www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тарасівка Боярська міська громада Тара сівка до 1924 року Боярка село в Україні в Боярській міській територіальній грома

Тарасівка (Боярська міська громада)

Тара́сівка (до 1924 року — Боярка) — село в Україні, в Боярській міській територіальній громаді Фастівського району Київської області.

село Тарасівка
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Київська
Район Фастівський район
Громада Боярська міська громада
Код КАТОТТГ UA32140030110036723
Основні дані
Засноване до 1772
Населення 7310 (2020)
Площа 4,771 км²
Густота населення 1067,07 осіб/км²
Поштовий індекс 08161
Телефонний код +380 4598
Географічні дані
Географічні координати 50°20′21″ пн. ш. 30°18′29″ сх. д. / 50.339278° пн. ш. 30.30806° сх. д. / 50.339278; 30.30806Координати: 50°20′21″ пн. ш. 30°18′29″ сх. д. / 50.339278° пн. ш. 30.30806° сх. д. / 50.339278; 30.30806
Середня висота
над рівнем моря 		161 м
Відстань до
обласного центру 		~11 км
Відстань до
районного центру 		~11 км
Найближча залізнична станція Боярка
Відстань до
залізничної станції 		4 км
Місцева влада
Староста Бесарабець Вікторія Олександрівна
Карта
Тарасівка
Тарасівка
Мапа

 Тарасівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Тарасівка.

Площа села — 888,8 га, населення — 7310 осіб (2020).

День села — 28 серпня.

Історія Редагувати

Тарасівка — поселення скіфського часу. Під час археологічних досліджень О. В. Сєрова у південно-східній частині села в урочищі Круті горби було викрито двошарове поселення скіфського періоду. Пам'ятка розташована на вододілі струмків Красного і Храмків на відстані 400 м від садиби № 107 по вулиці Чапаєва. Розміри поселення 180×350 м. У ньому було знайдено глиняний посуд, прикрашений орнаментом, кілька фрагментів ліпної кераміки скіфської доби.

З часів Київської Русі землі над рікою Вітою належали боярам Малковичам. Відомості про належність їм земель існують в ставропігійній грамоті Андрія Боголюбського 1159 року. Археолог Сєров в межах колишнього Запольського шляху відкрив поселення давньоруського часу на присадибних ділянках № 47—57 по вулиці Чапаєва на правому березі струмка Храмки. Площа поселення 0,5 га, висота 1,5—2 м, зі сходу обмежене греблею, яка утворює ставок. Тут знайдено кераміку XII ст. з чітко вираженою манжетою і верхнім краєм, прикрашену лінійним орнаментом, а також кружальні денця та стінки посуду. Мешканці поселення займалися землеробством, скотарством та гончарством.

Неподалік від села розташоване село Білогородка (за часів Русі — Білгород), побудоване за часів Володимира Великого («Владимир заложи градъ Бель и много людей сведе в онъ ибо любе градъ ось…»). В той час існувало укріплення на нинішній Поповій горі, обнесене ровом, яке називали Бояр-Вітське.

Під час монгольської навали місцеві мешканці героїчно боролися проти військ Батия, про що свідчать розкопки стародавнього Білгорода.

Період після монголо-татар в історії села маловідомий. Згадок немає аж до XVI ст. Висуваються гіпотези про те, що села були спалені, люди вбиті або забрані в полон. Знахідок цього періоду знайдено не було.

У XIV ст. на Київщину стали проникати литовські феодали. Уже при Гедиміні частина київських земель була захоплена литовськими феодалами і приєднана до Великого князівства Литовського. До XVI ст. ця територія перебувала під владою Литви, а в 1569 році внаслідок Люблінської унії відійшла до Речі Посполитої. У цей час відбувалося посилення гноблення населення, у тому числі релігійне.

Селяни, втрачаючи право на землю та опинившись під подвійним гнітом, брали активну участь у селянсько-козацьких повстаннях як проти місцевих панів, так і проти польської шляхти.

Населення брало участь у визвольній війні 1648—1654 років. Саме поблизу села, в урочищі Клепені, збиралися місцеві селяни з навколишніх сіл та йшли до війська Богдана Хмельницького. У ці роки неодноразово виникали сутички на Васильківському шляху. Погроми польських маєтків і повернення привласнених польськими магнатами і шляхтою земель.

