Стрілківська сільська громада гірська сільська громада у Самбірському районі Львівської області України Розташована у за
Стрілківська сільська громада
Стрілківська сільська громада — гірська сільська громада у Самбірському районіЛьвівської області України. Розташована у західній частині Самбірського району, її територія повністю знаходиться у масиві Верхньодністровські Бескиди (Карпати), площа складає 320,4 км2 (9,9 % від площі району) кількість сіл — 21, населення — 14 349 жителів (6,2 % від жителів району), повнолітніх — 10 822 особи. Густота населення - 44,78 осіб/км2.
С. Стрілки, Самбірський р-н, Львівська обл. Вид з висоти."Бойківська кухня" на День незалежности України (2021).
Межує на півночі з Старосамбірською громадою, на півдні — з Турківською громадою, на сході — з Східницькою громадою Дрогобицького району, а на заході — з Республікою Польща. Громада створена нещодавно, наприкінці 2020 р.
Утворена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад». Перші вибори сільського голови ОТГ та депутатів сільської ради ОТГ відбулися 25 жовтня 2020 року. Перше урочисте засідання — 26.11.2020 р.
Голова - Дрозд Микола Миколайович.
Керівний орган — Стрілківська сільська рада.
Адреса ради: Україна, 82092, Львівська обл., Самбірський р-н, село Стрілки, вул. о. М. Вербицького, 10. КАТОТТГ: UA46080170000064605
Тур'є (1 225)Чисельність населення Стрілківської громади з розподілом на вікові групи і стать, 2021 р.
Структура населення з розподілом за статтями, осіб
Разом, в т.ч.:
13994
Чоловіків
6829
Жінок
7165
Віковий розподіл, осіб
0-15 років
2338
16-59 років
8431
60 років і старше
3321
Вікова структура населення, молодшого за працездатний вік, осіб
Діти дошкільного віку
788
Діти шкільного віку
1666
Історія
Громада знаходиться у мальовничій місцевості, у Карпатах, в масиві Верхньодністровські Бескиди, Бойківщина.
Складно сказати, коли тут були засновані найперші поселення, але достеменно відомо про існування руського городища на горі Маґура ще в ХІ-ХІІІ ст. та інших замків на вершинах гір ще з часів княжої Руси.
У той час городища на висотах будували так, щоб створити цілу оборонну мережу і могти швидко передавати сигнал про небезпеку за допомогою системи вогнищ. Зараз на місцях древніх городищ і замків стоять мобільні вишки.
Через ці гори пролягав знаменитий «руський шлях» (точніше – мережа таких торгових шляхів).
Починаючи з XV ст. збереглися перші письмові згадки про ці села на їхньому сучасному місці: Бусовисько – ХІІІ ст., Бабина – 1407 р., Стрілки – 1437 р., Мшанець – 1446 р., Тур’є – 1473 р., Грозьова – 1492 р.
Тут ніколи не було панщини, що дуже сильно відбилося на характері місцевих жителів. Села мали «волоське право» (або «пастуше право»): селяни вільно користувалися ґрунтами і полонинами під владою громадських старшин (їх спочатку називали «князями», а потім – «війтами» і «солтисами»). Старшини платили податок до королівської каси, визначали, хто йде до війська (на той час - австрійського) і, що дуже важливо, мали власний суд.
Завдяки о. Михайлу Зубрицькому, священику і науковцю, який 30 років служив у с. Мшанець, збереглося дуже багато унікальних відомостей (і артефактів) про історію цих сіл. В тому числі – і про систему громадського суду, яка є насправді цікавим «кейсом» і цеглинкою до розуміння місцевої ментальності та уміння громадою вирішувати справи. Дуже рідко судові справи доходили до вищих інстанцій.
Система працювала так: війт через присяжного (громадського поліціянта) скликав людей. Найважливіша особливість – кожен охочий, хто прийшов на суд, брав у ньому участь, навіть якщо він не належав до «радних», рішення приймали спільно. Позивач витягав 5-10-20 золотих ринських, клав на стіл і приказував: «Моя п’ятка, десятка під пропадком, як ся таке на мене покаже!» Відповідач зобов’язаний був надати докази (якщо перед тим він прилюдно підозрював позивача у якомусь нечесному ділі). Якщо доводив, покладені гроші пропадали, а як ні – то змушений платити таку саму суму, яку позивач ставив на стіл.
Як здогадувався о. Зубрицький: «Ці гроші ішли, мабуть, на горілку, і це були ті славні пропої, про які так часто читаємо в оцій збірці. По суді мовив війт до провинника: «Перепроси людий!» І він купував горілки і всіх частував. Так було в селі до недавна».
Офіційні чиновники («крайники») зазвичай підтверджували присуд громади, а часто веліли присяжним та війтам з інших громад іти у Мшанець та розсуджувати суперечки.
Цікавою була й система покарання, коли людей за провину садили на дерев’яну кобилу, що стояла на подвір’ї одного ґазди.
У другій половині ХІХ ст. ситуація з алкоголем у цих селах була просто печальною. Люди пропивали все: поля, хати, реманент – все залишали у шинку. Ввечері селом не можна було пройтися без того, щоб не нарватися на бійку. Горілка була головною на обідах, весіллях, похоронах, при угодах купівлі-продажу, наприклад, овець тощо. Лише протягом різдвяних свят село витрачало на горілку стільки коштів, скільки становила річна зарплата священика.
Та у цей час завдяки молодим греко-католицьким священикам ситуація змінилася докорінно. За 20 років їм вдалося витверезити нарід. Ну і, звісно, нажити смертельних ворогів – місцевих євреїв-шинкарів.
Першою справою о. Зубрицький заборонив, як не дивно, церковний вертеп. Переписавши перед тим усі колядки. Причина полягала у п'янках вертепників. Другим кроком заборонив кликати на хрестини 15-20 кумів. Тільки двоє-четверо. Наступний крок - заборонив частувати породіль горілкою і т.д.
Окрім заборон, священик активно працював над тим, щоб створити для людей альтернативу. Відкрив у Мшанці у 1892 році найпершу «Просвіту» в цьому краї (згодом цю «естафету» підхопили грозівці, михнівчани, головчани, а тоді – жителі інших сіл). При чому, за спогадами старожилів, наріжний камінь «Просвіти» закладав о. Зубрицький разом із його другом Іваном Франком.
При «Просвіті» відкрив першу «Руську крамницю», засновниками якої були жителі Мшанця. А на виручку від діяльності крамниці купували книги, часописи, глобус для читальні. Зауважимо, що найпопулярнішими книгами серед селян кінця ХІХ- початку ХХ ст. були «Богдан Хмельницький», «Авраам Лінкольн», «Староруські оповідання», «Кобзар», «Талмуд», «Робінзон Крузо».
Утворилася чудова нова традиція: у неділю та свята після Служби Божої люди сходилися до читальні «Просвіти», де або сам священик, або хтось із писемних селян читав уголос книги або статті, а тоді присутні обговорювали новини, поточні громадські справи, співали побожні та світські пісні. Дехто із селян заходив і у будні дні, беручи або віддаючи книги.
Як писав о. Зубрицький, раніше, до того, як з Америки привезли і почали тут вирощувати картоплю («бульбу»), у цих селах часто бував голод («тісні роки»), оскільки земля тут гірська, не така родюча. Все змінилося з появою бульби.
Завдяки таким постатям, як о. Михайло Зубрицький, який підносив економічне становище селян, впроваджував передові технології у селі, неодноразово відстоював права селян перед старосамбірськими чиновниками, поширював нові ремесла, організовував науково-практичні семінари львівських професорів у селі, будував свідому українську громаду, написав безліч наукових праць про бойків та їхній спосіб життя (він першим у світі зробив селян об’єктом наукового дослідження), на початку ХХ ст. цей край було не впізнати.
Люди відчули свою гідність і силу творити зміни та писати власну історію. Писати і власною кров’ю, як у першу та другу світову, коли із цих сіл багато хлопців пішли добровольцями у лави спершу «Січовиків», а згодом – упівців.
Є свідчення про те, що в часи підпільної боротьби в селі Мшанець була організована криївка-читальня, до якої селяни позносили книги, за переховування яких могли отримати реальні терміни та висилання в Сибір. Таємно приходили до цієї криївки та читали «заборонену» літературу.
Повномасштабна війна 2022 р.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну 24 лютого 2022 р. у Стрілківську територіальну громаду, як одну з найбезпечніших територій в Україні (розташована поруч з Польщею у гірській місцевості) прибули 4975 переселенців (внутрішньо переміщені особи). Станом на січень 2023 р. у громаді залишилися 319 переселенців. Відсотковий склад майже однаковий протягом усього року: жінки - 49,2%, діти - 29,8 %, чоловіки - 21%.
Був терміново створений координаційний штаб для прийому і поселення ВПО (жінок, дітей і чоловіків непризивного віку). Найбільші волонтерські осередки організували жінки із сіл Мшанець, Плоске та Лопушанка-Хомина, які збирали односельців та підремонтовували пусті хати для безкоштовного тимчасового проживання ВПО.
Також при апараті сільської ради був організований пункт видачі гуманітарної допомоги (продукти, в т.ч. дитячі, одяг, засоби гігієни). Суттєву допомогу надіслала польська ґміна Добжень Велькі (лікарські засоби, знеболюючі, одяг, засоби гігієни, спальні мішки, каремати, бензоелектрогенератор, ліхтарі, біноклі, тканину для пошиття розгрузок) та безліч закордонних партнерів, волонтерів, благодійних організацій тощо.
Силами громади протягом року були зібрані кошти для придбання 8 тепловізорів, далекоміру, амуніції для ЗСУ (майже 100 тис. грн), автомобілю для військового, генератора. На початку великої війни 2 шкільні автобуси та матеріали на суму майже 100 тис. грн громада переслала для Самбірської тероборони.
Історії сімей ВПО, що знайшли прихисток у Стрілківській громаді, представлені як українською, так і німецькою мовою.
Для двох багатодітних сімей з Гостомеля та Сум завдяки допомозі УКУ та закордонних благодійників придбали 2 будинки у с. Мшанець.
Для довгострокового проживання ВПО зроблено ремонт у закритій початковій школі в с. Головецьке (присілок Золотнівець), встановлено систему водовідведення (каналізацію), відремонтовано систему водопостачання.
На території соціального підприємництва "Мшанецькі колиби" у с. Мшанець протягом літа 2022 р. проводилися реабілітаційні табори із психологічним супроводом для дітей і підлітків, що постраждали від війни.
Географія
Перспективний план Стрілківської ОТГ (2020 рік)
Стрілківська територіальна громада знаходиться у басейні річки Дністер, а точніше у його витоку, розташована у південно-західній частині Львівської області, на заході межі збігаються з державним кордоном України з Республікою Польща. Межує на півночі з Старосамбірською громадою, на півдні — з Турківською громадою, на сході — з Підбузькою громадою Дрогобицького району.
Територія охоплює низькогір'я Зовнішніх Карпат і Сансько-Дністровське водорозділове підвищення та знаходиться в басейнах Чорного і Балтійського морів.
Вона розташована в межах двох фізико-географічних зон: Прикарпаття і Українських Карпат, які в цій частині мають назву Бескиди. Вони сформовані з флішу, пісковиків, сланців, різних гірських порід. Тверді породи, які менше піддаються руйнуванню, утворюють тут підвищені гострі форми рельєфу, а менш стійкі породи, що швидко руйнуються, утворюють м'які, округлі форми рельєфу, внаслідок чого в горах району є багато вершин і западин.
Гірський рельєф характеризується круглими формами Карпатських хребтів, вершини яких досягають 800 і більше метрів над рівнем моря. Найвища вершина — гора Маґура-Лімнянська, що знаходиться поблизу села Грозьово, і здіймається на 1022 м над рівнем моря.
Стрілківська громада розташована у смузі атлантико-континентальним кліматом, для якого характерні низький тиск, велика вологість повітря та прохолодне літо. Така «перехідна» характеристика клімату зумовлена географічним розташуванням території в на «перехресті» шляхів міграції повітряних мас, а також специфічними рисами її поверхні (наявність заболочених рівнин, піщаних територій, височин та гір).
Географічна широта району забезпечує можливість падіння сонячних променів на горизонтальну поверхню, в середньому, під кутом 41°, що можна спостерігати в обідню пору під час весняного та осіннього рівнодення. Максимальний кут падіння сонячних променів досягається в час літнього сонцестояння (62°), а мінімальний — в час зимового сонцестояння (17°).
Територія громади належить до областей із значною хмарністю протягом усього року. Хмарність в межах області нерівномірна. Тривалість захмареного неба може досягати до 80 % днів у грудні. Ймовірність ясного і малохмарного неба найвищі у серпні та вересні. У період з малою хмарністю сонячне тепло є основним джерелом прогріву території, а тепло, що приходить з прогрітим повітрям — менш впливове.
Періодично зимою приходить морське повітря з заходу та південного заходу — сире і тепле, що приносить снігопади і обумовлює відлиги. Повітря, що сформувалось над Атлантичним океаном в південних широтах є настільки впливовим, що серед зими може забезпечити підняття температури до 5-15°С тепла. Літом можливі швидкі зміни теплої погоди на холодну, антициклональної на циклональну.
Отже, для території у всі сезони року характерними є швидкі зміни погоди, а разом з тим і різкі зміни метеорологічних показників — температури і вологості повітря, температури ґрунту, напряму і швидкості вітру, кількості опадів, атмосферного тиску.
Додаткові впливи на формування кліматичних показників: височини і гори створюють бар'єрний ефект проходженню повітряних мас. У межах району найдієвішим бар'єром для проходження повітряних мас є Карпати. Вони майже не пропускають вітрів з півночі і північного заходу, спрямовуючи їх вздовж Карпат — до південного сходу, а вітри з південного сходу — до північного заходу. На територію області часто прориваються вітри з Закарпаття — з південного заходу.
При проходженні через Карпати вітри прориваються перш за все по низькогірних територіях, а також по глибоких поперечних долинах, які утворюють так звані «вітрові коридори». Швидкості вітрів у Карпатах бувають дуже великі (до 30 і більше м/с), що спричиняє вітровали та буреломи у лісах.
Середньорічна температура становить +6,1° С. Найбільш холодними є січень, лютий і перша половина березня, найбільш теплими — липень і серпень місяці, пізні весняні заморозки бувають у червні, ранньоосінні — в серпні. Характерна наявність туманів. Середньорічна кількість опадів 790—800 мм, найбільша їх кількість випадає влітку у вигляді сильних злив. Сніг лежить 128 діб, в тому числі суцільний покров 61 добу. Найбільша висота снігового покрову має місце в січні — 50-60 см.
Екосистема краю сприяє таким екологічним напрямкам господарювання як вирощування ВРХ, кіз, овець, лікарських рослин та туризму зокрема.
Ресурсно-сировинний потенціал
Земельний фонд:
Назва показника
Площа, га
%
Сільськогосподарські землі, у т.ч.:
11242,2681
35,4
рілля
5303,4625
16,7
багаторічні насадження
228,44
0,91
сіножаті
886,68
2,79
пасовища
4554,7324
14,34
Пайові угіддя, у т.ч.:
2758,9
8,69
рілля
1619,9
5,1
багаторічні насадження
17
0,05
сіножаті
375,7
1,18
пасовища
746,3
2,35
Землі лісогосподарського призначення, в т.ч.
19564,9108
61,61
лісові землі
16083,6
50,65
чагарники
2832,2108
8,81
Забудовані землі, у т.ч.:
607,2478
1,91
землі житлової та громадської забудови
94,4432
0,3
землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та ін. призначення
9,1635
0,03
Заповідні землі
4256,05
13,4
Землі водного фонду
340
1,07
Всього землі
31754,43
100
Інші (відкриті землі без рослинного покриву, болота)
388,0733
Всього дані ДГК
32142,5
Земельний фонд Стрілківської громади Самбірського р-ну Львівської обл. 2021
Водні ресурси:
Територія громади вкрита густою сіткою річок, що належать до басейнів Чорного та Балтійського морів.
На всіх річках спостерігається три підняття рівнів води: весняна повінь, внаслідок танення снігу (березень-квітень); літні паводки від випадання тривалих і сильних дощів (червень-серпень); зимові підняття рівня води внаслідок тривалих і інтенсивних відлиг (грудень-лютий).
Льодовий покрив річок області нестійкий, а в окремі роки вони зовсім не замерзають, що зумовлено нестійким термічним режимом у зимовий період.
Лісові масиви:
У далекому минулому на території, що тепер займає район, більшість площі була зайнята лісом. Проте в XIV—XVIII ст. багато лісів було вирубано в процесі освоєння території під посівні площі та випас худоби.
Головні лісоутворюючі породи: сосна смерека, ялиця, дуб, бук, модрина, решта припадає на граб, клен-явір, вільху, липу та інші породи.
У зоні Українських Карпат найпоширенішими є ялицеві насадження.
Фауну території району представляють ссавці, птиці, риби та комахи.
З копитних тварин зустрічаються дикі свині, козуля, олень, а з хижих — куниця, видра, борсук, вовк, лисиця, тхір. Водиться також бобер, куниця, тхір лісовий, ондатра, качка, лебідь — шипун, голуби, білка, олень, тритон і саламандра, чорний журавель і підорлик, рись і борсук, видра і горностай.
Корисні копалини:
Особливим багатством району є великі запаси лікувальних мінеральних вод, які зовсім не використовуються, зокрема мінеральні води поблизу с. Смеречка.
Дорожня інфраструктура
Вздовж дороги державного значення Н-13 Львів-Самбір-Ужгород розміщені села: Стрілки, Бусовисько, Велика Волосянка (за 4 км), Верхній Лужок, Лопушанка-Хомина, Ясениця-Замкова. Стан дороги - добрий, покриття - тверде.
Вздовж дороги місцевого значення загального користування С141704 Мшанець-Стрілки розташовані села: Бабино, Виців (за 4 км), Галівка (за 5 км), Гвоздець, Головецько, Грозьово (за 2 км), Дністрик (за 4 км), Мшанець (за 3 км до твердого покриття), Плоске (за 2 км), Ріп’яна (за 7 км), Смеречка (за 9 км), Тисовиця (за 5 км). Стан дороги: проводиться капітальний ремонт.
Вздовж дороги місцевого значення загального користування С141713 Стрілки-Новий Кропивник розташовані села: Недільна (за 6 км), Топільниця, Тур’є. Стан дороги: проводиться капітальний ремонт.
Протяжність доріг місцевого значення - 80 км, державного значення - 20 км.
- С141713 Стрілки-Новий Кропивник (місцевого значення загального користування)
- С141704 Стрілки-Мшанець (місцевого значення загального користування)
Відстань до міста Львова
100
Відстань до районного центру
30
Відстань до пунктів перетину кордону
Смільниця-Кросценко - 47
Шегині - 84
Залізничне сполучення
Львів-Сянки
Львів-Солотвино
Економіка
На території громади функціонує 40 підприємств, серед них 15 приватних підприємств, 15 товариств з обмеженою відповідальністю, 3 фермерські господарства, 1 комунальне господарство, 4 сільськогосподарські кооперативи, 1 споживче товариство та 1 адвокатське бюро.
Найпоширеніші види діяльності — оптова та роздільна торгівля, лісозаготівлі та оброблення деревини.
Також є підприємства, що займаються:
електромонтажні роботи;
виробництво електроенергії;
діяльність у сфері проводового електрозв'язку;
ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення;
будівництво житлових і нежитлових будівель;
надання в оренду будівельних машин і устатковання;
виробництво спіднього одягу;
виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення;
перероблення молока та вироблення сиру;
виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;
виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння;
послуги з організації подорожувань.
Через специфіку гірських ґрунтів, звичайне сільське господарство у громаді не є настільки ефективним, як в інших регіонах України. Однак в нас дуже сприятливі умови для промислового вирощування чорниці, лохини, ліщини, суниці, терену, шипшини, лаванди та ін.
Завдяки природному розташуванню у нашої громади є великий туристичний потенціал. Розробляючи стратегію соціально-економічного розвитку, ми робимо ставку на зелений та агротуризм (а разом з тим і на культурний, історичний, спортивний туризм тощо). Перші успішні кроки у цьому напрямку вже зроблені.
Туристична інфраструктура
Парафіяльний еко-табір "Мшанецькі колиби" та Каплиця св. Миколая. С. Мшанець.Єпархіальний реколекційний центр "Емаус", с. Стрілки, Самбірський р-нЄпархіальний реколекційний центр "Емаус", с. Стрілки, Самбірський р-н
Відпочинкові та рекреаційні заклади
Соціальне підприємництво місцевої релігійної громади УГКЦ "Мшанецькі колиби", с. Мшанець. Парафіяльний еко-табір складається з дерев'яних лісових будинків (“колиб”), каплиці, літнього кінотеатру, кухні-колиби, павільйону-їдальні, літнього душу з панорамним краєвидом, футбольного та пляжного волейбольного майданчиків, місця для купання. Неподалік є джерело мінеральної води “Нафтуся-Мшанецька”.
Тут можна проводити літні молодіжні табори, християнські сарепти, військово-патріотичні вишколи, освітні та культурно-мистецькі заходи (відкриті лекції, виїзні тренінги/семінари на природі), а також просто відпочити у бойківському карпатському краї чи відсвяткувати якусь подію.
Цей табір уже перетворився на своєрідний “гірський хаб” — місце для перетину міського й сільського світогляду, місце зародження й втілення оригінальних соціальних ініціатив, більше див. у статті "Мшанецькі колиби".
Ресторанно-відпочинковий комплекс “Стрілецький замок”. С. Стрілки, Львівська обл.Ресторанно-відпочинковий комплекс “Стрілецький замок”. Альтанки. С. Стрілки, Львівська обл.Ресторанно-відпочинковий комплекс “Стрілецький замок” (с. Стрілки, вул. Дністрова). В інфраструктуру комплексу входять ресторан з трьома залами, терасою та більярдною кімнатою, “Мисливський будиночок”, альтанки, дитячий майданчик, ставки, де можна порибалити (водяться форель, короп та ін.), а також готель. Чудово підходить для відзначення урочистих подій, сімейного відпочинку, ділових зустрічей.
Реколекційний центр Самбірсько-Дрогобицької єпархії “Емаус”. Триповерховий відпочинковий комплекс Самбірсько-дрогобицької єпархії УГКЦ з усіма зручностями у номерах на 65 посадкових місць, конференц-залом, кухнею та їдальнею всередині приміщення, сауною та огороженим басейном на дворі.Туристичний кемпінг “Бойківський Двір”. С. Ясениця-ЗамковаБойківський Двір. Ресторан. С. Ясениця-Замкова, Стрілківська ТГ, Львівська обл.
Туристичний кемпінг “Бойківський Двір” (с. Ясениця-Замкова, вул. Центральна, 3; 82097). На території знаходяться два басейний, дорослий критий і дитячий на відкритому повітрі, Тюбінг - літня саночна дорога довжиною 50 метрів, а також у Корчмі - національні смачні страви, приготовлені за бойківськими рецептами цієї місцевості.
Еко-садиба Каскад. с. Вел. Волосянка, Львівська обл.Еко-садиба Каскад. с. Вел. Волосянка, Львівська обл.Еко-садиба “Каскад” (с. Велика Волосянка, вул. Центральна, 23). Окрім комфортних євро-номерів з панорамними вікнами та терасами, є сауна, альтанки з мангалами, водоспад і каскад озер, клумба з суницею, невелика еко-ферма. Неподалік джерела з мінеральними водами «Нафтуся», «Содова», «Срібно-Кремнієва».
Ясна садиба. Ясениця-Замкова. Стрілківська ТГЯсна садиба всередині. Ясениця-Замкова. Стрілківська ТГЕтно-садиба “Ясна садиба” (с. Ясениця-Замкова). Двоповерховий дерев’яний будинок та котедж. Похід на витік Дністра, велосипедні та кінні прогулянки, чайна церемонія “Містерія трав”, ароматерапія на сіновалі, ландшафтотерапія, майстер-класи з вишивки стрічками та хрестиком, розпису акриловими фарбами, виготовлення ляльки-мотанки.
Еко-садиба Бескиди. С. Велика Волосянка, Львівська обл.Еко-садиба "Бескиди" (с. Велика Волосянка, вул. Центральна, 132). Триповерховий дерев’яний будиночок зі ставком, альтанками, мангалом, дитячим майданчиком, батутом, сауною на території.
Агрооселя Ростоки. С. Недільна, Львівська обл.Агрооселя Ростоки. Бесідка. С. Недільна, Львівська обл.Агрооселя “Ростоки” (село Недільна). Затишна батьківська хата для молодіжних компаній та сімейного відпочинку. До послуг туристів сауна і чани. Довкола велика територія, де можна пограти в теніс, покататися на качелях, пострибати на батутах. Неподалік річка. Облаштовується волейбольне поле.
Приватна садиба Вілла “Марія” с. Тур’є. Розташована за 3 км від центру села, 12 км від траси Львів-Ужгород.
Модульний будинок "Магія тиші" (с. Лопушанка-Хомина, 49°17'53.6"N 22°59'19.0"E). Будинок складається з двох повноцінних спалень з ліжками дабл-бед, повністю обладнаної кухні, вітальні з панорамними вікнами і каміном, санвузла, просторої тераси з сіткою для відпочинку і чаном. На території є паркінг, гойдалка і зона для BBQ.
Відпочинкові осередки
С. Головецько, Львівська обл.
Відпочинковий осередок “Під кичерою” для рекреації та риболовлі на Дністрі. Знаходиться у с. Головецько, у підніжжі гори Погар, за координатами N 49°17'59.060" E 22°51'39.749".
Грозьова брама. Гірський притулок. С. Грозьова. Львівська обл.Гірський притулок “Грозова брама” для рекреації та ночівлі. Знаходиться у с. Грозьово, за координатами 49°18'16.2"N 22°48'31.9"E. Від гірського притулку стартує кільцевий пішохідний туристичний маршрут “Грозьова брама” (3 км) на г. Маґура-Лімнянська — найвищу вершину Старосамбірщини.
Туристичні шляхи до Вежі пам'ятіВідпочинковий осередок на р. Мшанка для рекреації та риболовлі. Знаходиться біля с. Грозьово, за координатами 49°19'45.2"N 22°48'58.9"E.
Музеї
В Музеї о. Михайла Зубрицького. С. МшанецьМузей о. Михайла Зубрицького, с. Мшанець, Львівська обл
Краєзнавчий музей о. Михайла Зубрицького у с. Мшанець
Розташований в історичній будівлі читальні “Просвіти” (відкрита у 1892 р. - перший подібний заклад в цілому повіті). У цьому ж приміщенні функціонувала перша Руська спілкова крамниця у Старосамбірському повіті.
Наріжний камінь, за спогадами старожилів, закладали о. Михайло Зубрицький разом з Іваном Франком.
Більшість експонатів висвітлюють життєвий та творчий шлях отця Михайла Зубрицького (фотографії, копії свідоцтв та деяких праць). Також є частинні експозиції, де представлено одяг з домотканого полотна, вишивки, знаряддя хліборобства, речі домашнього вжитку. Фонди музею використовуються для вивчення побуту мешканців Бойківщини.
Діє на волонтерських засадах. Адреса: Львівська обл., Самбірський р-н, с. Мшанець, вул. Центральна.
О. Михайло Зубрицький (1856-1919) - священик УГКЦ, етнограф, історик (засновник таких течій історичної науки, як усна історія і, частково, мікроісторія), фольклорист, дійсний член Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченка (єдиний сільський священик, що мав такий статус), громадський діяч, новатор (перший ввів на селі безліч інноваційних форм господарювання, створив сільський кооператив і спілкову крамницю задовго до того, як це стало “мейнстрімом” і багато подібного), а також публіцист, який послідовно відстоював права українських селян, формував громадську думку та повістку дня.
Музей Івана Платка у с. Галівка
В одній з хатин цього села розташований етнографічний мінімузей, яким опікується художник, екозахисник, поціновувач старовини Іван Платок. Йому вдалося зібрати дуже цікаву і вже чималу колекцію різноманітних речей, одягу та предметів побуту, якими колись користувались наші предки. Під час екскурсії відвідувачам цікаво було дізнатись, для чого і як саме вживались в побуті ті чи інші речі.
Серед експонатів трапляються й військові шоломи та ножі часів Другої світової війни, які пан Іван сам знаходив у лісах навколо села, адже в тій місцевості проходив фронт та велися запеклі бої.
Історія цього краю цікава тим, що саме з цих земель Іван Довбуш зі своїми загонами опришків здійснював походи на польські маєтки. Земля тут досі зберігає багато артефактів, які притаманні гуцульщині - свистки, хрестики, різноманітні сувеніри, бо саме цією місцевістю проходив торгівельний шлях.
Коли музей було засновано, люди дізналися, що пан Іван збирає історичні речі і просто віддавали йому, що у кого було. Так з часом експозиція поповнилася цікавими історичними артефактами. Як каже сам власник, музей присвячений тим людям, які вміли робити руками, не ледарювали та не пиячили.
Допомагає пану Івану опікуватись музеєм його мама Любов Григорівна. Також можна скуштувати меду з місцевої пасіки.
Шкільний Музей о. Михайла Вербицького. С. Стрілки
Музей у Дзвіниці церкви Св. Архистратига Михаїла (1730) с. Ясениця-Замкова
Сама дзвіниця - пам'ятка архітектури державного значення.
Колекція, зібрана місцевим священником, складається з етноекспозицій селянського реманенту, посуду, ткацьких станків, одягу, меблів.
На другому поверсі — виставка вишитих ікон та хоругв.
Історико-меморіальний музей Кирила Осьмака, голови УГВР, в с. Недільна
Кирило Осьмак — голова президії та президента УГВР (псевдонім Марко Горянський).Музей розміщено у приміщенні Народного дому села Недільна (колишня будівля “Просвіти”). Над розробкою і побудовою експозиції працювала група науковців та музейних фахівців. Основу експозиції складають архівні документи, фото та інші матеріали, а також спогади сучасників та рідних Кирила Осьмака, зібраних Любою Коваль.
На відкритті музею була присутня донька Кирила - Наталія Осьмак.
Довідка: 11-15 липня 1944 року на узбіччі гори Видоділ, що знаходиться у лісі між селом Сприня Самбірського району та селом Недільна Стрілківського (тепер Старосамбірського) району відбувся Великий збір УГВР. На ньому обрали Президію та Генеральний секретаріат – підпільний парламент та підпільний уряд воюючої України. Головою президії та президентом УГВР обрали Кирила Осьмака (псевдонім – Марко Горянський).
Фонди музею налічують 74 одиниці збереження. Експозиційні розділи розміщені у 2 залах.
Шкільний краєзнавчий музей о. Михайла Вербицького в с. Стрілки
Шкільний краєзнавчий музей з постійно діючою експозицією про життя і діяльність о. Михайла Вербицького в с. Стрілки (діє на волонтерських засадах). Адреса: Львівська обл., Самбірський р-н, с. Стрілки, вул. о. М. Вербицького, 10 (приміщення опорного закладу загальної середньої освіти I-III ст. ім. о. Михайла Вербицького). Також в музеї є якому експозиції про видатних людей краю та колекція предметів бойківського побуту і одягу.
О. Михайло Вербицький (1815-1870) - священик УГКЦ, композитор, хоровий диригент, громадський діяч, автор музики державного гімну України. З 1853 по 1856 рік він був адміністратором каплиці на горі в селі Стрілки.
Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА. С. Стрілки
Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА
Знаходиться у приміщенні школи-ліцею. Адреса: вул. Сагайдачного, 21, с. Стрілки, Самбірський район, Львівська область, Україна, 82092.
Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА. С. Стрілки. Частина рушниці та гільзи, знайдені на місці боїв воїнів УПА з німцями (гора Діл, с. Недільна).
Містить експонати часів національно-визвольних змагань другої половини XX століття. Експозиція музею складається з 9 розділів:
«Криниця ідей українського націоналізму»;
«УВО-ОУН: історія формування та політична діяльність»;
«УПА: територіальна і функціональна структура»;
«Боротьба УПА»;
«Однострій. Нагороди. Озброєння»;
«Нескорені в таборах»;
«Дивізія «Галичина»;
«Наші земляки – герої УПА»;
«Нам пора для України жить!».
Пам’ятки архітектури
С. Ясениця-Замкова. Дзвіниця церкви Св. МихаїлаЦерква Св. Архистр. Михаїла та Дзвіниця в с. Ясениця-Замкова
Дзвіниця Церкви Св. Арх. Михаїла у с. Ясениця-Замкова
Дерев'яна триярусна дзвіниця Церкви святого Архистратига Михаїла с. Ясениця-Замкова (1767-1779 рр.). пам’ятка архітектури, представниця галицької архітектурної школи. Славиться надзвичайною гармонійністю своїх пропорцій. Дерев’яний шедевр, на фоні якого будь-яка карпатська церква буде лише додатком до неї. Повністю дерев’яних (без бляхи) церков на Бойківщині взагалі не лишилося, а от дзвіниця – чудом вижила. За переказами, її перенесли до Ясениці з села Ісаї, де теж збереглася оригінальна дерев’яна церква.
Дзвіниця здається масивною і високою, хоча висота її всього 14 метрів. В плані вона являє собою квадрат розмірами 6 х 6 метрів. Має три яруси, де кожний вищій менший за попередній. Перші два яруси виконані в зрубі оточені аркадами-галереями. На першому була комора, де зберігалося церковне начиння, старі ікони і мед з церковної пасіки. На другому розташовувалася каплиця Покрову Пресвятої Богородиці. На третьому ярусі невеликі арочні отвори нагадують бійниці замкових башт. Тут, власне, і була дзвіниця. Вкритий верхній ярус низьким восьмибічним наметом. Завершується восьмигранним шатровим верхом. По периметру першого та другого ярусів проходять аркади-галереї.
У 1970 році дзвіницю було відреставровано стараннями архітекторів Ігоря Старосольського та Іван Могитича.
"Дзвіниця, що стояла на горбочку обабіч церкви, була дерев’яна, трирівнева. Перший рівень, під сходами, належав Смерті. Тут стояло усе причандалля для похорону – мари, коса (хоча якраз вона призначалася для звиклого кошення трави на подвір’ї церкви), чорні хоругви. Поверхом вище була маленька замкнена капличка. Якщо зазирнути у щілину між старими дошками дверей, то можна було побачити престол, дві корони на ньому – меншу і більшу, підсвічник зі смішними білими квітками і маленьке розп’яття. Це була середина дзвіниці (зрештою, і життя), тут брали шлюби. Найвище було просторе піддашшя з двома дзвонами – знову меншим і більшим. Вони були поєднані одним механізмом, що урухомлювався шнуром, який розлогою петлею звисав аж до дерев’яної підлоги. Пахло старим здоровим деревом і живицею. Поза тим тут було просторо, порожньо і чисто". Анна Ясенська "Ангели вправлялися у тризвуках".
Музей у Дзвіниці в Ясениці-Замковій. Стрілківська ТГ, Львівська обл.
У дзвіниці працює місцевий Міні-музей народного побуту.
Поруч з храмовим комплексом знаходиться залізнична станція з вокзалом австрійських часів.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Мшанець (1924)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці. С. Мшанець, Самбірський р-н, Львівська обл
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Мшанець (1924). Перша письмова згадка датується 1507 р. Стара церква мала унікальну архітектуру, нетипову для бойківського стилю, і була реліктовим представником сакрального будівництва ще княжих часів. Виконувала сигнальну та оборонну функції.
Дзвіниця XVIII ст. Церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Мшанець
Скульптура Скорботної Матері-України під Хрестом (1996) у с. Мшанець
На подвір’ї знаходиться унікальна скульптура Скорботної Матері-України під Хрестом (1996), встановлена з нагоди 500-ліття села та в пам’ять про борців за волю України на місці розритої в радянський період 4-метрової земляної могили на честь Українських січових стрільців.
Церква Св. Миколая у с. Тур'є (1690)
Пам’ятка сакральної архітектури дерев’яна церква Св. Миколая (1690) у с. Тур’є. Перша згадка про церкву походить з податкового реєстру 1507 р.
"Вежа пам'яті" (с. Недільна) - унікальна 43-метрова дерев'яна дзвіниця, яку вінчає найвисотніший у Європі Хрест.Вежа Пам'яті. Недільна. Зима. Стрілківська ТГ
Дзвіниця "Вежа Пам'яті" у с. Недільна
Унікальна 43-метрова дерев’яна дзвіниця “Вежа пам’яті” (с. Недільна), встановлена в пам’ять про 43 повстанців УПА, що загинули в бою з німцями на цьому місці у 1943 р.
Довідка: В часи німецької окупації в селі діяла підпільна підстаршинська школа УПА. У 1943 році на горі Діл відбувся запеклий бій між 105-ма бійцями ОУН-УПА та 3000 німецьких загарбників, в якому загинули 43 повстанці. Втрати окупантів були значно більшими – 256 чоловік. Воїнам УПА на місці битви насипали братську могилу.
У 2009-17 рр. в пам’ять про повстанців збудували дерев’яну дзвіницю, аналогів якої нема в Україні та поза її межами. Її вінчає хрест, який на сьогодні є найвисотнішим у Європі, - розташований на висоті 907 метрів над рівнем моря, що зафіксували у Книзі рекордів України. На Вежі встановлено 2 оглядові майданчики.
Вежа встановлена над братською могилою бійців ОУН-УПА, які загинули в бою із гітлерівцями у 1943 році. На горі Діл в роки Другої світової війни діяла підстаршинська школа УПА. В одному з боїв з німецьким військовим підрозділом загинуло 43 повстанці, саме тому висота вежі складає символічні 43 метри.
Львівський архітектор Олесь Дзиндра розробив проєкт унікальної дерев'яної споруди. Перші роботи на горі Діл розпочались у 2009 році.
27 серпня 2017 року відкрили та освятили Вежу Пам'яті — унікальну дерев'яну дзвіницю, аналогів якій немає в Україні та поза її межами. Творці архітектурної пам'ятки вірять, що вона стоятиме до того часу, допоки наш народ пам'ятатиме і шануватиме своїх Героїв, і дзвоном закликатиме не одне покоління пом'янути тих, хто загинув за свободу України.
Піднявшись на оглядовий майданчик вежі, кожен може вдарити в дзвони пам‘яті, віддаючи шану полеглим Героям УПА та теперішнім Героям незалежної України.
Пантеон Слава УПА. С. Стрілки, Самбірський р-н, Львівська обл.
Пантеон “Слава УПА” у с. Стрілки
Знаходиться на привокзальній залізничній станції с. Стрілки. Меморіальний комплекс споруджено на честь 232 вояків УПА, чий прах покоїться у братській могилі. Освячено 6 травня 2010 р. вл. Ярославом Прирізом, єпископом-помічником Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ на свято великомученика Юрія Побідоносця. Поруч знаходиться каплиця Св. влкмч. Юрія, збудована у 1994 р.
Хрест Свободи у с. Головецьке
Пам'ятник на честь 50-ліття скасування панщини. Встановлений місцевою громадою с. Головецьке у 1898 р. за війтівства Івана Кузьмина (1892-1914). Склад: чавун, пісковик.
На хресті напис: «Громада Головецько. В память скасування паньшины. 1848—1898 год». Під хрестом були закопані документи, що засвідчували право власності панів на землю села.
Панщина на Галичині була відмінена 15 травня 1848 року цісарем Фердинандом I. Відтоді в пам’яті галичан особа цісаря асоціювалася з захисником їхніх прав. А в галицьких селах ставили «Хрести Свободи» та урочисто відзначали ювілеї знесення панщини. Хрест Свободи у Головецькому - один із небагатьох таких хрестів на Галичині, який зберігся до наших днів, не був знесений радянською владою.
Місійний Хрест Тверезости у с. Грозьова
У Грозьовій встановлений місійний хрест тверезости на пам'ять про місії, які у селі організовувала греко-католицька церква у ХІХ ст. в часи служіння багатолітнього пароха с. Грозьова, друга Івана Франка, о. Михайла Флюнта. На місцевому церковному кладовищі знаходиться могила цього священика.
Повстанський схрон у церкві Св. Арх. Михаїла с. Плоске
Знаходився у будівлі місцевої церкви с. Плоске.
Церква Успіння Пресв. Богородиці с. Топільниця (1730)
Пам'ятка архітектури місцевого значення. Охоронний номер 523/1-м.
Дзвіниця (1730) церкви Успіння Пресв. Богородиці с. Топільниця
Дерев'яна дзвіниця з 1730 р. Пам'ятка архітектури місцевого значення. Охоронний номер 523/2-м.
У селі також знаходиться шпихлір з 1730 року, охоронний номер 523/3-м.
Природні феномени
Великий потенціал для розвитку туризму має с. Смеречка, біля якого знаходяться землі рекреаційної зони та вже пробурені і запломбовані 3 свердловини з мінеральними водами (одна із них — типу “Боржомі”, всі експертизи підтвердили високу якість цих вод). На даний час є виготовлена проектно-кошторисна документація на будівництво бази відпочинку (на 500 ліжко-місць), що є цікавим інвестиційним об’єктом.
Геологічна пам’ятка природи місцевого значення “Спаський Камінь” (інша назва: Скеля “Соколів Камінь” - останець Ямненського пісковика). Це три камені-останці, висота найвищого сягає 24 метрів. розташований неподалік с. Спас та с. Бусовисько.
У с. Мшанець ще у 1950-70-х рр. селяни викопали 3 великі стави (так звані "Мшанецькі стави"), які використовували в якості холодильників: взимку рубали лід, зберігали його у великій пивниці, де літом зберігали молоко. Лід слугував природним холодильником. Сьогодні тут можна порибалити та відпочити на природі.
Фестивалі
Культурно-мистецький фестиваль у с. Мшанець "В гості до Бойків та о. Михайла Зубрицького" (кінець літа — початок осені).
Різдвяний фестиваль "У Стрілках на сопілках" у с. Стрілки. Вперше проводився у с. Стрілки як фестиваль цілої Стрілківської громади 16.01.2022 разом із встановленням рекорду України з наймасовішого виконання колядки "Нова радість стала" на сопілках (одночасно заграли 406 сопілкарів).
Міжрайонний фестиваль «Мелодії бойківського двору».
Районний дитячий фестиваль «Бойки по-легойки».
Міжрайонний фестиваль духовної пісні ім. о. Михайла Вербицького.
Виїзні фестивалі «Зелені лози».
Щорічний Фестиваль спорту, присвяченийпам'яті Ігоря Козака, вчителя фізкультури.
Дні сіл та інші святкування:
День Незалежності, с. Стрілки (24 серпня).
День села Головецько (перша неділя серпня).
“Дуже зелені свята”, с. Ріп’яна (на свято Зіслання Св. Духа).
Туристичні маршрути
Історико-культурні
“На Пікуй! [ 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]” - бойківський напрямок мережі кількаденних історико-туристичних маршрутів “Франкомандри+”: Самбір – Старий Самбір – Грозьова – Мшанець (з ночівлею) – Ясениця-Замкова – Розлуч – Турка – Кривка (149 км).
"Різдво в Карпатських колибах" - маршрут вихідного дня від туристичного оператора "Відвідай": Львів – Оброшине (палац і міні-зоопарк) – Самбір (екскурсія-квест і підняття на ратушу, музей «Бойківщина») – Мшанець (обід, святкова програма «Мшанець колядує», майстер-клас «Різдвяний вінок», катання на санях) – Львів.
"Карпатська Ейфелева вежа та чудернацькі колиби": Львів-Недільна-Мшанець-Стрілки-Львів.
"Замок Лева, Спаські водоспади і Мшанецькі Колиби": Львів-Старий Самбір-Спас-Мшанець-Стрілки-Львів.
Шляхи активного туризму (пішохідні)
“Автентична Бойківщина” – лінійний пішохідний маршрут (3 км);
Лопушанка-Хомина – Волосянка (Закарпатська обл.) – Лопушанка-Хомина (106 км).
Розлуч – Стрілки – Старий Самбір – Стара Сіль – Хирів – Смільниця – Устрики Дольні (Польща) – Соліна (Польща) – Вовковия (Польща) (102 км).
Автомобільні маршрути
"Головецько - Верхньодністровські Бескиди" (3,21 км).
Освіта
На території громади діє 4 школи I-III ст. (11 класів), 7 шкіл І-ІІ ст. (9 класів), 3 початкові школи та 2 дошкільні заклади.
Кількість учнів невелика — 1516 школярів (11,5 % від чисельності населення громади, ще 6,5 % - діти дошкільного віку). Однак учні опорних шкіл та Стрілківського ліцею показують добрі результати на олімпіадах, а також спортивних змаганнях.
Школи у віддалених гірських селах потребують допомоги для покращення інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення та модернізації навчального процесу.
Опорні школи:
Опорна школа ім. о. Михайла Вербицького у с. СтрілкиОпорний заклад загальної середньої освіти I-III ступенів ім. о. Михайла Вербицького с. Стрілки. Адреса: вул. о. М. Вербицького, 10, с. Стрілки, Самбірський район, Львівська область, Україна, 82092.
Опорний заклад загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько. Адреса: вул. Івана Франка, 19/А, с. Головецько, Самбірський район, Львівська область, Україна.
Заклади загальної середньої освіти I-III ступенів:
Заклад загальної середньої освіти І –III ст. — ліцей с. Стрілки. Адреса: вул. Сагайдачного, 21, с. Стрілки, Самбірський район, Львівська область, Україна, 82092.
Заклад загальної середньої освіти I-III ступенів с. Тур'є.
Заклади загальної середньої освіти І-ІІ ступенів:
Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Бусовисько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. ВерхнійЛужок Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів ім. Івана Копача с. Грозьово Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Ріп'яно Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Тисовиця Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Ясениця-Замкова Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Топільниця Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Лопушанка-Хомина Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області (понижений до І ст. з 2021 н.р.).
Заклади загальної середньої освіти І ступеня:
Заклад загальної середньої освіти І ступеня с. Тур'є Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів ім. о. Михайла Вербицького с. Стрілки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Пицаревський ЗЗСО І — ст.».
Заклади загальної середньої освіти І ступеня (закриті з 2021 н.р.):
Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Смеречанський ЗЗСО І ст.» (закритий з 2021 н.р.).
Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Головецько-Золотнівський ЗЗСО І ст.» (закритий з 2021 н.р.).
Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Дністрицький ЗЗСО І ст.» (закритий з 2021 н.р.).
Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів ім. о. Михайла Вербицького с. Стрілки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Великоволосянський ЗЗСО І — ст.» (закритий з 2021 н.р.).
Дошкільні навчальні заклади:
Заклад дошкільної освіти «Сонечко» с. Стрілки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
Заклад дошкільної освіти «Ромашка» с. Верхній Лужок Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
20 жовтня 2022 року введено в дію пілотний проєкт по шкільному харчуванню (коли одна школа надає послуги харчування всім іншим). Забезпечено харчуванням 80% школярів. Ціна - не вище 40 грн.
Культура
Діють 14 Народних Домів та 11 філій бібліотек. Щорічно проводяться різноманітні фестивалі як локальні, так і обласні.
14 народних домів (Стрілки, Бусовисько, Лопушанка-Хомина, Головецько, Ріп'яна, Бабино, Мшанець, Грозьово, Ясениця Замкова, Тур'є, Топільниця, Тисовиця, Дністрик, Верхній Лужок).
Народний Дім с. Стрілки
Адреса: с. Стрілки, вул. М. Вербицького, 10. Діяльність: танцювальний гурток, репетиції 2 народних колективів.
Фестивалі: міжрайонний фестиваль «Мелодії бойківського двору», районний дитячий фестиваль «Бойки по-легойки», міжрайонний фестиваль духовної пісні ім. о. Михайла Вербицького, виїзні фестивалі «Зелені лози».
Народний Дім с. Тур'є
Адреса: с. Тур'є, вул. Центральна, 86а. Діяльність: гуртки художнього слова, вокально-інструментального ансамблю, драматичний, хоровий.
Локальні фестивалі: «Гостинна хата» та «Родина-FEST».
Разом з місцевою школою проводяться різні екологічні ініціативи («Посади дерево», «Перетворимо сміття в мистецтво» та інші).
Адреса: С. Мшанець, вул. Центральна. Діяльність: показ фільмів у соціальному кінотеатрі, благодійний онлайн-ярмарок "Різдвяні смаколики із Мшанця", практикум-презентація автентичних мшанецьких страв для рестораторів і кухарів.
Спортивний майданчик з литим покриттям, с.Верхній Лужок22
2018
924
Спортивний майданчик з тренаж., с.Бусовисько
2019
150
16
Спортивний майданчик з штучним покриттям, с.Топільниця
2019
924
22
Спортивний майданчик з тренаж., с.Топільниця
2019
150
16
Спортивний майданчик з штучним покриттям, с. Стрілки
2019
924
22
Спортивний зал ЗЗСО І-ІІ ст.с.Бусовисько
1976
147
30
Спортивний зал ЗЗСО І-ІІ ст.с.Верхній Лужок
1991
190
60
Спортивний зал ОЗЗСО I-III ст.ім.о.М.Вербицького
1975
216
172
Спортивна кімната ЗЗСО I-III ст.-ліцею с.Стрілки
1956
137,4
24
Спортивна кімната ЗЗСО I-III ст.с.Тур’є
1965
54
18
Спортивний зал ЗЗСО І-ІІ ст.с.Топільниця
Кап. ремонт у 2020
142
24
Спортивний зал ОЗЗСО I-III ст.с.Головецько
1987
200
100
Медицина
До початку 2022 року на території громади функціонували підрозділи Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради "Старосамбірський центр первинної медичної допомоги": 5 амбулаторій (АЗПСМ с. Стрілки, Верхній Лужок, Головецько, Мшанець, Тур'є) та 16 фельдшерсько-акушерських пунктів (Топільниця, Бусовисько, Ріп'яно, Грозьово, Ясениця-Замкова, Лопушанка-Хомина, Тисовиця, Бабино, Дністрик, Смеречка, Галівка, Плоске, Виців, Ясениця-Замкова (Піцарева), Велика Волосянка, Недільна). Декларації із сімейними лікарями підписали 10 477 осіб.
Однак, у вересні 2021 р. Старосамбірська міська рада ухвалила рішення про реорганізацію свого підприємства шляхом виділу (тобто, ліквідувала всі свої структурні підрозділи на території Стрілківської та інших громад).
Тому для того, щоб і надалі медичні послуги для жителів 21 села були доступними, у 04.11.2021 р. депутати Стрілківської сільської ради ухвалили рішення про створення комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Стрілківської сільської ради.
Станом на 14.05.2022 дане комунальне підприємство складається із Амбулаторії групової практики сімейної медицини у с. Стрілки (центральний офіс) та пункту здоров'я у с. Головецько. Передбачено створення пунктів здоров’я у всіх старостинських округах.
У сфері охорони здоров'я пріоритетами Стрілківської територіальної громади є:
розвиток первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) — ключовий елемент досягнення прийнятного рівня здоров‘я для всіх людей;
профілактика на рівні всього населення, що є найбільш стійкою стратегією збереження здоров'я, а також засобом вирішення проблем, пов'язаних із цілою низкою соціально значущих та соціально небезпечних хвороб та з їх загальними чинниками ризику;
розвиток у напрямку діагностики захворювань, що включає наявність технічного оснащення амбулаторій загальної практики — сімейної медицини (АЗПСМ) потрібною медичною апаратурою.
Послуги, які надаються працівниками амбулаторії:
огляд пацієнтів різних вікових груп,
профілактичні щеплення,
лабораторні аналізи крові,
в денному стаціонарі здійснюються медичні маніпуляції (внутрішньовенне та інфузійне введення препаратів),
вимірювання артеріального тиску,
первинний скринінг захворювання вуха, горла, носа та
діагностика захворювань очей.
Для покращення якості надання медичних послуг громада поставила за мету забезпечити:
фахову і комплексну оцінку ситуації в громаді та, при потребі, коригування пріоритетів у сфері громадського здоров'я на основі нових даних;
навчання та професійне зростання для медичного персоналу (тренінги, конференції, вебінари, спеціалізовані курси);
оцінку потреб закладів ПМСД та розробку плану їхнього вдосконалення;
створення мобільних бригад в центрах первинної медичної допомоги (ЦПМД), які б мали можливість вчасно надавати медичні послуги на дому;
розробку і впровадження ефективної системи управління та індикаторів з профілактики й ведення захворювань різних видів закладами ПМД;
розробку та впровадження систем моніторингу якості наданих послуг.
Виклики і проблеми:
Економічні виклики: малий перелік безкоштовних послуг, які передбачені МОЗ для пацієнта, дефіцит сучасного медичного обладнання для діагностики.
Кадрові виклики: дефіцит медичних кадрів, відсутність легкого доступу медичних працівників до якісних програм навчання та вдосконалення.
Проблема доступності медичних послуг, в тому числі й дорожнього сполучення (уже завершується капітальний ремонт двох найважливіших доріг, які з'єднують села з центром ТГ, однак залишається питання незручного та непостійного графіку маршруток).
Проблема недовіри і небажання людей старшого віку звертатися за медичною допомогою при легких випадках.
Недоступність для громадян профілактичних діагностичних досліджень.
Відсутність знань щодо здорового харчування й необхідних для цього компонентів щоденного раціону (найближчим часом організуємо інформаційні просвітницькі кампанії).
Діюче приміщення АЗПСМ розташоване в двоповерховому цегляному будинку площею 528,1 м2 (зокрема 285,9 м2 – перший поверх, 242,2 м2 – другий поверх), побудованому та зданому в експлуатацію ще у 1975 р. На сьогодні капітального ремонту потребує другий поверх приміщення та покрівля.
У 2023 році за власні кошти Стрілківської громади здійснено капітальний ремонт приміщення (перекрито дах, оновлено фасад, кап.ремонт всіх кабінетів та коридорів). Відео тут.
Діємо для здоров'я (субпроєкт "Стрілки - здорова громада")
У 2021 р. Стрілківська громада стала учасником пілотного україно-швейцарського проєкту міжнародної технічної допомоги «Діємо для здоров'я» (повна назва — «Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань (НІЗ) в Україні»), що фінансується Урядом Швейцарської Конфедерації через Швейцарську агенцію з розвитку та співробітництва Міністерства закордонних справ Швейцарії (SDC).
Даний інноваційний чотирирічний проєкт, що втілюватиметься у 100 територіальних громадах України Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Рівненської та Херсонської областей, має на меті зменшити тягар неінфекційних захворювань (серцево-судинні, онкологічні, хронічні респіраторні захворювання, цукровий діабет та психічні розлади) та запобігти передчасній смертності від них, а також підвищити тривалість життя чоловіків та жінок шляхом запровадження інтегрованого підходу до профілактики, лікування та контролю неінфекційних захворювань.
Проєкт впроваджує «Джі Еф Ей Консалтинг Груп ГмбХ» (GFA Consulting Group GmbH)», Німеччина, спільно з Університетськими клініками Женеви та українськими партнерами - БФ «Здоров’я жінки і планування сім’ї» та ТОВ «ВАН ХЕЛС», за фінансової підтримки Швейцарської Агенції з розвитку та співробітництва Міністерства закордонних справ Швейцарії.
Результатом очікується надання українцям сталого доступу до якісних послуг з профілактики та контролю НІЗ на первинній ланці надання медичної допомоги та зміна їхнього способу життя на більш здоровий.
Напрями діяльності проєкту:
Зміцнення потенціалу органів влади та інституцій у сфері громадського здоров'я, а також створення сприятливого нормативно-правового середовища для профілактики та контролю НІЗ.
Посилення спроможності первинної ланки медичної допомоги надавати якісні послуги з профілактики, лікування та підтримки людей з НІЗ.
Посилення спроможності шкіл, центрів громадського здоров'я та спільнот впроваджувати інтервенції задля зменшення ризиків НІЗ, зміни поведінки, покращення знань та ставлення до свого здоров'я.
В рамках проєкту "Діємо для здоров'я" у співпраці з ГО "Магура" на території Стрілківської громади реалізується власний проєкт "Стрілки - здорова громада".
Протягом червня-грудня 2021 р. з допомогою експертів Західно-Українського ресурсного центру та Центру громадського здоров'я була проведена фахова і комплексна оцінка ситуації у Стрілківській громаді. Вибірка склала понад 1,6 % жителів, найчисельніша вікова категорія - 31-50 років). Серед найважливіших виявлених проблем слід відзначити наступні:
Більше третини жителів громади віком до 50 років не проводять щорічних профілактичних оглядів: 8,3 % не зверталися до сімейних лікарів, 13,3 % не пам’ятають, коли зверталися востаннє, 11 % опитаних зверталися більше року назад. Серед вікової категорії 50+ ці показники значно вищі;
30% опитаних мають надлишкову вагу, 11 % - ожиріння та у 8 % вага менша за норму;
абсолютна більшість опитаних не отримували рекомендацій від сімейного лікаря/терапевта кинути курити, зменшити вживання алкоголю, не пити газованих напоїв, зменшити вагу та ін.;
лише кожен третій вживає достатню кількість овочів та фруктів на день;
респонденти не вміють визначати кількість доданої солі й цукру, які вони споживають на добу у продуктах (хліб та ін.);
кожен третій замало споживає води (до 1 л на день);
половина опитаних має недостатню рухову активність в день;
більшість відзначили необхідність покращення матеріально-технічної бази Стрілківської амбулаторії.
З метою комплексного вирішення проблеми несвоєчасної діагностики прихованих форм цукрового діабету серед жителів громади та зміни негативних поведінкових чинників, що призводять до виникнення НІЗ, мотивації та закріплення звички щорічного медичного огляду, у громаді будуть реалізовані 3 субпроєкти:
«Дні здоров’я» - виїзди мобільних бригад у віддалені села (зокрема до тих, де частка жителів пенсійного віку складає 49-56%;) із запрошеними спікерами для проведення відкритих лекцій та оцінки загального здоров’я жителів (літніх людей, маломобільних груп, дітей із сімей у СЖО);
«Школа здоров’я» - серія тренінгів для сімейних лікарів; тренінг із місцевими священиками; зустрічі по школах лікарів із вчителями та учнями 9-11 класів (просвітницькі лекції щодо здорового способу життя та чинників, що спричиняють НІЗ);
Профілактична кампанія з метою раннього виявлення цукрового діабету у прихованій формі.
Також у рамках даного проєкту закуплено аналізатор гематологічний автоматичний BC-30S.
В рамках цього проєкту у Стрілках вперше організували новий формат заходів - "Здоров'я FEST!", який провели 24 липня 2022 р.
У 2023 році в рамках даного проєкту заснували гурток спортивного туризму при "Центрі культурних послуг".
Молодіжний центр
25 травня 2023 Стрілківська територіальна громада Самбірського району стала абсолютним переможцем обласного конкурсу «Розвиток мережі молодіжних центрів та просторів у Львівській області».
Кошти заплановано використати на облаштування приміщення молодіжного центру, щоб це був комфортний, сучасний, зручний простір, де молодь зможе цікаво та якісно проводити час, генерувати та втілювати нові ідеї для свого та розвитку громади, враховуючи всі можливості й виклики часу.
Інші громадські, мистецькі, освітні організації, клуби, гуртки..
Дитячий мистецько-спортивний клуб «Пектораль». Голова: Мицак Ярослав Васильович. Адреса: Україна, 82092, Львівська обл., Старосамбірський р-н, село Стрілки, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 5
ГО "Футбольний Клуб «Стрілець 2019» (с. Стрілки)
ГО «Витанія» (с. Стрілки)
ГО «Меморіал героїв УПА» (с. Стрілки)
ГО "Спілка учасників АТО «Арнік» (с. Стрілки)
ГО «Дністер» (с. Бусовисько)
ГО "Товариство мисливців «І пуху, і пера» (с. Велика Волосянка)
ГО «Люди Країни» (с. Лопушанка-Хомина)
ГО «Магура» (с. Мшанець)
ГО "Мисливське товариство «Екобескид» (с. Топільниця)
ГО "Товариство мисливців «Є-тур» (с. Тур'є)
ГО «Три тури» (с. Тур'є)
Старосамбірська районна ГО "Мисливсько-рибальський клуб «Старосамбірський» (с. Стрілки)
О. Михайло Зубрицький — не тільки священик, але й етнолог, історик, політик, громадський діяч, реформатор, публіцист, дійсний член НТШ (з 29.07.1904, єдиний сільський священик, що мав такий ступінь).
Його можна вважати засновником таких течій історичної науки, які сформувалися у XX ст., як усна історія і (частково) мікроісторія. Перший у світі науковець, який вибрав предметом наукового дослідження життя та побут селян (завдяки його працям Мшанець, де він служив 31 рік, є найдослідженішим селом в історико-етнографічному вимірі у всій Центрально-Східній Європі).
Американський і канадський історик, організатор науки, фахівець з історії України. Народився в 1946 році в Пассейку, Нью-Джерсі в сім'ї емігрантів, по батьківській лінії дід Франка Сисина походив із відомого бойківського села Мшанець. Alma mater: Гарвардський університет, Принстонський університет і Лондонський університет. Доктор наук, директор Центру досліджень історії України ім. Петра Яцика при КІУС. Відомий завдяки науковим працям: історія України ранньомодерного часу, переклад англійською Історії України-Руси Михайла Грушевського, організація українознавчих студій в США і Канаді.
У 1970-х роках долучився до заснування українських студій в Гарвардському університеті.
Ініціатор і укладач повного видання творів відомого бойківського етнографа та історика, дійсного члена НТШ, багатолітнього пароха Мшанця о. Михайла Зубрицького (видано 3 томи наукових праць).
Франк Сисин є також головою відділу КІУС при Торонтському університеті. Наукові зацікавлення Франка Сисина — це насамперед українські студії епохи ранньомодерної козацької, політичної та релігійної історії. Він також читає курси з історії у Стенфордському та Колумбійському університетах.
Уродженець с. Мшанець (1877 р., рік смерті і місце невідомі). Справжнє прізвище Паращак. Використовував також псевдоніми Бродяга, Андрій, Комар. Закінчив гімназію та університет у Львові. Відбув службу в австро-угорській армії, працював на прикордонній митниці. Друкувався у «Літературно-науковому віснику», газетах «Діло», «Буковина».
У 1903 р. нелегально перейшов кордон, мандрував по Росії, жив у Астрахані, Чорному Яру. Працював рибалкою, водієм, пастухом, візником. Потім прибув в Україну, поселився в Одесі. Відомості про письменника обриваються після того, як він записався в іноземний легіон, відправлений до Персії.
Автор новел та оповідань, ескізів. Окремий твір “Потомки Марса: Образки з військового життя”, виданий у Нью-Йорку накладом Української книгарні ім. Т. Шевченка.
Пізнак Григорій Кирилович
Художник, упівець
Уродженець с. Мшанець, репресований разом з сім'єю радянським режимом. Іконописець, живописець і портретист.
Уродженець с. Мшанець (1936-2019), доктор економічних наук, професор, Член (“член-кореспондент” ГО Української Академії інформатики, провідний науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАНУ, заслужений діяч науки і техніки України (“за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток міста Львова”), член НТШ, колишній член Папської академії суспільних наук (1994-2004).
Дудич Микола Васильович
ОУН
Районний провідник ОУН, повітовий провідник Старосамбірщини (псевдо: “Залізняк”, “Адамчук”), уродженець с. Головецько (19.12.1914 — 4.05.1947). Автор пісні “Повстанська могила”, писав вірші і музику до пісень, які користувались популярністю серед повстанців і народу. Боївка Миколи Дудича брала участь в охороні Установчих зборів Української головної визвольної ради, що відбулися 11 — 15 липня 1944 року неподалік села Сприня на Самбірщині.
4 травня 1947 року, за доносом сексота на прізвище Темник, військами МДБ було оточено криївку Миколи Дудича, була розташована в районі села Кобло Старе на висоті 397 метрів. На той момент Микола Дудич знаходився за кілька десятків метрів від неї, побачивши облаву, почав виманювати облавників в інший бік лісу, ціною власного життя врятував повстанців, які були в криївці.
Волощак Андрій Васильович
Поет
Уродженець Мшанця (1890-1973). Осліп на фронті Першої світової війни, після лікування поступив на філософський факультет Цісарсько-королівського німецького університету Карла Фердинанда, але перевівся і закінчив філософський факультет Львівського цісарсько-королівського університету. Опанувавши шрифт Брайля для незрячих, Андрій Волощак розробив на його основі українську абетку, яка використовується й досі. Мав феноменальну пам’ять, самостійно друкував на друкарській машинці власні поезії (загалом видав близько 20 збірок).
Васил Сиґінь (“Монах”)
Просвіта
Селянин, уродженець с. Грозьова, перший пробудитель краю, в народі відомий як "Сиґінь-Монах". 1870-х рр. він побував у Почаєві і повернувся з купою книг церковнослов'янською та російською мовами, а також духовним саном, який офіційні органи влади не визнавали, оскільки Російська імперія вважалася ворожою державою. Сиґінь перший почав вчити дітей церковнослов'янської грамоти, бо доти населення було неписьменним.
Копач Іван Симонович
Мовознавець
Іван Симонович Копач (псевд. і крипт.: Народовець, Г. Кичун, І. К., К. І., І. К-ч; 1870-1952) — український релігійний та громадський діяч, педагог, мовознавець, літературознавець. Доктор філософії (1901), професор. Один із представників галицької інтелігенції, який усе своє життя служив науці й українському народові.
Кіт Йосип Іванович
УПА
Уродженець с. Дністрик (1920-1951). Псевдо: «Денис», «Осип», «Січень». Старший вістун УПА, Кур’єр керівника Дрогобицького окружного проводу ОУН Володимира Фрайта — «Жара», комендант боївки охорони керівника Карпатського крайового проводу ОУН Степана Слободяна – «Єфрема», учасник кур’єрської групи Івана Хоми – «Богдана», яка доставила підпільну пошту з України за кордон до ЗП УГВР (5.09.-10.10.1950). Слухач американської розвідувальної школи в Західній Німеччині (01.-05.1951). 20 травня 1951 р. у складі кур’єрської групи ЗП УГВР під керівництвом Василя Охримовича — «Грузина» десантувався в Україні в районі гори Шибела у Сколівському р-ні на Львівщині, доставивши організаційну пошту і радіоапаратуру до осередку П. Федуна – «Полтави». Загинув у бою з військово-чекістською групою МДБ. Місце поховання не відоме.
Згідно з Постановою УГВР від 20.10.1951 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/51 від 20.10.1951 р. член кур’єрської групи Закордонного представництва УГВР Йосип Кіт – «Осип» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
Ґудз Іван
Інженер
Уродженець с. Плоске. Військовий інженер-винахідник австрійської армії (до Першої світової війни).
Лужецький Андрій Миколайович
Біохімік, генетик
Уродженець с. Бусовисько (1978), український біохімік, генетик. Кандидат біологічних наук (2003). З 2000 року працював завідувачем лабораторії Франкфуртського університету імені Альберта Людвіґа. 2007 —за підсумками наукової роботи його визнано «найкращим вченим Німеччини». Очолює наукову групу метаболічної інженерії актинобактерій в Інституті фармацевтичних досліджень Гельмгольца землі Саарланд. Отримував відзнаки Фрайбурзького університету та біотехнологічного товариства «Дехіма».
Паславський Іван Васильович
Філософ, історик
Уродженець с. Велика Волосянка (1945), український філософ, історик, провідний науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, кандидат філософських наук. Досліджує історію української філософії та релігійно-церковного життя України середніх віків і ранньомодерного часу. Автор понад 200 наукових та науково-популярних праць.
Княжицький Антон
Письменник
Уродженець с. Тисовиця (1893-1960), літературознавець, військовик, освітній і громадський діяч. Доктор філософії, професор, директор Коломийської гімназії, січовий стрілець, політв'язень більшовицьких таборів.
Був одним із засновників музею «Бойківщина» у Самборі.
В часі Другої світової війни виконував обов'язки керівника окружної адміністрації, встиг побувати директором Коломийської ґімназії, головою Українського уряду Коломийської округи, і референтом культури при окружному комітеті у Станіславові. Вчителював у гімназіях, був директором Коломийської гімназії.
Був переслідуваний гестапо, сидів у радянських концтаборах. Втік, помер у Філадельфії.
Автор спогадів «На дні СССР» (1959, посм. 2001) та «В країні неволі»; літературознавчих праць «Творчий шлях Лесі Українки», студії «Дух нації» (1959), статей.
Калужняцький Омелян Ієронімович
Педагог, славіст
Уродженець с. Тур’є (1845-1914), український науковець (філолог, славіст, палеограф, фольклорист) і громадський діяч на Буковині. Навчався у Віденському університеті, де вивчав філологію, історію і філософію. Викладав у гімназіях Кракова, Ряшіва і Львова. Був ректором Чернівецького університету, де працював до кінця життя. За поглядами москвофіл, належав до табору “консервативних русинів”. Голова товариства “Руська бесіда” на Буковині. Автор нарису «Русинська мова і література» (1899) — першої спроби вивчення українського мовного і літературного процесу на Буковині від давньоруських часів до кінця 19 ст. Досліджував давньорусько-українські, молдавські та ін. пам'ятки. Вивчав впливи церковнослов'янської мови на румунську, румунські впливи в українських та говорах інших мов Карпатського регіону. Усього більше 50 наукових праць.
Цікаві факти про громаду
Мшанець - найдослідженіше село в історико-етнографічному вимірі в Центрально-Східній Європі.
Завдяки душпастирській праці о. Михайла Зубрицького, який проживав у Мшанці з 1883 по 1914 рр., це село є найдослідженішим в історико-етнографічному вимірі в Центрально-Східній Європі. Окрім того, воно було найпередовішим і першим свідомим українським селом.
Наприклад, на 1897 рік о. Зубрицький мій похвалитися тим, що у Мшанці для політичної та суспільної агітації збиралося 500 учасників із ближніх сіл з трьох повітів.
Мшанець - перше село в Старосамбірському повіті, яке прийняло українську як мову спілкування із владою повіту.
1904 року із Мшанця почалася перша комплексна наукова експедиція українських етнографістів доктора Івана Франка, професора Федора Вовка з Парижа та слухача університету у Відні Зенона Кузеля, які провели 10 днів у селі, фотографуючи та збираючи етнографічний матеріал. Спеціально для цієї експедиції вони купили у Відні "фотографічний апарат з Герцом найновішої едиції".
Експонати із Мшанця є в музеях Базеля і Відня.
78 експонатів з Бойківщини (знаряддя для переробки льону, конопель і ткання полотна) навесні 1913 року о. Зубрицький передав Музею НТШ у Львові.
Цілу зиму 1897/8 у Мшанці на плебанії о. Зубрицького гостював секретар НТШ Володимир Гнатюк, списуючи для "Етнографічного збірника" народні пісні, поговірки та звичаї.
Заїжджав до Мшанця і директор Національного Музею у Львові Іляріон Свєнціцький та забрав до музею деякі старі образи з церкви.
Свій 48-й День Народження Іван Франко "святкував" у Мшанці під час цієї експедиції у 1904 р. До речі, під час експедиції робили атропологічні виміри, і, як згадує Зенон Кузеля, поміряли також і Франка: "й Вовк із великим задоволенням проголосив, що Франкова голова чисто українська (мабуть, із покажчиком біля 85) й далеко кругліша, як пересічно в українців".
Наріжний камінь будинку "Просвіти" у Мшанці закладали о. Михайло Зубрицький разом з Іваном Франком. “Просвіта” теж була унікальна: при ній функціонувала руська крамниця, власниками якої були самі селяни. За виручку від продажі щорічно закуповувалися книги, журнали та газети. Сьогодні у цьому приміщені є недіючий музей ім. о. Михайла Зубрицького.
У Шевченківському Гаю у Львові знаходиться хата із с. Мшанець - пам'ятка архітектури (історії), споруда 1920 року. Найпримітивніший тип замкнутого двору. Зруб житлового приміщення (поч. XX ст.) за допомогою току ("боїська") зблокований зі зрубом стайні (кін. XIX ст.) Тік одночасно виконує функцію сіней. Вздовж тильної стіни - прибудова ("загата"). На заході Бойківщини таке планування мали тимчасові житла. Будівля відтворена в музеї в 1975 р.
Українську абетку шрифту Брайля для сліпих створив Андрій Волощак - сліпий поет із Мшанця, засновник львівського відділення УТОСу.
Є свідчення про те, що в часи підпільної боротьби в селі була організована криївка-читальня, до якої селяни позносили книги, за переховування яких могли отримати реальні терміни та висилання в Сибір.
Перший синьо-жовтий прапор, піднятий 4 вересня 1991 року над Верховною Радою України, був із Мшанця.
Унікальна Дзвіниця “Вежа пам’яті” з найвисотнішим у Європі хрестом
Рекорд зафіксовано в Книзі рекордів України. Хрест знаходиться на висоті 907 м над рівнем моря. Сама дзвіниця дерев’яна, висота 43 м. Знаходиться у с. Недільна.
Мінеральні води типу “Боржомі”, “Нафтуся”, “Содова” і “Залізна”
Край багатий на джерела унікальних мінеральних вод, особливо в зоні рекреації поблизу с. Смеречка. Також у багатьох селах є джерела мінеральних вод, найпоширеніша з яких “Нафтуся”.
Стрілки і о. Михайло Вербицький, автор музики до державного гімну України.
У с. Стрілки з 1853 по 1856 р. душпастирював о. Михайло Вербицький, автор музики до державного гімну України. Збереглися свідчення, які ще потребують перевірки, що музику до державного гімну о. Михайло написав власне у с. Стрілки.
Цікаві сучасні факти
26.11.2021 р. у с. Мшанець на парафіяльному еко-таборі "Мшанецькі колиби" представники Стрілківської громади взяли участь у Всеукраїнському патріотичному флешмобі та вразили всіх виконанням пісні "Батько наш Бандера" .
16.01.2022 р. у с. Стрілки встановлено Рекорд України "Наймасовіше виконання колядки "Нова радість стала" на сопілках". Колядку одночасно виконали 406 сопілкарів. Рекорд присвячено пам'яті вчителя музики із с. Головецько Миколи Пукія. Ініціатор - вчитель музики с. Стрілки Ярослав Мицак.
Через 3 села Стрілківської громади (Грозьова, Мшанець і Ясениця-Замкова) пролягає гілка “На Пікуй [ 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]” мережі історико-культурних туристичних маршрутів “ФранкоМандри+”, яку у 2021 році розробили співробітники Дому Франка у Львові, активісти ГО "Магура" та інші партнери. Повна нитка маршруту складає 149 км: Самбір, Старий Самбір, Грозьова, Мшанець (з ночівлею), Ясениця-Замкова, Розлуч, Турка, Кривка.
Парафіяльний еко-табір "Мшанецькі колиби". С. Мшанець
"Мшанецькі колиби" - туристичний табір для дикого відпочинку, збудований за ініціативи жителів села Мшанець, мета якого - не тільки розвивати зелений, культурний, історичний та інші види туризму в наших селах, але й стати своєрідним "гірським хабом", місцем, де перетинаються міський і сільський світогляд, зароджуються й реалізуються соціальні ініціативи (зокрема, освітньо-практичний проєкт "Власна справа у власному селі", науково-мистецький фестиваль "В гості до Бойків", благодійний ярмарок "Різдвяні смаколики із Мшанця", соціальний кінотеатр, локальний музей о. М. Зубрицького тощо).
Фестиваль "В гості до Бойків 2021". С. Мшанець
Фестиваль "В гості до Бойків та о. Михайла Зубрицького" - етно-фестиваль, присвячений пам'яті видатного священика УГКЦо. Михайла Зубрицького, який душпастирював у с. Мшанець в 1883-1914 рр. та поєднав служіння сільського священика і громадського діяча з великою науковою працею над історією, культурою та побутом села і Бойківського регіону.
Цей просвітницький та культурно-мистецький фестиваль покликаний зібрати в одному місці найкращі взірці з різних сфер традиційної та сучасної бойківської культури – музика, танці, ремесла, дизайнерський одяг, унікальні історичні «кейси»; стати своєрідним «бойківським нетворкінгом» - креативним кроссекторальним майданчиком для формації партнерств між представниками культурних та креативних індустрій, місцевих жителів, органів влади, підприємців, активістів; підвищити туристичну привабливість гірського бойківського регіону через актуалізацію ресурсів культурної спадщини та локальної ідентичності як одного із чинників сучасної української ідентичності.
У 2021 р. цей захід був проведений у формі повноцінного фестивалю, на який з'їхалися 3 тис. людей. Виступали відомі традиційні бойківські та сучасні гурти “Мері”, “Navigator”, “No Limits”, “Modern Folk”, “Моцні Бойки”, “На Драбині”, Ірина Савула, Сестри Ігнатишин та Дримбарі з Бітлі. Дизайнерки Тетяна Знак, Ірина Демків та Оксана Сокол презентували колекції сучасного бойківського одягу (“Показ мод”), а також було чимало інших майстер-класів: хусткування, трембітання, гра на сопілці та дримбі, ткацький верстат, лялька-мотанка, вироби з соломи, банси, аква грим, солодка вата, батут для дітей, “жива” фотозона з вівцями, безліч тематичних сільських фотозон, лавка Франка тощо. Родзинкою стала дегустація автентичної бойківської кухні (страви готували та продавали господині сіл Мшанець, Галівка та Плоске).
"Порядок ведення лісового господарства" - рішення сільської ради (перше таке рішення в Україні), відповідно до якого лісогосподарські підприємства зобов’язані суворо дотримуватись законів України, розпоряджень та рішень місцевих рад, зокрема обов'язкового проведення громадських слухань перед рубкою, а також зобов’язуються залишити за собою чистоту, посадити нові насадження та підремонтувати дорогу.
"Чиста громада у чистих Карпатах" - організація централізованого вивезення сміття із сіл, де його десятки років не вивозили: підписання договорів із жителями (зміна ментальності), встановлення баків для роздільного сортування, облаштування майданчиків під баки, закупівля комунального транспорту, інформаційна кампанія тощо.
Пілотний україно-швейцарський проєкт "Діємо для здоров'я" (повна назва - "Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань (НІЗ) в Україні"), що має на меті зменшити тягар хвороб та запобігти передчасній смертності від НІЗ, а також підвищити тривалість життя чоловіків та жінок шляхом запровадження інтегрованого підходу до профілактики, лікування та контролю неінфекційних захворювань.
Менторська програма «Громадське здоров’я для територіальних громад» від U-LEAD з Європою та School of Public Health of Kyiv-Mohyla Academy для посилення сектору громадського здоров’я в територіальних громадах. В рамках проєкту буде розроблено програми та політики з громадського здоров’я для Стрілківської територіальної громади.
