Сейсмічність (англ. seismicity) — схильність території до землетрусів. Характеризується територіальним розподілом осередків землетрусів різної енергії, що оцінюється магнітудою або за шкалою енергетичних класів, інтенсивністю їх прояву по поверхні в балах, частотою сейсмічних подій та іншими характеристиками землетрусів.
Загальна характеристика Редагувати
В Україні силу поштовхів і коливань під час землетрусів прийнято вимірювати за 12-бальною шкалою інтенсивності)., також часто використовують магнітуду (силу землетрусу за шкалою Ріхтера або за Р- хвилями, обидві від 0 до 9,9), бо її фіксують сейсмографи, а інтенсивність визначають за силою руйнувань.
Значні сейсмічні процеси існують на заході України, зокрема в Закарпатті, де неодноразово були землетруси інтенсивністю 6-7 балів. Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус, який стався 15 жовтня 1834 р. (до 7 балів), охопив значну територію Закарпаття (приблизно від Сваляви до Рахова).
У центральній частині західних областей України землетруси інтенсивністю до 6 балів в епіцентрах були зафіксовані в Кам'янці-Бузькій та Заліщиках.
У межах Чернівецької області зафіксовано один землетрус інтенсивністю 5 балів. На Закарпаття впливають сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії. Але тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.
Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Дніпро. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів. Причому такі землетруси тут відбувалися багато разів. Більшість землетрусів тут пов'язана з тектонічними рухами в горах Вранча (на межі Південних та Східних Карпат у Румунії).
Для Кримського півострову також характерна інтенсивна (до 5-6 балів) сейсмічна активність. Епіцентри кримських землетрусів, як правило, знаходяться переважно в Чорному морі (в основному між Алуштою і Форосом). Наприклад, ізосейсти землетрусу до 5 балів, який відбувся 11 листопада 1927 р., сягали крайньої північної частини півострова; ізосейсти цього ж землетрусу інтенсивністю до 8 балів оконтурили більшу частину Кримських гір.
Таким чином, велика територія південно-західної і південної частини України належить до сейсмічно небезпечної. Ця обставина повинна постійно враховуватися при обґрунтуванні розміщення нового будівництва.
В Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 18 сейсмічних та 14 комплексних геофізичних станцій. Найдавнішою є сейсмічна станція «Львів», яку засновано 1899 року. Цифрова сейсмічна станція «Київ» організована 1994 року і входить до складу Глобальної сейсмічної мережі.
В новітній час дослідники з Норвегії й України задокументували сейсмічну активність під час російських обстрілів Київщини й сусідніх областей України у перші тижні російського вторгнення в Україну. Дані про вибухи і їхню потужність відобразили на інтерактивній мапі журналісти The New York Times.
Сейсмічність регіонів України Редагувати
Сучасна сейсмічність України пов'язана з її геологічною будовою, локальними процесами в земній корі і літосфері, а також з глобальною динамікою тектонічних плит. Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Це зони: Закарпатська, Вранча (Румунія), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.
У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.
Сейсмічна небезпека Одеської області зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн км. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 року мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50 % забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.
Закарпатська сейсмоактивна зона Редагувати
Карпати — порівняно молода орогенічна система. У ній ще не затихли власні тектонічні процеси. Небезпека частих землетрусів на Закарпатті обумовлена локальним впливом сейсмічних джерел, а також потужною сейсмоактивністю зони Вранча та близькості до неї регіону. Відтак, Закарпаття вважається районом з підвищеною сейсмічністю. Утім закарпатські землетруси низькоенергетичні та їх реєструють, в основному, лише інструментальними методами. Водночас в регіоні досить відчутні локальні землетруси, але тільки в епіцентрах. Це також обумовлене тим, що фіксовані закарпатські землетруси не мають великої сили.
На території Закарпаття також відбуваються більш значні сейсмічні події, тут неодноразово були зафіксовані землетруси інтенсивністю 6-7 балів за шкалою MSK-64. Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус 15 жовтня 1834 р. мав потужність до 7 балів і охопив значну територію Закарпаття — від Сваляви до Рахова. У межах Чернівецької області було зафіксовано землетрус інтенсивністю 5 балів. На Закарпаття впливають не тільки сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії, тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.
