www.wikidata.uk-ua.nina.az

Смоленське Поозер я Смоле нське Поозе р я національний парк на північному заході Смоленської області Росія на території

Смоленське Поозер'я

Смоле́нське Поозе́р'я — національний парк на північному заході Смоленської області, Росія на території Демидовського і Духовщинського районів.

Національний парк «Смоленське Поозер'я»
Острови Орний і Довгий на озері Сапшо —
найбільшому озері Смоленського Поозер'я
Острови Орний і Довгий на озері Сапшо —
найбільшому озері Смоленського Поозер'я
55°32′30″ пн. ш. 31°57′43″ сх. д. / 55.54180000002777717° пн. ш. 31.96200000002777841° сх. д. / 55.54180000002777717; 31.96200000002777841Координати: 55°32′30″ пн. ш. 31°57′43″ сх. д. / 55.54180000002777717° пн. ш. 31.96200000002777841° сх. д. / 55.54180000002777717; 31.96200000002777841
Країна  Росія
Розташування Смоленська область,  Росія
Водні об'єкти 35 озер, річки басейну Західної Двіни
Площа 1 462,37
Засновано 15 квітня 1992
Посилання
WDPA 68354
Вебсторінка poozerie.ru/en/home/
Смоленське Поозер'я (Росія)
 Смоленське Поозер'я у Вікісховищі

Національний парк створений 15 квітня 1992 для збереження природних комплексів у рекреаційних, просвітницьких, наукових і культурних цілях.

Своєю назвою «Смоленське Поозер'я» зобов'язане 35 великим і малим льодовиковим озерам.

Загальна характеристика ред.

Загальна площа (га): 146 237

Площа охоронної зони (га): 7500

Кількість ділянок: 1.

Міжнародний статус ред.

У 2002 році національний парк отримав статус біосферного резервату програми ЮНЕСКО «Людина і Біосфера».

Природна зона ред.

Острів Кохання на озері Сапшо

Парк розташований в зоні хвойно-широколистяних лісів

Рельєф ред.

Рельєф парку пов'язаний в основному з акумулятивною діяльністю льодовиків. Територія розташована в основному в межах двох геоморфологічних районів, що істотно розрізняються: Слобідської горбисто-моренної височини і Аржатсько-Ельшанської озерно-льодовиково-зандрової низини. Озерно-льодовикові рівнини тяжіють в основному до великих верхових торфовищ, що виникли на місці залишкових льодовикових озер, які займали спочатку набагато більші площі. Характерний невеликий перепад висот (від 1 до 3 м) в межах місцевих вододілів, а ближче до долин річок, перепади висот зростають до 5-7 м, іноді більше.

Клімат ред.

Смоленське Поозер'я взимку

Клімат території парку помірно-континентальний з помірно-теплим і вологим літом, помірно-холодною зимою зі стійким сніговим покривом; перехідні періоди добре виражені. Середня річна температура повітря на території парку дорівнює 4,3 °C. Середня за місяць температура повітря становить в січні — 8,6 °C, у липні вона дорівнює 17,0 °C. Абсолютний мінімум температури повітря дорівнює — 45,0 °C, абсолютний максимум — досягає 35,0 °C. Дана територія відноситься до району області з найбільшою кількістю опадів. Сума опадів за рік становить тут близько 730 мм. Значна кількість опадів обумовлена не тільки розташуванням цієї території в зоні найчастішого проходження циклонів. Збільшенню кількості опадів сприяє наявність Слобідської та Духовщинської височин, висока лісистість території. Переважаючі вітри південні, південно-західні і західні.

Водоймища ред.

Пляж озера Сапшо поблизу селища Пржевальське

Територія парку належить до басейну річки Західна Двіна, включаючи повністю невеликі річки — її притоки 3-4 порядку та їх витоки. За винятком річки Гобзи, яка на невеликій ділянці протікає в південно-східній частині парку, тут немає транзитних річок. Річка Ельша є основною річкою парку. Басейн річки займає близько 80% його площі. Налічується 35 озер. Основна частина їх (близько двох десятків) відноситься до найбільш великої Пржевальської групи. Загальна площа озер цієї групи 13 км². Всі вони приурочені до крайових утворень льодовика Слобідської височини. Найбільші з цих озер — Сапшо, Баклановське, Рите, ДГО, Петровське, Лошам'є. Середня глибина озер 5-6 м, максимальна — 29 м (озера Баклановське, Лошамьє). Улоговини льодовикових озер мають різне походження. Найпоширеніші улоговини термокарстового походження, що відрізняються, як правило, значною глибиною, невизначеною формою, нерівним дном.

