www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зоряний нуклеосинтез збірна назва для ядерних реакцій утворення елементів важчих від водню що відбуваються в надрах зір

Зоряний нуклеосинтез

Зоряний нуклеосинтез — збірна назва для ядерних реакцій утворення елементів, важчих від водню, що відбуваються в надрах зір, а також, незначною мірою, на їх поверхні.

Основні процеси Редагувати

Розріз червоного гіганта демонструє процеси нуклеосинтезу

Маргарет Бербідж, Джеффрі Бербідж, Вільям Фаулер та Фред Хойл 1957 року вказали основні ядерні реакції, в яких відбувається утворення атомних ядер, важчих Гідрогену. До процесів зоряного нуклеосинтезу належать:

Горіння гелію Редагувати

Після закінчення запасів водню в ядрі зорі в результаті р-р- або CNO-циклів він продовжує горіти в оболонці, яка оточує це гелієве зоряне ядро. Маса гелієвого ядра поступово збільшується, гравітаційні сили в той же час стискають ядро зорі, підвищуючи його густину і температуру. Оболонка зорі, навпаки, сильно розширюється. В результаті змінених фізичних властивостей зоря сходить з головної послідовності діаграми "спектр-світність" і перетворюється на червоного гіганта.

В момент, коли в ядрі зорі температура досягає 1,5× 108 К, а густина 5×104 г/см3, починається так звана потрійна реакція за участю ядер гелію

Ще до експериментального виявлення збудженого стану ядра 12C Ф. Хойл з чисто астрофізичних міркувань показав, що для утворення вуглецю в процесі горіння гелію має існувати його збуджений стан поблизу границі розпаду на 8Be і 4He. Незважаючи на те що ядро 8Be, яке утворюється з двох ядер гелію, нестабільне (τ ≈ 10-16 с), воно встигає провзаємодіяти з ядром 4He. Ця взаємодія є резонансною і перетин σ досить великий завдяки тому, що енергія другого збудженого стану 12C** відповідає 7,65 МеВ і близька до енергії границі розпаду на нукліди 8Be + 4He, рівній 7,37 МеВ.

Поряд з розглянутою реакцією можлива реакція з утворенням кисню

Відносні кількості 12C і 16O в значній мірі визначаються швидкостями реакцій

та

На жаль, є значні невизначеності у встановленні швидкості останньої реакції. Утворені ядра 16O вступають у реакцію з ядрами 4He і утворюють ядра неону

Ядро 20Ne не володіє енергетичним рівнем, близьким до границі розпаду на 16O + 4He, і тому швидкість цієї реакції невелика. Навпаки, реакція 20Ne(4He, γ)24Mg характеризується багатьма ймовірними резонансами в області температур, відповідних горінню гелію. Процес горіння гелію супроводжується іншими реакціями з утворенням різних нуклідів. Наприклад, радіоактивний ізотоп фтору 18F, що утворюється в реакції

в результаті позитронного розпаду перетворюється на ізотоп кисню

Слідом за утворенням 18O підуть реакції

і інші за участю гелію.

Горіння вуглецю, кисню, неону і кремнію Редагувати

Горіння гелію призводить до зростання зоряного ядра, що складається головним чином з вуглецю і кисню. Зоряне ядро оточене оболонкою, в якому триває горіння гелію. Коли температура і густина зоряного ядра стають досить великими (T ≈ 5× 108 K) у результаті гравітаційного стиснення ядра зорі, починається злиття ядер вуглецю з утворенням ядер неону, натрію і магнію:

Водночас з цими реакціями утворюються алюміній, кремній і деякі інші сусідні нукліди в результаті захоплення утвореними нуклідами вивільнених p, n, α. Наприклад, 25Al утворюється в результаті

Характер горіння вуглецю сильно залежить від маси зорі. У масивних зорях вуглець може загорітися і продовжувати горіння в умовах статичної рівноваги зорі. У зорях масою всього лише кілька сонячних мас вуглець може загорітися в умовах виродженого стану електронів, якщо взагалі зможе утворитися вуглецеве ядро.

Горіння неону характеризується короткою стадією і полягає у фотодисоціації 20Ne під дією високоенергетичних γ-квантів з відривом α-частинки. Вивільнені α-частинки взаємодіють з неоном і іншими ядрами до тих пір, поки не вичерпається запас неону.

