Міста і селища міського типу Закарпатської області До складу Закарпатської області входять 11 міст та 19 селищ міського

До складу Закарпатської області входять 11 міст та 19 селищ міського типу (містечка), а загальна кількість їх становить 30 населених пунктів. Найбільшим за населенням є Ужгород з населенням у 115 449 осіб за даними Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року.

Закарпатська область на карті України

Отримати статус міста в України мають право населені пункти, які мають населення понад 10 000 осіб. Цей статус мають чимало міст, які не задовольняють цій вимозі, виходячи з їхнього історичного, економічного або географічного значення. До міської території часто входять прилеглі поселення, які становлять з ним єдину соціальну, економічну та історичну спільність.

Статус міста можна отримати лише за окремим законом єдиного законодавчого органу України — Верховної Ради України, у якому зазначено, що «переважна більшість населення має бути зайнята в галузях поза сільським господарством».

Статус селища міського типу в Україні мають право отримати населенні пункти, які мають державний житловий фонд з кількістю населення понад 2000 осіб, з яких не менш як дві третини становлять робітники, службовці та члени їх сімей. В окремих випадках — містечка з кількістю людей менше як дві тисячі, але не менше як 500, якщо вони мають перспективу до економічного й соціального розвитку, зростання кількості населення.

У списку показані міста та містечка Закарпатської області, офіційні назви українською мовою, їхня площа, населення (за даними перепису 2001 року й інформації Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року), географічні координати адміністративних центрів, мовний склад (зазначені мови, що становлять понад 1% від населення громади за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року), положення на карті області.

Міста України могли мати обласне та районне значення і до адміністративно-територіальної реформи 2020 року в області налічувалося 5 міст обласного значення: Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегове, Чоп. Районного значення 6 міст: Виноградів, Іршава, Перечин, Рахів, Свалява та Тячів. Внаслідок адміністративно-територіальної реформи 2020 року усі міста в Україні (в тому числі і обласні центри, і міста обласного значення) включені до складу районів.

Список міст і містечок ред.

Міста ред.

Назва	Зображення	Площа (км²)	Населення (за роками перепису та державної статистики)	Рідна мова (2001)	Карта
Назва	Зображення	Площа (км²)	2001	Рідна мова (2001)	Карта	2022
Берегове		19	26 735	23 325	українська — 37,29% російська — 6,38% угорська — 55,87%	48°12′09″ пн. ш. 22°38′15″ сх. д. / 48.20250° пн. ш. 22.63750° сх. д. / 48.20250; 22.63750 Берегове
Виноградів		32,09	25 760	25 317	українська — 82,13% російська — 3,82% угорська — 13,54%	48°08′59″ пн. ш. 23°01′30″ сх. д. / 48.14972° пн. ш. 23.02500° сх. д. / 48.14972; 23.02500 Виноградів
Іршава		15,80	9 515	9 163	українська — 97,93% російська — 1,38%	48°19′02″ пн. ш. 23°02′15″ сх. д. / 48.31722° пн. ш. 23.03750° сх. д. / 48.31722; 23.03750 Іршава
Мукачево		27	82 346	85 569	українська — 77,63% російська — 10,72% німецька — 1,12% угорська — 9,64% русинська — 2,02%	48°26′59″ пн. ш. 22°42′49″ сх. д. / 48.44972° пн. ш. 22.71361° сх. д. / 48.44972; 22.71361 Мукачево
Перечин		7,45	7 083	6 477	українська — 94,64% російська — 3,40%	48°44′25″ пн. ш. 22°28′22″ сх. д. / 48.74028° пн. ш. 22.47278° сх. д. / 48.74028; 22.47278 Перечин
Рахів		5,68	15 241	15 536	українська — 92,08% російська — 2,28% угорська — 4,80%	48°03′00″ пн. ш. 24°12′00″ сх. д. / 48.05000° пн. ш. 24.20000° сх. д. / 48.05000; 24.20000 Рахів
Свалява		12,584	17 145	17 068	українська — 94,50% російська — 3,23% угорська — 1,44%	48°32′50″ пн. ш. 22°59′11″ сх. д. / 48.54722° пн. ш. 22.98639° сх. д. / 48.54722; 22.98639 Свалява
Тячів		27	9 786	8 887	українська — 73,50% російська — 2,77% угорська — 22,62%	48°00′58″ пн. ш. 23°34′19″ сх. д. / 48.01611° пн. ш. 23.57194° сх. д. / 48.01611; 23.57194 Тячів
Ужгород		60	117 317	115 449	українська — 77,55% російська — 12,40% угорська — 7,03%	48°37′26″ пн. ш. 22°17′42″ сх. д. / 48.62389° пн. ш. 22.29500° сх. д. / 48.62389; 22.29500 Ужгород
Хуст		8	29 080	28 039	українська — 90,22% російська — 4,09% угорська — 4,75%	48°10′27″ пн. ш. 23°17′23″ сх. д. / 48.17417° пн. ш. 23.28972° сх. д. / 48.17417; 23.28972 Хуст
Чоп		6,19	8 919	8 626	українська — 46,32% російська — 11,60% угорська — 41,52%	48°25′51″ пн. ш. 22°12′43″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.21194° сх. д. / 48.43083; 22.21194 Чоп

