www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балістика дав гр ἡ βαλλιστική від дав гр βάλλω кидаю наука що вивчає рух і зіткнення снарядів таких як кулі бомби і раке

Балістика

Балістика (дав.-гр. ἡ βαλλιστική від дав.-гр. βάλλω — «кидаю») — наука, що вивчає рух і зіткнення снарядів, таких як кулі, бомби і ракети. Для снарядів, що випускаються зі звичайної зброї, найважливішими зовнішніми чинниками, що впливають на рух, є температура, атмосферний тиск і сила вітру; для балістичних ракет додаються такі чинники, як, наприклад, швидкість обертання Землі.

Ньютонові криві польоту снарядів.

Типи балістики

Огляд

Розрізняють внутрішню балістику, що займається дослідженням руху снаряда в каналі гармати, на противагу зовнішній балістиці, що досліджує рух снаряда по виході з гармати. Під зовнішньою балістикою розуміють, зазвичай, науку про рух тіл в повітряному і безповітряному просторі під дією тільки зовнішніх сил. Слово «зовнішній» в даному терміні походить від розгляду руху артилерійського снаряда поза гарматним стволом. Існує також поняття термінальної (кінцевої) балістики, що стосується взаємодії снаряду та тіла, в яке він потрапляє, і руху снаряда після влучення. Термінальною балістикою займаються зброярі-фахівці по снарядам і кулям, фахівці, що займаються міцністю та інші фахівці з броні і захисту, а також криміналісти. Також в практичній фізиці в цьому напрямку використовується закон важеля.

Головним завданням наукової балістики є математичне вирішення питання про залежність кривої польоту (траєкторії) кинутих і вистрілених тіл від її чинників (сили пороху, сили тяжіння, опору повітря, тертя).

Внутрішня балістика

Тиск порохових газів в каналі ствола в гарматах. Експериментальні дані з Енциклопедії Британіка

Вивченням процесів, які відбуваються під час пострілу та під час руху кулі (гранати) у каналі ствола займається внутрішня балістика.

Пострілом називають викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, які утворюються під час згорання порохового заряду (порохових газів).

Попри те, що постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (0,001-0,06с), у ньому розрізняють чотири послідовних періоди: попередній, перший або основний, другий та третій або період після дії газів.

  • Попередній період триває від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболонки кулі в нарізи ствола.
  • Перший, або основний, період триває від початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заряду.
  • Другий період триває від моменту повного згорання порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. Швидкість кулі в момент вильоту з каналу ствола (дулова швидкість) трохи менша за початкову швидкість (Vд < V0).
  • Третій період, або період післядії газів, триває від моменту вильоту кулі з каналу ствола до моменту закінчення дії порохових газів на кулю. На відстані декількох десятків сантиметрів (до 20 см) від дулового зрізу ствола швидкість кулі досягає найбільшого значення (яке більше за початкову швидкість).

Початковою швидкістю (V0) називається швидкість руху кулі біля дулового зрізу ствола. Початкова швидкість є однією з головних характеристик бойових властивостей зброї. Під час збільшення початкової швидкості:

  • збільшується дальність польоту кулі;
  • збільшується дальність прямого пострілу;
  • збільшується убивча та пробивна дія кулі;
  • збільшується траєкторія польоту кулі, вона стає пологішою;
  • зменшується вплив зовнішніх умов на її політ.

За початкову швидкість береться умовна швидкість, яка дещо більша за дулову і менша за максимальну. Вона визначається дослідним шляхом та обчисленнями.

Зовнішня балістика

Діагарама сил, що діють на кулю в польоті.

Вивченням руху кулі (гранати) після припинення дії на неї порохових газів займається зовнішня балістика.

Вилетівши з каналу ствола під дією порохових газів, куля рухається за інерцією і під час польоту в повітрі піддається дії двох сил: тяжіння і опору повітря. В результаті дії цих сил швидкість польоту кулі постійно зменшується, а її траєкторія нагадує за формою нерівномірно зігнуту криву лінію.