Візуалізація. Ресторан майбутнього курортного комплексу у с. Смеречка, ЛЬвівська обл.Візуалізація. Ресторан майбутнього курортного комплексу у с. Смеречка, Львівська обл.
Розроблення детального плану територіїкурортної зони «Смеречка» на території Стрілківської сільської ради за межами населених пунктів Самбірського району Львівської області та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з топографо-геодезичною зйомкою.
Відповідно до планування курортної зони, у Смеречці мають бути:
– Курортні готелі
– Літній театр
– Басейн
– Ресторан з адміністративними приміщеннями загальнокурортного призначення
– Курортний зал
– Спортивний зал
– Бювет
– Спортивні майданчики
– Автостоянка
– Стоянка туристичних автобусів
– Декоративне озеро
– Свердловини мінеральних вод
Гідрогеологічний висновок на ділянку розташування курортної зони «Смеречка» уже є, там виявлено мінеральні води «Нафтуся» і "Боржомі".
Інфраструктурні проєкти, реалізовані за перший рік діяльності громади (у 2021):
а) Капітальний ремонт приміщення їдальні опорного закладу загальної середньої освіти I-III ст. с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
б) Придбання звукового обладнання для Народного дому с. Тур’є Самбірського району Львівської області.
в) Капітальний ремонт приміщення санвузлів Народного дому по вул. Вербицького в с. Стрілки Самбірського району Львівської області.
г) Благоустрій (капітальний ремонт) прилеглої території і під’їзних шляхів та влаштування елементів безпеки на "Вежі пам’яті" в с. Недільна Самбірського району Львівської області.
ґ) Придбання намету-зірки для проведення майстер-класів та інших заходів на природі в рамках конкурсу міні-грантів "Активуйся" від ЛОДА.
9) Інші проєкти:
а) Організація діяльності Громадського кінотеатру у с. Мшанець та Молодіжного кінотеатру у с. Стрілки.
б) Виїзди "Мобільної бригади" від БО "Львівська освітня фундація" ("Українська освітня платформа") до с. Верхній Лужок та Стрілки.
в) Міжобласний екологічний проєкт для дошкільнят "Зеровейстик". Реалізований активістами з Львівської (ГО "Магура"), Закарпатської (ГО "Чисто.де"), Луганської та Тернопільської областей за підтримки Британської Ради. Пілотним учасником проєкту став Верхньолужоцький дошкільний заклад.
Фестиваль здоров'я "Здоров'я FEST!" 24 липня 2022 р. Ідею такого типу фестивалю розробила команда консалтингової агенції One Health спільно з партнерами. Програма заходу передбачала безліч активностей на різних локаціях.
виступ провідного дієтолога України Оксани Скиталінської;
майстер-клас для найменших від амбасадорок освітнього проєкту "Здорове харчування для дітей" із складання тарілки здорового харчування;
практикум на манекенах першої домедичної допомоги від тренерів SMART Medical Aid;
мобільна бригада лікарів зі Львова та Стрілок в імпровізованому кабінеті-наметі, де можна було поміряти рівень цукру, пройти консультацію, поспілкуватися з психологом;
тренінг з акторської майстерності від акторки театру і кіно Марії Трєпікової (вправи на взаємодію з партнерами; робота з власним тілом для зняття емоційної напруги; вправи, що допомагають розкрити можливості голосу; практики для розслаблення і відчуття свободи у спілкуванні);
Цей захід відбувся за фінансової підтримки Посольства Швейцарії в Україні, через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC).
Пілотний проект по шкільному харчуванні, коли одна школа надає послуги харчування для усіх інших.
"БойкоМандри: туристичні маршрути Стрілківської громади" (впроваджується). Проєкт передбачає створення трьох (на першому етапі) комплексних історико-культурних маршрутів для підвищення туристичної привабливості гірських сіл через актуалізацію, популяризацію та наповнення новими сенсами бойківської культурної спадщини. Маршрути вестимуть до історико-культурних туристичних локацій («Вежа Пам’яті», повстанські криївки, витік Дністра тощо), «по дорозі» розкриваючи перед мандрівниками унікальні «кейси» локальної історії. Також в рамках проєкту буде організовану систему неформальної освіти для місцевих жителів, що зможуть бути потенційними гідами чи надавати супутні туристичні послуги. Передбачена інтеграція маршрутів «БойкоМандри» у мережу спільних україно-польських туристичних шляхів та популяризація бойківської культурної спадщини у польській спільноті. Фінансує проєкт Український культурний фонд та Стрілківська сільська рада.
{"@context": "https://schema.org","@type": "NewsArticle","inLanguage": "uk-UA","articleSection": "Вікіпедія","mainEntityOfPage": { "@type": "WebPage", "@id": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Стрілківська_сільська_громада.html"},"headline": "Стрілківська сільська громада","alternativeHeadline": "Стрілківська сільська громада","wordCount":"720","keywords":[],"image": {"@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/fphotos/24.jpg","width": "1200","height": "675"},"dateCreated":"2023-08-18T20:02:04+00:00","datePublished":"2023-08-18T20:02:04+00:00","dateModified":"2023-08-18T20:02:04+00:00","description": "Стрілківська сільська громада гірська сільська громада у Самбірському районі Львівської області України Розташована у за","articleBody": "Strilkivska silska gromada girska silska gromada u Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Ukrayini Roztashovana u zahidnij chastini Sambirskogo rajonu yiyi teritoriya povnistyu znahoditsya u masivi Verhnodnistrovski Beskidi Karpati plosha skladaye 320 4 km2 9 9 vid ploshi rajonu kilkist sil 21 naselennya 14 349 zhiteliv 6 2 vid zhiteliv rajonu povnolitnih 10 822 osobi 1 Gustota naselennya 44 78 osib km2 Strilkivska silska gromada gromadaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon SambirskijKod KATOTTG UA46080170000064605Utvorena 2020 rokuAdmin centr Stri lkiOblikova kartka Strilkivska gromadaTelefonni kodi 4625185700Teritoriya ta naselennyaPlosha 320 4 km Naselennya 14 349 osib 2021 Gustota 44 78 osib ","author":[{"@type": "Organization","name": "www.wikidata.uk-ua.nina.az","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Стрілківська_сільська_громада.html"}],"publisher": { "@type": "Organization", "name":"www.wikidata.uk-ua.nina.az", "logo": { "@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/logo.svg","width": 200,"height": 45 }}}
Дата публікації:
Strilkivska silska gromada girska silska gromada u Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Ukrayini Roztashovana u zahidnij chastini Sambirskogo rajonu yiyi teritoriya povnistyu znahoditsya u masivi Verhnodnistrovski Beskidi Karpati plosha skladaye 320 4 km2 9 9 vid ploshi rajonu kilkist sil 21 naselennya 14 349 zhiteliv 6 2 vid zhiteliv rajonu povnolitnih 10 822 osobi 1 Gustota naselennya 44 78 osib km2 Strilkivska silska gromada gromadaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon SambirskijKod KATOTTG UA46080170000064605Utvorena 2020 rokuAdmin centr Stri lkiOblikova kartka Strilkivska gromadaTelefonni kodi 4625185700Teritoriya ta naselennyaPlosha 320 4 km Naselennya 14 349 osib 2021 Gustota 44 78 osib km Naseleni punktiMista 0Smt 0Sela 21Selisha 0Organi vladiRada Strilkivska silska radaAdresa 82092 Lvivska oblast Sambirskij rajon s Strilki vul M Verbickogo 2Vebstorinka https strilky gromada gov ua Golova gromadi Drozd Mikola MikolajovichS Strilki Sambirskij r n Lvivska obl Vid z visoti Bojkivska kuhnya na Den nezalezhnosti Ukrayini 2021 Mezhuye na pivnochi z Starosambirskoyu gromadoyu na pivdni z Turkivskoyu gromadoyu na shodi z Shidnickoyu gromadoyu Drogobickogo rajonu a na zahodi z Respublikoyu Polsha Gromada stvorena neshodavno naprikinci 2020 r Na teritoriyi Strilkivskoyi gromadi roztashovani Nacionalnij prirodnij park Korolivski Beskidi ta Regionalnij landshaftnij park Verhnodnistrovski Beskidi Utvorena na pidstavi rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 06 2020 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad 2 Pershi vibori silskogo golovi OTG ta deputativ silskoyi radi OTG vidbulisya 25 zhovtnya 2020 roku Pershe urochiste zasidannya 26 11 2020 r Golova Drozd Mikola Mikolajovich Kerivnij organ Strilkivska silska rada 3 Adresa radi Ukrayina 82092 Lvivska obl Sambirskij r n selo Strilki vul o M Verbickogo 10 KATOTTG UA46080170000064605 4 Oficijna storinka https strilky gromada gov ua Arhivovano 5 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Oficijna storinka u socmerezhi Fejsbuk https www facebook com Strilkivska teritorialna gromada 100983408538294 Zmist 1 Sklad gromadi 2 Istoriya 2 1 Povnomasshtabna vijna 2022 r 3 Geografiya 3 1 Resursno sirovinnij potencial 4 Dorozhnya infrastruktura 5 Ekonomika 6 Turistichna infrastruktura 6 1 Vidpochinkovi ta rekreacijni zakladi 6 2 Vidpochinkovi oseredki 6 3 Muzeyi 6 3 1 Krayeznavchij muzej o Mihajla Zubrickogo u s Mshanec 6 3 2 Muzej Ivana Platka u s Galivka 6 3 3 Muzej u Dzvinici cerkvi Sv Arhistratiga Mihayila 1730 s Yasenicya Zamkova 6 3 4 Istoriko memorialnij muzej Kirila Osmaka golovi UGVR v s Nedilna 6 3 5 Shkilnij krayeznavchij muzej o Mihajla Verbickogo v s Strilki 6 3 6 Shkilnij Muzej vizvolnoyi borotbi OUN UPA 6 4 Pam yatki arhitekturi 6 4 1 Dzvinicya Cerkvi Sv Arh Mihayila u s Yasenicya Zamkova 6 4 2 Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u s Mshanec 1924 6 4 2 1 Dzvinicya XVIII st Cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Mshanec 6 4 2 2 Skulptura Skorbotnoyi Materi Ukrayini pid Hrestom 1996 u s Mshanec 6 4 3 Cerkva Sv Mikolaya u s Tur ye 1690 6 4 4 Dzvinicya Vezha Pam yati u s Nedilna 6 4 5 Panteon Slava UPA u s Strilki 6 4 6 Hrest Svobodi u s Golovecke 6 4 7 Misijnij Hrest Tverezosti u s Grozova 6 4 8 Povstanskij shron u cerkvi Sv Arh Mihayila s Ploske 6 4 9 Cerkva Uspinnya Presv Bogorodici s Topilnicya 1730 6 4 9 1 Dzvinicya 1730 cerkvi Uspinnya Presv Bogorodici s Topilnicya 6 5 Prirodni fenomeni 6 6 Festivali 6 7 Turistichni marshruti 6 7 1 Istoriko kulturni 6 7 2 Marshruti turistichnih operatoriv 6 7 3 Shlyahi aktivnogo turizmu pishohidni 6 7 4 Girski velosipedni marshruti 6 7 5 Avtomobilni marshruti 7 Osvita 8 Kultura 8 1 Narodni domi ta biblioteki 9 Sportivna infrastruktura 10 Medicina 10 1 Diyemo dlya zdorov ya subproyekt Strilki zdorova gromada 11 Molodizhnij centr 12 Inshi gromadski mistecki osvitni organizaciyi klubi gurtki 13 Vidomi postati krayu 14 Cikavi fakti pro gromadu 14 1 Cikavi suchasni fakti 15 Proyekti gromadi 16 Posilannya 17 PrimitkiSklad gromadi RedaguvatiKarta Strilkivskoyi TG 2021 r s Grom N V Karta Strilkivskoyi TG 2021 r Gromada skladayetsya iz 21 sela vsi mayut status girskih Centr OTG Strilki 2 333 Starosta Gricak Vasil Mihajlovich Babino 377 Viciv 77 Galivka 97 Gvozdec 94 Golovecko 1 058 Grozovo 609 Dnistrik 310 Mshanec 296 Ploske 149 Rip yana 630 Smerechka 267 Starosta Chuplak Volodimir Romanovich Busovisko 949 Verhnij Luzhok 1 167 Starosta Dem yan Tetyana Ivanivna Velika Volosyanka 329 Lopushanka Homina 495 Tisovicya 592 Yasenicya Zamkova 1 270 Starosta Nalivajko Lesya Yaroslavivna Nedilna 197 Topilnicya 1 473 Tur ye 1 225 Chiselnist naselennya Strilkivskoyi gromadi z rozpodilom na vikovi grupi i stat 2021 r Struktura naselennya z rozpodilom za stattyami osib Razom v t ch 13994Cholovikiv 6829Zhinok 7165Vikovij rozpodil osib 0 15 rokiv 233816 59 rokiv 843160 rokiv i starshe 3321Vikova struktura naselennya molodshogo za pracezdatnij vik osib Diti doshkilnogo viku 788Diti shkilnogo viku 1666Istoriya RedaguvatiGromada znahoditsya u malovnichij miscevosti u Karpatah v masivi Verhnodnistrovski Beskidi Bojkivshina Skladno skazati koli tut buli zasnovani najpershi poselennya ale dostemenno vidomo pro isnuvannya ruskogo gorodisha na gori Magura she v HI HIII st ta inshih zamkiv na vershinah gir she z chasiv knyazhoyi Rusi U toj chas gorodisha na visotah buduvali tak shob stvoriti cilu oboronnu merezhu i mogti shvidko peredavati signal pro nebezpeku za dopomogoyu sistemi vognish Zaraz na miscyah drevnih gorodish i zamkiv stoyat mobilni vishki Cherez ci gori prolyagav znamenitij ruskij shlyah tochnishe merezha takih torgovih shlyahiv Pochinayuchi z XV st zbereglisya pershi pismovi zgadki pro ci sela na yihnomu suchasnomu misci Busovisko HIII st Babina 1407 r Strilki 1437 r Mshanec 1446 r Tur ye 1473 r Grozova 1492 r Tut nikoli ne bulo panshini sho duzhe silno vidbilosya na harakteri miscevih zhiteliv Sela mali voloske pravo abo pastushe pravo selyani vilno koristuvalisya gruntami i poloninami pid vladoyu gromadskih starshin yih spochatku nazivali knyazyami a potim vijtami i soltisami Starshini platili podatok do korolivskoyi kasi viznachali hto jde do vijska na toj chas avstrijskogo i sho duzhe vazhlivo mali vlasnij sud Zavdyaki o Mihajlu Zubrickomu svyasheniku i naukovcyu yakij 30 rokiv sluzhiv u s Mshanec zbereglosya duzhe bagato unikalnih vidomostej i artefaktiv pro istoriyu cih sil V tomu chisli i pro sistemu gromadskogo sudu yaka ye naspravdi cikavim kejsom i ceglinkoyu do rozuminnya miscevoyi mentalnosti ta uminnya gromadoyu virishuvati spravi Duzhe ridko sudovi spravi dohodili do vishih instancij Sistema pracyuvala tak vijt cherez prisyazhnogo gromadskogo policiyanta sklikav lyudej Najvazhlivisha osoblivist kozhen ohochij hto prijshov na sud brav u nomu uchast navit yaksho vin ne nalezhav do radnih rishennya prijmali spilno Pozivach vityagav 5 10 20 zolotih rinskih klav na stil i prikazuvav Moya p yatka desyatka pid propadkom yak sya take na mene pokazhe Vidpovidach zobov yazanij buv nadati dokazi yaksho pered tim vin prilyudno pidozryuvav pozivacha u yakomus nechesnomu dili Yaksho dovodiv pokladeni groshi propadali a yak ni to zmushenij platiti taku samu sumu yaku pozivach staviv na stil Yak zdogaduvavsya o Zubrickij Ci groshi ishli mabut na gorilku i ce buli ti slavni propoyi pro yaki tak chasto chitayemo v ocij zbirci Po sudi moviv vijt do provinnika Pereprosi lyudij I vin kupuvav gorilki i vsih chastuvav Tak bulo v seli do nedavna Oficijni chinovniki krajniki zazvichaj pidtverdzhuvali prisud gromadi a chasto velili prisyazhnim ta vijtam z inshih gromad iti u Mshanec ta rozsudzhuvati superechki Cikavoyu bula j sistema pokarannya koli lyudej za provinu sadili na derev yanu kobilu sho stoyala na podvir yi odnogo gazdi U drugij polovini HIH st situaciya z alkogolem u cih selah bula prosto pechalnoyu Lyudi propivali vse polya hati remanent vse zalishali u shinku Vvecheri selom ne mozhna bulo projtisya bez togo shob ne narvatisya na bijku Gorilka bula golovnoyu na obidah vesillyah pohoronah pri ugodah kupivli prodazhu napriklad ovec tosho Lishe protyagom rizdvyanih svyat selo vitrachalo na gorilku stilki koshtiv skilki stanovila richna zarplata svyashenika Ta u cej chas zavdyaki molodim greko katolickim svyashenikam situaciya zminilasya dokorinno Za 20 rokiv yim vdalosya vitvereziti narid Nu i zvisno nazhiti smertelnih vorogiv miscevih yevreyiv shinkariv Pershoyu spravoyu o Zubrickij zaboroniv yak ne divno cerkovnij vertep Perepisavshi pered tim usi kolyadki Prichina polyagala u p yankah vertepnikiv Drugim krokom zaboroniv klikati na hrestini 15 20 kumiv Tilki dvoye chetvero Nastupnij krok zaboroniv chastuvati porodil gorilkoyu i t d Okrim zaboron svyashenik aktivno pracyuvav nad tim shob stvoriti dlya lyudej alternativu Vidkriv u Mshanci u 1892 roci najpershu Prosvitu v comu krayi zgodom cyu estafetu pidhopili grozivci mihnivchani golovchani a todi zhiteli inshih sil Pri chomu za spogadami starozhiliv narizhnij kamin Prosviti zakladav o Zubrickij razom iz jogo drugom Ivanom Frankom Pri Prosviti vidkriv pershu Rusku kramnicyu zasnovnikami yakoyi buli zhiteli Mshancya A na viruchku vid diyalnosti kramnici kupuvali knigi chasopisi globus dlya chitalni Zauvazhimo sho najpopulyarnishimi knigami sered selyan kincya HIH pochatku HH st buli Bogdan Hmelnickij Avraam Linkoln Staroruski opovidannya Kobzar Talmud Robinzon Kruzo Utvorilasya chudova nova tradiciya u nedilyu ta svyata pislya Sluzhbi Bozhoyi lyudi shodilisya do chitalni Prosviti de abo sam svyashenik abo htos iz pisemnih selyan chitav ugolos knigi abo statti a todi prisutni obgovoryuvali novini potochni gromadski spravi spivali pobozhni ta svitski pisni Dehto iz selyan zahodiv i u budni dni beruchi abo viddayuchi knigi Yak pisav o Zubrickij ranishe do togo yak z Ameriki privezli i pochali tut viroshuvati kartoplyu bulbu u cih selah chasto buvav golod tisni roki oskilki zemlya tut girska ne taka rodyucha Vse zminilosya z poyavoyu bulbi Zavdyaki takim postatyam yak o Mihajlo Zubrickij yakij pidnosiv ekonomichne stanovishe selyan vprovadzhuvav peredovi tehnologiyi u seli neodnorazovo vidstoyuvav prava selyan pered starosambirskimi chinovnikami poshiryuvav novi remesla organizovuvav naukovo praktichni seminari lvivskih profesoriv u seli buduvav svidomu ukrayinsku gromadu napisav bezlich naukovih prac pro bojkiv ta yihnij sposib zhittya vin pershim u sviti zrobiv selyan ob yektom naukovogo doslidzhennya na pochatku HH st cej kraj bulo ne vpiznati Lyudi vidchuli svoyu gidnist i silu tvoriti zmini ta pisati vlasnu istoriyu Pisati i vlasnoyu krov yu yak u pershu ta drugu svitovu koli iz cih sil bagato hlopciv pishli dobrovolcyami u lavi spershu Sichovikiv a zgodom upivciv Ye svidchennya pro te sho v chasi pidpilnoyi borotbi v seli Mshanec bula organizovana kriyivka chitalnya do yakoyi selyani poznosili knigi za perehovuvannya yakih mogli otrimati realni termini ta visilannya v Sibir Tayemno prihodili do ciyeyi kriyivki ta chitali zaboronenu literaturu Povnomasshtabna vijna 2022 r Redaguvati U zv yazku z povnomasshtabnim vtorgnennyam rosijskoyi federaciyi v Ukrayinu 24 lyutogo 2022 r u Strilkivsku teritorialnu gromadu yak odnu z najbezpechnishih teritorij v Ukrayini roztashovana poruch z Polsheyu u girskij miscevosti pribuli 4975 pereselenciv vnutrishno peremisheni osobi Stanom na sichen 2023 r u gromadi zalishilisya 319 pereselenciv Vidsotkovij sklad majzhe odnakovij protyagom usogo roku zhinki 49 2 diti 29 8 choloviki 21 Buv terminovo stvorenij koordinacijnij shtab dlya prijomu i poselennya VPO zhinok ditej i cholovikiv neprizivnogo viku Najbilshi volonterski oseredki organizuvali zhinki iz sil Mshanec Ploske ta Lopushanka Homina yaki zbirali odnoselciv ta pidremontovuvali pusti hati dlya bezkoshtovnogo timchasovogo prozhivannya VPO Takozh pri aparati silskoyi radi buv organizovanij punkt vidachi gumanitarnoyi dopomogi produkti v t ch dityachi odyag zasobi gigiyeni Suttyevu dopomogu nadislala polska gmina Dobzhen Velki likarski zasobi znebolyuyuchi odyag zasobi gigiyeni spalni mishki karemati benzoelektrogenerator lihtari binokli tkaninu dlya poshittya rozgruzok ta bezlich zakordonnih partneriv volonteriv blagodijnih organizacij tosho Silami gromadi protyagom roku buli zibrani koshti dlya pridbannya 8 teplovizoriv dalekomiru amuniciyi dlya ZSU majzhe 100 tis grn avtomobilyu dlya vijskovogo generatora Na pochatku velikoyi vijni 2 shkilni avtobusi ta materiali na sumu majzhe 100 tis grn gromada pereslala dlya Sambirskoyi teroboroni 5 6 Istoriyi simej VPO sho znajshli prihistok u Strilkivskij gromadi predstavleni yak ukrayinskoyu tak i nimeckoyu movoyu 7 Dlya dvoh bagatoditnih simej z Gostomelya ta Sum zavdyaki dopomozi UKU ta zakordonnih blagodijnikiv pridbali 2 budinki u s Mshanec 8 Dlya dovgostrokovogo prozhivannya VPO zrobleno remont u zakritij pochatkovij shkoli v s Golovecke prisilok Zolotnivec vstanovleno sistemu vodovidvedennya kanalizaciyu vidremontovano sistemu vodopostachannya 9 Na teritoriyi socialnogo pidpriyemnictva Mshanecki kolibi u s Mshanec protyagom lita 2022 r provodilisya reabilitacijni tabori iz psihologichnim suprovodom dlya ditej i pidlitkiv sho postrazhdali vid vijni Geografiya Redaguvati Perspektivnij plan Strilkivskoyi OTG 2020 rik Strilkivska teritorialna gromada znahoditsya u basejni richki Dnister a tochnishe u jogo vitoku roztashovana u pivdenno zahidnij chastini Lvivskoyi oblasti na zahodi mezhi zbigayutsya z derzhavnim kordonom Ukrayini z Respublikoyu Polsha Mezhuye na pivnochi z Starosambirskoyu gromadoyu na pivdni z Turkivskoyu gromadoyu na shodi z Pidbuzkoyu gromadoyu Drogobickogo rajonu Gromada povnistyu rozmishena u masivi Verhnodnistrovski Beskidi Karpati Na teritoriyi gromadi rozmisheni dva prirodni parki Regionalnij landshaftnij park Verhnodnistrovski Beskidi ta Nacionalnij prirodnij park Korolivski Beskidi chastkovo takozh rozmishenij na teritoriyi Starosambirskoyi teritorialnoyi gromadi Teritoriya ohoplyuye nizkogir ya Zovnishnih Karpat i Sansko Dnistrovske vodorozdilove pidvishennya ta znahoditsya v basejnah Chornogo i Baltijskogo moriv Vona roztashovana v mezhah dvoh fiziko geografichnih zon Prikarpattya i Ukrayinskih Karpat yaki v cij chastini mayut nazvu Beskidi Voni sformovani z flishu piskovikiv slanciv riznih girskih porid Tverdi porodi yaki menshe piddayutsya rujnuvannyu utvoryuyut tut pidvisheni gostri formi relyefu a mensh stijki porodi sho shvidko rujnuyutsya utvoryuyut m yaki okrugli formi relyefu vnaslidok chogo v gorah rajonu ye bagato vershin i zapadin Girskij relyef harakterizuyetsya kruglimi formami Karpatskih hrebtiv vershini yakih dosyagayut 800 i bilshe metriv nad rivnem morya Najvisha vershina gora Magura Limnyanska sho znahoditsya poblizu sela Grozovo i zdijmayetsya na 1022 m nad rivnem morya Strilkivska gromada roztashovana u smuzi atlantiko kontinentalnim klimatom dlya yakogo harakterni nizkij tisk velika vologist povitrya ta proholodne lito Taka perehidna harakteristika klimatu zumovlena geografichnim roztashuvannyam teritoriyi v na perehresti shlyahiv migraciyi povitryanih mas a takozh specifichnimi risami yiyi poverhni nayavnist zabolochenih rivnin pishanih teritorij visochin ta gir Geografichna shirota rajonu zabezpechuye mozhlivist padinnya sonyachnih promeniv na gorizontalnu poverhnyu v serednomu pid kutom 41 sho mozhna sposterigati v obidnyu poru pid chas vesnyanogo ta osinnogo rivnodennya Maksimalnij kut padinnya sonyachnih