Будневич Віктор Георгійович (*1889,с. Мечеть, Полтавської губернії Російської імперії — †20 жовтня 1957, Чернівці) — український співак (баритон), заслужений артист УРСР (з 1930).
| Будневич Віктор Георгійович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1889 |
| Дата смерті | 20 жовтня 1957 |
| Професії | оперний співак |
| Співацький голос | баритон |
| Інструменти | вокал[d] |
Біографія ред.
Навчався в Музично-драматичній школі ім. М. Лисенка (1912—1914; клас В. Астаф'євої), учень професора Муравйової О.О., закінчив Київську консерваторію (1916, клас В. Цвєткова).
У 1917-18 роках — соліст Казанської, 1918-20, 1921-22 роках— Одеської, 1920-21 — Ростовської, 1923-24 — опери С . Зиміна (Москва), 1924-25 — Свердловського, 1925-26 — Київського, 1922 -23, 1927-51 роках —Харківського театрів опери та балету. Чоловік співачки Харківської державної столичної опери Катерини Миколаївни Копйової (1895-1930).
Вокальні та режисерські досягнення ред.
Володів досить сильним і красивим голосом широкого діапазону, що дозволяв йому співати навіть басові партії.
Партії: Остап («Тарас Бульба» Лисенка), Ігор («Князь Ігор» Бородіна), Сусанін ( «Життя за царя» Глинки) , Демон, Віндекс («Демон», «Нерон» Рубінштейна), Онєгін, Мазепа («Євгеній Онєгін», «Мазепа» Чайковського) , Грязной («Царева наречена» Римського-Корсакова), Мельник («Русалка» Даргомижського), Ескамільо («Кармен» Бізе), Сен-Брі («Гугеноти» Мейєрбера), Телль («Вільгельм Телль» Россіні), Амонасро («Аїда» Верді) .
Відомі партнери: Копйова К., Гужова В., Кипоренко-Доманський Ю., Литвиненко-Вольгемут М., Паторжинський І, , Левицька А., Рейзен М.
У №2 "Театральної декади" за 1934 рік , С.4, розміщена рецензія Ю. Жегала на оперу «Кармен» в Харківському театрі опери та балету (постановка Липицького, оформлення Хвостова, актори – Левицька, Будневич, Кипоренко-Доманський)
Диригенти: Штейнберг Л., Пазовський А., Тольба В., Пірадов В.
У концертах виконував романси українських композиторів, зокрема Миколи Віталійовича Лисенка, на вірші поета.На польській фірмі «Сирена» у 1912 році записав кілька українських народних пісень («Без тебе, Олесю», «Ой не шуми, луже», «Ой я нещасний», «Сонце низенько» та ін. ).
З 1940 року — режисер, з 1946 року — головний режисер Харківського театру опери та балету (нині — Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка) . В 1945 році на сцені Харківського театру опери та балету імені Миколи Віталійовича Лисенка поставив оперу М. Вериківського «Наймичка» за однойменними творами Тараса Шевченка.
Режисер вистав: «Наймичка» М. Вериківського (1945), «Кармен» Ж. Бізе (1947), «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова (1949), «В бурю» Т. Хрєнникова (1950), «Мазепа», «Пікова дама» П. Чайковського (обидві – 1951).
Художній керівник Чернівецької філармонії (1951— 1957)(нині — Чернівецька обласна філармонія імені Дмитра Гнатюка).
Наприкінці 20-х років ХХ сторіччя подружжя співаків Харківської державної опери — баритон В.Г.Будневич (1889-1957) та мецо-сопрано К.М.Копйова (1895-1930) стало кумирами харківського фізика та завзятого театрала Милославського Кирила Євгеновича , творчості яких він присвятив декілька своїх альбомів та сторінки у монографії до 40 річчя Харківського театру опери та балету (1965).
Література ред.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Будневич Віктор Георгійович / Т. В. Сулятицький [ 27 серпня 2021 у Wayback Machine.]esu.com.ua.
- В . Г. Будневич (некролог) // Рад. Буковина . — 1957. —22 жовтня.
- Лисенко І. М. Словник співаків України. Енциклопедичне видання. Післямова М. Слабошпицького.— К.: —Рада, 1997. — 354 с.: іл. ISBN 966-7087-11-5. Будневич В.Г. С.42
- Чепалов А. И. Не заросли травой забвения... ( Е.Копьева, В.Будневич) // Чепалов А. И. Записки «Призрака оперы». —Х., 2012.— С. 51. ISBN 978-966-400-257-5 (російською)
- Милославський К. Є., Івановський П. О., Штоль, Г. В. Харківський державний театр опери та балету імені М. В. Лисенка. — К.:, Мистецтво, 1965. —133 с. URL:https://www.worldcat.org/title/kharkivskyi-derzhavnyi-akademichnyi-teatr-opery-ta-baletu-im-mv-lisenka/oclc/19476292 [ 3 червня 2021 у Wayback Machine.] Будневич В.Г. С.48, Копйова К.М. С.34.
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання ред.
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
- . izbornyk.org.ua. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
- Čepalov, Oleksandr I. (2012). Zapiski "prizraka opery". Charʹkov: "Zolotye Stranicy". ISBN 978-966-400-257-5. OCLC 844075697.
- Lysenko, Ivan (1997). Slovnyk spivakiv Ukraïny. Kyïv: Vyd-vo "Rada". ISBN 966-7087-11-5. OCLC 39607938.
- . Літературно-мистецькі журнали Харкова першої третини ХХ ст. (укр.). 15 жовтня 1934. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
- Myloslavsʹkyĭ, Kyrylo I︠E︡vhenovych; Ivanovsʹkyĭ, Pavlo Oleksiĭovych; Shtolʹ, Halyna Volodymyrivna (1965). (Russian). Kiev: Mistet︠s︡tvo. OCLC 19476292. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.