Для вивчення траєкторії кулі (гранати) прийняті такі позначення:

  • Пряма лінія, яка є продовженням осі каналу ствола наведеної зброї, називається лінією пострілу (OA).
  • Пряма лінія, яка є продовженням осі каналу ствола в момент вильоту кулі, називається лінією кидання (ОК).
  • Центр дулового зрізу ствола називається точкою вильоту. Точка вильоту є початком траєкторії.
  • Горизонтальна площина, яка проходить через точку вильоту, називається горизонтом зброї. Траєкторія двічі перетинає горизонт зброї: в точці вильоту і в точці падіння. Вертикальна площина, яка проходить через лінію піднесення, називається площиною стрільби.
  • Кут, утворений лінією підвищення і горизонтом зброї, називається кутом підвищення (φ). Якщо цей кут від'ємний, то він називається кутом схилення (зниження).
  • Кут, утворений лінією кидання і горизонтом зброї, називається кутом кидання (θ0). Точка перетину траєкторії з горизонтом зброї називається точкою падіння.
  • Кут, утворений дотичною до траєкторії в точці падіння і горизонтом зброї, називається кутом падіння (θс).
  • Відстань від точки вильоту до точки падіння називається повною горизонтальною дальністю (X). Швидкість кулі в точці падіння називається кінцевою швидкістю (Vс).
  • Час руху кулі від точки вильоту до точки падіння називається повним часом польоту (Т).
  • Найвища точка траєкторії називається вершиною траєкторії (S).
  • Найкоротша відстань від вершини траєкторії до горизонту зброї називається висотою траєкторії (YS).
  • Частина траєкторії від точки вильоту до вершини називається висхідною гілкою; частина траєкторії від вершини до точки падіння називається низхідною гілкою траєкторії.
  • Точка на цілі чи поза нею, в яку наводиться зброя, називається точкою прицілювання (наведення).
  • Пряма лінія, яка проходить від ока стрільця через середину прорізу прицілу (нарівні з його краями) і вершину мушки в точку прицілювання, називається лінією цілі (ОЦ).
  • Кут, утворений лінією підвищення і лінією цілі, називається кутом прицілювання (α).
  • Кут, утворений лінією прицілювання і горизонтом зброї, називається кутом місця цілі (ε). Кут місця цілі вважається додатним (+), коли ціль вище горизонту зброї, і від'ємним (-), коли ціль нижче горизонту зброї.
  • Відстань від точки вильоту до перетину траєкторії з лінією прицілювання називається прицільною дальністю (Дп).
  • Найкоротша відстань від будь-якої точки траєкторії до лінії прицілювання називається перевищенням траєкторії над лінією прицілювання.
  • Точка перетину траєкторії з площиною цілі (землі, перешкоди) називається точкою зустрічі.

Постріл, після якого траєкторія не підіймається над лінією прицілювання вище за ціль на всій своїй довжині, називається прямим пострілом.

Дальність прямого пострілу залежить від висоти цілі та настильності траєкторії. Чим вища ціль і чим настильніша траєкторія, тим більша дальність прямого пострілу і тим на більшій протяжності місцевості ціль може бути уражена з однією установкою прицілу.

У межах дальності прямого пострілу в напружені моменти бою стрільба може вестись без перестановки прицілу. А точка прицілювання за висотою, зазвичай, вибирається на нижньому краю цілі.

Термінальна балістика

Термінальна балістика вивчає дію снаряду на перешкоду. Зокрема, термінальна балістика вивчає вплив різних тіл на броневий захист. При цьому швидкість зіткнення зазвичай коливається в межах 0.5-2.0 км/c. Швидкість при ударі кумулятивного струменю, при цьому, знаходяться в діапазоні 2.0-8.0 км/c і вивчення цих процесів так само становить великий інтерес для розробників як засобів захисту, так і зброї. .

