рал, переліку культурних рослин скіфської доби та ін.,
  • дослідження проблеми походження скіфської культури, етногеографії Скіфії;
  • вивчення питань ідеологічних уявлень лісостепових землеробських племен ранньої залізної доби, їх соціальної історії;
  • закладення основ мистецтвознавчого аналізу витворів керамічної пластики населення скіфського часу Поворскля;
  • впровадження у життя охоронних і науково-рятівних археологічних досліджень на об'єктах різних епох під час господарського будівництва на Слобожанщині та Полтавщині за радянської доби.

Педагогічна діяльність Редагувати

Педагогічна діяльність Бориса Андрійовича Шрамка була безпосередньо пов'язана з історичним факультетом Харківського університету. Борис Андрійович більше 50 року читав лекції та вів семінарські курси з археології, історії археології, історіографії та інших дисциплін, 45 років керував археологічною практикою студентів історичного факультету. Серед його учнів не тільки фахівці-археологи, історики, а й пересічні викладачі історії загальноосвітніх шкіл, керівники адміністративних та господарських органів та установ, краєзнавці. Також Борис Андрійович є автором навчальних посібників, підручників з історії первісного суспільства, археології ранньої залізної доби Європи, методичних рекомендацій для студентів історичного факультету. Автор близько 300 наукових та науково-популярних робіт. Під його керівництвом було захищено сім кандидатських та дві докторські дисертації.

Зусиллями Бориса Андрійовича відбулося не тільки становлення і розвиток у Харкові провідного в Україні центру вивчення найдавнішого минулого нашої країни, а й фундація власної наукової школи археологів Східної Європи, до якої належать: Б. П. Зайцев, В. І. Кадеєв, А. М. Лєсков, В. К. Міхеєв, О. В. Сухобоков, В. П. Андрієнко, А. О. Моруженко, А. Г. Дяченко, С. І. Берестнєв, Ю. В. Буйнов, Ю. М. Бойко, В. Є. Радзієвська, В. Ю. Мурзін, З. Х. Попандопуло, І. М. Кулатова, А. Є. Кислий, І. Б. Шрамко, С. А. Задніков та ін.

Громадська діяльність Редагувати

Не менш плідною була і громадська діяльність вченого. З 1967 року Б. А. Шрамко представляв Україну в ЮНЕСКО, виступаючи членом міжнародних комітетів з вивчення стародавньої металургії заліза, активно співпрацював у Міжнародному комітеті з історії землеробства та землеробських занять в Данії. Протягом двох десятиліть Борис Андрійович був членом Польового комітету Інституту археології НАН України, членом спеціалізованої вченої ради цього інституту із захисту докторських та кандидатських дисертацій, членом редколегії республіканського міжвідомчого збірника наукових праць «Археологія» (1981—1985 рр.), Полтавського наукового журналу «Археологічний літопис Лівобережної України» (1997—2009 рр.), наукового щорічника «Древности» (1994‑2012 рр.).

8 липня 2012 року на 92-му році життя залишив цей світ визначний український археолог Борис Андрійович Шрамко. 

Праці Редагувати

  • (рос.)Шрамко Б. А., Крепость скифского времени у с. Бельск — город Гелон // Скифский мир. — К., 1975.
  • (рос.)Шрамко Б. А., Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). — К., 1987. — 182 с.
  • (рос.)Шрамко Б. А., Древности Северского Донца. — Харков, ХГУ им. М.Горького, 1962.
  • (рос.)Шрамко Б. А., Рождение Харькова: монография / Б. А. Шрамко, В. В. Скирда. — Харьков: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2004. — 118 с
  • (рос.)Справочник по археологии Украины. Харьковская область. — К.: Наукова думка,1977. — 155 с. (у співавторстві).
  • Археологія залізної доби Східної Європи. — Харків, 2000 (у співавторстві).
