Стівен Гокінг

Сті́вен Ві́льям Го́кінг (також Го́кінґ, або Хокінг; англ. Stephen William Hawking; 8 січня 1942(19420108), Оксфорд, Велика Британія — 14 березня 2018, Кембридж, Велика Британія) — англійський фізик-теоретик, космолог і автор багатьох книжок, директор з досліджень Центру Теоретичної Космології Кембриджського університету, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір та популяризації наукових знань. Обіймав посаду лукасівського професора математики між 1979 та 2009 роками.

Стівен Гокінг
англ. Stephen William Hawking
Стівен Гокінг Стівен Гокінг
Народився	8 січня 1942(1942-01-08) Оксфорд, Велика Британія
Помер	14 березня 2018(2018-03-14) (76 років) Кембридж, Англія, Велика Британія ·бічний аміотрофічний склероз
Поховання	Вестмінстерське абатство :
Місце проживання	Англія
Країна	Велика Британія
Національність	англієць
Діяльність	фізик-теоретик, космолог, письменник
Alma mater	Університетський коледж (1962) Трініті Хол^d (березень 1966) St Albans School^d Кембриджський університет St Albans High School for Girls^d Byron House School^d
Галузь	теоретична фізика
Заклад	Кембриджський університет
Посада	Лукасівський професор математики
Вчене звання	Лукасівський професор математики
Науковий ступінь	бакалавр мистецтв (1962) і докторський ступінь (1 березня 1966)
Вчителі	Денніс Шіама
Відомі учні	Фей Даукер, Малькольм Перрі, Бернард Карр, Ґері Ґіббонс, Реймонд Лафламм, Гарві Реалл, Дон Пейдж, Тім Престідж, Джуліан Латтрелл
Аспіранти, докторанти	Don Page^d Wu Zhongchao^d Marika Taylor^d Fay Dowker^d Bruce Allen^d Raphael Bousso^d Бернард Карр^d Christophe Galfard^d Malcolm Perry^d Raymond Laflamme^d Thomas Hertog^d Gary Gibbons^d Jonathan Halliwell^d Christopher Pope^d Ian Gordon Moss^d Andrew Chamblin^d Peter David D'Eath^d Nicholas P. Warner^d Alan Yuille^d James D. E. Grant^d Harvey Reall^d Simon Frederick Ross^d Friedel Epple^d James Sparks^d Mike Cassidy^d Paul Davis^d Mike Fawcett^d Justin D. Hayward^d Christopher J. Hunter^d Alan Lapedes^d Julian Luttrell^d Oisin MacConamhna^d Tim Prestidge^d Chris Prior^d Paul Shellard^d Brian Whitt^d Zhong Chao Wu^d Daksh Lohiya^d Stephen Theodore Siklos^d Ricardo Monteiro^d GianPaolo Procopio^d Glenn Lyons^d
Членство	Королівське товариство мистецтв Папська академія наук Американське філософське товариство Національна академія наук США Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Starmus Festival^d
Відомий завдяки:	дослідження у галузі космології (див. статтю)
Батько	Frank Hawking^d
Мати	Isobel Eileen Hawking^d
У шлюбі з	Джейн Гокінґ Елейн Мейсон^d
Діти	Люсі Гокінґ Роберт Гокінг^d Тім Гокінг^d
Нагороди	медаль Альберта Ейнштейна (1979) премія Вольфа з фізики (1988) Special Breakthrough Prize in Fundamental Physics^d (2013) медаль Еддінгтона (1975) Naylor Prize and Lectureship^d (1999) Медаль Оскара Клейна (2003) медаль Г'юза (1976) Royal Society Science Books Prize^d (2002) Медаль Альберта (1999) Michelson–Morley Award^d (2003) Premio Fonseca (2008) золота медаль Пія XI^d (17 квітня 1975) медаль і премія Максвела^d (1976) медаль і премія Дірака (IOP) (1987) премія Адамса^d (1966) Andrew Gemant Award^d (1998) The James Smithson Bicentennial Medal^d (2005) NSS Robert A. Heinlein Memorial Award^d (2012) Премія Принцеси Астурійської^d (1989) почесний доктор Гарвардського університету^d (1990) Почесний доктор Оксфордського університету^d (1978) нагорода Марселя Гроссманна (червень 1991) медаль Франкліна (1981) BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2015) медаль Бодлі^d (2015) золота медаль Вищої ради з наукових досліджень^d (1989) Нагорода Альберта Ейнштейна (1978) член Королівського товариства мистецтв^d почесний доктор Принстонського університету^d почесний доктор Кембриджського університету^d (1989) премія Денні Гайнемана з математичної фізики (1976, 1976) премія Лілієнфельда (1999, 1999) Премія з фундаментальної фізики член Лондонського Королівського Товариства (1974) Член Національної академії наук Сполучених Штатів^d (1992)
Автограф
Особ. сторінка	hawking.org.uk
Висловлювання у Вікіцитатах  Стівен Гокінг у Вікісховищі