Історія

Перші дослідження щодо форми кривої польоту снаряда (з вогнепальної зброї) зробив в 1546 р. Тарталья. Галілей встановив за допомогою законів тяжіння свою параболічну теорію, в якій не було взято до уваги вплив опору повітря на снаряди. Теорію цю можна застосувати без великої похибки до дослідження польоту ядер тільки при невеликому опорі повітря. Вивченням законів повітряного опору ми зобов'язані Ньютону, який довів у 1687 р., що крива польоту не може бути параболою. Робінс (у 1742 р.) зайнявся визначенням початкової швидкості ядра і винайшов вживається і понині балістичний маятник (див. Балістичні прилади). Перше справжнє вирішення основних завдань балістики дав знаменитий математик Ейлер. Подальший рух Б. дали Гуттон, Ломбард (1797 р.) і Обенгейм (1814 р.).

З 1820 р. вплив тертя став все більш і більш вивчатися, і в цьому відношенні багато працювали фізик Магнус, французькі вчені Пуассон і Дідіон і прусський полковник Отто. Новим поштовхом до розвитку балістики послужило введення в загальне застосування нарізної вогнепальної зброї і довгастих снарядів. Питання балістики стали ретельно розроблятися артилеристами і фізиками всіх країн; для підтвердження теоретичних висновків стали проводитися досліди, з одного боку, в артилерійських академіях і школах, з іншого боку, на заводах, що виготовляють зброю; так, наприклад дуже повні дослідження для визначення опору повітря були проведені в Петербурзі в 1868 і 1869 роках, за розпорядженням генерал-адмірала Баранцева, заслуженого професора Михайлівської артилерійської академії, Н. В. Маіевського.

На дослідному полі гарматного заводу Круппа визначалася швидкість снарядів з гармат різного калібру в різних точках траєкторії, і досягнуті були дуже важливі результати. Крім Н. В. Маіевського, заслуги якого оцінені належним чином і всіма іноземцями, серед ряду вчених, що в новітній час працювали над питаннями балістики, особливо заслуговують уваги: ​​проф. Алж. ліцею Готьє, франц. артилеристи — гр. Сен-Роберт, гр. Магнус де Спарр, майор Мюзо, кап. Жуффре, іт. арт. капит. Сіаччі, що виклав в 1880 р. рішення завдань прицільної стрільби, Нобль, Нейман, дебатів, Ейбл, Резаль, Сарри й Піобер, що поклав основу внутрішньої Б.; винахідники балістичних приладів — Уїтстон, Константинов, Наве, Марсель, Депре, Лебуланже та ін.

Рух матеріальної точки по балістичній траєкторії описується досить простою (з точки зору математичного аналізу) системою диференціальних рівнянь. Складність полягала в тому, щоб знайти достатньо точний функціональний вираз для сили опору повітря, та ще такий, яке дозволяло б знайти рішення цієї системи рівнянь у вигляді вираження з елементарних функцій.

У ХХ ст. у вирішенні проблеми стався корінний переворот. Близько 1900 року німецькі математики К. Рунге і М. Кутта розробили чисельний метод інтегрування диференціальних рівнянь, що дозволяв із заданою точністю вирішувати такі рівняння при наявності чисельних значень всіх вихідних даних. Розвиток аеродинаміки, з іншого боку, дозволило знайти досить точний опис сил, що діють на тіло, що рухається з великою швидкістю в повітрі, нарешті, успіхи обчислювальної техніки зробили реальним виконання за прийнятний час трудомістких розрахунків, пов'язаних з чисельним інтегруванням рівнянь руху по балістичній траєкторії.

Балістична траєкторія

Балістична траєкторія — це траєкторія, по якій рухається тіло, що володіє деякою початковою швидкістю, під дією сили тяжіння і сили аеродинамічного опору повітря. Без урахування опору повітря балістична траєкторія, згідно з першим законом Кеплера, являє собою розташовану над поверхнею Землі частину еліпса, один з фокусів якого збігається з гравітаційним центром Землі. Оскільки більша частина траєкторії балістичних ракет достатньо великої дальності (понад 500 км) проходить в розріджених шарах атмосфери, де опір повітря практично відсутній, їх траєкторії на цій ділянці є еліптичними.