  • Шрамко Б. А., До питання про виробництво заліза у болгаро-аланських племен салтівської культури // BXУ. — 1969. — № 35. — Серія «Історія». — Вип.3. — С.74-81. (у співавторстві).

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. 100-річчя від дня народження Заслуженого професора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Бориса Андрійовича Шрамка. Karazin University. Процитовано 2 лютого 2021. 


Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shramko zobrazhennya rozmir virospovidannya Boris Andrijovich Shramkobil Barys ShramkoBoris Andrijovich Shramko Boris Andrijovich ShramkoNarodivsya 17 sichnya 1921 1921 01 17 m GomelPomer 8 lipnya 2012 2012 07 08 91 rik m HarkivMisce prozhivannya m HarkivKrayina SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist docent istorikAlma mater Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N KarazinaGaluz arheologiyaZaklad Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N KarazinaVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih naukNaukovij kerivnik Semenov Zuser Semen Anatolijovich i Grakov Boris MikolajovichVidomij zavdyaki doslidnik Bilskogo gorodishaNagorodi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za vzyattya Vidnya Bori s Andri jovich Shramko bil Barys Shramko 17 sichnya 1921 Gomel 8 lipnya 2012 Harkiv radyanskij ta ukrayinskij arheolog profesor doktor istorichnih nauk zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini zasluzhenij profesor Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina pochesnij gromadyanin m Harkiv Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo ta osvita 1 2 Voyenni roki 1 3 Naukova diyalnist u Harkivskomu universiteti 1 4 Vnesok u rozvitok arheologiyi 2 Pedagogichna diyalnist 3 Gromadska diyalnist 4 Praci 5 Dzherela 6 Posilannya 7 PrimitkiZhittyepis RedaguvatiDitinstvo ta osvita Redaguvati Majbutnij vchenij narodivsya u m Gomeli v 1921 r u sim yi zaliznichnika Cherez postijni vidryadzhennya batka rodina postijno pereyizhdzhala z miscya na misce Saratov Habarovsk Leningrad tosho Cherez kilka rokiv batki Borisa Andrijovicha pereyihali do Harkova de vin zakinchiv serednyu shkolu 13 Ce buv odin iz najvazhchih periodiv jogo zhittya Pislya togo yak u 1937 roci bulo represovano batka Boris Andrijovich buv vimushenij pikluvatisya pro matir i tririchnu sestru ta nadavati privatni uroki z nimeckoyi movi ta istoriyi 1939 roku vin stav studentom istorichnogo fakultetu Harkivskogo derzhavnogo universitetu Z pershih misyaciv navchannya viznachivshi svij fah i viddanist arheologichnij nauci Pershim nastavnikom majbutnogo arheologa stav vidomij harkivskij doslidnik i muzejnik I M Luckevich Same vin zumiv viklikati interes do vivchennya pam yatok arheologiyi Slobozhanshini 1940 roku Boris Andrijovich pid jogo kerivnictvom brav uchast u rozkopkah kurganu yaki ne vdalosya zavershiti u zv yazku z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Voyenni roki Redaguvati Z oseni 1941 roku B A Shramko na fronti de spochatku pracyuvav telegrafistom 1942 roku u skladi 58 go Gvardijskogo polku vzyav uchast u boyah