Під час Коліївщини до Боярки увійшли розвідувальні загони повстанців Івана Бондаренка.

У документах 1772 року згадується, що село Боярка належало Києво-Софіївському кафедральному собору. А в документах 1841 року вже згадується про те, що село було казенним.

Де ля Фліз. Боярка (1854)

Станом на 1841 рік у селі було 94 житлових будинки, із них міцних — 60, зовсім старих — 34. Населення налічувало 550 осіб, у тому числі 262 чоловіки, 288 жінок.

Основна маса селянських сімей Боярки, як і всієї України, жила в нужді та злиднях. Харчування їх складалося з борщу, картоплі, грубого хліба, житнього, ячмінного або вівсяною борошна, та й то не завжди. Одягом служила свитка, полотняні штани, сорочка та постоли.

Більшість селянських господарств не мала тяглової сили. У селі було 33 коня, 65 корів. За селянами числилося 1363 десятини орної землі, 170 десятин сінокосу. 814 десятин навколо села було зайнято лісами та кущами лісами. Усе це змушувало селян іти на сторонні заробітки.

Наприкінці XIX ст. — на початку XX ст. навколо Києва широко розгорнулось будівництво шкіл, церков, крамниць, економій, нових шляхів. У першій половині XIX ст. розпочалося будівництво залізниці на півдні Росії, зокрема від Києва до Одеси. Залізнична колія проходила повз село, а найближча до Києва станція, збудована за 3 км від села, дістала свою назву від назви села — Боярка. Значна частина біднішого населення знаходила собі заробітки на будівництві залізниці.

Ніякого покращання в житті селян не відбулося і після реформи 1861 року. Викупний платіж із села за рік становив 1946 крб 22 коп.

У 1864 році кількість населення збільшилася до 795 осіб. В економічному та культурному відношенні село залишилось відсталим. Із торгових та промислових об'єктів у селі були тільки винна крамниця та вітряний млин.

На той час в Боярці, як і в усіх селах царської Росії, зустріти письменну людину було складно. У селі була церква, дяк навчав співати, читав Святе Письмо та записував на поминання.

У 1880 році в селі було відкрито першу школу, першим учителем став відставний солдат Василь Штаба. До школи ходили лише 10—12 дітей заможних селян. У 1898 році було призначено вчителя з духовної семінарії. На той час до школи ходили вже близько 40 хлопців та дівчат.

Початок XX століття вніс незначні зміни в життя села. Станом на 1900 рік у селі було 373 двори, у яких мешкали 1490 осіб, з них 760 чоловіків та 730 жінок. У селі була 1651 десятина землі, з яких 71 належала церкві, 1580 — колишнім державним селянам. У селі були церква, церковнопарафіяльна школа, одна казенна винна лавка, дві кузні, три вітряки, пожежна частина. Сільська громада мала один хлібний магазин. Основним заняттям селян було землеробство, деякі селяни йшли на заробітки до Києва або на залізницю. Господарство велося за трипільською системою. Станом на 1 січня в селі було 268 чвертей озимого хліба.

Із початком першої світової війни у 1914 році пройшла мобілізація селян до армії, збільшилося оподаткування, зменшилося виробництво сільськогосподарської продукції, припинилися будівельні роботи на залізниці Жуляни — Германівка.

У 1916 році після успішних боїв російських військ австро-угорська армія зазнала великих втрат, військовополонені потрапили до таборів, що знаходилися на території сучасного Києво-Святошинського району. Вони були залучені до будівництва у Пирогові, Гатному, Боярці, Малютянці, Борщагівці, Ворзелі.

Лютнева революція 1917 року надала поштовх національно-визвольному руху на українських землях. На переважній більшості території України була встановлена радянська влада. Поступово село прилучалося до політичного життя. Селяни на сходках слухали пропагандистів-більшовиків і глибоко сприймали більшовицькі лозунги.

