«Батько наш — Бандера, Україна — мати!» — українська патріотична пісня, в якій оспівують поширену в повстанських піснях історію про тяжко пораненого в бою вояка УПА, якого оплакує мати. Набула всеукраїнської популярності восени 2021 р.. Вважається неофіційним гімном бандерівців.
| «Батько наш — Бандера» | |
|---|---|
| Пісня Вокальний ансамбль "Пентархія" | |
| Випущено | 11 січня 2020 р. |
| Тип | Пісня |
| Записано | 8 січня 2020 р. |
| Жанр | Патріотична; Повстанська |
| Мова | українська |
| Автор слів | Олег Луцан |
| Композитор | народна музика |
| | |
| Музичне відео | |
| «Батько наш — Бандера» на YouTube |
Історія Редагувати
В інформпросторі пісня з'явилася 4 березня 2019 р. у виконанні священників під орудою отця Анатолія Зінкевича. Вперше відео з уривком пісні було опубліковано на YouTube-каналі "Газета Місто". Очевидно, що запис зроблено раніше, адже о. Анатолій помер 13 лютого 2019 р..
Наступна публікація пісні в інформпросторі відбулась на YouTube-каналі Оксани Мотики 11 січня 2020 р., де пісню виконують учасники вокального ансамблю «Пентархія». Саме це виконання згодом зробило пісню відомою. Ансамбль «Пентархія» – вокальний квінтет (саме звідси його назва, адже з грец. πεντά – п'ять) тоді ще студентів, а нині – випускників Богословського відділення ЧНУ ім.Ю.Федьковича. Саме вони є творцями відомого всім варіанту пісні. Упорядником тексту є учасник «Пентархії», власне, заспівувач пісні, Олег Лу́цан. Основою створеної ним пісні є слова з уже згаданого відео з Анатолієм Зінкевичем та з пісні "Ой у лісі, лісі, під дубом зеленим" на сайті "Електронний архів українського фольклору". Складений Олегом Лу́цаном варіант пісні «Батько наш – Бандера» 19 вересня 2019 р. опублікував студент спеціальності «Богослов’я» ЧНУ ім.Ю.Федьковича Павло Мандзюк на сайті «Українські пісні». До цього за запитом "Батько наш Бандера, Україна – мати, ми за Україну будем воювати" Google не знаходив подібних пісень.
Версію, що згодом набула найбільшої популярності, було записано 8 січня 2020 р. в с. Зелений Яр у домі місцевого священника Василя Мотики та авторки відео Оксани Мотики під час застілля. Незадовго після публікації відео, на проросійському інтернет-ресурсі «СПЖ» з’явилася стаття із критикою пісні та виконавців. Тож, згодом це почали обговорювати і в російських медіа. Меми у соцмережах з використанням витягненого із відеозапису звуку почали з’являтися у вересні 2020 р.. Першим це зробив блогер-мовознавець Андрій Шимановський. Та найбільшого резонансу пісня набула після того, як львівські школярки виклали в соцмережі відео, де вони підспівують під запис «Пентархії». Відео почало поширюватися не тільки в українських, але і в російських мас-медіа. Про це почали говорити навіть на російських пропагандистських каналах зі шквалом критики, звісно. У відповідь на критику українці запустили масовий флешмоб з виконанням пісні «Батько наш – Бандера», який поширився по всіх куточках України, включно з Донбасом, та по всьому світу. Учасники флешмобу або співали пісню самі, або ж часто використовували запис «Пентархії». До слова, більш якісний відеозапис з виконанням «Пентархією» пісні у рідній хаті Степана Бандери в с. Старий Угринів, також зроблений 8 січня 2020 р., але опублікований до Дня Соборності аж 22 січня 2020 р., не набув такої популярності.
Фонограмою до роликів флешмобу найчастіше слугувало виконання пісні ансамблем «Пентархія», але також у флешмобі часто використовували звук із відеозапису пісні про Бандеру у виконанні священиків Свято-Троїцького кафедрального собору ПЦУ м. Івано-Франківська, де заспівувачем також є Олег Лу́цан. Це відео було записане біля міського пам’ятника Степана Бандери на урочистостях до його Дня Народження 1 січня 2021 р.. Про це також була опублікована критикуюча стаття на раніше згаданому проросійському інтернет-ресурсі «СПЖ».
До флешмобу «Батько наш Бандера» долучилися, зокрема:
- громадські організації «Слов'янська січ» та «Єдина родина Донеччини» — на Youtube-каналі «Патріот Донбасу» опубліковано відео, на якому видно, як дівчата в камуфляжі танцюють на тлі стели при в'їзді в місто Слов'янськ Донецької області під ремікс на пісню «Батько наш — Бандера, Україна — мати»;
- хористи Львівської національної академічної чоловічої хорової капели «Дударик», виконавши пісню в ефірі програми «Вечір із Миколою Княжицьким»;
- студенти Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка;
- Андрій Хливнюк на своїй сторінці в Instagram;
- Вєрка Сердючка у грудні 2021 року наспівала її під час зйомок «Дизель Шоу».
