Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка — перший український стаціонарний оперний театр.
| Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка ХАТОБ | |
|---|---|
| | |
| Нова будівля ХНАТОБа | |
| 49°59′57″ пн. ш. 36°13′56″ сх. д. / 49.99921600002777211° пн. ш. 36.2322260000277723° сх. д.Координати: 49°59′57″ пн. ш. 36°13′56″ сх. д. / 49.99921600002777211° пн. ш. 36.2322260000277723° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Місто | |
| Адреса | вул. Сумська, 25 |
| Назва на честь (епонім) | Лисенко Микола Віталійович |
| Місткість | 1897 — усього 1508 — велика зала 389 — мала зала |
| Тип | оперний театр |
| Відкрито | 1925 |
| Керівництво | |
| Генеральний директор | Олег Оріщенко |
| Художній керівник театру | Олег Оріщенко |
| Головний режисер | Армен Калоян |
| Головний диригент | Дмитро Морозов |
| Головний балетмейстер | Світлана Коливанова |
| Художній керівник балету | Антоніна Радієвська картка/рГоловний хормейстер |
| Головний художник | Надія Швець |
| hatob.com.ua | |
| Нагороди | |
| Ідентифікатори і посилання | |
| EUTA theatre ID | 2736 |
| | |
| Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка у Вікісховищі |
Первісна назва — Українська Державна Столична Опера. З 1931 театр іменувався Харківським театром опери і балету, у 1934 отримав статус академічного, з того ж часу широко відомий під абревіатурою ХАТОБ. 1944 року театру було надано ім'я М.Лисенка, а 1960 року театр нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора. В 2010 отримав статус національного.
У репертуарі театру 65 оперних і балетних постановок. До театральної трупи входять понад 300 артистів.
Історія Редагувати
Постав 1925 як Українська Державна Столична Опера, на базі постійної в Харкові оперної антрепризи (з 1880), за існування якої 1883 і 1885 вперше в Україні поставлено українські опери «Різдвяна ніч» і «Утоплена» Миколи Лисенка; з 1918 Народна Опера, з 1920 Російська Державна Опера.
1930 року з 9 березня до 19 квітня 1930 у приміщенні Харківської опери відбувся так званий Процес Спілки визволення України, на якому було засуджено до ув'язнення 45 представників української інтелігенції. Пізніше ці люди були засуджені повторно, більшість з них розстріляно.
До 1934 в театрі поставлено 32 опери й 11 балетів, у тому числі: «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Кармелюк» В. Костенка, «Купало» А. Вахнянина, «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Яблуневий полон» О. Чишка, а також «Русалку» О. Даргомижського та «Князя Ігоря» О. Бородіна; з балетів — «Ференджі» Б. Яновського та «Пан Каньовський» М. Вериківського, в якому балетмайстер В. Литвиненко вперше поєднав елементи класичного з елементами українського народного танку. Були поставлені численні опери світового і рос. репертуару, м. ін. «Намисто Мадонни» Е. Вольф-Ферарі та «Принцеса Турандот» Дж. Пуччіні. За 1934 — 41 pp. відновлено вистави «Запорожця за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського та «Наталки Полтавки» М. Лисенка; найкращою виставою з світової класики були «Гуґеноти» Д. Меєрбера.
У 1941 — 45 театр працював у Читі, згодом у Іркутську разом з Київською оперою. Після 1945 в репертуарі театру: опери М. Варшавського «Наймичка», К. Данькевича «Богдан Хмельницький» і «Назар Стодоля» та М. Карминського «Буковинці»; з балетів «Данко», «Таврія», «Міщанин з Тоскани», «Весняна казка» В. Нахабіна, «Лілея» К. Данькевича та численна класика.
У 1970-их роках кількість українських опер і балетів в репертуарі мінімальна: нова вистава «Тараса Бульби» (режисер В. Скляренко, оформлення за А. Петрицьким), з балетів — «Лісова пісня» М. Скорульського (1970, 1980), «Камінний Господар» Віталія Губаренка (1972 і 1974).
«…Ураховуючи вагомий внесок Харківського державного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка у справу національного духовного відродження та з метою підтримки і розвитку українського музичного мистецтва…» згідно з Указом Президента України «Про надання Харківському державному академічному театру опери та балету імені М. В. Лисенка статусу національного» від 23 лютого 2010 р. № 218/2010 театру надано статус національного і надалі іменовано — Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка.
Восени 2018 року театр відкрив новий сезон під новим брендом "Схід Опера", який має оновити сприйняття театру і запустити ідею розвитку театру європейського зразка, орієнтованого не лише на класичний репертуар, а й на сучасні та експериментальні постановки.
З 2019 року ХНАТОБ став членом «Європейської оперної асоціації» — Opera Europe — договір про співпрацю 22 січня підписали директор OperaEurope Ніколас Пейн та генеральний директор — художній керівник ХНАТОБ Олег Оріщенко.