Землетруси в Закарпатті, Прикарпатті, центральній частині західних областей України мають інтенсивність до 6 балів в епіцентрах. Вони були зафіксовані:
До XXI століття Редагувати
В минулі століття було зафіксовано низку землетрусів, в тому числі:
- 3 березня 1670 року, в районі сучасного смт Шкло Львівської області, відбувся землетрус інтенсивністю 6 балів (за 12-бальною шкалою MSK-64);
- 17 серпня 1875 року, в районі сучасного м. Великі Мости Львівської області, стався землетрус інтенсивністю 6 балів, який став максимальним показником за всю історію сейсмоспостережень на Львівщині. Поштовхи були відчутні навіть у Варшаві та Чернівцях;
- протягом 1974—1976 років, в районі сучасного м. Долини Івано-Франківської області, відбулася низка землетрусів, які відчувалися в зоні епіцентру з інтенсивністю 3-6 балів. Найсильніші з них відбулися 14 січня 1976 року інтенсивністю 5-6, 7 лютого 1976 року — 6 та 1 березня 1976 року — 5 балів. Можливо, вони були викликані нагнітанням води в продуктивні пласти на нафтопромислах Долини;
- 7 червня 1987 року, в районі сучасного м. Калуш Івано-Франківської області, відбувся техногенний землетрус з інтенсивністю 3-4 бали. Цей землетрус був викликаний обвалом покрівлі старих соляних виробок.
XXI століття Редагувати
2002 Редагувати
- 3 січня 2002 року, в районі смт Микулинці Тернопільської області відбувся землетрус з інтенсивністю 6 балів, але через малу глибину центру його виникнення вже на відстані 20 кілометрів поштовхи не відчувались;
2020 Редагувати
- 10 січня 2020 року, в районі м. Виноградова Закарпатської області стався землетрус силою 3,0 балів за шкалою Ріхтера. Про руйнування або загиблих повідомлень не надходило. Гіпоцентр залягав на глибині 3 км;
- 1 червня 2020 року, в Івано-Франківській області сталося два землетруси з епіцентром в районі м. Долина магнітудою 3,2 та 2,7 бали відповідно. Постраждалих — не було.
2021 Редагувати
- 23 вересня 2021 року, на межі Тернопільської та Івано-Франківської областей стався землетрус магнітудою 4,3 бала. Руйнувань та постраждалих — не було. Його відголоски люди відчули також в м. Хмельницькому.
2022 Редагувати
- 21 лютого 2022 року, було зареєстровано землетрус в районі м. Червонограду Львівської області магнітудою 2,8 (за шкалою Ріхтера), інтенсивністю у джерелі – 3 бали за шкалою MSK-64.
- 22 грудня 2022 року, було зареєстровано землетрус на Прикарпатті магнітудою 2,4 (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу знаходився в Надвірнянському районі Івано-Франківської області.
- 23 грудня 2022 року, на території Чернівецької області було зафіксовано землетруси магнітудами 3,0 та 2.2 (за шкалою Ріхтера).
2023 Редагувати
- 3 січня 2023 року, на території Закарпатської області в районі м. Іршави стався землетрус на глибині 6 км, магнітудою 3,8 (за шкалою Ріхтера).
- 21 січня 2023 року, о 05:59:59 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі села Коболчин Дністровського району Чернівецької області магнітудою 3,1 (за шкалою Ріхтера) на глибині 3 км.
- 27 лютого 2023 року, на Закарпатті стався землетрус магнітудою 3,3 (за шкалою Ріхтера) на глибині 2 км. Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю, землетрус було зафіксовано о 03:15:39 за київським часом в районі с. Велика Добронь, яке розташоване за 19 км на захід від м. Мукачевого Закарпатської області.
- 5 квітня 2023 року, об 11:41:05 (за київським часом), на південь від м. Мукачевого Закарпатської області стався землетрус магнітудою 2,2 (за шкалою Ріхтера). Землетрус відбувся на глибині 3 км та за повідомленням Головного центру спеціального контролю він не ніс загрози для населення та за класифікацією землетрусів відносився до невідчутних.
