www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чарльз Крічфілд Чарльз Луїс Крічфілд англ Charles Louis Critchfield 7 червня 1910 12 лютого 1994 американський фізик уча

Чарльз Крічфілд

Чарльз Луїс Крічфілд (англ. Charles Louis Critchfield, 7 червня 1910 — 12 лютого 1994) — американський фізик, учасник Мангеттенського проєкту. Зробив значний внесок у розробку перших американських ядерних бомб і ракет Atlas. Один із піонерів дослідження зоряного нуклеосинтезу (стаття з Бете 1938 року про синтез дейтронів з протонів) і пошуку первинних електронів у космічних променях за допомогою повітряних куль.

Чарльз Крічфілд
англ. Charles Louis Critchfield
Народився 7 червня 1910(1910-06-07)
Шрив, Вейн, Огайо, США
Помер 12 лютого 1994(1994-02-12) (83 роки)
Лос-Аламос, Нью-Мексико, США
Країна  США
Діяльність фізик, викладач університету, математик, фізик-ядерник
Alma mater Університет Джорджа Вашингтона
Галузь математична фізика
Заклад Інститут перспективних досліджень
Гарвардський університет
Інститут Карнегі
Лос-Аламоська національна лабораторія
Міннесотський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Едвард Теллер
Нагороди

член Американського фізичного товариства[d]

 Чарльз Крічфілд у Вікісховищі

Закінчив Університет Джорджа Вашингтона і в ньому ж в 1939 році здобув ступінь доктора філософії. На початку Другої світової війни займався вдосконаленням конструкції вогнепальної зброї. У 1943—1946 працював у Лос-Аламоській лабораторії в Мангеттенському проєкті, де він брав участь у розробці зброї поділу гарматного типу, ядерних бомб «Малюк» і «Худий», а також керував розробкою ініціатора нейтронів, який запускав ядерну бомбу «Товстун». Після війни він став професором Університету Міннесоти, а потім віцепрезидентом з досліджень у підрозділі Convair компанії General Dynamics, де працював над сімейством ракет Atlas. З 1961 до виходу на пенсію в 1977 році знову працював в Лос-Аламоській лабораторії.

Біографія ред.

Раннє життя ред.

Чарльз Луїс Крічфілд народився в Шриві, штат Огайо, 7 червня 1910 року, а виріс у Вашингтоні, округ Колумбія. Він здобув ступінь бакалавра (1934) і магістра (1936) математики в Університеті Джорджа Вашингтона. Там само захистив дисертацію доктора філософії з фізики (1939) під керівництвом Едварда Теллера.

Під час навчання Крічфілда в аспірантурі колега його наукового керівника Георгій Гамов познайомив його з Гансом Бете. В 1938 році Бете і Крічфілд написали статтю, в якій проаналізували реакцію ядерного синтезу, в якій протони зливаються у дейтрони. Наступного року Бете показав, що цей процес є ключовою ланкою протон-протонного ланцюжка, основного способу вивільнення енергії в сонячному ядрі, а в 1967 році за цю сукупність робіт із зоряного нуклеосинтезу Бете був нагороджений Нобелівською премією.

Друга Світова війна ред.

Після закінчення університету Крічфілд протягом року викладав оптику в Рочестерському університеті на запрошення Віктора Вайскопфа. У 1940 році він здобув стипендію Національної дослідницької ради[en] і почав працювати під керівництвом Юджина Вігнера в Інституті перспективних досліджень у Принстонському університеті. У цей час Роберт Кент щойно залучив Джона фон Неймана до консультативної ради Лабораторії балістичних досліджень[en] на Абердинському полігоні, і Крічфілд супроводжував фон Неймана та Вігнера під час кількох їхніх візитів в Абердин. У 1942 році, після короткого перебування в Гарвардському університеті, Крічфілд відправився в Інститут Карнегі у Вашингтоні, де продовжив свої балістичні дослідження, результатом яких стали три патенти на вдосконалені конструкції піддонів вогнепальної зброї.

