www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скопа У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення source source Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3

Скопа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Скопа (значення).
?
Скопа


Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Скопові (Pandionidae)
Sclater & Salvin, 1873
Рід: Скопа (Pandion)
Savigny, 1809
Вид: Скопа
Біноміальна назва
Pandion haliaetus
(Linnaeus, 1758)

Ареал скопи
Синоніми
Falco haliaetus Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Pandion haliaetus
Віківиди: Pandion haliaetus
EOL: 45509079
ITIS: 175590
МСОП: 22694938
NCBI: 56262
Fossilworks: 368439

Скопа́ (Pandion haliaetus) — хижий птах, єдиний вид родини скопових (Pandionidae). Харчується здебільшого рибою.

Зовнішній вигляд ред.

Це великий хижий птах з характерним забарвленням: верх чорно-сірий, низ білий з темною поперечною смугою впоперек грудей, голова біла з чорною широкою смугою через око. Крила довгі і широкі. Знизу на згинах крил темні плями. Ширяючий птах тримає крила дещо зігнутими кінцями донизу і віддалено нагадує мартина. Хвіст вузький, короткий, знизу на ньому видно нерізкі смуги. На потилиці має чуб. Очі жовті.

Самки більші за самців, однак забарвлені вони однаково, хоча часто у самок темніша і ширша смуга на волі, довжина 56 — 62 см, розмах крил 147 — 168 см, вага 1,3 — 1,9 кг.

У молодих особин на спинній стороні вохристо-білуваті кінці пір'їн.

Голос — голосне «кай-кай-кай» у період токування. Крик хвилювання — уривчасте і швидке «кі-кі-кі».

Поширення та чисельність ред.

Вид поширений по всій земній кулі, окрім Антарктики, Південної Америки і більшої частини Африки.

Сучасна чисельність в Україні становить не більше двох пар. Зменшення чисельності виду фіксується з початку XX ст. У 1980—1990 рр. було відомо два жилі гнізда в заплаві р. Десни (Чернігівська, Сумська обл.) та одне на Корнинському водосховищі (Житомирська обл.). Також перебування скопи передбачалось у заплаві р. Тетерев (Житомирська обл.) та Рівненському природному заповіднику. Зараз достовірно відомі два жилих гнізда у Волинській області, обидва — на територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Черемський природний заповідник (з 2006 р.) та Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» (з 2008 р.).

Під час сезонних міграцій трапляється на всій теритрії країни, крім гір.

Причини зниження чисельності — знищення гнізд під час санітарних рубок лісу; браконьєрство; вирубування старих суховерхих дерев, що можуть слугувати для влаштування гнізд; забруднення водойм, погіршення кормової бази. Основною причиною зникнення птаха в Україні орнітологи вважають відстріл на кормових ділянках (переважно рибгоспах).

Особливості біології ред.

Яйця скопи в оологічній колекції, Тулузький музей

Гніздовий перелітний птах. Перші птахи можуть з'являтися на початку березня; основний проліт у третій декаді березня — другій декаді квітня. Селяться поблизу великих водойм, маловідвідуваних людиною. Гніздо розміщують на високих деревах на верхівці або товстих бічних гілках крони. У кладці 2–3 яйця (початок травня). Насиджує переважно самка, 33–35 діб. Пташенята залишають гніздо через два місяці після вилуплення. Осіння міграція з кінця серпня до початку листопада (у Криму — до початку грудня). Скопа є стенофагом — живиться переважно рибою. Полюючи на неї, літає над водою, та вистежує рибу, яка піднялася до поверхні, потім дуже швидко спускається та вихоплює рибу, занурюючи лапи у воду. При відсутності основного корму може здобувати земноводних, птахів, дрібних ссавців.

Охорона ред.

Занесено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток II), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток II) конвенцій.

У культурі ред.

Скопу зображено на гербі та прапорі міста Скопін (Рязанська область, Росія).

Примітки ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Гаврись Г. Г., Химин М. В. Скопа // Червона книга України. Тваринний світ. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 417.

Посилання ред.