За розпорядженням Київського комітету РСДРП 8 січня 1918 року організовано загони з робітників-залізничників для боротьби проти Центральної Ради, за встановлення радянської влади на Київщині. У Київських залізничних майстернях працювало багато робітників із Боярки, які брали участь у цих загонах.

Селяни села брали активну участь в утверджені Української Народної Республіки в повстанських загонах отамана Кармелюка. Збройний напад на канцелярію 4-ї дільниці Київської повітової варти в с. Будаївці 16 червня 1918 р. здійснили повстанці з с. Поштова Віта Хотовської волості під час якого загинули вартові Вишняк, Бондар, Подоляка, був поранений солдат із німецької комендатури, викрадені 10 гвинтівок, 8 шабель і револьвер, а також особисті речі начальника варти Науменка. Для затримання злочинців з Києва прибуло 25 вартових на трьох німецьких броньованих автомобілях. З'ясовано, що нічний напад здійснили С. Бугаєнко, І. Позихаренко, П. Михайленко і всього за підозрою затримано 9 повстанців із Будаївки, Гатного, Глевахи.

Але зупинити визвольну боротьбу було вже неможливо. Почали створюватися партизанські загони. Улітку 1918 році в навколишніх лісах був організований партизанський загін з бідноти в межах Будаївської і Хотівської волостей, куди входило і село Боярка.

У 1918—1919 роках створювалися повстанські загони проти денікінців. Одним із керівників місцевих повстанців був Степан Пантелеймонович Іванчук. У грудні 1919 року, готуючись до нападу, повстанці розібрали залізничну колію, зруйнували телефонний зв'язок, унаслідок чого в Боярці зупинилися всі поїзди з військовим та іншим майном. У ніч на 23 грудня денікінці з бронепоїзда освітили Боярку та її околиці та відкрили артилерійський і кулеметний вогонь. Сили були нерівними і повстанці змушені були відступати через Юрівку та Віту-Поштову. У боротьбі з денікінцями в ту ніч загинули громадяни села Борис Платонович Петриченко та Андрій Михайлович Гороховський, яких спалили в топці бронепоїзда.

У 1924 році в селі створено першу комсомольську організацію, до складу якої ввійшли 7 комсомольців. Секретарем організації став Олекса Минович Олійник. Того ж року з ініціативи комсомольської організації збори селян вирішили перейменувати село Боярка на село Тарасівку з нагоди 110-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка. У «Списку поселень Київщини» за 1924 рік значиться: с. Боярка (Тарасівка).

Дерев'яна церква за штатом відносилася до 5-го класу, землі мала у 1863 р. 68 десятин, була збудована 1810 р. на місці попередньої священиком Давидом Компанем, у 1895 р. відремонтована. Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Боярка (приписне с.* Будаївка) (з 1924 село перейменовано на Тарасівку) XVIII ст. — Київської сот. і п., з 1781 р. Київського пов. і нам., з 1797 р. Київського пов. і губ.; XIX ст. — Глеваської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України.

Герб затверджений 26 березня 2006 року XXIII сесії сільської ради IV скликання. Автор — Сизон В. Г.

Київський укріплений район Редагувати

На межі двадцятих та тридцятих років минулого століття між селами Тарасівка та Крюківщина було споруджено першу лінію оборони КиУР. Під час війни це був п'ятий батальонний район оборони. Німці наступали на Тарасівку з Віти-Поштової через Юрівку вздовж зазделегідь побудованих укріплень, що робило їх малоефективними. Село було зайняте 6 серпня, через пару днів звільнене. Лінія фронту стабілізувалась між Тарасівкою та Юрівкою і вже не мінялась до здачі Києва.
ДОТи дійши до наших часів зруйнованими. ТАУТи зберіглись краще. Вцілів один командно-спостережний пункт №230, який є пам'яткою історії №513/51-Ко.

Релігія Редагувати

Християнство Редагувати

Храм Успіння Пресвятої Богородиці

Церква "Божа любов" (баптизм)

Іслам Редагувати

Також з 2021 року[джерело?] у селі будується громадою кримських татар мечеть "Кучук Джамі" ( (крим. Küçük Cami, маленька мечеть) .

