Чемпіонати світу з настільного тенісу — змагання найсильніших майстрів настільного тенісу, організовувані Міжнародною федерацією цього виду спорту (ITTF).
Історія чемпіонатів світу ред.
Старт чемпіонатів світу з настільного тенісу був даний у грудні 1926 року в лондонському залі «Меморіел Хол». Майстри малої ракетки з семи країн розіграли п'ять комплектів медалей: в чоловічому командному, чоловічому та жіночому одиночному, чоловічому і змішаному парному розрядах. З наступної першості у програмі з'явилися жіночі парні змагання, з 1933 року — жіночі командні. До 1957 року світові першості проводилися щорічно, а з 1959 — раз на два роки, що було пов'язано з початком розіграшів чемпіонатів Європи.
45-й чемпіонат світу через неможливість його проведення в Югославії розтягнувся на два роки, причому ITTF вперше розділила особисті і командні змагання: в 1999 році медалі в особистих видах були розіграні в Ейндховені, а в командних — в 2000-му в Куала-Лумпурі. У 2001 році в Осаці пройшов останній особисто-командний чемпіонат, 47-і першості світу були зіграні вже в різних містах і в різний час. У 2001 році було прийнято ще одне важливе рішення: починаючи з Парижу -2003 у парному розряді заборонена участь інтернаціональних дуетів.
Призи чемпіонатів світу ред.
На чемпіонатах світу крім медалей розігруються перехідні Кубки. Переможцю чоловічих одиночних змагань з ініціативи Корті Вудкока вручається Ваза Святого Брайда (за назвою лондонського клубу настільного тенісу при інституті Св. Брайда). Першим тенісистом, нагородженим цим призом, став у 1929 році легендарний Фред Перрі, який згодом три рази й останнім з англійців перемагав на Вімблдонському турнірі. У 1931 році президентом Угорської асоціації настільного тенісу Гаспаром Гейтсом установлений приз для переможниць жіночих одиночних змагань.
На 14-му чемпіонаті світу (1947) шах Ірану підніс організатором свій кубок з пропозицією вручати його найкращій чоловічій парі світу. У 1948 році чемпіонкам жіночих парних змагань був вперше вручено Трофей І. Д. Поупа, почесного секретаря ITTF. З цього ж року переможці турніру в міксті нагороджуються перехідним призом Хейдусека, заснованим секретарем Чехословацького союзу настільного тенісу Зденеком Хейдусеком.
Переможці змагань серед чоловічих команд із самого першого чемпіонату світу нагороджуються Кубком леді Свейтлінг, а найкращі жіночі команди — Кубком Марселя Корбійона, віце-президента ITTF і президента Французької федерації настільного тенісу.
Переможці чемпіонатів світу ред.
В історії першостей планети можна виділити цілі епохи практично повної гегемонії представників однієї країни. До 1950-х років законодавцями мод були європейці, особливо багато перемог здобули спортсмени з Угорщини. У 1930, 1931, 1933 рр. угорські тенісисти перемагали у всіх видах програми, а в 1935 році найсильніший майстер того часу Віктор Барна в рамках одної першості завоював 4 золоті медалі, встановивши рекорд, який у зв'язку з поділом особистих і командних чемпіонатів світу вже ніколи не буде побитий.
У 1952 році почалася нова епоха в розвитку гри — чемпіонат світу вперше проходив в Азії і вперше виступили на світовій першості японські гравці, які завоювали чотири «золота» з семи. Там же, в Бомбеї, у боротьбі за звання найсильніших у світі дебютували китайські тенісисти, проте перший титул чемпіонів світу їм дістався в 1959-му — на чемпіонаті світу в Дортмунді. Найсильнішим в одиночному розряді став Жун Готуань. На наступній першості, що проходив через два роки в Пекіні, господарі завоювали 3 вищих титули з семи, в 1965-му — вже 5. У 1967 і 1969 рр. спортсмени з Піднебесної за політичними мотивами на чемпіонатах світу не участі не брали, але згодом суперництво представників азійської школи було продовжено.
Чемпіонат світу 1969 року в Мюнхені став найуспішнішим для спортсменів з СРСР: Зоя Руднова і Світлана Грінберг перемогли у парному розряді і в команді, до якої також входили Рита Погосова і Лайма Амеліна. Через 6 років Станіслав Гомозков та Тетяна Фердман святкували перемогу в міксті на турнірі в Калькутті.
