www.wikidata.uk-ua.nina.az

Флора кишечника Цю сторінку запропоновано перейменувати на Мікробіота кишківника Можливо її поточна назва не відповідає

Флора кишечника

Цю сторінку запропоновано перейменувати на Мікробіота кишківника. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії.
Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.

Флора (мікробіота) кишківника  — екосистема мікроорганізмів, що живуть у травній системі та виконують ряд корисних функцій для своїх хазяїв, частина нормальної флори. Кількість і різноманітність мікроорганізмів у різних відділах травного тракту залежить від багатьох факторів, зокрема pH, активності перистальтики, а також дієти та взаємодії з іншими мікроорганізмами. Так у шлунку, у зв'язку з високою кислотністю і швидкою перистальтикою, флори майже немає, тоді як повільні рухи та нейтральне pH товстого кишківника і нижніх відділів тонкого сприяють інтенсивному розмноженню різноманітних мікроорганізмів.

Escherichia coli, один з видів бактерій присутніх в людському кишківнику

Кількість мікробів у кишківнику людини сягає близько 1014, тобто приблизно у десять разів перевищує кількість власних клітин організму. Більшу частину кишкової флори становлять бактерії, з них також на 60% (сухої маси) складаються фекалії. Ці бактерії за найпоширенішими оцінками належать до 500 різних видів, але пропонуються інші цифри — від 300 до 1000. Проте, ймовірно, що 99% всієї мікрофлори припадає на 30—40 видів. До флори кишківника також входять дріжджі. За оцінками на 2016 рік кількість бактерій в організмі людини фактично того ж порядку, що і кількість людських клітин, а маса всієї мікрофлори кишківника людини складає приблизно 200 грамів.

На склад і видову різноманітність кишкової флори крім інших факторів впливає дієта. Наприклад, йогурти та інші кисломолочні продукти містять бактерії роду Lactobacillus, що вважаються пробіотиками, оскільки вони позитивно впливають на здоров'я травної системи й організму в цілому. Інші компоненти їжі, такі як харчові волокна і складні білки, відносять до пребіотиків, тому що вони сприяють росту і розмноженню бактерій. Ці сполуки не перетравлюються організмом людини та слугують їжею для мікрофлори нижніх відділів травного тракту.

Значення для організму Редагувати

Дослідження свідчать, що стосунки між кишківником і флорою не є просто коменсалізмом, (тобто нешкідливим співіснуванням), але скоріше формою мутуалізму — взаємовигідними відносинами. Хоча люди можуть вижити й без флори кишківника, мікроорганізми виконують для хазяїна низку корисних функцій, наприклад анаеробне травлення невикористаного матеріалу, що супроводжується синтезом таких молекул, як ферменти, білки, коротколанцюгові жирні кислоти (бутират), вітаміни (H, B9, B5, B2, B1, B6, B12, K), пептиди та амінокислоти, біосурфактанти, органічні кислоти, а також розчинення шляхом ферментації складних нерозчинних вуглеводів — харчових волокон (клітковина).

Крім того, мікрофлора забезпечує тренування імунної системи, запобігає зростанню шкідливих видів, полегшує симптоми діареї і закрепів, запальних захворювань кишківника, виразок, алергій, непереносності лактози, дитячих колік. Проте, флора кишківника не завжди винятково корисна, вважається, що деякі мікроорганізми в певних випадках можуть спричиняти хвороби.

В нормі надмірному росту бактерій у тонкій кишці перешкоджають:

  • нормальна секреція соляної кислоти (запобігає розмноженню бактерій у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту);
  • плеоцекальний клапан (запобігає надходженню бактерій з товстої кишки в тонку);
  • нормальна пропульсивна моторика тонкої кишки (попереджує застій кишкового вмісту).

Біфідо- та лактобактерії мають виражену антагоністичну активність у відношенні патогенних бактерій, регулюють кількісний та якісний склад кишкової мікрофлори у нормі, затримують зростання та розмноження у ньому патогенних та умовно-патогенних мікробів.

