Петар Прерадович (хорв. Petar Preradović, серб. Петар Прерадовић, нім. Petar von Preradović; 19 березня 1818, Грабровниця, тепер громада Пітомача, Вировитицько-Подравська жупанія, Хорватія — 18 серпня 1872, Фарафельд біля Відня, Австрія) — хорватський військовий діяч, генерал австро-угорської армії, поет. Самовизначався як хорват.
| Петар Прерадович | |
|---|---|
| хорв. Petar Preradović серб. Петар Прерадовић | |
| Петар Прерадович | |
| Народився | 19 березня 1818 Грабровниця, Вировитицько-Подравська жупанія, Хорватія, Австрійська імперія |
| Помер | 18 серпня 1872 (54 роки) Фарафельд, Відень, Австро-Угорська імперія |
| Поховання | Мирогойське кладовище |
| Громадянство | Австро-Угорська імперія |
| Національність | хорват (за походженням серб) |
| Діяльність | військовий діяч, поет |
| Alma mater | Терезіанська академія |
| Знання мов | хорватська |
| Військове звання | генерал австро-угорської армії |
| Конфесія | католицизм |
| Діти | Zora Preradovićd |
|
Життєпис ред.
Дитинство і шкільні роки Петар Прерадович провів в Грубішно-Полє (жив його батько).
Після смерти батька турботу про освіту Петара взяло на себе військове управління, відправивши його на навчання в Терезіанську військову академію.
В роки навчання в академії Петар Прерадович почав писати вірші німецькою мовою зі значним впливом романтизму. Після знайомства з Іваном Кукулевичем Сакцинським зацікавився хорватської культурою, став писати рідною — хорватською мовою.
Більшу частину життя Петар Прерадович провів за межами батьківщини, літературною діяльністю займався лише настільки, наскільки дозволяла військова служба.
Петар Прерадович був похований у Відні, 1879 року останки поета, військовика були посмертно перенесені на Заґребський цвинтар Мірогой.
.
Твори ред.
- Das Uskoken-Mädchen (Uskočka djevojka), 1841;
- Zora puca, bit će dana, 1844;
- Prvenci, Zadar, 1846;
- Putnik, 1846;
- Nove pjesme, 1851;
- Prvi ljudi (епос), 1862;
- Vladimir i Kosara (епос);
- Kraljevic Marko (драма);
- Slavenski Dioskuri;
- An mein Vaterland (Mojoj domovini);
- Pozdrav domovini;
- Pjesnička djela, Zagreb, 1873;
- Zivot i pjesme, 1909;
- «Pustinjak» (роман).
Переклад українською ред.
Український переклад поезії Петара Прерадовича здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «З чужого поля» в 1895 році, перекладав й Володимир Масляк.
.
Примітки ред.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Petar Preradović, Milivoj Šrepel, Izabrane pjesme: uvod napisao Milivoj Šrepel: sa slikom pjesnikovom , Видання Матиці хорватської, Загреб, 1890. (хор.)
- Стаття хорватської Вікіпедії. Архів оригіналу за 30 серпня 2010. Процитовано 6 липня 2011.
- Стаття хорватської Вікіпедії. Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 6 липня 2011.
- І. Боднарук Бучацький Парнас // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник. — Ню Йорк-Лондон-Париж-Сидней-Торонто: НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с., іл. — С. 101.
Література ред.
- Fališevac Dunja,Nemec Krešimir, Novaković, Darko Leksikon hrvatskih pisaca. — Zagreb: Školska knjiga d.d, 2000. — ISBN 953-0-61107-2. (хор.)
- A. Stamać Preradović Petar von. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 8, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1983, ISBN 3-7001-0187-2, S. 264 f. (нім.)
- Jezic S. Ilirska antologia. — Zagreb, 1934. (хор.)
- «Иллиризм и сопротивление мадьяризации» // Московский Государственный Университет имени М. В. Ломоносова. Исторический факультет. Курс «История южных и западных славян». — Т.1. Часть II. (рос.)