З 1980-х років перевага майстрів малої ракетки з Китаю стає переважаючою. Окремі чемпіонати світу приносили все ж успіх європейцям, перш за все великому поколінню шведських гравців. Проте загальну тенденцію нечисленні винятки не порушили — китайська гегемонія в настільному тенісі, особливо в жіночому, існує і продовжує набирати обертів.
Особисті змагання ред.
Одиночний розряд | Парний розряд | Мікст | |||
---|---|---|---|---|---|
Чоловіки Ваза св. Брайда | Жінки Приз Гейста | Чоловіки Кубок Ірану | Жінки Трофей Поупа | Приз Хейдусека | |
1926/27 Лондон | Роланд Якобі | Марія Меднянські | Роланд Якобі Даніель Печі | Золтан Мехловіч Марія Меднянські | |
1928 Стокгольм | Золтан Мехловіч | Марія Меднянські | Альфред Лебстер Роберт Тум | Марія Меднянські Фанкетте Фламм | Золтан Мехловіч Марія Меднянські |
1929 Будапешт | Фред Перрі | Марія Меднянські | Віктор Барна Міклош Шабадош | Еріка Метцгер Мона Рюстер | Іштван Келен Анне Шипош |
1930 Берлін | Віктор Барна | Марія Меднянські | Віктор Барна Міклош Шабадош | Марія Меднянські Анне Шипош | Міклош Шабадош Марія Меднянські |
1931 Будапешт | Міклош Шабадош | Марія Меднянські | Віктор Барна Міклош Шабадош | Марія Меднянські Анне Шипош | Міклош Шабадош Марія Меднянські |
1932 Прага | Віктор Барна | Анне Шипош | Віктор Барна Міклош Шабадош | Марія Меднянські Анне Шипош | Віктор Барна Анне Шипош |
1933 Баден | Віктор Барна | Анне Шипош | Віктор Барна Шандор Гланч | Марія Меднянські Анне Шипош | Іштван Келен Марія Меднянські |
1934 Париж | Віктор Барна | Мария Кеттнерова | Віктор Барна Міклош Шабадош | Марія Меднянські Анне Шипош | Міклош Шабадош Марія Меднянські |
1935 Лондон | Віктор Барна | Мария Кеттнерова | Віктор Барна Миклош Шабадош | Марія Меднянські Анне Шипош | Віктор Барна Анне Шипош |
1936 Прага | Станіслав Коларж | Рут Ааронс | Джеймс Макклюр Роберт Блеттнер | Марія Кеттнерова Марія Шмідова | Мирослав Хамер Гертруда Клейнова |
1937 Баден, Відень | Ріхард Бергман | Рут Ааронс і Труді Прітці | Джеймс Макклюр Роберт Блэттнер | Власта Депетрисова Віра Вотрубкова | Богуміл Ваня Віра Вотрубкова |
1938 Лондон | Богуміл Ваня | Труді Прітці | Сол Шифф Джеймс Макклюр | Власта Депетрисова Віра Вотрубкова | Ласло Беллак Енді Вудхед |
1939 Каїр | Ріхард Бергман | Власта Депетрисова | Віктор Барна Річард Бергман | Хільде Буссман Труде Прітці | Богумил Ваня Вера Вотрубкова |
1947 Париж | Богуміл Ваня | Гізелла Фаркаш | Богуміл Ваня Адольф Шляр | Гізелла Фаркаш Труде Прітці | Ференц Шоош Гізелла Фаркаш |
1948 Лондон | Ріхард Бергман | Гізелла Фаркаш | Богуміл Ваня Ладислав Штіпек | Маргарет Френкс Віра Томас | Річард Майлс Тельма Толл |
1949 Стокгольм | Джонні Ліч | Гізелла Фаркаш | Іван Андреадіс Франтішек Токарж | Гізелла Фаркаш Елен Елліот | Ференц Шидо Гізелла Фаркаш |