Форма ділянок балістичної траєкторії, що проходять в щільних шарах атмосфери залежить від багатьох чинників: початкової швидкості снаряда, його форми і маси, поточного стану атмосфери на траєкторії (температура, тиск, щільність) і від характеру руху снаряда навколо його центру мас . Форма балістичної траєкторії в цьому випадку звичайно розраховується методом чисельного інтегрування диференціальних рівнянь руху снаряда в стандартній атмосфері. На підставі таких розрахунків складаються балістичні таблиці, які є керівництвом для артилеристів при прицілюванні артилерійської зброї і пускових установок систем залпового вогню.

Балістична експертиза

Дослідження стрілецької зброї на стенді в ході балістичної експертизи.

Вид судово-криміналістичної експертизи, завдання якої полягає тому, щоб дати слідству відповіді на технічні питання, що виникають у ході розслідування випадків з застосуванням вогнепальної зброї. Зокрема, встановлення відповідності між стріляною кулею (а також гільзою і характером руйнувань, здійснених кулею) і зброєю, з якої був зроблений постріл.

Примітки

  1. Балістика : Алфавітний покажчик. Словник іншомовних слів (англ.). Процитовано 25 травня 2023. 
  2. ↑ М.М. Ляпа, В.М. Петренко, О.І. Судніков, та ін. (2011). Основи Стрільби Зі Стрілецької Зброї. Вогнева підготовка. Суми: Сумський державний університет. 
  3. Zvi Rosenberg, Erez Dekel (2012). Terminal Ballistics. Springer. doi:10.1007/978-3-642-25305-8. 