- 12 квітня 2023 року, о 14:26:49 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус на Прикарпатті магнітудою 2,5 (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу знаходився за 10 км на захід від від м. Яремче Івано-Франківської області на глибині 6 км. За класифікацією землетрус відносився до «невідчутних». Інтенсивність коливань лежала нижче межі чутливості людей, струс землі виявлявся і реєструвався тільки сейсмографами.
- 14 квітня 2023 року, о 04:54:50 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус інтенсивністю до 5 балів. Епіцентр землетрусу був розташований на відстані 11 км на схід від м. Іршави на глибині 4 км.
- 27 квітня 2023 року, о 13:34 (за київським часом), на Прикарпатті стався землетрус магнітудою 2,2 (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу розташовувався за 7 км на захід від м. Яремче Івано-Франківської області на глибині 3 км. За класифікацією землетрус відносився до «ледве відчутних». Коливання відчувалися тільки окремими людьми, які знаходилися в спокійному стані всередині приміщення, особливо на верхніх поверхах.
- 31 липня 2023 року, о 14:25 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус магнітудою 2,1 (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу розташовувався на відстані 6 кілометрів від міста Сваляви на глибині 6 км. За класифікацією землетрус відносився до «ледве відчутних» та не ніс загрози для життя людей.
- 10 серпня 2023 року, о 10:36 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус магнітудою 2,4 (за шкалою Ріхтера). За інформацією Головного центру спеціального контролю, епіцентр землетрусу розташовувався за 10 км на схід від м. Ужгорода на глибині 5 км. За класифікацією землетрусів, зазначений землетрус відносився до «не відчутних» та не ніс загрози для життя людей.
- 16 серпня 2023 року, о 16:43 (за київським часом), на Закарпатті стався землетрус магнітудою 2,2 (за шкалою Ріхтера). За інформацією Головного центру спеціального контролю, епіцентр землетрусу знаходився за 23 км на схід від м. Ужгорода на глибині 3 км. За класифікацією землетрусів, зазначений землетрус відносився до «не відчутних».
- 24 серпня 2023 року, о 22:29:34 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі с. Балківці Дністровського району Чернівецької області, магнітудою 1,6 (за шкалою Ріхтера) на глибині 7 км. Згідно розрахунків, землетрус не ніс загрози для населення, за класифікацією землетрусів він відносився до невідчутних.
- 6 вересня 2023 року, о 12:56:00 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі с. Старий Вовчинець Чернівецької області, магнітудою 3,1 (за шкалою Ріхтера) на глибині 5 км. Згідно розрахунків, землетрус не ніс загрози для населення, за класифікацією землетрусів він відносився до невідчутних.
- 14 вересня 2023 року, об 11:52 (за київським часом), в районі м. Виноградова Закарпатської області стався землетрус силою 2,0 бали (за шкалою Ріхтера). Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю ДКАУ, його епіцентр був розташований на відстані 6 км на схід від м. Виноградів на глибині 5 км. За класифікацією землетрусів належав до невідчутних і не ніс загрози для населення та об'єктів критичної інфраструктури України.
- 23 вересня 2023 року, о 12:56:00 (за київським часом), в Свалявському районі Закарпатської області стався землетрус з магнітудою 2,0 (за шкалою Ріхтера). Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю ДКАУ, його епіцентр знаходився на глибині 2 км, а за класифікацією землетрусів він відносився до невідчутних.
Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона Редагувати
Півострів Крим належить до сейсмонебезпечних регіонів. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя (в основному між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8-9 балів. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Найпотужнішими були землетруси 1927 року з яких вересневе досягало 8 балів. Воно супроводжувалося людськими жертвами, великими руйнуваннями й нанесло значний матеріальний збиток. В результаті цього землетрусу 16 людей загинули, а більше ста отримали травми. На Південному березі не виявилося жодної будови, яка б не постраждала. Лише у Ялті більше 30 споруд виявилися зруйнованими настільки, що їх довелося повністю розбирати, а близько тисячі будинків постраждали у такій мірі, що 3/4 їх площі виявилися непридатними для життя. Майже половина сільського населення восьмибальної зони землетрусу залишилися без даху.
