www.wikidata.uk-ua.nina.az

Куала Лумпур Куа ла Лу мпур мал كوالا لمڤور Kuala Lumpur у перекладі мулисте гирло столиця Малайзії Kuala Lumpurكوالا لم

Куала-Лумпур

Куа́ла-Лу́мпур (мал. كوالا لمڤور — Kuala Lumpur, у перекладі: «мулисте гирло») — столиця Малайзії.

Куала-Лумпур
Kuala Lumpur
كوالا لمڤور
За годинниковою стрілкою від верхнього лівого кута: Вежі Петронас. Вулиця Петалінг. Злиття річок Гомбак та Кланг. Національний монумент жертвам боротьби за свободу. Національна мечеть «Негара». Внизу: Телебашня «Менара Куала-Лумпур»
Основні дані
3°09′35″ пн. ш. 101°42′00″ сх. д. / 3.15972° пн. ш. 101.70000° сх. д. / 3.15972; 101.70000Координати: 3°09′35″ пн. ш. 101°42′00″ сх. д. / 3.15972° пн. ш. 101.70000° сх. д. / 3.15972; 101.70000
Країна Малайзія
Столиця для Малайзія, Japanese occupation of Malayad, Federated Malay Statesd і Малайська Федерація

Межує з

— сусідні нас. пункти
Селангор ?
Засновано 1857
Площа 243,65 км²
Населення 1 768 000 осіб (2015)
· густота 6891 осіб/км²
Агломерація 7 200 000 осіб
Висота НРМ 22  м
Водойма Gombak Riverd, Klang Riverd
Офіційна мова малайська (Малайзія)
Назва мешканців англ. KL-ite, есп. Kuala-Lumpurano, фр. Kaélois і фр. Kaéloise
Міста-побратими Мешхед, Карачі, Ісфаган, Пхеньян, Анкара, Шираз, Лондон, Дубай, Нью-Делі, Делі, Джакарта, Касабланка, Малакка (1989), Ченнаї (2010)
Телефонний код (+60) 3
Часовий пояс UTC+8
UTC+06:46:48 (сонячний час)
Номери автомобілів MAL
GeoNames 1735161
OSM r2939672  ·R
Поштові індекси 50xxx до 60xxx, 68xxx
Міська влада
Мер міста Амін Нордін Абдул Азіз
Вебсайт kualalumpur.gov.my
Мапа
Куала-Лумпур
Куала-Лумпур (Малайзія)
Куала-Лумпур
Куала-Лумпур (Малакка (півострів)|Малакка)
 Куала-Лумпур у Вікісховищі

Історія Редагувати

Куала-Лумпур було засноване в 1857 році. З 1880 по 1978 — столиця Селангору. В 1946-57 — одночасно адміністративний центр англійської колонії (в 1946-48 звався Малайський союз, з 1948 по 1957 — Федерація Малайя), в 1957-63 столиця незалежної Федерації Малайя, з 1963 — Малайзії, з 1 лютого 1972 має статус міста, з 1974 — статус Федеральної території.

Походження назви Редагувати

У літературному перекладі назва Куала-Лумпур означає «злиття мутних вод». Ця назва походить від злиття двох річок — Гомбак і Кланг, яке відбувається в історичному центрі міста.

Адміністрація Редагувати

Лордом-мером Куала-Лумпур в 2004—2006 роках був Датук Руслан Хасан (англ. Datuk Ruslin Hasan).

Географія Редагувати

Місто розташоване на південному заході півострова Малакка у долині поблизу злиття річок Кланг та Гомбак.

Клімат Редагувати

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим тропічним кліматом. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 27.2 °С (81 °F).