Посилання

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Balistika dav gr ἡ ballistikh vid dav gr ballw kidayu nauka sho vivchaye ruh i zitknennya snaryadiv takih yak kuli bombi i raketi 1 Dlya snaryadiv sho vipuskayutsya zi zvichajnoyi zbroyi najvazhlivishimi zovnishnimi chinnikami sho vplivayut na ruh ye temperatura atmosfernij tisk i sila vitru dlya balistichnih raket dodayutsya taki chinniki yak napriklad shvidkist obertannya Zemli Nyutonovi krivi polotu snaryadiv Zmist 1 Tipi balistiki 1 1 Oglyad 1 2 Vnutrishnya balistika 1 3 Zovnishnya balistika 1 4 Terminalna balistika 2 Istoriya 3 Balistichna trayektoriya 4 Balistichna ekspertiza 5 Primitki 6 Posilannya 7 Div takozhTipi balistiki RedaguvatiOglyad Redaguvati Rozriznyayut vnutrishnyu balistiku sho zajmayetsya doslidzhennyam ruhu snaryada v kanali garmati na protivagu zovnishnij balistici sho doslidzhuye ruh snaryada po vihodi z garmati Pid zovnishnoyu balistikoyu rozumiyut zazvichaj nauku pro ruh til v povitryanomu i bezpovitryanomu prostori pid diyeyu tilki zovnishnih sil Slovo zovnishnij v danomu termini pohodit vid rozglyadu ruhu artilerijskogo snaryada poza garmatnim stvolom Isnuye takozh ponyattya terminalnoyi kincevoyi balistiki sho stosuyetsya vzayemodiyi snaryadu ta tila v yake vin potraplyaye i ruhu snaryada pislya vluchennya Terminalnoyu balistikoyu zajmayutsya zbroyari fahivci po snaryadam i kulyam fahivci sho zajmayutsya micnistyu ta inshi fahivci z broni i zahistu a takozh kriminalisti Takozh v praktichnij fizici v comu napryamku vikoristovuyetsya zakon vazhelya Golovnim zavdannyam naukovoyi balistiki ye matematichne virishennya pitannya pro zalezhnist krivoyi polotu trayektoriyi kinutih i vistrilenih til vid yiyi chinnikiv sili porohu sili tyazhinnya oporu povitrya tertya Vnutrishnya balistika Redaguvati Dokladnishe Vnutrishnya balistika Tisk porohovih gaziv v kanali stvola v garmatah Eksperimentalni dani z Enciklopediyi BritanikaVivchennyam procesiv yaki vidbuvayutsya pid chas postrilu ta pid chas ruhu kuli granati u kanali stvola zajmayetsya vnutrishnya balistika 2 Postrilom nazivayut vikidannya kuli granati z kanalu stvola zbroyi energiyeyu gaziv yaki utvoryuyutsya pid chas zgorannya porohovogo zaryadu porohovih gaziv 2 Popri te sho postril vidbuvayetsya v duzhe korotkij promizhok chasu 0 001 0 06s u nomu rozriznyayut chotiri poslidovnih periodi poperednij pershij abo osnovnij drugij ta tretij abo period pislya diyi gaziv 2 Poperednij period trivaye vid pochatku gorinnya porohovogo zaryadu do povnogo vrizannya obolonki kuli v narizi stvola Pershij abo osnovnij period trivaye vid pochatku ruhu kuli do momentu povnogo zgorannya porohovogo zaryadu Drugij period trivaye vid momentu povnogo zgorannya porohovogo zaryadu do momentu vilotu kuli z kanalu stvola Shvidkist kuli v moment vilotu z kanalu stvola dulova shvidkist trohi mensha za pochatkovu shvidkist Vd lt V0 Tretij period abo period pislyadiyi gaziv trivaye vid momentu vilotu kuli z kanalu stvola do momentu zakinchennya diyi porohovih gaziv na kulyu Na vidstani dekilkoh desyatkiv santimetriv do 20 sm vid dulovogo zrizu stvola shvidkist kuli dosyagaye najbilshogo znachennya yake bilshe za pochatkovu shvidkist Pochatkovoyu shvidkistyu V0 nazivayetsya shvidkist ruhu kuli bilya dulovogo zrizu stvola Pochatkova shvidkist ye odniyeyu z golovnih harakteristik bojovih vlastivostej zbroyi Pid chas zbilshennya pochatkovoyi shvidkosti 2 zbilshuyetsya dalnist polotu kuli zbilshuyetsya dalnist pryamogo