Ґрунти ред.

Типи ґрунтів: підзолисті, дерново-підзолисті, болотно-підзолисті, болотні.

Найпоширеніші дерново-підзолисті ґрунти нормального зволоження і різною мірою перезволожені. Під пологом хвойних лісів поширені підзолисті ґрунти різного ступеня зволоження, частіше ступінь їх опідзолювання середній і слабкий. Торф'яні ґрунти найпоширеніші в межах озерно-льодовикових рівнин.

Біологічне розмаїття ред.

Зозулині черевички
Річкова скойка
Пструг струмковий
Чернь білоока
Беркут
Змієїд
Підорлик малий

Число зареєстрованих видів:

Флора ред.

Велика частина території парку вкрита лісом — 74%. Первинні ліси не збереглися і змінилися вторинними, які також зазнали значних змін. В «Смоленському Поозер'ї» все ж збереглися ділянки корінних старовікових лісів загальною площею 359 га, багаті видовим різноманіттям. Корінними лісовими породами є ялина (16% лісів парку), характерні складні ялинники і широколистяно-смерекові ліси. Місцями збереглися старовікові ялинники. Для них характерний підріст не тільки з ялини, але з липи, дуба, клена, осики, підлісок з жимолості, ліщини, бруслини, горобини. У багатьох ялинниках рясні і різноманітні папороті. Сосна становить близько 12% лісових порід в парку. Збереглися ділянки широколистяних лісів. Для них характерний змішаний склад деревостану. Серед мілколистняних порід переважають березняки (38% лісів). Осичняки −13%, вільха чорна −6%. Є посадки сосни кедрової (8 га) і модрини (45 га).

Фауна ред.

Тваринний світ території національного парку типовий для лісової фауни. Тут мешкають безхребетні тварини, що відносяться до 11 типів, 21 класу, 51 ряду та 112 родин. Вперше для фауни Росії зареєстровані такі види як Lumnea fusca і Lumnea dupuei.

Наземна фауна безхребетних, за попередніми даними, представлена 6 типами, 10 класами, понад 30 загонами, безліччю родин, родів та видів. Основними і найзвичайнышими групами ґрунтової мезофауни є: дощові черви, багатоніжки, личинки пластинчатовусих жуків довгоносиків, жужелиць, двокрилих, перетинчастокрилих, дротяники.

Фауна хребетних тварин є досить складним комплексом видів, за своїм походженням пов'язаний з сусідніми зонами тайги, західних широколистяних лісів, лісостепу та степу. Тут характерно змішання представників різних біоценотичних зон. Широко поширені вовк, лисиця руда, лось, горностай, свиня дика. Типові лісостепові і степові види представлені звичайною полівкою, польовою мишею, звичайним хом'яком, зайцем сірий. Типові тайгові представники — мідиця крихітна, ведмідь бурий, рись, лось, вивірка лісова.

Орнітофауна парку типова для підзони європейських хвойно-широко-листяних лісів. Фоновими видами лісових, лучно-польових і чагарниково-болотних середовищ існування є зяблик, плиска біла, горобець польовий, щеврик лісовий, велика синиця, вівчарики, волове очко, співочий дрізд. Дуже значна в орнітофауні частка водно-болотних і навколоводних видів птахів, частково представлених рідкісними та зникаючими видами, що пов'язано з помірним антропогенним пресом. У той же час частка участі видів синантропів та інших, що часто поселяються поруч з людиною, невелика.

Основу іхтіофауни парку становлять коропові (53-56%). Найбільш широко поширені такі види як плотва, лящ, ялець, головень, краснопірка, верховодка, а також щука, окунь, йорж.

Види, занесені до Червоної книги Росії ред.

Пам'ятники археології ред.

Всього на території Смоленського Поозер'я розташований 81 пам'ятник археології. Серед них: стоянки кам'яної доби (не менше 14), поселення (2), городища (не менше 17), селища (не менше 14), могильники (не менше 32 курганних груп і поодиноких курганів).