Приміщення Редагувати
Стара будівля Редагувати
Будинок по вул. Римарській, 21 був побудований у 1829 р. невідомим архітектором. В 1855 році його придбав підприємець Зарудний і реконструював для показу вистав. Потім будівля перейшла у власність комерційного клубу і в 1884–1885 роках була капітально реконструйована для оперного театру (архітектор Б. Г. Михаловский). З боку саду прибудували сценічну частину, зал для глядачів оформили в стилі французького ренесансу з використанням мотивів одного з парадних залів палацу Тюїльрі в Парижі. Уздовж стін залу — спарені канелюровані колони Коринфського ордера з антаблементом на пристінках. Над кожною парою колон поміщені жіночі скульптури із крильми, що підтримують балкон верхнього ярусу. Борти балкону й лож бенуара прикрашені декоративним ліпленням. Під стелею в медальйонах розміщений барельєфні портрети великих композиторів. Проміжний ярус лож бельєтажа був убудований на початку XX століття, щоб збільшити місткість залу. Це порушило цілісність первісної композиції. На початку 1930-х років до будинку з північної сторони був прибудований новий вестибюль з гардеробом, гладкий плафон залу для глядачів замінений на кесонований (архітектор В. К. Троценко). В 1938 г. фасад театру набув рис російського класицизму (архітектор В. Н. Петі). В 1947 році інтер'єри були реставровані (архітектор В. И. Пушкарев).
Зараз в цій будівлі розташована Харківська обласна філармонія.
Нова будівля Редагувати
Починаючи із сезону 1991–1992 років театр працює в новому будинку постмодерної архітектури, розташованому по вулиці Сумській, 25. Будинок був побудований в 1970–1990 роках за проектом київських архітекторів С. Н. Миргородського, В. Д. Єлізарова, Н. В. Чуприни й Р. М. Гупала. На його місці знаходилася ротонда з балюстрадою, підземний пульт управління штабу цивільної оборони й молочний технікум.
Архітектура будинку побудована на контрасті великої нависаючої «плити» двох верхніх поверхів і складної пластики вхідних вестибюлів, фоє й інших приміщень нижніх поверхів. Театр має два зали для глядачів: великий на 1500 і малий на 400 місць. Вхід у касову залу прикрашає декоративна композиція «Музика М. Лисенка» (скульптор С. Ястребов). Будинок облицьований артікським туфом. Будинок спочиває на шести стовпах розміром 3 на 6 м і перекривається металевими балками прольотом 100 м і масою 100 т. У підземній частині розташований гараж. У 2007 році фонтани перед будинком театру було реконструйовано, і простір перед театром отримав назву «Площа фонтанів». За величезні розміри будинку в народі театр прозвали «авіаносцем».
З 2012 року частину приміщення театру, а саме - малий зал, театр віддав у комунальну власність міста. У свою чергу комунальне підприємство «Театрально-концертний центр» здає приміщення в оренду приватним особам, в тому числі для проведення розважальних заходів, дискотек тощо. Проведення дискотек у свою чергу призводить до ситуацій, коли шум подій малої сцени заважає роботі на великій сцені театру. Вперше ця обставина була висвітлена в ЗМІ 7 грудня 2017, коли дискотека відбувалася безпосередньо під час проведення оперного спектаклю, в якому брала участь Людмила Монастирська..
Наприкінці лютого 2019 року Харківська обласна рада не підтримала проект рішення про прийняття в обласну комунальну власність частину майнового комплексу Харківського національного театру опери та балету імені М. В.Лисенка, яка належить державі. Також проти цього рішення виступило керівництво театру та міністр культури України Євген Нищук. При цьому керівництво театру буде домагатися відновлення майнового комплексу будівлі у державну власність.
Будівля театру постраждала в ході російського вторгнення 12 березня 2022 року. Внаслідок обстрілів було пошкоджене скло у вікнах та дверях.
Колектив Редагувати
Директором театру з 2013 року є Олег Оріщенко, який до того працював заступником директора Харківської філармонії. Його попередницею у 2008-2013 роках була Любов Морозко, історик за освітою, після звільнення з посади очолила Харківський вищий фаховий коледж культури.