na Zahidnomu fronti U 1943 roci vin zakinchiv Sarativske artilerijske uchilishe pislya chogo stav komandirom gaubichnoyi batareyi 69 yi armiyi Voronezkogo frontu 830 artilerijskomu polku 305 yi strileckij divizij V 1943 r v boyah pid chas vizvolennya Harkova buv vazhko poranenij pislya likuvannya v gospitali znovu povernuvsya na front Razom z liniyeyu frontu Boris Andrijovich projshov Rosiyu Ukrayinu Avstriyu Rumuniyu Chehoslovachchinu zakinchivshi vijnu v Ugorshini starshim lejtenantom Za muzhnist i geroyizm Borisa Andrijovicha bulo nagorodzheno dvoma ordenami Chervonoyi Zirki ta medalyami Za bojovi zaslugi Za vzyattya Vidnya Pershim ordenom Chervonoyi Zirki Boris Andrijovich buv nagorodzhenij v lipni 1943 roku za te sho nbsp U period boyiv v rajoni s Shlyahove jogo vzvod pid osobistim kerivnictvom pracyuvav tak sho komandi vidkrittya vognyu vikonuvalisya negajno v rezultati chogo bulo pidbito 5 tankiv 5 avtomashin i rozsiyano do 2h rot pihoti protivnika nezvazhayuchi na obstril protivnikom vognevoyi poziciyi citata z nagorodnogo lista nbsp Naukova diyalnist u Harkivskomu universiteti Redaguvati U 1946 roci pislya demobilizaciyi Boris Andrijovich povernuvsya do Harkova ta ponoviv navchannya na drugomu kursi istorichnogo fakultetu Harkivskogo derzhavnogo universitetu yakij zakinchiv z vidznakoyu u 1949 roci pov yazavshi z nim yak i z arheologiyeyu svoye zhittya U period z 1948 do 1950 pracyuvav laborantom na kafedri starodavnoyi istoriyi ta arheologiyi Z 1949 do 1952 navchavsya u aspiranturi na cij zhe kafedri pid kerivnictvom S A Semenova Zusera a pislya jogo smerti B M Grakova Z 1951 roku vikladach potim starshij vikladach kafedri starodavnoyi istoriyi ta arheologiyi do 1955 roku Kinec 1940 h 1950 ti rr pochatok samostijnih naukovih poshukiv molodogo arheologa doslidnika starozhitnostej skifskoyi dobi ta serednovichchya Zusillyami Borisa Andrijovicha bulo vidrodzheno arheologichnij muzej Harkivskogo universitetu Zgodom rozgornuti samostijni arheologichni rozvidki rozkopki perevazhno na pam yatnikah skifskoyi dobi Harkivskoyi oblasti Za rezultatami cih doslidzhen Boris Andrijovich 1953 roku u Moskvi zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu ros Pamyatniki skifskogo vremeni v bassejne Severskogo Donca U period z 1955 do 1966 rr docent kafedri starodavnoyi ta serednovichnoyi istoriyi Harkivskogo derzhavnogo universitetu imeni O M Gorkogo Vzhe u 1966 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu ros Hozyajstvo lesostepnyh plemen Vostochnoj Evropy v skifskuyu epohu Z 1966 po 1977 rr zaviduvach kafedri istoriyi starodavnogo svitu ta arheologiyi 1967 roku otrimav zvannya profesora z 1965 po 1976 rr obijmav posadu zastupnika dekana z naukovoyi roboti Z 1977 do 2005 rik profesor kafedri istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina 1996 roku jomu pershomu bulo prisvoyeno zvannya Zasluzhenogo profesora Harkivskogo universitetu 1997 roku respublikanska premiya imeni D Yavornickogo Vseukrayinskogo soyuzu krayeznavciv Z 2005 roku Boris Andrijovich buv pochesnim gromadyaninom mista Harkiv Vnesok u