www.wikidata.uk-ua.nina.az

Футурологія Футуроло гія від лат futurum майбутнє та грец λόγος вчення напрям різних досліджень що займаються вивченням

Футурологія


Футуроло́гія (від лат. futurum — майбутнє та грец. λόγος — вчення) — напрям різних досліджень, що займаються вивченням майбутніх станів суспільства і соціальних процесів взагалі, перспектив історичного розвитку людства, передбаченням його майбутнього. У широкому значенні — загальна концепція майбутнього Землі і людства, комплексна дисципліна, що базується на даних суспільствознавчих і природничих наук для дослідження і передбачення майбутнього.

Схема прогнозованої забудови Шібуї

Історія Редагувати

Ілюстрація закону Мура, що прогнозує розвиток електроніки

Першими історичними попередниками футурології вважаються релігії, що містили уявлення про призначення людини, циклічну історію чи ідеї кінця світу: індуїзм, джайнізм, буддизм, сикхізм, юдаїзм, християнство та іслам. Також до попередників футурології належать філософські утопічні праці на кшталт «Держави» Платона, «Нової Атлантиди» Френсіса Бекона та «Утопії» Томаса Мора, де зображався бажаний суспільний лад.

Підґрунтям виникнення футурології став підхід історицизму, визначений Карлом Поппером у 1930-их як підхід в низці соціально-філософських концепцій, які стверджують існування певних законів розвитку історії, відкриття яких дозволить з'ясувати її майбутній хід. Такий підхід прослідковується в працях від античних філософів, Геракліта, Платона й Аристотеля, до Ніколя де Кондорсе, Вольтера, Гегеля, Карла Маркса та пізніших. У другій половині ХІХ століття письменники-фантасти Жуль Верн та Герберт Веллс започаткували оптимістичний та песимістичний напрями в описі впливу на людство нових технологій.

Наукові прогнози щодо майбутнього розвитку технологій, країн і людства загалом почали масово виникати наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Такими зокрема були «Німеччина в 2000 році» Георга Ерманна (1891); «Майбутня війна та її економічні наслідки» Івана Бльоха (1897); «Начерк політичної і економічної організації майбутнього суспільства» Гюстава де Молінарі (1899); «Передбачення» Герберта Велза (1901); «Дедал, чи Наука й майбутнє» Джона Голдейна (1924). Їх попередниками були праці Костянтина Ціолковського, Джона Бернала, Норберта Вінера, де описувалися думки щодо філософських й технологічних змін людства майбутнього. У 1937 році група фахівців під керівництвом Вільяма Огбурна з Чиказького університету спрогнозувала вплив розвитку нових технологій на США за наступні 20 років.

Термін «футурологія» запропонував 1943 року німецький соціолог Осип Флехтгейм у листі до письменника Олдоса Гакслі. Книга австрійського журналіста Роберта Юнга «Майбутнє вже почалось» (1952) популяризувала футурологію як передбачення майбутнього розвитку технологій і суспільства. До вчених-футурологів відносять таких, як Роберт Корніш, Деніел Белл, Елвін Тоффлер, Френсіс Фукуяма та ін.

У Радянському Союзі наукове прогнозування майбутнього знаходилося в рамках марксистсько-ленінської ідеології. В 1950–1960-ті роки виникла концепція так званого технологічного прогнозування, проте не отримала належного відгуку. В цей час осередком розвитку футурології стала Франція, де 1957-го року філософ та міністр освіти Франції Гастон Берже заснував Міжнародний центр майбутнього та футурологічний журнал «Prospective». У 1966 американський футуролог Роберт Корніш заснував неурядову освітню та дослідницьку організацію World Future Society.

У 1960-х — середині 1970-х років футурологія яскраво проявлялася в діяльності «Комісії 2000 року» при Американській академії мистецтв і наук під головуванням Деніела Белла, а також у доповідях «Римського клубу». Для цього періоду було характерне прогнозування руйнівного впливу техногенного суспільства та небезпеки ядерної війни. Герман Кан у 1960 році опублікував книгу «Про термоядерну війну», що сприяло дискусіям на тему загрози самознищення людства. Із середини 1960-их виникають навчальні дисципліни, присвячені футурології. Зокрема, у 1966 році Елвін Тоффлер започаткував курс лекцій «Соціальні зміни і майбутнє».

