Маса́ндра (рос. Массандра, крим. Masandra) — селище міського типу в Україні, у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, адміністративний центр Масандрівської селищної ради.
смт Масандра | |
---|---|
Масандрівський палац | |
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Ялтинська міська рада |
Рада | Масандрівська селищна рада |
Код КАТОТТГ: | |
Облікова картка | Масандра |
Основні дані | |
Засноване | 1826 |
Перша згадка | 16 ст. |
Статус | із 1941 року |
Площа | 1.803 км² |
Населення | ▲8623 (на 2014 рік) |
Густота | 4782.58 осіб/км² |
Поштовий індекс | 98650 |
Телефонний код | +380 654 |
Географічні координати | 44°30′29″ пн. ш. 34°11′16″ сх. д. / 44.50806° пн. ш. 34.18778° сх. д.Координати: 44°30′29″ пн. ш. 34°11′16″ сх. д. / 44.50806° пн. ш. 34.18778° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 140 м |
Водойма | річка Гува |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Сімферополь |
До станції: | 70 км |
До райцентру: | |
- фізична: | 5 км |
- автошляхами: | 4,1 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 70 км |
- автошляхами: | 79,3 км |
Селищна влада | |
Адреса | смт Масандра, вул. Стаханівська, 21 |
Голова селищної ради | Яценко Жанна Іванівна |
Карта | |
Масандра | |
Масандра | |
Масандра у Вікісховищі |
Загальний опис Редагувати
Розташоване поблизу Ялти (трохи більше 4 км), за 70 км від залізничного вокзалу в Сімферополі. На півночі межує з Ялтинським гірсько-лісовим заповідником, на заході — із селищем міського типу Восход. На території селища протікає річка Гува. Має тролейбусне і автобусне сполучення з Ялтою та смт Нікіта.
На території селища ростуть кримська сосна, ялівець, фісташка. Є Масандрівський водоспад з річним дебетом понад 40 тис. м³. Нині на території селища розташовано головне підприємство НВАО «Масандра» (виробництво марочних вин); пансіонат з лікуванням «Донбас» на 800 місць. У Масандрі знаходяться Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад «Ялтинське вище професійне училище будівельних і харчових технологій» — державний навчальний заклад III атестаційного рівня, 2 дитячих садки; музична школа; амбулаторія.
Населення Редагувати
7,3 тис. осіб, з яких переважна більшість росіяни і українці.
Історія Редагувати
Поблизу Масандри виявлено залишки таврського могильника, античних поселень, могильника і катакомби І—III ст., досліджено також монастир XII—XV ст., розписаний фресками з унікальною кам'яною різьбою.
У 1894–1897 рр. тут за розпорядженням князя Лева Голіцина велося будівництво винних підвалів і заводу, одночасно забудовувався житловий масив селища.
Пам'ятки Редагувати
Пам'ятки історії і культури: Масандрівський палац-музей Олександра III (побудований у 1881–1902 рр., з 1993 р. функціонує як музей), нині діючий комплекс винних підвалів НВАТ «Массандра». Вино тут зберігається в дубових бочках, що виробляються з 30-40 річної деревини. Комплекс засновано в 1894 році, найстаріше вино в колекції — пляшка «Хересу» 1775 року.
Виняткове значення серед парків Криму й України має і розпланований в стилі французького бароко парк Масандрівського палацу на терасах.
Персоналії Редагувати
- На заводі «Масандра» працював знаменитий винороб Олександр Єгоров, ім'ям якого названа центральна вулиця селища.
- Голіцин Лев Сергійович — винороб, підприємець
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
- Виноробний комбінат «Масандра»
- 3298 Масандра — астероїд, названий на честь поселення.
- Масандрівські угоди
Примітки Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Масандра |
Джерела та література Редагувати
- О. В. Андрощук. Масандра [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 542. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Байцар Андрій Любомирович. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 358 с.
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Посилання Редагувати
- (рос.)
- (рос.)