postrilu zbilshuyetsya ubivcha ta probivna diya kuli zbilshuyetsya trayektoriya polotu kuli vona staye pologishoyu zmenshuyetsya vpliv zovnishnih umov na yiyi polit Za pochatkovu shvidkist beretsya umovna shvidkist yaka desho bilsha za dulovu i mensha za maksimalnu Vona viznachayetsya doslidnim shlyahom ta obchislennyami Zovnishnya balistika Redaguvati Dokladnishe Zovnishnya balistika Diagarama sil sho diyut na kulyu v poloti Vivchennyam ruhu kuli granati pislya pripinennya diyi na neyi porohovih gaziv zajmayetsya zovnishnya balistika 2 Viletivshi z kanalu stvola pid diyeyu porohovih gaziv kulya ruhayetsya za inerciyeyu i pid chas polotu v povitri piddayetsya diyi dvoh sil tyazhinnya i oporu povitrya V rezultati diyi cih sil shvidkist polotu kuli postijno zmenshuyetsya a yiyi trayektoriya nagaduye za formoyu nerivnomirno zignutu krivu liniyu 2 Dlya vivchennya trayektoriyi kuli granati prijnyati taki poznachennya 2 Pryama liniya yaka ye prodovzhennyam osi kanalu stvola navedenoyi zbroyi nazivayetsya liniyeyu postrilu OA Pryama liniya yaka ye prodovzhennyam osi kanalu stvola v moment vilotu kuli nazivayetsya liniyeyu kidannya OK Centr dulovogo zrizu stvola nazivayetsya tochkoyu vilotu Tochka vilotu ye pochatkom trayektoriyi Gorizontalna ploshina yaka prohodit cherez tochku vilotu nazivayetsya gorizontom zbroyi Trayektoriya dvichi peretinaye gorizont zbroyi v tochci vilotu i v tochci padinnya Vertikalna ploshina yaka prohodit cherez liniyu pidnesennya nazivayetsya ploshinoyu strilbi Kut utvorenij liniyeyu pidvishennya i gorizontom zbroyi nazivayetsya kutom pidvishennya f Yaksho cej kut vid yemnij to vin nazivayetsya kutom shilennya znizhennya Kut utvorenij liniyeyu kidannya i gorizontom zbroyi nazivayetsya kutom kidannya 80 Tochka peretinu trayektoriyi z gorizontom zbroyi nazivayetsya tochkoyu padinnya Kut utvorenij dotichnoyu do trayektoriyi v tochci padinnya i gorizontom zbroyi nazivayetsya kutom padinnya 8s Vidstan vid tochki vilotu do tochki padinnya nazivayetsya povnoyu gorizontalnoyu dalnistyu X Shvidkist kuli v tochci padinnya nazivayetsya kincevoyu shvidkistyu Vs Chas ruhu kuli vid tochki vilotu do tochki padinnya nazivayetsya povnim chasom polotu T Najvisha tochka trayektoriyi nazivayetsya vershinoyu trayektoriyi S Najkorotsha vidstan vid vershini trayektoriyi do gorizontu zbroyi nazivayetsya visotoyu trayektoriyi YS Chastina trayektoriyi vid tochki vilotu do vershini nazivayetsya vishidnoyu gilkoyu chastina trayektoriyi vid vershini do tochki padinnya nazivayetsya nizhidnoyu gilkoyu trayektoriyi Tochka na cili chi poza neyu v yaku navoditsya zbroya nazivayetsya tochkoyu pricilyuvannya navedennya Pryama liniya yaka prohodit vid oka strilcya cherez seredinu prorizu pricilu narivni z jogo krayami i vershinu mushki v tochku pricilyuvannya nazivayetsya liniyeyu cili OC Kut utvorenij liniyeyu pidvishennya i liniyeyu cili nazivayetsya kutom pricilyuvannya a Kut utvorenij liniyeyu pricilyuvannya i gorizontom zbroyi nazivayetsya kutom miscya cili e Kut miscya cili vvazhayetsya dodatnim koli cil vishe gorizontu zbroyi i vid yemnim koli cil nizhche gorizontu zbroyi Vidstan vid tochki vilotu do peretinu trayektoriyi z liniyeyu pricilyuvannya nazivayetsya pricilnoyu dalnistyu Dp Najkorotsha vidstan vid bud yakoyi tochki trayektoriyi do liniyi pricilyuvannya nazivayetsya perevishennyam trayektoriyi nad liniyeyu pricilyuvannya Tochka peretinu trayektoriyi z ploshinoyu cili zemli pereshkodi nazivayetsya tochkoyu zustrichi Postril pislya yakogo trayektoriya ne pidijmayetsya nad liniyeyu pricilyuvannya vishe za cil na vsij svoyij dovzhini nazivayetsya pryamim postrilom 2 Dalnist pryamogo postrilu zalezhit vid visoti cili ta nastilnosti trayektoriyi Chim visha cil i chim nastilnisha trayektoriya tim bilsha dalnist pryamogo postrilu i tim na bilshij protyazhnosti miscevosti cil mozhe buti urazhena z odniyeyu ustanovkoyu pricilu 2 U mezhah dalnosti pryamogo postrilu v napruzheni momenti boyu strilba mozhe vestis bez perestanovki pricilu A tochka pricilyuvannya za visotoyu zazvichaj vibirayetsya na nizhnomu krayu cili 2 Terminalna balistika Redaguvati Dokladnishe Terminalna balistikaTerminalna balistika vivchaye diyu snaryadu na pereshkodu Zokrema terminalna balistika vivchaye vpliv riznih til na bronevij zahist Pri comu shvidkist zitknennya zazvichaj kolivayetsya v mezhah 0 5 2 0 km c Shvidkist pri udari kumulyativnogo strumenyu pri comu znahodyatsya v diapazoni 2 0 8 0 km c i vivchennya cih procesiv tak samo stanovit velikij interes dlya rozrobnikiv yak zasobiv zahistu tak i zbroyi 3 Istoriya RedaguvatiPershi doslidzhennya shodo formi krivoyi polotu snaryada z vognepalnoyi zbroyi zrobiv v 1546 r Tartalya Galilej vstanoviv za dopomogoyu zakoniv tyazhinnya svoyu parabolichnu teoriyu v yakij ne bulo vzyato do uvagi vpliv oporu povitrya na snaryadi Teoriyu cyu mozhna zastosuvati bez velikoyi pohibki do doslidzhennya polotu yader tilki pri nevelikomu opori povitrya Vivchennyam zakoniv povitryanogo oporu mi zobov yazani Nyutonu yakij doviv u 1687 r sho kriva polotu ne mozhe buti paraboloyu Robins u 1742 r zajnyavsya viznachennyam pochatkovoyi shvidkosti yadra i vinajshov vzhivayetsya i ponini balistichnij mayatnik div Balistichni priladi Pershe spravzhnye virishennya osnovnih zavdan balistiki dav znamenitij matematik Ejler Podalshij ruh B dali Gutton Lombard 1797 r i Obengejm 1814 r Z 1820 r vpliv tertya stav vse bilsh i bilsh vivchatisya i v comu vidnoshenni bagato pracyuvali fizik Magnus francuzki vcheni Puasson i Didion i prusskij polkovnik Otto Novim poshtovhom do rozvitku balistiki posluzhilo vvedennya v zagalne zastosuvannya nariznoyi vognepalnoyi zbroyi i dovgastih snaryadiv Pitannya balistiki stali retelno rozroblyatisya artileristami i fizikami vsih krayin dlya pidtverdzhennya teoretichnih visnovkiv stali provoditisya doslidi z odnogo boku v artilerijskih akademiyah i shkolah z inshogo boku na zavodah sho vigotovlyayut zbroyu tak napriklad duzhe povni doslidzhennya dlya viznachennya oporu povitrya buli provedeni v Peterburzi v 1868 i 1869 rokah za rozporyadzhennyam general admirala Baranceva zasluzhenogo profesora Mihajlivskoyi artilerijskoyi akademiyi N V Maievskogo Na doslidnomu poli garmatnogo zavodu Kruppa viznachalasya shvidkist snaryadiv z garmat riznogo kalibru v riznih tochkah trayektoriyi i dosyagnuti buli duzhe vazhlivi rezultati Krim N V Maievskogo zaslugi yakogo ocineni nalezhnim chinom i vsima inozemcyami sered ryadu vchenih sho v novitnij chas pracyuvali nad pitannyami balistiki osoblivo zaslugovuyut uvagi prof Alzh liceyu Gotye franc artileristi gr Sen Robert gr Magnus de Sparr major Myuzo kap Zhuffre it art kapit Siachchi sho viklav v 1880 r rishennya zavdan pricilnoyi strilbi Nobl Nejman debativ Ejbl Rezal Sarri j Piober sho poklav osnovu vnutrishnoyi B vinahidniki balistichnih priladiv Uyitston Konstantinov Nave Marsel Depre Lebulanzhe ta in Ruh materialnoyi tochki po balistichnij trayektoriyi opisuyetsya dosit prostoyu z tochki