promeniv dosyagayetsya v chas litnogo soncestoyannya 62 a minimalnij v chas zimovogo soncestoyannya 17 Teritoriya gromadi nalezhit do oblastej iz znachnoyu hmarnistyu protyagom usogo roku Hmarnist v mezhah oblasti nerivnomirna Trivalist zahmarenogo neba mozhe dosyagati do 80 dniv u grudni Jmovirnist yasnogo i malohmarnogo neba najvishi u serpni ta veresni U period z maloyu hmarnistyu sonyachne teplo ye osnovnim dzherelom progrivu teritoriyi a teplo sho prihodit z progritim povitryam mensh vplivove Periodichno zimoyu prihodit morske povitrya z zahodu ta pivdennogo zahodu sire i teple sho prinosit snigopadi i obumovlyuye vidligi Povitrya sho sformuvalos nad Atlantichnim okeanom v pivdennih shirotah ye nastilki vplivovim sho sered zimi mozhe zabezpechiti pidnyattya temperaturi do 5 15 S tepla Litom mozhlivi shvidki zmini teployi pogodi na holodnu anticiklonalnoyi na ciklonalnu Otzhe dlya teritoriyi u vsi sezoni roku harakternimi ye shvidki zmini pogodi a razom z tim i rizki zmini meteorologichnih pokaznikiv temperaturi i vologosti povitrya temperaturi gruntu napryamu i shvidkosti vitru kilkosti opadiv atmosfernogo tisku Dodatkovi vplivi na formuvannya klimatichnih pokaznikiv visochini i gori stvoryuyut bar yernij efekt prohodzhennyu povitryanih mas U mezhah rajonu najdiyevishim bar yerom dlya prohodzhennya povitryanih mas ye Karpati Voni majzhe ne propuskayut vitriv z pivnochi i pivnichnogo zahodu spryamovuyuchi yih vzdovzh Karpat do pivdennogo shodu a vitri z pivdennogo shodu do pivnichnogo zahodu Na teritoriyu oblasti chasto prorivayutsya vitri z Zakarpattya z pivdennogo zahodu Pri prohodzhenni cherez Karpati vitri prorivayutsya persh za vse po nizkogirnih teritoriyah a takozh po glibokih poperechnih dolinah yaki utvoryuyut tak zvani vitrovi koridori Shvidkosti vitriv u Karpatah buvayut duzhe veliki do 30 i bilshe m s sho sprichinyaye vitrovali ta burelomi u lisah Serednorichna temperatura stanovit 6 1 S Najbilsh holodnimi ye sichen lyutij i persha polovina bereznya najbilsh teplimi lipen i serpen misyaci pizni vesnyani zamorozki buvayut u chervni rannoosinni v serpni Harakterna nayavnist tumaniv Serednorichna kilkist opadiv 790 800 mm najbilsha yih kilkist vipadaye vlitku u viglyadi silnih zliv Snig lezhit 128 dib v tomu chisli sucilnij pokrov 61 dobu Najbilsha visota snigovogo pokrovu maye misce v sichni 50 60 sm Ekosistema krayu spriyaye takim ekologichnim napryamkam gospodaryuvannya yak viroshuvannya VRH kiz ovec likarskih roslin ta turizmu zokrema Resursno sirovinnij potencial Redaguvati Zemelnij fond Nazva pokaznika Plosha ga Silskogospodarski zemli u t ch 11242 2681 35 4rillya 5303 4625 16 7bagatorichni nasadzhennya 228 44 0 91sinozhati 886 68 2 79pasovisha 4554 7324 14 34Pajovi ugiddya u t ch 2758 9 8 69rillya 1619 9 5 1bagatorichni nasadzhennya 17 0 05sinozhati 375 7 1 18pasovisha 746 3 2 35Zemli lisogospodarskogo priznachennya v t ch 19564 9108 61 61lisovi zemli 16083 6 50 65chagarniki 2832 2108 8 81Zabudovani zemli u t ch 607 2478 1 91zemli zhitlovoyi ta gromadskoyi zabudovi 94 4432 0 3zemli promislovosti transportu zv yazku energetiki oboroni ta in priznachennya 9 1635 0 03Zapovidni zemli 4256 05 13 4Zemli vodnogo fondu 340 1 07Vsogo zemli 31754 43 100Inshi vidkriti zemli bez roslinnogo pokrivu bolota 388 0733Vsogo dani DGK 32142 5 Zemelnij fond Strilkivskoyi gromadi Sambirskogo r nu Lvivskoyi obl 2021Vodni resursi Teritoriya gromadi vkrita gustoyu sitkoyu richok sho nalezhat do basejniv Chornogo ta Baltijskogo moriv Na vsih richkah sposterigayetsya tri pidnyattya rivniv vodi vesnyana povin vnaslidok tanennya snigu berezen kviten litni pavodki vid vipadannya trivalih i silnih doshiv cherven serpen zimovi pidnyattya rivnya vodi vnaslidok trivalih i intensivnih vidlig gruden lyutij Lodovij pokriv richok oblasti nestijkij a v okremi roki voni zovsim ne zamerzayut sho zumovleno nestijkim termichnim rezhimom u zimovij period Lisovi masivi U dalekomu minulomu na teritoriyi sho teper zajmaye rajon bilshist ploshi bula zajnyata lisom Prote v XIV XVIII st bagato lisiv bulo virubano v procesi osvoyennya teritoriyi pid posivni ploshi ta vipas hudobi Golovni lisoutvoryuyuchi porodi sosna smereka yalicya dub buk modrina reshta pripadaye na grab klen yavir vilhu lipu ta inshi porodi Najposhirenishi tipi lisu grabovo bukovij yalinnik vologij bukovo smerekovij suyalinnik vologa grabovo yaliceva buchina U zoni Ukrayinskih Karpat najposhirenishimi ye yalicevi nasadzhennya Faunu teritoriyi rajonu predstavlyayut ssavci ptici ribi ta komahi Z kopitnih tvarin zustrichayutsya diki svini kozulya olen a z hizhih kunicya vidra borsuk vovk lisicya thir Voditsya takozh bober kunicya thir lisovij ondatra kachka lebid shipun golubi bilka olen triton i salamandra chornij zhuravel i pidorlik ris i borsuk vidra i gornostaj Korisni kopalini Osoblivim bagatstvom rajonu ye veliki zapasi likuvalnih mineralnih vod yaki zovsim ne vikoristovuyutsya zokrema mineralni vodi poblizu s Smerechka Dorozhnya infrastruktura RedaguvatiVzdovzh dorogi derzhavnogo znachennya N 13 Lviv Sambir Uzhgorod rozmisheni sela Strilki Busovisko Velika Volosyanka za 4 km Verhnij Luzhok Lopushanka Homina Yasenicya Zamkova Stan dorogi dobrij pokrittya tverde Vzdovzh dorogi miscevogo znachennya zagalnogo koristuvannya S141704 Mshanec Strilki roztashovani sela Babino Viciv za 4 km Galivka za 5 km Gvozdec Golovecko Grozovo za 2 km Dnistrik za 4 km Mshanec za 3 km do tverdogo pokrittya Ploske za 2 km Rip yana za 7 km Smerechka za 9 km Tisovicya za 5 km Stan dorogi provoditsya kapitalnij remont Vzdovzh dorogi miscevogo znachennya zagalnogo koristuvannya S141713 Strilki Novij Kropivnik roztashovani sela Nedilna za 6 km Topilnicya Tur ye Stan dorogi provoditsya kapitalnij remont Protyazhnist dorig miscevogo znachennya 80 km derzhavnogo znachennya 20 km Transportna infrastruktura logistika Strilkivskoyi gromadi Tip spoluchennya Nazva ta vidstan kmAeroport do Mizhnarodnogo aeroportu Lviv imeni Danila Galickogo 104 do Mizhnarodnogo aeroportu Uzhgorod 144Zaliznichne spoluchennya Lviv Sambir Syanki Lviv Sambir SolotvinoDorogi regionalnogo nacionalnogo mizhnarodnogo znachennya N 13 Lviv Sambir Uzhgorod nacionalnogo znachennya S141713 Strilki Novij Kropivnik miscevogo znachennya zagalnogo koristuvannya S141704 Strilki Mshanec miscevogo znachennya zagalnogo koristuvannya Vidstan do mista Lvova 100Vidstan do rajonnogo centru 30Vidstan do punktiv peretinu kordonu Smilnicya Kroscenko 47 Shegini 84Zaliznichne spoluchennya Lviv Syanki Lviv SolotvinoEkonomika RedaguvatiNa teritoriyi gromadi funkcionuye 40 pidpriyemstv sered nih 15 privatnih pidpriyemstv 15 tovaristv z obmezhenoyu vidpovidalnistyu 3 fermerski gospodarstva 1 komunalne gospodarstvo 4 silskogospodarski kooperativi 1 spozhivche tovaristvo ta 1 advokatske byuro Najposhirenishi vidi diyalnosti optova ta rozdilna torgivlya lisozagotivli ta obroblennya derevini Takozh ye pidpriyemstva sho zajmayutsya elektromontazhni roboti virobnictvo elektroenergiyi diyalnist u sferi provodovogo elektrozv yazku remont elektronnoyi aparaturi pobutovogo priznachennya dlya prijmannya zapisu vidtvorennya zvuku j zobrazhennya budivnictvo zhitlovih i nezhitlovih budivel nadannya v orendu budivelnih mashin i ustatkovannya virobnictvo spidnogo odyagu virobnictvo paperovih virobiv gospodarsko pobutovogo ta sanitarno gigiyenichnogo priznachennya pereroblennya moloka ta viroblennya siru virobnictvo produktiv boroshnomelno krup yanoyi promislovosti vigotovlennya virobiv z korka solomki ta roslinnih materialiv dlya pletinnya poslugi z organizaciyi podorozhuvan Cherez specifiku girskih gruntiv zvichajne silske gospodarstvo u gromadi ne ye nastilki efektivnim yak v inshih regionah Ukrayini Odnak v nas duzhe spriyatlivi umovi dlya promislovogo viroshuvannya chornici lohini lishini sunici terenu shipshini lavandi ta in Zavdyaki prirodnomu roztashuvannyu u nashoyi gromadi ye velikij turistichnij potencial Rozroblyayuchi strategiyu socialno ekonomichnogo rozvitku mi robimo stavku na zelenij ta agroturizm a razom z tim i na kulturnij istorichnij sportivnij turizm tosho Pershi uspishni kroki u comu napryamku vzhe zrobleni Turistichna infrastruktura Redaguvati Parafiyalnij eko tabir Mshanecki kolibi ta Kaplicya sv Mikolaya S Mshanec Yeparhialnij rekolekcijnij centr Emaus s Strilki Sambirskij r n Yeparhialnij rekolekcijnij centr Emaus s Strilki Sambirskij r nVidpochinkovi ta rekreacijni zakladi Redaguvati Socialne pidpriyemnictvo miscevoyi religijnoyi gromadi UGKC Mshanecki kolibi s Mshanec Parafiyalnij eko tabir skladayetsya z derev yanih lisovih budinkiv kolib kaplici litnogo kinoteatru kuhni kolibi paviljonu yidalni litnogo dushu z panoramnim krayevidom futbolnogo ta plyazhnogo volejbolnogo majdanchikiv miscya dlya kupannya Nepodalik ye dzherelo mineralnoyi vodi Naftusya Mshanecka Tut mozhna provoditi litni molodizhni tabori hristiyanski sarepti vijskovo patriotichni vishkoli osvitni ta kulturno mistecki zahodi vidkriti lekciyi viyizni treningi seminari na prirodi a takozh prosto vidpochiti u bojkivskomu karpatskomu krayi chi vidsvyatkuvati yakus podiyu Cej tabir uzhe peretvorivsya na svoyeridnij girskij hab misce dlya peretinu miskogo j silskogo svitoglyadu misce zarodzhennya j vtilennya originalnih socialnih iniciativ bilshe div u statti Mshanecki kolibi Restoranno vidpochinkovij kompleks Strileckij zamok S Strilki Lvivska obl Restoranno vidpochinkovij kompleks Strileckij zamok Altanki S Strilki Lvivska obl Restoranno vidpochinkovij kompleks Strileckij zamok s Strilki vul Dnistrova 10 11 V infrastrukturu kompleksu vhodyat restoran z troma zalami terasoyu ta bilyardnoyu kimnatoyu Mislivskij budinochok altanki dityachij majdanchik stavki de mozhna poribaliti vodyatsya forel korop ta in a takozh gotel 12 Chudovo pidhodit dlya vidznachennya urochistih podij simejnogo vidpochinku dilovih zustrichej Rekolekcijnij centr Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi Emaus Tripoverhovij vidpochinkovij kompleks Sambirsko drogobickoyi yeparhiyi UGKC z usima zruchnostyami u nomerah na 65 posadkovih misc konferenc zalom kuhneyu ta yidalneyu vseredini primishennya saunoyu ta ogorozhenim basejnom na dvori Turistichnij kemping Bojkivskij Dvir S Yasenicya Zamkova Bojkivskij Dvir Restoran S Yasenicya Zamkova Strilkivska TG Lvivska obl Turistichnij kemping Bojkivskij Dvir s Yasenicya Zamkova vul Centralna 3 82097 13 Na teritoriyi znahodyatsya dva basejnij doroslij kritij i dityachij na vidkritomu povitri Tyubing litnya sanochna doroga dovzhinoyu 50 metriv a takozh u Korchmi nacionalni smachni stravi prigotovleni za bojkivskimi receptami ciyeyi miscevosti Eko sadiba Kaskad s Vel Volosyanka Lvivska obl Eko sadiba Kaskad s Vel Volosyanka Lvivska obl Eko sadiba Kaskad s Velika Volosyanka vul Centralna 23 14 15 Okrim komfortnih yevro nomeriv z panoramnimi viknami ta terasami ye sauna altanki z mangalami vodospad i kaskad ozer klumba z suniceyu nevelika eko ferma Nepodalik dzherela z mineralnimi vodami Naftusya Sodova Sribno Kremniyeva Yasna sadiba Yasenicya Zamkova Strilkivska TG Yasna sadiba vseredini Yasenicya Zamkova Strilkivska TGEtno sadiba Yasna sadiba s Yasenicya Zamkova Dvopoverhovij derev yanij budinok ta kotedzh Pohid na vitik Dnistra velosipedni ta kinni progulyanki chajna ceremoniya Misteriya trav aromaterapiya na sinovali landshaftoterapiya majster klasi z vishivki strichkami ta hrestikom rozpisu akrilovimi farbami vigotovlennya lyalki motanki Eko sadiba Beskidi S Velika Volosyanka Lvivska obl Eko sadiba Beskidi s Velika Volosyanka vul Centralna 132 16 Tripoverhovij derev yanij budinochok zi stavkom altankami mangalom dityachim majdanchikom batutom saunoyu na teritoriyi Agrooselya Rostoki S Nedilna Lvivska obl Agrooselya Rostoki Besidka S Nedilna Lvivska obl Agrooselya Rostoki selo Nedilna Zatishna batkivska hata dlya molodizhnih kompanij ta simejnogo vidpochinku Do poslug turistiv sauna i chani Dovkola velika teritoriya de mozhna pograti v tenis pokatatisya na kachelyah postribati na batutah Nepodalik richka Oblashtovuyetsya volejbolne pole Privatna sadiba Villa Mariya s Tur ye Roztashovana za 3 km vid centru sela 12 km vid trasi Lviv Uzhgorod Modulnij budinok Magiya tishi s Lopushanka Homina 49 17 53 6 N 22 59 19 0 E Budinok skladayetsya z dvoh povnocinnih spalen z lizhkami dabl bed povnistyu obladnanoyi kuhni vitalni z panoramnimi viknami i kaminom sanvuzla prostoroyi terasi z sitkoyu dlya vidpochinku i chanom 17 Na teritoriyi ye parking gojdalka i zona dlya BBQ Vidpochinkovi oseredki Redaguvati S Golovecko Lvivska obl Vidpochinkovij oseredok Pid kicheroyu dlya rekreaciyi ta ribolovli na Dnistri Znahoditsya u s Golovecko u pidnizhzhi gori Pogar za koordinatami N 49 17 59 060 E 22 51 39 749 Grozova brama Girskij pritulok S Grozova Lvivska obl Girskij pritulok Grozova brama dlya rekreaciyi ta nochivli Znahoditsya u s Grozovo za koordinatami 49 18 16 2 N 22 48 31 9 E Vid girskogo pritulku startuye kilcevij pishohidnij turistichnij marshrut Grozova brama 3 km na g Magura Limnyanska najvishu vershinu Starosambirshini Turistichni shlyahi do Vezhi pam yatiVidpochinkovij oseredok na r Mshanka dlya rekreaciyi ta ribolovli Znahoditsya bilya s Grozovo za koordinatami 49 19 45 2 N 22 48 58 9 E Muzeyi Redaguvati V Muzeyi o Mihajla Zubrickogo S Mshanec Muzej o Mihajla Zubrickogo s Mshanec Lvivska oblKrayeznavchij muzej o Mihajla Zubrickogo u s Mshanec Redaguvati Roztashovanij v istorichnij budivli chitalni Prosviti vidkrita u 1892 r pershij podibnij zaklad v cilomu poviti U comu zh primishenni funkcionuvala persha Ruska spilkova kramnicya u Starosambirskomu poviti Narizhnij kamin za spogadami starozhiliv zakladali o Mihajlo Zubrickij razom z Ivanom Frankom Bilshist eksponativ visvitlyuyut zhittyevij ta tvorchij shlyah otcya Mihajla Zubrickogo fotografiyi kopiyi svidoctv ta deyakih prac Takozh ye chastinni ekspoziciyi de predstavleno odyag z domotkanogo polotna vishivki znaryaddya hliborobstva rechi domashnogo vzhitku Fondi muzeyu vikoristovuyutsya dlya vivchennya pobutu meshkanciv Bojkivshini Diye na volonterskih zasadah Adresa Lvivska obl Sambirskij r n s Mshanec vul Centralna O Mihajlo Zubrickij 1856 1919 svyashenik UGKC etnograf istorik zasnovnik takih techij istorichnoyi nauki yak usna istoriya i chastkovo mikroistoriya folklorist dijsnij chlen Naukovogo Tovaristva im T G Shevchenka yedinij silskij svyashenik sho mav takij status gromadskij diyach novator pershij vviv na seli bezlich innovacijnih form gospodaryuvannya stvoriv silskij kooperativ i spilkovu kramnicyu zadovgo do togo yak ce stalo mejnstrimom i bagato podibnogo a takozh publicist yakij poslidovno vidstoyuvav prava ukrayinskih selyan formuvav gromadsku dumku ta povistku dnya Muzej Ivana Platka u s Galivka Redaguvati V odnij z hatin cogo sela roztashovanij etnografichnij minimuzej yakim opikuyetsya hudozhnik ekozahisnik pocinovuvach starovini Ivan Platok Jomu vdalosya zibrati duzhe cikavu i vzhe chimalu kolekciyu riznomanitnih rechej odyagu ta predmetiv pobutu yakimi kolis koristuvalis nashi predki Pid chas ekskursiyi vidviduvacham cikavo bulo diznatis dlya chogo i yak same vzhivalis v pobuti ti chi inshi rechi Sered eksponativ traplyayutsya j vijskovi sholomi ta nozhi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni yaki pan Ivan sam znahodiv u lisah navkolo sela adzhe v tij miscevosti prohodiv front ta velisya zapekli boyi Istoriya cogo krayu cikava tim sho same z cih zemel Ivan Dovbush zi svoyimi zagonami oprishkiv zdijsnyuvav pohodi na polski mayetki Zemlya tut dosi zberigaye bagato artefaktiv yaki pritamanni guculshini svistki hrestiki riznomanitni suveniri bo same ciyeyu miscevistyu prohodiv torgivelnij shlyah Koli muzej bulo zasnovano lyudi diznalisya sho pan Ivan zbiraye istorichni rechi i prosto viddavali jomu sho u kogo bulo Tak z chasom ekspoziciya popovnilasya cikavimi istorichnimi artefaktami Yak kazhe sam vlasnik muzej prisvyachenij tim lyudyam yaki vmili robiti rukami ne ledaryuvali ta ne piyachili Dopomagaye panu Ivanu opikuvatis muzeyem jogo mama Lyubov Grigorivna Takozh mozhna skushtuvati medu z miscevoyi pasiki 18 19 Shkilnij Muzej o Mihajla Verbickogo S StrilkiMuzej u Dzvinici cerkvi Sv Arhistratiga Mihayila 1730 s Yasenicya Zamkova Redaguvati Sama dzvinicya pam yatka arhitekturi derzhavnogo znachennya Kolekciya zibrana miscevim svyashennikom skladayetsya z etnoekspozicij selyanskogo remanentu posudu tkackih stankiv odyagu mebliv Na drugomu poversi vistavka vishitih ikon ta horugv 20 21 Istoriko memorialnij muzej Kirila Osmaka golovi UGVR v s Nedilna Redaguvati Kirilo Osmak golova prezidiyi ta prezidenta UGVR psevdonim Marko Goryanskij Muzej rozmisheno u primishenni Narodnogo domu sela Nedilna kolishnya budivlya Prosviti Nad rozrobkoyu i pobudovoyu ekspoziciyi pracyuvala grupa naukovciv ta muzejnih fahivciv Osnovu ekspoziciyi skladayut arhivni dokumenti foto ta inshi materiali a takozh spogadi suchasnikiv ta ridnih Kirila Osmaka zibranih Lyuboyu Koval Na vidkritti muzeyu bula prisutnya donka Kirila Nataliya Osmak Dovidka 11 15 lipnya 1944 roku na uzbichchi gori Vidodil sho znahoditsya u lisi mizh selom Sprinya Sambirskogo rajonu ta selom Nedilna Strilkivskogo teper Starosambirskogo rajonu vidbuvsya Velikij zbir UGVR Na nomu obrali Prezidiyu ta Generalnij sekretariat pidpilnij parlament ta pidpilnij uryad voyuyuchoyi Ukrayini Golovoyu prezidiyi ta prezidentom UGVR obrali Kirila Osmaka psevdonim Marko Goryanskij 22 Fondi muzeyu nalichuyut 74 odinici zberezhennya Ekspozicijni rozdili rozmisheni u 2 zalah Shkilnij krayeznavchij muzej o Mihajla Verbickogo v s Strilki Redaguvati Shkilnij krayeznavchij muzej z postijno diyuchoyu ekspoziciyeyu pro zhittya i diyalnist o Mihajla Verbickogo v s Strilki diye na volonterskih zasadah Adresa Lvivska obl Sambirskij r n s Strilki vul o M Verbickogo 10 primishennya opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III st im o Mihajla Verbickogo Takozh v muzeyi ye yakomu ekspoziciyi pro vidatnih lyudej krayu ta kolekciya predmetiv bojkivskogo pobutu i odyagu O Mihajlo Verbickij 1815 1870 svyashenik UGKC kompozitor horovij dirigent gromadskij diyach avtor muziki derzhavnogo gimnu Ukrayini Z 1853 po 1856 rik vin buv administratorom kaplici na gori v seli Strilki Shkilnij Muzej vizvolnoyi borotbi OUN UPA S StrilkiShkilnij Muzej vizvolnoyi borotbi OUN UPA Redaguvati Znahoditsya u primishenni shkoli liceyu 23 Adresa vul Sagajdachnogo 21 s Strilki Sambirskij rajon Lvivska oblast Ukrayina 82092 Shkilnij Muzej vizvolnoyi borotbi OUN UPA S Strilki Chastina rushnici ta gilzi znajdeni na misci boyiv voyiniv UPA z nimcyami gora Dil s Nedilna Mistit eksponati chasiv nacionalno vizvolnih zmagan drugoyi polovini XX stolittya Ekspoziciya muzeyu skladayetsya z 9 rozdiliv Krinicya idej ukrayinskogo nacionalizmu UVO OUN istoriya formuvannya ta politichna diyalnist UPA teritorialna i funkcionalna struktura Borotba UPA Odnostrij Nagorodi Ozbroyennya Neskoreni v taborah Diviziya Galichina Nashi zemlyaki geroyi UPA Nam pora dlya Ukrayini zhit 24 Pam yatki arhitekturi Redaguvati S Yasenicya Zamkova Dzvinicya cerkvi Sv Mihayila Cerkva Sv Arhistr Mihayila ta Dzvinicya v s Yasenicya ZamkovaDzvinicya Cerkvi Sv Arh Mihayila u s Yasenicya Zamkova Redaguvati Derev yana triyarusna dzvinicya Cerkvi svyatogo Arhistratiga Mihayila s Yasenicya Zamkova 1767 1779 rr pam yatka arhitekturi predstavnicya galickoyi arhitekturnoyi shkoli Slavitsya nadzvichajnoyu garmonijnistyu svoyih proporcij Derev yanij shedevr na foni yakogo bud yaka karpatska cerkva bude lishe dodatkom do neyi Povnistyu derev yanih bez blyahi cerkov na Bojkivshini vzagali ne lishilosya a ot dzvinicya chudom vizhila Za perekazami yiyi perenesli do Yasenici z sela Isayi de tezh zbereglasya originalna derev yana cerkva Dzvinicya zdayetsya masivnoyu i visokoyu hocha visota yiyi vsogo 14 metriv V plani vona yavlyaye soboyu kvadrat rozmirami 6 h 6 metriv Maye tri yarusi de kozhnij vishij menshij za poperednij Pershi dva yarusi vikonani v zrubi otocheni arkadami galereyami Na pershomu bula komora de zberigalosya cerkovne nachinnya stari ikoni i med z cerkovnoyi pasiki Na drugomu roztashovuvalasya kaplicya Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici Na tretomu yarusi neveliki arochni otvori nagaduyut bijnici zamkovih basht Tut vlasne i bula dzvinicya Vkritij verhnij yarus nizkim vosmibichnim nametom Zavershuyetsya vosmigrannim shatrovim verhom Po perimetru pershogo ta drugogo yarusiv prohodyat arkadi galereyi U 1970 roci dzvinicyu bulo vidrestavrovano starannyami arhitektoriv Igorya Starosolskogo ta Ivan Mogiticha Dzvinicya sho stoyala na gorbochku obabich cerkvi bula derev yana tririvneva Pershij riven pid shodami nalezhav Smerti Tut stoyalo use prichandallya dlya pohoronu mari kosa hocha yakraz vona priznachalasya dlya zviklogo koshennya travi na podvir yi cerkvi chorni horugvi Poverhom vishe bula malenka zamknena kaplichka Yaksho zazirnuti u shilinu mizh starimi doshkami dverej to mozhna bulo pobachiti prestol dvi koroni na nomu menshu i bilshu pidsvichnik zi smishnimi bilimi kvitkami i malenke rozp yattya Ce bula seredina dzvinici zreshtoyu i zhittya tut brali shlyubi Najvishe bulo prostore piddashshya z dvoma dzvonami znovu menshim i bilshim Voni buli poyednani odnim mehanizmom sho uruhomlyuvavsya shnurom yakij rozlogoyu petleyu zvisav azh do derev yanoyi pidlogi Pahlo starim zdorovim derevom i zhiviceyu Poza tim tut bulo prostoro porozhno i chisto Anna Yasenska Angeli vpravlyalisya u trizvukah Muzej u Dzvinici v Yasenici Zamkovij Strilkivska TG Lvivska obl U dzvinici pracyuye miscevij Mini muzej narodnogo pobutu 21 Poruch z hramovim kompleksom znahoditsya zaliznichna stanciya z vokzalom avstrijskih chasiv Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u s Mshanec 1924 