www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ушомир Ушо мир давня назва Ушеськ 1 село в Україні в Коростенському районі Житомирської області Населення становить 1323

Ушомир

Ушо́мир (давня назва Ушеськ) — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 1323 осіб.

село Ушомир
При в'їзді до села
При в'їзді до села
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Ушомирська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18060230010051014
Облікова картка Ушомир 
Основні дані
Засноване 1150
Перша згадка 1150 (873 роки)
Населення 1323
Площа 2,979 км²
Густота населення 444,11 осіб/км²
Поштовий індекс 11571
Телефонний код +380 4142
Географічні дані
Географічні координати 50°51′38″ пн. ш. 28°28′03″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		187 м
Водойми р. Уж
Відстань до
районного центру 		20 км
Найближча залізнична станція Ушомир
Місцева влада
Адреса ради 11571, с. Ушомир, вул. Березюка, 17
Карта
Ушомир
Ушомир
Мапа

 Ушомир у Вікісховищі

Розташовується на берегах річки Уж, притоки Прип'яті, за 20 кілометрів від Коростеня, 165 км від Києва. Станція Південно-Західної залізниці.

Назва Редагувати

Назва походить від назви річки Уж (в давнину Уша). До перших сторіч н. е. на берегах Прип'яті і південніше поряд зі слов'янами жили балтійські племена. Слов'яни рушили на північ і балтійське населення або відступило на північний захід, або було поступово асимільоване. Власні балтійські назви дожили до нашого часу. Уш, Уша, Ус, Уса — дуже поширені назви річок у басейні Прип'яті, особливо з лівого берега, де зустрічається багато балтійських назв. Уосіс — це литовська назва ясеня, вона і принесла ім'я річці.

Історія Редагувати

У літописах поселення згадується 1150 і 1151 роках під іменем Ушска або Ушеска.

Ушомир на мапі Боплана, 1648 рік

Перші письмові згадки про поселення з назвою Ушомир відносяться до середини XVII століття. Ушомир позначений на мапі Боплана 1648 року. В 1683—1684 роках козаки Семена Палія й Захара Іскри зайняли маєток Ф. Немирича (див. Немиричі) і стояли там протягом майже 16 років.

У XVIII столітті в містечку існували православна церква, костел, синагога, два шкіряні й один пивоварний заводи, каменоломні, залізний рудник, дві винокурні, водяний млин. Налічувався 50 дворів з населенням 530 людей.

У 1811 році Ушомир належав кармелітському монастирю, про що є запис у Ревізській відомості (сказці).

У центрі містечка жили євреї, які займалися ковальським і гончарним ремеслами й торгівлею, були майстрами. Українські селяни жили на околицях і займалися тваринництвом й землеробством. На заводах і розробках використовувалася праця українських кріпаків, а також вільних українців і євреїв.

Виникали й нові підприємства. З 1870 по 1890 роки тут почали діяти три смоляні, броварні, скляний і цегельний завод, гончарний цех.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Ушомирської волості Житомирського повіту Київської губернії, мешкало 480 осіб, налічувалось 50 дворових господарств, існували православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, аптека, 4 постоялих двори, 32 лавки, водяний млин.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2381 особи (1144 чоловічої статі та 1237 — жіночої), з яких 597 — православної віри, 1754 — юдейської.

1880-х роках почала діяти аптека. Аптекар призначав і продавав ліки. В 1898 році почалося будівництво волосної лікарні на 10 ліжок і амбулаторії (відкрита 1902 року). У лікарні працював один лікар і один фельдшер.

У 1906 році містечко Ушомирської волості Житомирського повіту Волинської губернії с поштовою адресою м.Іскорость. Чисельність дворів 326. Село мало 1 зупинку (стан) на тракті, 1 мирового посередника, 5 мирових судей, 5 судових слідчих. Чисельність жителів 2282. Відстань до Житомира 75 верст.

В 1915 році при створенні ділянки Коростень-Житомир за 5 кілометрів від села Ушомир була побудована залізнична станція Ушомир.