Статус пам'ятника федерального значення мають археологічний комплекс давньоруського міста Вержавська і курганний могильник (31 насип) VIII-XIII ст. поблизу села Аносінкі.

Примітки ред.

  1. http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+29&mode=all

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Smole nske Pooze r ya nacionalnij park na pivnichnomu zahodi Smolenskoyi oblasti Rosiya na teritoriyi Demidovskogo i Duhovshinskogo rajoniv Nacionalnij park Smolenske Poozer ya Ostrovi Ornij i Dovgij na ozeri Sapsho najbilshomu ozeri Smolenskogo Poozer yaOstrovi Ornij i Dovgij na ozeri Sapsho najbilshomu ozeri Smolenskogo Poozer ya55 32 30 pn sh 31 57 43 sh d 55 54180000002777717 pn sh 31 96200000002777841 sh d 55 54180000002777717 31 96200000002777841 Koordinati 55 32 30 pn sh 31 57 43 sh d 55 54180000002777717 pn sh 31 96200000002777841 sh d 55 54180000002777717 31 96200000002777841Krayina Rosiya 1 Roztashuvannya Smolenska oblast RosiyaVodni ob yekti 35 ozer richki basejnu Zahidnoyi DviniPlosha 1 462 37Zasnovano 15 kvitnya 1992PosilannyaWDPA 68354Vebstorinka poozerie ru en home Smolenske Poozer ya Rosiya Smolenske Poozer ya u VikishovishiNacionalnij park stvorenij 15 kvitnya 1992 dlya zberezhennya prirodnih kompleksiv u rekreacijnih prosvitnickih naukovih i kulturnih cilyah Svoyeyu nazvoyu Smolenske Poozer ya zobov yazane 35 velikim i malim lodovikovim ozeram Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Mizhnarodnij status 3 Prirodna zona 4 Relyef 5 Klimat 6 Vodojmisha 7 Grunti 8 Biologichne rozmayittya 8 1 Flora 8 2 Fauna 8 3 Vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Rosiyi 9 Pam yatniki arheologiyi 10 Primitki 11 DzherelaZagalna harakteristika red nbsp Zagalna plosha ga 146 237Plosha ohoronnoyi zoni ga 7500Kilkist dilyanok 1 Mizhnarodnij status red U 2002 roci nacionalnij park otrimav status biosfernogo rezervatu programi YuNESKO Lyudina i Biosfera Prirodna zona red nbsp Ostriv Kohannya na ozeri SapshoPark roztashovanij v zoni hvojno shirokolistyanih lisivRelyef red Relyef parku pov yazanij v osnovnomu z akumulyativnoyu diyalnistyu lodovikiv Teritoriya roztashovana v osnovnomu v mezhah dvoh geomorfologichnih rajoniv sho istotno rozriznyayutsya Slobidskoyi gorbisto morennoyi visochini i Arzhatsko Elshanskoyi ozerno lodovikovo zandrovoyi nizini Ozerno lodovikovi rivnini tyazhiyut v osnovnomu do velikih verhovih torfovish sho vinikli na misci zalishkovih lodovikovih ozer yaki zajmali spochatku nabagato bilshi ploshi Harakternij nevelikij perepad visot vid 1 do 3 m v mezhah miscevih vododiliv a blizhche do dolin richok perepadi visot zrostayut do 5 7 m inodi bilshe Klimat red nbsp Smolenske Poozer ya vzimkuKlimat teritoriyi parku pomirno kontinentalnij z pomirno teplim i vologim litom pomirno holodnoyu zimoyu zi stijkim snigovim pokrivom perehidni periodi dobre virazheni Serednya richna temperatura povitrya na teritoriyi parku dorivnyuye 4 3 C Serednya za misyac temperatura povitrya stanovit v sichni 8 6 C u lipni vona dorivnyuye 17 0 C Absolyutnij minimum temperaturi povitrya dorivnyuye 45 0 C absolyutnij maksimum dosyagaye 35 0 C Dana teritoriya vidnositsya do rajonu oblasti z najbilshoyu kilkistyu opadiv Suma opadiv za rik stanovit tut blizko 730 mm Znachna kilkist opadiv obumovlena ne tilki roztashuvannyam ciyeyi