Салдус латис Saldus місто в Латвії Лютеранська церкваГербПрапор56 39 59 пн ш 22 29 37 сх д 56 66639 пн ш 22 49361 сх д 5

Перший раз в історичних джерелах назва Салдене від слова Салдус згадується в 1253 році у так називаному «Договорі Куршів», по якому Салденський край — «земля між Скрундою і Земгале» («terra inter Scrunden un Zemgale») віддається в розпорядження Лівонського ордена.

Приблизно в 1341 році біля Куршського городища Лівонський орден вибудував кам'яну міцність і назву Салдене перемінили на німецьку назву Frauenburg (Жіночий палац). Згодом навколо замка виросло невелике містечко, про існування якого свідчить християнський цвинтар, виявлений недалеко від замка. В 1625 році в замку оселився герцог Фрідріх, але свій розквіт Frauenburg пережив у часи правління герцога Якоба (в 1664—1682 р.). У роки Північної війни, в 1701 році, замок на час став резиденцією Шведського короля Карла XII. Будова потерпіла від нападу шведів уже в 1659 році, а в битвах Північної війни він був повністю зруйнований. У результаті воєн і чуми вимерли всі жителі містечка. Більше 100 років проіснував Салдуський прихід і Салдуський маєток.

Відновлення міста почалося в 1856 році, коли на лівому узбережжі Цецерської ріки відміряли перші 42 ділянки для забудови міста. Це можна вважати народженням нинішнього м. Салдуса. Уже в 1870 році до нього були приєднані ще 114 десятин землі.

Право називатися містом Салдус одержує тільки в 1917 році, а з 1950 року є районним центром.

Міста побратими Редагувати

Примітки Редагувати

Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.

Джерела Редагувати

Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.

Посилання Редагувати

[iedz_skaits-1] Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.