Каланчак — річка у Чаплинському та Каланчацькому районах Херсонської області.
Каланчак | |
---|---|
| |
46°12′58″ пн. ш. 33°13′28″ сх. д. / 46.21636000002777678° пн. ш. 33.22458000002777823° сх. д. | |
Витік | |
• координати | 46°20′14″ пн. ш. 33°30′36″ сх. д. / 46.337472° пн. ш. 33.510111° сх. д. |
Гирло | Чорне море |
• координати | 46°12′59″ пн. ш. 33°13′28″ сх. д. / 46.216444° пн. ш. 33.224500° сх. д. |
Похил, м/км | 0,5 м/км |
Басейн | Чорного моря |
Країни: | Україна |
Регіон | Херсонська область |
Довжина | 48 км |
Опис Редагувати
Довжина річки 54,75 км., площа басейну 530,1 км2, ширина річища 4 м, ширина плавнів до 200 м, похил річки— 0,53 м/км. Річище слабозвивисте; на окремих ділянках завширшки 5–10 м.
Каланчак бере початок на південному заході від Чаплинки. Тече переважно на південний захід в межах населених пунктів Новоолександрівки та Каланчак. Впадає у Каланчацький лиман Чорного моря.
Перекриття Північно-Кримського каналу позитивно вплинуло на екосистему річки, що до того була на межі зникнення. Після промиття водою з каналу зі спеціально спорудженого сифона у Каланчаку з'явилася риба — короп, судак та карась.
Легенди та припущення Редагувати
- Існує припущення, що річка Каланчак є частиною древньої водної системи Геррос — Гіпакііс. Давньогрецький історик — «батько історії» Геродот побувавши на території сучасної південної України дві з половиною тисяч років тому залишив детальний опис Північного Причорномор'я. Він описав вісім великих річок, починаючи від Дунаю і закінчуючи Доном. «Шоста річка Гіпакіріс, що впадає з озера, пливе через країну кочових скіфів і впадає (до моря) коло міста Каркінітіди, залишаючи по правій стороні так зване Ахіллесове ристалище» (кн. IV, 55). Херсонські краєзнавці: М. М. Авдальян, І. Д. Ратнер та М. П. Оленковський ототожнюють Гіпакіріс з водною системою річки Каланчак. А знавець скіфського степу Борис Михайлович Мозолевський, проаналізувавши всі останні досягнення археології прийшов до висновку: «Наведені додаткові докази… дозволили нам… ототожнити Гіпакіріс з водною системою: Сірогозька балка — р. Каланчак — Каркінітська затока».
- В роботі «Геррос Геродота» Юрій Безух (лікар, краєзнавець, член Національної Спілки журналістів України, Конгресу Літераторів України та Російського філософського товариства) стверджує: «Ми ж можемо з певністю сказати, що Каланчак — Конка це і є Геррос, а балка Великі Сірогози — Чаплі з численними притоками і є Гіпакіріс, який впадав у Каркінітську затоку Чорного моря в часи Геродота».
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2017.
- Віталій Царьов (13.11.2018). . Національний промисловий портал. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.
- М. В. Агбунов (1989). (рос.). Москва: "Наука". с. 53. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
- А.І.ДОВАТУР, Д. П. КАЛЛІСТОВ, І. А. ШІШОВА (1982). (рос.). Москва: "Наука". с. 288–291. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 31 березня 2018.
- . Спадщина предків. Культурно - історичний портал. Архів оригіналу за 1 квітня 2018.
- Безух, Юрій (15.08.1997). . Надніпрянська правда”. №106. Архів оригіналу за 1 квітня 2018.
- Безух, Юрій (2018). Геррос Геродота.
Джерела Редагувати
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 228