Redaguvati Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici S Mshanec Sambirskij r n Lvivska oblCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u s Mshanec 1924 Persha pismova zgadka datuyetsya 1507 r Stara cerkva mala unikalnu arhitekturu netipovu dlya bojkivskogo stilyu i bula reliktovim predstavnikom sakralnogo budivnictva she knyazhih chasiv Vikonuvala signalnu ta oboronnu funkciyi Dzvinicya XVIII st Cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Mshanec Redaguvati Pam yatka arhitekturi Dvoyarusna derev yana dzvinicya XVIII st cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Mshanec Derev yana dvoyarusna dzvinicya XVIII st Cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Mshanec Perenesena vid staroyi cerkvi sho stoyala na shidnij okolici sela Na svoloku v prohodi dzvinici zberigsya rizblenij napis v perekladi z cerkovno slov yanskoyi Roku Bozhogo 1768 majster Vasil Shevak 25 Skulptura Skorbotnoyi Materi Ukrayini pid Hrestom 1996 u s Mshanec Redaguvati Na podvir yi znahoditsya unikalna skulptura Skorbotnoyi Materi Ukrayini pid Hrestom 1996 vstanovlena z nagodi 500 littya sela ta v pam yat pro borciv za volyu Ukrayini na misci rozritoyi v radyanskij period 4 metrovoyi zemlyanoyi mogili na chest Ukrayinskih sichovih strilciv Cerkva Sv Mikolaya u s Tur ye 1690 Redaguvati Pam yatka sakralnoyi arhitekturi derev yana cerkva Sv Mikolaya 1690 u s Tur ye Persha zgadka pro cerkvu pohodit z podatkovogo reyestru 1507 r Vezha pam yati s Nedilna unikalna 43 metrova derev yana dzvinicya yaku vinchaye najvisotnishij u Yevropi Hrest Vezha Pam yati Nedilna Zima Strilkivska TGDzvinicya Vezha Pam yati u s Nedilna Redaguvati Unikalna 43 metrova derev yana dzvinicya Vezha pam yati s Nedilna vstanovlena v pam yat pro 43 povstanciv UPA sho zaginuli v boyu z nimcyami na comu misci u 1943 r Dovidka V chasi nimeckoyi okupaciyi v seli diyala pidpilna pidstarshinska shkola UPA U 1943 roci na gori Dil vidbuvsya zapeklij bij mizh 105 ma bijcyami OUN UPA ta 3000 nimeckih zagarbnikiv v yakomu zaginuli 43 povstanci Vtrati okupantiv buli znachno bilshimi 256 cholovik Voyinam UPA na misci bitvi nasipali bratsku mogilu U 2009 17 rr v pam yat pro povstanciv zbuduvali derev yanu dzvinicyu analogiv yakoyi nema v Ukrayini ta poza yiyi mezhami Yiyi vinchaye hrest yakij na sogodni ye najvisotnishim u Yevropi roztashovanij na visoti 907 metriv nad rivnem morya sho zafiksuvali u Knizi rekordiv Ukrayini Na Vezhi vstanovleno 2 oglyadovi majdanchiki Vezha vstanovlena nad bratskoyu mogiloyu bijciv OUN UPA yaki zaginuli v boyu iz gitlerivcyami u 1943 roci Na gori Dil v roki Drugoyi svitovoyi vijni diyala pidstarshinska shkola UPA V odnomu z boyiv z nimeckim vijskovim pidrozdilom zaginulo 43 povstanci same tomu visota vezhi skladaye simvolichni 43 metri Lvivskij arhitektor Oles Dzindra rozrobiv proyekt unikalnoyi derev yanoyi sporudi Pershi roboti na gori Dil rozpochalis u 2009 roci 27 serpnya 2017 roku vidkrili ta osvyatili Vezhu Pam yati unikalnu derev yanu dzvinicyu analogiv yakij nemaye v Ukrayini ta poza yiyi mezhami Tvorci arhitekturnoyi pam yatki viryat sho vona stoyatime do togo chasu dopoki nash narod pam yatatime i shanuvatime svoyih Geroyiv i dzvonom zaklikatime ne odne pokolinnya pom yanuti tih hto zaginuv za svobodu Ukrayini Pidnyavshis na oglyadovij majdanchik vezhi kozhen mozhe vdariti v dzvoni pam yati viddayuchi shanu poleglim Geroyam UPA ta teperishnim Geroyam nezalezhnoyi Ukrayini 26 27 Panteon Slava UPA S Strilki Sambirskij r n Lvivska obl Panteon Slava UPA u s Strilki Redaguvati Znahoditsya na privokzalnij zaliznichnij stanciyi s Strilki Memorialnij kompleks sporudzheno na chest 232 voyakiv UPA chij prah pokoyitsya u bratskij mogili Osvyacheno 6 travnya 2010 r vl Yaroslavom Pririzom yepiskopom pomichnikom Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi UGKC na svyato velikomuchenika Yuriya Pobidonoscya 28 Poruch znahoditsya kaplicya Sv vlkmch Yuriya zbudovana u 1994 r Hrest Svobodi u s Golovecke Redaguvati Pam yatnik na chest 50 littya skasuvannya panshini Vstanovlenij miscevoyu gromadoyu s Golovecke u 1898 r za vijtivstva Ivana Kuzmina 1892 1914 29 Sklad chavun piskovik Na hresti napis Gromada Golovecko V pamyat skasuvannya panshiny 1848 1898 god Pid hrestom buli zakopani dokumenti sho zasvidchuvali pravo vlasnosti paniv na zemlyu sela Panshina na Galichini bula vidminena 15 travnya 1848 roku cisarem Ferdinandom I Vidtodi v pam yati galichan osoba cisarya asociyuvalasya z zahisnikom yihnih prav A v galickih selah stavili Hresti Svobodi ta urochisto vidznachali yuvileyi znesennya panshini Hrest Svobodi u Goloveckomu odin iz nebagatoh takih hrestiv na Galichini yakij zberigsya do nashih dniv ne buv znesenij radyanskoyu vladoyu 30 31 Misijnij Hrest Tverezosti u s Grozova Redaguvati U Grozovij vstanovlenij misijnij hrest tverezosti na pam yat pro misiyi yaki u seli organizovuvala greko katolicka cerkva u HIH st v chasi sluzhinnya bagatolitnogo paroha s Grozova druga Ivana Franka o Mihajla Flyunta Na miscevomu cerkovnomu kladovishi znahoditsya mogila cogo svyashenika Povstanskij shron u cerkvi Sv Arh Mihayila s Ploske Redaguvati Znahodivsya u budivli miscevoyi cerkvi s Ploske Cerkva Uspinnya Presv Bogorodici s Topilnicya 1730 Redaguvati Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Ohoronnij nomer 523 1 m Dzvinicya 1730 cerkvi Uspinnya Presv Bogorodici s Topilnicya Redaguvati Derev yana dzvinicya z 1730 r Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Ohoronnij nomer 523 2 m U seli takozh znahoditsya shpihlir z 1730 roku ohoronnij nomer 523 3 m Prirodni fenomeni Redaguvati Velikij potencial dlya rozvitku turizmu maye s Smerechka bilya yakogo znahodyatsya zemli rekreacijnoyi zoni ta vzhe probureni i zaplombovani 3 sverdlovini z mineralnimi vodami odna iz nih tipu Borzhomi vsi ekspertizi pidtverdili visoku yakist cih vod Na danij chas ye vigotovlena proektno koshtorisna dokumentaciya na budivnictvo bazi vidpochinku na 500 lizhko misc sho ye cikavim investicijnim ob yektom Geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Spaskij Kamin insha nazva Skelya Sokoliv Kamin ostanec Yamnenskogo piskovika Ce tri kameni ostanci visota najvishogo syagaye 24 metriv roztashovanij nepodalik s Spas ta s Busovisko U s Mshanec she u 1950 70 h rr selyani vikopali 3 veliki stavi tak zvani Mshanecki stavi yaki vikoristovuvali v yakosti holodilnikiv vzimku rubali lid zberigali jogo u velikij pivnici de litom zberigali moloko Lid sluguvav prirodnim holodilnikom Sogodni tut mozhna poribaliti ta vidpochiti na prirodi Festivali Redaguvati Kulturno misteckij festival u s Mshanec V gosti do Bojkiv ta o Mihajla Zubrickogo kinec lita pochatok oseni Rizdvyanij festival U Strilkah na sopilkah u s Strilki Vpershe provodivsya u s Strilki yak festival ciloyi Strilkivskoyi gromadi 16 01 2022 razom iz vstanovlennyam rekordu Ukrayini z najmasovishogo vikonannya kolyadki Nova radist stala na sopilkah odnochasno zagrali 406 sopilkariv 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 34 44 45 Mizhrajonnij festival Melodiyi bojkivskogo dvoru Rajonnij dityachij festival Bojki po legojki Mizhrajonnij festival duhovnoyi pisni im o Mihajla Verbickogo Viyizni festivali Zeleni lozi Shorichnij Festival sportu prisvyachenij pam yati Igorya Kozaka vchitelya fizkulturi 46 Dni sil ta inshi svyatkuvannya Den Nezalezhnosti s Strilki 24 serpnya Den sela Golovecko persha nedilya serpnya Duzhe zeleni svyata s Rip yana na svyato Zislannya Sv Duha 47 Turistichni marshruti Redaguvati Istoriko kulturni Redaguvati Na Pikuj Arhivovano 8 grudnya 2021 u Wayback Machine bojkivskij napryamok merezhi kilkadennih istoriko turistichnih marshrutiv Frankomandri Sambir Starij Sambir Grozova Mshanec z nochivleyu Yasenicya Zamkova Rozluch Turka Krivka 149 km 48 49 BojkoMandri turistichni marshruti Strilkivskoyi gromadi rozroblyayetsya Marshruti turistichnih operatoriv Redaguvati Rizdvo v Karpatskih kolibah marshrut vihidnogo dnya vid turistichnogo operatora Vidvidaj Lviv Obroshine palac i mini zoopark Sambir ekskursiya kvest i pidnyattya na ratushu muzej Bojkivshina Mshanec obid svyatkova programa Mshanec kolyaduye majster klas Rizdvyanij vinok katannya na sanyah Lviv 50 Karpatska Ejfeleva vezha ta chudernacki kolibi Lviv Nedilna Mshanec Strilki Lviv Zamok Leva Spaski vodospadi i Mshanecki Kolibi Lviv Starij Sambir Spas Mshanec Strilki Lviv Shlyahi aktivnogo turizmu pishohidni Redaguvati Avtentichna Bojkivshina linijnij pishohidnij marshrut 3 km 5018 Grozova Brama kilcevij pishohidnij marshrut 3 57 km yakij pochinayetsya u seli Grozova vid odnojmennoyi zoni vidpochink Finansuye proyekt Ukrayinskij kulturnij fond ta Strilkivska silska rada Finansuye proyekt Ukrayinskij kulturnij fond ta Strilkivska silska rada u u pidnizhzhi gori Magura Limnyanska v urochishi Babinec ta prolyagaye na yiyi vershinu ce najvisha tochka Starosambirshini 1022 m Trek z gps navigaciyeyu tut 51 Frankovi manivci linijnij pishohidnij marshrut 6 km Cisarskij trakt linijnij velosipednij marshrut 12 km Grozova Magura Limnyanska 8 64 km trek z gps navigaciyeyu tut 52 Mshanec Magura Limnyanska 12 62 km trek z gps navigaciyeyu tut 53 Strilki Spaskij kamin Knyazha gora Tershiv 13 km 54 Verhnij Luzhok Zvir 11 km 55 Verhnij Luzhok Sushicya 10 km 56 Nedilna Vezha Pam yati 6 5 km 57 Girski velosipedni marshruti Redaguvati Strilki zig zag serpantin pered Turkoyu 28 km 58 Strilki Nedilna Zhdanivka Smilna Zalokot Opaka Pidbuzh Pidmonastirec Lukavicya Sambir 55 km 59 Zhukotin Vovche Rozluch Yasenicya Zamkova Lopushanka Homina Strilki Golovecko Dnistrik Berezhok Zhukotin 51 km 60 Zhukotin Berezhok Smerechka Rozluch Yavora Turka Vovche Zhukotin 48 km 61 Lopushanka Homina Volosyanka Zakarpatska obl Lopushanka Homina 106 km 62 Rozluch Strilki Starij Sambir Stara Sil Hiriv Smilnicya Ustriki Dolni Polsha Solina Polsha Vovkoviya Polsha 102 km 63 Avtomobilni marshruti Redaguvati Golovecko Verhnodnistrovski Beskidi 3 21 km 64 Osvita RedaguvatiNa teritoriyi gromadi diye 4 shkoli I III st 11 klasiv 7 shkil I II st 9 klasiv 3 pochatkovi shkoli ta 2 doshkilni zakladi Kilkist uchniv nevelika 1516 shkolyariv 11 5 vid chiselnosti naselennya gromadi she 6 5 diti doshkilnogo viku Odnak uchni opornih shkil ta Strilkivskogo liceyu pokazuyut dobri rezultati na olimpiadah a takozh sportivnih zmagannyah Shkoli u viddalenih girskih selah potrebuyut dopomogi dlya pokrashennya infrastrukturi materialno tehnichnogo zabezpechennya ta modernizaciyi navchalnogo procesu Oporni shkoli Oporna shkola im o Mihajla Verbickogo u s StrilkiOpornij zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv im o Mihajla Verbickogo s Strilki 65 Adresa vul o M Verbickogo 10 s Strilki Sambirskij rajon Lvivska oblast Ukrayina 82092 Opornij zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv s Golovecko Adresa vul Ivana Franka 19 A s Golovecko Sambirskij rajon Lvivska oblast Ukrayina Zakladi zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I III st licej s Strilki Adresa vul Sagajdachnogo 21 s Strilki Sambirskij rajon Lvivska oblast Ukrayina 82092 Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv s Tur ye Zakladi zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv s Busovisko Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv s Verhnij Luzhok Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv im Ivana Kopacha s Grozovo Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv s Rip yano Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv s Tisovicya Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv s Yasenicya Zamkova Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv s Topilnicya Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv s Lopushanka Homina Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti ponizhenij do I st z 2021 n r Zakladi zagalnoyi serednoyi osviti I stupenya Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I stupenya s Tur ye Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Filiya opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv im o Mihajla Verbickogo s Strilki Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Picarevskij ZZSO I st Zakladi zagalnoyi serednoyi osviti I stupenya zakriti z 2021 n r Filiya opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv s Golovecko Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Smerechanskij ZZSO I st zakritij z 2021 n r Filiya opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv s Golovecko Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Golovecko Zolotnivskij ZZSO I st zakritij z 2021 n r Filiya opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv s Golovecko Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Dnistrickij ZZSO I st zakritij z 2021 n r Filiya opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv im o Mihajla Verbickogo s Strilki Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Velikovolosyanskij ZZSO I st zakritij z 2021 n r Doshkilni navchalni zakladi Zaklad doshkilnoyi osviti Sonechko s Strilki Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 66 Zaklad doshkilnoyi osviti Romashka s Verhnij Luzhok Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 67 20 zhovtnya 2022 roku vvedeno v diyu pilotnij proyekt po shkilnomu harchuvannyu koli odna shkola nadaye poslugi harchuvannya vsim inshim Zabezpecheno harchuvannyam 80 shkolyariv Cina ne vishe 40 grn 68 Kultura RedaguvatiDiyut 14 Narodnih Domiv ta 11 filij bibliotek Shorichno provodyatsya riznomanitni festivali yak lokalni tak i oblasni Narodnij dim s GrozovoNarodni domi ta biblioteki Redaguvati Na teritoriyi silskoyi radi funkcionuyut 11 bibliotek filij Strilki Verhnij Luzhok Yasenicya Zamkova Topilnicya Busovisko Lopushanka Homina Golovecko Grozovo Rip yana Tur ye Tisovicya 7 bibliotechnih punktiv Velika Volosyanka Mshanec Yasenicya Zamkova Babino Smerechka Ploske Nedilna 14 narodnih domiv Strilki Busovisko Lopushanka Homina Golovecko Rip yana Babino Mshanec Grozovo Yasenicya Zamkova Tur ye Topilnicya Tisovicya Dnistrik Verhnij Luzhok Narodnij Dim s StrilkiAdresa s Strilki vul M Verbickogo 10 Diyalnist tancyuvalnij gurtok repeticiyi 2 narodnih kolektiviv Festivali mizhrajonnij festival Melodiyi bojkivskogo dvoru rajonnij dityachij festival Bojki po legojki mizhrajonnij festival duhovnoyi pisni im o Mihajla Verbickogo viyizni festivali Zeleni lozi Narodnij Dim s Tur yeAdresa s Tur ye vul Centralna 86a Diyalnist gurtki hudozhnogo slova vokalno instrumentalnogo ansamblyu dramatichnij horovij Lokalni festivali Gostinna hata ta Rodina FEST Razom z miscevoyu shkoloyu provodyatsya rizni ekologichni iniciativi Posadi derevo Peretvorimo smittya v mistectvo ta inshi Narodnij Dim s MshanecAdresa S Mshanec vul Centralna Diyalnist pokaz filmiv u socialnomu kinoteatri blagodijnij onlajn yarmarok Rizdvyani smakoliki iz Mshancya 69 70 praktikum prezentaciya avtentichnih mshaneckih strav dlya restoratoriv i kuhariv 71 Festivali V gosti do bojkiv ta o Mihajla Zubrickogo 72 Muzeyi div vishe Pam yatki i pam yatniki div vishe Sportivnij majdanchik u s TopilnicyaSportivna infrastruktura RedaguvatiOb yekt Rik pobudovi abo kapitalnogo remontu Plosha m2 Kilkist miscSportivnij majdanchik z trenazh s Verhnij Luzhok 2016 150 16Sportivnij majdanchik z litim pokrittyam s Verhnij Luzhok22 2018 924Sportivnij majdanchik z trenazh s Busovisko 2019 150 16Sportivnij majdanchik z shtuchnim pokrittyam s Topilnicya 2019 924 22Sportivnij majdanchik z trenazh s Topilnicya 2019 150 16Sportivnij majdanchik z shtuchnim pokrittyam s Strilki 2019 924 22Sportivnij zal ZZSO I II st s Busovisko 1976 147 30Sportivnij zal ZZSO I II st s Verhnij Luzhok 1991 190 60Sportivnij zal OZZSO I III st im o M Verbickogo 1975 216 172Sportivna kimnata ZZSO I III st liceyu s Strilki 1956 137 4 24Sportivna kimnata ZZSO I III st s Tur ye 1965 54 18Sportivnij zal ZZSO I II st s Topilnicya Kap remont u 2020 142 24Sportivnij zal OZZSO I III st s Golovecko 1987 200 100Medicina RedaguvatiDo pochatku 2022 roku na teritoriyi gromadi funkcionuvali pidrozdili Komunalnogo nekomercijnogo pidpriyemstva Starosambirskoyi miskoyi radi Starosambirskij centr pervinnoyi medichnoyi dopomogi 5 ambulatorij AZPSM s Strilki Verhnij Luzhok Golovecko Mshanec Tur ye ta 16 feldshersko akusherskih punktiv Topilnicya Busovisko Rip yano Grozovo Yasenicya Zamkova Lopushanka Homina Tisovicya Babino Dnistrik Smerechka Galivka Ploske Viciv Yasenicya Zamkova Picareva Velika Volosyanka Nedilna Deklaraciyi iz simejnimi likaryami pidpisali 10 477 osib Odnak u veresni 2021 r Starosambirska miska rada uhvalila rishennya pro reorganizaciyu svogo pidpriyemstva shlyahom vidilu tobto likviduvala vsi svoyi strukturni pidrozdili na teritoriyi Strilkivskoyi ta inshih gromad Tomu dlya togo shob i nadali medichni poslugi dlya zhiteliv 21 sela buli dostupnimi u 04 11 2021 r deputati Strilkivskoyi silskoyi radi uhvalili rishennya pro stvorennya komunalnogo nekomercijnogo pidpriyemstva Centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi Strilkivskoyi silskoyi radi 73 74 Stanom na 14 05 2022 dane komunalne pidpriyemstvo skladayetsya iz Ambulatoriyi grupovoyi praktiki simejnoyi medicini u s Strilki centralnij ofis ta punktu zdorov ya u s Golovecko Peredbacheno stvorennya punktiv zdorov ya u vsih starostinskih okrugah U sferi ohoroni zdorov ya prioritetami Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi ye rozvitok pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi PMSD klyuchovij element dosyagnennya prijnyatnogo rivnya zdorov ya dlya vsih lyudej profilaktika na rivni vsogo naselennya sho ye najbilsh stijkoyu strategiyeyu zberezhennya zdorov ya a takozh zasobom virishennya problem pov yazanih iz ciloyu nizkoyu socialno znachushih ta socialno nebezpechnih hvorob ta z yih zagalnimi chinnikami riziku rozvitok u napryamku diagnostiki zahvoryuvan sho vklyuchaye nayavnist tehnichnogo osnashennya ambulatorij zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini AZPSM potribnoyu medichnoyu aparaturoyu Poslugi yaki nadayutsya pracivnikami ambulatoriyi oglyad paciyentiv riznih vikovih grup profilaktichni sheplennya laboratorni analizi krovi v dennomu stacionari zdijsnyuyutsya medichni manipulyaciyi vnutrishnovenne ta infuzijne vvedennya preparativ vimiryuvannya arterialnogo tisku pervinnij skrining zahvoryuvannya vuha gorla nosa ta diagnostika zahvoryuvan ochej Dlya pokrashennya yakosti nadannya medichnih poslug gromada postavila za metu zabezpechiti fahovu i kompleksnu ocinku situaciyi v gromadi ta pri potrebi koriguvannya prioritetiv u sferi gromadskogo zdorov ya na osnovi novih danih navchannya ta profesijne zrostannya dlya medichnogo personalu treningi konferenciyi vebinari specializovani kursi ocinku potreb zakladiv PMSD ta rozrobku planu yihnogo vdoskonalennya stvorennya mobilnih brigad v centrah pervinnoyi medichnoyi dopomogi CPMD yaki b mali mozhlivist vchasno nadavati medichni poslugi na domu rozrobku i vprovadzhennya efektivnoyi sistemi upravlinnya ta indikatoriv z profilaktiki j vedennya zahvoryuvan riznih vidiv zakladami PMD rozrobku ta vprovadzhennya sistem monitoringu yakosti nadanih poslug Vikliki i problemi Ekonomichni vikliki malij perelik bezkoshtovnih poslug yaki peredbacheni MOZ dlya paciyenta deficit suchasnogo medichnogo obladnannya dlya diagnostiki Kadrovi vikliki deficit medichnih kadriv vidsutnist legkogo dostupu medichnih pracivnikiv do yakisnih program navchannya ta vdoskonalennya Problema dostupnosti medichnih poslug v tomu chisli j dorozhnogo spoluchennya uzhe zavershuyetsya kapitalnij remont dvoh najvazhlivishih dorig yaki z yednuyut sela z centrom TG odnak zalishayetsya pitannya nezruchnogo ta nepostijnogo grafiku marshrutok Problema nedoviri i nebazhannya lyudej starshogo viku zvertatisya za medichnoyu dopomogoyu pri legkih vipadkah Nedostupnist dlya gromadyan profilaktichnih diagnostichnih doslidzhen Vidsutnist znan shodo zdorovogo harchuvannya j neobhidnih dlya cogo komponentiv shodennogo racionu najblizhchim chasom organizuyemo informacijni prosvitnicki kampaniyi Diyuche primishennya AZPSM roztashovane v dvopoverhovomu ceglyanomu budinku plosheyu 528 1 m2 zokrema 285 9 m2 pershij poverh 242 2 m2 drugij poverh pobudovanomu ta zdanomu v ekspluataciyu she u 1975 r Na sogodni kapitalnogo remontu potrebuye drugij poverh primishennya ta pokrivlya U 2023 roci za vlasni koshti Strilkivskoyi gromadi zdijsneno kapitalnij remont primishennya perekrito dah onovleno fasad kap remont vsih kabinetiv ta koridoriv Video tut 75 Diyemo dlya zdorov ya subproyekt Strilki zdorova gromada Redaguvati U 2021 r Strilkivska gromada stala uchasnikom pilotnogo ukrayino shvejcarskogo proyektu mizhnarodnoyi tehnichnoyi dopomogi Diyemo dlya zdorov ya povna nazva Skorochennya poshirenosti faktoriv riziku neinfekcijnih zahvoryuvan NIZ v Ukrayini sho finansuyetsya Uryadom Shvejcarskoyi Konfederaciyi cherez Shvejcarsku agenciyu z rozvitku ta spivrobitnictva Ministerstva zakordonnih sprav Shvejcariyi SDC Danij innovacijnij chotiririchnij proyekt sho vtilyuvatimetsya u 100 teritorialnih gromadah Ukrayini Dnipropetrovskoyi Lvivskoyi Poltavskoyi Rivnenskoyi ta Hersonskoyi oblastej maye na meti zmenshiti tyagar neinfekcijnih zahvoryuvan sercevo sudinni onkologichni hronichni respiratorni zahvoryuvannya cukrovij diabet ta psihichni rozladi ta zapobigti peredchasnij smertnosti vid nih a takozh pidvishiti trivalist zhittya cholovikiv ta zhinok shlyahom zaprovadzhennya integrovanogo pidhodu do profilaktiki likuvannya ta kontrolyu neinfekcijnih zahvoryuvan 76 Proyekt vprovadzhuye Dzhi Ef Ej Konsalting Grup GmbH GFA Consulting Group GmbH Nimechchina spilno z Universitetskimi klinikami Zhenevi ta ukrayinskimi partnerami BF Zdorov ya zhinki i planuvannya sim yi ta TOV VAN HELS za finansovoyi pidtrimki Shvejcarskoyi Agenciyi z rozvitku ta spivrobitnictva Ministerstva zakordonnih