Клімат Куала-Лумпура
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 38 38 37 36 35 37 37 39 38 37 36 33 39
Середній максимум, °C 31 32 32 32 32 32 31 31 31 31 31 31 31
Середня температура, °C 27 27 27 28 28 27 27 27 27 27 27 27 27
Середній мінімум, °C 22 22 23 23 23 23 23 23 23 23 23 22 23
Абсолютний мінімум, °C 16 17 20 18 20 18 20 20 21 20 21 20 16
Норма опадів, мм 160 170 230 270 190 120 120 140 190 260 280 220 2420
Днів з опадами 16 14 17 19 17 15 15 17 18 22 25 20 215
Вологість повітря, % 80 80 80 85 80 80 80 80 80 85 85 85 81.7
Джерело: Weatherbase

Транспорт Редагувати

У місті функціонує міська залізниця, об'єднана в єдиний комплекс Kuala Lumpur Central (т. з. легкий рейковий транзит), монорельс (KLMonorail), який з'єднує між собою різні частини міста. Міжнародний аеропорт «Куала-Лумпур» (KLIA) в Сепанзі (1998) є одним з найсучасніших аеропортів світу, з'єднаний з містом за допомогою надшвидкісного експресу (KLIAEkspress).

Економіка Редагувати

Значний торгово-промисловий і фінансовий центр країни. У місті і його околицях розташовані підприємства з переробки каучуку, виробництва пальмової олії та інших харчових продуктів, складання автомобілів, електротехнічних й електронних виробів, виробництва сільськогосподарського устаткування, металевих виробів, текстилю. Поблизу Куала-Лумпура добувають олово й кам'яне вугілля. В Куала-Лумпурі знаходяться Державний центральний банк та інші банки, фондова (з 1978 р.) і товарна (з 1980 р.) біржі, правління основних державних організацій, державних і приватних страхових компаній, головні офіси малайзійських філіалів ТНК, різних фірм и підприємств.

Демографія Редагувати

Населення за переписом 1997 року становило 1 374 тис. жителів, за оцінкою 2004 року — 1 800 674 осіб.

Культура Редагувати

У місті розташовано Національний музей Малайзії, Музей збройних сил, музеї-меморіали співака й актора П. Райлі й екс-прем'єр-міністра Абдула Разака, Національна картинна галерея, Центр народних ремесел «Карьянека», Національний архів та Національна бібліотека Малайзії.

Пам'ятки культури, архітектура Редагувати

Основною пам'яткою архітектури Куала Лумпур є Національна мечеть, також в місті є інші культові споруди (пагоди, мечеті, храми, церкви). Привертають увагу також споруди сучасного періоду: телевізійна Вежа Куала-Лумпур (421 м, третя за висотою після Сі-Ен Тауер у Торонто і Останкінської телевежі у Москві), Петронас Твін Тауерс (452 м, 88 поверхів), хмарочос Мейбанк (244 м), ажурне приміщення парламенту, виконане в національному стилі приміщення Національного музею (1963, арх. Ху Кок Ху), а також відображаючий стилістику бруталізму сіднейської школи комплекс Університету Малайя (1968, арх. Дж. Кьюбіт і ін.). 5 крупних парків (велике значення має — Тасік пердана з Національним монументом, лодочними станціями, спортивними і дитячими майданчиками, відкритою естрадою, оранжереею орхідей, вольером для птахів і метеликів). На деяких пагорбах є ділянки первозданного лісу (Букіт Нанас). На околицях є карстові печери з індуїським храмом «Бату Кейвс». Спортивні спруди: спортивний комплекс «Букіт Джаліл» з стадіоном на 100 тисяч місць (1998), стадіон «Мердека» (1957, 50 тисяч місць), хокейний стадіон ім. Тун Разака (1982, 13 тисяч місць), Палац спорту «Негара» (1957, 20 тисяч місць) і ін.

Галерея Редагувати

Відомі люди Редагувати

Уродженці Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Focus Malaysia. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 13-08-2015. 
  2. ↑ http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  3. http://msdesk.mbmb.gov.my/twincities/glance.cfm
  4. Клімат Куала-Лумпура

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kuala Lumpur
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kua la Lu mpur mal كوالا لمڤور Kuala Lumpur u perekladi muliste girlo stolicya Malajziyi Kuala LumpurKuala Lumpurكوالا لمڤورgerb Prapor Kuala LumpurZa godinnikovoyu strilkoyu vid verhnogo livogo kuta Vezhi Petronas Vulicya Petaling Zlittya richok Gombak ta Klang Nacionalnij monument zhertvam borotbi za svobodu Nacionalna mechet Negara Vnizu Telebashnya Menara Kuala Lumpur Osnovni dani3 09 35 pn sh 101 42 00 sh d 3 15972 pn sh 101 70000 sh d 3 15972 101 70000 Koordinati 3 09 35 pn sh 101 42 00 sh d 3 15972 pn sh 101 70000 sh d 3 15972 101 70000Krayina MalajziyaStolicya dlya Malajziya Japanese occupation of Malayad Federated Malay Statesd i Malajska FederaciyaMezhuye z susidni nas punktiSelangor Zasnovano 1857Plosha 243 65 km Naselennya 1 768 000 osib 2015 gustota 6891 osib km Aglomeraciya 7 200 000 osib 1 Visota NRM 22 mVodojma Gombak Riverd Klang RiverdOficijna mova malajska Malajziya Nazva meshkanciv angl KL ite esp Kuala Lumpurano fr Kaelois 2 i fr Kaeloise 2 Mista pobratimi Meshhed Karachi Isfagan Phenyan Ankara Shiraz London Dubaj Nyu Deli Deli Dzhakarta Kasablanka Malakka 1989 3 Chennayi 2010 Telefonnij kod 60 3Chasovij poyas UTC 8UTC 06 46 48 sonyachnij chas Nomeri avtomobiliv MALGeoNames 1735161OSM r2939672 RPoshtovi indeksi 50xxx do 60xxx 68xxxMiska vladaMer mista Amin Nordin Abdul AzizVebsajt kualalumpur gov myMapaKuala LumpurKuala Lumpur Malajziya Kuala LumpurKuala Lumpur Malakka pivostriv Malakka Kuala Lumpur u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Pohodzhennya nazvi 1 2 Administraciya 2 Geografiya 2 1 Klimat 3 Transport 4 Ekonomika 4 1 Demografiya 5 Kultura 6 Pam yatki kulturi arhitektura 7 Galereya 8 Vidomi lyudi 8 1 Urodzhenci 9 Primitki 10 PosilannyaIstoriya RedaguvatiKuala Lumpur bulo zasnovane v 1857 roci Z 1880 po 1978 stolicya Selangoru V 1946 57 odnochasno administrativnij centr anglijskoyi koloniyi v 1946 48 zvavsya Malajskij soyuz z 1948 po 1957 Federaciya Malajya v 1957 63 stolicya nezalezhnoyi Federaciyi Malajya z 1963 Malajziyi z 1 lyutogo 1972 maye status mista z 1974 status Federalnoyi teritoriyi Pohodzhennya nazvi Redaguvati U literaturnomu perekladi nazva Kuala Lumpur oznachaye zlittya mutnih vod Cya nazva pohodit vid zlittya dvoh richok Gombak i Klang yake vidbuvayetsya v istorichnomu centri mista Administraciya Redaguvati Lordom merom Kuala Lumpur v 2004 2006 rokah buv Datuk Ruslan Hasan angl Datuk Ruslin Hasan Geografiya RedaguvatiMisto roztashovane na pivdennomu zahodi pivostrova Malakka u dolini poblizu zlittya richok Klang ta Gombak Klimat Redaguvati Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya vologim tropichnim klimatom Najteplishij misyac kviten iz serednoyu temperaturoyu 28 3 C 83 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 27 2 S 81 F 4 Klimat Kuala LumpuraPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 38 38 37 36 35 37 37 39 38 37 36 33 39Serednij maksimum C 31 32 32 32 32 32 31 31 31 31 31 31 31Serednya temperatura C 27 27 27 28 28 27 27 27 27 27 27 27 27Serednij minimum C 22 22 23 23 23 23 23 23 23 23 23 22 23Absolyutnij minimum C 16 17 20 18 20 18 20 20 21 20 21 20 16Norma opadiv mm 160 170 230 270 190 120 120 140 190 260 280 220 2420Dniv z opadami 16 14 17 19 17 15 15 17 18 22 25 20 215Vologist povitrya 80 80 80 85 80 80 80 80 80 85 85 85 81 7Dzherelo WeatherbaseTransport RedaguvatiU misti funkcionuye miska zaliznicya ob yednana v yedinij kompleks Kuala Lumpur Central t z legkij rejkovij tranzit monorels KLMonorail yakij z yednuye mizh soboyu rizni chastini mista Mizhnarodnij aeroport Kuala Lumpur KLIA v Sepanzi 1998 ye odnim z najsuchasnishih aeroportiv svitu z yednanij z mistom za dopomogoyu nadshvidkisnogo ekspresu KLIAEkspress Ekonomika RedaguvatiZnachnij torgovo promislovij i finansovij centr krayini U misti i jogo okolicyah roztashovani pidpriyemstva z pererobki kauchuku virobnictva palmovoyi oliyi ta inshih harchovih produktiv skladannya avtomobiliv elektrotehnichnih j elektronnih virobiv virobnictva silskogospodarskogo ustatkuvannya metalevih virobiv tekstilyu Poblizu Kuala Lumpura dobuvayut olovo j kam yane vugillya V Kuala Lumpuri znahodyatsya Derzhavnij centralnij bank ta inshi banki fondova z 1978 r i tovarna z 1980 r birzhi pravlinnya osnovnih derzhavnih organizacij derzhavnih i privatnih strahovih kompanij golovni ofisi malajzijskih filialiv TNK riznih firm i pidpriyemstv Demografiya Redaguvati Naselennya za perepisom 1997 roku stanovilo 1 374 tis zhiteliv za ocinkoyu 2004 roku 1 800 674 osib Kultura RedaguvatiU misti roztashovano Nacionalnij muzej Malajziyi Muzej zbrojnih sil muzeyi memoriali spivaka j aktora P Rajli j eks prem yer ministra Abdula Razaka Nacionalna kartinna galereya Centr narodnih remesel Karyaneka Nacionalnij arhiv ta Nacionalna biblioteka Malajziyi Pam yatki kulturi arhitektura RedaguvatiOsnovnoyu pam yatkoyu arhitekturi Kuala Lumpur ye Nacionalna mechet takozh v misti ye inshi kultovi sporudi pagodi mecheti hrami cerkvi Privertayut uvagu takozh sporudi suchasnogo periodu televizijna Vezha Kuala Lumpur 421 m tretya za visotoyu pislya Si En Tauer u Toronto i Ostankinskoyi televezhi u Moskvi Petronas Tvin Tauers 452 m 88 poverhiv hmarochos Mejbank 244 m azhurne primishennya parlamentu vikonane v nacionalnomu stili primishennya Nacionalnogo muzeyu 1963 arh Hu Kok Hu a takozh vidobrazhayuchij stilistiku brutalizmu sidnejskoyi shkoli kompleks Universitetu Malajya 1968 arh Dzh Kyubit i in 5 krupnih parkiv velike znachennya maye Tasik perdana z Nacionalnim monumentom lodochnimi stanciyami sportivnimi i dityachimi majdanchikami vidkritoyu estradoyu oranzhereeyu orhidej volerom dlya ptahiv i metelikiv Na deyakih pagorbah ye dilyanki pervozdannogo lisu Bukit Nanas Na okolicyah ye karstovi pecheri z induyiskim hramom Batu Kejvs Sportivni sprudi sportivnij kompleks Bukit Dzhalil z stadionom na 100 tisyach misc 1998 stadion Merdeka 1957 50 tisyach misc hokejnij stadion im Tun Razaka 1982 13 tisyach misc Palac sportu Negara 1957 20 tisyach misc i in Galereya Redaguvati nbsp Nacionalnij muzej Malajziyi nbsp Nacionalna biblioteka Malajziyi nbsp Nacionalnij stadion Bukit Dzhalil nbsp Buddijskij hram nbsp Bangunan Sultan Abdul Samad vnochi nbsp Mizhnarodnij aeroport Kuala Lumpur Vidomi lyudi RedaguvatiUrodzhenci Redaguvati Majkl Gof 1916 2011 britanskij aktor Primitki Redaguvati KL on track to megacity status Focus Malaysia Arhiv originalu za 19 grudnya 2014 Procitovano 13 08 2015 a b http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf http msdesk mbmb gov my twincities glance cfm Klimat Kuala LumpuraPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kuala LumpurPodorozh po Malajziyi Kuala Lumpur Arhivovano 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Oficijnij portal mista angl Turistichnij sajt Arhivovano 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Putvivnik po mistu Arhivovano 28 serpnya 2007 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kuala Lumpur amp oldid 40056790