Кишкові сапрофіти у порівнянні з патогенними бактеріями, містять велику кількість ферментів, розмножуються більш активно, тому легше утилізують поживні речовини та кисень. Вони виробляють різноманітні бактерицидні та бактеріостатичні речовини, у тому числі антибіотикоподібні.

Вплив на розвиток чи профілактику хвороб Редагувати

Наукова стаття 2022 року, опублікована в European Journal of Clinical Nutrition, узагальнила значну роль мікробіоти кишківника в розвитку хронічних захворювань, включаючи запальні аутоімунні розлади, запальні розлади травної системи, серцево-судинні та метаболічні захворювання, а також запропонувала різні методики модуляції кишкової мікробіоти для лікування і профілактики цих хронічних захворювань. Стає все більш очевидним, що бактеріальні метаболіти, принаймні частково, є ключовими агентами, залученими до ролі кишкової мікробіоти на здоров’я людини, і серед таких метаболітів коротколанцюгові жирні кислоти є найважливішим. Бактерії, що продукують бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, пов’язані з меншим ризиком запальних аутоімунних і кардіометаболічних захворювань, а також синдрому подразненого кишківника. Можлива низка терапевтичних стратегій для впливу на кишкову мікробіоту, але зміни в харчуванні є найбільш очевидним, неінвазивним і негайним способом зміни складу та функції кишкової мікробіоти.

Харчові волокна та ненасичені жири, окремо або у складі здорової дієти, такої як середземноморська дієта, призводять до більшої відносної кількості бактерій, що продукують бутират, а ці бактерії та бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, що утворюються, у свою чергу, призводять до покращення результатів для здоров’я. Споживання різноманітних типів харчових волокон призводить до процвітання різних видів бактерій, які, в свою чергу, продукують широкий спектр корисних коротколанцюгових жирних кислот. Можливість розробки дієтичних втручань, спрямованих конкретно на збільшення певних бактеріальних метаболітів для покращення кардіометаболічних і запальних процесів в контексті здоров’я, здається, цілком досяжна протягом наступних 15 років.

Мікроорганізми Редагувати

Види бактерій у кишківнику:

У шлунку в нормі внаслідок кислого середовища кількість мікробів незначна (лактобацили, стрептококи, сарцини). Дванадцятипала кишка та проксимальний відділ тонкої кишки в здорових людей стерильні внаслідок наявності в них агресивних травних ферментів. У дистальній частині тонкої кишки у 1 мл вмісту нараховується 107−108 мікробів, у рівній кількості аеробів та анаеробів. У 1 мл вмісту дистального відділу товстої кишки знаходиться 109−1012 мікробів близько 400 видів. Найбільша щільність заселення мікрофлорою спостерігається у прямій кишці. Мікрофлора калу є фактично флорою дистального відділу товстої кишки.

У нормі понад 95% мікрофлори калу складають анаероби: біфідобактерії та бактероїди. Аеробна флора представлена (за частотою виділення та кількості) кишковою паличкою, лактобацилами, ентерококом. Рідше у незначній кількості виявляють стафілококи, стрептококи, клебсієли, протеї, клостридії, дріжджоподібні гриби.

Усі мікроорганізми, що у нормі заселюють товсту кишку, ділять на три групи:

  1. основну (біфідобактерії та бактероїди),
  2. супутню (молочнокислі бактерії та штами кишкової палички, ентерококи)
  3. остаточну (стафілококи, гриби, протеї).