| Дата | Час | Місця | Найбільший прояв інтенсивності |
|---|---|---|---|
| 4 ст. до нашої ери | - | Керченська протока | Сильна руйнація |
| 480 рік | Осінь | місто Херсонес та увесь Крим | |
| 1292 рік | Січень | Судак | - |
| 1341 рік | - | Крим | Руйнація |
| 1471 рік | Серпень | Ялта | Слабка |
| 1751 рік | - | Кючюк-Ламбат | |
| 1786 рік | Березень | Кючюк-Ламбат | |
| 1793 рік | Листопад | Крим | 5-6 балів |
| 1802 рік | Жовтень | Севастополь й інші місця | 6 балів |
| 1815 рік | Травень | село Аргин (Білогірськ) | 3-5 балів |
| 1823 рік | Грудень | Крим | - |
| 1827 рік | Січень | Крим | - |
| 1832 рік | Січень | Алушта й інші місця | 5 балів |
| 1853 рік | - | Севастополь, Євпаторія | 5 балів |
| 1855 рік | Південний берег, Сімферополь | 6 балів | |
| 1859 рік | Південний берег, Лівадія | 3-4 бали | |
| 1861 рік | Севастополь, Балаклава | 4-5 балів | |
| 1863 рік | Ялта й Південний берег | 5 балів | |
| 1869 рік | Масандра та Південний берег | 4-5 балів | |
| 1869 рік | Судак та весь Крим | 7 балів | |
| 1872 рік | Ялта, Південний берег, Бахчисарай | 5 балів | |
| 1872 рік | Феодосія та інші місця | 6 балів | |
| 1875 рік | Алушта та інші місця | 4 бали | |
| 1875 рік | Севастополь та весь Крим | 7 балів | |
| 1875 рік | Алушта, Південний берег, Сімферополь | 5 балів | |
| 1875 рік | Алушта та Південний берег | 3 бали | |
| 1875 рік | Феодосія та інші місця Криму | 4-5 бали | |
| 1875 рік | Феодосія та інші місця | 7 балів | |
| 1875 рік | Феодосія | 4 бали | |
| 1881 рік | Севастополь та долина річки Кача | 4 бали | |
| 1885 рік | Севастополь | 3-4 бали | |
| 1886 рік | Алушта, Гурзуф | 3-4 бали | |
| 1888 рік | Судак | 5 балів | |
| 1890 рік | Бахчисарай | 5 балів | |
| 1892 рік | Ялта, Південний берег, Сімферополь | 5 балів | |
| 1892 рік | Алушта, Сімферополь | 5 балів | |
| 1893 рік | Гурзуф, Сімферополь | 4-5 балів | |
| 1893 рік | Гурзуф, Сімферополь | 4-5 балів | |
| 1897 рік | Сімферополь | 4 бали | |
| 1897 рік | Бахчисарай | 4 бали | |
| 1897 рік | Феодосія, Ялта | 5 балів | |
| 1899 рік | Гурзуф, Алушта, Сімферополь | 4 бали | |
| 1900 рік | Феодосія, Алушта | 5 балів | |
| 1900 рік | Алушта, Партеніт й інші місця | 6 балів | |
| 1902 рік | Феодосія, Білогірськ, Сімферополь | 6 балів | |
| 1903 рік | Ялта, Алушта, Сімферополь | 4-5 балів | |
| 1903 рік | Алушта, Гурзуф, Ялта, Сімферополь | 5 балів | |
| 1906 рік | Алушта, Ялта | 3-4 бали | |
| 1907 рік | Алушта, Малоріченське | 3-4 бали | |
| 1907 рік | Ялта, Алушта | 4-5 бали | |
| 1908 рік | Алушта, Ялта | 5 балів | |
| 1908 рік | Ялта, Сімферополь | 3-4 бали | |
| 1908 рік | Ялта, Південний берег й інші (до Джанкоя) | 6 балів | |
| 1908 рік | Судак | 4 бали | |
| 1910 рік | Ялта, Гурзуф, Алушта, Бахчисарай | 5 балів | |
| 1912 рік | Ялта, Алушта тощо | 4 бали | |
| 1913 рік | Алушта, Сімферополь | ||
| 1914 рік | Алушта | 3-4 бали | |
| 1918 рік | Алушта, Ялта, Сімферополь | 3-4 бали | |
| 1919 рік | Феодосія, Південний берег | 6 балів | |
| 1920 рік | Кара-Даг | ||
| 1923 рік | Судак, Білогірськ, Сімферополь | 7 балів | |
| 1923 рік | Алушта | 3 бали | |
| 1923 рік | Бахчисарай, Сімферополь | 3 бали | |
| 1924 рік | Алушта, Сімферополь | 3 бали |
Зіставляючи число найбільш слабких землетрусів, енергія яких (у джоулях) оцінювалася величиною по найбільш надійним спостереженням за 1951-1961 роки із зміною більш чутливої апаратури, з числом землетрусів енергетичного класу (чотирьохбальні) за три десятиріччя інструментальних спостережень у Криму (1931-1961 роки) та враховуючи усі сильні землетруси у Криму по макроскопічним даним, можна представити картину повторюваності кримських землетрусів в якості функції числа спостережених землетрусів від величини їх енергії.