1950 Будапешт | Ріхард Бергман | Анжеліка Розяну | Ференц Шидо Ференц Шоош | Дора Береджі Елен Елліот | Ференц Шидо Гізелла Фаркаш |
1951 Відень | Джонні Ліч | Анжеліка Розяну | Богуміл Ваня Іван Андреадіс | Діана Роу Розалін Роу | Богуміл Ваня Анжеліка Розяну |
1952 Бомбей | Хиродзі Сато | Анжеліка Розяну | Норікадзу Фудзі Тадакі Хаясі | Сідзукі Нарахара Томі Нісімура | Ференц Шидо Анжеліка Розяну |
1953 Бухарест | Ференц Шидо | Анжеліка Розяну | Ференц Шидо Йозеф Коціан | Гізелла Фаркаш Анжеліка Розяну | Ференц Шидо Анжеліка Розяну |
1954 Лондон | Ітіро Огімура | Анжеліка Розяну | Жарко Долінар Вілім Харангозо | Діана Роу Розалін Роу | Іван Андреадіс Гізелла Фаркаш |
1955 Утрехт | Тосіакі Танака | Анжеліка Розяну | Ладислав Штіпек Іван Андреадіс | Анжеліка Розяну Елла Целлєр | Кальман Шепеші Єва Коціан |
1956 Токіо | Ітіро Огімура | Томі Окава | Ітіро Огімура Йосіо Томіта | Анжеліка Розяну Елла Целлєр | Ервін Кляйн Ло Нойбергер |
1957 Стокгольм | Тосіакі Танака | Фудзі Егуті | Ладислав Штіпек Іван Андреадіс | Агнеш Шимон Лівія Мошоці | Ітіро Огімура Фудзі Егуті |
1959 Дортмунд | Жун Готуань | Кіміо Мацудзакі | Ітіро Огімура Теруо Муракамі | Кадзуко Ямаїдзумі Таеко Намба | Ітіро Огімура Фудзі Егути |
1961 Пекін | Чжуан Цзедун | Цю Чжунху | Кодзі Кімура Нобуя Хосіно | Марія Александру Георгіта Пітіка | Ітіро Огімура Кіміо Мацудзакі |
1963 Прага | Чжуан Цзедун | Кіміо Мацудзакі | Чжан Селінь Ван Чжилян | Кіміо Мацудзакі Масако Секі | Кодзі Кімура Кадзуко Ямаїдзумі |
1965 Любляна | Чжуан Цзедун | Наоко Фукадзу | Сюй Іьшэен Чжуан Цзедун | Лінь Хуейцін Чжен Міньчжи | Кодзі Кімура Масако Секі |
1967 Стокгольм | Нобукіхо Хасегава | Сатіко Морісава | Ханс Альсер Кьєлл Юханссон | Саеко Хірота Сатіко Морісава | Нобухіко Хасегава Норіко Яманака |
1969 Мюнхен | Сігео Іто | Тосіко Кавада | Ханс Альсер Кьєлл Юханссон | Зоя Руднова Світлана Грінберг | Нобухіко Хасегава Ясуко Конно |
1971 Нагоя | Стеллан Бенгтссон | Лінь Хуейцін | Іштван Йонер Тібор Клампар | Чжен Миньчжи Лінь Хуейцін | Чжан Селінь Лінь Хуейцін |
1973 Сараєво | Сі Еньтін | Ху Юйлань | Стеллан Бенгтссон Кьєлл Юханссон | Марія Александру Міхо Хамада | Лян Гелян Лі Лі |
1975 Калькутта | Іштван Йонер | Пак Юн Сун | Іштван Йонер Габор Гергеї | Марія Александру Соко Такахасі | Станіслав Гомозков Тетяна Фердман |
1977 Бірмінгем | Міцуро Коно | Пак Юн Сун | Лі Чженьши Лян Гелян | Пак Йон Ок Ян Ін | Жак Секретен Клод Бержере |
1979 Пхеньян | Сейдзі Оно | Ге Сінай | Драгутін Шурбек Антон Стипанчіч | Чжан Лі Чжан Дейн | Лян Гелян Ге Сінай |
1981 Новий Сад | Го Юехуа | Тун Лін | Цай Чженьхуа Лі Чженьши | Цао Яньхуа Чжан Дейн | Се Сайке Хуан Цзюньцюнь |
1983 Токіо | Го Юехуа | Цао Яньхуа | Зоран Калініч Драгутін Шурбек | Дай Лілі Шень Цзяньпін | Го Юехуа Ні Сялянь |