Здійснює політ у невагомості на Boeing 727

Відеорепортаж з нагоди його 71-річчя

2001, Strings Conference, Індія

У Білому домі з президентом Біллом Клінтоном

Життєпис

Народився 1942 року.

1962 року закінчив Оксфордський університет і почав займатися теоретичною фізикою.

Мав захворювання мотонейронів, бічний аміотрофічний склероз, перші ознаки якого виявилися в 21 рік. Спершу вони були слабкими: легка незграбність і кілька несподіваних падінь. Однак згодом, як можна було передбачити, знаючи природу захворювання, невиліковний стан лише гіршав. Діагноз став величезним потрясінням, однак допоміг Стівену визначити своє майбутнє:

Хоча над моїм майбутнім нависла хмара, на свій подив я з'ясував, що тепер почав отримувати від життя більше задоволення, ніж раніше.

1965 року одружився з Джейн Вайлд, пізніше в них народилися донька та двоє синів. На одруження він прийшов з тростиною.

До 1974 року сім'я професора сама давала раду із захворюванням. На той час він ще міг самостійно їсти, вставати й лягати в ліжко, хоча довгі прогулянки були вже не під силу. За кілька років стало очевидним, що він більшу частину своїх днів проводитиме в колісному візку та потребує професійного доглядача.

1985 року захворів на пневмонію, яка дала серйозне ускладнення. Після необхідної операції втратив голос. Відтоді й до кінця життя йому була потрібна цілодобова допомога відданої команди людей.

Впродовж 30 років працював на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, тобто на тій самій посаді, що її 300 років тому обіймав Ісаак Ньютон.

У житті науковця були свої злети та падіння. 1990 року, після 26 років подружнього життя, вони з Джейн почали жити окремо, а за п'ять років розлучилися. Тоді ж, 1995 року, одружився вдруге — з однією зі своїх доглядальниць. Однак після 11 років життя їхня родина також розпалася на тлі звинувачень у тому, що професор під час цих стосунків був жертвою нападів. Сам науковець заперечував такі заяви. Поліція, провівши розслідування, сказала, що не виявила доказів цих тверджень.

Впродовж усього життя фізик не припиняв працювати. Дідусь трьох онуків, він і далі активно займався наукою, писав книжки. Він залишався оптимістом у плані свого фізичного здоров'я:

Людська раса така немічна, якщо порівнювати з Всесвітом, що бути інвалідом — не така вже й важлива річ з точки зору космосу.
Переконаний, моя інвалідність має стосунок до того, чому я широковідомий. Людей зачаровує контраст між дуже обмеженими фізичними можливостями та широченною природою Всесвіту, з якою я маю справу.
Я — архетип генія-інваліда, чи, краще сказати, генія з обмеженими фізичними можливостями, щоб бути політично коректним. Принаймні, я очевидно маю обмежені фізичні можливості. А от чи геній я — це питання сумнівне.

Я вважаю, що ми досягли точки неповернення. Наша Земля стає для нас занадто мала. Населення світу дуже активно зростає. Ми на порозі самознищення.

Особисте життя

1965 — одружився з Джейн Вайлд, пізніше у них народилися син Роберт (1967), донька Люсі (1970) і син Тімоті (1979). Стосунки Стівена з Джейн поступово гіршали, і 1990 року вони стали жити окремо. Після розлучення з Джейн 1995 року Гокінг одружився зі своєю доглядальницею Елейн Мейсон, з якою прожив 11 років. У жовтні 2006 року вони також розлучилися.