rozvitok arheologiyi Redaguvati Boris Andrijovich stvoriv Siversko Donecku ta Skifo slov yansku arheologichni ekspediciyi Harkivskogo universitetu yaki ocholyuvav protyagom troh desyatilit Krim cogo takozh keruvav polovimi robotami yakimi buli ohopleni teritoriyi Vinnickoyi Doneckoyi Kiyivskoyi Poltavskoyi Sumskoyi Cherkaskoyi ta Chernigivskoyi oblastej Ukrayini Bilgorodskoyi ta Kurskoyi oblastej Rosiyi Shirokomasshtabni doslidzhennya provodilis na pam yatnikah bronzovoyi dobi predskifskogo ta skifskogo chasu rannogo serednovichchya ta Kiyivskoyi Rusi Z 1961 po 1964 rr zusillyami Siversko Doneckoyi ekspediciyeyu doslidzheno Lyubotinske gorodishe v basejni Siverskogo Dincya Najviznachnishimi ta najvidomishimi ye doslidzhennya Bilskogo gorodisha masshtabni rozkopki yakogo pochalisya u 1958 roci zi spilnoyi ekspediciyi HDU ta MDU pid kerivnictvom B A Shramko ta B M Grakova Zagalom z 1965 po 1995 r doslidzhennya Bilskogo gorodisha ocholiv B A Shramko Jogo ekspediciyeyu rozkrito blizko 50 tis m2kulturnih nasharuvan na teritoriyi Shidnogo ta Zahidnogo ukriplen pam yatnika doslidzheno chimalo kurganiv jogo nekropoliv provedeno masshtabni rozvidki v okruzi Spirayuchis na otrimani pid chas bagatorichnih rozkopok materiali vchenij doviv sho Bilske gorodishe mozhna ototozhnyuvati iz gerodotovskim mistom Gelon Boris Andrijovich koordinuvav programu doslidzhen Bilskogo gorodisha za uchasti arheologiv Harkova Poltavi Kiyeva ta Gamburga planuvalosya stvorennya istoriko kulturnogo arheologichnogo zapovidnika Ostannij bulo stvoreno u 2006 roci Pershim v Ukrayini rozpochav cilespryamovano vikoristovuvati metodi prirodnichih nauk petrografiyi metalografiyi paleobotaniki spektralnij ta himichnij analizi tosho v arheologiyi 1 Bagato rokiv buv chlenom Mizhnarodnogo komitetu z vivchennya starodavnoyi metalurgiyi zaliza YuNESKO spivpracyuvav z Mizhnarodnim komitetom z istoriyi zemlerobstva ta zemlerobskih znaryad Daniya Avtor knig ros Drevnosti Severnogo Donca 1962 i st Gospodarstvo lisostepovih plemen na teritoriyi Ukrayini 1971 Rozkopki kurganiv rannoyi zaliznoyi dobi na Harkivshini 1983 Golovnimi naslidkami polovih doslidzhen ta naukovih poshukiv arheologa yevidkrittya novoyi arheologichnoyi kulturi dobi piznogo bronzovoyi dobi ta predskifskogo periodu sho otrimala nazvu bondarihinska doviv sho Bilske gorodishe ye zalishkami mista Gelon pro yake rozpovidav Gerodot vidkrittya novoyi arheologichnoyi kulturi piznoyi bronzovoyi dobi i peredskifskogo periodu sho otrimala nazvu bondarihinskoyi doslidzhennya problem davnoyi tehniki i vitokiv najdavnishogo ornogo zemlerobstva starodavnih derev yanih ral uzagalnennya vidomostej pro pam yatki vsih epoh vid paleolitu do chasu piznogo serednovichchya basejnu Siverskogo Dincya u fundamentalnij arheologo krayeznavchij monografiyi ros Drevnosti Severskogo Donca Harkiv 1962 vivchennya istoriyi gospodarstva plemen Skifiyi nasampered istoriyi rilnictva tvarinnictva remesel domashnih promisliv torgovo ekonomichnih zv yazkiv riznomanitnih plemen i narodiv pivdnya Shidnoyi Yevropi skifskoyi dobi doslidzhennya starodavnoyi