Землетруси в Кримсько-Чорноморській сейсмоактивній зоні:
- 27 лютого 2023 року, близько 15:00 (за київським часом), в Чорному морі поблизу південного берегу Криму стався землетрус магнітудою 3,5 балів. Згідно повідомлення Алуштинської сейсмічної станції, епіцентр землетрусу залягав у морі на глибині 15 кілометрів і за 25 кілометрів від узбережжя. Поштовхи були найбільш відчутними на південному березі півострова, наприклад в м. Ялті в районі приморського парку, Массандри, вул. Московської та деяких інших.
- 22 червня 2023 року, о 05:42 (за київським часом), поблизу тимчасово окупованого Криму стався землетрус магнітудою 4,6 за шкалою Ріхтера. Згідно повідомлення Європейсько-Середземноморського сейсмологічного центру, епіцентр землетрусу знаходився за 59 кілометрів від м. Севастополя та за 51 кілометр від житлового масиву Балаклава, глибина коливань – 10 кілометрів.
Вплив зони Вранча Редагувати
Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча, розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також у верхній мантії на глибинах 80-160 км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії, Молдові. Глибокофокусність землетрусів зони Вранча обумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому більша частина України перебуває в 4-6-бальній ділянці впливу цієї зони.
Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Дніпро. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів.
У XX ст. в зоні Вранча сталося 30 землетрусів з магнітудою 6,5. Катастрофічні землетруси 10 листопада 1940 та 4 березня 1977 мали магнітуду 7.
Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де в 1950—1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.
Південно-Азовська сейсмоактивна зона Редагувати
Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років.
7 серпня 2016 року на Донеччині стався землетрус магнітудою 4,6 бала. Епіцентр землетрусу був розташований у 78 км на південь від Донецька і у 21 км на північ від смт Старий Крим Маріупольського району, глибина гіпоцентру — 10 км.
15 жовтня 2018 року в Азовському морі, неподалік м. Бердянська Запорізької області, стався землетрус магнітудою 4,3 бала. Його гіпоцентр залягав на глибині у 10 кілометрів та розташовувався за 58 кілометрів від міста. Повідомлень про те, що в Бердянську відчули землетрус, не було.
Інші регіони Редагувати
На Донбасі земна кора має досить велику потужність, що є захистом від землетрусів. На початку XX ст. фіксувались слабкі сейсмічні прояви у Лисичанську та інших місцях, що не викликало помітних пошкоджень. Але в Донбасі добре відомі небезпечні прояви раптових викидів вугілля й газу в гірничі виробки, гірничі удари, інші геодинамічні явища. Періодичне зростання тектонічних напружень, викликаних землетрусами, в поєднанні з активністю гірничих робіт, приводить до катастрофічних наслідків.
| Дата | Балів за шкалою Ріхтера |
|---|---|
| 23.06.2013 | 4,6 |
| 20.02.2018 | 3,2 |
| 21.01.2022 | 3,3 |
- 23 червня 2013 року — Криворізький землетрус магнітудою до 4,6 бала.
- 20 лютого 2018 року — в районі м. Кривий Ріг зафіксували землетрус магнітудою 3,2 бала за шкалою Ріхтера з гіпоцентром на глибині 5 км. Причиною землетрусу став тектонічний розлом на глибині 200 км.
