Стрі́лки — село Самбірського району, Львівської області (у Карпатах, на березі річки Дністер), адміністративний та культурний центр Стрілківської територіальної громади, яка об'єднує 21 село.
| село Стрілки | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Громада | Стрілківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080170010037904 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1437 |
| Населення | 2375 |
| Площа | 3,124 км² |
| Густота населення | 760,24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82092 |
| Телефонний код | +380 3238 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°19′35″ пн. ш. 22°58′18″ сх. д. / 49.32639° пн. ш. 22.97167° сх. д.Координати: 49°19′35″ пн. ш. 22°58′18″ сх. д. / 49.32639° пн. ш. 22.97167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 408 м |
| Водойми | р. Дністер, р. Топільниця |
| Відстань до обласного центру | 100 км |
| Відстань до районного центру | 36 км |
| Найближча залізнична станція | Стрілки |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Стрілки |
| Карта | |
Стрілки | |
Стрілки | |
| Мапа | |
| Стрілки у Вікісховищі |
Населення становить 2375 осіб (у 1921 р. проживало бл. 1430 осіб).
Станом на 2021 р. за офіційними даними чисельність населення 2175 осіб, з них доросле населення -1587 осіб.
Географія Редагувати
Історія Редагувати
Археологічні дослідження в 90-х рр. ХХ ст. свідчать, що землі с. Стрілки були притулком людської цивілізації з дуже давніх часів. Вже при в'їзді в село з боку Верхнього Лужка на південь від залізничної колії, на правому березі річки Топільчанки (правий доплив Дністра), на висоті 8-10 м над рівнем заплави виявлено поселення доби бронзи (кінець ІІІ — початок I тисячоліття до н. е.). А на північно-східній околиці села, за 0,5 км у цьому ж напрямку від школи-інтернату, у місці, де протікає струмок Оленка, на його правому березі - поселення культури франкійського гальштату.
Відоме з 1437 р. Колись на лівому березі Дністра (зараз там хутір Млини) стояла дерев'яно-земляна фортеця.
У ХІХ столітті селище мало власну символіку: печатку з зображенням двох людських постатей - лицаря, що націляється з рушниці в татарина, який ховається за щитом. Відома дослідниця З.Стшетельська-Гринбергова з цього приводу зазначала: "Постаті на цій печатці мають старожитні риси в убранні... Головний убір однієї з них досить виразний - такий, який використовували татари".
З 1894 році в Стрілках була школа з українською мовою викладання. Тепер місцева школа названа іменем Михайла Вербицького — українського композитора, хорового диригента, священика УГКЦ, громадського діяча, автора музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна» .
Станом на 1904 рік громада Стрілки (з присілками Лисиця і Млини) мала 4580 мешканців.
У 1905 році через село проклали залізничну колію, яка з'єднувала Львів з Ужгородом.
У 1944 році тут проходила лінія фронту, село було повністю спалене: залишилося тільки дві хати. Церкву теж зачепив мінометний снаряд: були пошкоджені двері. Й ще дотепер є знаки від цих осколків. Осколком була пошкоджена ікона святого Євстахія і старий Служебник. Старі метрикальні книги не збереглися – їх забрали до архівів.
У 1940-1941 та 1949-1959 було центром Стрілківського району.
Поблизу села відбувся бій УПА.
1 травня 1949 р. о 21 год. підвідділ Х. в повному складі під командою чотового ст. віст. Ч. зробив наскок на стрибків і спецгрупу МВД в с. Волосянка Велика, район Стрілки, обл. Дрогобич. Ворожі сили — 6 "стрибків" під командою ст. лейтенанта. Д.
...
Ворожі втрати: 5 вбитих, 2 ранених. Убиті — ст. лейтенант, З рядових емведистів і командант стрибків комсомолець-аґент. В повстанців втрат не було. Здобуто один кріс і 150 штук амуніції
У час національно-визвольної боротьби 40—50-х років у селі Стрілках була широко розгалужена підпільна мережа загонів УПА. Вони діяли по цілій окрузі як проти німецьких, так і проти радянських окупантів. До УПА тоді зголошувались сотні місцевих юнаків, а хто був не в змозі іти до лісу, чим могли допомагали повстанцям. Але боротьба була нерівною і багато наших співвітчизників потрапили до рук енкаведистів. Старожили розповідають, що на місці, де зараз розташована селищна рада, було відділення НКВД. Тут проводили допити, катування, розстріли, а трупи загиблих повстанців скидали у криницю. Часто траплялось і так, що тіла звозили до залізничної колії і там закопували. Лише уночі родичі приходили на упізнання жертв і ховали своїх рідних.
У 1992 році, за ініціативи жителя села, активного громадського діяча, Михайла Гаврилика, на березі річки проводились розкопки та вилучено 138 останків людських жертв комуністичного режиму та перезахоронено в центрі села біля вокзалу. Із великої кількості останків, бабця з сусіднього села опізнала свого сина, в якого руки та ноги були скручені колючим дротом та кувалдою проломаний череп.
З 1940 по 1951 по. в селі служив греко-католицький священик о. Юрій Савчук, який був арештований. Помер 1983 р., похований на місцевому кладовищі.
Церква Редагувати
Див. більше Церква святого Євстахія (Стрілки). Координати: 49°19′35″ пн. ш.22°58′18″ сх. д.
Як свідчать архівні документи, у 1507 року в селі вже існувала парафія.
1507 р. - перша згадка про парафіяльний храм у селі Лопушанка-Хомина.
1766 р. - також згадується храм у селі; на його місці збудовано теперішній, який відновлено в 1927 р.
У 1792 році коштом громади була збудована дерев'яна церква святого великомученика Євстахія, яка збереглася й дотепер. Охочим її відвідати слід з дороги на Турку повернути праворуч і перейти міст через р. Дністер. Опісля, йти прямо, а далі знову праворуч аж буде видно на схилі гори дерев'яний храм.