Відомі особистості Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. СВЯТКУВАННЯ ДНЯ СЕЛА В ТАРАСІВЦІ 28 СЕРПНЯ. mistoboyarka.gov.ua (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021. 
  2. Опис документа
  3. . Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018. 
  4. Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  5. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021. 
  6. http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=3129#verh
  7. https://dimoss90.livejournal.com/1642.html
  8. в месяц Рамадан продолжается сбор на строительство мечети ,, Кучук Джами,, (uk-UA). Процитовано 6 вересня 2023. 
  9. Вишняк Володимир Федорович(рос.)
  10. Кузьменко Любов Іванівна — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 23 жовтня 2021. 
  11. Проценко Владимир Николаевич [ 2018-04-24 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Сінягуб Антон Сергійович («Дейл») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 23 жовтня 2021. 
  13. Шелехова Галина Тарасівна. До 50-річчя від дня народження. 

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tara sivka do 1924 roku Boyarka selo v Ukrayini v Boyarskij miskij teritorialnij gromadi Fastivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti selo TarasivkaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast KiyivskaRajon Fastivskij rajonGromada Boyarska miska gromadaKod KATOTTG UA32140030110036723Osnovni daniZasnovane do 1772Naselennya 7310 2020 Plosha 4 771 km Gustota naselennya 1067 07 osib km Poshtovij indeks 08161Telefonnij kod 380 4598Geografichni daniGeografichni koordinati 50 20 21 pn sh 30 18 29 sh d 50 339278 pn sh 30 30806 sh d 50 339278 30 30806 Koordinati 50 20 21 pn sh 30 18 29 sh d 50 339278 pn sh 30 30806 sh d 50 339278 30 30806Serednya visotanad rivnem morya 161 mVidstan dooblasnogo centru 11 kmVidstan dorajonnogo centru 11 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BoyarkaVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 4 kmMisceva vladaStarosta Besarabec Viktoriya OleksandrivnaKartaTarasivkaTarasivkaMapa Tarasivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Tarasivka Plosha sela 888 8 ga naselennya 7310 osib 2020 Den sela 28 serpnya 1 Zmist 1 Istoriya 2 Kiyivskij ukriplenij rajon 3 Religiya 3 1 Hristiyanstvo 3 2 Islam 4 Vidomi osobistosti 5 Galereya 6 Primitki 7 DzherelaIstoriya RedaguvatiTarasivka poselennya skifskogo chasu Pid chas arheologichnih doslidzhen O V Syerova u pivdenno shidnij chastini sela v urochishi Kruti gorbi bulo vikrito dvosharove poselennya skifskogo periodu Pam yatka roztashovana na vododili strumkiv Krasnogo i Hramkiv na vidstani 400 m vid sadibi 107 po vulici Chapayeva Rozmiri poselennya 180 350 m U nomu bulo znajdeno glinyanij posud prikrashenij ornamentom kilka fragmentiv lipnoyi keramiki skifskoyi dobi Z chasiv Kiyivskoyi Rusi zemli nad rikoyu Vitoyu nalezhali boyaram Malkovicham Vidomosti pro nalezhnist yim zemel isnuyut v stavropigijnij gramoti Andriya Bogolyubskogo 1159 roku 2 Arheolog Syerov v mezhah kolishnogo Zapolskogo shlyahu vidkriv poselennya davnoruskogo chasu na prisadibnih dilyankah 47 57 po vulici Chapayeva na pravomu berezi strumka Hramki Plosha poselennya 0 5 ga visota 1 5 2 m zi shodu obmezhene grebleyu yaka utvoryuye stavok Tut znajdeno keramiku XII st z chitko virazhenoyu manzhetoyu i