Хорватська література хорв Hrvatska književnost художня література написана хорватською мовою яка створювалася і створює

Хорватська література (хорв. Hrvatska književnost) — художня література, написана хорватською мовою, яка створювалася і створюється у Хорватії.

Башчанська плита

Історія Редагувати

Писемність слов'янською мовою, що використовувала як алфавіт глаголицю, з'явилася у Хорватії не пізніше IX століття, але вкоренилася лише у Далматії, Істрії і деяких районах Боснії. Юридичні документи, повчальні п'єси, твори окультного характеру, календарі й альманахи друкувалися глаголицею аж до XVII століття. З усіх провінційних літератур, що виникли у хорватських землях, найбільше значення мала література Рагузької республіки. Становлення її відбувалося під визначальним впливом італійського Відродження, і перші поети, які творили у Дубровнику, Шишко Менчетич (1457–1527) і Джоре Држич (1461–1501), наслідували Петрарку. Проте найзначнішим письменником доби став Марин Држич (1510–1567), комедії якого вражають багатством художніх засобів і різноманітністю типажів. У XVII столітті популярність і вплив літератури Дубровника поширилися за межі Далматії, що призвело до літературного відродження у всій Хорватії. Контрреформація у Хорватії ознаменувалася творчістю дубровницького поета Івана Гундулича (1588–1638).

У XVII і XVIII століттях у Хорватії і Славонії творили поети і прозаїки аристократичного походження Петар Зринський (1621–1671) і Фран Крсто Франкопан (пом. 1671). Однак справді велике відродження літератури і мови XIX століття пов'язане з творчістю Павао Ріттера Вітезовича (1652–1713) і А. Качич-Міошича (1702—60). Із виникненням у 1830-х роках культурно-громадського руху ілліризму, на чолі якого став Людевит Гай (1809–1872), загальною літературною мовою для хорватів і сербів стало штокавське наріччя. Становлення нового літературного покоління відбувалося навколо журналу «Даніца», який видавав Гай. Провідними фігурами цього покоління були поети Іван Мажуранич (1814–1890), який опублікував свої найкращі вірші у 1840-ті роки, і Петар Прерадович (1818–1872).

У наступному поколінні, що зазнало сильного закордонного впливу, висунулися новатори у віршуванні та оповідних жанрах поет Сильвіє Страхимир Краньчевич (1865–1908) і автор історичних романів Август Шеноа (1838–1881). Видатні романи та оповідання створювали в ту ж епоху Ксавер Шандор Джальський (1854–1935), Йосип Козарац (1858–1906) і В'єнцеслав Новак (1859–1905), які зображували переважно життя і побут селянства. Найвидатнішим хорватським письменником 20 століття був Мирослав Крлежа (1893–1981) — поет, драматург і прозаїк. До впливових поетів першої половини століття належали Антун Густав Матош (1873–1914), Владимир Назор (1876–1949), Тін Уєвич (1891–1955), Антун Бранко Шимич (1898–1925), Добриша Цесарич (1902–1980), Драгутін Тадіянович (1905–2007), Іван Горан Ковачич (1913–1943) і В. Віда (1913–1960). На зміну їм прийшли Юре Каштелан (1919–1990), Весна Парун (1922–2010), Владо Готовац (1930–2000), Іван Сламніг (1930–2001) і А. Шолян (нар. 1932). Успіхи хорватської драматургії того часу пов'язані з іменами Іво Войновича (1857–1929) і Крлежі, який показав у циклі п'єс «Пани Глембаєви» розкладання вищого світу і занепад хорватської буржуазії.

Найвизначнішими романістами після Другої світової війни вважаються Петар Шегедін (1909–1998), Ранко Маринкович (1913–2001) та Слободан Новак (нар. 1924). Найвідомішим у світі хорватським письменником після Другої світової війни став Іво Андрич (1892–1975), удостоєний у 1961 році Нобелівської премії з літератури; головний його твір — епопея із трьох романів про батьківщину письменника, Боснію.