teritoriyi v zoni najchastishogo prohodzhennya cikloniv Zbilshennyu kilkosti opadiv spriyaye nayavnist Slobidskoyi ta Duhovshinskoyi visochin visoka lisistist teritoriyi Perevazhayuchi vitri pivdenni pivdenno zahidni i zahidni Vodojmisha red nbsp Plyazh ozera Sapsho poblizu selisha PrzhevalskeTeritoriya parku nalezhit do basejnu richki Zahidna Dvina vklyuchayuchi povnistyu neveliki richki yiyi pritoki 3 4 poryadku ta yih vitoki Za vinyatkom richki Gobzi yaka na nevelikij dilyanci protikaye v pivdenno shidnij chastini parku tut nemaye tranzitnih richok Richka Elsha ye osnovnoyu richkoyu parku Basejn richki zajmaye blizko 80 jogo ploshi Nalichuyetsya 35 ozer Osnovna chastina yih blizko dvoh desyatkiv vidnositsya do najbilsh velikoyi Przhevalskoyi grupi Zagalna plosha ozer ciyeyi grupi 13 km Vsi voni priurocheni do krajovih utvoren lodovika Slobidskoyi visochini Najbilshi z cih ozer Sapsho Baklanovske Rite DGO Petrovske Losham ye Serednya glibina ozer 5 6 m maksimalna 29 m ozera Baklanovske Loshamye Ulogovini lodovikovih ozer mayut rizne pohodzhennya Najposhirenishi ulogovini termokarstovogo pohodzhennya sho vidriznyayutsya yak pravilo znachnoyu glibinoyu neviznachenoyu formoyu nerivnim dnom Grunti red Tipi gruntiv pidzolisti dernovo pidzolisti bolotno pidzolisti bolotni Najposhirenishi dernovo pidzolisti grunti normalnogo zvolozhennya i riznoyu miroyu perezvolozheni Pid pologom hvojnih lisiv poshireni pidzolisti grunti riznogo stupenya zvolozhennya chastishe stupin yih opidzolyuvannya serednij i slabkij Torf yani grunti najposhirenishi v mezhah ozerno lodovikovih rivnin Biologichne rozmayittya red nbsp Zozulini cherevichki nbsp Richkova skojka nbsp Pstrug strumkovij nbsp Chern bilooka nbsp Berkut nbsp Zmiyeyid nbsp Pidorlik malijChislo zareyestrovanih vidiv gribi 37 lishajniki 31 mohi 160 plaunopodibni 6 paporotepodibni 16 golonasinni 8 pokritonasinni 982 krugloroti 1 ribi 36 zemnovodni 10 plazuni 5 ptahi 231 ssavci 46Flora red Velika chastina teritoriyi parku vkrita lisom 74 Pervinni lisi ne zbereglisya i zminilisya vtorinnimi yaki takozh zaznali znachnih zmin V Smolenskomu Poozer yi vse zh zbereglisya dilyanki korinnih starovikovih lisiv zagalnoyu plosheyu 359 ga bagati vidovim riznomanittyam Korinnimi lisovimi porodami ye yalina 16 lisiv parku harakterni skladni yalinniki i shirokolistyano smerekovi lisi Miscyami zbereglisya starovikovi yalinniki Dlya nih harakternij pidrist ne tilki z yalini ale z lipi duba klena osiki pidlisok z zhimolosti lishini bruslini gorobini U bagatoh yalinnikah ryasni i riznomanitni paporoti Sosna stanovit blizko 12 lisovih porid v parku Zbereglisya dilyanki shirokolistyanih lisiv Dlya nih harakternij zmishanij sklad derevostanu Sered milkolistnyanih porid perevazhayut bereznyaki 38 lisiv Osichnyaki 13 vilha chorna 6 Ye posadki sosni kedrovoyi 8 ga i modrini 45 ga Fauna red Tvarinnij svit teritoriyi nacionalnogo parku tipovij dlya lisovoyi fauni Tut meshkayut bezhrebetni tvarini sho vidnosyatsya do 11 tipiv 21 klasu 51 ryadu ta 112 rodin Vpershe dlya fauni Rosiyi zareyestrovani taki vidi yak Lumnea fusca i Lumnea dupuei Nazemna fauna bezhrebetnih za poperednimi danimi predstavlena 6 tipami 10 klasami ponad 30 zagonami bezlichchyu rodin rodiv ta vidiv Osnovnimi i najzvichajnyshimi grupami gruntovoyi mezofauni ye doshovi chervi