verhnim krayem prikrashenu linijnim ornamentom a takozh kruzhalni dencya ta stinki posudu Meshkanci poselennya zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom ta goncharstvom 3 Nepodalik vid sela roztashovane selo Bilogorodka za chasiv Rusi Bilgorod pobudovane za chasiv Volodimira Velikogo Vladimir zalozhi grad Bel i mnogo lyudej svede v on ibo lyube grad os V toj chas isnuvalo ukriplennya na ninishnij Popovij gori obnesene rovom yake nazivali Boyar Vitske Pid chas mongolskoyi navali miscevi meshkanci geroyichno borolisya proti vijsk Batiya pro sho svidchat rozkopki starodavnogo Bilgoroda Period pislya mongolo tatar v istoriyi sela malovidomij Zgadok nemaye azh do XVI st Visuvayutsya gipotezi pro te sho sela buli spaleni lyudi vbiti abo zabrani v polon Znahidok cogo periodu znajdeno ne bulo U XIV st na Kiyivshinu stali pronikati litovski feodali Uzhe pri Gedimini chastina kiyivskih zemel bula zahoplena litovskimi feodalami i priyednana do Velikogo knyazivstva Litovskogo Do XVI st cya teritoriya perebuvala pid vladoyu Litvi a v 1569 roci vnaslidok Lyublinskoyi uniyi vidijshla do Rechi Pospolitoyi U cej chas vidbuvalosya posilennya gnoblennya naselennya u tomu chisli religijne Selyani vtrachayuchi pravo na zemlyu ta opinivshis pid podvijnim gnitom brali aktivnu uchast u selyansko kozackih povstannyah yak proti miscevih paniv tak i proti polskoyi shlyahti Naselennya bralo uchast u vizvolnij vijni 1648 1654 rokiv Same poblizu sela v urochishi Klepeni zbiralisya miscevi selyani z navkolishnih sil ta jshli do vijska Bogdana Hmelnickogo U ci roki neodnorazovo vinikali sutichki na Vasilkivskomu shlyahu Pogromi polskih mayetkiv i povernennya privlasnenih polskimi magnatami i shlyahtoyu zemel Pid chas Koliyivshini do Boyarki uvijshli rozviduvalni zagoni povstanciv Ivana Bondarenka 4 U dokumentah 1772 roku zgaduyetsya sho selo Boyarka nalezhalo Kiyevo Sofiyivskomu kafedralnomu soboru A v dokumentah 1841 roku vzhe zgaduyetsya pro te sho selo bulo kazennim nbsp De lya Fliz Boyarka 1854 Stanom na 1841 rik u seli bulo 94 zhitlovih budinki iz nih micnih 60 zovsim starih 34 Naselennya nalichuvalo 550 osib u tomu chisli 262 choloviki 288 zhinok Osnovna masa selyanskih simej Boyarki yak i vsiyeyi Ukrayini zhila v nuzhdi ta zlidnyah Harchuvannya yih skladalosya z borshu kartopli grubogo hliba zhitnogo yachminnogo abo vivsyanoyu boroshna ta j to ne zavzhdi Odyagom sluzhila svitka polotnyani shtani sorochka ta postoli Bilshist selyanskih gospodarstv ne mala tyaglovoyi sili U seli bulo 33 konya 65 koriv Za selyanami chislilosya 1363 desyatini ornoyi zemli 170 desyatin sinokosu 814 desyatin navkolo sela bulo zajnyato lisami ta kushami lisami Use ce zmushuvalo selyan iti na storonni zarobitki Naprikinci XIX st na pochatku XX st navkolo Kiyeva shiroko rozgornulos budivnictvo shkil cerkov kramnic ekonomij novih shlyahiv U pershij polovini XIX st rozpochalosya budivnictvo zaliznici na pivdni Rosiyi zokrema vid Kiyeva do Odesi Zaliznichna koliya prohodila povz selo a najblizhcha do Kiyeva stanciya zbudovana za 3 km vid sela distala svoyu nazvu vid nazvi sela Boyarka Znachna chastina bidnishogo naselennya znahodila sobi zarobitki na budivnictvi zaliznici Niyakogo pokrashannya v zhitti selyan ne vidbulosya i pislya reformi 1861 roku Vikupnij platizh iz sela za rik stanoviv 1946 krb 22 kop U 