www.wikidata.uk-ua.nina.az

Роберт Ленглендс Роберт Філін Ленглендс англ Robert Phelan Langlands нар 6 жовтня 1936 Нью Вестмінстер Канада канадський

Роберт Ленглендс

Роберт Філін Ленглендс (англ. Robert Phelan Langlands; нар. 6 жовтня 1936, Нью-Вестмінстер, Канада) — канадський математик, найбільш відомий як засновник програми Ленглендса[en] — широкої мережі гіпотез і доведених теорем, що зв'язують теорію представлень, теорію автоморфних форм[en] і теорію груп Галуа. В даний час[коли?] — професор-емерит Інституту перспективних досліджень.

Роберт Ленглендс
англ. Robert Phelan Langlands
Народився 6 жовтня 1936(1936-10-06) (87 років)
Нью-Вестмінстер, Канада
Країна  Канада
Діяльність математик, викладач університету, фізик
Alma mater Університет Британської Колумбії, Єльський університет
Галузь математика
Заклад Принстонський університет
Єльський університет
Інститут перспективних досліджень
Вчителі Саломон Бохнер
Аспіранти, докторанти Diana Shelstadd
Томас Гейлзd
James Arthurd
Rajat Tandond
Jonathan Rogawskid
Barış Kendirlid
K. F. Laid
Salim Ali Altugd
Членство Лондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Американське математичне товариство
Відомий завдяки: програма Ленглендса[en]
Нагороди

член Лондонського Королівського Товариства

премія Коула по теорії чиселd

стипендія Александера фон Гумбольдтаd

медаль Вілбура Кроссаd (1975)

Велика медаль Французької академії наук (2000)

почесний доктор Університету Лаваляd (2002)

Абелівська премія (2018)

премія Олександра фон Гумбольдта

премія Вольфа у математиці (1996)

член Королівського товариства Канади

The Shaw Prize in Mathematical Sciencesd (2007)

премія Фредеріка Ессера Неммерса з математики (2006)

Steele Prize for Seminal Contribution to Researchd (2005)

Премія Коула

Премія Стіла

премія Шао

Maryam Mirzakhani Prize in Mathematicsd

член Американського математичного товаристваd (2013)

 Роберт Ленглендс у Вікісховищі

Біографія ред.

У 1957 році Роберт Ленглендс отримав ступінь бакалавра в Університеті Британської Колумбії, в 1958-му — магістра. Після цього він перейшов в Єльський університет і в 1960 році отримав ступінь доктора філософії До 1967 року він працював в Принстонському університеті, а в 1967—1972 роках — в Єльському університеті. У 1972 році йому було запропоновано посаду професора в Інституті перспективних досліджень, і він залишався на цій посаді до виходу у відставку у статусі професора-емерита у 2007-му.

Дослідження ред.

Докторська дисертація Ленглендса присвячена здебільшого аналітичній теорії напівгруп, але незабаром після її захисту він почав працювати в області теорії зображень, знайшовши застосування нещодавніх результатів Харіш-Чандри[en] до теорії автоморфних форм. Потім, через кілька років, він побудував загальну аналітичну теорію рядів Ейзенштейна для редуктивних груп довільного рангу. Як додаток до цієї теорії він довів гіпотезу Вейля про числа Тамагави[en] для широкого класу однозв'язних груп Шевалле над раціональними числами.

Як другий додаток, Ленглендсу вдалося довести мероморфну функцію певного класу L-функцій, що з'являються в теорії автоморфних форм. У січні 1967 року він пише листа Андре Вейлю, в якому коротко описує те, що пізніше стали називати «гіпотезами Ленглендса». Вейль передрукував лист, і друкована версія деякий час циркулювала серед математиків, які цікавилися цими темами. Зокрема, у цьому листі вперше з'являється визначення L — групи і так званий «Принцип функторіальності». Завдяки введенню Ленглендсом цих визначень (а також завдяки усвідомленню важливості деяких уже існуючих понять) багато проблем, що здавалися до того нерозв'язними, вдалося розбити на декілька простіших частин. Наприклад, ці визначення сприяли повнішому дослідженню нескінченновимірних представлень редуктивних груп.

Функторіальность — це гіпотеза про те, що автоморфні форми різних груп пов'язані між собою за допомогою відповідних їм L — груп. У книзі, написаній Ленглендсом спільно з Ерве Жаке[en], представлена теорія автоморфних форм для загальної лінійної групи У цій книзі доводиться теорема про відповідність Ерве-Ленглендса[en], що показує, яким чином функторіальность пов'язує автоморфні форми для з автоморфними формами для алгебр над кватерніонами. Загальна гіпотеза функторіальності ще далека від доведення, проте один її окремий випадок (октаедральний випадок гіпотези Артина[en], доведений Туннеллом в 1981 році) був початковою точкою для часткового доведення теореми про модулярність, проведеного Ендрю Вайлсом, після чого була доведена Велика теорема Ферма.