Смерть

Гокінг помер у віці 76 років у своєму будинку в Кембриджі в ніч на 14 березня 2018 року. Причину смерті не було розкрито. Зазначено лише те, що він помер у спокої. Дата смерті Стівена Гокінга (з огляду на те, що він був всесвітньо відомим науковцем) є символічною, бо він помер у Міжнародний День Числа Пі. Цікаво й те, що Гокінг народився в день смерті Галілео Галілея, а помер — в день народження Альберта Ейнштейна — обидва науковці, як і Гокінг, зробили дуже багато у вивченні гравітації.

Прах Гокінга був похований у Вестмінстерському абатстві у Лондоні 15 червня 2018 р. поряд з могилами Ісаака Ньютона і Чарльза Дарвіна.

Погляди

Був атеїстом. У британській політиці Гокінг був прихильником лейбористів. У березні 1968 року брав участь в марші проти війни у В'єтнамі.

Підтримував ядерне роззброєння, охорону здоров'я та боротьбу зі змінами клімату; війну в Іраку 2003 року називав «військовим злочином», а також бойкотував конференцію в Ізраїлі через незгоду з політикою влади цієї країни щодо палестинців.

Гокінг виступав за колонізацію інших планет та розвиток космічних польотів через стурбованість тим, що життю на Землі загрожують раптова ядерна війна, генетично модифіковані віруси, глобальне потепління та інші небезпеки. На його думку, переселятися потрібно у найближчі сто років, терміну 30 років цілком достатньо, щоб створити базу на Місяці, і 50 років — на Марсі.

Комп'ютерний голос

Гокінг під час читання лекції в NASA

Деякий час професор Гокінг міг спілкуватися лише єдиним способом: він підіймав брову, коли хтось вказував на потрібну літеру на картці з алфавітом. Та потім комп'ютерний експерт з Каліфорнії Волт Волтош, дізнавшись про становище професора, надіслав йому власноруч розроблену програму, яку він назвав Equalizer. Вона дозволяла за допомогою перемикача в долоні вибирати на екрані потрібні слова з системи меню.

Вибране слово вимовляв синтезатор мовлення, який став «брендовим» голосом професора Гокінга. Фізик розповідав: «Голос людини дуже важливий. Якщо ви розмовляєте невиразно, люди можуть ставитися до вас так, наче ви розумово неповносправний: „Йому класти цукор?“ Цей синтезатор поки що найкращий з тих, які я чув, бо він змінює інтонацію і не говорить як далек. Єдина проблема — він надає мені американського акценту».

Наукова діяльність

Дослідження Гокінга переважно стосується космології та квантової гравітації. Його основні досягнення:

• застосування термодинаміки до чорних дір;
• доведення того, що чорні діри «випаровуються» завдяки явищу, яке дістало назву випромінювання Гокінга;
• 21 липня 2004 Гокінг представив доповідь, в якій виклав свій погляд на розв'язання парадоксу про зникнення інформації в чорній дірі.

Відомий за працями з дослідження чорних дір, теоретичної космології, квантової гравітації.

Відомі суперечки

1974 року між Гокінгом і Кіпом Торном було укладене жартівливе парі (річна передплата на журнал «Penthouse» у випадку перемоги Торна проти чотирирічної підписки на журнал «Private Eye» в разі перемоги Гокінга) з приводу природи космічного об'єкта Лебідь X-1 і природи його випромінювання. Гокінг, на противагу своїй теорії, заснованої якраз на існуванні чорних дір, ставив на те, що Лебідь X-1 не є чорною дірою (як він сказав: «навіть якщо я не матиму рації, то хоч виграю підписку на журнал»). Він визнав поразку в 1990 році, коли дані спостережень зміцнили впевненість в наявності гравітаційної сингулярності в системі.