На початку січня 1918 року в Ушомирі оголосили радянську владу. Однак до липня 1920 року територія району періодично перебувала в руках німецьких військ, УНР, військ Польщі (див. Польсько-радянська війна 1920). З 11 по 21 березня, а потім 3 квітня війська УНР влаштовували в Ушомирі єврейські погроми. Можливо що погром 3 квітня був влаштований військами Будьоного, без його дозволу.

19 червня 1920 року війська Першої кінної армії Будьоного остаточно зайняли Ушомир. Містечко ввійшло в утворений Коростенський район у 1926 році. Не обминули Ушомир колективізація і Голодомор в Україні 1932—1933 років.

В серпні 1941 року Ушомир був захоплений німецькими військами. В тому ж році Перша піхотна бригада Ваффен-СС вбила майже все єврейське чоловіче населення містечка. 29 грудня 1943 року війська Першого Українського фронту заволоділи містечком.

28 липня 2016 року була створена Ушомирська сільська об’єднана територіальна громада.

Релігійні пам'ятки Редагувати

Православна церква св. ап. Петра і Павла Редагувати

Православна церква Св. Петра і Павла, дерев'яна, з дзвіницею, побудована в 1775 році коштом поміщиці Дубравської. Села приходу: Гута Мошківка, Пугачівка, Сантарка, Холосна, Красногорка. В Державному архіві Житомирської області зберігаються метричні книги церкви за період 1797-1919 роки.

Костел Воздвиження Святого Хреста Редагувати

Костел в Ушомирі було побудовано у 1767 р. коштом шляхетської родини Дубровських. Ушомирський костел отримав значні пожертви від шляхтичів Дубровських і Богушів.. Остаточно структура римо-католицької церкви на півночі Житомирщини сформувалася у 1777 р., з офіційним створенням Овруцького деканату . Деканат входив до складу Луцько-Житомирської дієцезії та охоплював Овруцький і частину Житомирського повітів Волинської губернії. Він складався з шести парафій (плебаній) з центрами в Овручі, Веледниках, Олевську, Народичах, Ушомирі з філією в Ягоденці, Топорищі. Парафія ушомирського костелу Воздвиження Святого Хреста охоплювала 115 населених пунктів. Костел проіснував до 1940-х років. В Державному архіві Житомирської області зберігається частина метричних книг ушомирського костелу за період 1830-1916.

Ушомирська школа-інтернат Редагувати

В Ушомирському парку на базі панського маєтку в травні 1932 р. було організовано дитячий будинок для дітей-сиріт. З 1936 по 1939 рік директором був Михайло Якович Бень.

У роки німецько-радянської війни дітей було евакуйовано і лише в 1945 році дитячий будинок відновив свою роботу, його мешканці повернулись в Ушомир.

У повоєнні роки тут проживало 150 вихованців, батьки яких загинули у роки війни або були репресовані. Педагогічний колектив дитячого будинку складався з 11 чоловік, з ник четверо — з вищою освітою. Директором дитячого будинку у 1949 році був Іван Петрович Ружейников, а пізніше дитячий будинок очолював Сергій Іванович Коньков.

На території дитячого будинку знаходились спальний корпус, робочі кімнати, їдальня, медпункт, лазня, майстерня, швейна кімната і підсобне господарство.

З 15 серпня 1961 року дитячий будинок було реорганізовано у санаторну школу-інтернат, яку очолював Семен Михайлович Ковлер.

На цей час було збудовано трьохповерховий спальний корпус, нове приміщення їдальні, пральню і господарські прибудови. В школі навчалися і оздоровлювались діти з усіх куточків Житомирської області.

У 1988 році збудовано нове приміщення школи-інтернату. У зв'язку з наслідками аварії на ЧАЕС з 1989 року санаторну школу реорганізовано в Ушомирську загальноосвітню школу інтернат I—II ступенів. За цей час проведено капітальний ремонт їдальні, спального корпусу, реконструйовано котельню та тепломережу. Значно поліпшилась матеріально-технічна база: закуплено нові меблі, відкрито комп'ютерний клас, переоформлено шкільні кабінети та спальні кімнати.

Очолював заклад з 1981 по 2011 роки відмінник освіти України, депутат сільської ради, досвідчений педагог, вчитель фізики Петро Михайлович Сенюк.