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Книги Редагувати

Журнали Редагувати

Статті Редагувати

Відео Редагувати

Виноски Редагувати

  1. ↑ Whitney N.E., Rolfes Sh.R. (2012). Understanding Nutrition (вид. 13th). Cengage Learning. с. 82—83. ISBN 978-1133587521. 
  2. Björkstén B, Sepp E, Julge K, Voor T, and Mikelsaar M. 2001. Allergy development and the intestinal microflora during the first year of life. Journal of Allergy and Clinical Immunology, Volume 108, Issue 4, Pages 516–520. Abstract available.
  3. ↑ Guarner F and Malagelada JR. 2003b. Gut flora in health and disease. The Lancet, Volume 361, Issue 9356, 8 February 2003, Pages 512–519. Abstract available
  4. ↑ Sears CL. 2005. A dynamic partnership: Celebrating our gut flora. Anaerobe, Volume 11, Issue 5, Pages 247–251.
  5. ↑ Steinhoff U. 2005. Who controls the crowd? New findings and old questions about the intestinal microflora. Immunology Letters, Volume 99, Issue 1, 15 June, Pages 12-16.
  6. ↑ University of Glasgow. 2005. Available through web archive. Accessed December 26, 2006
  7. ↑ Guarner F and Malagelada JR. 2003. Gut flora in health and disease. The Lancet, Volume 361, Issue 9356, 8 February 2003, Pages 512–519. PMID 12583961. Accessed September 15, 2007
  8. Gibson RG. 2004. Fibre and effects on probiotics (the prebiotic concept). Clinical Nutrition Supplements, Volume 1, Issue 2, Pages 25-31.
  9. Beaugerie L and Petit JC. 2004. Antibiotic-associated diarrhoea. Best Practice & Research Clinical Gastroenterology, Volume 18, Issue 2, Pages 337–352
  10. PLoS Biol. 2016 Aug; 14(8): e1002533. Published online 2016 Aug 19. doi: 10.1371/journal.pbio.1002533
  11. Portincasa, Piero; Bonfrate, Leonilde; Vacca, Mirco; De Angelis, Maria; Farella, Ilaria; Lanza, Elisa; Khalil, Mohamad; Wang, David Q.-H. та ін. (2022-01). Gut Microbiota and Short Chain Fatty Acids: Implications in Glucose Homeostasis. International Journal of Molecular Sciences (англ.) 23 (3). с. 1105. ISSN 1422-0067. PMC PMC8835596. PMID 35163038. doi:10.3390/ijms23031105. Процитовано 6 червня 2023. 
  12. O'Hara A, Shanahan F (2006). The gut flora as a forgotten organ. EMBO Rep 7 (7): 688 — 93. PMID 16819463. 
  13. Zoetendal E, Vaughan E, de Vos W (2006). A microbial world within us. Mol Microbiol 59 (6): 1639 — 50. PMID 16553872. 
  14. Rowland, Ian; Gibson, Glenn; Heinken, Almut; Scott, Karen; Swann, Jonathan; Thiele, Ines; Tuohy, Kieran (1 лютого 2018). Gut microbiota functions: metabolism of nutrients and other food components. European Journal of Nutrition (англ.) 57 (1). с. 1–24. ISSN 1436-6215. PMC PMC5847071. PMID 28393285. doi:10.1007/s00394-017-1445-8. Процитовано 6 червня 2023. 
  15. Metabolomics identifies the intestinal geography of microbial metabolite production. Nature Metabolism (англ.). 5 червня 2023. с. 1–2. ISSN 2522-5812. doi:10.1038/s42255-023-00805-y. Процитовано 6 червня 2023. 
  16. ↑ Vijay, Amrita; Valdes, Ana M. (2022-04). Role of the gut microbiome in chronic diseases: a narrative review. European Journal of Clinical Nutrition (англ.) 76 (4). с. 489–501. ISSN 1476-5640. PMC PMC8477631. PMID 34584224. doi:10.1038/s41430-021-00991-6. Процитовано 1 липня 2023. 
  17. Bai, Xiaowu; Huang, Ziyu; Duraj-Thatte, Anna M.; Ebert, Matthias P.; Zhang, Fen; Burgermeister, Elke; Liu, Xue; Scott, Benjamin M. та ін. (16 червня 2023). Engineering the gut microbiome. Nature Reviews Bioengineering (англ.). с. 1–15. ISSN 2731-6092. doi:10.1038/s44222-023-00072-2. Процитовано 3 липня 2023. 