metalurgiyi z vikoristannyam rezultativ metalografichnih spektralnih himichnih i rentgenostrukturnih analiziv yaki vchenij zapochatkuvav v Ukrayini vivchennya metalurgiyi zaliza i kovalskoyi spravi u Skifiyi z vidkrittyam vikoristannya flyusiv miscevimi metalurgami cementaciyi zaliznih zagotovok vidkrittya pershih u Shidnij Yevropi virobiv z meteoritnogo i metalurgijnogo zaliza chavunu najdavnishih zalizoplavilnih gorniv doslidzhennya pitan tehnologiyi bronzolivarnogo ta yuvelirnogo virobnictv himichnogo skladu virobiv z kolorovih metaliv Lisostepovoyi Skifiyi v comu vin takozh buv odnim z pershih v nashij krayini vivchennya problematiki tehniki pletinnya pryadinnya tkactva shkiryanogo virobnictva dobi rannogo zaliza stvorennya klasifikaciyi krivogryadnih ral pereliku kulturnih roslin skifskoyi dobi ta in doslidzhennya problemi pohodzhennya skifskoyi kulturi etnogeografiyi Skifiyi vivchennya pitan ideologichnih uyavlen lisostepovih zemlerobskih plemen rannoyi zaliznoyi dobi yih socialnoyi istoriyi zakladennya osnov mistectvoznavchogo analizu vitvoriv keramichnoyi plastiki naselennya skifskogo chasu Povorsklya vprovadzhennya u zhittya ohoronnih i naukovo ryativnih arheologichnih doslidzhen na ob yektah riznih epoh pid chas gospodarskogo budivnictva na Slobozhanshini ta Poltavshini za radyanskoyi dobi Pedagogichna diyalnist RedaguvatiPedagogichna diyalnist Borisa Andrijovicha Shramka bula bezposeredno pov yazana z istorichnim fakultetom Harkivskogo universitetu Boris Andrijovich bilshe 50 roku chitav lekciyi ta viv seminarski kursi z arheologiyi istoriyi arheologiyi istoriografiyi ta inshih disciplin 45 rokiv keruvav arheologichnoyu praktikoyu studentiv istorichnogo fakultetu Sered jogo uchniv ne tilki fahivci arheologi istoriki a j peresichni vikladachi istoriyi zagalnoosvitnih shkil kerivniki administrativnih ta gospodarskih organiv ta ustanov krayeznavci Takozh Boris Andrijovich ye avtorom navchalnih posibnikiv pidruchnikiv z istoriyi pervisnogo suspilstva arheologiyi rannoyi zaliznoyi dobi Yevropi metodichnih rekomendacij dlya studentiv istorichnogo fakultetu Avtor blizko 300 naukovih ta naukovo populyarnih robit Pid jogo kerivnictvom bulo zahisheno sim kandidatskih ta dvi doktorski disertaciyi Zusillyami Borisa Andrijovicha vidbulosya ne tilki stanovlennya i rozvitok u Harkovi providnogo v Ukrayini centru vivchennya najdavnishogo minulogo nashoyi krayini a j fundaciya vlasnoyi naukovoyi shkoli arheologiv Shidnoyi Yevropi do yakoyi nalezhat B P Zajcev V I Kadeyev A M Lyeskov V K Miheyev O V Suhobokov V P Andriyenko A O Moruzhenko A G Dyachenko S I Berestnyev Yu V Bujnov Yu M Bojko V Ye Radziyevska V Yu Murzin Z H Popandopulo I M Kulatova A Ye Kislij I B Shramko S A Zadnikov ta in Gromadska diyalnist RedaguvatiNe mensh plidnoyu bula i gromadska diyalnist vchenogo Z 1967 roku B A Shramko predstavlyav Ukrayinu v YuNESKO vistupayuchi chlenom mizhnarodnih komitetiv z vivchennya starodavnoyi metalurgiyi zaliza aktivno spivpracyuvav u Mizhnarodnomu komiteti z istoriyi zemlerobstva ta zemlerobskih zanyat v Daniyi Protyagom dvoh