В школі-інтернаті станом на 2011 р. проживають, навчаються і виховуються 185 учнів з північних районів Житомирської області, з них 15 дітей-сиріт, 164 учні, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Процес навчання забезпечують 42 кваліфікованих спеціалісти, серед них три педагоги мають звання «вчитель-методист» та «вихователь-методист», «старший вчитель» — 3 чоловіки; відмінник освіти України — 4; спеціаліст вищої категорії — 8; I категорії — 21; II категорії — 4; спеціалістів — 9.

З 1 вересня 2011 р. очолює школу-інтернат вчитель математики Світлана Володимирівна Павленко.

Ушомирський парк Редагувати

Ушомирський парк є парком-пам'яткою архітектури садово-паркового мистецтва місцевого значення площею близько 13 га.

Ушомирський зоопарк Редагувати

В селі є зоопарк, який є відкритий для відвідувачів. Мешканці зоопарку — переважно ручні тварини (серед яких олені, дикий кабан, коні, різноманітні птахи).

Відомі люди Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Інститут історії України НАН України
  2. Назви річок поліських[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Архів:ДАЖО/118/14/24 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (рос). 1811. с. 671. Процитовано 7 січня 2022. 
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-26)
  6. Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир: Волынская губернская типография. — 1906. — 222 с. (рос.)
  7. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 липня 2009. 
  8. . Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 16 липня 2009. 
  9. Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т.ІІ. Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский. — Почаев, 1889. — C. 99. (рос.)
  10. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг: Православ'я (укр). том 2. Житомир: видавництво «Волинь». 2010. с. 604. ISBN 978-966-690-132-6. 
  11. Wołyniak. Część I/Wołyniak // Z przeszłości Karmelitów na Litwie i Rusi. — Kraków, 1918. — С. 441.
  12. Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: Druk «Wieku», 1886. — Т. T. VII. — С. 779.
  13. Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: Druk «Wieku», 1886. — Т. T. VII. — С. 781.
  14. Антон Сичевський. ДУХОВНО-СИМВОЛІЧНИЙ ПРОСТІР РИМОКАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ПІВНІЧНОЇ ЖИТОМИРЩИНИ У XVII–ХІХ ст.. — 2016. — С. 315.
  15. Кипнис Левин // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ушомир
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Usho mir davnya nazva Ushesk 1 selo v Ukrayini v Korostenskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 1323 osib selo UshomirPri v yizdi do selaPri v yizdi do selaKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Korostenskij rajonGromada Ushomirska silska gromadaKod KATOTTG UA18060230010051014Oblikova kartka Ushomir Osnovni daniZasnovane 1150Persha zgadka 1150 873 roki Naselennya 1323Plosha 2 979 km Gustota naselennya 444 11 osib km Poshtovij indeks 11571Telefonnij kod 380 4142Geografichni daniGeografichni koordinati 50 51 38 pn sh 28 28 03 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 187 mVodojmi r UzhVidstan dorajonnogo centru 20 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya UshomirMisceva vladaAdresa radi 11571 s Ushomir vul Berezyuka 17KartaUshomirUshomirMapa Ushomir u VikishovishiRoztashovuyetsya na beregah richki Uzh pritoki Prip yati za 20 kilometriv vid Korostenya 165 km vid Kiyeva Stanciya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Religijni pam yatki 3 1 Pravoslavna cerkva sv ap Petra i Pavla 3 2 Kostel Vozdvizhennya Svyatogo Hresta 4 Ushomirska shkola internat 5 Ushomirskij park 6 Ushomirskij zoopark 7 Vidomi lyudi 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaNazva RedaguvatiNazva pohodit vid nazvi richki Uzh v davninu Usha Do pershih storich n e na beregah Prip yati i pivdennishe poryad zi slov yanami zhili baltijski plemena Slov yani rushili na pivnich i baltijske naselennya abo vidstupilo na pivnichnij zahid abo bulo postupovo asimilovane Vlasni baltijski nazvi dozhili do nashogo chasu Ush Usha Us Usa duzhe poshireni nazvi richok u basejni Prip yati osoblivo z livogo berega de zustrichayetsya bagato baltijskih nazv Uosis ce litovska nazva yasenya vona i prinesla im ya richci 2 Istoriya RedaguvatiU litopisah poselennya zgaduyetsya 1150 i 1151 rokah pid imenem Ushska abo Usheska nbsp Ushomir na mapi Boplana 1648 rikPershi pismovi zgadki pro poselennya z nazvoyu Ushomir vidnosyatsya do seredini XVII stolittya Ushomir poznachenij na mapi Boplana 1648 roku V 1683 1684 rokah kozaki Semena Paliya j Zahara Iskri zajnyali mayetok F Nemiricha div Nemirichi i stoyali tam protyagom majzhe 16 rokiv U XVIII stolitti v mistechku isnuvali pravoslavna cerkva kostel sinagoga dva shkiryani j odin pivovarnij zavodi kamenolomni zaliznij rudnik dvi vinokurni vodyanij mlin Nalichuvavsya 50 dvoriv z naselennyam 530 lyudej U 1811 roci Ushomir nalezhav karmelitskomu monastiryu pro sho ye zapis u Revizskij vidomosti skazci 3 U centri mistechka zhili yevreyi yaki zajmalisya kovalskim i goncharnim remeslami j torgivleyu buli majstrami Ukrayinski selyani zhili na okolicyah i zajmalisya tvarinnictvom j zemlerobstvom Na zavodah i rozrobkah vikoristovuvalasya pracya ukrayinskih kripakiv a takozh vilnih ukrayinciv i yevreyiv Vinikali j novi pidpriyemstva Z 1870 po 1890 roki tut pochali diyati tri smolyani brovarni sklyanij i cegelnij zavod goncharnij ceh Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu mistechku centri Ushomirskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 480 osib nalichuvalos 50 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva sinagoga yevrejskij molitovnij budinok shkola apteka 4 postoyalih dvori 32 lavki vodyanij mlin 4 Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 2381 osobi 1144 cholovichoyi stati ta 1237 zhinochoyi z yakih 597 pravoslavnoyi viri 1754 yudejskoyi 5 1880 h rokah pochala diyati apteka Aptekar priznachav i prodavav liki V 1898 roci pochalosya budivnictvo volosnoyi likarni na 10 lizhok i ambulatoriyi vidkrita 1902 roku U likarni pracyuvav odin likar i odin feldsher U 1906 roci mistechko Ushomirskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi s poshtovoyu adresoyu m Iskorost Chiselnist dvoriv 326 Selo malo 1 zupinku stan na trakti 1 mirovogo poserednika 5 mirovih sudej 5 sudovih slidchih Chiselnist zhiteliv 2282 Vidstan do Zhitomira 75 verst 6 V 1915 roci pri stvorenni dilyanki Korosten Zhitomir za 5 kilometriv vid sela Ushomir bula pobudovana zaliznichna stanciya Ushomir Na pochatku sichnya 1918 roku v Ushomiri ogolosili radyansku vladu Odnak do lipnya 1920 roku teritoriya rajonu periodichno perebuvala v rukah nimeckih vijsk UNR vijsk Polshi div Polsko radyanska vijna 1920 Z 11 po 21 bereznya a potim 3 kvitnya vijska UNR vlashtovuvali v Ushomiri yevrejski pogromi Mozhlivo sho pogrom 3 kvitnya buv vlashtovanij vijskami Budonogo bez jogo dozvolu 19 chervnya 1920 roku vijska Pershoyi kinnoyi armiyi Budonogo ostatochno zajnyali Ushomir Mistechko vvijshlo v utvorenij Korostenskij rajon u 1926 roci Ne obminuli Ushomir kolektivizaciya i Golodomor v Ukrayini 1932 1933 rokiv 7 V serpni 1941 roku Ushomir buv zahoplenij nimeckimi vijskami V tomu zh roci Persha pihotna brigada Vaffen SS vbila majzhe vse yevrejske choloviche naselennya mistechka 29 grudnya 