zoru matematichnogo analizu sistemoyu diferencialnih rivnyan Skladnist polyagala v tomu shob znajti dostatno tochnij funkcionalnij viraz dlya sili oporu povitrya ta she takij yake dozvolyalo b znajti rishennya ciyeyi sistemi rivnyan u viglyadi virazhennya z elementarnih funkcij U HH st u virishenni problemi stavsya korinnij perevorot Blizko 1900 roku nimecki matematiki K Runge i M Kutta rozrobili chiselnij metod integruvannya diferencialnih rivnyan sho dozvolyav iz zadanoyu tochnistyu virishuvati taki rivnyannya pri nayavnosti chiselnih znachen vsih vihidnih danih Rozvitok aerodinamiki z inshogo boku dozvolilo znajti dosit tochnij opis sil sho diyut na tilo sho ruhayetsya z velikoyu shvidkistyu v povitri nareshti uspihi obchislyuvalnoyi tehniki zrobili realnim vikonannya za prijnyatnij chas trudomistkih rozrahunkiv pov yazanih z chiselnim integruvannyam rivnyan ruhu po balistichnij trayektoriyi Balistichna trayektoriya RedaguvatiBalistichna trayektoriya ce trayektoriya po yakij ruhayetsya tilo sho volodiye deyakoyu pochatkovoyu shvidkistyu pid diyeyu sili tyazhinnya i sili aerodinamichnogo oporu povitrya Bez urahuvannya oporu povitrya balistichna trayektoriya zgidno z pershim zakonom Keplera yavlyaye soboyu roztashovanu nad poverhneyu Zemli chastinu elipsa odin z fokusiv yakogo zbigayetsya z gravitacijnim centrom Zemli Oskilki bilsha chastina trayektoriyi balistichnih raket dostatno velikoyi dalnosti ponad 500 km prohodit v rozridzhenih sharah atmosferi de opir povitrya praktichno vidsutnij yih trayektoriyi na cij dilyanci ye eliptichnimi Forma dilyanok balistichnoyi trayektoriyi sho prohodyat v shilnih sharah atmosferi zalezhit vid bagatoh chinnikiv pochatkovoyi shvidkosti snaryada jogo formi i masi potochnogo stanu atmosferi na trayektoriyi temperatura tisk shilnist i vid harakteru ruhu snaryada navkolo jogo centru mas Forma balistichnoyi trayektoriyi v comu vipadku zvichajno rozrahovuyetsya metodom chiselnogo integruvannya diferencialnih rivnyan ruhu snaryada v standartnij atmosferi Na pidstavi takih rozrahunkiv skladayutsya balistichni tablici yaki ye kerivnictvom dlya artileristiv pri pricilyuvanni artilerijskoyi zbroyi i puskovih ustanovok sistem zalpovogo vognyu Balistichna ekspertiza Redaguvati Doslidzhennya strileckoyi zbroyi na stendi v hodi balistichnoyi ekspertizi Vid sudovo kriminalistichnoyi ekspertizi zavdannya yakoyi polyagaye tomu shob dati slidstvu vidpovidi na tehnichni pitannya sho vinikayut u hodi rozsliduvannya vipadkiv z zastosuvannyam vognepalnoyi zbroyi Zokrema vstanovlennya vidpovidnosti mizh strilyanoyu kuleyu a takozh gilzoyu i harakterom rujnuvan zdijsnenih kuleyu i zbroyeyu z yakoyi buv zroblenij postril Primitki Redaguvati Balistika Alfavitnij pokazhchik Slovnik inshomovnih sliv angl Procitovano 25 travnya 2023 a b v g d e zh i k l M M Lyapa V M Petrenko O I Sudnikov ta in 2011 Osnovi Strilbi Zi Strileckoyi Zbroyi Vogneva pidgotovka Sumi Sumskij derzhavnij universitet Zvi Rosenberg Erez Dekel 2012 Terminal Ballistics Springer doi 10 1007 978 3 642 25305 8 Posilannya RedaguvatiBALI STIKA Arhivovano 5 travnya 2016 u Wayback Machine ESU V Ye Berger Balistika sudova Arhivovano 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Bibliography JBM Ballistics Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 30 serpnya 2016 perelik anglomovnoyi literaturi na temu balistikiDiv takozh RedaguvatiBalistichni tablici Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Balistika amp oldid 39560599