Тисо́виця — село в Україні, у Самбірському районі (з 2020 - Самбірському) Львівської області. Населення становить 592 осіб (2021 р.). Орган місцевого самоврядування - Стрілківська сільська рада.
село Тисовиця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Самбірський район |
Громада | Стрілківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA46080170180058725 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1563 |
Населення | 728 |
Площа | 1,539 км² |
Густота населення | 473,03 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82092 |
Телефонний код | +380 3238 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°20′17″ пн. ш. 22°54′59″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря | 496 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82092, Львівська обл., Самбірський р-н, с.Стрілки |
Карта | |
Тисовиця | |
Тисовиця | |
Мапа | |
Тисовиця у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Історія Редагувати
Село Тисовиця засноване на сирому корені вольським правом 1558 р.
У 1938 р. в селі проживало 977 греко-католиків, 1 римо-католик та 12 євреїв.
Історія церкви святої Параскеви Редагувати
Найдавніші відомості про церкву преподобної Параскеви Сербської датуються 1558 роком.
Привілей церкви підтверджений грамотою короля Яна ІІІ Собєського у 1678 році.
Попередня дерев'яна церква була, за даними візитації, 1766 р., триверхою. Наявна дерев'яна збудована у 1781 р. Це підтверджується словами Павлечка Івана Миколайовича (мешканець с. Тисовиця).
Спочатку церкву мали на меті побудувати на Сиглах (назва частини села), в районі, де тепер розташована школа. Але за наказом сім'ї панів, які тоді проживали в селі, вже готові матеріали («готові підлоги») слуги вночі перевезли вниз, на місце, де тепер є церква. Саме того року було і побудовано саму церкву.
У початкового храму був примітивний екстер'єр, простий двосхилий дах, як у звичайних хат. У такому вигляді ця споруда простояла сто років, тобто до 1881 року. Інтер'єр церкви також був бідний, у приміщенні стояв лише «престіл», де служив святу літургію священик.
Церква не могла вмістити усіх прихожан, відтак селяни вирішили добудувати приміщення і розпочали роботу 1881 року. Оскільки у Тисовиці не було власного майстра, то їх скликали з довколишніх сіл. Церкву добудовано, накрито гонтом. У такому вигляді храм простояв до 1905 року — тоді селяни найняли майстрів із села Гвоздець, які виготовили бані та євреїв-бляхарів зі Старого Самбора, які накрили церкву.
Посвяту оновленої церкви у селі зробили справжнім святом: запросили єпископа зі Львова, а для його зустрічі підібрали 30 коней трьох мастей: сірих, вороних і рудих. Перших і останніх у селі було вдосталь, а ось двох сивих забракло — довелось їх попросити у села Лопушанка. Діти зі школи зустріли єпископа із квітами (у цей час в селі були тільки чотири класи). Це дійство відбувалось навесні 1911 року.
Оскільки до 1946 р. парафія Св. прп. Параскевії належала до Жукотинського деканату Перемишльсько-Самбірсько-Сяницької єпархії УГКЦ, тому, скоріш за все був запрошений єпископ УГКЦ не Львівський, а Перемиський Костянтин Чехович. Або ж мова йде про митрополита Андрея Шептицького, який був Львівським архиєпископом.
Після окупації краю радянськими військами та ліквідації УГКЦ у 1946 р. радянським режимом, церква в Тисовиці перейшла до Російської православної церкви, Старосамбірський деканат Дрогобицько-Самбірської єпархії РПЦ (з 1959 р. Львівська єпархія РПЦ).
Була зачиненою з 1961 по 1989 роки.
Зараз церква належить ПЦУ.
Відомі люди Редагувати
- Княжинський Антон (20 лютого 1893, с. Тисовиця Старо-Самбірського повіту — 1960) — доктор філософії, професор, директор Коломийської гімназії, січовий стрілець, політв'язень більшовицьких таборів. Літературознавець, освітній і громадський діяч. Його батько - о. Петро Княжинський (✝1925) був священиком УГКЦ та парохом місцевої громади.
- Кирилич Василь Петрович (28 травня 1964 року, с. Тисовиця, Львівська область) — український дипломат, радник першого класу.
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Погода в селі Тисовиця [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |