www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шилуте 1 2 або Шилокарчма лит Šilutė колишня назва Гейдекруґ нім Heydekrug литовські варіації Шилокарчема лит Šilokarčem

Шилуте

Шилуте або Шилокарчма (лит. Šilutė, колишня назва — Гейдекруґ, нім. Heydekrug, литовські варіації — Шилокарчема, лит. Šilokarčema, Шило карчама, лит. Šilo karčiama, уст. рос. Шилокарчма) — місто, районний центр у Шилутському районі Литви.

Місто
Шилуте

лит. Šilutė

Прапор Герб

Координати 55°21′ пн. ш. 21°29′ сх. д.H G O

Країна Литва
Повіт Клайпедський повіт
Район Шилутський район
Голова Virgilijus Pozingis(укр. Віргіліюс Позінґіс)
Перша згадка XIII ст.
Попередні назви Шило Карчама, Гейдекруґ
Місто з 1941
Висота центру 10 м і 8 м
Клімат помірний морський
Населення 20 809  
Міста-побратими Еммеріх-ам-Райн (1990), Юнгбю (комуна), Наксков, Оструда, Аланія, Салдус
Поштовий індекс LT-99001
GeoNames 594656
OSM ↑1203041 ·R (Šilutė Eldership)
Офіційний сайт silute.kryptis.lt  (лит.) (англ.)
Шилуте
Шилуте (Литва)
 Шилуте у Вікісховищі

Історія Редагувати

Вокзал Шилуте (Гейденкруґа) початок XX ст.

Місто розташоване на колишній території племені скальвів. Землі навколо Шилуте і далі на північ і схід називалися «Ламата». За часів Тевтонського ордену (XIV ст. - 1525 р.) через ці землі пролягала дорога з Тільзіта до Клайпеди на території Шилутського повіту.

Середньовіччя Редагувати

Старий герб Шилуте

У 1511 була заснована таверна, навколо якої утворилося поселення Шилокарчема. У 16 ст. неподалік сучасного міста Шилуте було засноване село Вердайн. У 1540 р. тут проживало 27 сімей. У 1566 збудована Вердайнська євангельсько-лютеранська церква. У 1588 тут була заснована Вердайнська парафіяльна школа з бібліотекою. У 1540 засновано поселення Жибай, де жили ремісники. З 2-ї пол. 16 ст. Шилокарчема прославилася своїм щотижневим ринком, де збиралися рибалки, фермери, ремісники, торговці не лише з околиць, а й із Жемайтії Куршської коси, Русне тощо.

Нові Часи Редагувати

У 17 столітті закладені маєтки в Барздунаї, Мацікай, Вердайні тощо.

У 17 столітті шотландці, які втекли від релігійних переслідувань, оселилися в Шилокарцемі та Вердайні.

У 1684 р. священик Русне Миколас Гайдис побудував садибу на околиці Вердайни, яка стала початком села Гайделяй. У 1525-1701 територія Шилутського повіту належала до Прусського герцогства. Під час війни 1628–1635 Шилуте володіли шведи, у 1701–1871 – Королівство Пруссія.

У 18 столітті на території Шилутського повіту змінився склад населення - старожили, основу яких становили литовці, вимерли під час Північної війни та епіемії чуми на початку століття, пізніше відбулася Семирічна війна (1756-1763). На їх місця прийшли німці, австрійці та ін.

Залізнична станція Шилуте-Мєстас на початку XX ст..

Згодом почалося будівництво дороги на Тільзіт (1846-1850 рр.), залізниці Клайпеда-Тільзіт (1872-1875 рр.), дороги до Русне та інших, більших населених пунктів. У 19 столітті населення було виснажене голодом, епідеміями, повінню. У 1871-1920 рр. територія Шилутського повіту належала до Німецької імперії.

Королівський знак якості, що використовується повіті Шилуте з часів Німецької імперії

У 1910 Жибай, Цінтйонішкяй, Вардайн пов'язані з поселенням Шилокарчема< ref >Walter Buttkereit: Der Kreis Heydekrug (Memelland), Flensburg-Mürwik 1976, S. 178</ref>. У 1912 була побудована залізниця 1435 мм завширшки — вузькоколійка Шилуте-Кулешай, яка належала Інстербурзькій компанії вузькоколійок (хоча залізниця була ширококолійною). У 1945 р. її було демонтовано.

У 1918-1921 рр. Рада Шилутського округу випустила власні банкноти номіналом 25, 50, 75 пфенігів і 1 марку, які використовувалися в Шилутському повіті до 21 лютого 1922 р.

У 1918 р. у Шилокарчемі була заснована німецька середня школа. У 20 столітті територія Шилутського повіту була переважно литовською, хоча деякі села лише сприймалися як литовські: у 1905 р. у Кірлікаї проживало лише 44%, у Барздунаї – 37%, у Ляучаї – 32% литовців тощо.

Від'єднання Шилуте від Німеччини Редагувати

Пам'ятник приєднанню Клайпедського краю до Литви, розташований біля муніципалітету.

У 1920-1923 рр. під час панування Франції литовці зібралися в Шилокарчемі, прагнучи приєднати Клайпедський край до Великої Литви. Наприкінці 1922 р. в Шилокарчемасі було створено відділення Головного комітету порятунку Малої Литви («Vyrusasušius Mažosijas saljebejimas komitės»). Пізніше члени Комітету порятунку, які в 1923 р. переїхали до Шилокарчемаса 9 січня опублікували маніфест про те, що Клайпедська директорія та інші органи управління розпускаються, а нова Директорія перебирає всю владу. Ввечері 10 січня 1923 повстанці зайняли Шилокарчемас. 19 січня 1923 відбувся з’їзд організацій: Головний комітет порятунку Малої Литви, Литовська культура Клайпедського краю тощо (120 осіб), на якому було ухвалено декларацію про приєднання Клайпедської області до Литви на правах автономії.

Верденська євангелічна церква

У 1923 нова адміністрація Клайпедського краю змінила назву поселення Шилокарчемас на «Шилуте». До 1939 р. діяло багато важливих установ, будувались нові вулиці та дороги, створювалася місцева промисловість (кондитерська, щіткова, лимонадна, миловарна та ін. фабрики). У 1927 р. створено литовську середню школу. Збудовано електростанцію (1924 р.), Шилутську євангелічно-лютеранську церкву (1926 р., арх. К. Гуткнехт), німецьку (1930 р.), литовську (1938 р.) гімназії та ін. будівлі. У 1936 р. засновано спиртзавод. У 1938 р. у Шилуте було 17 промислових підприємств, на яких працювало 295 робітників.

Заснований як рибацький ринок Георґом Таллатом у 1511 на території Східної Пруссії, у 1550 збудовано церкву. В 1923 разом із Клайпедою містечко перейшло до Литви, перейменовено. У 1939 до 1945 насильно повернуто у склад Рейху та у 1941 отримав статус міста. Поряд з Хейдекруґом розмістився концентраційний табір для військовополонених.

Друга світова війна Редагувати

23 березня 1939 Клайпедський край анексував Третього рейху, литовські школи та інші литовські установи були закриті. Верденська середня школа була перенесена до Жемайчу Наумієстіса. З 1939 до 1945 територія Шилутської волості належала до Гумбинського району. У 1941 Шилуте отримало права міста і на той час у місті проживало близько 5400 жителів. У Мачікаусі діяв табір для військовополонених, створений німцями (1939-1944). Це був табір військовополонених, де були ув’язнені військові пілоти Великої Британії, США. На початку 1945 совєцькі репресивні структури захопили Шилутську в'язницю.