sprav Shvejcariyi Rezultatom ochikuyetsya nadannya ukrayincyam stalogo dostupu do yakisnih poslug z profilaktiki ta kontrolyu NIZ na pervinnij lanci nadannya medichnoyi dopomogi ta zmina yihnogo sposobu zhittya na bilsh zdorovij Napryami diyalnosti proyektu Zmicnennya potencialu organiv vladi ta institucij u sferi gromadskogo zdorov ya a takozh stvorennya spriyatlivogo normativno pravovogo seredovisha dlya profilaktiki ta kontrolyu NIZ Posilennya spromozhnosti pervinnoyi lanki medichnoyi dopomogi nadavati yakisni poslugi z profilaktiki likuvannya ta pidtrimki lyudej z NIZ Posilennya spromozhnosti shkil centriv gromadskogo zdorov ya ta spilnot vprovadzhuvati intervenciyi zadlya zmenshennya rizikiv NIZ zmini povedinki pokrashennya znan ta stavlennya do svogo zdorov ya V ramkah proyektu Diyemo dlya zdorov ya u spivpraci z GO Magura na teritoriyi Strilkivskoyi gromadi realizuyetsya vlasnij proyekt Strilki zdorova gromada 77 78 79 80 Protyagom chervnya grudnya 2021 r z dopomogoyu ekspertiv Zahidno Ukrayinskogo resursnogo centru ta Centru gromadskogo zdorov ya bula provedena fahova i kompleksna ocinka situaciyi u Strilkivskij gromadi Vibirka sklala ponad 1 6 zhiteliv najchiselnisha vikova kategoriya 31 50 rokiv Sered najvazhlivishih viyavlenih problem slid vidznachiti nastupni Bilshe tretini zhiteliv gromadi vikom do 50 rokiv ne provodyat shorichnih profilaktichnih oglyadiv 8 3 ne zvertalisya do simejnih likariv 13 3 ne pam yatayut koli zvertalisya vostannye 11 opitanih zvertalisya bilshe roku nazad Sered vikovoyi kategoriyi 50 ci pokazniki znachno vishi 30 opitanih mayut nadlishkovu vagu 11 ozhirinnya ta u 8 vaga mensha za normu absolyutna bilshist opitanih ne otrimuvali rekomendacij vid simejnogo likarya terapevta kinuti kuriti zmenshiti vzhivannya alkogolyu ne piti gazovanih napoyiv zmenshiti vagu ta in lishe kozhen tretij vzhivaye dostatnyu kilkist ovochiv ta fruktiv na den respondenti ne vmiyut viznachati kilkist dodanoyi soli j cukru yaki voni spozhivayut na dobu u produktah hlib ta in kozhen tretij zamalo spozhivaye vodi do 1 l na den polovina opitanih maye nedostatnyu ruhovu aktivnist v den bilshist vidznachili neobhidnist pokrashennya materialno tehnichnoyi bazi Strilkivskoyi ambulatoriyi Z metoyu kompleksnogo virishennya problemi nesvoyechasnoyi diagnostiki prihovanih form cukrovogo diabetu sered zhiteliv gromadi ta zmini negativnih povedinkovih chinnikiv sho prizvodyat do viniknennya NIZ motivaciyi ta zakriplennya zvichki shorichnogo medichnogo oglyadu u gromadi budut realizovani 3 subproyekti Dni zdorov ya viyizdi mobilnih brigad u viddaleni sela zokrema do tih de chastka zhiteliv pensijnogo viku skladaye 49 56 iz zaproshenimi spikerami dlya provedennya vidkritih lekcij ta ocinki zagalnogo zdorov ya zhiteliv litnih lyudej malomobilnih grup ditej iz simej u SZhO Shkola zdorov ya seriya treningiv dlya simejnih likariv trening iz miscevimi svyashenikami zustrichi po shkolah likariv iz vchitelyami ta uchnyami 9 11 klasiv prosvitnicki lekciyi shodo zdorovogo sposobu zhittya ta chinnikiv sho sprichinyayut NIZ Profilaktichna kampaniya z metoyu rannogo viyavlennya cukrovogo diabetu u prihovanij formi Takozh u ramkah danogo proyektu zakupleno analizator gematologichnij avtomatichnij BC 30S 81 V ramkah cogo proyektu u Strilkah vpershe organizuvali novij format zahodiv Zdorov ya FEST yakij proveli 24 lipnya 2022 r 82 83 84 85 U 2023 roci v ramkah danogo proyektu zasnuvali gurtok sportivnogo turizmu pri Centri kulturnih poslug 86 Molodizhnij centr Redaguvati25 travnya 2023 Strilkivska teritorialna gromada Sambirskogo rajonu stala absolyutnim peremozhcem oblasnogo konkursu Rozvitok merezhi molodizhnih centriv ta prostoriv u Lvivskij oblasti 87 88 Koshti zaplanovano vikoristati na oblashtuvannya primishennya molodizhnogo centru shob ce buv komfortnij suchasnij zruchnij prostir de molod zmozhe cikavo ta yakisno provoditi chas generuvati ta vtilyuvati novi ideyi dlya svogo ta rozvitku gromadi vrahovuyuchi vsi mozhlivosti j vikliki chasu 89 90 91 Inshi gromadski mistecki osvitni organizaciyi klubi gurtki RedaguvatiDityachij mistecko sportivnij klub Pektoral 92 Golova Micak Yaroslav Vasilovich Adresa Ukrayina 82092 Lvivska obl Starosambirskij r n selo Strilki VULICYa ShEVChENKA budinok 5GO Futbolnij Klub Strilec 2019 s Strilki 93 GO Vitaniya s Strilki 94 GO Memorial geroyiv UPA s Strilki GO Spilka uchasnikiv ATO Arnik s Strilki 95 GO Dnister s Busovisko 96 GO Tovaristvo mislivciv I puhu i pera s Velika Volosyanka 97 GO Lyudi Krayini s Lopushanka Homina 98 GO Magura s Mshanec 99 GO Mislivske tovaristvo Ekobeskid s Topilnicya 100 GO Tovaristvo mislivciv Ye tur s Tur ye 101 GO Tri turi s Tur ye 102 Starosambirska rajonna GO Mislivsko ribalskij klub Starosambirskij s Strilki 103 BF Hristiyanske miloserdya s Strilki 104 OSN Perspektiva v s Busovisko 105 Vidomi postati krayu Redaguvatio Mihajlo Zubrickij Svyashenik UGKC O Mihajlo Zubrickij ne tilki svyashenik ale j etnolog istorik politik gromadskij diyach reformator publicist dijsnij chlen NTSh z 29 07 1904 yedinij silskij svyashenik sho mav takij stupin Jogo mozhna vvazhati zasnovnikom takih techij istorichnoyi nauki yaki sformuvalisya u XX st yak usna istoriya i chastkovo mikroistoriya Pershij u sviti naukovec yakij vibrav predmetom naukovogo doslidzhennya zhittya ta pobut selyan zavdyaki jogo pracyam Mshanec de vin sluzhiv 31 rik ye najdoslidzhenishim selom v istoriko etnografichnomu vimiri u vsij Centralno Shidnij Yevropi o Mihajlo Verbickij Svyashenik UGKC Avtor muziki do derzhavnogo gimnu Ukrayini Z 1853 po 1856 rr sluzhiv u s Strilki v Cerkvi Sv velikomuchenika Yevstahiya 1792 Frank Edvard Sisin Istorik Amerikanskij i kanadskij istorik organizator nauki fahivec z istoriyi Ukrayini Narodivsya v 1946 roci v Passejku Nyu Dzhersi v sim yi emigrantiv po batkivskij liniyi did Franka Sisina pohodiv iz vidomogo bojkivskogo sela Mshanec Alma mater Garvardskij universitet Prinstonskij universitet i Londonskij universitet Doktor nauk direktor Centru doslidzhen istoriyi Ukrayini im Petra Yacika pri KIUS Vidomij zavdyaki naukovim pracyam istoriya Ukrayini rannomodernogo chasu pereklad anglijskoyu Istoriyi Ukrayini Rusi Mihajla Grushevskogo organizaciya ukrayinoznavchih studij v SShA i Kanadi U 1970 h rokah doluchivsya do zasnuvannya ukrayinskih studij v Garvardskomu universiteti Iniciator i ukladach povnogo vidannya tvoriv vidomogo bojkivskogo etnografa ta istorika dijsnogo chlena NTSh bagatolitnogo paroha Mshancya o Mihajla Zubrickogo vidano 3 tomi naukovih prac Frank Sisin ye takozh golovoyu viddilu KIUS pri Torontskomu universiteti Naukovi zacikavlennya Franka Sisina ce nasampered ukrayinski studiyi epohi rannomodernoyi kozackoyi politichnoyi ta religijnoyi istoriyi Vin takozh chitaye kursi z istoriyi u Stenfordskomu ta Kolumbijskomu universitetah Verhovinec Andrij Pismennik Urodzhenec s Mshanec 1877 r rik smerti i misce nevidomi Spravzhnye prizvishe Parashak Vikoristovuvav takozh psevdonimi Brodyaga Andrij Komar Zakinchiv gimnaziyu ta universitet u Lvovi Vidbuv sluzhbu v avstro ugorskij armiyi pracyuvav na prikordonnij mitnici Drukuvavsya u Literaturno naukovomu visniku gazetah Dilo Bukovina U 1903 r nelegalno perejshov kordon mandruvav po Rosiyi zhiv u Astrahani Chornomu Yaru Pracyuvav ribalkoyu vodiyem pastuhom viznikom Potim pribuv v Ukrayinu poselivsya v Odesi Vidomosti pro pismennika obrivayutsya pislya togo yak vin zapisavsya v inozemnij legion vidpravlenij do Persiyi Avtor novel ta opovidan eskiziv Okremij tvir Potomki Marsa Obrazki z vijskovogo zhittya vidanij u Nyu Jorku nakladom Ukrayinskoyi knigarni im T Shevchenka Piznak Grigorij Kirilovich Hudozhnik upivec Urodzhenec s Mshanec represovanij razom z sim yeyu radyanskim rezhimom Ikonopisec zhivopisec i portretist Vovkanich Stepan Josipovich Ekonomist Urodzhenec s Mshanec 1936 2019 doktor ekonomichnih nauk profesor Chlen chlen korespondent GO Ukrayinskoyi Akademiyi informatiki providnij naukovij spivrobitnik Institutu regionalnih doslidzhen NANU zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini za vagomij osobistij vnesok u socialno ekonomichnij ta kulturnij rozvitok mista Lvova chlen NTSh kolishnij chlen Papskoyi akademiyi suspilnih nauk 1994 2004 Dudich Mikola Vasilovich OUN Rajonnij providnik OUN povitovij providnik Starosambirshini psevdo Zaliznyak Adamchuk urodzhenec s Golovecko 19 12 1914 4 05 1947 Avtor pisni Povstanska mogila pisav virshi i muziku do pisen yaki koristuvalis populyarnistyu sered povstanciv i narodu Boyivka Mikoli Dudicha brala uchast v ohoroni Ustanovchih zboriv Ukrayinskoyi golovnoyi vizvolnoyi radi sho vidbulisya 11 15 lipnya 1944 roku nepodalik sela Sprinya na Sambirshini 4 travnya 1947 roku za donosom seksota na prizvishe Temnik vijskami MDB bulo otocheno kriyivku Mikoli Dudicha bula roztashovana v rajoni sela Koblo Stare na visoti 397 metriv Na toj moment Mikola Dudich znahodivsya za kilka desyatkiv metriv vid neyi pobachivshi oblavu pochav vimanyuvati oblavnikiv v inshij bik lisu cinoyu vlasnogo zhittya vryatuvav povstanciv yaki buli v kriyivci Voloshak Andrij Vasilovich Poet Urodzhenec Mshancya 1890 1973 Oslip na fronti Pershoyi svitovoyi vijni pislya likuvannya postupiv na filosofskij fakultet Cisarsko korolivskogo nimeckogo universitetu Karla Ferdinanda ale perevivsya i zakinchiv filosofskij fakultet Lvivskogo cisarsko korolivskogo universitetu Opanuvavshi shrift Brajlya dlya nezryachih Andrij Voloshak rozrobiv na jogo osnovi ukrayinsku abetku yaka vikoristovuyetsya j dosi Mav fenomenalnu pam yat samostijno drukuvav na drukarskij mashinci vlasni poeziyi zagalom vidav blizko 20 zbirok Vasil Sigin Monah Prosvita Selyanin urodzhenec s Grozova pershij probuditel krayu v narodi vidomij yak Sigin Monah 1870 h rr vin pobuvav u Pochayevi i povernuvsya z kupoyu knig cerkovnoslov yanskoyu ta rosijskoyu movami a takozh duhovnim sanom yakij oficijni organi vladi ne viznavali oskilki Rosijska imperiya vvazhalasya vorozhoyu derzhavoyu Sigin pershij pochav vchiti ditej cerkovnoslov yanskoyi gramoti bo doti naselennya bulo nepismennim Kopach Ivan Simonovich Movoznavec Ivan Simonovich Kopach psevd i kript Narodovec G Kichun I K K I I K ch 1870 1952 ukrayinskij religijnij ta gromadskij diyach pedagog movoznavec literaturoznavec Doktor filosofiyi 1901 profesor Odin iz predstavnikiv galickoyi inteligenciyi yakij use svoye zhittya sluzhiv nauci j ukrayinskomu narodovi Kit Josip Ivanovich UPA Urodzhenec s Dnistrik 1920 1951 Psevdo Denis Osip Sichen Starshij vistun UPA Kur yer kerivnika Drogobickogo okruzhnogo provodu OUN Volodimira Frajta Zhara komendant boyivki ohoroni kerivnika Karpatskogo krajovogo provodu OUN Stepana Slobodyana Yefrema uchasnik kur yerskoyi grupi Ivana Homi Bogdana yaka dostavila pidpilnu poshtu z Ukrayini za kordon do ZP UGVR 5 09 10 10 1950 Sluhach amerikanskoyi rozviduvalnoyi shkoli v Zahidnij Nimechchini 01 05 1951 20 travnya 1951 r u skladi kur yerskoyi grupi ZP UGVR pid kerivnictvom Vasilya Ohrimovicha Gruzina desantuvavsya v Ukrayini v rajoni gori Shibela u Skolivskomu r ni na Lvivshini dostavivshi organizacijnu poshtu i radioaparaturu do oseredku P Feduna Poltavi Zaginuv u boyu z vijskovo chekistskoyu grupoyu MDB Misce pohovannya ne vidome Zgidno z Postanovoyu UGVR vid 20 10 1951 r i Nakazom Golovnogo vijskovogo shtabu UPA ch 2 51 vid 20 10 1951 r chlen kur yerskoyi grupi Zakordonnogo predstavnictva UGVR Josip Kit Osip nagorodzhenij Zolotim hrestom bojovoyi zaslugi UPA 1 klasu Gudz Ivan Inzhener Urodzhenec s Ploske Vijskovij inzhener vinahidnik avstrijskoyi armiyi do Pershoyi svitovoyi vijni Luzheckij Andrij Mikolajovich Biohimik genetik Urodzhenec s Busovisko 1978 ukrayinskij biohimik genetik Kandidat biologichnih nauk 2003 Z 2000 roku pracyuvav zaviduvachem laboratoriyi Frankfurtskogo universitetu imeni Alberta Lyudviga 2007 za pidsumkami naukovoyi roboti jogo viznano najkrashim vchenim Nimechchini Ocholyuye naukovu grupu metabolichnoyi inzheneriyi aktinobakterij v Instituti farmacevtichnih doslidzhen Gelmgolca zemli Saarland Otrimuvav vidznaki Frajburzkogo universitetu ta biotehnologichnogo tovaristva Dehima Paslavskij Ivan Vasilovich Filosof istorik Urodzhenec s Velika Volosyanka 1945 ukrayinskij filosof istorik providnij naukovij spivrobitnik viddilu istoriyi serednih vikiv Institutu ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini kandidat filosofskih nauk Doslidzhuye istoriyu ukrayinskoyi filosofiyi ta religijno cerkovnogo zhittya Ukrayini serednih vikiv i rannomodernogo chasu Avtor ponad 200 naukovih ta naukovo populyarnih prac Knyazhickij Anton Pismennik Urodzhenec s Tisovicya 1893 1960 literaturoznavec vijskovik osvitnij i gromadskij diyach Doktor filosofiyi profesor direktor Kolomijskoyi gimnaziyi sichovij strilec politv yazen bilshovickih taboriv Buv odnim iz zasnovnikiv muzeyu Bojkivshina u Sambori V chasi Drugoyi svitovoyi vijni vikonuvav obov yazki kerivnika okruzhnoyi administraciyi vstig pobuvati direktorom Kolomijskoyi gimnaziyi golovoyu Ukrayinskogo uryadu Kolomijskoyi okrugi i referentom kulturi pri okruzhnomu komiteti u Stanislavovi Vchitelyuvav u gimnaziyah buv direktorom Kolomijskoyi gimnaziyi Buv peresliduvanij gestapo sidiv u radyanskih konctaborah Vtik pomer u Filadelfiyi Avtor spogadiv Na dni SSSR 1959 posm 2001 ta V krayini nevoli literaturoznavchih prac Tvorchij shlyah Lesi Ukrayinki studiyi Duh naciyi 1959 statej Kaluzhnyackij Omelyan Iyeronimovich Pedagog slavist Urodzhenec s Tur ye 1845 1914 ukrayinskij naukovec filolog slavist paleograf folklorist i gromadskij diyach na Bukovini Navchavsya u Videnskomu universiteti de vivchav filologiyu istoriyu i filosofiyu Vikladav u gimnaziyah Krakova Ryashiva i Lvova Buv rektorom Cherniveckogo universitetu de pracyuvav do kincya zhittya Za poglyadami moskvofil nalezhav do taboru konservativnih rusiniv Golova tovaristva Ruska besida na Bukovini Avtor narisu Rusinska mova i literatura 1899 pershoyi sprobi vivchennya ukrayinskogo movnogo i literaturnogo procesu na Bukovini vid davnoruskih chasiv do kincya 19 st Doslidzhuvav davnorusko ukrayinski moldavski ta in pam yatki Vivchav vplivi cerkovnoslov yanskoyi movi na rumunsku rumunski vplivi v ukrayinskih ta govorah inshih mov Karpatskogo regionu Usogo bilshe 50 naukovih prac Cikavi fakti pro gromadu RedaguvatiMshanec najdoslidzhenishe selo v istoriko etnografichnomu vimiri v Centralno Shidnij Yevropi Zavdyaki dushpastirskij praci o Mihajla Zubrickogo yakij prozhivav u Mshanci z 1883 po 1914 rr ce selo ye najdoslidzhenishim v istoriko etnografichnomu vimiri v Centralno Shidnij Yevropi Okrim togo vono bulo najperedovishim i pershim svidomim ukrayinskim selom Napriklad na 1897 rik o Zubrickij mij pohvalitisya tim sho u Mshanci dlya politichnoyi ta suspilnoyi agitaciyi zbiralosya 500 uchasnikiv iz blizhnih sil z troh povitiv Mshanec pershe selo v Starosambirskomu poviti yake prijnyalo ukrayinsku yak movu spilkuvannya iz vladoyu povitu 1904 roku iz Mshancya pochalasya persha kompleksna naukova ekspediciya ukrayinskih etnografistiv doktora Ivana Franka profesora Fedora Vovka z Parizha ta sluhacha universitetu u Vidni Zenona Kuzelya yaki proveli 10 dniv u seli fotografuyuchi ta zbirayuchi etnografichnij material Specialno dlya ciyeyi ekspediciyi voni kupili u Vidni fotografichnij aparat z Gercom najnovishoyi ediciyi Eksponati iz Mshancya ye v muzeyah Bazelya i Vidnya 78 eksponativ z Bojkivshini znaryaddya dlya pererobki lonu konopel i tkannya polotna navesni 1913 roku o Zubrickij peredav Muzeyu NTSh u Lvovi Cilu zimu 1897 8 u Mshanci na plebaniyi o Zubrickogo gostyuvav sekretar NTSh Volodimir Gnatyuk spisuyuchi dlya Etnografichnogo zbirnika narodni pisni pogovirki ta zvichayi Zayizhdzhav do Mshancya i direktor Nacionalnogo Muzeyu u Lvovi Ilyarion Svyencickij ta zabrav do muzeyu deyaki stari obrazi z cerkvi Svij 48 j Den Narodzhennya Ivan Franko svyatkuvav u Mshanci pid chas ciyeyi ekspediciyi u 1904 r Do rechi pid chas ekspediciyi robili atropologichni vimiri i yak zgaduye Zenon Kuzelya pomiryali takozh i Franka j Vovk iz velikim zadovolennyam progolosiv sho Frankova golova chisto ukrayinska mabut iz pokazhchikom bilya 85 j daleko kruglisha yak peresichno v ukrayinciv Narizhnij kamin budinku Prosviti u Mshanci zakladali o Mihajlo Zubrickij razom z Ivanom Frankom Prosvita tezh bula unikalna pri nij funkcionuvala ruska kramnicya vlasnikami yakoyi buli sami selyani Za viruchku vid prodazhi shorichno zakupovuvalisya knigi zhurnali ta gazeti Sogodni u comu primisheni ye nediyuchij muzej im o Mihajla Zubrickogo U Shevchenkivskomu Gayu u Lvovi znahoditsya hata iz s Mshanec pam yatka arhitekturi istoriyi sporuda 1920 roku Najprimitivnishij tip zamknutogo dvoru Zrub zhitlovogo primishennya poch XX st za dopomogoyu toku boyiska zblokovanij zi zrubom stajni kin XIX st Tik odnochasno vikonuye funkciyu sinej Vzdovzh tilnoyi stini pribudova zagata Na zahodi Bojkivshini take planuvannya mali timchasovi zhitla Budivlya vidtvorena v muzeyi v 1975 r Ukrayinsku abetku shriftu Brajlya dlya slipih stvoriv Andrij Voloshak slipij poet iz Mshancya zasnovnik lvivskogo viddilennya UTOSu Ye svidchennya pro te sho v chasi pidpilnoyi borotbi v seli bula organizovana kriyivka chitalnya do yakoyi selyani poznosili knigi za perehovuvannya yakih mogli otrimati realni termini ta visilannya v Sibir Pershij sino zhovtij prapor pidnyatij 4 veresnya 1991 roku nad Verhovnoyu Radoyu Ukrayini buv iz Mshancya Unikalna Dzvinicya Vezha pam yati z najvisotnishim u Yevropi hrestom Rekord zafiksovano v Knizi rekordiv Ukrayini Hrest znahoditsya na visoti 907 m nad rivnem morya Sama dzvinicya derev yana visota 43 m Znahoditsya u s Nedilna Mineralni vodi tipu Borzhomi Naftusya Sodova i Zalizna Kraj bagatij na dzherela unikalnih mineralnih vod osoblivo v zoni rekreaciyi poblizu s Smerechka Takozh u bagatoh selah ye dzherela mineralnih vod najposhirenisha z yakih Naftusya Strilki i o Mihajlo Verbickij avtor muziki do derzhavnogo gimnu Ukrayini U s Strilki z 1853 po 1856 r dushpastiryuvav o Mihajlo Verbickij avtor muziki do derzhavnogo gimnu Ukrayini Zbereglisya svidchennya yaki she potrebuyut perevirki sho muziku do derzhavnogo gimnu o Mihajlo napisav vlasne u s Strilki Cikavi suchasni fakti Redaguvati 26 11 2021 r u s Mshanec na parafiyalnomu eko tabori Mshanecki kolibi predstavniki Strilkivskoyi gromadi vzyali uchast u Vseukrayinskomu patriotichnomu fleshmobi ta vrazili vsih vikonannyam pisni Batko nash Bandera 106 107 108 16 01 2022 r u s Strilki vstanovleno Rekord Ukrayini Najmasovishe vikonannya kolyadki Nova radist stala na sopilkah Kolyadku odnochasno vikonali 406 sopilkariv 35 39 40 42 43 45 Rekord prisvyacheno pam yati vchitelya muziki iz s Golovecko Mikoli Pukiya Iniciator vchitel muziki s Strilki Yaroslav Micak Cherez 3 sela Strilkivskoyi gromadi Grozova Mshanec i Yasenicya Zamkova prolyagaye gilka Na Pikuj Arhivovano 8 grudnya 2021 u Wayback Machine 109 merezhi istoriko kulturnih turistichnih marshrutiv FrankoMandri yaku u 2021 roci rozrobili spivrobitniki Domu Franka u Lvovi aktivisti GO Magura ta inshi partneri Povna nitka marshrutu skladaye 149 km Sambir Starij Sambir Grozova Mshanec z nochivleyu Yasenicya Zamkova Rozluch Turka Krivka 04 07 2022 r Strilkivska gromada opublikuvala muzichnij klip Priberi Karpati yak u sebe bilya hati prisvyachenij pam yati voyina ZSU ta eko aktivista Romana Zhuka 110 111 112 113 Proyekti gromadi Redaguvati Parafiyalnij eko tabir Mshanecki kolibi S Mshanec Mshanecki kolibi turistichnij tabir dlya dikogo vidpochinku zbudovanij za iniciativi zhiteliv sela Mshanec meta yakogo ne tilki rozvivati zelenij kulturnij istorichnij ta inshi vidi turizmu v nashih selah ale j stati svoyeridnim girskim habom miscem de peretinayutsya miskij i silskij svitoglyad zarodzhuyutsya j realizuyutsya socialni iniciativi zokrema osvitno praktichnij proyekt Vlasna sprava u vlasnomu seli naukovo misteckij festival V gosti do Bojkiv blagodijnij yarmarok Rizdvyani smakoliki iz Mshancya socialnij kinoteatr lokalnij muzej o M Zubrickogo tosho Festival V gosti do Bojkiv 2021 S MshanecFestival V gosti do Bojkiv ta o Mihajla Zubrickogo etno festival prisvyachenij pam yati vidatnogo svyashenika UGKC o Mihajla Zubrickogo yakij dushpastiryuvav u s Mshanec v 1883 1914 rr ta poyednav sluzhinnya silskogo svyashenika i gromadskogo diyacha z velikoyu naukovoyu praceyu nad istoriyeyu kulturoyu ta pobutom sela i Bojkivskogo regionu Cej prosvitnickij ta kulturno misteckij festival poklikanij zibrati v odnomu misci najkrashi vzirci z riznih sfer tradicijnoyi ta suchasnoyi bojkivskoyi kulturi muzika tanci remesla dizajnerskij odyag unikalni istorichni kejsi stati svoyeridnim bojkivskim netvorkingom kreativnim krossektoralnim majdanchikom dlya formaciyi partnerstv mizh predstavnikami kulturnih ta kreativnih industrij miscevih zhiteliv organiv vladi pidpriyemciv aktivistiv pidvishiti turistichnu privablivist girskogo bojkivskogo regionu cherez aktualizaciyu resursiv kulturnoyi spadshini ta lokalnoyi identichnosti yak odnogo iz chinnikiv suchasnoyi ukrayinskoyi identichnosti 114 115 116 U 2021 r cej zahid buv provedenij u formi povnocinnogo festivalyu na yakij z yihalisya 3 tis lyudej Vistupali vidomi tradicijni bojkivski ta suchasni gurti Meri Navigator No Limits Modern Folk Mocni Bojki Na Drabini Irina Savula Sestri Ignatishin ta Drimbari z Bitli Dizajnerki Tetyana Znak Irina Demkiv ta Oksana Sokol prezentuvali kolekciyi suchasnogo bojkivskogo odyagu Pokaz mod a takozh bulo chimalo inshih majster klasiv hustkuvannya trembitannya gra na sopilci ta drimbi tkackij verstat lyalka motanka virobi z solomi bansi akva grim solodka vata batut dlya ditej zhiva fotozona z vivcyami bezlich tematichnih silskih fotozon lavka Franka tosho Rodzinkoyu stala degustaciya avtentichnoyi bojkivskoyi kuhni stravi