1997 року Гокінг вже на пару з Кіпом Торном заклався із Джоном Прескіллу, професором Каліфорнійського технологічного інституту і директором Інституту квантової інформації, щодо питання збереження інформації про матерії, раніше захоплені чорною дірою і згодом випромінені нею. Професор Прескіллу вважав, що випромінювання чорної діри несе інформацію, але ми не можемо її розшифрувати. Професор Гокінг вважав, згідно зі своєю теорією 1975 року, що цю інформацію в принципі неможливо виявити, тому що вона відгалужується в паралельний Всесвіт, абсолютно нам недоступний, який дослідити неможливо.

У серпні 2004 року на Міжнародній конференції із загальної теорії відносності та космології в Дубліні, професор Гокінг представив революційну теорію чорних дір і паралельно заявив, що професор Прескіллу має рацію, а він і Торн помилялися. З неї випливає, що чорна діра спотворює захоплену інформацію, але все ж не руйнує її безслідно. Зрештою, в процесі випаровування чорної діри інформація все-таки виривається з неї. За своїм звичаєм, намагаючись зацікавити слухачів, не готових до сприйняття квантових складностей, Гокінг порадив любителям наукової фантастики забути про мрію про те, що занурення в чорну діру може стати кидком в інший Всесвіт. Втім, професор Прескіллу зауважив, що він так до кінця і не зрозумів аргументів Гокінга, проте радий своїй перемозі і енциклопедію прийме. Третій учасник спору, професор Торн, заявив, що він не згоден з Гокінгом. 2016 року Гокінг опублікував наукову роботу, присвячену цьому питанню.

Популяризація науки

Активно займався популяризацією науки. У квітні 1988 вийшла його книга «Коротка історія часу», яка стала бестселером. Завдяки цій книзі він став відомим на весь світ. У передмові він писав:

Мені сказали, що кожна поміщена у книзі формула зменшить удвічі кількість покупців. Тоді я вирішив взагалі обходитись без формул. Щоправда, наприкінці я таки написав одне рівняння — знамените рівняння Ейнштейна E=mc²

Потім були написані книги «Чорні діри та молоді всесвіти» (1993) та «Світ у горіховій шкаралупці» (2001). У 2005 вийшло нове видання «Короткої історії часу» — «Найкоротша історія часу», написане у співавторстві з Леонардом Млодиновим.

На телебаченні виходили науково-популярні фільми за участі Гокінга: шестисерійний «Всесвіт Стівена Гокінга» (англ. Stephen Hawking's Universe) (1997) та трисерійний «У Всесвіт зі Стівеном Гокінгом» (англ. Into the Universe with Stephen Hawking) (2010). У 2012 вийшов фільм «Великий задум за Стівеном Гокінгом» (англ. Stephen Hawking's Grand Design).

Передбачення

Фізик передбачив виникнення штучних вірусів і ядерну війну. На думку Хокінга, є велика ймовірність зіткнення з метеоритами, а також небезпеку буде нести штучний інтелект.

Визнання

• 1966: Премія Адамса^[en]
• 1974: член Лондонського королівського товариства
• 1975: Медаль Еддінгтона
• 1975: Золота медаль Пія XI^[en]
• 1976: Медаль та премія Максвелла^[en]
• 1976: Премія Денні Гайнемана в галузі математичної фізики^[en]
• 1976: Медаль Г'юза
• 1978: Нагорода Альберта Ейнштейна
• 1978: Доктор Honoris causa Оксфордського університету
• 1979: Медаль Альберта Ейнштейна
• 1981: Медаль Франкліна
• 1982: Командор Ордену Британської імперії (CBE)
• 1985: Золота медаль Королівського астрономічного товариства
• 1986: член Папської академії наук
• 1987: Медаль і премія Дірака
• 1988: Лауреати премії Вольфа (фізика)
• 1989: Орден Кавалерів Пошани
• 1989: Премія принцеси Астурійської
• 1989: Золота медаль Вищої ради з наукових досліджень^[es]
• 1989: Шредінгерівська лекція (Імперський коледж Лондона)
• 1990: Honoris causa Гарвардського університету
• 1991: Премія Марселя Гроссмана
• 1992: член Національної академії наук США
• 1998: Премія Ендрю Геманта^[en]
• 1999: Премія Нейлора^[en]
• 1999: Медаль Альберта (Королівське товариство мистецтв)
• 1999: Премія Лілієнфельда
• 2003: Премія Майкельсона — Морлі^[en]
• 2003: Медаль Оскара Клейна
• 2005: Медаль на честь двохсотріччя Джеймса Смітсона
• 2006: Медаль Коплі
• 2008: Premio Fonseca
• 2009: Президентська медаль Свободи
• 2012: Медаль Роберта Гайнлайна^[fr]
• 2013: Премія з фундаментальної фізики
• 2015: Медаль Бодлі^[en]
• 2015: BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards
• На честь вченого названо астероїд головного поясу 7672 Гокінг, відкритий 24 жовтня 1995 року.