- 21 січня 2022 року — в районі м. Кривий Ріг було зафіксовано землетрус магнітудою 3,3 бала за шкалою Ріхтера на глибині 5 км.
| Дата | Балів за шкалою Ріхтера |
|---|---|
| 3.02.2015 | 4,6 |
| 3.10.2022 | 3,4 |
| 14.01.2023 | 2,7 |
| 26.05.2023 | 3,5 |
| 8.06.2023 | 3,7 |
| 23.07.2023 | 2,6 |
На початку XXI ст. з'явилися чіткі ознаки можливого формування нової окремої сейсмоактивної зони України, з центром на території Полтавській області. Безпосередньо в Полтавській області від 2015 року було зареєстровано низку землетрусів, які були зафіксовані Головним центром спеціального контролю ДКАУ, а саме:
- 3 лютого 2015 року — Гадяцький землетрус магнітудою до 4,6 балів на глибині 10 км;
- 3 жовтня 2022 року — землетрус магнітудою 3,4 балів (за шкалою Ріхтера);
- 14 січня 2023 року — землетрус магнітудою 2,7 балів (за шкалою Ріхтера);
- 26 травня 2023 року — землетрус о 21:38:49 (за київським часом) магнітудою 3,5 (за шкалою Ріхтера) з епіцентром за 20 км на захід від м. Полтави на глибині 7 км.
- 8 червня 2023 року — землетрус о 10:23:41 (за київським часом) магнітудою 3,7 (за шкалою Ріхтера) з епіцентром за 26 км на південний схід від м. Полтави на глибині 10 км.
- 23 липня 2023 року — землетрус о 21:42:05 (за київським часом), магнітудою 2,6 (за шкалою Ріхтера) з епіцентром на захід від м. Полтави, в Решетилівському районі, на глибині 7 км. За класифікацією землетрусів віднесений до невідчутних.
На думку фахівців Головного центру спеціального контролю ДКАУ, землетруси в даній місцевості відбуваються внаслідок руху тектонічних плит тому, що Полтавщина лежить саме на стику Українського кристалічного щиту та Дніпровсько-Донецької западини.
| Дата | Балів за шкалою Ріхтера |
|---|---|
| 7.12.2021 | 3,4 |
- 7 грудня 2021 року — землетрус о 16.45 (за київським часом), магнітудою 3,4 бала за шкалою Ріхтера з епіцентром на північ від смт Холми Корюківського району на глибині 10 км.
| Дата | Балів за шкалою Ріхтера |
|---|---|
| 1790 | |
| 1793 | |
| 26.10.1802 | 7,4 |
| 1829 | |
| 1838 | |
| 1908 | |
| 11.11.1940 | |
| 04.03.1977 | |
| 30.08.1986 | 5 |
| 30.05.1990 | 5 |
| 27.10.2004 | 4 |
| 26.02.2022 | 0,2 |
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Сейсмологи задокументували російські бомбардування довкола Києва – інтерактивна мапа NYT. // Автор: Вероніка Масенко. 31.08.2023, 08:59
- На Закарпатті із початку року зафіксували 14 землетрусів. 27.09.2023, 12:24
- Чому землетрус з епіцентром у Словаччині був відчутний у Львові — пояснює директор інституту геофізики НАН України. // Автор: Наталія Карнаух. 10.10.2023, 18:16
- . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Головний центр спеціального контролю. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Українська правда. 2.06.2020. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 2.06.2020.
- . zaxid.net. 23.09.2021. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 23.09.2021.