1864 roci kilkist naselennya zbilshilasya do 795 osib V ekonomichnomu ta kulturnomu vidnoshenni selo zalishilos vidstalim Iz torgovih ta promislovih ob yektiv u seli buli tilki vinna kramnicya ta vitryanij mlin Na toj chas v Boyarci yak i v usih selah carskoyi Rosiyi zustriti pismennu lyudinu bulo skladno U seli bula cerkva dyak navchav spivati chitav Svyate Pismo ta zapisuvav na pominannya U 1880 roci v seli bulo vidkrito pershu shkolu pershim uchitelem stav vidstavnij soldat Vasil Shtaba Do shkoli hodili lishe 10 12 ditej zamozhnih selyan U 1898 roci bulo priznacheno vchitelya z duhovnoyi seminariyi Na toj chas do shkoli hodili vzhe blizko 40 hlopciv ta divchat Pochatok XX stolittya vnis neznachni zmini v zhittya sela Stanom na 1900 rik u seli bulo 373 dvori u yakih meshkali 1490 osib z nih 760 cholovikiv ta 730 zhinok U seli bula 1651 desyatina zemli z yakih 71 nalezhala cerkvi 1580 kolishnim derzhavnim selyanam U seli buli cerkva cerkovnoparafiyalna shkola odna kazenna vinna lavka dvi kuzni tri vitryaki pozhezhna chastina Silska gromada mala odin hlibnij magazin Osnovnim zanyattyam selyan bulo zemlerobstvo deyaki selyani jshli na zarobitki do Kiyeva abo na zaliznicyu Gospodarstvo velosya za tripilskoyu sistemoyu Stanom na 1 sichnya v seli bulo 268 chvertej ozimogo hliba Iz pochatkom pershoyi svitovoyi vijni u 1914 roci projshla mobilizaciya selyan do armiyi zbilshilosya opodatkuvannya zmenshilosya virobnictvo silskogospodarskoyi produkciyi pripinilisya budivelni roboti na zaliznici Zhulyani Germanivka U 1916 roci pislya uspishnih boyiv rosijskih vijsk avstro ugorska armiya zaznala velikih vtrat vijskovopoloneni potrapili do taboriv sho znahodilisya na teritoriyi suchasnogo Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Voni buli zalucheni do budivnictva u Pirogovi Gatnomu Boyarci Malyutyanci Borshagivci Vorzeli Lyutneva revolyuciya 1917 roku nadala poshtovh nacionalno vizvolnomu ruhu na ukrayinskih zemlyah Na perevazhnij bilshosti teritoriyi Ukrayini bula vstanovlena radyanska vlada Postupovo selo priluchalosya do politichnogo zhittya Selyani na shodkah sluhali propagandistiv bilshovikiv i gliboko sprijmali bilshovicki lozungi Za rozporyadzhennyam Kiyivskogo komitetu RSDRP 8 sichnya 1918 roku organizovano zagoni z robitnikiv zaliznichnikiv dlya borotbi proti Centralnoyi Radi za vstanovlennya radyanskoyi vladi na Kiyivshini U Kiyivskih zaliznichnih majsternyah pracyuvalo bagato robitnikiv iz Boyarki yaki brali uchast u cih zagonah Selyani sela brali aktivnu uchast v utverdzheni Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v povstanskih zagonah otamana Karmelyuka Zbrojnij napad na kancelyariyu 4 yi dilnici Kiyivskoyi povitovoyi varti v s Budayivci 16 chervnya 1918 r zdijsnili povstanci z s Poshtova Vita Hotovskoyi volosti pid chas yakogo zaginuli vartovi Vishnyak Bondar Podolyaka buv poranenij soldat iz nimeckoyi komendaturi vikradeni 10 gvintivok 8 shabel i revolver a takozh osobisti rechi nachalnika varti Naumenka Dlya zatrimannya zlochinciv z Kiyeva pribulo 25 vartovih na troh nimeckih bronovanih avtomobilyah Z yasovano sho nichnij napad zdijsnili S Bugayenko I Poziharenko P Mihajlenko i vsogo za pidozroyu zatrimano 9 povstanciv iz Budayivki Gatnogo Glevahi Ale zupiniti vizvolnu borotbu bulo vzhe nemozhlivo Pochali stvoryuvatisya partizanski zagoni Ulitku 