Бібліографія

Президент Обама під час спілкування з Гокінгом

• Gibbons, Gary W.; Hawking, Stephen W.; Siklos, S.T.C., eds. (1983). The Very early universe: proceedings of the Nuffield workshop, Cambridge, 21 June to 9 July, 1982. Cambridge University Press. ISBN 0-521-31677-4.
• Hawking, Stephen W.; Ellis, George F.R. (1973). The Large Scale Structure of Space-Time. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-09906-6.
• Boslough, John (1989). Stephen Hawking's universe: an introduction to the most remarkable scientist of our time. Avon Books. ISBN 978-0-380-70763-8. Retrieved 4 March 2012.
• Hawking, Stephen W.; Israel, Werner (1989). Three Hundred Years of Gravitation. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-37976-2.
• Hawking, Stephen W. (1992). Stephen Hawking's A brief history of time: a reader's companion. Bantam Books. ISBN 978-0-553-07772-8.
• Hawking, Stephen W. (1994). Black holes and baby universes and other essays. Bantam Books. ISBN 978-0-553-37411-7.
• Okuda, Michael; Okuda, Denise (1999). The Star trek encyclopedia: a reference guide to the future. Pocket Books. ISBN 978-0-671-53609-1.
• White, Michael; Gribbin, John (2002). Stephen Hawking: A Life in Science (2nd ed.). National Academies Press. ISBN 978-0-309-08410-9.
• Yulsman, Tom (2003). Origins: the quest for our cosmic roots. CRC Press. ISBN 978-0-7503-0765-9.
• Mialet, Hélène (2003). «Is the end in sight for the Lucasian chair? Stephen Hawking as Millennium Professor». In Knox, Kevin C. & Noakes, Richard. From Newton to Hawking: A History of Cambridge University's Lucasian Professors of Mathematics. Cambridge University Press. pp. 425—460. ISBN 978-0-521-66310-6.
• Larsen, Kristine (2005). Stephen Hawking: a biography. ISBN 978-0-313-32392-8.
• Hawking, Jane (2007). Travelling to Infinity: My Life With Stephen. Alma. ISBN 978-1-84688-115-2.
• Baird, Eric (2007). Relativity in Curved Spacetime: Life Without Special Relativity. Chocolate Tree Books. ISBN 978-0-9557068-0-6.
• Pickover, Clifford A. (2008). Archimedes to Hawking: laws of science and the great minds behind them. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-533611-5. Retrieved 4 March 2012.
• Ferguson, Kitty (2011). Stephen Hawking: His Life and Work. Transworld. ISBN 978-1-4481-1047-6.
• Mialet, Hélène (2012). Hawking Incorporated: Stephen Hawking and the Anthropology of the Knowing Subject. University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-52226-5.
• Hawking, Stephen (2013). 0-345-53913-3 My Brief History. Bantam. ISBN 978-0-345-53528-3. Retrieved 9 September 2013.