Під горінням кисню мається на увазі злиття двох ядер 16O при енергіях кілька мегаелектронвольт (Т ≈ 109 К). Ця реакція має також кілька каналів:


Слідом за стадією горіння 16O у міру зростання температури і густини слідує горіння кремнію. Однак складні атомні ядра стають схильні до фотодисоціації, а звільнені α-, p-, n-частинки взаємодіють з не встигшими продисоціювати ядрами і утворюють більш важкі ядра, враховуючи ядра залізного піку на кривій поширеності елементів. Цей процес описується сотнею ядерних реакцій. Як приклад дві з таких реакцій:

Реакція типу:

малоймовірна через великий кулонівський бар'єр. Цю реакцію символічно можна замінити на наступні:

Ядра 56Ni в результаті двох β- розпадів перетворюються у 56Fe.

Горіння кремнію є кінцевою стадією термоядерного синтезу нуклідів у масивних зорях, на якій утворюються ядра групи заліза, які мають максимальну питому енергію зв'язку. Подальший термоядерний синтез в результаті приєднання легких ядер ядрами групи заліза не має місця, так як цей процес повинен протікати тільки з поглинанням енергії. Остання стадія зорі не може існувати довго, так як в її центрі термоядерні реакції згасають. Цей стан зорі називається переднадновою, який передує вибуху зорі внаслідок порушення в ній рівноваги.

Походження легких елементів Редагувати

Легкі нукліди 6Li, 7Li, 9Be, 10B і 11B характерні нижчою поширеністю і стабільністю по відношенню до He, C, N, O і не можуть утворитися в процесі звичайного нуклеосинтезу в надрах зірок, так як вони легко руйнуються:

На сьогоднішній день загальновизнаною гіпотезою виникнення легких ядер є реакції сколювання - реакції поділу ядер C, N, O при зіткненні з ядрами H і He або в космічних променях, або космічних променів з атомами міжзоряних газових хмар. Космічні промені - це потік заряджених частинок, враховуючи ядра деяких атомів досить великих енергій, які заповнюють простір Галактики. Вважається, що основним джерелом космічних променів є вибухи наднових зір. В космічних променях вміст Li, Be, B приблизно на п'ять порядків більший, ніж в зорях. Це вказує на те, що реакції сколювання мають місце в космічних променях.

Реакції сколювання 12C під дією протонів:

Перетин реакції першого каналу найбільший, а останнього найменший, тобто перетини знаходяться в тій же послідовності, що і поширеності цих ядер в космічних променях (B > Li > Be). В той же час у Галактиці вміст елементів знаходиться в дещо іншій послідовності: Li > B > Be. Ця розбіжність пояснюється особливим походженням 7Li. Тому слід вказати і інші можливі процеси нуклеосинтеза 7Li:

