Чапли́нський райо́н - колишній район,що був розташований у центральній південній частині Херсонщини.
| Чаплинський район | |
|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |
| Район на карті Херсонська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | СРСР ( УРСР), Україна |
| Область: | Херсонська область |
| Код КОАТУУ: | 6525400000 |
| Утворений: | 1923 |
| Населення: | ▼ 34 513 (на 1.01.2019) |
| Площа: | 1700 км² |
| Густота: | 21.1 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-5538 |
| Поштові індекси: | 75200—75244 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Чаплинка |
| Селищні ради: | 2 |
| Сільські ради: | 18 |
| Смт: | 2 |
| Села: | 33 |
| Селища: | 6 |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Бериславський Володимир Миколайович |
| Голова РДА: | Галицький Володимир Петрович |
| Вебсторінка: | Чаплинська РДА Чаплинська районна рада |
| Адреса: | 75200, Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт. Чаплинка, вул. Грушевського, 87, 2-14-01 |
| Мапа | |
| | |
| Чаплинський район у Вікісховищі |
Загальні відомості Редагувати
На півночі межує з Каховським, на сході з Новотроїцьким, на заході з Олешківським, південному заході з Каланчацьким районами, на півдні омивається водами солоного Сиваського озера.
Історія Редагувати
Район характеризують свої особливості. Їх підтверджують курганні поховання епохи бронзи. На території району знайдені античні вироби IV—II століть до нашої ери.
Чаплинка заснована в 1794 році на шляху, яким українські чумаки їздили в Крим по сіль. Заснували її 25 сімей селян, висланих царським урядом у Таврійські степи за участь у відомому Турбаївському повстанні в 1789—1793 роках на Полтавщині. Вони й освоювали цей край.
20.3.1946 вилучено з Чаплинського району та включено до складу Новомаячківського Білоцерківську сільську Раду.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Балтазарівську сільраду Скадовського району до складу Чаплинського району, а сільради Чаплинського району: Володимиро-Іллінську — до складу Новотроїцького району, Тавричанську — до складу Каховського району.
Населення Редагувати
За переписом 2001 р. 5,7 % населення району становили турки-месхетинці, яких налічувалось 2278 осіб. Це становить 26 % турецького населення України (8844) та 61 % турецького населення Херсонської області (3736). Для представників громади характерна висока народжуваність, що можна побачити спираючись на динаміку кількості учнів турецько-месхетинської національності в школах району:
У деяких селах району значну частку дітей становлять представники турецько-месхетинскої національності — Морозівка (76,3 %), Балтазарівка (33,5 %), Надеждівка (30,4 %), Скадовка (25,8 %), Павлівка (23,9 %), Хрестівка (23,6 %).
Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення)
| українська | російська | молдовська | вірменська | білоруська | інша (переважно турецька) | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Чаплинський район | 83,8 | 8,9 | 0,4 | 0,3 | 0,2 | 6,5 |
| Чаплинка | 92,5 | 5,9 | 0,1 | 0,5 | 0,1 | 0,8 |
| с. Нове | 86,7 | 1,9 | 0,3 | 11,1 | ||
| с. Червоний Яр | 77,5 | 14,1 | 8,5 | 0,0 | ||
| Асканія-Нова | 59,0 | 40,2 | 0,1 | 0,2 | 0,0 | 0,4 |
| с-ще Іллінка | 90,5 | 9,0 | 0,2 | 0,4 | ||
| с-ще Комиш | 74,8 | 21,4 | 3,8 | |||
| с-ще Молочне | 84,9 | 7,2 | 1,4 | 0,3 | 6,2 | |
| с-ще Новий Етап | 87,5 | 12,5 | ||||
| с-ще Питомник | 63,1 | 17,8 | 3,3 | 0,4 | 15,5 | |
| с. Балтазарівка | 70,0 | 4,3 | 0,4 | 0,1 | 0,2 | 25,1 |
| с. Морозівка | 49,1 | 2,9 | 48,0 | |||
| с. Рачівка | 96,2 | 3,9 | ||||
| с. Григорівка | 87,1 | 5,7 | 0,1 | 0,1 | 7,1 | |
| с. Долинське | 94,3 | 4,3 | 1,0 | 0,1 | 0,2 | 0,1 |