Переклади українською

• Стівен Хокінг. Короткі відповіді на великі питання. Переклад з англійської: Микола Климчук. Харків: Вівсянка, 2019. 224 стор. ISBN 978-966-97777-2-0
• Стівен Гокінг Коротка історія часу. Переклад з англійської: колективний. Київ: К. І. С., 2015. 201 стор. ISBN 978-617-684-106-7 (epub), ISBN 978-617-684-105-0 (Серія SCEPTICA) :
• Стівен Гокінґ, Леонард Млодінов. Найкоротша історія часу. Переклад з англійської: Ігор Андрущенко; ілюстрації: Ольга Іголкіна. Харків: КСД, 2016. 160 стор. — ISBN 978-617-12-1054-7
• Стівен Гокінґ, Леонард Млодінов. Великий замисел. Переклад з англійської: Микола Климчук; ілюстрації: Пітер Болінґер. Харків: КСД, 2017. 208 стор. — ISBN 978-617-12-4312-5
• Стівен Гокінґ. Теорія всього. Переклад з англійської: Ярослав Лебеденко. Харків: КСД, 2019. 166 стор. — ISBN 978-617-12-6073-3
• Стівен Гокінґ. Чорні діри і молоді Всесвіти та інші лекції. Переклад з англійської: Ярослав Лебеденко. Харків: КСД, 2019. 160 стор. — ISBN 978-617-12-6853-1
• Стівен Гокінґ. Про Всесвіт коротко. Переклад з англійської: Ярослав Лебеденко. Харків: КСД, 2020. 192 стор. — ISBN 978-617-12-7641-3

• Стівен Гокінґ, Люсі Гокінґ. Джордж і таємний ключ до Всесвіту. Переклад з англійської: Ганна Лелів. Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. 344 с. ISBN 978-617-679-222-2
• Стівен Гокінґ, Люсі Гокінґ. Джордж і скарби космосу. Переклад з англійської: Ганна Лелів. Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. 312 с. ISBN 978-617-679-291-8
• Стівен Гокінґ, Люсі Гокінґ. Джордж і Великий вибух. Переклад з англійської: Ганна Лелів. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. 336 с. ISBN 978-617-679-379-3
• Стівен Гокінґ, Люсі Гокінґ. Джордж і незламний код. Переклад з англійської: Ганна Лелів. Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. 334 с. ISBN 978-617-679-481-3
• Стівен Гокінґ, Люсі Гокінґ. Джордж і Блакитний супутник. Переклад з англійської: Ганна Лелів. Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. 336 с. ISBN 978-617-679-481-3
• Люсі Гокінґ. Джордж і корабель часу. Переклад з англійської: Ганна Лелів. Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. 384 с. ISBN 978-617-679-664-0

Вшанування пам'яті

У кінематографі

• Першим художнім біографічним фільмом про Стівена Гокінга став фільм «Гокінг» (2004) з Бенедиктом Камбербетчем у головній ролі.
• Про Стівена Гокінга знято біографічний фільм «Теорія всього» (2014). Роль Стівена Гокінга зіграв Оскароносний актор Едді Редмейн.
• Стівен Гокінг також згадується в багатьох серіях серіалу «Теорія Великого Вибуху». Зокрема він є кумиром головного героя, Шелдона Купера.
• Стівен Гокінг озвучував самого себе в анімаційній стрічці «Футурама».
• Стівен Гокінг виступив оповідачем в науково-фантастичному серіалі «Хроніки Майбутнього».

Епоніми

На честь Гокінга названі:

• вид хижих рослин Genlisea hawkingii;
• вид орхідей Pleurothallis hawkingii;
• вид ракоподібних Bathyceradocus hawkingi.

Примітки

1. Stephen Hawking, modern cosmology's brightest star, dies aged 76 — The Guardian, 2018. — ISSN 1756-3224; 1354-4322
   d:Track:Q5614018d:Track:Q11148
2. https://www.francetvinfo.fr/monde/royaume-uni/stephen-hawking-sera-enterre-au-cote-de-newton-et-darwin-a-l-abbaye-de-westminster_2666542.html
4. Hawking S. Properties of expanding universes — 1966. — 117 p. — doi:10.17863/CAM.11283
   d:Track:Q17714d:Track:Q42307084
5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
6. http://news.bbc.co.uk/1/hi/england/cambridgeshire/8282358.stm
7. http://www.damtp.cam.ac.uk/people/s.w.hawking/
8. https://greenspirit.org.uk/uni-story-conf/speaker-jonathan-halliwell/
9. http://www.casinapioiv.va/content/accademia/en/academicians/ordinary/hawking.html
10. http://www.amphilsoc.org/memhist/search?creator=hawking&title=&subject=&subdiv=&mem=&year=&year-max=&dead=&keyword=&smode=advanced
11. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
12. www.nasonline.org
    d:Track:Q107213150
13. Geni.com — 2006.
    d:Track:Q2621214
14. https://science.howstuffworks.com/dictionary/famous-scientists/physicists/stephen-hawking1.htm
15. Carr, Bernard J.; Ellis, George F. R.; Gibbons, Gary W.; Hartle, James B.; Hertog, Thomas; Penrose, Roger; Perry, Malcolm J.; Thorne, Kip S. (2019). Stephen William Hawking CH CBE. 8 January 1942—14 March 2018. Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 66: 267–308. ISSN 0080-4606. doi:10.1098/rsbm.2019.0001. 
16. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017. 
17. Sapsted, David (19 жовтня 2006). Hawking and second wife agree to divorce (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 14 березня 2018. 
18. News, A. B. C. (14 березня 2018). Stephen Hawking dies 55 years after being given 2 years to live. ABC News (англ.). Процитовано 14 березня 2018. 
19. https://1news.com.ua/tsikave/u-svoyiy-ostanniy-roboti-goking-zayaviv-pro-isnuvannya-paralelnih-vsesvitiv.html
20. . Raw Story (амер.). 24 вересня 2014. Архів оригіналу за 3 жовтня 2014. Процитовано 14 березня 2018. 
21. Пилаш Д. Пространство и время Стивена Хокинга: «Сейчас, больше чем когда-либо, для человечества важно сотрудничество» // Спільне, 15.03.2018.
22. Frost, David (7 вересня 2013). Photographs by Lewis Morley. the Guardian (англ.). Процитовано 14 березня 2018. 
23. Sherwood, Harriet; Kalman, Matthew (7 травня 2013). Stephen Hawking joins academic boycott of Israel. the Guardian (англ.). Процитовано 14 березня 2018. 
24. Помер Стівен Хокінг: біографія відомого фізика - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 16 березня 2018. 
25. SAO Astronomy News: Semester 1, 2004. astronomy.swin.edu.au (англ.). Процитовано 14 березня 2018. 
26. Hawking, S. W. (3 вересня 2015). The Information Paradox for Black Holes. arXiv:1509.01147 [gr-qc, physics:hep-th]. Процитовано 14 березня 2018. 
27. У Мережі оприлюднені прогнози Стівена Хокінга на найближче сторіччя
28. Blackwell, D. E. Presidential Addresses on the Society's Awards. — Quarterly Journal of the Royal Astronomical Society. — Vol. 16. — P. 359—360.
29. List of LMS prize winners. London Mathematical Society. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 14 березня 2018. 
30. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 14 березня 2018. 
31. Перекладом з англійської займалися: Денис Тороватов (Подяки, Передмова, Розділ 1), Анатолій Хлівний (Розділ 2), Сондра (Розділ 3), Olesya_Gomin (Розділ 4), veta_veja (Розділ 5), Ганна Лелів (Розділ 6, Розділ 7), Андрій Рисін (Розділ 8, Розділ 12, Додатки, Глосарій), Юлія Панова (Розділ 9), Олена Щербак (Розділ 10), Людмила Хлівна (Розділ 11); редактор — Кувалда, вичитування перших розділів: Дмитро Щербина

Література

• Сміт Д. Думати, як Стівен Гокінг = How to think like Stephen Hawking / Деніел Сміт ; пер. з англ. Н. Лавської. — К. : КМ-БУКС, 2018. — 200 с. — ISBN 978-617-7535-18-7.
• Гокінґ // Гіперпростір / Мічіо Кайку ; Пер. з англійської Анжела Кам’янець / Наук. ред. Іван Вакарчук. — Львів : Літопис, 2019. — С. 171,266,283-287, 296, 297, 301, 341, 372.

Посилання

• Офіційний вебсайт Стівена Гокінга (англ.).
• «Стівен Гокінґ ставить „великі запитання“ щодо Всесвіту» («Stephen Hawking asks big questions about the universe», запис промови на TED Talks) (англ.)
• Невиліковний оптиміст: знаменитий професор Хокінґ відзначає 70-річчя
• Стівен Хокінг — людина легенда^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Київ: Стівен Гокінг став «сюрприз-гостем» на форумі YES // «BBC», 15 вересня 2017
• Стивен Хокинг: Задавая вопросы о вселенной // «Дождь» (рос.)