Після Другої світової Редагувати

Після Другої світової війни склад населення території Шилутської волості докорінно змінився. Німці та частина литовців, які жили до війни, з наближенням фронту переїхали на захід, а решту депортували. Прибулі з різних куточків Литви та Совєцького Союзу оселилися в порожніх будинках. З 4500 (1939 р.) жителів у м. Шилуте залишилося лише 7 (середина жовтня 1944 р.), а в 1959 р. вже проживало 8969 жителів. У 1955 р. після того, як ФРН підписала угоду з СРСР про виїзд колишніх німецьких громадян до ФРН, багато жителів, які проживали на території району Шилуте, скористалися цим.

Литовсько-німецький напис на будівлі в Шилуте

У 1944-1947 рр. Шилуте знову стає центром повіту, а з 1950 - центром району. 3 серпня 1946 Шилуте стало містом при повіті. У місті відбудовується і створюється промисловість. Створюються школи, відкриваються лікарні, культурні та адміністративні установи. У сільській частині округу, Jonaičiau apylinkė, було створено кілька колгоспних коледжів, на базі яких виникли Йонайчівський радгосп і Шилутський радгосп-технікум.

У Мацікаї був створений табір для військовополонених (1944-1946), пізніше замінений табором Шилуте (Управління виправно-трудових таборів МВС СРСР, 1946-1955). Головні школи, фельдшерсько-акушерські пункти, відділення зв'язку, будинки культури, бібліотеки, продовольчі склади створювалися в центральних населених пунктах господарств (Лаучай, Пагриняй). У 1968 побудовано універмаг (арх. А. Паталаускас), 1987 – новий культурний центр (арх. І. Краняускас). 1989 засновано Шилутську православну Архангело-Михайлівську парафію.

Файл:Пам’ятник рибі на жовтому мосту в Шилуте.jpg
Пам’ятник «Риба» на Жовтому мосту, Шилуте

У 1995 підтверджено поточний герб Шилуте. У 2011 Шилуте обране Литовською культурною столицею. У 2013 Євангелічно-лютеранська парафія Шилуте відзначила своє 100-річчя. Під час святкування до міста приїхало багато гостей з Литви та Німеччини.

Визначні місця Редагувати

На перший погляд схоже на типове німецьке містечко. На його «німецьке» походження вказує архітектура: фахверк, юґендстиль, готика та неоготика. Шилуте має можливість стати одним з туристичних центрів Литви, однак для потрібно розвинути інфраструктуру, відреставрувати історичні об'єкти, та прорекламувати місто у туристичних путівниках. У Шилуте варто відвідати старовинну пошту — 1905 р., пожежну башту — 1911 р., суд та в'язницю — 1848 р., міст через Шишу — 1914 р., Маєток Гьюго Шоюса — 1818 р., старовинну торговельну площу, порт, залізничну станцію й міст — 1875 р., гімназію Відунаса — 1924 р.

Населення Редагувати

Динаміка населення з 1897 по 2018
1897пер. 1925 1931 1938 1959пер. 1970пер. 1976 1979пер. 1989пер. 2001пер.
2100 4348 4582 5168 8900 12 400 15 300 16 000 21 179 21 476
2011пер. 2016 2017 2018 - - - - - -
17 775 16 805 15 902 15 431 - - - - - -
Гістограма динаміки населення

Міста-побратими Редагувати

У Шилуте є п'ять міст-побратимів:

Відомі особистомті з Шилуте Редагувати

  • Герман Зудерманн (1857—1928) — німецький новеліст та драматург.
  • Каталіна Шелінскі-Зінгер (народився 1918) — скульптор.

Світлини Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Литовська Радянська Соціалістична Республіка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  3. Історія міста Шилуте [ 2012-09-10 у Wayback Machine.]
  4. Зігфрід Буфе (Hrsg.): Eisenbahnen in West- und Ostpreußen. Bufe-Fachbuch-Verlag, Egglham 1986, ISBN 3-922138-24-1, (Ostdeutsche Eisenbahnen 1)
  5. Walter Buttkereit: Der Kreis Heydekrug (Memelland), Flensburg-Mürwik 1976, S. 185
  6. -sostines -56-135979 15min.lt інформація про сторінку[недоступне посилання]
  7. silutesnaujienos.lt puslapio informacija [ 2016-04-09 у Wayback Machine.]
  8. Naujienų portalo 15 min informacija
  9. Šilutė. Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija, T. 3 (R — Ž). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1971, 401 psl. (лит.)
  10. Šilutė. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, X t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1983. T.X: Samnitai-Šternbergas, 594 psl. (лит.)
  11. Šilutė. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 4 (Simno-Žvorūnė). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988, 196 psl. (лит.)