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з мікробіології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na Mikrobiota kishkivnika Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci Vikipediya Perejmenuvannya statej Flora mikrobiota kishkivnika ekosistema mikroorganizmiv sho zhivut u travnij sistemi ta vikonuyut ryad korisnih funkcij dlya svoyih hazyayiv chastina normalnoyi flori Kilkist i riznomanitnist mikroorganizmiv u riznih viddilah travnogo traktu zalezhit vid bagatoh faktoriv zokrema pH aktivnosti peristaltiki a takozh diyeti ta vzayemodiyi z inshimi mikroorganizmami Tak u shlunku u zv yazku z visokoyu kislotnistyu i shvidkoyu peristaltikoyu flori majzhe nemaye todi yak povilni ruhi ta nejtralne pH tovstogo kishkivnika i nizhnih viddiliv tonkogo spriyayut intensivnomu rozmnozhennyu riznomanitnih mikroorganizmiv 1 Escherichia coli odin z vidiv bakterij prisutnih v lyudskomu kishkivnikuKilkist mikrobiv u kishkivniku lyudini syagaye blizko 1014 tobto priblizno u desyat raziv perevishuye kilkist vlasnih klitin organizmu 2 3 4 5 6 Bilshu chastinu kishkovoyi flori stanovlyat bakteriyi 6 z nih takozh na 60 suhoyi masi skladayutsya fekaliyi 7 Ci bakteriyi za najposhirenishimi ocinkami nalezhat do 500 riznih vidiv 8 5 ale proponuyutsya inshi cifri vid 300 7 do 1000 4 Prote jmovirno sho 99 vsiyeyi mikroflori pripadaye na 30 40 vidiv 9 Do flori kishkivnika takozh vhodyat drizhdzhi Za ocinkami na 2016 rik kilkist bakterij v organizmi lyudini faktichno togo zh poryadku sho i kilkist lyudskih klitin a masa vsiyeyi mikroflori kishkivnika lyudini skladaye priblizno 200 gramiv 10 Na sklad i vidovu riznomanitnist kishkovoyi flori krim inshih faktoriv vplivaye diyeta Napriklad jogurti ta inshi kislomolochni produkti mistyat bakteriyi rodu Lactobacillus sho vvazhayutsya probiotikami oskilki voni pozitivno vplivayut na zdorov ya travnoyi sistemi j organizmu v cilomu Inshi komponenti yizhi taki yak harchovi volokna i skladni bilki vidnosyat do prebiotikiv tomu sho voni spriyayut rostu i rozmnozhennyu bakterij Ci spoluki ne peretravlyuyutsya organizmom lyudini ta sluguyut yizheyu dlya mikroflori nizhnih viddiliv travnogo traktu 1 Zmist 1 Znachennya dlya organizmu 1 1 Vpliv na rozvitok chi profilaktiku hvorob 2 Mikroorganizmi 3 Div takozh 4 Literatura 4 1 Knigi 4 2 Zhurnali 4 3 Statti 4 4 Video 5 Vinoski 6 PosilannyaZnachennya dlya organizmu RedaguvatiDoslidzhennya svidchat sho stosunki mizh kishkivnikom i floroyu ne ye prosto komensalizmom tobto neshkidlivim spivisnuvannyam ale skorishe formoyu mutualizmu vzayemovigidnimi vidnosinami 4 Hocha lyudi mozhut vizhiti j bez flori kishkivnika 5 mikroorganizmi vikonuyut dlya hazyayina nizku korisnih funkcij napriklad anaerobne travlennya nevikoristanogo materialu sho suprovodzhuyetsya sintezom takih molekul yak fermenti bilki korotkolancyugovi zhirni kisloti butirat 11 vitamini H B9 B5 B2 B1 B6 B12 K peptidi ta aminokisloti biosurfaktanti organichni kisloti a takozh rozchinennya shlyahom fermentaciyi skladnih nerozchinnih vuglevodiv 12 13 harchovih volokon klitkovina 14 15 Krim togo mikroflora zabezpechuye trenuvannya imunnoyi sistemi zapobigaye zrostannyu shkidlivih vidiv polegshuye simptomi diareyi i