www.wikidata.uk-ua.nina.az

Турки месхетинці Месхетинські турки самоназватюрк тур Ahıska Türkleri груз მესხეთელი თურქები тюркомовний народ що походи

Турки-месхетинці

Месхетинські турки (самоназва тюрк, тур. Ahıska Türkleri, груз. მესხეთელი თურქები) — тюркомовний народ, що походить з грузинської області Месхеті і нині розсіяний по світу. Віруючі сповідують іслам, більшість мусульмани-суніти (ханафійський мазгаб), меншість складають мусульмани-шиїти.

Месхеті на мапі історичних регіонів Грузії

Історична батьківщина Редагувати

Історична батьківщина — територія історичної Месхеті, що відповідає трьом нинішнім адміністративним районам Грузії — Адігенському, Ахалціхському та Аспіндзському, що входять в край Самцхе-Джавахеті, а також суміжним районам Туреччини. Невелика група месхетинців жила на сході Аджарії і на північному сході сучасної Туреччини.

Репресії народу Редагувати

Турки-месхетинці є одним з народів СРСР, який був репресований та зазнав тотальної депортації з Кавказу відповідно до наказу Й. Сталіна від 21 липня 1944 року. Депортацію здійснювали до Центральної (Середньої) Азії, звідки вже у 90-х роках вони тікали через міжетнічний конфлікт. При цьому значна їх частина самовіддано воювала проти Німеччини, зокрема із 46 тисяч мобілізованих турків-месхетинців (майже все доросле чоловіче населення) 26 тисяч загинули на фронті.

Проживання та чисельність Редагувати

Загальна чисельність народу становить близько 550 тис. осіб.

Турки-месхетинці проживають у таких країнах:

В Україні вони розселялися переважно в Причорномор'ї, Криму, Слобожанщині та Бессарабії.

Мова Редагувати

Турки-месхетинці говорять на одному з східно-анатолійських діалектів турецької мови. Мова турків-месхетинців більш близька до азербайджанської, ніж до турецької мови. Деякі вчені висувають припущення про існування особливої ​​мови месхетинських турків, що, втім, підтримується тільки частиною фахівців мовознавців-тюркологів. Відповідно до такої теорії вважається, що мова месхетинських турків є безпосереднім продовженням старотурецької мови, якою говорило тюркомовне населення Анатолії у Середньовіччі.

Традиції Редагувати

Відзначають релігійні свята, серед яких — Курбан-байрам.

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empires.
  2. ↑ Турки-месхетинці України. Хто вони?. Ukraїner (укр.). Процитовано 22 листопада 2019. 
  3. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2013. 


Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Meshetinski turki samonazvatyurk tur Ahiska Turkleri gruz მესხეთელი თურქები tyurkomovnij narod sho pohodit z gruzinskoyi oblasti Mesheti i nini rozsiyanij po svitu Viruyuchi spoviduyut islam bilshist musulmani suniti hanafijskij mazgab menshist skladayut musulmani shiyiti 1 Mesheti na mapi istorichnih regioniv Gruziyi Zmist 1 Istorichna batkivshina 2 Represiyi narodu 3 Prozhivannya ta chiselnist 4 Mova 5 Tradiciyi 6 Posilannya 7 PrimitkiIstorichna batkivshina RedaguvatiIstorichna batkivshina teritoriya istorichnoyi Mesheti sho vidpovidaye trom ninishnim administrativnim rajonam Gruziyi Adigenskomu Ahalcihskomu ta Aspindzskomu sho vhodyat v kraj Samche Dzhavaheti a takozh sumizhnim rajonam Turechchini Nevelika grupa meshetinciv zhila na shodi Adzhariyi i na pivnichnomu shodi suchasnoyi Turechchini Represiyi narodu RedaguvatiTurki meshetinci ye odnim z narodiv SRSR yakij buv represovanij ta zaznav totalnoyi deportaciyi z Kavkazu vidpovidno do nakazu J Stalina vid 21 lipnya 1944 roku Deportaciyu zdijsnyuvali do Centralnoyi Serednoyi Aziyi zvidki vzhe u 90 h rokah voni tikali cherez mizhetnichnij konflikt 2 Pri comu znachna yih chastina samoviddano voyuvala proti Nimechchini zokrema iz 46 tisyach mobilizovanih turkiv meshetinciv majzhe vse dorosle choloviche naselennya 26 tisyach zaginuli na fronti 3 Prozhivannya ta chiselnist RedaguvatiZagalna chiselnist narodu stanovit blizko 550 tis osib Turki meshetinci prozhivayut u takih krayinah Turechchina 150 tis Rosiya 115 tis Kazahstan 109 tis Azerbajdzhan 38 tis SShA 15 tis Uzbekistan 10 tis 15 tis Ukrayina 7 tis 10 tis Gruziya 2 tis 5 tis V Ukrayini voni rozselyalisya perevazhno v Prichornomor yi Krimu Slobozhanshini ta Bessarabiyi Mova RedaguvatiTurki meshetinci govoryat na odnomu z shidno anatolijskih dialektiv tureckoyi movi Mova turkiv meshetinciv bilsh blizka do azerbajdzhanskoyi nizh do tureckoyi movi Deyaki vcheni visuvayut pripushennya pro isnuvannya osoblivoyi movi meshetinskih turkiv sho vtim pidtrimuyetsya tilki chastinoyu fahivciv movoznavciv tyurkologiv Vidpovidno do takoyi teoriyi vvazhayetsya sho mova meshetinskih turkiv ye bezposerednim prodovzhennyam starotureckoyi movi yakoyu govorilo tyurkomovne naselennya Anatoliyi u Serednovichchi Tradiciyi RedaguvatiVidznachayut religijni svyata sered yakih Kurban bajram 2 Posilannya RedaguvatiMalinovskaya E A TURKI MESHETINCY V UKRAINE ETNOSOCIOLOGIChESKIJ OChERK K Geneza 2006 320 s ros BBC Amerikanskaya mechta repressirovannogo naroda ros Primitki Redaguvati An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empires a b Turki meshetinci Ukrayini Hto voni Ukrayiner ukr Procitovano 22 listopada 2019 Problema OUN UPA ta masovih deportacij u povoyennij period v ukrayinskij istoriografiyi Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 lipnya 2013 nbsp Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Turki meshetinci amp oldid 38392934