bagatonizhki lichinki plastinchatovusih zhukiv dovgonosikiv zhuzhelic dvokrilih peretinchastokrilih drotyaniki Fauna hrebetnih tvarin ye dosit skladnim kompleksom vidiv za svoyim pohodzhennyam pov yazanij z susidnimi zonami tajgi zahidnih shirokolistyanih lisiv lisostepu ta stepu Tut harakterno zmishannya predstavnikiv riznih biocenotichnih zon Shiroko poshireni vovk lisicya ruda los gornostaj svinya dika Tipovi lisostepovi i stepovi vidi predstavleni zvichajnoyu polivkoyu polovoyu misheyu zvichajnim hom yakom zajcem sirij Tipovi tajgovi predstavniki midicya krihitna vedmid burij ris los vivirka lisova Ornitofauna parku tipova dlya pidzoni yevropejskih hvojno shiroko listyanih lisiv Fonovimi vidami lisovih luchno polovih i chagarnikovo bolotnih seredovish isnuvannya ye zyablik pliska bila gorobec polovij shevrik lisovij velika sinicya vivchariki volove ochko spivochij drizd Duzhe znachna v ornitofauni chastka vodno bolotnih i navkolovodnih vidiv ptahiv chastkovo predstavlenih ridkisnimi ta znikayuchimi vidami sho pov yazano z pomirnim antropogennim presom U toj zhe chas chastka uchasti vidiv sinantropiv ta inshih sho chasto poselyayutsya poruch z lyudinoyu nevelika Osnovu ihtiofauni parku stanovlyat koropovi 53 56 Najbilsh shiroko poshireni taki vidi yak plotva lyash yalec goloven krasnopirka verhovodka a takozh shuka okun jorzh Vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Rosiyi red Plaunopodibni Molodilnik ozernij Isoetes lacustris Pokritonasinni Zozulini cherevichki Cypripedium calceolus Palchatokorinnik baltijskij Dactylorhiza baltica Bulatka chervona Cephalanthera rubra Sverciya bagatorichna Swertia perennis Zozulinec cholovichij Orchis mascula Bezhrebetni Mnemozina Parnassius mnemosyne Richkova skojka Margaritifera margaritifera Ribi Pstrug strumkovij Salmo trutta Babec yevropejskij Cottus gobio Ptahi Chern bilooka Aythya nyroca Berkut Aquila chrysaetos Kulon velikij Numenius arquata Velikij pidorlik Aquila clanga Yastrub korotkonogij Accipiter brevipes Zmiyeyid Circaetus gallicus Malij pidorlik Aquila pomarina Sorokopud sirij Lanius excubitor excubitor Orlan bilohvist Haliaeetus albicilla Guska mala Anser erythropus Sapsan Falco peregrinus Skopa Pandion haliaetus Kuripka bila Lagopus lagopus rossicus Lun stepovij Circus macrourus Pugach zvichajnij Bubo bubo Chornij leleka Ciconia nigra Sivka zolotista Pluvialis apricaria apricariaPam yatniki arheologiyi red Vsogo na teritoriyi Smolenskogo Poozer ya roztashovanij 81 pam yatnik arheologiyi Sered nih stoyanki kam yanoyi dobi ne menshe 14 poselennya 2 gorodisha ne menshe 17 selisha ne menshe 14 mogilniki ne menshe 32 kurgannih grup i poodinokih kurganiv Status pam yatnika federalnogo znachennya mayut arheologichnij kompleks davnoruskogo mista Verzhavska i kurgannij mogilnik 31 nasip VIII XIII st poblizu sela Anosinki Primitki red http www unesco org mabdb br brdir directory biores asp code RUS 29 amp mode allDzherela red http poozerie ru Arhivovano 2 veresnya 2011 u Wayback Machine Smolenske Poozer ya na sajtiMinisterstva prirodnih resursiv i ekologiyi Rosijskoyi Federaciyi ros Smolenske Poozer ya na sajti administraciyi Smolenskoyi oblasti ros http oopt info index php oopt 1157 Arhivovano 8 serpnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Smolenske Poozer 27ya amp oldid 35802289