Каланча́цький райо́н — колишній район, що був розташований у степовій зоні. Територією району протікає річка Каланчак та Північнокримський канал. Територія району омивається водами Каркінітської та Джарилгацької заток Чорного моря.
| Каланчацький район | |
|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |
| Район на карті Херсонська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | СРСР ( УРСР), Україна |
| Область: | Херсонська область |
| Код КОАТУУ: | 6523200000 |
| Утворений: | 1939 |
| Населення: | ▼ 21 216 (на 1.01.2019) |
| Площа: | 915 км² |
| Густота: | 24.2 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-5530 |
| Поштові індекси: | 75800—75841 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | смт. Каланчак |
| Селищні ради: | 2 |
| Сільські ради: | 10 |
| Смт: | 2 |
| Села: | 19 |
| Селища: | 1 |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Замма Ігор Борисович |
| Голова РДА: | Онуце Олег Іванович |
| Вебсторінка: | Каланчацька РДА |
| Адреса: | 75800, Херсонська обл., Каланчацький р-н, смт. Каланчак, вул. Херсонська, 1, 3-17-45 |
| Мапа | |
| | |
| Каланчацький район у Вікісховищі |
Кордони: межує з Скадовським, Олешківським, Чаплинським районами Херсонської області та Армянською міською радою АРК. Районний центр: Каланчак. Площа — 0,9 тисячі км². Населення (тисяч мешканців): 1990 — 26,9 (міського — 11,4).
Географія Редагувати
| Олешківський район | Чаплинський район | Чаплинський район |
| Скадовський район | Чаплинський район | |
| Чорне море | Чорне море | Перекопська затока Автономна Республіка Крим (Армянськ) |
Земельні ресурси Редагувати
| Територія, усього | 91,580 | тис. га |
| у тому числі: сільськогосподарські угіддя | 71,026 тис. га (77,6 %загальної площі земель району) | тис. га |
| із них: рілля | 62,370 (або 87,8 %) | тис. га |
| Ліси й інші лісовкриті площі | 1,359 (або 1,9 %) | тис. га |
| Забудовані землі | 1,917 (або 2,7 %) | тис. га |
| Землі водного фонду | 5,978 (або 8,4 %) | тис. га |
| Інші землі | 10,269 | тис. га |
Природно-заповідний фонд Редагувати
Історія Редагувати
Станом на 1931 рік утворено Хорлівський район. З 1932 р. у складі Одеської, з 1937 — Миколаївської області. Станом на 1939 рік Хорлівский район переймеований на Каланчацький район.
До того часу існувала Каланчацька волость, яка входила почергово до Чаплинського і Хорлівського районів, які в свою чергу відносилися до різних областей (Миколаївської, Одеської) за винятком 1930–1932 років. В цей період після проведення чергової адміністративно-територіальної реформи було встановлено систему територіального управління «район-центр». Каланчацький район утворився в межах Миколаївської області.
Населення Редагувати
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 12 185 | 2626 | 1832 | 3683 | 3075 | 938 | 31 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 13 563 | 2477 | 1700 | 3709 | 3547 | 1968 | 162 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 22760 | 87,75 % |
| росіяни | 2206 | 8,50 % |
| турки | 192 | 0,74 % |
| білоруси | 177 | 0,68 % |
| молдовани | 116 | 0,45 % |
| інші | 487 | 1,88 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 23029 | 88,78 % |
| російська | 2477 | 9,55 % |
| турецька | 184 | 0,71 % |
| вірменська | 57 | 0,22 % |
| білоруська | 54 | 0,21 % |
| інші | 137 | 0,53 % |
Транспорт Редагувати
Територією району проходить автошлях E97.
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Каланчацького району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,30 % (проголосували 10 306 із 18 979 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,98 % (4 430 виборців); Юлія Тимошенко — 10,76 % (1 109 виборців), Сергій Тігіпко — 10,08 % (1 039 виборців), Анатолій Гриценко — 8,80 % (907 виборців), Олег Ляшко — 7,10 % (732 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,67 %.
Культура Редагувати
На території району функціонують: один кінозал; 16 бібліотек; 3 музеї; один будинок культури; 15 сільських клубів; дві дитячі музичні школи.
На території району розташовані 29 пам'яток історії; 6 пам'яток культури; 188 пам'яток археології.
Персоналії Редагувати
- У Каланчаку народився письменник Дніпровський Іван Данилович.
- Рудницький Григорій Андрійович — кримський літературознавець, краєзнавець, спортивний журналіст, шашковий композитор, енциклопедист. Народився 1936 року в селі Новокиївка.
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 19 грудня 2019 року № 563/2019-рп «Про призначення О. Онуце головою Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області»
- Административно-территориальное деление Союза ССР [с изменениями с 15 нояб. 1930 по 1 окт. 1931 г.] : Районы и города СССР. — Москва : Изд-во «Власть советов» при Президиуме ВЦИК, 1931. — С. 208.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 2-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1940. — С. 197.(рос.)
- Карта Днепропетровской области, 1935
- . Архів оригіналу за 3 липня 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 квітня 2016.
Література Редагувати
- Лисиця Г. О. Каланчацький район // Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 4. — К., 1979. — С. 511—512.
- Яндола С. П. Каланчацький район // Географічна енциклопедія України. — Т. 2. — К., 1990. — С. 89.