Посилання Редагувати

    Це незавершена стаття з географії Литви.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Shilute 1 2 abo Shilokarchma lit Silute kolishnya nazva Gejdekrug nim Heydekrug litovski variaciyi Shilokarchema lit Silokarcema Shilo karchama lit Silo karciama ust ros Shilokarchma misto rajonnij centr u Shilutskomu rajoni Litvi Misto kolishni nazvi rozmir mapi krayini ruk perepisu nazva ukrayinskoyu godinnikovij poyas status golovi rozmir mapi regionu vid identifikatoru obshina u tablici rozmir mapi rajonu Shilute lit Silute Prapor GerbKoordinati 55 21 pn sh 21 29 sh d H G O Krayina LitvaLitvaPovit Klajpedskij povitRajon Shilutskij rajonGolova Virgilijus Pozingis ukr Virgiliyus Pozingis Persha zgadka XIII st Poperedni nazvi Shilo Karchama GejdekrugMisto z 1941Visota centru 10 m i 8 mKlimat pomirnij morskijNaselennya 20 809 Mista pobratimi Emmerih am Rajn 1990 Yungbyu komuna Nakskov Ostruda Alaniya SaldusPoshtovij indeks LT 99001GeoNames 594656OSM 1203041 R Silute Eldership Oficijnij sajt silute kryptis lt lit angl ShiluteShilute Litva Shilute u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Serednovichchya 1 2 Novi Chasi 1 3 Vid yednannya Shilute vid Nimechchini 1 4 Druga svitova vijna 1 5 Pislya Drugoyi svitovoyi 2 Viznachni miscya 3 Naselennya 4 Mista pobratimi 5 Vidomi osobistomti z Shilute 6 Svitlini 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Vokzal Shilute Gejdenkruga pochatok XX st Misto roztashovane na kolishnij teritoriyi plemeni skalviv Zemli navkolo Shilute i dali na pivnich i shid nazivalisya Lamata Za chasiv Tevtonskogo ordenu XIV st 1525 r cherez ci zemli prolyagala doroga z Tilzita do Klajpedi na teritoriyi Shilutskogo povitu Serednovichchya Redaguvati nbsp Starij gerb ShiluteU 1511 bula zasnovana taverna navkolo yakoyi utvorilosya poselennya Shilokarchema U 16 st nepodalik suchasnogo mista Shilute bulo zasnovane selo Verdajn U 1540 r tut prozhivalo 27 simej U 1566 zbudovana Verdajnska yevangelsko lyuteranska cerkva U 1588 tut bula zasnovana Verdajnska parafiyalna shkola z bibliotekoyu U 1540 zasnovano poselennya Zhibaj de zhili remisniki Z 2 yi pol 16 st Shilokarchema proslavilasya svoyim shotizhnevim rinkom de zbiralisya ribalki fermeri remisniki torgovci ne lishe z okolic a j iz Zhemajtiyi Kurshskoyi kosi Rusne tosho Novi Chasi Redaguvati U 17 stolitti zakladeni mayetki v Barzdunayi Macikaj Verdajni tosho U 17 stolitti shotlandci yaki vtekli vid religijnih peresliduvan oselilisya v Shilokarcemi ta Verdajni U 1684 r svyashenik Rusne Mikolas Gajdis pobuduvav sadibu na okolici Verdajni yaka stala pochatkom sela Gajdelyaj U 1525 1701 teritoriya Shilutskogo povitu nalezhala do Prusskogo gercogstva Pid chas vijni 1628 1635 Shilute volodili shvedi u 1701 1871 Korolivstvo Prussiya U 18 stolitti na teritoriyi Shilutskogo povitu zminivsya sklad naselennya starozhili osnovu yakih stanovili litovci vimerli pid chas Pivnichnoyi vijni ta epiemiyi chumi na pochatku stolittya piznishe vidbulasya