Список хорватських письменників та ранніх творів Редагувати

Середньовіччя Редагувати

(бл. 800(?)) Višeslavs baptismal font
(бл.11-го ст.) Kartular of Supetar
(бл. 11-го) Valun tablet
(бл. 11-го) Plomin tablet
(бл. 1100) Башчанська плита
(бл. 12-го ст.) Apostol of Mihanović
(бл. 12-го ст.) Grškovićs fragment
(1197) Povalj Tablet
(1200–1268) Томас Архідиякон
(1275) Земельний кадастр Істрії
(бл. 13-го ст.) Врбницький статут
(бл. 13-го ст.) Rok fragment
(1288) Винодольський законник
(1345) Закон і порядок (Перший хорватський твір латиницею, написаний домініканцями із Задара )
(бл. 14-го ст.) Lectionar of Korčula
(1380–1400) Ватиканський хорватський молитовник

Ренесанс Редагувати

(1483) Missale Romanum Glagolitice
(бл. 15-го ст.) Lectionar of Zadar
(бл. 15-го ст.) Statut of Poljica
(бл. 15-го ст.) Hrvoje's Missal
(бл. 15-го ст.) Kastav Statute
(бл. 15-го ст.) Гвал Манускрипт (Hval Manuscript)
(бл. 15-го ст.) Єронім Видулич (Jeronim Vidulić)
(бл. 15-го ст.) Мікша Пелегринович (Mikša Pelegrinović)
(1420–1520) Юрай Шижгорич (Juraj Šižgorić)
(1434–1472) Янус Панноніус (Janus Pannonius|Ivan Česmički)
(1450–1524) Марко Марулич (Marko Marulić)
(1457–1527) Шишко Менчетич (Šiško Menčetić)
(1459–1527) Людовик Цриєвич Туберон (Ludovik Crijević Tuberon)
(1461–1501) Джоре Држич (Džore Držić)
(1485–1553) Ганібал Луцич (Hanibal Lucić)
(1487–1572) Петар Гекторович (Petar Hektorović)
(1508–1567) Марин Држич (Marin Držić)
(1508-після 1569) Петар Зоранич (Petar Zoranić)
(1510) Хорватські хроніки (переписані з ранньої хорватської хроніки "Дмине Папалич (Dmine Papalić)
(1515–1573) Брне Карнарутич (Brne Karnarutić)
(1482–1576) Мавро Ветранович (Mavro Vetranović)
(між 1530 і 1535-1600) Summ of Christian teachings (написав "Шиме Будинич" (Šime Budinić)
(1534–1573) Павао Скалич (Pavao Skalić)
(1558–1609) Дінко Златарич (Dinko Zlatarić)
(1548–1628) Юрай Баракович (Juraj Baraković)

Бароко Редагувати

(1563–1631) Матія Дивкович (Matija Divković)
(1566–1641) Гораціо Мажибрадич (Horacio Mažibradić)
(1575–1650) Бартул Кашич (Bartul Kašić)
(1536–1607) Динко Раніна (Dinko Ranjina)
(1494–1582) Нікша Раніна (Nikša Ranjina)
(1589–1638) Іван Гундулич (Ivan Gundulić)
(1591–1658) Іван Бунич Вучич (Ivan Bunić Vučić)
(1593–1675) Іван Белостенець (Ivan Belostenec)
(1607–1657) Юніє Палмотич (Junije Palmotić)
(1609–1678) Юрай Габделич (Juraj Habdelić)
(1617–1666) Владислав Менчетич (Vladislav Menčetić)
(1618–1683) Юрай Крижанич (Juraj Križanić)
(1624–1685) Іван Анчич (Ivan Ančić)
(1637–1719) Петар Канавелич (Petar Kanavelić)
(1643–1671) Фран Крсто Франкопан (Fran Krsto Frankopan)
(1641–1714) Єролім Каванін (Jerolim Kavanjin)
(1650–1713) Павао Ріттер Вітезович (Pavao Ritter Vitezović)
(1659–1728) Антун Гледжевич (Antun Gleđević)
(1675–1737) Ігнят Дурдевич (Ignjat Đurđević)

Класицизм і Епоха Просвітництва Редагувати

(ca. 18th cent) Бернардин Павлович (Bernardin Pavlović)
(1699–1749) Філіп Грабовац (Filip Grabovac)
(1704–1760) Андрія Качич Миошич (Andrija Kačić Miošić)
(1699–1777) Себастіан Сладе (Sebastijan Slade)
(1699–1777) Антун Канижлич (Antun Kanižlić)
(1732–1798) Матія Антун Релькович (Matija Antun Reljković)
(1757–1805) Тітуш Брезовачкі (Tituš Brezovački)