gotuvali ta prodavali gospodini sil Mshanec Galivka ta Ploske 117 Poryadok vedennya lisovogo gospodarstva rishennya silskoyi radi pershe take rishennya v Ukrayini vidpovidno do yakogo lisogospodarski pidpriyemstva zobov yazani suvoro dotrimuvatis zakoniv Ukrayini rozporyadzhen ta rishen miscevih rad zokrema obov yazkovogo provedennya gromadskih sluhan pered rubkoyu a takozh zobov yazuyutsya zalishiti za soboyu chistotu posaditi novi nasadzhennya ta pidremontuvati dorogu 118 119 Chista gromada u chistih Karpatah organizaciya centralizovanogo vivezennya smittya iz sil de jogo desyatki rokiv ne vivozili pidpisannya dogovoriv iz zhitelyami zmina mentalnosti vstanovlennya bakiv dlya rozdilnogo sortuvannya oblashtuvannya majdanchikiv pid baki zakupivlya komunalnogo transportu informacijna kampaniya tosho 120 121 122 Pilotnij ukrayino shvejcarskij proyekt Diyemo dlya zdorov ya povna nazva Skorochennya poshirenosti faktoriv riziku neinfekcijnih zahvoryuvan NIZ v Ukrayini sho maye na meti zmenshiti tyagar hvorob ta zapobigti peredchasnij smertnosti vid NIZ a takozh pidvishiti trivalist zhittya cholovikiv ta zhinok shlyahom zaprovadzhennya integrovanogo pidhodu do profilaktiki likuvannya ta kontrolyu neinfekcijnih zahvoryuvan 123 124 125 126 79 80 Mentorska programa Gromadske zdorov ya dlya teritorialnih gromad vid U LEAD z Yevropoyu ta School of Public Health of Kyiv Mohyla Academy dlya posilennya sektoru gromadskogo zdorov ya v teritorialnih gromadah V ramkah proyektu bude rozrobleno programi ta politiki z gromadskogo zdorov ya dlya Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi 127 128 129 Vizualizaciya Restoran majbutnogo kurortnogo kompleksu u s Smerechka Lvivska obl Vizualizaciya Restoran majbutnogo kurortnogo kompleksu u s Smerechka Lvivska obl Rozroblennya detalnogo planu teritoriyi kurortnoyi zoni Smerechka na teritoriyi Strilkivskoyi silskoyi radi za mezhami naselenih punktiv Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti ta proektu zemleustroyu shodo vidvedennya zemelnoyi dilyanki z topografo geodezichnoyu zjomkoyu 130 131 Vidpovidno do planuvannya kurortnoyi zoni u Smerechci mayut buti Kurortni goteli Litnij teatr Basejn Restoran z administrativnimi primishennyami zagalnokurortnogo priznachennya Kurortnij zal Sportivnij zal Byuvet Sportivni majdanchiki Avtostoyanka Stoyanka turistichnih avtobusiv Dekorativne ozero Sverdlovini mineralnih vodGidrogeologichnij visnovok na dilyanku roztashuvannya kurortnoyi zoni Smerechka uzhe ye tam viyavleno mineralni vodi Naftusya i Borzhomi Infrastrukturni proyekti realizovani za pershij rik diyalnosti gromadi u 2021 a Kapitalnij remont primishennya yidalni opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III st s Golovecko Strilkivskoyi silskoyi radi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 132 b Pridbannya zvukovogo obladnannya dlya Narodnogo domu s Tur ye Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti v Kapitalnij remont primishennya sanvuzliv Narodnogo domu po vul Verbickogo v s Strilki Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 133 134 g Blagoustrij kapitalnij remont prilegloyi teritoriyi i pid yiznih shlyahiv ta vlashtuvannya elementiv bezpeki na Vezhi pam yati v s Nedilna Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 135 g Pridbannya nametu zirki dlya provedennya majster klasiv ta inshih zahodiv na prirodi v ramkah konkursu mini grantiv Aktivujsya vid LODA 9 Inshi proyekti a Organizaciya diyalnosti Gromadskogo kinoteatru u s Mshanec ta Molodizhnogo kinoteatru u s Strilki b Viyizdi Mobilnoyi brigadi vid BO Lvivska osvitnya fundaciya Ukrayinska osvitnya platforma do s Verhnij Luzhok 136 ta Strilki 137 v Mizhoblasnij ekologichnij proyekt dlya doshkilnyat Zerovejstik Realizovanij aktivistami z Lvivskoyi GO Magura Zakarpatskoyi GO Chisto de Luganskoyi ta Ternopilskoyi oblastej za pidtrimki Britanskoyi Radi Pilotnim uchasnikom proyektu stav Verhnoluzhockij doshkilnij zaklad 138 Festival zdorov ya Zdorov ya FEST 24 lipnya 2022 r 82 Ideyu takogo tipu festivalyu rozrobila komanda konsaltingovoyi agenciyi One Health spilno z partnerami Programa zahodu peredbachala bezlich aktivnostej na riznih lokaciyah 139 vistup providnogo diyetologa Ukrayini Oksani Skitalinskoyi 140 majster klas dlya najmenshih vid ambasadorok osvitnogo proyektu Zdorove harchuvannya dlya ditej iz skladannya tarilki zdorovogo harchuvannya 141 praktikum na manekenah pershoyi domedichnoyi dopomogi vid treneriv SMART Medical Aid mobilna brigada likariv zi Lvova ta Strilok v improvizovanomu kabineti nameti de mozhna bulo pomiryati riven cukru projti konsultaciyu pospilkuvatisya z psihologom trening z aktorskoyi majsternosti vid aktorki teatru i kino Mariyi Tryepikovoyi vpravi na vzayemodiyu z partnerami robota z vlasnim tilom dlya znyattya emocijnoyi naprugi vpravi sho dopomagayut rozkriti mozhlivosti golosu praktiki dlya rozslablennya i vidchuttya svobodi u spilkuvanni sportivnij kvest dlya shkolyariv vid UAactive ta Komitetu z fizichnogo vihovannya ta sportu MON Ukrayini iz novih vidiv sportu sho iz 2022 r vvijdut u shkilnu navchalnu programu chirliding regbi 5 gandbol frizbi korfbol 83 Cej zahid vidbuvsya za finansovoyi pidtrimki Posolstva Shvejcariyi v Ukrayini cherez Shvejcarsku agenciyu rozvitku ta spivrobitnictva SDC Pilotnij proekt po shkilnomu harchuvanni koli odna shkola nadaye poslugi harchuvannya dlya usih inshih 68 BojkoMandri turistichni marshruti Strilkivskoyi gromadi vprovadzhuyetsya Proyekt peredbachaye stvorennya troh na pershomu etapi kompleksnih istoriko kulturnih marshrutiv dlya pidvishennya turistichnoyi privablivosti girskih sil cherez aktualizaciyu populyarizaciyu ta napovnennya novimi sensami bojkivskoyi kulturnoyi spadshini Marshruti vestimut do istoriko kulturnih turistichnih lokacij Vezha Pam yati povstanski kriyivki vitik Dnistra tosho po dorozi rozkrivayuchi pered mandrivnikami unikalni kejsi lokalnoyi istoriyi Takozh v ramkah proyektu bude organizovanu sistemu neformalnoyi osviti dlya miscevih zhiteliv sho zmozhut buti potencijnimi gidami chi nadavati suputni turistichni poslugi Peredbachena integraciya marshrutiv BojkoMandri u merezhu spilnih ukrayino polskih turistichnih shlyahiv ta populyarizaciya bojkivskoyi kulturnoyi spadshini u polskij spilnoti 142 143 Finansuye proyekt Ukrayinskij kulturnij fond ta Strilkivska silska rada Posilannya RedaguvatiStrategiya rozvitku Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi na 2022 2027 rr Prezentaciya Zvitu Mikoli Drozda golovi Strilkivskoyi gromadi za diyalnist u 2022 mu roci Video tut 6 Mikola Drozd Pryamij eter Pershogo Zahidnogo telekanalu Proyekti Strilkivskoyi gromadi 2023 05 31 144 Taras Babenchuk Rekord Ukrayini Najmasovishe vikonannya kolyadki na sopilkah VelikijReportazh Zhivogo TB 2022 01 26 34 Tetyana Shatilova Sopilkari Ukrayini stavlyat rekord Arhivovano 3 lyutogo 2022 u Wayback Machine Yutub kanal Sopilka 2022 01 31 Nataliya Grom Yak bojkivska gromada yakij prorokuvali zanepad pokazala uspishnij rezultat Lvivska manufaktura novin Arhivovano 26 grudnya 2021 u Wayback Machine 2021 12 25 Revolyucijne rishennya Strilkivska gromada znajshla shlyah protidiyi nezakonnim virubkam Arhivovano 15 listopada 2021 u Wayback Machine Lvivska Manufaktura Novin 2020 12 30 Taras Babenchuk Festival V gosti do Bojkiv ta o Mihajla Zubrickogo VelikijReportazh Zhivogo TB 2021 09 27 Andrij Sodzhak Kurortnij zal sverdlovini mineralnih vod litnij teatr use ce mozhe buti u Smerichci Strilkivskoyi gromadi Arhivovano 23 listopada 2021 u Wayback Machine Vash Golos Prikarpattya 2021 11 23 Nataliya Grom Chi buti Strilkivskij Shvejcariyi Arhivovano 15 listopada 2021 u Wayback Machine Vash Golos Prikarpattya 2021 11 15 Nataliya Grom Diyemo dlya zdorov ya viznachayemo prioriteti Strilkivskoyi gromadi v borotbi z poshirennyam neinfekcijnih zahvoryuvan Arhivovano 12 listopada 2021 u Wayback Machine Strilkivska silska rada 2021 11 12 Sopilkari ta karpatski krayevidi Strilkivska gromada vrazila vikonannyam pisni pro Banderu video Arhivovano 14 grudnya 2021 u Wayback Machine Lvivska manufaktura novin 2021 11 26 Mariya Kuzmin Batko nash Bandera Strilkivska gromada vikonala na Mshaneckih kolibah Estafetu peredali Staromu Samboru Arhivovano 26 listopada 2021 u Wayback Machine Vash Golos Prikarpattya 2021 11 26 Viktoryya Pyatkevich Adziny sposab vyzhyc Yak karpackaya vyoska peratvaraecca y agraturystychny kurort Arhivovano 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Zyalyony Partal Tavarystva Zyalyonaya Setka 2021 05 31 Koli Mikolaj spravzhnij do strilkivskih ditej prijde spravzhnij Mikolaj Arhivovano 26 grudnya 2021 u Wayback Machine Lvivska Manufaktura Novin 2021 12 15 Video pro Strilkivsku gromadu do 30 littya z Dnya nezalezhnosti Strilkivska teritorialna gromada 145 2021 08 16 Muzichnij klip Priberi Karpati yak u sebe bilya hati prisvyachenij pam yati voyina ZSU ta eko aktivista Romana Zhuka 110 111 112 113 2022 07 04 Perevershiv usi spodivannya na Sambirshini projshov pershij festival zdorov ya Lvivska Manufaktura Novin 82 2022 07 26 PERShIJ OSVITNIJ FESTIVAL ZDOROV Ya FEST VIDBUVSYa U LVIVSKIJ OBLASTI Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini 2022 07 30 83 Fotobank Zdrov ya FEST u Strilkivskij gromadi 2022 07 24 84 85 Romaniya Gorbach VNUTRIShNO PEREMIShENI OSOBI V KARPATAH Meni vzhe kozhen den snitsya sho mi yidemo dodomu 146 2022 10 17 Orisya Shiyan Pomitno yak progresuye suspilstvo yake soboyu zajmayetsya Zahid Net 2023 06 02 8 Mariya Kuzmin Vmiyut bojki pracyuvati vmiyut sya i zabavlyati 47 2021 06 25 Mikola Senejko U Strilkivskij silradi do rozv yazannya vnutrishnih problem zaluchayut gromadskist 147 2023 07 20Primitki Redaguvati Derzhavnij reyestr viborciv www drv gov ua uk UA Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 16 lyutogo 2021 Zakon Ukrayini Pro vnesennya zmin do deyakih zakoniv Ukrayini shodo viznachennya teritorij ta administrativnih centriv teritorialnih gromad vid 16 04 2020 562 IX hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 KOATUU gromad Google Docs ukr Procitovano 9 kvitnya 2021 Drozd Mikola 31 sichnya 2023 Zvit Mikoli Drozda golovi Strilkivskoyi gromadi za 2022 rik strilky gromada gov ua ukrayinskoyu Strilkivska teritorialna gromada Procitovano 1 lyutogo 2023 a b Grom Nataliya 29 sichnya 2023 Video Zvitu Mikoli Drozda golovi Strilkivskoyi gromadi za 2022 rik Rozglyad pitannya pro funkcionuvannya NPP Korolivski Beskidi Wie gefluchtete Kinder in den Bergen ein Stuck Normalitat finden Perspective Daily nim Procitovano 22 grudnya 2022 a b Zaxid net 2 chervnya 2023 Pomitno yak progresuye suspilstvo yake soboyu zajmayetsya ZAXID NET ukr Procitovano 2 chervnya 2023 Drozd Mikola 31 travnya 2023 Golova Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi Mikola Drozd u pryamomu eteri Pershogo Zahidnogo telekanalu Pershij Zahidnij Strileckij Zamok Arhiv originalu za 24 veresnya 2021 Procitovano 24 veresnya 2021 Misce Strileckij zamok karpaty info Strilki Restorani kafe www karpaty info ukr Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Baza vidpochinku Bojkivskij dvir www boikivskidvir com ua Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 5 zhovtnya 2021 EkoSadiba Kaskad eco kaskad business site ukr Arhiv originalu za 24 veresnya 2021 Procitovano 24 veresnya 2021 FB Eko sadiba Kaskad karpaty info Beskidi Velika Volosyanka www karpaty info ukr Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Magiya Tishi budinok dlya vidpochinku v Karpatah z chanom mahiyavitriv com ua Procitovano 19 kvitnya 2023 STRILKI online Telegram Procitovano 29 travnya 2023 Ilchenko Miron 20 travnya 2023 YaKI TAYeMNICI PRIHOVUYe GALIVKA Strilkivska teritorialna gromada karpaty info Muzej u dzvinici Yasenicya Zamkova www karpaty info ukr Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 a b Yasenicya Zamkova castles com ua Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Na Lvivshini vidkrito muzej Prezidenta Ukrayinskoyi Golovnoyi Vizvolnoyi Radi Kirila Osmaka Ukrayinskij poglyad ukr Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Shkilnij Muzej OUN UPA Strilki Viddil osviti kulturi molodi ta sportu Strilkivskoyi TG 10 08 2021 Shkilnij Muzej vizvolnoyi borotbi OUN UPA Cerkva Mshanec Starosambirskij rajon decerkva org ua Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 5 zhovtnya 2021 Sodzhak Olena 27 travnya 2023 ChOMU VEZhA NA GORI DIL Ye VEZhOYu PAM YaTI Strilkivska teritorialna gromada STRILKI online Telegram Procitovano 29 travnya 2023 U s Strilki na Starosambirshini osvyacheno memorial slavi voyiniv UPA news ugcc ua angl Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Grom Nataliya 24 lyutogo 2023 Hrest Svobodi Hmelova Irina 4 listopada 2020 YaK V GOLOVECKU HREST SVOBODI VSTANOVILI IgnBor 25 lyutogo 2023 Na Sambirshini u s Golovecko stoyit davnij Hrest Svobodi vid panshini yak simvol nashoyi Svobodi vid moskoviyi Leopolis news angl Procitovano 25 lyutogo 2023 Babenchuk Taras 16 01 2022 Rekord Ukrayini kolyadka na sopilkah VelikijReportazh Zhive Telebachennya https www facebook com Zhyve tv videos 925446398345556 Zhive telebachennya REKORD UKRAYiNI najmasovishe vikonannya na sopilkah kolyadki NOVA RADIST STALA Strilkivska gromada uk UA Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 a b v REKORD UKRAYiNI Kolyadka na sopilkah NOVA RADIST STALA VelikijReportazh Zhive telebachennya uk UA Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 a b Rekord vstanovleno 406 sopilkariv na Lvivshini razom vikonali kolyadku RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini ukr Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 U Strilkah na Lvivshini shojno vstanovili rekord Ukrayini foto video Lvivska manufaktura novin ukr Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 Zaxid net Na Lvivshini vstanovili rekord z masovogo vikonannya kolyadki na sopilkah ZAXID NET ukr Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 Zamok Visokij 16 sichnya 2022 Na Lvivshini kolyadniki vstanovili rekord Ukrayini Visokij Zamok wz lviv ua uk ua Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 a b Na Lvivshini sopilkari vstanovili rekord iz masovogo vikonannya kolyadki Nova radist stala VARTO Galicki Novini ukr 16 sichnya 2022 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 a b Karnauh Nataliya 16 sichnya 2022 Na Lvivshini vstanovili rekord iz najmasovishogo vikonannya kolyadki na sopilkah Suspilne Novini ukr Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 Na Lvivshini sopilkari vstanovili rekord iz masovogo vikonannya kolyadki portal lviv ua ukr Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 a b Na Lvivshini ponad 400 sopilkariv vstanovili rekord vikonavshi kolyadku www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 a b U Lvivskij oblasti ponad 400 sopilkariv razom vikonali kolyadku TSN Ranok uk UA Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 Novij rekord Ukrayini U seli Strilki Lvivskoyi oblasti 406 miscevih meshkanciv vikonali kolyadku Nova radist stala ukr Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 a b Sopilkari Ukrayini stavlyat rekord Sopilka uk UA Arhiv originalu za 3 lyutogo 2022 Procitovano 3 lyutogo 2022 IgnBor 5 lipnya 2023 U Strilkivskij TG festivalem sportu vshanuyut pam yat Igorya Kozaka Leopolis news angl Procitovano 5 lipnya 2023 a b Vmiyut bojki pracyuvati vmiyut sya i zabavlyati Vash Golos Prikarpattya ukr 25 chervnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2023 Frankomandri Na Pikuj Frankomandri Na Pikuj Arhiv originalu za 8 grudnya 2021 Procitovano 8 grudnya 2021 Yak dijti do Pikuya Franko NE vdoma Mandruj z klasikom 4 uk UA Arhiv originalu za 8 grudnya 2021 Procitovano 8 grudnya 2021 Kolyada v karpatskih kolibah Turoperator Vidvidaj https vidviday ua ukr Procitovano 25 lyutogo 2023 5018 Grozova brama 3 km Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 24 lyutogo 2023 Magura Limnyanska Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 24 lyutogo 2023 2017 04 30 13 19 Magura Lomnianska Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 24 lyutogo 2023 Strilki Spaskij Kamin Knyazha gora Tershiv Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 24 lyutogo 2023 Verhnij Luzhok Zvir Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 24 lyutogo 2023 Verhnij Luzhok Sushicya Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 24 lyutogo 2023 Nedil na Nedil na Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 24 lyutogo 2023 Srilki zig zag Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 24 lyutogo 2023 Strilki Nedilna Zhdanivka Smilna Zalokot Opaka Pidbuzh Pidmonastirec Lukavicya Sambir 2014 08 23 Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 24 lyutogo 2023 Rozluch Zhukotin Dnister Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 25 lyutogo 2023 Zhukotin Turka Rozluch Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 25 lyutogo 2023 Lopushanka Khomyna Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 25 lyutogo 2023 Rozluch Wolkowija 15 SEP 2012 09 16 Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 25 lyutogo 2023 Holovets ko trail RLP Verchniodnistrovski Beskydy Wikiloc Stezhki Svitu ukr Procitovano 25 lyutogo 2023 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 DNZ Romashka s V Luzhok Lvivska oblast ISUO lv isuo org Procitovano 19 lyutogo 2021 a b admin 20 zhovtnya 2022 U Strilkivskij gromadi harchuyetsya 80 vidsotkiv uchniv Strilkivska silska rada ukr Procitovano 20 zhovtnya 2022 Rizdvyani smakoliki iz Mshancya dostavlyayut po vsij Ukrayini VIDEO Lvivska manufaktura novin ukr Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Socialne sluzhinnya UGKC Rizdvyani smakoliki iz Mshancya Karitas SDYe UGKC Karitas SDYe UGKC ukr 30 grudnya 2020 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Nimec Andrij Restoran Bojkivska gostina prodovzhuye doslidzhuvati tradicijnu bojkivsku kuhnyu Cogo razi mi buli v kulinarnij ekspediciyi u seli Mshanec Facebook ukrayinska Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 U gosti do bojkiv ta o Mihajla Zubrickogo RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini ukr Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Statti 4 listopada 2021 Strilkivska TG stvorila svoyu pervinnu medicinu Strilkivska silska rada ukr Procitovano 14 travnya 2022 KNP CPMSD Strilkivskoyi silskoyi radi 44646459 Opendatabot opendatabot ua ukr Procitovano 14 travnya 2022 Strilkivska gromada Proponuyemo korotenke video iz osvyachennya vidremontovanogo primishennya Centru pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi Strilkivskoyi TG Diyemo dlya zdorov ya actforhealth in ua Arhiv originalu za 27 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Statti 7 zhovtnya 2021 Komanda Strilkivskoyi gromadi znaye yak zminyuvati povedinku lyudej za dopomogoyu komunikaciyi Strilkivska silska rada ukr Procitovano 14 travnya 2022 Statti 12 listopada 2021 Diyemo dlya zdorov ya viznachayemo prioriteti Strilkivskoyi gromadi v borotbi z poshirennyam neinfekcijnih zahvoryuvan Strilkivska silska rada ukr Procitovano 14 travnya 2022 a b Diyemo dlya zdorov ya Strilkivska ambulatoriya popovnyuyetsya medikamentami zavdyaki mizhnarodnomu proyektu Lvivska manufaktura novin ukr Procitovano 28 veresnya 2022 a b IgnBor 26 serpnya 2022 U Strilkivskij gromadi zavershili ukrayinsko shvejcarskij proyekt Diyemo dlya zdorov ya Leopolis news angl Procitovano 1 bereznya 2023 Ogoloshennya 29 kvitnya 2022 GO Magura ogoloshuye konkurs na zakupivlyu tovariv poslug v ramkah grantovogo proyektu Strilki zdorova gromada Strilkivska silska rada ukr Procitovano 14 travnya 2022 a b v Perevershiv usi spodivannya na Sambirshini projshov pershij festival zdorov ya Lvivska manufaktura novin ukr Procitovano 28 lipnya 2022 a b v Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Pershij osvitnij festival Zdorov ya Fest vidbuvsya u Lvivskij oblasti mon gov ua ua Procitovano 28 veresnya 2022 a b Zdorov yaFest Strilki chastina2 Google Disk drive google com Procitovano 28 veresnya 2022 a b Zdorov yaFest Strilki chastina1 Google Disk drive google com Procitovano 28 veresnya 2022 IgnBor 5 lipnya 2023 U Strilkivskij TG zapochatkuvali miscevi turistichni zmagannya ta mriyut pro yih Vseukrayinskij riven Leopolis news angl Procitovano 5 lipnya 2023 Ogolosili peremozhciv konkursu na pidtrimku molodizhnih centriv najbilshe baliv u Strilkivskoyi gromadi Lvivska manufaktura novin ukr Procitovano 29 travnya 2023 IgnBor 29 travnya 2023 Proekt molodizhnogo centru Strilkivskoyi TG absolyutnij lider Lvivshini Leopolis news angl Procitovano 29 travnya 2023 Strilkivska Strilkivska teritorialna gromada www facebook com ukr Procitovano 29 travnya 2023 6 miljoniv na rozvitok molodizhnoyi politiki vdalos zaluchiti u mezhah spivpraci Upravlinnya molodi ta sportu Lvivskoyi ODA Lvivskij oblasnij molodizhnij By Upravlinnya molodi ta sportu Lvivskoyi ODA Facebook www facebook com ukr Procitovano 29 travnya 2023 Video z brifingu na yakomu ogolosili 16 peremozhciv Mi otrimayemo finansovu dopomogu do 10 tisyach yevro na oblashtuvannya molodizhnogo centru u svoyij gromad By Strilkivska teritorialna gromada Facebook www facebook com ukr Procitovano 29 travnya 2023 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Procitovano 25 bereznya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Procitovano 25 bereznya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Procitovano 25 bereznya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Procitovano 25 bereznya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Procitovano 25 bereznya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Procitovano 25 bereznya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Procitovano 25 bereznya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Procitovano 25 bereznya 2021 sp