Semirichna vijna 1756 1763 Na yih miscya prijshli nimci avstrijci ta in nbsp Zaliznichna stanciya Shilute Myestas na pochatku XX st Zgodom pochalosya budivnictvo dorogi na Tilzit 1846 1850 rr zaliznici Klajpeda Tilzit 1872 1875 rr dorogi do Rusne ta inshih bilshih naselenih punktiv U 19 stolitti naselennya bulo visnazhene golodom epidemiyami povinnyu U 1871 1920 rr teritoriya Shilutskogo povitu nalezhala do Nimeckoyi imperiyi nbsp Korolivskij znak yakosti sho vikoristovuyetsya poviti Shilute z chasiv Nimeckoyi imperiyiU 1910 Zhibaj Cintjonishkyaj Vardajn pov yazani z poselennyam Shilokarchema 3 lt ref gt Walter Buttkereit Der Kreis Heydekrug Memelland Flensburg Murwik 1976 S 178 lt ref gt U 1912 bula pobudovana zaliznicya 1435 mm zavshirshki vuzkokolijka Shilute Kuleshaj yaka nalezhala Insterburzkij kompaniyi vuzkokolijok hocha zaliznicya bula shirokokolijnoyu U 1945 r yiyi bulo demontovano 4 U 1918 1921 rr Rada Shilutskogo okrugu vipustila vlasni banknoti nominalom 25 50 75 pfenigiv i 1 marku yaki vikoristovuvalisya v Shilutskomu poviti do 21 lyutogo 1922 r U 1918 r u Shilokarchemi bula zasnovana nimecka serednya shkola U 20 stolitti teritoriya Shilutskogo povitu bula perevazhno litovskoyu hocha deyaki sela lishe sprijmalisya yak litovski u 1905 r u Kirlikayi prozhivalo lishe 44 u Barzdunayi 37 u Lyauchayi 32 litovciv tosho Vid yednannya Shilute vid Nimechchini Redaguvati nbsp Pam yatnik priyednannyu Klajpedskogo krayu do Litvi roztashovanij bilya municipalitetu U 1920 1923 rr pid chas panuvannya Franciyi litovci zibralisya v Shilokarchemi pragnuchi priyednati Klajpedskij kraj do Velikoyi Litvi Naprikinci 1922 r v Shilokarchemasi bulo stvoreno viddilennya Golovnogo komitetu poryatunku Maloyi Litvi Vyrusasusius Mazosijas saljebejimas komites Piznishe chleni Komitetu poryatunku yaki v 1923 r pereyihali do Shilokarchemasa 9 sichnya opublikuvali manifest pro te sho Klajpedska direktoriya ta inshi organi upravlinnya rozpuskayutsya a nova Direktoriya perebiraye vsyu vladu Vvecheri 10 sichnya 1923 povstanci zajnyali Shilokarchemas 19 sichnya 1923 vidbuvsya z yizd organizacij Golovnij komitet poryatunku Maloyi Litvi Litovska kultura Klajpedskogo krayu tosho 120 osib na yakomu bulo uhvaleno deklaraciyu pro priyednannya Klajpedskoyi oblasti do Litvi na pravah avtonomiyi nbsp Verdenska yevangelichna cerkvaU 1923 nova administraciya Klajpedskogo krayu zminila nazvu poselennya Shilokarchemas na Shilute Do 1939 r diyalo bagato vazhlivih ustanov buduvalis novi vulici ta dorogi stvoryuvalasya misceva promislovist konditerska shitkova limonadna milovarna ta in fabriki U 1927 r stvoreno litovsku serednyu shkolu Zbudovano elektrostanciyu 1924 r Shilutsku yevangelichno lyuteransku cerkvu 1926 r arh K Gutkneht nimecku 1930 r litovsku 1938 r gimnaziyi ta in budivli U 1936 r zasnovano spirtzavod U 1938 r u Shilute bulo 17 promislovih pidpriyemstv na yakih pracyuvalo 295 robitnikiv Zasnovanij yak ribackij rinok Georgom Tallatom u 1511 na teritoriyi Shidnoyi Prussiyi u 1550 zbudovano cerkvu V 1923 razom iz Klajpedoyu mistechko perejshlo do Litvi perejmenoveno U 1939 do 1945 nasilno povernuto u sklad Rejhu ta u 1941 otrimav status mista Poryad z Hejdekrugom rozmistivsya koncentracijnij tabir dlya vijskovopolonenih Druga svitova vijna Redaguvati 23 bereznya 1939 Klajpedskij kraj aneksuvav Tretogo rejhu litovski shkoli ta inshi litovski ustanovi buli zakriti Verdenska serednya shkola bula perenesena do Zhemajchu Naumiyestisa Z 1939 do 1945 teritoriya Shilutskoyi volosti nalezhala do Gumbinskogo rajonu U 1941 Shilute otrimalo prava mista i na toj chas u misti prozhivalo blizko 5400 zhiteliv 5 U Machikausi diyav tabir dlya vijskovopolonenih stvorenij nimcyami 1939 1944 Ce buv tabir vijskovopolonenih de buli uv yazneni vijskovi piloti Velikoyi Britaniyi SShA Na pochatku 1945 sovyecki represivni strukturi zahopili Shilutsku v yaznicyu Pislya Drugoyi svitovoyi Redaguvati Pislya Drugoyi svitovoyi vijni sklad naselennya teritoriyi Shilutskoyi volosti dokorinno zminivsya Nimci ta chastina litovciv yaki zhili do vijni z nablizhennyam frontu pereyihali na zahid a reshtu deportuvali Pribuli z riznih kutochkiv Litvi ta Sovyeckogo Soyuzu oselilisya v porozhnih budinkah Z 4500 1939 r zhiteliv u m Shilute zalishilosya lishe 7 seredina zhovtnya 1944 r a v 1959 r vzhe prozhivalo 8969 zhiteliv U 1955 r pislya togo yak FRN pidpisala ugodu z SRSR pro viyizd kolishnih nimeckih gromadyan do FRN bagato zhiteliv yaki prozhivali na teritoriyi rajonu Shilute skoristalisya cim nbsp Litovsko nimeckij napis na budivli v ShiluteU 1944 1947 rr Shilute znovu staye centrom povitu a z 1950 centrom rajonu 3 serpnya 1946 Shilute stalo mistom pri poviti U misti vidbudovuyetsya i stvoryuyetsya promislovist Stvoryuyutsya shkoli vidkrivayutsya likarni kulturni ta administrativni ustanovi U silskij chastini okrugu Jonaiciau apylinke bulo stvoreno kilka kolgospnih koledzhiv na bazi yakih vinikli Jonajchivskij radgosp i Shilutskij radgosp tehnikum U Macikayi buv stvorenij tabir dlya vijskovopolonenih 1944 1946 piznishe zaminenij taborom Shilute Upravlinnya vipravno trudovih taboriv MVS SRSR 1946 1955 Golovni shkoli feldshersko akusherski punkti viddilennya zv yazku budinki kulturi biblioteki prodovolchi skladi stvoryuvalisya v centralnih naselenih punktah gospodarstv Lauchaj Pagrinyaj U 1968 pobudovano univermag arh A Patalauskas 1987 novij kulturnij centr arh I Kranyauskas 1989 zasnovano Shilutsku pravoslavnu Arhangelo Mihajlivsku parafiyu Fajl Pam yatnik ribi na zhovtomu mostu v Shilute jpgPam yatnik Riba na Zhovtomu mostu ShiluteU 1995 pidtverdzheno potochnij gerb Shilute U 2011 Shilute obrane Litovskoyu kulturnoyu stoliceyu 6 U 2013 Yevangelichno lyuteranska parafiya Shilute vidznachila svoye 100 richchya 7 8 Pid chas svyatkuvannya do mista priyihalo bagato gostej z Litvi ta Nimechchini Viznachni miscya RedaguvatiNa pershij poglyad shozhe na tipove nimecke mistechko Na jogo nimecke pohodzhennya vkazuye arhitektura