Містечка ред.

Назва	Зображення	Площа (км²)	Населення (за роками перепису та державної статистики)	Рідна мова (2001)	Карта
Назва	Зображення	Площа (км²)	2001	Рідна мова (2001)	Карта	2022
Батьово		5	3 029	2 914	українська — 32,85% російська — 2,02% угорська — 64,64%	48°21′43″ пн. ш. 22°23′24″ сх. д. / 48.36194° пн. ш. 22.39000° сх. д. / 48.36194; 22.39000 Батьово
Буштино		12	8 554	8 444	українська — 93,77% російська — 2,17% угорська — 3,62%	48°03′01″ пн. ш. 23°29′22″ сх. д. / 48.05028° пн. ш. 23.48944° сх. д. / 48.05028; 23.48944 Буштино
Великий Березний		4,1	6 804	7 713	українська — 97,73% російська — 1,25%	48°53′37″ пн. ш. 22°27′27″ сх. д. / 48.89361° пн. ш. 22.45750° сх. д. / 48.89361; 22.45750 Великий Березний
Великий Бичків		5,235	9 430	9 114	українська — 95,24% угорська — 2,88%	47°58′17″ пн. ш. 24°00′17″ сх. д. / 47.97139° пн. ш. 24.00472° сх. д. / 47.97139; 24.00472 Великий Бичків
Вилок		2,9	3 419	3 117	українська — 16,83% російська — 1,32% угорська — 81,47%	48°06′42″ пн. ш. 22°50′16″ сх. д. / 48.11167° пн. ш. 22.83778° сх. д. / 48.11167; 22.83778 Вилок
Вишково		5,26	8 141	8 193	українська — 53,14% російська — 1,39% угорська — 45,26%	48°01′44″ пн. ш. 23°25′55″ сх. д. / 48.02889° пн. ш. 23.43194° сх. д. / 48.02889; 23.43194 Вишково
Воловець		11,76	5 186	4 961	українська — 98,13% російська — 1,37%	48°42′40″ пн. ш. 23°11′18″ сх. д. / 48.71111° пн. ш. 23.18833° сх. д. / 48.71111; 23.18833 Воловець
Дубове		10,46	9 246	9 848	українська — 98,09% російська — 1,50%	48°11′10″ пн. ш. 23°53′02″ сх. д. / 48.18611° пн. ш. 23.88389° сх. д. / 48.18611; 23.88389 Дубове
Жденієво		2	1 120	1 074	українська — 98,94% російська — 1,06%	48°46′14″ пн. ш. 22°58′46″ сх. д. / 48.77056° пн. ш. 22.97944° сх. д. / 48.77056; 22.97944 Жденієво
Кобилецька Поляна		5,12	3 391	3 480	українська — 83,05% російська — 1,27% угорська — 14,33%	48°03′27″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 48.05750° пн. ш. 24.03389° сх. д. / 48.05750; 24.03389 Кобилецька Поляна
Кольчино		6,87	4 407	4 198	українська — 94,08% російська — 2,20% словацька — 2,56%	48°28′30″ пн. ш. 22°45′09″ сх. д. / 48.47500° пн. ш. 22.75250° сх. д. / 48.47500; 22.75250 Кольчино
Королево		9,06	8 147	10 385	українська — 93,61% російська — 1,15% угорська — 5,15%	48°09′14″ пн. ш. 23°07′59″ сх. д. / 48.15389° пн. ш. 23.13306° сх. д. / 48.15389; 23.13306 Королево
Міжгір'я		4,58	9 656	9 432	українська — 97,59% російська — 1,04% циганська — 1,24%	48°31′43″ пн. ш. 23°30′07″ сх. д. / 48.52861° пн. ш. 23.50194° сх. д. / 48.52861; 23.50194 Міжгір'я
Середнє		5,51	3 494	4 361	українська — 81,11% російська — 1,00% циганська — 13,55% словацька — 3,17%	48°32′21″ пн. ш. 22°30′44″ сх. д. / 48.53917° пн. ш. 22.51222° сх. д. / 48.53917; 22.51222 Середнє
Солотвино		11,1	9 276	8 391	українська — 14,54% російська — 3,18% румунська — 56,52% угорська — 24,30%	47°57′35″ пн. ш. 23°52′01″ сх. д. / 47.95972° пн. ш. 23.86694° сх. д. / 47.95972; 23.86694 Солотвино
Тересва		7,89	7 469	7 480	українська — 97,72% російська — 1,34%	48°00′04″ пн. ш. 23°41′30″ сх. д. / 48.00111° пн. ш. 23.69167° сх. д. / 48.00111; 23.69167 Тересва
Усть-Чорна		1,14	1 485	1 547	українська — 93,27% російська — 1,51% німецька — 4,33%	48°19′09″ пн. ш. 23°56′20″ сх. д. / 48.31917° пн. ш. 23.93889° сх. д. / 48.31917; 23.93889 Усть-Чорна
Чинадійово		6,82	6 817	6 688	українська — 97,95% російська — 1,11%	48°30′07″ пн. ш. 22°50′30″ сх. д. / 48.50194° пн. ш. 22.84167° сх. д. / 48.50194; 22.84167 Чинадійово
Ясіня		1,46	8 006	8 565	українська — 89,46% циганська — 1,22% угорська — 8,22%	48°16′22″ пн. ш. 24°22′29″ сх. д. / 48.27278° пн. ш. 24.37472° сх. д. / 48.27278; 24.37472 Ясіня