Романтизм Редагувати

(1796–1861) Антун Миханович (Antun Mihanović)
(1806–1862) Павао Штоос (Pavao Štoos)
(1809–1872) Людевит Гай (Ljudevit Gaj)
(1810–1851) Станко Враз (Stanko Vraz)
(1810–1895) Мартін Недич (Martin Nedić)
(1811–1872) Димитріє Деметер (Dimitrije Demeter)
(1813–1875) Драгойла Ярневич (Dragojla Jarnević)
(1814–1890) Іван Мажуранич (Ivan Mažuranić)
(1817–1881) Матія Мажуранич (Matija Mažuranić)
(1818–1872) Петар Прерадович (Petar Preradović)
(1851–1900) Хуго Бадалич (Hugo Badalić)

Протореалізм Редагувати

(1825–1889) Адольфо Вебер Ткалчевич (Adolfo Veber Tkalčević)
(1838–1881) Август Шеноа (August Šenoa)
(1853–1880) Рикард Йоргованич (Rikard Jorgovanić)

Реалізм Редагувати

(1843–1906) Йосип Євген Томич (Josip Eugen Tomić)
(1850–1904) Євген Кумичич(Eugen Kumičić)
(1854–1935) Ксавер Шандор Гялскі (Ksaver Šandor Gjalski)
(1854–1889) Анте Ковачич (Ante Kovačić)
(1859–1905) Вєнцеслав Новак (Vjenceslav Novak)
(1865–1908) Сильвіє Страгимир Краньчевич (Silvije Strahimir Kranjčević)
(1861–1911) Август Гарамбашич (August Harambašić)
(1874–1938) Івана Брлич-Мажуранич (Ivana Brlić-Mažuranić)

Модернізм Редагувати

(1857–1929) Іво Войнович (Ivo Vojnović)
(1861–1949) Янко Лесковар (Janko Leskovar)
(1873–1914) Антун Густав Матош (Antun Gustav Matoš)
(1873–1933) Дінко Шимунович (Dinko Šimunović)
(1875–1909) Владимир Видрич (Vladimir Vidrić)
(1876–1948) Мілан Бегович (Milan Begović)
(1880–1931) Милутин Цихлар Нехаєв (Milutin Cihlar Nehajev)
(1885–1910) Іван Козарац (Ivan Kozarac)
(1886–1910) Янко Полич Камов (Janko Polić Kamov)

Література XX століття Редагувати

Антун Бранко Шимич (Antun Branko Šimić)
Август Цезарець (August Cesarec)
Добриша Цезарич (Dobriša Cesarić)
Драгутин Тадиянович (Dragutin Tadijanović)
Дубравко Хорватич (Dubravko Horvatić)
Джуро Судета (Đuro Sudeta)
Густав Крклец (Gustav Krklec)
Іван Аралиця (Ivan Aralica)
Іван Горан Ковачич (Ivan Goran Kovačić)
Іван Сламніг (Ivan Slamnig)
Іво Андрич (Ivo Andrić)
Іво Козарчанин (Ivo Kozarčanin)
Янко Полич Камов (Janko Polić Kamov)
Йосип Пупачич (Josip Pupačić)
Юре Франичевич-Плочар (Jure Franičević-Pločar)
Мак Диздар (Mak Dizdar)
Мате Балота (Mate Balota)
Марія Юрич Загорка (Marija Jurić Zagorka)
Міховіл Павлек-Мішкина (Mihovil Pavlek-Miškina)
Миле Будак (Mile Budak)
Мірко Божич (Mirko Božić)
Мірко Ковач (Mirko Kovač)
Мирослав Крлежа (Miroslav Krleža)
Нада Івелич (Nada Iveljić)
Нікола Миличевич (Nikola Milićević)
Нікола Шоп (Nikola Šop)
Ранко Маринкович (Ranko Marinković)
Славко Михалич (Slavko Mihalić)
Слободан Новак (Slobodan Novak)
Стєпан Джалто (Stjepan Džalto)
Тін Уєвич (Tin Ujević)
Томіслав Ладан (Tomislav Ladan)
Весна Парун (Vesna Parun)
Владан Десниця (Vladan Desnica)
Владимир Назор (Vladimir Nazor)
Звонимир Ремета (Zvonimir Remeta)
Ілія Яковлєвич (Ilija Jakovljević)
Вєкослав Калеб (Vjekoslav Kaleb)
Крешимир Багич (Krešimir Bagić)
Іван Куловшан (Ivan Kušan)
Миро Гавран (Miro Gavran)
Давор Шалат (Davor Šalat)
Анка Жагар (Anka Žagar)
Станко Андрич (Stanko Andrić)
Томислав Шарич (Tomislav Šarić)
Делімир Решицкі (Delimir Rešicki)
Анте Томич (Ante Tomić)
Давор Сламніг (Davor Slamnig)
Дубравка Угрешич (Dubravka Ugrešić)
Славенка Дракулич (Slavenka Drakulić)
Сеад Бегович (Sead Begović)
Нікола Вискович (Nikola Visković)
Павао Павличич (Pavao Pavličić)
Борис Билетич (Boris Biletić)
Іво Тотич (Ivo Totić)
Марко Мартинович (Marko Martinović)
Желько Косай (Željko Kocaj)
Бранко Чегец (Branko Čegec)
Вєкослав Бобан (Vjekoslav Boban)
Ратко Цветнич (Ratko Cvetnić)
Зоран Ферич (Zoran Ferić)
Горан Трібусон (Goran Tribuson)
Томислав Маріян Білоснич (Tomislav Marijan Bilosnić)
Едо Попович (Edo Popović)
Дермано Сенянович (Đermano Senjanović)
Міленко Єргович (Miljenko Jergović)
Йосип Цвенич (Josip Cvenić)
Зоран Кршул (Zoran Kršul)
Борис Дежулович (Boris Dežulović)
Юліяна Матанович (Julijana Matanović)
Влатко Маїч (Vlatko Majić)
Слободан Шнайдер (Slobodan Šnajder)
Саня Пилич (Sanja Pilić)
Роберт Роклицер (Robert Roklicer)
Віктор Кар Емін (Viktor Car Emin)
Златко Крилич (Zlatko Krilić)
Янко Матко (Janko Matko)
Мато Ловрак (Mato Lovrak)