fahverk yugendstil gotika ta neogotika Shilute maye mozhlivist stati odnim z turistichnih centriv Litvi odnak dlya potribno rozvinuti infrastrukturu vidrestavruvati istorichni ob yekti ta proreklamuvati misto u turistichnih putivnikah U Shilute varto vidvidati starovinnu poshtu 1905 r pozhezhnu bashtu 1911 r sud ta v yaznicyu 1848 r mist cherez Shishu 1914 r Mayetok Gyugo Shoyusa 1818 r starovinnu torgovelnu ploshu port zaliznichnu stanciyu j mist 1875 r gimnaziyu Vidunasa 1924 r Naselennya Redaguvati nbsp Dinamika naselennya z 1897 po 20181897per 1925 1931 1938 1959per 1970per 9 1976 10 11 1979per 1989per 2001per 2100 4348 4582 5168 8900 12 400 15 300 16 000 21 179 21 4762011per 2016 2017 2018 17 775 16 805 15 902 15 431 nbsp Gistograma dinamiki naselennyaMista pobratimi RedaguvatiU Shilute ye p yat mist pobratimiv nbsp Yungbyu Shveciya nbsp Nakskov Daniya nbsp Emmerih Nimechchina nbsp Ostroda Polsha nbsp Slavsk RosiyaVidomi osobistomti z Shilute RedaguvatiGerman Zudermann 1857 1928 nimeckij novelist ta dramaturg Katalina Shelinski Zinger narodivsya 1918 skulptor Svitlini Redaguvati nbsp Lyuteranska kirha u Shilute nbsp Mayetok Gyugo Shoyusa nbsp Pozhezhna bashta nbsp Shilutskij rajon nbsp Shilutske starostvo nbsp Pozhezhna stanciya Shilute 1911 r nbsp Publichna biblioteka imeni Fridriha Bajorajtisa nbsp Shilutska poshta 1905 rik nbsp Zaliznichnij mist v Shilute cherez Shishu 1875 r nbsp Budinok v Shilute nbsp Novij budinok bilya richki Shisha nbsp Povin bilya Shilute nbsp Port dlya nevelikih suden v Shilute nbsp Aerodrom v Shilute nbsp Park za budinkom kulturi nbsp Kolishnij gazovij zavod nbsp Verdajn nbsp Budinok kulturi Shilute do remontu nbsp Starij rinok u Shilute nbsp Skulptura v parku Shilute nbsp Skulptura ribi v parku ShilutePrimitki Redaguvati Litovska Radyanska Socialistichna Respublika Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Atlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Istoriya mista Shilute Arhivovano 2012 09 10 u Wayback Machine Zigfrid Bufe Hrsg Eisenbahnen in West und Ostpreussen Bufe Fachbuch Verlag Egglham 1986 ISBN 3 922138 24 1 Ostdeutsche Eisenbahnen 1 Walter Buttkereit Der Kreis Heydekrug Memelland Flensburg Murwik 1976 S 185 sostines 56 135979 15min lt informaciya pro storinku nedostupne posilannya silutesnaujienos lt puslapio informacija Arhivovano 2016 04 09 u Wayback Machine Naujienu portalo15 min informacija Silute Mazoji lietuviskoji tarybine enciklopedija T 3 R Z Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1971 401 psl lit Silute Lietuviskoji tarybine enciklopedija X t Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 1983 T X Samnitai Sternbergas 594 psl lit Silute Tarybu Lietuvos enciklopedija T 4 Simno Zvorune Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 196 psl lit Posilannya RedaguvatiMunicipalnij sajt mita Shilute nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Litvi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shilute amp oldid 39918891