1943 roku vijska Pershogo Ukrayinskogo frontu zavolodili mistechkom 8 28 lipnya 2016 roku bula stvorena Ushomirska silska ob yednana teritorialna gromada Religijni pam yatki RedaguvatiPravoslavna cerkva sv ap Petra i Pavla Redaguvati Pravoslavna cerkva Sv Petra i Pavla derev yana z dzviniceyu pobudovana v 1775 roci koshtom pomishici Dubravskoyi 9 Sela prihodu Guta Moshkivka Pugachivka Santarka Holosna Krasnogorka V Derzhavnomu arhivi Zhitomirskoyi oblasti zberigayutsya metrichni knigi cerkvi za period 1797 1919 roki 10 Kostel Vozdvizhennya Svyatogo Hresta Redaguvati Kostel v Ushomiri bulo pobudovano u 1767 r koshtom shlyahetskoyi rodini Dubrovskih Ushomirskij kostel otrimav znachni pozhertvi vid shlyahtichiv Dubrovskih i Bogushiv 11 Ostatochno struktura rimo katolickoyi cerkvi na pivnochi Zhitomirshini sformuvalasya u 1777 r z oficijnim stvorennyam Ovruckogo dekanatu 12 Dekanat vhodiv do skladu Lucko Zhitomirskoyi diyeceziyi ta ohoplyuvav Ovruckij i chastinu Zhitomirskogo povitiv Volinskoyi guberniyi Vin skladavsya z shesti parafij plebanij z centrami v Ovruchi Velednikah Olevsku Narodichah Ushomiri z filiyeyu v Yagodenci Toporishi 13 Parafiya ushomirskogo kostelu Vozdvizhennya Svyatogo Hresta ohoplyuvala 115 naselenih punktiv 14 Kostel proisnuvav do 1940 h rokiv V Derzhavnomu arhivi Zhitomirskoyi oblasti zberigayetsya chastina metrichnih knig ushomirskogo kostelu za period 1830 1916 Ushomirska shkola internat RedaguvatiV Ushomirskomu parku na bazi panskogo mayetku v travni 1932 r bulo organizovano dityachij budinok dlya ditej sirit Z 1936 po 1939 rik direktorom buv Mihajlo Yakovich Ben U roki nimecko radyanskoyi vijni ditej bulo evakujovano i lishe v 1945 roci dityachij budinok vidnoviv svoyu robotu jogo meshkanci povernulis v Ushomir U povoyenni roki tut prozhivalo 150 vihovanciv batki yakih zaginuli u roki vijni abo buli represovani Pedagogichnij kolektiv dityachogo budinku skladavsya z 11 cholovik z nik chetvero z vishoyu osvitoyu Direktorom dityachogo budinku u 1949 roci buv Ivan Petrovich Ruzhejnikov a piznishe dityachij budinok ocholyuvav Sergij Ivanovich Konkov Na teritoriyi dityachogo budinku znahodilis spalnij korpus robochi kimnati yidalnya medpunkt laznya majsternya shvejna kimnata i pidsobne gospodarstvo Z 15 serpnya 1961 roku dityachij budinok bulo reorganizovano u sanatornu shkolu internat yaku ocholyuvav Semen Mihajlovich Kovler Na cej chas bulo zbudovano trohpoverhovij spalnij korpus nove primishennya yidalni pralnyu i gospodarski pribudovi V shkoli navchalisya i ozdorovlyuvalis diti z usih kutochkiv Zhitomirskoyi oblasti U 1988 roci zbudovano nove primishennya shkoli internatu U zv yazku z naslidkami avariyi na ChAES z 1989 roku sanatornu shkolu reorganizovano v Ushomirsku zagalnoosvitnyu shkolu internat I II stupeniv Za cej chas provedeno kapitalnij remont yidalni spalnogo korpusu rekonstrujovano kotelnyu ta teplomerezhu Znachno polipshilas materialno tehnichna baza zakupleno novi mebli vidkrito komp yuternij klas pereoformleno shkilni kabineti ta spalni kimnati Ocholyuvav zaklad z 1981 po 2011 roki vidminnik osviti Ukrayini deputat silskoyi radi dosvidchenij pedagog vchitel fiziki Petro Mihajlovich Senyuk V shkoli internati stanom na 2011 r prozhivayut navchayutsya i vihovuyutsya 185 uchniv z pivnichnih rajoniv Zhitomirskoyi oblasti z nih 15 ditej sirit 164 uchni poterpilih vnaslidok avariyi na ChAES Proces navchannya zabezpechuyut 42 kvalifikovanih specialisti sered nih tri pedagogi mayut zvannya vchitel metodist ta vihovatel metodist starshij vchitel 3 choloviki vidminnik osviti Ukrayini 4 specialist vishoyi kategoriyi 8 I kategoriyi 21 II kategoriyi 4 specialistiv 