zakrepiv zapalnih zahvoryuvan kishkivnika virazok alergij neperenosnosti laktozi dityachih kolik 3 1 Prote flora kishkivnika ne zavzhdi vinyatkovo korisna vvazhayetsya sho deyaki mikroorganizmi v pevnih vipadkah mozhut sprichinyati hvorobi V normi nadmirnomu rostu bakterij u tonkij kishci pereshkodzhayut normalna sekreciya solyanoyi kisloti zapobigaye rozmnozhennyu bakterij u verhnih viddilah shlunkovo kishkovogo traktu pleocekalnij klapan zapobigaye nadhodzhennyu bakterij z tovstoyi kishki v tonku normalna propulsivna motorika tonkoyi kishki poperedzhuye zastij kishkovogo vmistu Bifido ta laktobakteriyi mayut virazhenu antagonistichnu aktivnist u vidnoshenni patogennih bakterij regulyuyut kilkisnij ta yakisnij sklad kishkovoyi mikroflori u normi zatrimuyut zrostannya ta rozmnozhennya u nomu patogennih ta umovno patogennih mikrobiv Kishkovi saprofiti u porivnyanni z patogennimi bakteriyami mistyat veliku kilkist fermentiv rozmnozhuyutsya bilsh aktivno tomu legshe utilizuyut pozhivni rechovini ta kisen Voni viroblyayut riznomanitni baktericidni ta bakteriostatichni rechovini u tomu chisli antibiotikopodibni Vpliv na rozvitok chi profilaktiku hvorob Redaguvati Naukova stattya 2022 roku opublikovana v European Journal of Clinical Nutrition uzagalnila znachnu rol mikrobioti kishkivnika v rozvitku hronichnih zahvoryuvan vklyuchayuchi zapalni autoimunni rozladi zapalni rozladi travnoyi sistemi sercevo sudinni ta metabolichni zahvoryuvannya a takozh zaproponuvala rizni metodiki modulyaciyi kishkovoyi mikrobioti dlya likuvannya i profilaktiki cih hronichnih zahvoryuvan 16 Staye vse bilsh ochevidnim sho bakterialni metaboliti prinajmni chastkovo ye klyuchovimi agentami zaluchenimi do roli kishkovoyi mikrobioti na zdorov ya lyudini i sered takih metabolitiv korotkolancyugovi zhirni kisloti ye najvazhlivishim Bakteriyi sho produkuyut butirat ta inshi korotkolancyugovi zhirni kisloti pov yazani z menshim rizikom zapalnih autoimunnih i kardiometabolichnih zahvoryuvan a takozh sindromu podraznenogo kishkivnika Mozhliva nizka terapevtichnih strategij dlya vplivu na kishkovu mikrobiotu ale zmini v harchuvanni ye najbilsh ochevidnim neinvazivnim i negajnim sposobom zmini skladu ta funkciyi kishkovoyi mikrobioti 16 Harchovi volokna ta nenasicheni zhiri okremo abo u skladi zdorovoyi diyeti takoyi yak seredzemnomorska diyeta prizvodyat do bilshoyi vidnosnoyi kilkosti bakterij sho produkuyut butirat a ci bakteriyi ta butirat ta inshi korotkolancyugovi zhirni kisloti sho utvoryuyutsya u svoyu chergu prizvodyat do pokrashennya rezultativ dlya zdorov ya Spozhivannya riznomanitnih tipiv harchovih volokon prizvodit do procvitannya riznih vidiv bakterij yaki v svoyu chergu produkuyut shirokij spektr korisnih korotkolancyugovih zhirnih kislot Mozhlivist rozrobki diyetichnih vtruchan spryamovanih konkretno na zbilshennya pevnih bakterialnih metabolitiv dlya pokrashennya kardiometabolichnih i zapalnih procesiv v konteksti zdorov ya zdayetsya cilkom dosyazhna protyagom nastupnih 15 rokiv 16 17 Mikroorganizmi RedaguvatiVidi bakterij u kishkivniku Anaerobi Bakteroyidi Bifidobakteriyi Enterokoki Klostiridiyi Eubakteriyi Aerobi Enterobakteriyi Streptokoki Stafilokoki Laktobakteriyi