Наприкінці жовтня 2021 року пісня «Батько наш – Бандера» стала лідером за кількістю пошуків на YouTube, а на початку листопада стала популярнішою за новий трек Моргенштерна.
Ймовірно, масове виконання пісні про Бандеру стало одним з надуманих провокуючих факторів оголошення путіним «денацифікації» України. Тож, після повномасштабного вторгнення армії рф в Україну, пісня "Батько наш — Бандера" стала елементом "музики війни" і символом боротьби і спротиву українців.
14 листопада суд Залізничного району Гомеля (Білорусь) назвав пісню "Батько наш — Бандера" екстремістською, таким чином заборонивши її на території Республіки Білорусь.
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| Батько наш - Бандера - ROMAX & Макс Міщенко на YouTube |
Пісню співали на всіх акціях до дня народження Степана Бандери 1 січня 2022 року. Зокрема, цього дня вона звучала на офіційних заходах з уст її першовиконавців — вокального ансамблю "Пентархія" в Меморіальному комплексі С. Бандери, на місці, де він народився, у с. Старий Угринів та священиків Свято-Троїцького кафедрального собору ПЦУ м. Івано-Франківська біля міського пам'ятника С. Бандери.
Того ж дня вона з'явилася у роковому аранжуванні гурту «Ромакс бенд». Цей роковий кліп проілюстрували кадрами сучасної боротьби за цілісність, свободу і незалежність України, зокрема нетерпимістю до залишків комуністичної спадщини.
На народному вічі у Львові з нагоди Дня народження Степана Бандери пісню виконала народна депутатка України і співачка Софія Федина. Також цю пісню до дня народження провідника ОУН виконав фронтмен гурту «Мері» Віктор Винник.
Походження пісні Редагувати
Майже ідентична народна мелодія зафіксована у збірнику «За волю України» для пісні «Зажурились хлопці», автор якої Йосип Струцюк стилізував слова під мелодію давнішої пісні «Кувала зозуля, кувала раненько».
Також відомі дещо схожі за змістом, але з іншими мелодіями повстанські пісні «Ой там піді Львовом [явір зелененький]», «Ой там під Кийовом [явір зелененький]», «Ой, у лісі[, лісі,] під дубом зеленим», «Ой там під Хустом, під дубом зеленим» тощо.
Зміст пісні Редагувати
За тематикою пісню «Батько наш Бандера» умовно можна поділити на три частини. Перша частина оспівує тяжко пораненого після бою повстанця, до якого прийшла його мати. Можете уявити, якого фізичного болю зазнав воїн, втративши ногу і руку, і який душевний біль перенесла мама, бачачи сина у такому стані? Не дуже весело, правда ж? Друга частина — це відповідь сина своїй матері. Він просить її та, від імені своїх товаришів, інших матерів не плакати за ними й намагається розрадити її звісткою про успішний бій, в результаті якого вороги "тікали, аж лапті губили". На кінець, в третій частині, пісня доносить нам сумну вість - герой помер і мати змушена була поховати свого сина, написавши на його могилі"Слава Україні.Всім героям слава" на прославу України і її Героїв.
Що ж до першого куплету пісні, який повторюється у ній кілька разів і закінчує її, то зв'язок з усією піснею в нього очевидний — саме з ім'ям С. Бандери асоціюється український повстанський рух. Основоположника якого-небудь учення, якої-небудь галузі науки, мистецтва і т. д. інколи називають батьком. Також, батьком своїх провідників називали козаки. Тож, і Степана Бандеру, як головного ідеолога і теоретика української державності, провідника українських повстанців, сміливо можна назвати батьком.
Слова пісні Редагувати
Батько наш — Бандера, Україна — мати,
Ми за Україну буде́м воювати! | (2)
Ой, у лісі, лісі, під дубо́м зеленим,
Там лежить повстанець тяже́нько ране́ний. | (2)
Ой, лежи́ть він, ле́жить, терпить тяжкі муки,
Без ліво́ї но́ги, без право́ї ру́ки. | (2)
Як прийшла до нього рідна мати йо́го,
Плаче і ридає, жа́лує йо́го. | (2)
Ой, сину́ ж мій, си́ну, вже навоювався,
Без право́ї ручки, без ніжки зостався. | (2)
Мами ж наші, мами, не плачте́ за нами,
Не плачте́ за нами гіркими сльозами. | (2)
Батько наш — Бандера, Україна — мати,
Ми за Україну буде́м воювати! | (2)
А ми з москалями та й не в згоді жили,
На само́го Петра у́ бій ми вступили. | (2)
Москалі тікали, аж лапті́ губили,
А наші за ними постріли били. | (2)
Батько наш — Бандера, Україна — мати,
Ми за Україну буде́м воювати! | (2)
Ой, як мати сина сво́го поховала
На його могилі сло́ва написала. | (2)
На його могилі сло́ва написала:
Слава Україні! Всім героям слава! | (2)
Батько наш — Бандера, Україна — мати,
Ми за Україну буде́м воювати! | (2)
Примітки Редагувати
- ↑ . ТСН — tsn.ua. 19 жовтня 2021. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021.