Ерік Джетт, Чарльз Крічфілд і Роберт Оппенгеймер у Лос-Аламосі

Через досвід Крічфілда з балістики, Теллер і Роберт Оппенгеймер переконали його в 1943 році перейти в Лос-Аламоську національну лабораторію, щоб в межах Мангеттенського проєкту працювати над створенням американської ядерної зброї. В Лос-Аламосі Крічфілд приєднався до відділу боєприпасів під командуванням капітана Вільяма Парсонса. Як керівник групи мішеней, снарядів і джерел, він працював над зброєю поділу гарматного типу, ядерними бомбами «Малюк» і «Худий».

У квітні 1944 року Мангеттенський проєкт пережив кризу, коли Еміліо Сегре виявив, що плутоній, виготовлений у ядерних реакторах, не працюватиме в «Худому». У відповідь у серпні Оппенгеймер повністю реорганізував лабораторію, щоб зосередитися на розробці ядерної зброї імплозійного типу. Він перепризначив Крічфілда керівником групи до нового відділу під керівництвом Роберта Бахера[en]. Група Крічфілда відповідала за розробку та випробування ініціатора нейтронів, який запускав ядерний вибух бомби «Товстун».

Після війни ред.

Крічфілд залишив Лос-Аламос у 1946 році та повернувся до Університету Джорджа Вашингтона, але незабаром пішов звідти, щоб приєднатися до Вігнера в Національній лабораторії Оук-Ридж. У 1947 році він став професором-асистентом в Університеті Міннесоти, де разом з Едвардом Неєм[en] і Джоном Вінклером він брав участь у секретному проєкті з удосконалення технології повітряних куль. Тут разом із Ліландом Болом він винайшов і запатентував нову конструкцію повітряної кулі, а разом із Неєм та його ученицею Софі Олексою він брав участь у ранніх пошуках первинних електронів у космічних променях. 1949 року Крічфілд у співавторстві з Георгієм Гамовим видав книгу «Теорія атомного ядра та джерел ядерної енергії».

У 1955 році, здобувши звання повного професора в Університеті Міннесоти, Крічфілд став віцепрезидентом з досліджень на авіабудівному підприємстві Convair. Тут він працював над ракетами сімейства Atlas, яке починалось як серія міжконтинентальних балістичних ракет, а потім розвинулося в ракети-носії для проєкту Меркурій та багатьох інших космічних місій. Крічфілд також створив науково-дослідну лабораторію Convair, співробітники якої мали працювати консультантами для інженерних підрозділів компанії та виконувати фундаментальні наукові дослідження. У 1957 році учень Крічфілда Вільям Еріксон приєднався до цієї лабораторії та створив радіообсерваторію Кларк Лейк. У 1963 році цей заклад, де проводилися довгохвильові спостереження, було передано Університету Меріленду, де Еріксон став професором. Хоча початкова обсерваторія вже не працює, подібні дослідження тривають у набагато більшій Довгохвильовій решітці в центральній частині Нью-Мексико.

Подальше життя ред.

На початку листопада 1959 року міністр оборони президента Дуайта Ейзенхауера Ніл Макелрой[en] обрав Крічфілда головою Агентства передових оборонних дослідницьких проєктів. Макелрой сподівався, що Крічфілд зможе виправити проблемну ракетну програму країни, але Крічфілд не хотів працювати на зарплату директора в 19 000 доларів. Тоді Макелрой запропонував дозволити Крічфілду служити без оплати, за умови, що уряд оплачуватиме лише його витрати в розмірі 15 доларів на день і дозволить Крічфілду далі отримувати свою зарплату в Convair у розмірі близько 40 000 доларів. Крічфілд прийняв цю пропозицію, але наштовхнувся на шквал політичної та медійної критики через конфлікт інтересів, бо агентство, яке він мав очолити, мало контракти з Convair на 4 мільйони доларів щорічно. Тоді Крічфілд відкликав своє ім'я зі списку претендентів на посаду.

У 1961 році Крічфілд прийняв посаду професора в Університеті Вісконсину в Медісоні, але до того, як він встиг туди переїхати, його друзі Карсон Марк і Норріс Бредбері запропонували йому посаду в Лос-Аламосі, яку він і обійняв. Він залишався на цій посаді до свого виходу на пенсію в 1977 році та продовжував співпрацювати з Лос-Аламоською національною лабораторією до самої смерті.

Він помер 12 лютого 1994 року, після тривалої хвороби на рак. Його некролог у Physics Today написали Карсон Марк, Луї Розен[en], Едвард Теллер і Роджер Мід. Чарльз Крічфілд похований поруч зі своєю дружиною Джин на цвинтарі Гуахе-Пайнс в окрузі Лос-Аламос, штат Нью-Мексико.

Публікації ред.

Книги ред.

  • G. Gamow, C.L. Critchfield. Теорія атомного ядра та джерел ядерної енергії = Theory of atomic nucleus and nuclear energy sources. — Oxford : Clarendon Press, 1949. — 344 с.

Вибрані статті ред.

Патенти ред.

  • US patent 2638051, Critchfield, C. L., "Subcaliber projectile", issued 1953-05-12 
  • US patent 3063656, Bohl, L. S., Critchfield, C. L., Huch, W. F., Ney, E. P., Winckler, J. R., "Plastic cylinder balloon", issued 1962-11-13 
  • US patent 2996992, Critchfield, C. L., Mcg, M. J., "Projectile", issued 1961-08-22 
  • US patent 2992612, Critchfield, C. L., Mcg, M. J., "Projectile", issued 1961-07-18 

Примітки ред.

  1. Charles L. Critchfield; obituary. Orlando Sentinel. 4 березня 1994. Процитовано 18 квітня 2012. 
  2. Vogel, Peter. . The Last Wave from Port Chicago. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 18 квітня 2012. 
  3. ↑ Mark, Carson; Rosen, Louis; Teller, Edward; Meade, Roger (February 1995). Obituary: Charles Louis Critchfield. Physics Today. 48 (2): 70. Bibcode:1995PhT....48b..70M. doi:10.1063/1.2807924. 
  4. Gamow, George (20 квітня 1964). A Star called the Sun. Viking Press Asc. ISBN 978-0-670-66759-8. 
  5. Bethe, H. A.; C. L. Critchfield (23 червня 1938). The Formation of Deuterons by Proton Combination. Physical Review. 54 (4): 248–254. Bibcode:1938PhRv...54..248B. doi:10.1103/PhysRev.54.248. Процитовано 18 квітня 2012. [недоступне посилання з 01.08.2017]
  6. Bethe, H. A. (7 вересня 1938). Energy Production in Stars. Physical Review. 55 (5): 434–456. Bibcode:1939PhRv...55..434B. doi:10.1103/PhysRev.55.434. 
  7. Schweber, Silvan S. (2012). Nuclear Forces: The Making of the Physicist Hans Bethe. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 352. ISBN 978-0-674-06587-1. 
  8. Members 1940–1941. Bulletin No. 10. See p xii. The Institute for Advanced Study. October 1941. Процитовано 16 травня 2012. 
  9. . Array of Contemporary American Physicists. American Institute of Physics. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 18 квітня 2012. 
  10. ↑ Aspray, William (29 травня 1987). Oral history interview with Charles L. Critchfield]. Charles Babbage Institute (University of Minnesota). Процитовано 17 квітня 2012. 
  11. Critchfield's Ordinance Patents: 2638051, 2996992, 2992612; US Patent and Trademark Office
  12. Mark, Carson; Rosen, Louis; Teller, Edward; Meade, Roger (1995). Charles Louis Critchfield. Physics Today. 48 (2): 70. Bibcode:1995PhT....48b..70M. doi:10.1063/1.2807924. Процитовано 12 червня 2010. 
  13. ↑ Meade, Roger (2004). Plutonium complicates early gun work. Los Alamos; 50 Years Ago. Los Alamos National Laboratory. Процитовано 17 травня 2012. 
  14. . Array of Contemporary American Physicists. American Institute of Physics. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 11 березня 2013. 
  15. Hoddeson, Lillian; Meade, Roger A. та ін. (2004). Critical Assembly: A Technical History of Los Alamos During the Oppenheimer Years, 1943–1945. Cambridge University Press. с. 316–319. ISBN 978-0-521-54117-6. 
  16. Critchfield, Charles. Manhattan Project Veteran Archives. Процитовано 2 серпня 2013. 
  17. Ney, Edward; Winckler, John (1956). Final Report: Research and Development in the Field of High Altitude plastic Balloons, Vol XVI. University of Minnesota. 
  18. Patent 3063656: PLASTIC CYLINDER BALLOON, US Patent and Trademark Office
  19. Critchfield, C. L.; E. P. Ney; Sophie Oleksa (6 червня 1950). The Electrons in Cosmic Rays. Physical Review. 79 (2): 402–403. Bibcode:1950PhRv...79..402C. doi:10.1103/PhysRev.79.402.2. 
  20. G. Gamow, C.L. Critchfield. Теорія атомного ядра та джерел ядерної енергії = Theory of atomic nucleus and nuclear energy sources. — Oxford : Clarendon Press, 1949. — 344 с.
  21. ↑ Critchfield, Robert (1988). Reminiscence of my father. Modern Physics in America. 169: 22–25. Bibcode:1988AIPC..169...22M. doi:10.1063/1.37204. Процитовано 18 квітня 2012. [недоступне посилання з 01.11.2023]
  22. Erickson, W. C. (September 8–11, 2004). Lessons Learned from the Clark Lake Experience. У Kassim, N. (ред.). ASP Conference Series, Vol. 345. Santa Fe, New Mexico: Astronomical Society of the Pacific. с. 89. Bibcode:2005ASPC..345...89E. 
  23. The Long Wavelength Array. University of New Mexico. Процитовано 16 травня 2012. 
  24. Defense: New Man for Space. Time. 16 листопада 1959. Архів оригіналу за 2 серпня 2013. Процитовано 3 серпня 2013. 
  25. The Administration: WOC's Walkout. Time. 23 листопада 1959. Архів оригіналу за 2 серпня 2013. Процитовано 3 серпня 2013. 
  26. Burials in Guaje Pines Cemetery See lots 726 and 727. Процитовано 17 травня 2012. 

Посилання ред.


Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Charlz Luyis Krichfild angl Charles Louis Critchfield 7 chervnya 1910 12 lyutogo 1994 amerikanskij fizik uchasnik Mangettenskogo proyektu Zrobiv znachnij vnesok u rozrobku pershih amerikanskih yadernih bomb i raket Atlas Odin iz pioneriv doslidzhennya zoryanogo nukleosintezu stattya z Bete 1938 roku pro sintez dejtroniv z protoniv i poshuku pervinnih elektroniv u kosmichnih promenyah za dopomogoyu povitryanih kul Charlz Krichfildangl Charles Louis CritchfieldNarodivsya 7 chervnya 1910 1910 06 07 Shriv Vejn Ogajo SShAPomer 12 lyutogo 1994 1994 02 12 83 roki Los Alamos Nyu Meksiko SShAKrayina SShADiyalnist fizik vikladach universitetu matematik fizik yadernikAlma mater Universitet Dzhordzha VashingtonaGaluz matematichna fizikaZaklad Institut perspektivnih doslidzhen Garvardskij universitet Institut Karnegi Los Alamoska nacionalna laboratoriya Minnesotskij universitetNaukovij stupin doktor filosofiyiNaukovij kerivnik Edvard TellerNagorodi chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d Charlz Krichfild u VikishovishiZakinchiv Universitet Dzhordzha Vashingtona i v nomu zh v 1939 roci zdobuv stupin doktora filosofiyi Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni zajmavsya vdoskonalennyam konstrukciyi vognepalnoyi zbroyi U 1943 1946 pracyuvav u Los Alamoskij laboratoriyi v Mangettenskomu proyekti de vin brav uchast u rozrobci zbroyi podilu garmatnogo tipu yadernih bomb Malyuk i Hudij a takozh keruvav rozrobkoyu iniciatora nejtroniv yakij zapuskav yadernu bombu Tovstun Pislya vijni vin stav profesorom Universitetu Minnesoti a potim viceprezidentom z doslidzhen u pidrozdili Convair kompaniyi General Dynamics de pracyuvav nad simejstvom raket Atlas Z 1961 do vihodu na pensiyu v 1977 roci znovu pracyuvav v Los Alamoskij laboratoriyi Zmist 1 Biografiya 1 1 Rannye zhittya 1 2 Druga Svitova vijna 1 3 Pislya vijni 1 4 Podalshe zhittya 2 Publikaciyi 2 1 Knigi 2 2 Vibrani statti 2 3 Patenti 3 Primitki 4 PosilannyaBiografiya red Rannye zhittya red Charlz Luyis Krichfild narodivsya v Shrivi shtat Ogajo 7 chervnya 1910 roku a viris u Vashingtoni okrug Kolumbiya 1 2 Vin zdobuv stupin bakalavra 1934 i magistra 1936 matematiki v Universiteti Dzhordzha Vashingtona Tam samo zahistiv disertaciyu doktora filosofiyi z fiziki 1939 pid kerivnictvom Edvarda Tellera 3 Pid chas navchannya Krichfilda v aspiranturi kolega jogo naukovogo kerivnika Georgij Gamov 4 poznajomiv jogo z Gansom Bete V 1938 roci Bete i Krichfild napisali stattyu v yakij proanalizuvali reakciyu yadernogo sintezu v yakij protoni zlivayutsya u dejtroni 5 Nastupnogo roku Bete pokazav sho cej proces ye klyuchovoyu lankoyu proton protonnogo lancyuzhka osnovnogo sposobu vivilnennya energiyi v sonyachnomu yadri 6 a v 1967 roci za cyu sukupnist robit iz zoryanogo nukleosintezu Bete buv nagorodzhenij Nobelivskoyu premiyeyu 7 Druga Svitova vijna red Pislya zakinchennya universitetu Krichfild protyagom roku vikladav optiku v Rochesterskomu universiteti na zaproshennya Viktora Vajskopfa 3 U 1940 roci vin zdobuv stipendiyu Nacionalnoyi doslidnickoyi radi en i pochav pracyuvati pid kerivnictvom Yudzhina Vignera v Instituti perspektivnih doslidzhen u Prinstonskomu universiteti 8 U cej chas Robert Kent shojno zaluchiv Dzhona fon Nejmana do konsultativnoyi radi Laboratoriyi balistichnih doslidzhen en na Aberdinskomu poligoni i Krichfild suprovodzhuvav fon Nejmana ta Vignera pid chas kilkoh yihnih vizitiv v Aberdin 9 10 U 1942 roci pislya korotkogo perebuvannya v Garvardskomu universiteti Krichfild vidpravivsya v Institut Karnegi u Vashingtoni de prodovzhiv svoyi balistichni doslidzhennya rezultatom yakih stali tri patenti na vdoskonaleni konstrukciyi piddoniv vognepalnoyi zbroyi 11 nbsp Erik Dzhett Charlz Krichfild i Robert Oppengejmer u Los AlamosiCherez dosvid Krichfilda z balistiki Teller i Robert Oppengejmer perekonali jogo v 1943 roci perejti v Los Alamosku nacionalnu laboratoriyu shob v mezhah Mangettenskogo proyektu pracyuvati nad stvorennyam amerikanskoyi yadernoyi zbroyi 12 V Los Alamosi Krichfild priyednavsya do viddilu boyepripasiv pid komanduvannyam kapitana Vilyama Parsonsa 10 Yak kerivnik grupi mishenej snaryadiv i dzherel vin pracyuvav nad zbroyeyu podilu garmatnogo tipu yadernimi bombami Malyuk i Hudij 13 U kvitni 1944 roku Mangettenskij proyekt perezhiv krizu koli Emilio Segre viyaviv sho plutonij vigotovlenij u yadernih reaktorah ne pracyuvatime v Hudomu 13 U vidpovid u serpni Oppengejmer povnistyu reorganizuvav laboratoriyu shob zosereditisya na rozrobci yadernoyi zbroyi implozijnogo tipu Vin perepriznachiv Krichfilda kerivnikom grupi do novogo viddilu pid kerivnictvom Roberta Bahera en 14 Grupa Krichfilda vidpovidala za rozrobku ta viprobuvannya iniciatora nejtroniv yakij zapuskav yadernij vibuh bombi Tovstun 15 Pislya vijni red Krichfild zalishiv Los Alamos u 1946 roci ta povernuvsya do Universitetu Dzhordzha Vashingtona ale nezabarom pishov zvidti shob priyednatisya do Vignera v Nacionalnij laboratoriyi Ouk Ridzh 3 16 U 1947 roci vin stav profesorom asistentom v Universiteti Minnesoti de razom z Edvardom Neyem en i Dzhonom Vinklerom vin brav uchast u sekretnomu proyekti z udoskonalennya tehnologiyi povitryanih kul 17 Tut razom iz Lilandom Bolom vin vinajshov i zapatentuvav novu konstrukciyu povitryanoyi kuli 18 a razom iz Neyem ta jogo ucheniceyu Sofi Oleksoyu vin brav uchast u rannih poshukah pervinnih elektroniv u kosmichnih promenyah 19 1949 roku Krichfild u spivavtorstvi z Georgiyem Gamovim vidav knigu Teoriya atomnogo yadra ta dzherel yadernoyi energiyi 20 U 1955 roci zdobuvshi zvannya povnogo profesora v Universiteti Minnesoti Krichfild stav viceprezidentom z doslidzhen na aviabudivnomu pidpriyemstvi Convair 21 Tut vin pracyuvav nad raketami simejstva Atlas yake pochinalos yak seriya mizhkontinentalnih balistichnih raket a potim rozvinulosya v raketi nosiyi dlya proyektu Merkurij ta bagatoh inshih kosmichnih misij Krichfild takozh stvoriv naukovo doslidnu laboratoriyu Convair spivrobitniki yakoyi mali pracyuvati konsultantami dlya inzhenernih pidrozdiliv kompaniyi ta vikonuvati fundamentalni naukovi doslidzhennya U 1957 roci uchen Krichfilda Vilyam Erikson priyednavsya do ciyeyi laboratoriyi ta stvoriv radioobservatoriyu Klark Lejk 22 U 1963 roci cej zaklad de provodilisya dovgohvilovi sposterezhennya bulo peredano Universitetu Merilendu de Erikson stav profesorom Hocha pochatkova observatoriya vzhe ne pracyuye podibni doslidzhennya trivayut u nabagato bilshij Dovgohvilovij reshitci v centralnij chastini Nyu Meksiko 23 Podalshe zhittya red Na pochatku listopada 1959 roku ministr oboroni prezidenta Duajta Ejzenhauera Nil Makelroj en obrav Krichfilda golovoyu Agentstva peredovih oboronnih doslidnickih proyektiv Makelroj spodivavsya sho Krichfild zmozhe vipraviti problemnu raketnu programu krayini ale Krichfild ne hotiv pracyuvati na zarplatu direktora v 19 000 dolariv Todi Makelroj zaproponuvav dozvoliti Krichfildu sluzhiti bez oplati za umovi sho uryad oplachuvatime lishe jogo vitrati v rozmiri 15 dolariv na den i dozvolit Krichfildu dali otrimuvati svoyu zarplatu v Convair u rozmiri blizko 40 000 dolariv Krichfild prijnyav cyu propoziciyu ale nashtovhnuvsya na shkval politichnoyi ta medijnoyi kritiki cherez konflikt interesiv bo agentstvo yake vin mav ocholiti malo kontrakti z Convair na 4 miljoni dolariv shorichno Todi Krichfild vidklikav svoye im ya zi spisku pretendentiv na posadu 24 25 U 1961 roci Krichfild prijnyav posadu profesora v Universiteti Viskonsinu v Medisoni ale do togo yak vin vstig tudi pereyihati jogo druzi Karson Mark i Norris Bredberi zaproponuvali jomu posadu v Los Alamosi yaku vin i obijnyav 21 Vin zalishavsya na cij posadi do svogo vihodu na pensiyu v 1977 roci ta prodovzhuvav spivpracyuvati z Los Alamoskoyu nacionalnoyu laboratoriyeyu do samoyi smerti 3 Vin pomer 12 lyutogo 1994 roku pislya trivaloyi hvorobi na rak Jogo nekrolog u Physics Today napisali Karson Mark Luyi Rozen en Edvard Teller i Rodzher Mid 3 Charlz Krichfild pohovanij poruch zi svoyeyu druzhinoyu Dzhin na cvintari Guahe Pajns v okruzi Los Alamos shtat Nyu Meksiko 26 Publikaciyi red Knigi red G Gamow C L Critchfield Teoriya atomnogo yadra ta dzherel yadernoyi energiyi Theory of atomic nucleus and nuclear energy sources Oxford Clarendon Press 1949 344 s Vibrani statti red Bethe H A Critchfield C L The formation of deuterons by proton combination Physical Review 1938 Vol 54 iss 4 P 248 DOI 10 1103 PhysRev 54 248 Critchfield C L The Antisymmetrical Interaction in Beta Decay Theory Physical Review 1943 Vol 63 iss 11 12 P 417 DOI 10 1103 PhysRev 63 417 Critchfield C L Dodder D C Phase shifts in proton alpha scattering Physical Review 1949 Vol 76 iss 5 P 602 DOI 10 1103 PhysRev 76 602 Critchfield C L Dodder D C On the Scattering of Protons in Hydrogen Physical Review 1949 Vol 75 iss 3 P 419 DOI 10 1103 PhysRev 75 419 Critchfield C L Ney E P en Oleksa S Soft radiation at balloon altitudes Physical Review 1952 Vol 85 iss 3 P 461 DOI 10 1103 PhysRev 85 461 Critchfield C L Scalar binding of quarks Physical Review D 1975 Vol 12 iss 3 P 923 DOI 10 1103 PhysRevD 12 923 Critchfield C L Scalar potentials in the Dirac equation Journal of Mathematical Physics 1976 Vol 17 iss 2 P 261 266 DOI 10 1063 1 522891 Patenti red US patent 2638051 Critchfield C L Subcaliber projectile issued 1953 05 12 US patent 3063656 Bohl L S Critchfield C L Huch W F Ney E P Winckler J R Plastic cylinder balloon issued 1962 11 13 US patent 2996992 Critchfield C L Mcg M J Projectile issued 1961 08 22 US patent 2992612 Critchfield C L Mcg M J Projectile issued 1961 07 18 Primitki red Charles L Critchfield obituary Orlando Sentinel 4 bereznya 1994 Procitovano 18 kvitnya 2012 Vogel Peter Manhattan Project U235 production data 1943 1945 See p6 The Last Wave from Port Chicago Arhiv originalu za 26 lyutogo 2013 Procitovano 18 kvitnya 2012 a b v g d Mark Carson Rosen Louis Teller Edward Meade Roger February 1995 Obituary Charles Louis Critchfield Physics Today 48 2 70 Bibcode 1995PhT 48b 70M doi 10 1063 1 2807924 Gamow George 20 kvitnya 1964 A Star called the Sun Viking Press Asc ISBN 978 0 670 66759 8 Bethe H A C L Critchfield 23 chervnya 1938 The Formation of Deuterons by Proton Combination Physical Review 54 4 248 254 Bibcode 1938PhRv 54 248B doi 10 1103 PhysRev 54 248 Procitovano 18 kvitnya 2012 nedostupne posilannya z 01 08 2017 Bethe H A 7 veresnya 1938 Energy Production in Stars Physical Review 55 5 434 456 Bibcode 1939PhRv 55 434B doi 10 1103 PhysRev 55 434 Schweber Silvan S 2012 Nuclear Forces The Making of the Physicist Hans Bethe Cambridge Massachusetts Harvard University Press s 352 ISBN 978 0 674 06587 1 Members 1940 1941 Bulletin No 10 See p xii The Institute for Advanced Study October 1941 Procitovano 16 travnya 2012 Biography of Robert Kent Array of Contemporary American Physicists American Institute of Physics Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 18 kvitnya 2012 a b Aspray William 29 travnya 1987 Oral history interview with Charles L Critchfield Charles Babbage Institute University of Minnesota Procitovano 17 kvitnya 2012 Critchfield s Ordinance Patents 2638051 2996992 2992612 US Patent and Trademark Office Mark Carson Rosen Louis Teller Edward Meade Roger 1995 Charles Louis Critchfield Physics Today 48 2 70 Bibcode 1995PhT 48b 70M doi 10 1063 1 2807924 Procitovano 12 chervnya 2010 a b Meade Roger 2004 Plutonium complicates early gun work Los Alamos 50 Years Ago Los Alamos National Laboratory Procitovano 17 travnya 2012 The Manhattan Project and predecessor organizations Array of Contemporary American Physicists American Institute of Physics Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 11 bereznya 2013 Hoddeson Lillian Meade Roger A ta in 2004 Critical Assembly A Technical History of Los Alamos During the Oppenheimer Years 1943 1945 Cambridge University Press s 316 319 ISBN 978 0 521 54117 6 Critchfield Charles Manhattan Project Veteran Archives Procitovano 2 serpnya 2013 Ney Edward Winckler John 1956 Final Report Research and Development in the Field of High Altitude plastic Balloons Vol XVI University of Minnesota Patent 3063656 PLASTIC CYLINDER BALLOON US Patent and Trademark Office Critchfield C L E P Ney Sophie Oleksa 6 chervnya 1950 The Electrons in Cosmic Rays Physical Review 79 2 402 403 Bibcode 1950PhRv 79 402C doi 10 1103 PhysRev 79 402 2 G Gamow C L Critchfield Teoriya atomnogo yadra ta dzherel yadernoyi energiyi Theory of atomic nucleus and nuclear energy sources Oxford Clarendon Press 1949 344 s a b Critchfield Robert 1988 Reminiscence of my father Modern Physics in America 169 22 25 Bibcode 1988AIPC 169 22M doi 10 1063 1 37204 Procitovano 18 kvitnya 2012 nedostupne posilannya z 01 11 2023 Erickson W C September 8 11 2004 Lessons Learned from the Clark Lake Experience U Kassim N red ASP Conference Series Vol 345 Santa Fe New Mexico Astronomical Society of the Pacific s 89 Bibcode 2005ASPC 345 89E The Long Wavelength Array University of New Mexico Procitovano 16 travnya 2012 Defense New Man for Space Time 16 listopada 1959 Arhiv originalu za 2 serpnya 2013 Procitovano 3 serpnya 2013 The Administration WOC s Walkout Time 23 listopada 1959 Arhiv originalu za 2 serpnya 2013 Procitovano 3 serpnya 2013 Burials in Guaje Pines Cemetery See lots 726 and 727 Procitovano 17 travnya 2012 Posilannya red 1993 Audiointerv yu Richarda Roudsa z Charlzom Krichfildom Golosi Mangettenskogo proyektu Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Charlz Krichfild amp oldid 41781688