Література XXI століття Редагувати

Ренато Баретич (Renato Baretić)
Желимир Периш (Želimir Periš)

Література Редагувати

Балканський експрес: тематичне число: Потяг 76: центральноєвропейський часопис / Співавтор проекту числа Алла Татаренко. – Чернівці: "Книги – ХХІ", 2007. (Перекладачі: А. Татаренко, О. Сливинський, Ю. Лисенко, Н. Білик, О. Ковальська, М. Давидовська, І. Лучук, Н. Хороз, С. Вівчар, О. Охрім-Брезвин, З. Гук, М. Василишин, Х. Стельмах, Ю. Винничук, О. Кривоніс.)
Коли літери переселяться на твоє обличчя: антологія сучасної хорватської поезії / Упорядники Сильвестр Врлич, Наташа Веінович. Перекладачі: Л. Васильєва, М. Климець, І. Лучук, А. Татаренко, Н. Хороз, Н. Чорпіта. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 152 с. – ISBN 978-966-613-606-3
Хорватська мозаїка: сучасна проза / Упорядкування та передмова А. Татаренко, післямова В. Богішича. – Харків: Фоліо, 2006. – 311 с. – ISBN 966-03-3636-5
Час, який нам залишається : поезії / Діана Буразер ; пер. з хорват. Віктора Мельника. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2015. – 52 с. – Серія «Сучасна балканська поезія».
Човен зі слів: Антологія сучасної хорватської прози / Упорядники – Алла Татаренко, Наташа Веінович. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 192 с.
Кравцов Н. И., Основные тенденции в развитии хорватской литературы кон. XIX — нач. XX века, в кн.:
Славянская филология, в. 7, М., 1968;
Зарубежные славянские литературы XX в., М., 1970;
Литература славянских и балканских народов конца XIX — нач. XX веков, М., 1976;
Бадалич И., Русские писатели в Югославии, пер. с хорват., М., 1966;
Barac A., Hrvatska književnost..., t. 1—2, Zagreb, 1954—60;
Vučetić Š., Hrvatska književnost 1914—1941, Zagreb, 1960;
KomboI М., Povijest hrvatske književnosti do narodnog Preporoda, 2 izd., Zagreb, 1961;
Panorama hrvatske književnosti XX stoljeća, Zagreb, 1965;
Flaker A., Književne poredbe, Zagreb, 1968;
Markovič S., Književni pokreti i tokovi Izmedu dva svetska rata, Beograd, 1970

Посилання Редагувати

Хорватська література і Т.Г. Шевченко // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 632-636.
Хорватія // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Хорватська література [ 18 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.