GribiU shlunku v normi vnaslidok kislogo seredovisha kilkist mikrobiv neznachna laktobacili streptokoki sarcini Dvanadcyatipala kishka ta proksimalnij viddil tonkoyi kishki v zdorovih lyudej sterilni vnaslidok nayavnosti v nih agresivnih travnih fermentiv U distalnij chastini tonkoyi kishki u 1 ml vmistu narahovuyetsya 107 108 mikrobiv u rivnij kilkosti aerobiv ta anaerobiv U 1 ml vmistu distalnogo viddilu tovstoyi kishki znahoditsya 109 1012 mikrobiv blizko 400 vidiv Najbilsha shilnist zaselennya mikrofloroyu sposterigayetsya u pryamij kishci Mikroflora kalu ye faktichno floroyu distalnogo viddilu tovstoyi kishki U normi ponad 95 mikroflori kalu skladayut anaerobi bifidobakteriyi ta bakteroyidi Aerobna flora predstavlena za chastotoyu vidilennya ta kilkosti kishkovoyu palichkoyu laktobacilami enterokokom Ridshe u neznachnij kilkosti viyavlyayut stafilokoki streptokoki klebsiyeli proteyi klostridiyi drizhdzhopodibni gribi Usi mikroorganizmi sho u normi zaselyuyut tovstu kishku dilyat na tri grupi osnovnu bifidobakteriyi ta bakteroyidi suputnyu molochnokisli bakteriyi ta shtami kishkovoyi palichki enterokoki ostatochnu stafilokoki gribi proteyi Div takozh RedaguvatiMikrobiom Mikroflora Disbakterioz Bakteriyi ta zdorov ya lyudini Racionalne harchuvannya NutriciologiyaLiteratura RedaguvatiKnigi Redaguvati Follow your gut the enormous impact of tiny microbes Knight Rob 2015 Simon amp Schuster ISBN 978 1 4423 7588 8 Rising stars in Microbiome in Health and Disease 2022 vidkritij dostup pdf epub Ping Li ta in 2022 Frontiers in Cellular and Infection Microbiology ISBN 978 2 8325 2395 7 The Role of Dietary Interventions in The Regulation of Host Microbe Interactions Volume II vidkritij dostup pdf epub Zongxin Ling ta in 2022 Frontiers in Cellular and Infection Microbiology ISBN 978 2 83250 866 4 The Role of Dietary Interventions in The Regulation of Host Microbe Interactions vidkritij dostup pdf epub Zongxin Ling ta in 2020 2021 Frontiers in Cellular and Infection Microbiology ISBN 978 2 88974 581 4 The Microbial Modulation of Autoimmune Processes and Proinflammatory Pathways vidkritij dostup pdf epub Elias Adel Rahal ta in 2022 Frontiers in Cellular and Infection Microbiology ISBN 978 2 88976 932 2 Zhurnali Redaguvati Nature Reviews Microbiology Microbiome Gut Microbes Bioscience of Microbiota Food and HealthStatti Redaguvati Vijay Amrita Valdes Ana M 2022 Role of the gut microbiome in chronic diseases a narrative review European Journal of Clinical Nutrition angl 76 4 doi 10 1038 s41430 021 00991 6 Video Redaguvati Yak nashi mikrobi roblyat nas timi kim mi ye Rob Najt TED 2014 ukr subtitri Yak yizha yaku vi yiste vplivaye na vash kishkivnik Shilpa Ravella TED 2017 Yak kishkovi mikrobi z yakimi vi narodilisya vplivayut na vashe zdorov ya protyagom usogo zhittya Henna Mariya Uusitupa TED 2020 Dr Justin Sonnenburg How to Build Maintain amp Repair Gut Health Huberman Lab Podcast 62 2022 Vinoski Redaguvati a b v Whitney N E Rolfes Sh R 2012 Understanding Nutrition vid 13th Cengage Learning s 82 83 ISBN 978 1133587521 Bjorksten B Sepp E Julge K Voor T and Mikelsaar M 2001 Allergy development and the intestinal microflora during the first year of life Journal of