Зовнішні ресурси ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Skopa znachennya Skopa source source Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sokolopodibni Falconiformes Rodina Skopovi Pandionidae Sclater amp Salvin 1873Rid Skopa Pandion Savigny 1809Vid SkopaBinomialna nazvaPandion haliaetus Linnaeus 1758 Areal skopiSinonimiFalco haliaetus Linnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Pandion haliaetusVikividi Pandion haliaetusEOL 45509079ITIS 175590MSOP 22694938NCBI 56262Fossilworks 368439Skopa 1 Pandion haliaetus hizhij ptah yedinij vid rodini skopovih Pandionidae Harchuyetsya zdebilshogo riboyu Zmist 1 Zovnishnij viglyad 2 Poshirennya ta chiselnist 3 Osoblivosti biologiyi 4 Ohorona 5 U kulturi 6 Primitki 7 Posilannya 8 Zovnishni resursiZovnishnij viglyad red Ce velikij hizhij ptah z harakternim zabarvlennyam verh chorno sirij niz bilij z temnoyu poperechnoyu smugoyu vpoperek grudej golova bila z chornoyu shirokoyu smugoyu cherez oko Krila dovgi i shiroki Znizu na zginah kril temni plyami Shiryayuchij ptah trimaye krila desho zignutimi kincyami donizu i viddaleno nagaduye martina Hvist vuzkij korotkij znizu na nomu vidno nerizki smugi Na potilici maye chub Ochi zhovti Samki bilshi za samciv odnak zabarvleni voni odnakovo hocha chasto u samok temnisha i shirsha smuga na voli dovzhina 56 62 sm rozmah kril 147 168 sm vaga 1 3 1 9 kg U molodih osobin na spinnij storoni vohristo biluvati kinci pir yin Golos golosne kaj kaj kaj u period tokuvannya Krik hvilyuvannya urivchaste i shvidke ki ki ki Poshirennya ta chiselnist red Vid poshirenij po vsij zemnij kuli okrim Antarktiki Pivdennoyi Ameriki i bilshoyi chastini Afriki Suchasna chiselnist v Ukrayini stanovit ne bilshe dvoh par Zmenshennya chiselnosti vidu fiksuyetsya z pochatku XX st U 1980 1990 rr bulo vidomo dva zhili gnizda v zaplavi r Desni Chernigivska Sumska obl ta odne na Korninskomu vodoshovishi Zhitomirska obl Takozh perebuvannya skopi peredbachalos u zaplavi r Teterev Zhitomirska obl ta Rivnenskomu prirodnomu zapovidniku Zaraz dostovirno vidomi dva zhilih gnizda u Volinskij oblasti obidva na teritoriyah prirodno zapovidnogo fondu zagalnoderzhavnogo znachennya Cheremskij prirodnij zapovidnik z 2006 r ta Nacionalnij prirodnij park Prip yat Stohid z 2008 r 2 Pid chas sezonnih migracij traplyayetsya na vsij teritriyi krayini krim gir Prichini znizhennya chiselnosti znishennya gnizd pid chas sanitarnih rubok lisu brakonyerstvo virubuvannya starih suhoverhih derev sho mozhut sluguvati dlya vlashtuvannya gnizd zabrudnennya vodojm pogirshennya kormovoyi bazi Osnovnoyu prichinoyu zniknennya ptaha v Ukrayini ornitologi vvazhayut vidstril na kormovih dilyankah perevazhno ribgospah Osoblivosti biologiyi red nbsp Yajcya skopi v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzejGnizdovij perelitnij ptah Pershi ptahi mozhut z yavlyatisya na pochatku bereznya osnovnij prolit u tretij dekadi bereznya drugij dekadi kvitnya Selyatsya poblizu velikih vodojm malovidviduvanih lyudinoyu Gnizdo rozmishuyut na visokih derevah na verhivci abo tovstih bichnih gilkah kroni U kladci 2 3 yajcya pochatok travnya Nasidzhuye perevazhno samka 33 35 dib Ptashenyata zalishayut gnizdo cherez dva misyaci pislya viluplennya Osinnya migraciya z kincya serpnya do pochatku listopada u Krimu do pochatku grudnya Skopa ye stenofagom zhivitsya perevazhno riboyu Polyuyuchi na neyi litaye nad vodoyu ta vistezhuye ribu yaka pidnyalasya do poverhni potim duzhe shvidko spuskayetsya ta vihoplyuye ribu zanuryuyuchi lapi u vodu Pri vidsutnosti osnovnogo kormu mozhe zdobuvati zemnovodnih ptahiv dribnih ssavciv Ohorona red Zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 do Konvenciyi z mizhnarodnoyi torgivli vimirayuchimi vidami dikoyi fauni i flori CITES Dodatok II Bonnskoyi Dodatok II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij U kulturi red Skopu zobrazheno na gerbi ta prapori mista Skopin Ryazanska oblast Rosiya nbsp Prapor Skopina nbsp Gerb SkopinaPrimitki red Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gavris G G Himin M V Skopa Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit K Globalkonsalting 2009 S 417 Posilannya red Skopa Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Zubarovskij V M Fauna Ukrayini T 5 Ptahi Vip 2 Hizhi ptahi K Nauk dumka 1977 322 s Arhivovano 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Osprey Species text in The Atlas of Southern African Birds Arhivovano 16 lipnya 2015 u Wayback Machine Osprey Pandion haliaetus USGS Patuxent Bird Identification InfoCenterZovnishni resursi red Migraciyi skopi cherez teritoriyu Ukrayini Arhivovano 19 lipnya 2011 u Wayback Machine Skopa v Chervonij knizi Ukrayini Arhivovano 27 travnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Skopa amp oldid 39633696