Церква св. Євстафія - досить нетипової фігури як для Старосамбірщини. На зовнішніх стінах (зовсім на буковинський манер) - ікони.
Це тризрубна будівля, рівновисокі зруби якої вкриті спільним двосхилим дахом, краї гребеня завершені сліпими ліхтарями, а посередині — восьмибічною вежею, яка накрита маленькою банею з ліхтарем і маківкою. Стіни вертикально шальовані дошками, на котрих розміщені ікони святих. Із трьох сторін церкву щільно оточує цвинтар. Поряд розташована дерев'яна триярусна дзвіниця, сучасниця церкви.
Цікавою і нетиповою є назва церкви на честь великомученика Євстахія, храмовий празник котрого припадає на 3 жовтня. Однією із версій того, чому саме парафія вибрала собі за ім'я цього покровителя, є практичне пояснення. Адже свято св. Євстахія припадало якраз на той період, коли в селі завершувалися клопіткі сільськогосподарські роботи і селяни могли перейти до святкувань.
При церкві св. Євстахія можна побачити чотири ікони із зображенням святого: одна в середині храму по правій стороні; одна на зовнішній стороні, вгорі від вхідних дверей; інші в у середині дзвіниці та на вході до каплиці. На них усіх подібні зображення святителя — це стояча постать у лицарських обладунках, що тримає у правій руці немовби у полум'ї вівцю.
Особливої уваги заслуговує іконостас. Він не є автентичним для цієї церкви, бо його разом із боковими престолами було перенесено із жіночого контемплятивного монастиря ЧСВВ у с. Смільниця Старосамбірського району. Цей монастир було ліквідовано наприкінці XVIII ст. за часів Йосифінської реформи, котра передбачала закриття малих монастирів та їх приєднання до великих, а також розформовування монаших чинів контемплятивного типу.
Життя церкви та її парафії завжди було пов’язане з парохами. Одним із найвідоміших був автор гімну України «Ще не вмерла Україна» отець Михайло Вербицький. Хоча він служив всього два роки, з 1853 по 1856 рік, проте серед місцевих мешканців зберігся переказ, що саме у Стрілках він написав мелодію гімну.
Жив Михайло Вербицький там, де зараз мешкає стрілківський парох – на плебанії. Сучасна будівля з 1902 року, побудована на місці старої.
Уже п'ятнадцять років у Стрілках відбуваються фестивалі духовної музики імені отця Михайла Вербицького, на які приїжджають найкращі церковні й шкільні хори району та області.
Новітня історія цього храму не різниться від більшості громад і храмів УГКЦ.
У 1946 р. церква св. Євстахія була змушена перейти до РПЦ. На той час настоятелем був о. Юрій Савчук, котрого заарештували. Повернення парафії у лоно УГКЦ відбулося у 1990 році за о. Василя Савчина, з 1993 року його замінив парох о. Володимир Паращинець, а з 2020 р. в селі парохіює о. Василь Дригинич.
У 2022 р. до 230-ліття храму стрілківчани зняли усю пластикову оббивку стін старовинної церкви та замінили пластик на екологічні довговічне дерево. За що отримали окрему подяку від владики Ярослава (Приріза), який очолив Архиєрейську Соборову Літургію та освятив оновлений храм.
Народний дім Редагувати
"Народний дім" с. Стрілки - це двоповерхова будівля, площею 509,35 м2. Основні приміщення: зал Народного дому, кабінети, допоміжні та технічні приміщення.
Адреса: с. Стрілки, вул. М. Вербицького, 10. Діяльність: танцювальний гурток, репетиції 2 народних колективів.
Фестивалі: міжрайонний фестиваль «Мелодії бойківського двору», районний дитячий фестиваль «Бойки по-легойки», міжрайонний фестиваль духовної пісні ім. о. Михайла Вербицького, виїзні фестивалі «Зелені лози».
Шкільний музей о. М. Вербицького Редагувати
Розміщений у приміщенні опорної школи ім. о. Михайла Вербицького, автора музики до Державного гімну України, який, згідно Шематизму Перемиської єпархії відомого священика й історика Дмитра Блажейовського, з 1853 по 1856 роки був адміністратором каплиці святого Євстахія (тоді такий статус мала сучасна церква) в селі Стрілки.
Тут зібрана гарна колекція предметів бойківського побуту і одягу, захоплено розповідають про видатних людей цього краю: етнографів о. Михайла Зубрицького і Володимира Шагала, автора українського букваря отця Івана Могильницького, дороги якого у свій час пересікалися із Михайлом Вербицьким, про священика Івана Яворницького, який був послом в Австрійському сеймі.
Цікаві факти Редагувати
- У південно-західній частині села (біля хутора Млини) на лівому березі Дністра розташований пагорб за назвою Замчище. У далекому минулому на пагорбі була фортеця.
Примітки Редагувати
- . www.drv.gov.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
- Тирик Я. Руський путь – прадавній шлях через Карпати / Я. Тирик. – Л.: “Простір М”, 2003. – С. 85
- ↑ Стрілки. castles.com.ua. Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
- Петро Мірчук, Українська повстанська Армія 1942-1952 [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Шематизм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Дрогобич: Коло. 2014. с. 936. ISBN 978-617-642-174-0.
- . Архів оригіналу за 02.04.2015. Процитовано 01.04.2015.
- Sтарий Sамбір і Uкраїна (2 жовтня 2022). ЦЕРКВА СВЯТОГО ЄВСТАХІЯ У С. СТРІЛКИ ВІДЗНАЧИЛА 230 РОКІВ!. facebook.com.
- . dfrr.minregion.gov.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- . Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021.