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Stellar nucleosynthesis(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zoryanij nukleosintez zbirna nazva dlya yadernih reakcij utvorennya elementiv vazhchih vid vodnyu sho vidbuvayutsya v nadrah zir a takozh neznachnoyu miroyu na yih poverhni Zmist 1 Osnovni procesi 2 Gorinnya geliyu 3 Gorinnya vuglecyu kisnyu neonu i kremniyu 4 Pohodzhennya legkih elementiv 5 PosilannyaOsnovni procesi Redaguvati nbsp Rozriz chervonogo giganta demonstruye procesi nukleosintezuMargaret Berbidzh Dzheffri Berbidzh Vilyam Fauler ta Fred Hojl 1957 roku vkazali osnovni yaderni reakciyi v yakih vidbuvayetsya utvorennya atomnih yader vazhchih Gidrogenu Do procesiv zoryanogo nukleosintezu nalezhat Gorinnya vodnyu proton protonnij lancyuzhok vuglecevo azotnij cikl utvorennya 4 2 He Gorinnya geliyu potrijnij a proces utvorennya 12 6 C Utvorennya elementiv vazhchih vid geliyu a proces Gorinnya vuglecyu utvorennya 20 10 Ne 24 12 Mg Gorinnya kisnyu utvorennya 28 14 Si 32 16 S Gorinnya neonu utvorennya 36 18 Ar 40 20 Ca Gorinnya kremniyu utvorennya 52 26 Fe 56 28 Ni Rivnovazhnij proces e proces Utvorennya elementiv vazhchih vid zaliza Zahoplennya nejtroniv s proces povilne zahoplennya pid chas yakogo nestabilni yadra z nevelikimi periodami napivrozpadu utvoreni vnaslidok zahoplennya odnogo nejtrona rozpadayutsya do zahoplennya nastupnogo Proces prizvodit do utvorennya lishe dosit stabilnih yader vid zaliza do bismutu oskilki elementi z nomerami 84 89 ne mayut stabilnih izotopiv r proces shvidke zahoplennya pid chas yakogo utvoreni vnaslidok zahoplennya odnogo nejtrona nestabilni yadra ne vstigayut rozpastisya do zahoplennya nastupnogo V osnovnomu zustrichayetsya u procesah zlittya dvoh nejtronnih zir abo nejtronnoyi zori ta chornoyi diri t z kilonovi bo nadani tam umovi a same koncentraciya nejtroniv ta temperatura idealno pidhodyat dlya prohodzhennya r procesu div Nukleosintez u kilonovih Zahoplennya protoniv p proces povilne zahoplennya protoniv Zavdyaki comu procesu zokrema utvoryuyutsya obijdeni yadra rp proces shvidke zahoplennya protoniv Fotoyaderna reakciya x proces Utvorennya legkih elementiv Reakciyi skolyuvannyaGorinnya geliyu RedaguvatiPislya zakinchennya zapasiv vodnyu v yadri zori v rezultati r r abo CNO cikliv vin prodovzhuye goriti v obolonci yaka otochuye ce geliyeve zoryane yadro Masa geliyevogo yadra postupovo zbilshuyetsya gravitacijni sili v toj zhe chas stiskayut yadro zori pidvishuyuchi jogo gustinu i temperaturu Obolonka zori navpaki silno rozshiryuyetsya V rezultati zminenih fizichnih vlastivostej zorya shodit z golovnoyi poslidovnosti diagrami spektr svitnist i peretvoryuyetsya na chervonogo giganta V moment koli v yadri zori temperatura dosyagaye 1 5 108 K a gustina 5 104 g sm3 pochinayetsya tak zvana potrijna reakciya za uchastyu yader geliyu 3 2 4 H e 6 12 C displaystyle 3 mathrm 2 4 He rightarrow mathrm 6 12 C nbsp She do eksperimentalnogo viyavlennya zbudzhenogo stanu yadra 12 C F Hojl z chisto astrofizichnih mirkuvan pokazav sho dlya utvorennya vuglecyu v procesi gorinnya geliyu maye isnuvati jogo zbudzhenij stan poblizu granici rozpadu na 8 Be i 4 He Nezvazhayuchi na te sho yadro 8 Be yake utvoryuyetsya z dvoh yader geliyu nestabilne t 10 16 s vono vstigaye provzayemodiyati z yadrom 4 He Cya vzayemodiya ye rezonansnoyu i peretin s dosit velikij zavdyaki tomu sho energiya drugogo zbudzhenogo stanu 12 C vidpovidaye 7 65 MeV i blizka do energiyi granici rozpadu na nuklidi 8 Be 4 He rivnij 7 37 MeV Poryad z rozglyanutoyu reakciyeyu mozhliva reakciya z utvorennyam kisnyu 6 12 C 2 4 H e 8 16 O g displaystyle mathrm 6 12 C mathrm 2 4 He rightarrow mathrm 8 16 O mathrm gamma nbsp Vidnosni kilkosti 12 C i 16 O v znachnij miri viznachayutsya shvidkostyami reakcij 3 2 4 H e 6 12 C displaystyle 3 mathrm 2 4 He rightarrow mathrm 6 12 C nbsp dd ta 6 12 C 2 4 H e 8 16 O g displaystyle mathrm 6 12 C mathrm 2 4 He rightarrow mathrm 8 16 O mathrm gamma nbsp dd Na zhal ye znachni neviznachenosti u vstanovlenni shvidkosti ostannoyi reakciyi Utvoreni yadra 16 O vstupayut u reakciyu z yadrami 4 He i utvoryuyut yadra neonu 8 16 O 2 4 H e 10 20 N e g displaystyle mathrm 8 16 O mathrm 2 4 He rightarrow mathrm 10 20 Ne mathrm gamma nbsp Yadro 20 Ne ne volodiye energetichnim rivnem blizkim do granici rozpadu na 16 O 4 He i tomu shvidkist ciyeyi reakciyi nevelika Navpaki reakciya 20 Ne 4 He g 24 Mg harakterizuyetsya bagatma jmovirnimi rezonansami v oblasti temperatur vidpovidnih gorinnyu geliyu Proces gorinnya geliyu suprovodzhuyetsya inshimi reakciyami z utvorennyam riznih nuklidiv Napriklad radioaktivnij izotop ftoru 18 F sho utvoryuyetsya v reakciyi 7 14 N 2 4 H e 9 18 F g displaystyle mathrm 7 14 N mathrm 2 4 He rightarrow mathrm 9 18 F mathrm gamma nbsp v rezultati pozitronnogo rozpadu peretvoryuyetsya na izotop kisnyu 9 18 F 8 18 O e n displaystyle mathrm 9 18 F rightarrow mathrm 8 18 O e nu nbsp Slidom za utvorennyam 18 O pidut reakciyi 8 18 O 2 4 H e 10 22 N e g displaystyle mathrm 8 18 O mathrm 2 4 He rightarrow mathrm 10 22 Ne mathrm gamma nbsp 8 18 O 2 4 H e 10 21 N e n displaystyle mathrm 8 18 O mathrm 2 4 He rightarrow mathrm 10 21 Ne n nbsp i inshi za uchastyu geliyu Gorinnya vuglecyu kisnyu neonu i kremniyu RedaguvatiGorinnya geliyu prizvodit do zrostannya zoryanogo yadra sho skladayetsya golovnim chinom z vuglecyu i kisnyu Zoryane yadro otochene obolonkoyu v yakomu trivaye gorinnya geliyu Koli temperatura i gustina zoryanogo yadra stayut dosit velikimi T 5 108 K u rezultati gravitacijnogo stisnennya yadra zori pochinayetsya zlittya yader vuglecyu z utvorennyam yader neonu natriyu i magniyu 6 12 C 6 12 C 10 20 N e 2 4 H e Q displaystyle mathrm 6 12 C mathrm 6 12 C rightarrow mathrm 10 20 Ne mathrm 2 4 He Q nbsp Q 4 62 MeV 6 12 C 6 12 C 11 23 N a p Q displaystyle mathrm 6 12 C mathrm 6 12 C rightarrow mathrm 11 23 Na p Q nbsp Q 2 24 MeV 6 12 C 6 12 C 12 24 M g g Q displaystyle mathrm 6 12 C mathrm 6 12 C rightarrow mathrm 12 24 Mg mathrm gamma Q nbsp Q 2 60 MeVVodnochas z cimi reakciyami utvoryuyutsya alyuminij kremnij i deyaki inshi susidni nuklidi v rezultati zahoplennya utvorenimi nuklidami vivilnenih p n a Napriklad 25 Al utvoryuyetsya v rezultati 12 24 M g p 13 25 A l g displaystyle mathrm 12 24 Mg p rightarrow mathrm 13 25 Al mathrm gamma nbsp Harakter gorinnya vuglecyu silno zalezhit vid masi zori U masivnih zoryah vuglec mozhe zagoritisya i prodovzhuvati gorinnya v umovah statichnoyi rivnovagi zori U zoryah masoyu vsogo lishe kilka sonyachnih mas vuglec mozhe zagoritisya v umovah virodzhenogo stanu elektroniv yaksho vzagali zmozhe utvoritisya vugleceve yadro Gorinnya neonu harakterizuyetsya korotkoyu stadiyeyu i polyagaye u fotodisociaciyi 