З середини 1980-х років Ленглендс почав більше цікавитися проблемами фізики, особливо питаннями перколяції і конформної інваріантності. В останні роки його увагу знову повернулося до теорії автоморфних форм, а саме, до теми, яку називають «ендоскопією».

У 1995 році Ленглендс вирішив опублікувати практично всі свої роботи в Інтернеті. Зокрема, було опубліковано копію його листа Вейлю.

Нагороди та визнання ред.

Доробок ред.

  • Mit Hervé Jacquet: Automorphic forms on GL (2). 2 Bände, Springer Verlag, 1970, 1972.
  • Base change for GL(2). Princeton University Press, 1980.
  • Euler products. Yale University Press, 1971.
  • On the functional equations satisfied by Eisenstein series. Springer Verlag, 1976.

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.ias.edu/scholars/langlands
  2. ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/20001749.html — С. 17.
  3. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  4. http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2013
  5. http://www.ams.org/news?news_id=1680
  6. ↑ Ленглендс Роберт (Langlands Robert). «Архивы Российской академии наук». Процитовано 17 серпня 2013. 
  7. Artin's conjecture for representations of octahedral type — Bull. Amer. Math. Soc. (N.S.) Volume 5, Number 2 (1981), 173—175.
  8. . Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 1 березня 2017. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Robert Filin Lenglends angl Robert Phelan Langlands nar 6 zhovtnya 1936 Nyu Vestminster Kanada kanadskij matematik najbilsh vidomij yak zasnovnik programi Lenglendsa en shirokoyi merezhi gipotez i dovedenih teorem sho zv yazuyut teoriyu predstavlen teoriyu avtomorfnih form en i teoriyu grup Galua V danij chas koli profesor emerit Institutu perspektivnih doslidzhen Robert Lenglendsangl Robert Phelan LanglandsNarodivsya 6 zhovtnya 1936 1936 10 06 87 rokiv Nyu Vestminster KanadaKrayina KanadaDiyalnist matematik vikladach universitetu fizikAlma mater Universitet Britanskoyi Kolumbiyi Yelskij universitetGaluz matematikaZaklad Prinstonskij universitet 1 Yelskij universitet 1 Institut perspektivnih doslidzhen 1 Vchiteli Salomon Bohner 2 Aspiranti doktoranti Diana Shelstadd Tomas Gejlzd James Arthurd Rajat Tandond 3 Jonathan Rogawskid 3 Baris Kendirlid 3 K F Laid 3 Salim Ali Altugd 3 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Amerikanske matematichne tovaristvo 4 5 Vidomij zavdyaki programa Lenglendsa en Nagorodi chlen Londonskogo Korolivskogo Tovaristva premiya Koula po teoriyi chiseld stipendiya Aleksandera fon Gumboldtad medal Vilbura Krossad 1975 Velika medal Francuzkoyi akademiyi nauk 2000 pochesnij doktor Universitetu Lavalyad 2002 Abelivska premiya 2018 premiya Oleksandra fon Gumboldta premiya Volfa u matematici 1996 chlen Korolivskogo tovaristva Kanadi The Shaw Prize in Mathematical Sciencesd 2007 premiya Frederika Essera Nemmersa z matematiki 2006 Steele Prize for Seminal Contribution to Researchd 2005 Premiya Koula Premiya Stila premiya Shao Maryam Mirzakhani Prize in Mathematicsd chlen Amerikanskogo matematichnogo tovaristvad 2013 Robert Lenglends u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Doslidzhennya 3 Nagorodi ta viznannya 4 Dorobok 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya red U 1957 roci Robert Lenglends otrimav stupin bakalavra v Universiteti Britanskoyi Kolumbiyi v 1958 mu magistra Pislya cogo vin perejshov v Yelskij universitet i v 1960 roci otrimav stupin doktora filosofiyi Do 1967 roku vin pracyuvav v Prinstonskomu universiteti a v 1967 1972 rokah v Yelskomu universiteti U 1972 roci jomu bulo zaproponovano posadu profesora v Instituti perspektivnih doslidzhen i vin zalishavsya na cij posadi do vihodu u vidstavku u statusi profesora emerita u 2007 mu 6 Doslidzhennya red Doktorska disertaciya Lenglendsa prisvyachena zdebilshogo analitichnij teoriyi napivgrup ale nezabarom pislya yiyi zahistu vin pochav pracyuvati v oblasti teoriyi zobrazhen znajshovshi zastosuvannya neshodavnih rezultativ Harish Chandri en do teoriyi avtomorfnih form Potim cherez kilka rokiv vin pobuduvav zagalnu analitichnu teoriyu ryadiv Ejzenshtejna dlya reduktivnih