Примітки ред.

Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 23.
↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X, 1981.
ЦВК України, 2020.
↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою, 2001.
↑ Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю, 2001.
↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 22-23.

Джерела ред.

Верховна Рада Української РСР. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X. — 1981. з джерела 12 травня 2021.

Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року. — Київ, 2022. — С. 22—23.
До уваги представників політичних партій та їх місцевих організацій! // ЦВК України. — 2020. з джерела 22 жовтня 2021.
Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Закарпатська область // Державна служба статистики України. — 2001. з джерела 22 жовтня 2021.
Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Закарпатська область // Державна служба статистики України. — 2001. з джерела 22 жовтня 2021.

Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії.

[FOOTNOTEЧисельність_наявного_населення_України_на_1_січня_2022_року202223-1] Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 23.

[FOOTNOTEУказ_Президії_Верховної_Ради_Української_РСР_від_12_березня_1981_року_№ 1654-X1981-2] Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X, 1981.

[FOOTNOTEЦВК_України2020-3] ЦВК України, 2020.

[FOOTNOTEРозподіл_населення_регіонів_України_за_рідною_мовою2001-4] Розподіл населення регіонів України за рідною мовою, 2001.

[FOOTNOTEЧисельність_наявного_населення_та_його_розподіл_за_статтю2001-5] Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю, 2001.

[FOOTNOTEЧисельність_наявного_населення_України_на_1_січня_2022_року202222-23-6] Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 22-23.