Протягом театрального сезону на сцені театру проводиться понад 270 власних спектаклів. Театральна трупа станом на 2019 рік складається з понад 300 артистів, а всього у театрі працює майже 750 осіб
- Опера:
- Народна артистка України Олена Романенко
- Народний артист України Микола Коваль
- Заслужена артистка України Тамара Гармаш
- Заслужена артистка України Олена Старікова
- Заслужена артистка України Олена Скворцова
- Заслужений артист України Олександр Шуляк
- Заслужений артист України Сергій Шадрін
- Заслужений артист України Дмитро Маклюк
- Заслужений артист України Михайло Олійник
- Заслужений артист України Чатуранга Білаонов
- Лілія Кутіщева
- Алла Мишакова
- Вероніка Шут
- Костянтин Улибін
- Олеся Мишарина
- Олексій Сребницкий
- Олександр Золотаренко
- Володимир Козлов
- Володимир Єфименко
- Євгеній Лисицький
- Олександр Лапін
- Юрій Кудрявцев
- Юлія Антонова
- Балет:
- Заслужена артистка України Ірина Клюєва
- Карина Шатковська
- Антоніна Радієвська
- Олена Шевцова
- Лариса Грицай
- Світлана Ісакова
- Світлана Калашнікова
- Анатолій Хандажевський
- Анатолій Казацький
- Андрій Козарєзов
- Володимир Василенко
- Олексій Князьков
- Дмитро Васильєв
- Андрій Писарєв (з 2016 р.)
- Музичний керівник: Заслужений артист України Віктор Плоскіна
- Диригенти:
- Заслужений діяч мистецтв України Віталий Куценко
- Олександр Голобородько
- Юрій Яковенко
- Павло Багинський
- Головний художник: Заслужений художник України Надія Швець.
- Режисери: Олексій Дугінов, Армен Калоян.
Відомі люди, що працювали в театрі Редагувати
- Солісти опери: А. Азрікан, В. Арканова, П. Білинник, В. Будневич, Т. Бурцева, Г. Виноградова, І. Воликівська, М. Гришко, Б. Гмиря, Г. Донец, М. Донець-Тессейр, А. Дубінін, І. Журіна, Ю. Кипоренко-Доманський, І. Козловський, А. Левицька, Ю. Лозинська, М. Литвиненко-Вольгемут, М. Манойло, М. Микиша, Л. Морозова-Тарасова, А. Оголивець, М. Пастер, Л. Попова, І. Паторжинський, М. Рейзен, О. Ропська, Л. Сергієнко, П. Строганов, М. Суховольська, П. Цесевич, Л. Цуркан, Є. Червонюк, К. Шаша, М. Щерб, І. Яценко та інші.
- Солісти балету: В. Дуленко, А. Яригіна, О. Байкова, Н. Васильева, Н. Виноградова, О. Ширай-Литвиненко, О. Соболь, Е. Бараник, П. Павлов-Кивко, С. Коливанова, Т. Попеску, В. Маркова та інші.
- Балетмейстери: К. Голейзовський, П. Вірський, М. Мойсеєв, П. Йоркин, В. Литвиненко, І. Ковтунов, І. Арбатов.
- Диригенти: О. Брон, Л. Штейнберг, А. Пазовський, В. Тольба, Є. Дущенко, Віктор Мутін, Л. Джурмій, І. Зак, Ізраїль Штейман, А. Рудницький; А. Калабухін, А. Людмилін.
- Художники, декоратори: А. Петрицький, О. Хвостенко-Хвостов, І. Назаров, Д. Овчаренко, Л. Братченко, Г. Батий.
- Режисери: М. Авах, М. Боголюбов, С. Каргальський, Ю. Лєков, О. Коломійцев, Д. Смолич, М. Фореггер, М. Стефанович, В. Скляренко, Л. Куколєв, Ігор Черничко, Володимир Лукашев (довгий час був головним режисером).
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Андрій ЛУКІН (1 березня 2019). Здоровий глузд перемагає, хоча і з невеликим рахунком. Г-та «День». Процитовано 28 квітня 2019.
- Ю.I.Шаповал. Справа «спілки визволення України»[недоступне посилання з липня 2019]
- Указ Президента України «Про надання Харківському державному академічному театру опери та балету імені М. В. Лисенка статусу національного» від 23 лютого 2010 р. № 218/2010 на офіційному представництві Президента України
- Сергій ВИННИЧЕНКО (26 жовтня 2019). 2019 рік українського театру. Харківський часопис–2 (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-5-05.
- Новые традиции харьковских молодожёнов — на площади фонтанов
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2008. Процитовано 29 січня 2008.
- Культурний скандал у Харкові: прем'єру опери зірвала дискотека облдержадміністрації
- Облсовет принял решение по зданию Харьковской оперы. Status quo. 28 лютого 2019. Процитовано 29 квітня 2019. (рос.)
- Алена Нагаевщук (28 лютого 2019). Опера — наша: что будет с помещением ХНАТОБа (обновлено). Накипело. Процитовано 29 квітня 2019. (рос.)
- Велике російське руйнівництво: Архітектурні пам’ятки, пошкоджені війною // Bird in Flight, 18.03.2022
- Призначено нового директора Харківського театру опери та балету
- інформація сайту Городской дозор
Література Редагувати
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.232
- Милославський К., Івановський П., Штоль Г.. Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка, Київ, 1965
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
- Харьков: Архитектура, памятники, новостройки: Путеводитель — Х.: Прапор, 1987.
Посилання Редагувати
- Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 590-591.
- Сторінка на сайті облдержадміністрації