Значний внесок здійснила книга Елвіна Тоффлера «Футурошок» (1970), присвячена стресу та дезорієнтації людини внаслідок пришвидшення змін в різних сферах її життя. У 1980-ті роки утвердилася думка, що певні події неможливо передбачити математично, насамперед ті, в яких задіяні природний або людський фактори.

Починаючи з 1990-х років виділяється ідея «кінця історії» Френсіса Фукуями про згасання гостроти глобальних проблем через поширення ліберальної демократії. Натомість Самуель Гантінгтон висунув ідею «зіткнення цивілізацій» про загострення суперечностей і вірогідне зіткнення між цивілізаціями на релігійному ґрунті. Виник форсайт, зокрема корпоративний форсайт, коли великі компанії на зразок Siemens, BMW, Shell розробляють і публікують власні прогнози, що стосуються економіки, технологій, енергетики тощо.

Місце футурології в структурі знання Редагувати

Прогнозування майбутнього часто належать до фантастики, а не академічної науки

Футурологія являє собою синтез філософського аналізу, конкретно-наукових знань, художньо-естетичної уяви і буденної свідомості. Основу футурології складає комплекс філософських і загальнонаукових принципів, ідей, понять і абстракцій, смислообразів тощо, а також сукупність певних конкретнонаукових знань про суспільство, природу і людину. Окреме місце належить уявленням про історичний процес, його спрямованість і закономірності.

Разом з тим футурологічні прогнози значною мірою спираються на узагальнені наочно-чуттєві образи, тому часто зближуються з сучасною міфологією. В прогнозах часто виражаються переживання, схильності, переваги суб'єкта прогнозування, його власні ціннісні установки. Нерідко прогнози майбутнього стають частиною ідеології, нав'язуються суспільству, або вливаються до соціальних практик. Футурологічні передбачення часто реалізуються не в рамках науки, а художньої творчості, зокрема наукової фантастики.

Футурологія, хоч і ґрунтується передусім на науці, не слідує цілковито науковому методу, оскільки не може бути фальсифікована (спростована) ніякими методами, крім спостереження насталого прогнозованого часу.

Курси з футурології Редагувати

Освіта в галузі футурологічних досліджень бере свій початок з другої половини XX століття. У Сполучених Штатах Америки навчання футурології почалося з 1960-х років, з тих пір у різних країнах футурологічна освіта отримала популярність. Вона стимулює використання концепцій, інструментів і процесів, що дозволяють студентам думати на перспективу, послідовно і винахідливо. Як правило, допомагає студентам:

  • у концептуалізації більш справедливого та сталого людського і планетарного майбутнього;
  • розвивати знання і навички у вивченні можливого і бажаного майбутнього.
  • зрозуміти динаміку і вплив, що людські, соціальні та екологічні системи мають альтернативні варіанти майбутнього;
  • стимулює відповідальність і дії з боку студентів до створення кращого майбутнього.

Ретельне документування історії футурологічної освіти існує, наприклад, у роботі Річарда А. Слотера (2004), Девіда Хікса, Івани Мілоєвич і Дженніфер Джидлі.

Футурологи Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Социальная философия. Словарь. / Сост. и ред. В. Е. Кемеров, Т. Х. Керимов. Москва: Академический Проект. 2003. с. 510. 
  2. Философский словарь / Авторы-сост. И. В. Андрущенко, О. А. Вусатюк, С. В. Линецкий, А. В. Шуба. Київ: А.С.К. 2006. с. 910. 
  3. ↑ Сухорольський, П. М.; Сухорольська, І. Ю. (2018). Основні етапи розвитку футурології та її завдання в умовах сучасного світу / // . - 2018. - Т. Грані. 21, № 3. с. 116–123. 
  4. ↑ Горбатенко, В. П. (2017). У пошуках майбутнього: до проблеми еволюції футурології як науки. Наукові праці МАУП. Політичні науки 1. с. 35–48. 
  5. Найдыш, О. (2017). Обыденное сознание и современная футурология. Вестник РУДН. Москва. с. 240–249. 
  6. Slaughter, Richard A. (2004). Futures Beyond Dystopia: Creating Social Foresight. London: RoutledgeFalmer.
  7. . Архів оригіналу за 14 листопада 2009. Процитовано 19 грудня 2015. 
  8. . Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 19 грудня 2015. 
  9. The University in Transformation: Global Perspectives on the Futures of the University (Westport, Ct., Bergin and Garvey, 2000)
  10. Youth Futures: Empirical Research and Transformative Visions (Westport, Ct. Praeger, 2002)


Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Futurolo giya vid lat futurum majbutnye ta grec logos vchennya napryam riznih doslidzhen sho zajmayutsya vivchennyam majbutnih staniv suspilstva i socialnih procesiv vzagali perspektiv istorichnogo rozvitku lyudstva peredbachennyam jogo majbutnogo 1 U shirokomu znachenni zagalna koncepciya majbutnogo Zemli i lyudstva kompleksna disciplina sho bazuyetsya na danih suspilstvoznavchih i prirodnichih nauk dlya doslidzhennya i peredbachennya majbutnogo 2 Shema prognozovanoyi zabudovi Shibuyi Zmist 1 Istoriya 2 Misce futurologiyi v strukturi znannya 3 Kursi z futurologiyi 4 Futurologi 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Ilyustraciya zakonu Mura sho prognozuye rozvitok elektronikiPershimi istorichnimi poperednikami futurologiyi vvazhayutsya religiyi sho mistili uyavlennya pro priznachennya lyudini ciklichnu istoriyu chi ideyi kincya svitu induyizm dzhajnizm buddizm sikhizm yudayizm hristiyanstvo ta islam Takozh do poperednikiv futurologiyi nalezhat filosofski utopichni praci na kshtalt Derzhavi Platona Novoyi Atlantidi Frensisa Bekona ta Utopiyi Tomasa Mora de zobrazhavsya bazhanij suspilnij lad Pidgruntyam viniknennya futurologiyi stav pidhid istoricizmu viznachenij Karlom Popperom u 1930 ih yak pidhid v nizci socialno filosofskih koncepcij yaki stverdzhuyut isnuvannya pevnih zakoniv rozvitku istoriyi vidkrittya yakih dozvolit z yasuvati yiyi majbutnij hid Takij pidhid proslidkovuyetsya v pracyah vid antichnih filosofiv Geraklita Platona j Aristotelya do Nikolya de Kondorse Voltera Gegelya Karla Marksa ta piznishih U drugij polovini HIH stolittya pismenniki fantasti Zhul Vern ta Gerbert Vells zapochatkuvali optimistichnij ta pesimistichnij napryami v opisi vplivu na lyudstvo novih tehnologij 3 Naukovi prognozi shodo majbutnogo rozvitku tehnologij krayin i lyudstva zagalom pochali masovo vinikati naprikinci HIH na pochatku HH stolittya Takimi zokrema buli Nimechchina v 2000 roci Georga Ermanna 1891 Majbutnya vijna ta yiyi ekonomichni naslidki Ivana Bloha 1897 Nacherk politichnoyi i ekonomichnoyi organizaciyi majbutnogo suspilstva Gyustava de Molinari 1899 Peredbachennya Gerberta Velza 1901 Dedal chi Nauka j majbutnye Dzhona Goldejna 1924 Yih poperednikami buli praci Kostyantina Ciolkovskogo Dzhona Bernala Norberta Vinera de opisuvalisya dumki shodo filosofskih j tehnologichnih zmin lyudstva majbutnogo U 1937 roci grupa fahivciv pid kerivnictvom Vilyama Ogburna z Chikazkogo universitetu sprognozuvala vpliv rozvitku novih tehnologij na SShA za nastupni 20 rokiv Termin futurologiya zaproponuvav 1943 roku nimeckij sociolog Osip Flehtgejm u listi do pismennika Oldosa Gaksli Kniga avstrijskogo zhurnalista Roberta Yunga Majbutnye vzhe pochalos 1952 populyarizuvala futurologiyu yak peredbachennya majbutnogo rozvitku tehnologij i suspilstva Do vchenih futurologiv vidnosyat takih yak Robert Kornish Deniel Bell Elvin Toffler Frensis Fukuyama ta in U Radyanskomu Soyuzi naukove prognozuvannya majbutnogo znahodilosya v ramkah marksistsko leninskoyi ideologiyi V 1950 1960 ti roki vinikla koncepciya tak zvanogo tehnologichnogo