1985 Гетеборг | Цзян Цзялян | Цяо Яньхуа | Мікаель Аппельгрен Ульф Карлссон | Дай Лілі Ген Ліцзюань | Цай Чженьхуа Цао Яньхуа |
1987 Делі | Цзян Цзялян | Хе Чжилі | Чень Лунцань Вей Цюнгуан | Хьон Джонхва Ян Йонджа | Ху Цзюнь Ген Ліцзюань |
1989 Дортмунд | Ян-Уве Вальднер | Цяо Хун | Йорг Росскопф Штеффен Фетцнер | Цяо Хун Ден Япін | Ю Намгю Хьон Джонхва |
1991 Тіба | Йорген Перссон | Ден Япін | Петер Карлссон Томас фон Шееле | Чень Цзихе Гао Цзюнь | Ван Тао Лю Вей |
1993 Гетеборг | Жан-Філіпп Гасьєн | Хьон Джонхва | Ван Тао Люй Лінь | Лю Вей Цяо Юньпін | Ван Тао Лю Вей |
1995 Тяньцзінь | Кун Лінху | Ден Япін | Ван Тао Люй Лінь | Ден Япін Цяо Хун | Ван Тао Лю Вей |
1997 Манчестер | Ян-Уве Вальднер | Ден Япін | Кун Лінху Лю Голян | Ден Япін Ян Ін | Лю Голян У На |
1999 Ейндховен | Лю Голян | Ван Нань | Кун Лінху Лю Голян | Ван Нань Лі Цзюй | Ма Лінь Чжан Інін |
2001 Осака | Ван Ліцінь | Ван Нань | Ван Ліцінь Янь Сень | Ван Нань Лі Цзюй | Цинь Чжицзянь Ян Ін |
2003 Париж | Вернер Шлагер | Ван Нань | Ван Ліцінь Янь Сень | Ван Нань Чжан Інін | Ма Лінь Ван Нань |
2005 Шанхай | Ван Ліцінь | Чжан Інін | Кун Лінху Ван Хао | Ван Нань Чжан Інін | Ван Ліцінь Гуо Юе |
2007 Загреб | Ван Ліцінь | Гуо Юе | Чень Ці Ма Лінь | Ван Нань Чжан Інін | Ван Ліцінь Гуо Юе |
2009 Йокогама | Ван Хао | Чжан Інін | Чень Ці Ван Хао | Гуо Юе Лі Сяося | Лі Пін Цао Чжень |
2011 Роттердам | Чжан Цзіке | Дін Нін | Ма Лун Сюй Сінь | Гуо Юе Лі Сяося | Чжан Чао Цао Чжень |
2013 Париж | Чжан Цзіке | Лі Сяося | Чуан Чі-Юань Чень Чіень-Ань | Гуо Юе Лі Сяося | Кім Хьок Бон Кім Єн |
2015 Сучжоу | Ма Лун | Дін Нін | Сюй Сінь Чжан Цзіке | Лю Шівень Чжу Юйлін | Сюй Синь Ян Хаюн |
Командні змагання ред.
Чоловіки | Жінки | |
1926/27 (Лондон) | Угорщина | |
1928 (Стокгольм) | Угорщина | |
1929 (Будапешт) | Угорщина | |
1930 (Берлін) | Угорщина | |
1931 (Будапешт) | Угорщина | |
1932 (Прага) | Чехословаччина | |
1933 (Баден) | Угорщина | |
1934 (Париж) | Угорщина | Німеччина |
1935 (Лондон) | Угорщина | Чехословаччина |
1936 (Прага) | Австрія | Чехословаччина |
1937 (Баден, Відень) | США | США |
1938 (Лондон) | Угорщина | Чехословаччина |
1939 (Каїр) | Чехословаччина | Німеччина |
1947 (Париж) | Чехословаччина | Англія |
1948 (Лондон) | Чехословаччина | Англія |
1949 (Стокгольм) | Угорщина | США |
1950 (Будапешт) | Чехословаччина | Румунія |
1951 (Відень) | Чехословаччина | Румунія |
1952 (Бомбей) | Угорщина | Японія |
1953 (Бухарест) | Англія | Румунія |
1954 (Лондон) | Японія | Японія |
1955 (Утрехт) | Японія | Румунія |
1956 (Токіо) | Японія | Румунія |
1957 (Стокгольм) | Японія | Японія |
1959 (Дортмунд) | Японія | Японія |
1961 (Пекін) | КНР | Японія |
1963 (Прага) | КНР | Японія |
1965 (Любляна) | КНР | КНР |
1967 (Стокгольм) | Японія | Японія |
1969 (Мюнхен) | Японія | СРСР |
1971 (Нагоя) | КНР | Японія |
1973 (Сараєво) |