desyatilit Boris Andrijovich buv chlenom Polovogo komitetu Institutu arheologiyi NAN Ukrayini chlenom specializovanoyi vchenoyi radi cogo institutu iz zahistu doktorskih ta kandidatskih disertacij chlenom redkolegiyi respublikanskogo mizhvidomchogo zbirnika naukovih prac Arheologiya 1981 1985 rr Poltavskogo naukovogo zhurnalu Arheologichnij litopis Livoberezhnoyi Ukrayini 1997 2009 rr naukovogo shorichnika Drevnosti 1994 2012 rr 8 lipnya 2012 roku na 92 mu roci zhittya zalishiv cej svit viznachnij ukrayinskij arheolog Boris Andrijovich Shramko Praci Redaguvati ros Shramko B A Krepost skifskogo vremeni u s Belsk gorod Gelon Skifskij mir K 1975 ros Shramko B A Belskoe gorodishe skifskoj epohi gorod Gelon K 1987 182 s ros Shramko B A Drevnosti Severskogo Donca Harkov HGU im M Gorkogo 1962 ros Shramko B A Rozhdenie Harkova monografiya B A Shramko V V Skirda Harkov Vostochno regionalnyj centr gumanitarno obrazovatelnyh iniciativ 2004 118 s ros Spravochnik po arheologii Ukrainy Harkovskaya oblast K Naukova dumka 1977 155 s u spivavtorstvi Arheologiya zaliznoyi dobi Shidnoyi Yevropi Harkiv 2000 u spivavtorstvi Shramko B A Do pitannya pro virobnictvo zaliza u bolgaro alanskih plemen saltivskoyi kulturi BXU 1969 35 Seriya Istoriya Vip 3 S 74 81 u spivavtorstvi Dzherela RedaguvatiYurenko S Shramko Boris Andrijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 657 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Slovnikova chastina Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus 856 s S 813 Boris Andrijovich Shramko Bibliografichnij pokazhchik Biograf Naris Yu V Bujnov O B Suprunenko Poltava 1995 64 s Boris Andrijovich Shramko profesor Harkivskogo universitetu im V N Karazina Bibliografichnij pokazhchik Do 80 richchya z dnya narodzhennya Ukladach Titkov O V Harkiv 2001 63 s Bujnov Yu V Do 90 richchya Borisa Andrijovicha Shramka Arheologiya 4 2010 S 136 138 Babenko L I Rol ta misce Harkivskogo istorichnogo muzeyu v naukovomu zhitti profesora B A Shramka do 90 richchya z dnya narodzhennya Simnadcyati Sumcovski chitannya Zbirnik materialiv naukovoyi konferenciyi Komunikacijnij pidhid u muzejnij spravi yak vidpovid na potrebu sociumu 18 kvitnya 2011 r Harkiv 2011 S 260 262 Kulatova I M Suprunenko O B Do 90 richchya vidatnogo vchenogo Borisa Andrijovicha Shramko vidatnogo arheologa pedagoga gromadyanina Gazeta Kraj 81 87 sichen 2011 r S 18 19 Korost T M Timoshenko V P Shevchenko V I Lugovoj P M Bovdir O V Kulatova I M Suprunenko O B Korost I I Bojko M I Kravchenko N S Kostyuk V K Lyash P P Pam yati viznachnogo vchenogo Narodna Tribuna 13 lipnya 2012 r Svitlij pam yati Borisa Andrijovicha Shramka Arheologiya 3 2012 S 142 Andriyenko V P Zgaduyuchi Vchitelya Drevnosti 2012 Harkov 2012 Vyp 11 S 376 378 Berestnev S I Odin den s B A Shramko Drevnosti 2012 Harkov 2012 Vyp 11 S 380 381 Bojko Yu N Boris Andreevich Shramko Drevnosti 2012 Harkov 2012 Vyp 11 S 382 384 Kulatova I M Suprunenko O B Pam yati Borisa Andrijovicha Shramko Starozhitnosti Livoberezhnogo Podniprov ya 2012 K Poltava 2012 S 188 194 K ulatova I M Suprunenko O B Boris