1918 roci v navkolishnih lisah buv organizovanij partizanskij zagin z bidnoti v mezhah Budayivskoyi i Hotivskoyi volostej kudi vhodilo i selo Boyarka U 1918 1919 rokah stvoryuvalisya povstanski zagoni proti denikinciv Odnim iz kerivnikiv miscevih povstanciv buv Stepan Pantelejmonovich Ivanchuk U grudni 1919 roku gotuyuchis do napadu povstanci rozibrali zaliznichnu koliyu zrujnuvali telefonnij zv yazok unaslidok chogo v Boyarci zupinilisya vsi poyizdi z vijskovim ta inshim majnom U nich na 23 grudnya denikinci z bronepoyizda osvitili Boyarku ta yiyi okolici ta vidkrili artilerijskij i kulemetnij vogon Sili buli nerivnimi i povstanci zmusheni buli vidstupati cherez Yurivku ta Vitu Poshtovu U borotbi z denikincyami v tu nich zaginuli gromadyani sela Boris Platonovich Petrichenko ta Andrij Mihajlovich Gorohovskij yakih spalili v topci bronepoyizda U 1924 roci v seli stvoreno pershu komsomolsku organizaciyu do skladu yakoyi vvijshli 7 komsomolciv Sekretarem organizaciyi stav Oleksa Minovich Olijnik Togo zh roku z iniciativi komsomolskoyi organizaciyi zbori selyan virishili perejmenuvati selo Boyarka na selo Tarasivku z nagodi 110 yi richnici vid dnya narodzhennya T G Shevchenka U Spisku poselen Kiyivshini za 1924 rik znachitsya s Boyarka Tarasivka Derev yana cerkva za shtatom vidnosilasya do 5 go klasu zemli mala u 1863 r 68 desyatin bula zbudovana 1810 r na misci poperednoyi svyashenikom Davidom Kompanem u 1895 r vidremontovana Klirovi vidomosti metrichni knigi spovidni rozpisi cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici s Boyarka pripisne s Budayivka z 1924 selo perejmenovano na Tarasivku XVIII st Kiyivskoyi sot i p z 1781 r Kiyivskogo pov i nam z 1797 r Kiyivskogo pov i gub XIX st Glevaskoyi volosti Kiyivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini 5 Gerb zatverdzhenij 26 bereznya 2006 roku XXIII sesiyi silskoyi radi IV sklikannya Avtor Sizon V G 6 Kiyivskij ukriplenij rajon RedaguvatiNa mezhi dvadcyatih ta tridcyatih rokiv minulogo stolittya mizh selami Tarasivka ta Kryukivshina bulo sporudzheno pershu liniyu oboroni KiUR Pid chas vijni ce buv p yatij batalonnij rajon oboroni Nimci nastupali na Tarasivku z Viti Poshtovoyi cherez Yurivku vzdovzh zazdelegid pobudovanih ukriplen sho robilo yih maloefektivnimi Selo bulo zajnyate 6 serpnya cherez paru dniv zvilnene Liniya frontu stabilizuvalas mizh Tarasivkoyu ta Yurivkoyu i vzhe ne minyalas do zdachi Kiyeva DOTi dijshi do nashih chasiv zrujnovanimi TAUTi zberiglis krashe Vciliv odin komandno sposterezhnij punkt 230 yakij ye pam yatkoyu istoriyi 513 51 Ko 7 Religiya RedaguvatiHristiyanstvo Redaguvati Hram Uspinnya Presvyatoyi BogorodiciCerkva Bozha lyubov baptizm Islam Redaguvati Takozh z 2021 roku dzherelo u seli buduyetsya gromadoyu krimskih tatar mechet Kuchuk Dzhami krim Kucuk Cami malenka mechet 8 Vidomi osobistosti RedaguvatiBraudo Isaj Oleksandrovich Narodivsya 28 lipnya 9 serpnya 1896 roku v seli Boyarka nini Tarasivka Fastivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti radyanskij organist muzikoznavec pedagog zasluzhenij diyach mistectv RRFSR Vishnyak Volodimir Fedorovich 9 narodivsya 13 bereznya 1950 s Tarasivka hudozhnik grafik chlen Mizhnarodnoyi Asociaciyi hudozhnikiv grafikiv FISAE diplomant Mizhnarodnogo konkursu Lesya Ukrayinka ta rodina Kosachiv v ekslibrisi Kolodyazhnen