20 Ne pid diyeyu visokoenergetichnih g kvantiv z vidrivom a chastinki Vivilneni a chastinki vzayemodiyut z neonom i inshimi yadrami do tih pir poki ne vicherpayetsya zapas neonu Pid gorinnyam kisnyu mayetsya na uvazi zlittya dvoh yader 16 O pri energiyah kilka megaelektronvolt T 109 K Cya reakciya maye takozh kilka kanaliv 8 16 O 8 16 O 14 28 S i 2 4 H e Q displaystyle mathrm 8 16 O mathrm 8 16 O rightarrow mathrm 14 28 Si mathrm 2 4 He Q nbsp Q 9 59 MeV 8 16 O 8 16 O 15 31 P 1 1 H Q displaystyle mathrm 8 16 O mathrm 8 16 O rightarrow mathrm 15 31 P mathrm 1 1 H Q nbsp Q 7 68 MeV 8 16 O 8 16 O 16 31 S n Q displaystyle mathrm 8 16 O mathrm 8 16 O rightarrow mathrm 16 31 S n Q nbsp Q 1 45 MeV 8 16 O 8 16 O 14 28 S i 1 1 H 1 1 H Q displaystyle mathrm 8 16 O mathrm 8 16 O rightarrow mathrm 14 28 Si mathrm 1 1 H mathrm 1 1 H Q nbsp Q 0 39 MeV 8 16 O 8 16 O 12 24 M g 2 4 H e 2 4 H e Q displaystyle mathrm 8 16 O mathrm 8 16 O rightarrow mathrm 12 24 Mg mathrm 2 4 He mathrm 2 4 He Q nbsp Q 0 39 MeV 8 16 O 8 16 O 13 27 A l 2 4 H e 1 1 H e Q displaystyle mathrm 8 16 O mathrm 8 16 O rightarrow mathrm 13 27 Al mathrm 2 4 He mathrm 1 1 He Q nbsp Q 1 99 MeVSlidom za stadiyeyu gorinnya 16 O u miru zrostannya temperaturi i gustini sliduye gorinnya kremniyu Odnak skladni atomni yadra stayut shilni do fotodisociaciyi a zvilneni a p n chastinki vzayemodiyut z ne vstigshimi prodisociyuvati yadrami i utvoryuyut bilsh vazhki yadra vrahovuyuchi yadra zaliznogo piku na krivij poshirenosti elementiv Cej proces opisuyetsya sotneyu yadernih reakcij Yak priklad dvi z takih reakcij 14 28 S i 2 4 H e 16 32 S g displaystyle mathrm 14 28 Si mathrm 2 4 He rightarrow mathrm 16 32 S mathrm gamma nbsp 16 32 S 2 4 H e 18 35 A r g displaystyle mathrm 16 32 S mathrm 2 4 He rightarrow mathrm 18 35 Ar mathrm gamma nbsp Reakciya tipu 14 28 S i 14 28 S i 28 56 N i g displaystyle mathrm 14 28 Si mathrm 14 28 Si rightarrow mathrm 28 56 Ni mathrm gamma nbsp malojmovirna cherez velikij kulonivskij bar yer Cyu reakciyu simvolichno mozhna zaminiti na nastupni 14 28 S i g 7 2 4 H e displaystyle mathrm 14 28 Si mathrm gamma rightarrow 7 mathrm 2 4 He nbsp 14 28 S i 7 2 4 H e 28 56 N i displaystyle mathrm 14 28 Si 7 2 4 He rightarrow mathrm 28 56 Ni nbsp Yadra 56 Ni v rezultati dvoh b rozpadiv peretvoryuyutsya u 56 Fe Gorinnya kremniyu ye kincevoyu stadiyeyu termoyadernogo sintezu nuklidiv u masivnih zoryah na yakij utvoryuyutsya yadra grupi zaliza yaki mayut maksimalnu pitomu energiyu zv yazku Podalshij termoyadernij sintez v rezultati priyednannya legkih yader yadrami grupi zaliza ne maye miscya tak yak cej proces povinen protikati tilki z poglinannyam energiyi Ostannya stadiya zori ne mozhe isnuvati dovgo tak yak v yiyi centri termoyaderni reakciyi zgasayut Cej stan zori nazivayetsya perednadnovoyu yakij pereduye vibuhu zori vnaslidok porushennya v nij rivnovagi Pohodzhennya legkih elementiv RedaguvatiLegki nuklidi 6 Li 7 Li 9 Be 10 B i 11 B harakterni nizhchoyu poshirenistyu i stabilnistyu po vidnoshennyu do He C N O i ne mozhut utvoritisya v procesi zvichajnogo nukleosintezu v nadrah zirok tak yak voni legko rujnuyutsya 3 6 L i p 2 3 H e 2 4 H e displaystyle mathrm 3 6 Li p rightarrow mathrm 2 3 He mathrm 2 4 He nbsp 3 7 L i p 4 8 B g 2 2 4 H e displaystyle mathrm 3 7 Li p rightarrow mathrm 4 8 B mathrm gamma rightarrow 2 mathrm 2 4 He nbsp 4 9 B e p 2 4 H e 3 6 L i displaystyle mathrm 4 9 Be p rightarrow mathrm 2 4 He mathrm 3 6 Li nbsp 5 10 B p 2 4 H e 4 7 B e displaystyle mathrm 5 10 B p rightarrow mathrm 2 4 He mathrm 4 7 Be nbsp 4 7 B e e 3 7 L i n displaystyle mathrm 4 7 Be e rightarrow mathrm 3 7 Li nu nbsp 5 11 B p 2 4 H e g displaystyle mathrm 5 11 B p rightarrow mathrm 2 4 He mathrm gamma nbsp Na sogodnishnij den zagalnoviznanoyu gipotezoyu viniknennya legkih yader ye reakciyi skolyuvannya reakciyi podilu yader C N O pri zitknenni z yadrami H i He abo v kosmichnih promenyah abo kosmichnih promeniv z atomami mizhzoryanih gazovih hmar Kosmichni promeni ce potik zaryadzhenih chastinok vrahovuyuchi yadra deyakih atomiv dosit velikih energij yaki zapovnyuyut prostir Galaktiki Vvazhayetsya sho osnovnim dzherelom kosmichnih promeniv ye vibuhi nadnovih zir V kosmichnih promenyah vmist Li Be B priblizno na p yat poryadkiv bilshij nizh v zoryah Ce vkazuye na te sho reakciyi skolyuvannya mayut misce v kosmichnih promenyah Reakciyi skolyuvannya 12 C pid diyeyu protoniv 6 12 C p 5 11 B 2 p displaystyle mathrm 6 12 C p rightarrow mathrm 5 11 B 2p nbsp 6 12 C p 5 10 B 2 3 H e displaystyle mathrm 6 12 C p rightarrow mathrm 5 10 B mathrm 2 3 He nbsp 6 12 C p 3 7 L i 2 4 H e 2 p displaystyle mathrm 6 12 C p rightarrow mathrm 3 7 Li mathrm 2 4 He 2p nbsp 6 12 C p 3 6 L i 2 4 H e 2 3 H e displaystyle mathrm 6 12 C p rightarrow mathrm 3 6 Li mathrm 2 4 He mathrm 2 3 He nbsp 6 12 C p 4 9 B e 2 3 H e p displaystyle mathrm 6 12 C p rightarrow mathrm 4 9 Be mathrm 2 3 He p nbsp Peretin reakciyi pershogo kanalu najbilshij a ostannogo najmenshij tobto peretini znahodyatsya v tij zhe poslidovnosti sho i poshirenosti cih yader v kosmichnih promenyah B gt Li gt Be V toj zhe chas u Galaktici vmist elementiv znahoditsya v desho inshij poslidovnosti Li gt B gt Be Cya rozbizhnist poyasnyuyetsya osoblivim pohodzhennyam 7 Li Tomu slid vkazati i inshi mozhlivi procesi nukleosinteza 7 Li 1 reakciyi skolyuvannya sho vidbuvayutsya v poverhnevih sharah nadnovih abo chervonih gigantiv 2 termoyaderni reakciyi sho protikayut v zoryah na stadiyi chervonogo giganta abo u novih i nadnovih 3 kosmologichnij termoyadernij sintez na rannij stadiyi Velikogo Vibuhu Vsesvitu Posilannya Redaguvati8 Raspadno sinteznoe preobrazovanie elementov VZAIMOPREVRAShENIYa HIMIChESKIH ELEMENTOV ros Nukleosintez vo Vselennoj Yadernye reakcii v zvyozdah B S Ishhanov E I Kebin Shpargalka Kafedra obshej yadernoj fiziki fizicheskogo fakulteta MGU NIIYaF MGU ros V N RYZhOV Zvyozdnyj nukleosintez istochnik proishozhdeniya himicheskih elementov Arhivovano 5 grudnya 2018 u Wayback Machine Saratovskij gosudarstvennyj tehnicheskij universitet Astronet ros Kenneth R Lang Astrophysical Formulae Arhivovano 28 serpnya 2015 u Wayback Machine Springer 1999 ISBN 3 540 29692 1 angl John S Lewis Physics and Chemistry of the Solar System Arhivovano 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine 2nd edition Elsevier Academic Press 2004 ISBN 978 0 12 446744 6 page 43 angl The Milky Way Galaxy Arhivovano 1 zhovtnya 2014 u Wayback Machine page 32 2 2 1 Nucleosynthesis in stars Taylor amp Francis 1996 ISBN 2 88124 931 0 angl nbsp Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Stellar nucleosynthesis angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zoryanij nukleosintez amp oldid 36254525