Allergy and Clinical Immunology Volume 108 Issue 4 Pages 516 520 Abstract available a b Guarner F and Malagelada JR 2003b Gut flora in health and disease The Lancet Volume 361 Issue 9356 8 February 2003 Pages 512 519 Abstract available a b v Sears CL 2005 A dynamic partnership Celebrating our gut flora Anaerobe Volume 11 Issue 5 Pages 247 251 a b v Steinhoff U 2005 Who controls the crowd New findings and old questions about the intestinal microflora Immunology Letters Volume 99 Issue 1 15 June Pages 12 16 a b University of Glasgow 2005 The normal gut flora Available through web archive Accessed December 26 2006 a b Guarner F and Malagelada JR 2003 Gut flora in health and disease The Lancet Volume 361 Issue 9356 8 February 2003 Pages 512 519 PMID 12583961 Accessed September 15 2007 Gibson RG 2004 Fibre and effects on probiotics the prebiotic concept Clinical Nutrition Supplements Volume 1 Issue 2 Pages 25 31 Beaugerie L and Petit JC 2004 Antibiotic associated diarrhoea Best Practice amp Research Clinical Gastroenterology Volume 18 Issue 2 Pages 337 352 PLoS Biol 2016 Aug 14 8 e1002533 Published online 2016 Aug 19 doi 10 1371 journal pbio 1002533 Portincasa Piero Bonfrate Leonilde Vacca Mirco De Angelis Maria Farella Ilaria Lanza Elisa Khalil Mohamad Wang David Q H ta in 2022 01 Gut Microbiota and Short Chain Fatty Acids Implications in Glucose Homeostasis International Journal of Molecular Sciences angl 23 3 s 1105 ISSN 1422 0067 PMC PMC8835596 PMID 35163038 doi 10 3390 ijms23031105 Procitovano 6 chervnya 2023 rekomenduyetsya displayauthors dovidka O Hara A Shanahan F 2006 The gut flora as a forgotten organ EMBO Rep 7 7 688 93 PMID 16819463 Zoetendal E Vaughan E de Vos W 2006 A microbial world within us Mol Microbiol 59 6 1639 50 PMID 16553872 Rowland Ian Gibson Glenn Heinken Almut Scott Karen Swann Jonathan Thiele Ines Tuohy Kieran 1 lyutogo 2018 Gut microbiota functions metabolism of nutrients and other food components European Journal of Nutrition angl 57 1 s 1 24 ISSN 1436 6215 PMC PMC5847071 PMID 28393285 doi 10 1007 s00394 017 1445 8 Procitovano 6 chervnya 2023 Metabolomics identifies the intestinal geography of microbial metabolite production Nature Metabolism angl 5 chervnya 2023 s 1 2 ISSN 2522 5812 doi 10 1038 s42255 023 00805 y Procitovano 6 chervnya 2023 a b v Vijay Amrita Valdes Ana M 2022 04 Role of the gut microbiome in chronic diseases a narrative review European Journal of Clinical Nutrition angl 76 4 s 489 501 ISSN 1476 5640 PMC PMC8477631 PMID 34584224 doi 10 1038 s41430 021 00991 6 Procitovano 1 lipnya 2023 Bai Xiaowu Huang Ziyu Duraj Thatte Anna M Ebert Matthias P Zhang Fen Burgermeister Elke Liu Xue Scott Benjamin M ta in 16 chervnya 2023 Engineering the gut microbiome Nature Reviews Bioengineering angl s 1 15 ISSN 2731 6092 doi 10 1038 s44222 023 00072 2 Procitovano 3 lipnya 2023 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Posilannya RedaguvatiKIShKOVA FLORA Farmacevtichna enciklopediya The Microbiome And Drug Delivery Cross Species Communication In Health And Disease bezkoshtovnij kurs vid MIT nbsp Ce nezavershena stattya z mikrobiologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Flora kishechnika amp oldid 39845962