| с. Іванівка | 96,2 | 3,0 | 0,1 | 0,5 | 0,2 | |
| с. Хрестівка | 72,0 | 6,7 | 0,2 | 0,1 | 21,0 | |
| с. Світле | 89,7 | 8,8 | 1,5 | |||
| с. Кучерявоволодимирівка | 94,7 | 1,4 | 3,7 | 0,3 | ||
| с. Кудряве | 99,1 | 0,9 | ||||
| с. Магдалинівка | 92,0 | 5,4 | 2,2 | 0,2 | 0,2 | |
| с. Андріївка | 96,8 | 2,1 | 0,5 | 0,5 | ||
| с. Чорна Долина | 86,4 | 13,6 | ||||
| с. Надеждівка | 71,6 | 4,7 | 0,4 | 0,3 | 23,0 | |
| с. Новонаталівка | 83,2 | 4,9 | 0,1 | 11,8 | ||
| с. Наталівка | 86,3 | 2,0 | 11,8 | |||
| с. Павлівка | 80,9 | 3,0 | 0,2 | 0,2 | 15,8 | |
| с. Першокостянтинівка | 93,8 | 6,1 | 0,1 | 0,1 | ||
| с. Преображенка | 75 | 4,9 | 0,1 | 0,8 | 19,2 | |
| с. Жовтневе | 38,0 | 1,9 | 60,1 | |||
| с. Скадовка | 68,3 | 4,8 | 0,6 | 0,1 | 26,2 | |
| с. Білоцерківка | 94,1 | 4,6 | 1,4 | |||
| с. Строганівка | 81,6 | 5,0 | 0,1 | 0,4 | 0,4 | 12,5 |
| с. Хлібодарівка | 87,0 | 8,9 | 0,1 | 1,8 | 2,1 | |
| с. Веселе Друге | 98,0 | 2,0 | ||||
| с. Червона Поляна | 94,9 | 4,3 | 0,6 | 0,2 | ||
| с. Новий Гай | 91,9 | 8,1 | ||||
| с. Шевченка | 97,8 | 2,2 |
Економіка Редагувати
Нині район сільськогосподарського спрямування. Стабільні урожаї забезпечує зрошення, що подається по розгалуженій мережі Каховської зрошувальної системи. Економічну основу становлять рослинницька і тваринницька галузі.
Розвитку останньої сприяє Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова», який розташований на території району. Саме тут першими апробуються нові види порід овець, свиней і великої рогатої худоби.
На базі колишнього дослідного господарства інституту в 1994 році створено спільне українсько-німецьке племінне підприємство «Асканія-Генетик» за участю німецької фірми PPN-Genetic International GmbH, яка нині є однією з провідних у світі з питань племінного сервісу.
Туризм Редагувати
На території району розміщений біосферний заповідник «Асканія-Нова» з найбільшим у Європі типчаково-ковильним степом. Тут у вольєрах і напіввільних умовах утримується понад 5 тисяч особин 110 видів ссавців і птахів, і найбільший на півдні України дендропарк.
Прославляє район своєю продукцією акціонерне товариство «Чаплинський маслосирзавод». Воно входить у першу п'ятірку найкращих підприємств України, не раз відзначалося високими нагородами не тільки в Україні, а й у Російській Федерації.
Привертає увагу гостей ще одне диво — солона яма поблизу с. Григорівка, грязі якої мають лікувальні властивості.
Крім того на узбережжі Сивашу триває будівництво Сиваської вітроелектростанції.
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чаплинського району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 49,25 % (проголосували 13 744 із 27 905 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,03 % (5 914 виборців); Сергій Тігіпко — 10,27 % (1 411 виборців), Юлія Тимошенко — 9,86 % (1 355 виборців), Анатолій Гриценко — 8,11 % (1 115 виборців), Петро Симоненко — 6,16 % (847 виборців), Олег Ляшко — 5,89 % (810 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,36 %.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 29 листопада 2019 року № 434/2019-рп «Про призначення В.Галицького головою Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області»
- Указ Президії ВР УРСР від 20.3.1946 «Про утворення в складі Херсонської області Високопільського, Верхнє-Рогачицького й Ново-Маячківського …»
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 2 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 квітня 2016.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чаплинський район |
- Чимало інформації на «Інвестиційному порталі»[недоступне посилання з липня 2019]
- Голодомор 1932—1933 років у Чаплинському районі