prognozuvannya prote ne otrimala nalezhnogo vidguku 4 V cej chas oseredkom rozvitku futurologiyi stala Franciya de 1957 go roku filosof ta ministr osviti Franciyi Gaston Berzhe zasnuvav Mizhnarodnij centr majbutnogo ta futurologichnij zhurnal Prospective U 1966 amerikanskij futurolog Robert Kornish zasnuvav neuryadovu osvitnyu ta doslidnicku organizaciyu World Future Society 3 U 1960 h seredini 1970 h rokiv futurologiya yaskravo proyavlyalasya v diyalnosti Komisiyi 2000 roku pri Amerikanskij akademiyi mistectv i nauk pid golovuvannyam Deniela Bella a takozh u dopovidyah Rimskogo klubu Dlya cogo periodu bulo harakterne prognozuvannya rujnivnogo vplivu tehnogennogo suspilstva ta nebezpeki yadernoyi vijni 4 German Kan u 1960 roci opublikuvav knigu Pro termoyadernu vijnu sho spriyalo diskusiyam na temu zagrozi samoznishennya lyudstva Iz seredini 1960 ih vinikayut navchalni disciplini prisvyacheni futurologiyi Zokrema u 1966 roci Elvin Toffler zapochatkuvav kurs lekcij Socialni zmini i majbutnye 3 Znachnij vnesok zdijsnila kniga Elvina Tofflera Futuroshok 1970 prisvyachena stresu ta dezoriyentaciyi lyudini vnaslidok prishvidshennya zmin v riznih sferah yiyi zhittya U 1980 ti roki utverdilasya dumka sho pevni podiyi nemozhlivo peredbachiti matematichno nasampered ti v yakih zadiyani prirodnij abo lyudskij faktori Pochinayuchi z 1990 h rokiv vidilyayetsya ideya kincya istoriyi Frensisa Fukuyami pro zgasannya gostroti globalnih problem cherez poshirennya liberalnoyi demokratiyi Natomist Samuel Gantington visunuv ideyu zitknennya civilizacij pro zagostrennya superechnostej i virogidne zitknennya mizh civilizaciyami na religijnomu grunti 4 Vinik forsajt zokrema korporativnij forsajt koli veliki kompaniyi na zrazok Siemens BMW Shell rozroblyayut i publikuyut vlasni prognozi sho stosuyutsya ekonomiki tehnologij energetiki tosho 3 Misce futurologiyi v strukturi znannya Redaguvati nbsp Prognozuvannya majbutnogo chasto nalezhat do fantastiki a ne akademichnoyi naukiFuturologiya yavlyaye soboyu sintez filosofskogo analizu konkretno naukovih znan hudozhno estetichnoyi uyavi i budennoyi svidomosti Osnovu futurologiyi skladaye kompleks filosofskih i zagalnonaukovih principiv idej ponyat i abstrakcij smisloobraziv tosho a takozh sukupnist pevnih konkretnonaukovih znan pro suspilstvo prirodu i lyudinu Okreme misce nalezhit uyavlennyam pro istorichnij proces jogo spryamovanist i zakonomirnosti Razom z tim futurologichni prognozi znachnoyu miroyu spirayutsya na uzagalneni naochno chuttyevi obrazi tomu chasto zblizhuyutsya z suchasnoyu mifologiyeyu V prognozah chasto virazhayutsya perezhivannya shilnosti perevagi sub yekta prognozuvannya jogo vlasni cinnisni ustanovki Neridko prognozi majbutnogo stayut chastinoyu ideologiyi nav yazuyutsya suspilstvu abo vlivayutsya do socialnih praktik Futurologichni peredbachennya chasto realizuyutsya ne v ramkah nauki a hudozhnoyi tvorchosti zokrema naukovoyi fantastiki Futurologiya hoch i gruntuyetsya peredusim na nauci ne sliduye cilkovito naukovomu metodu oskilki ne mozhe buti falsifikovana sprostovana niyakimi metodami krim sposterezhennya nastalogo