Andrijovich Shramko 17 01 1921 08 07 2012 Poltavskij krayeznavchij muzej Zbirnik naukovih statej Malovidomi storinki istoriyi muzeyeznavstvo ohorona pam yatok Vipusk VII Poltava 2012 S 9 20 Bujnov Yu V Issledovaniya B A Shramko arheologicheskih pamyatnikov na novostrojkah v Harkovskoj oblasti Drevnosti 2011 Vyp 10 Harkov 2011 S 405 408 ros Bujnov Yu V Slovo ob Uchitele Drevnosti Vostochnoj Evropy Sbornik nauchnyh trudov k 90 letiyu B A Shramko Harkov HNU imeni V N Karazina 2011 S 14 16 ros Zadnikov S A Shramko I B K 90 letiyu B A Shramko Shestnadcatye chteniya po arheologmi Srednej Kubani kratkoe soderzhanie dokladov Armavir AGPA Grafa 2011 S 54 56 ros Zajcev B P Vspominayu bylye vremena Drevnosti Vostochnoj Evropy Sbornik nauchnyh trudov k 90 letiyu B A Shramko Harkov HNU imeni V N Karazina 2011 S 17 19 ros Kislij O Ye Vorota Gelonu Drevnosti Vostochnoj Evropy Sbornik nauchnyh trudov k 90 letiyu B A Shramko Harkov HNU imeni V N Karazina 2011 S 20 23 ros Kashkin A V Prijmak V V Arheologicheskie issledovaniya B A Shramko v bassejne Verhnego Psla Fenomen Bilskogo gorodisha zberezhennya doslidzhennya ta populyarizaciya najbilshoyi v Yevropi pam yatki rannoyi zaliznoyi dobi K 2012 S 63 67 ros Zhuravskij Yu I Zajcev B P Migal B K Harkovskij universitet v gody Velikoj Otechestvennoj vojny H 1989 ros Boris Andreevich Shramko professor Harkovskogo universiteta Bibliograf ukaz sost V D Prokonova Biograf Ocherk Yu V Bujnov V K Miheev Harkov 1991 34 s ros Skirda V V Ternistyj put k nauke Materialy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Evropa v HH veke put ot vojny k miru posvyashennoj 50 letiyu okonchaniya II Mirovoj vojny Harkov 1995 C 113 115 ros B ejdin G V Grigoryanc M N On byl i navsegda ostanetsya dlya nas samym pervym i glavnym nastavnikom v arheologii Drevnosti Vostochnoj Evropy Sbornik nauchnyh trudov k 90 letiyu B A Shramko Harkov HNU imeni V N Karazina 2011 S 12 13 ros Posohov S I Bujnov Yu V Jomu pidvladni roki ta stolittya Problemy arheologii Vostochnoj Evropy K 85 letiyu Borisa Andreevicha Shramko Harkov 2008 S 5 6 ros Kudelko S M Professor B A Shramko kak prepodovatel Problemy arheologii Vostochnoj Evropy K 85 letiyu Borisa Andreevicha Shramko Harkov 2008 S 105 ros Shramko Boris Andrijovich 17 sichnya 1921 8 lipnya 2012 Drevnosti 2012 Harkov 2012 Vyp 11 S 374 375 ros Skoryj S A Alekseev A Yu Yablonskij L T K yubileyu Borisa Andreevicha Shramko Rossijskaya arheologiya 3 2011 S 185 187 ros Posilannya RedaguvatiArheologu pervootkryvatelyu B orisu Shramko 90 let Mediaport ua Chtoby serdce ne pokryla plesen Boris Shramko zhivoe dostoyanie Harkova Vremya Shramko Boris Andreevich Sajt Harkov Film o Borise Shramko snyatyj Videokanalom Pervaya Stolica 2013 g Film o B A Shramko snyatyj videokanalom Pervaya stolica 2000 gPrimitki Redaguvati 100 richchya vid dnya narodzhennya Zasluzhenogo profesora Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Borisa Andrijovicha Shramka Karazin University Procitovano 2 lyutogo 2021 nbsp Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shramko Boris Andrijovich amp oldid 39669453