- Землетрус у Хмельницькому
- Чи загрожують Україні землетруси, як у Туреччині? Відповідають сейсмологи. // Автор: Олена Барсукова. 08.02.2023
- ↑ В Івано-Франківській області стався землетрус. 12.04.2023, 21:21
- ↑ У Чернівецькій області зафіксували землетрус. 21.01.2023, 14:44
- На Закарпатті стався землетрус магнітудою 3,8 бала. 03.01.2023, 17:41
- На Закарпатті зафіксували землетрус магнітудою 3,3. 27.02.2023
- У Закарпатті 5 квітня зареєстрували черговий землетрус. // Олександр Кравченко. 05.04.2023, 23:34
- Повідомлення Головного центру спеціального контролю від 12.04.2023
- На Закарпатті зафіксували землетрус магнітудою 3,2. // Юлія Соколова, 14.04.2023, 09:49
- На Прикарпатті стався землетрус: всі подробиці. 27.04.2023
- В Україні стався землетрус: що відомо. // Автор: Марія Бойко. 31.07.2023, 23:35
- На Закарпатті стався землетрус. 10.08.2023, 16:15
- Зареєстровано землетрус з території Закарпатської області, район міста Ужгород, магнітудою 2,2. 15.08.23
- В Україні знову стався землетрус. // Автор: Катерина Кузнєцова. 16.08.2023, 11:34
- Зареєстровано землетрус з району Дністровського району, Чернівецької області 24.08.2023
- В Україні зафіксували землетрус: де саме і чи є загроза. // Автор: Катерина Сердюк. 25.08.2023, 10:34
- Зареєстровано землетрус з Чернівецького району, Чернівецької області 06.09.2023
- У Чернівецькій області стався землетрус: подробиці. // Автор: Ярослава Денькович. 06.09.2023, 14:54
- В Україні стався землетрус. // Автор: Олена Капнік. 14.09.2023, 14:36
- Сьогодні на Закарпатті вчергове стався землетрус. 23.09.2023
- Геология СССР, том 8, Крым, часть 1: Геологическое описание, М. "Недра", 1969.
- У Чорному морі біля Криму зафіксували землетрус. 27.02.2023, 17:03
- Окупанти заявили про землетрус на південному узбережжі Криму: що відбувається. 27.02.2023, 17:13
- Біля узбережжя Криму стався землетрус магнітудою 4,6. 22.06.2023, 08:57
- . Українська правда. 7 серпня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
- . 24 канал. 15 жовтня 2018. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
- ↑ . Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 23 серпня 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 23 серпня 2020.
- . Радіо Свобода. 20 лютого 2018. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
- Чи загрожують Україні землетруси, як у Туреччині? Відповідають сейсмологи. 27.05.2023, 01:31
- О.Чалий, В.Ільєнко С.Щербіна. Макросейсмічні прояви землетрусу 03.02.2015 на межі Полтавської і Сумської областей. "ГЕОЛОГІЯ", № 3 (70) / 2015, стор. 49-54
- В Україні стався землетрус: подробиці. // Автор: Олена Кузьмич. 27.05.2023, 00:35
- Зареєстровано землетрус з території Полтавської області, магнітудою 3,7. 08.06.23
- На Полтавщині стався землетрус. 08.06.2023, 15:10
- Зареєстровано землетрус з території Полтавської області, магнітудою 2,6. 23.07.23
- В Україні стався землетрус. // Автор: Анастасія Гончаренко. 25.07.2023, 07:14
- Трусить втретє за рік: чому виникають землетруси під Полтавою – експерт пояснив. // Автор: Олександр Марущак, 09.06.2023, 21:14
- Біля селища Холми на Корюківщині зафіксували землетрус. Чи відчули його місцеві мешканці. // Наталія Рубей. 10.12.2021, 16:47
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. — Львів: Світ, 1994. — 472 с. іл.
- Дж. А.Эйби Землетресения. — М.: Издательство «Недра», 1982, с.140-154 (переклад з англійської мови).
- Евсеев С. В. Землетрясения Украины. К.: Изд. АН УССР, 1965, 75 с.
- Карпатское землетрясение 4 марта 1977 г. и его последствия.- М.: АН СССР, Изд. «НЕДРА», 1980, с. 62.
- Сейсмичность Украины. — К.: Изд. «Наукова думка», 1969.
Посилання Редагувати
- Про сейсмічність Передкарпаття
- Новые данные о сейсмической опасности г. Одесса и Одесской области [ 2 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Новые карты сейсмического районирования территории Украины. Особенности модели долговременной сейсмической опасности [ 18 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Украинцев пугают землетрясением в 9 баллов [ 7 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Румынские ученые предрекают Украине сильнейшее землетрясение // Комсомольская правда в Украине [ 9 березня 2010 у Wayback Machine.]