prognozovanogo chasu 5 Kursi z futurologiyi RedaguvatiOsvita v galuzi futurologichnih doslidzhen bere svij pochatok z drugoyi polovini XX stolittya U Spoluchenih Shtatah Ameriki navchannya futurologiyi pochalosya z 1960 h rokiv z tih pir u riznih krayinah futurologichna osvita otrimala populyarnist Vona stimulyuye vikoristannya koncepcij instrumentiv i procesiv sho dozvolyayut studentam dumati na perspektivu poslidovno i vinahidlivo Yak pravilo dopomagaye studentam u konceptualizaciyi bilsh spravedlivogo ta stalogo lyudskogo i planetarnogo majbutnogo rozvivati znannya i navichki u vivchenni mozhlivogo i bazhanogo majbutnogo zrozumiti dinamiku i vpliv sho lyudski socialni ta ekologichni sistemi mayut alternativni varianti majbutnogo stimulyuye vidpovidalnist i diyi z boku studentiv do stvorennya krashogo majbutnogo Retelne dokumentuvannya istoriyi futurologichnoyi osviti isnuye napriklad u roboti Richarda A Slotera 2004 6 Devida Hiksa Ivani Miloyevich 7 i Dzhennifer Dzhidli 8 9 10 Futurologi RedaguvatiDokladnishe Spisok futurologivDeniel Bell Piter K Bishop Nik Bostrom Artur Klark Dzhim Dator Leonardo da Vinchi Nikolya de Santis Volt Disnej Dzhordzh Fridman Ugo de Garis Dzhennifer M Dzhidli Ben Gercel Artur Harkins Stiven Goking Oldos Haksli Prekrasnij novij svit Mitchell Ioahim Bill Dzhoj Robert Yung German Kan Michio Kaku Rej Kurcvejl Maks Mor Dzhordzh Orvell 1984 Kim Stenli Robinson Anders Sandberg Piter Shvarc Dzhon Smart Mark Stivenson Elvin Toffler Shok majbutnogo Zhyul Vern Iz Zemli na Misyac Zhak Fresko Proekt Venera Mikola AmosovPrimitki Redaguvati Socialnaya filosofiya Slovar Sost i red V E Kemerov T H Kerimov Moskva Akademicheskij Proekt 2003 s 510 Filosofskij slovar Avtory sost I V Andrushenko O A Vusatyuk S V Lineckij A V Shuba Kiyiv A S K 2006 s 910 a b v g Suhorolskij P M Suhorolska I Yu 2018 Osnovni etapi rozvitku futurologiyi ta yiyi zavdannya v umovah suchasnogo svitu 2018 T Grani 21 3 s 116 123 a b v Gorbatenko V P 2017 U poshukah majbutnogo do problemi evolyuciyi futurologiyi yak nauki Naukovi praci MAUP Politichni nauki 1 s 35 48 Najdysh O 2017 Obydennoe soznanie i sovremennaya futurologiya Vestnik RUDN Moskva s 240 249 Slaughter Richard A 2004 Futures Beyond Dystopia Creating Social Foresight London RoutledgeFalmer Articles by Ivana Milojevic Futures Studies na Metafuture org Arhiv originalu za 14 listopada 2009 Procitovano 19 grudnya 2015 Futures in Education Principles Practices and Potential Arhiv originalu za 10 lipnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2015 The University in Transformation Global Perspectives on the Futures of the University Westport Ct Bergin and Garvey 2000 Youth Futures Empirical Research and Transformative Visions Westport Ct Praeger 2002 nbsp Ce nezavershena stattya z nauki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Posilannya RedaguvatiFuturologiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Golyanich M Futurologiya Filosofiya majbuttya Monografiya Mihajlo Golyanich Ivano Frankivsk Vid vo Lileya NV 2017 r 540 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Futurologiya amp oldid 35731020