9 Z 1 veresnya 2011 r ocholyuye shkolu internat vchitel matematiki Svitlana Volodimirivna Pavlenko nbsp Centralnij vhid nbsp Odin iz korpusiv shkoli internatu nbsp Kolishnya budivlya de zhila panska prisluga Nini tut meshkayut vihovateli zakladuUshomirskij park RedaguvatiDokladnishe Ushomirskij parkUshomirskij park ye parkom pam yatkoyu arhitekturi sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya plosheyu blizko 13 ga nbsp Obelisk na chest 50 richchya VLKSM nbsp Pam yatnik na bratskij mogili chervonoarmijciv nbsp Ushomirskij park informacijnij kamin nbsp V Ushomirskomu parkuUshomirskij zoopark RedaguvatiV seli ye zoopark yakij ye vidkritij dlya vidviduvachiv Meshkanci zooparku perevazhno ruchni tvarini sered yakih oleni dikij kaban koni riznomanitni ptahi nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Vidomi lyudi RedaguvatiKipnis Menahem 1878 Ushomir 1942 Varshava spivak pismennik muzichnij kritik etnograf zbirach yevrejskogo folkloru fotograf Kipnis Levin 1894 Ushomir 1990 Tel Aviv izrayilskij dityachij pismennik 15 Palamarchuk Kostyantin Savich 1921 2011 ukrayinskij pedagog vidminnik osviti Ukrayini Rak Leonid Pilipovich 25 02 1935 12 08 2005 pedagog vidminnik narodnoyi osviti Sorosivskij stipendiat kandidat v majstri sportu z volejbolu Trohimchuk Viktor Vasilovich nar 05 04 1955 ukrayinskij naukovec u galuzi farmaciyi profesor zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Bronik Yurij Mikolajovich 1972 2014 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik ATO OOC Doroshenko Svitlana Ivanivna 9 bereznya 1936 doktor medichnih nauk profesor akademik Akademiyi nauk vishoyi shkoli Ukrayini Ukrayinskoyi akademiyi nauk Div takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast Primitki Redaguvati Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Nazvi richok poliskih nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv DAZhO 118 14 24 Vikidzherela uk wikisource org ros 1811 s 671 Procitovano 7 sichnya 2022 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 26 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 222 s ros Spogadi Subinoyi Oleksandri Petrivni 1908 roku narodzhennya zhitelki sela Kropivnya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 lipnya 2009 Nasha Pobeda Den za dnem proekt RIA Novosti Arhiv originalu za 1 bereznya 2010 Procitovano 16 lipnya 2009 Teodorovich N I Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii T II Uezdy Rovenskij Ostrozhskij i Dubenskij Pochaev 1889 C 99 ros Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Pravoslav ya ukr tom 2 Zhitomir vidavnictvo Volin 2010 s 604 ISBN 978 966 690 132 6 Wolyniak Czesc I Wolyniak Z przeszlosci Karmelitow na Litwie i Rusi Krakow 1918 S 441 Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego i innych krajow slowianskich Warszawa Druk Wieku 1886 T T VII S 779 Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego i innych krajow slowianskich Warszawa Druk Wieku 1886 T T VII S 781 Anton Sichevskij DUHOVNO SIMVOLIChNIJ PROSTIR RIMOKATOLICKOYi CERKVI PIVNIChNOYi ZhITOMIRShINI U XVII HIH st 2016 S 315 Kipnis Levin Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Posilannya RedaguvatiPrognoz pogodi v seli Ushomir Ushomir Ukraine angl Encyclopedia of Jewish Life 2001 p 1364 Ushomir angl Shtetl Finder 1989 p 107 Ushomir angl Uszomierz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 855 pol Archive of Feldman from Ushomir Arhiv Feldmana iz Ushomira angl Ushomir Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s nbsp Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ushomir Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ushomir amp oldid 40545757