lit memor muzej Lesi Ukrayinki 2003 ta bagatoh vseukrayinskih konkursiv Jogo roboti zberigayutsya u galereyah Velikoyi Britaniyi Belgiyi Italiyi Turechchini Polshi Chehiyi RF Franciyi Nimechchini Niderlandiv Yaponiyi Kanadi Kitayu Pavlyuchenko Polina Grigorivna narodilasya 29 kvitnya 1945 roku narodna artistka Ukrayini 1995 Kistyakivskij Georgij Bogdanovich narodivsya 18 listopada 1900 roku selo Boyarka nini Tarasivka Kiyivska guberniya Rosijska imperiya vidomij yak Dzhordzh Kistyakovskij amerikanskij fizik i himik ukrayinskogo pohodzhennya Uchasnik Mangettenskogo proyektu odin z tvorciv pershoyi atomnoyi bombi Laureat bagatoh mizhnarodnih profesijnih naukovih premij i medalej Batko amerikanskoyi vchenoyi fizika Viri Kistyakivskoyi Kuzmenko Lyubov Ivanivna narodilas 6 listopada 1950 s Tarasivka aktrisa spivachka soprano pedagog Docent 2005 Zasluzhena artistka Ukrayini 1996 10 Procenko Volodimir Mikolajovich 11 1954 s Zaporizhzhya prozhivav z 1981 po 1994 rik v seli Tarasivka i pracyuvav za sumicnictvom u silskij shkoli ukrayinskij pismennik zhurnalist krayeznavec chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini laureat Mizhnarodnoyi premiyi im Ivana Bagryanogo diaspori SShA Literaturnoyi Akciyi Kabinetu Ministriv Ukrayini Zolote pero Ukrayini Vsekrimskih premij admirala Okunevskogo i Stepana Rudanskogo obiravsya deputatom silskoyi radi troh sklikan Sinyagub Anton Sergijovich 1993 2017 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 12 Shelehova Galina Tarasivna narodilasya 22 bereznya 1951 ukrayinskij movoznavec 13 Galereya Redaguvati nbsp Vid na zaliznichnu platformu Tarasivka Na zadnomu plani selo Tarasivka nbsp Novobudovi sela po vulici Shevchenka nbsp Novi zhitlovi budinki nbsp Bratska mogila voyiniv zagiblih v roki VVV nbsp Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici nbsp Cerkva na provulku OstrovskogoPrimitki Redaguvati SVYaTKUVANNYa DNYa SELA V TARASIVCI 28 SERPNYa mistoboyarka gov ua ukr Procitovano 23 zhovtnya 2021 Opis dokumenta Sela nad Vitoyu Hto zasnuvav Tarasivku Arhiv originalu za 22 kvitnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 Buket Yevgen Ivan Bondarenko ostannij polkovnik Koliyivshini Istorichnij naris Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2014 320 s ISBN 978 966 2401 09 7 Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2021 Procitovano 23 zhovtnya 2021 http heraldry com ua index php3 lang U amp context info amp id 3129 verh https dimoss90 livejournal com 1642 html v mesyac Ramadan prodolzhaetsya sbor na stroitelstvo mecheti Kuchuk Dzhami uk UA Procitovano 6 veresnya 2023 Vishnyak Volodimir Fedorovich ros Kuzmenko Lyubov Ivanivna Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini esu com ua Procitovano 23 zhovtnya 2021 Procenko Vladimir Nikolaevich Arhivovano 2018 04 24 u Wayback Machine ros Sinyagub Anton Sergijovich Dejl Kniga pam yati zagiblih memorybook org ua Procitovano 23 zhovtnya 2021 Shelehova Galina Tarasivna Do 50 richchya vid dnya narodzhennya Dzherela RedaguvatiSELO TARASIVKA MISTA TA SELA KIYeVO SVYaTOShINSKOGO RAJONU Mista i sela Ukrayini Kiyivshina 2011 SELO TARASIVKA SELA Kiyevo Svyatoshinskij rajon Kiyivskoyi oblasti 2009 Kiyevo Svyatoshinskij rajon Kiyivskoyi oblasti nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tarasivka Boyarska miska gromada amp oldid 40508429