grup dovilnogo rangu Yak dodatok do ciyeyi teoriyi vin doviv gipotezu Vejlya pro chisla Tamagavi en dlya shirokogo klasu odnozv yaznih grup Shevalle nad racionalnimi chislami Yak drugij dodatok Lenglendsu vdalosya dovesti meromorfnu funkciyu pevnogo klasu L funkcij sho z yavlyayutsya v teoriyi avtomorfnih form U sichni 1967 roku vin pishe lista Andre Vejlyu v yakomu korotko opisuye te sho piznishe stali nazivati gipotezami Lenglendsa Vejl peredrukuvav list i drukovana versiya deyakij chas cirkulyuvala sered matematikiv yaki cikavilisya cimi temami Zokrema u comu listi vpershe z yavlyayetsya viznachennya L grupi i tak zvanij Princip funktorialnosti Zavdyaki vvedennyu Lenglendsom cih viznachen a takozh zavdyaki usvidomlennyu vazhlivosti deyakih uzhe isnuyuchih ponyat bagato problem sho zdavalisya do togo nerozv yaznimi vdalosya rozbiti na dekilka prostishih chastin Napriklad ci viznachennya spriyali povnishomu doslidzhennyu neskinchennovimirnih predstavlen reduktivnih grup Funktorialnost ce gipoteza pro te sho avtomorfni formi riznih grup pov yazani mizh soboyu za dopomogoyu vidpovidnih yim L grup U knizi napisanij Lenglendsom spilno z Erve Zhake en predstavlena teoriya avtomorfnih form dlya zagalnoyi linijnoyi grupi G L 2 displaystyle GL 2 nbsp U cij knizi dovoditsya teorema pro vidpovidnist Erve Lenglendsa en sho pokazuye yakim chinom funktorialnost pov yazuye avtomorfni formi dlya G L 2 displaystyle GL 2 nbsp z avtomorfnimi formami dlya algebr nad kvaternionami Zagalna gipoteza funktorialnosti she daleka vid dovedennya prote odin yiyi okremij vipadok oktaedralnij vipadok gipotezi Artina en dovedenij Tunnellom v 1981 roci 7 buv pochatkovoyu tochkoyu dlya chastkovogo dovedennya teoremi pro modulyarnist provedenogo Endryu Vajlsom pislya chogo bula dovedena Velika teorema Ferma Z seredini 1980 h rokiv Lenglends pochav bilshe cikavitisya problemami fiziki osoblivo pitannyami perkolyaciyi i konformnoyi invariantnosti V ostanni roki jogo uvagu znovu povernulosya do teoriyi avtomorfnih form a same do temi yaku nazivayut endoskopiyeyu U 1995 roci Lenglends virishiv opublikuvati praktichno vsi svoyi roboti v Interneti Zokrema bulo opublikovano kopiyu jogo lista Vejlyu Nagorodi ta viznannya red 1972 chlen Korolivskogo tovaristva Kanadi 1980 Jeffery Williams Prize en 1981 chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1982 premiya Koula 1988 Premiya Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA z matematiki en 1996 premiya Volfa spilno z Endryu Vajlsom 2000 Velika medal Francuzkoyi akademiyi nauk 2003 doktorskij stupin honoris causa vid Universitetu Laval 8 2005 Premiya Stila 2006 Premiya Nemmersa 2007 Premiya Shao spilno z Richardom Tejlorom 2011 inozemnij chlen RAN 6 2012 dijsnij chlen Amerikanskogo matematichnogo tovaristva 2018 premiya Abelya 2019 Orden KanadiDorobok red Mit Herve Jacquet Automorphic forms on GL 2 2 Bande Springer Verlag 1970 1972 Base change for GL 2 Princeton University Press 1980 Euler products Yale University Press 1971 On the functional equations satisfied by Eisenstein series Springer Verlag 1976 Primitki red a b v https www ias edu scholars langlands a b http www nasonline org member directory deceased members 20001749 html S 17 a b v g d Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 http www ams org fellows by year cgi year 2013 http www ams org news news id 1680 a b Lenglends Robert Langlands Robert Arhivy Rossijskoj akademii nauk Procitovano 17 serpnya 2013 Artin s conjecture for representations of octahedral type Bull Amer Math Soc N S Volume 5 Number 2 1981 173 175 Robert Langlands Universite Laval Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 1 bereznya 2017 Posilannya red Lenglends Robert na oficijnomu sajti RAN The work of Robert Langlands a nearly complete archive angl Dzhon Dzh O Konnor ta Edmund F Robertson Lenglends Robert angl biografiya v arhivi MacTutor Osobista storinka na sajti IAS angl Edvard Frenkel Gauge Theory and Langlands Duality angl vvedennya v programu Lenglendsa i yiyi zv yazok z kvantovoyu fizikoyu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Robert Lenglends amp oldid 40528810