- Повстанська пісня у виконанні отця Анатолія Зінкевича (uk-UA). Процитовано 27 листопада 2022.
- Батько наш Бандера (uk-UA). Процитовано 27 листопада 2022.
- Олег Луцан - "Батько наш - Бандера, Україна - мати!" - Про.... www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 листопада 2022.
- Олег Луцан - На фоні новини про заборону пісні "Батько наш.... www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 листопада 2022.
- ↑ Ой у лісі, лісі, під дубом зеленим // Електронний архів українського фольклору.
- Слова, текст, акорди "Батько наш - Бандера, Україна - мати!" - Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2022.
- Клирики и студенты ПЦУ на Рождество спели про Бандеру и ненависть к русским. СПЖ | SPZH (рос.). Процитовано 27 листопада 2022.
- Андрій Шимановський на TikTok. TikTok (uk-UA). Процитовано 27 листопада 2022.
- . Новинарня. 14 жовтня 2021. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
- ↑ . Новинарня. 17 жовтня 2021. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021.
- . BBC News Україна. 19 жовтня 2021. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021.
- Вокальний ансамбль Пентархія «Батько наш Бандера» виконана у домі народження Степана Бандера (uk-UA). Процитовано 27 листопада 2022.
- . КалушNews.City. 23 січня 2020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
- . Цензор.НЕТ. 15 жовтня 2021. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- В Ивано-Франковске «священники» ПЦУ спели «батько наш Бандера». СПЖ | SPZH (рос.). Процитовано 27 листопада 2022.
- Если вам Бандера отец, то кто для вас Церковь?. СПЖ | SPZH (рос.). Процитовано 27 листопада 2022.
- . Ukrainian people. 25 жовтня 2021. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- . Ukrainian people. 26 жовтня 2021. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 3 листопада 2021.
- Бандера, флешмоб і російські ЗМІ. Як відео львівських школярок створило тренд та обросло фейками. nv.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2022.
- . УНІАН. 27 січня 2022. Архів оригіналу за 31 січня 2022.
- . Showbiz. 22 жовтня 2021. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 3 листопада 2021.
- Яна Ставська (22 жовтня 2021). . УНІАН. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- У Білорусі суд визнав екстремістською пісню «Батько наш — Бандера, Україна — мати». nv.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2022.
- Олег Луцан на TikTok. TikTok (uk-UA). Процитовано 27 листопада 2022.
- Олег Луцан на TikTok. TikTok (uk-UA). Процитовано 27 листопада 2022.
- . tsn.ua. 2 січня 2022. Архів оригіналу за 2 січня 2022.
- Еспресо.Захід. 1 січня 2021. Архів оригіналу за 2 січня 2022.
- Архів оригіналу за 2 січня 2022.
- Зажурились хлопці // За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань / Записи, розшифрування, гармонізація, обробки, перепис нот, упорядкування, примітки, статті Євгена Гіщинського. — 2-ге вид. — Луцьк: Волинська книга, 2007. — 390 с. — С. 47.
- Струцюк Й. (29 жовтня 2021 року). (укр.). День. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022 року.
- Малімон Н. (2 листопада 2021 року). (укр.). День. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022 року.
- № 258. Ой там піді Львовом // Літопис УПА. Том 25. Пісні УПА [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Торонто: Видавництво «Літопис УПА», 1996. — 555 c. — С. 184.
- № 259. Ой там під Кийовом // Літопис УПА. Том 25. Пісні УПА [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Торонто: Видавництво «Літопис УПА», 1996. — 555 c. — С. 184.
- 156.Г. Ой там піді Львовом явір зелененький // Стрілецькі пісні / Упоряд., запис, вступ. ст., комент. та додат. О. М. Кузьменко. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. — 640 с. — C. 494, 591. — Дивись також 156.(А, Б, В).
- Ой там піді Львовом // За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань / Записи, розшифрування, гармонізація, обробки, перепис нот, упорядкування, примітки, статті Євгена Гіщинського. — 2-ге вид. — Луцьк: Волинська книга, 2007. — 390 с. — С. 286—287.
- Ой там піді Львовом явір зелененький [ 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Наше. Тексти пісень.
- Ой там піді Львовом [ 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Українські народні пісні proridne.com.
- Ой, у лісі під дубом зеленим [ 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Українські пісні pisni.org.ua.
- Ой там під Хустом, під дубом зеленим // Електронний архів українського фольклору.
Посилання Редагувати
- . Українські пісні. 19 вересня 2019 року. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 2 лютого 202 року.
- . Пісенник. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021 року.
- . Chordify. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021 року.
- . 4 березня 2019. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- . YouTube. 11 січня 2020. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- . YouTube. 22 січня 2020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- . YouTube. 19 жовтня 2020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- . YouTube. 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- Цензор.НЕТ (15 жовтня 2021 року). . YouTube. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021 року.
- Телеканал NTA (14 жовтня 2021 року). . YouTube. Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021 року.
- Олександр Старовєров (14 жовтня 2021 року). . YouTube. Архів оригіналу за 30 квітня 2022.
| Це незавершена стаття про пісню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |