www.wikidata.uk-ua.nina.az

Піфон діадох У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Піфон Піфон дав гр Πίθων або Πείθων імовірно народився

Піфон (діадох)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Піфон.

Піфон (дав.-гр. Πίθων або Πείθων; імовірно народився в середині IV століття до н. е. — 316/315 рік до н. е.) — охоронець-соматофілак Александра Македонського, сатрап Мідії, регент Македонської держави, воєначальник і учасник воєн діадохів.

Піфон
дав.-гр. Πίθων
Народився 355 до н. е.
Алкомениd
Помер 316 до н. е.
Екбатана, Хамадан, Іран
Країна  Стародавня Македонія
Діяльність регент, соматофілак, сатрап
Посада соматофілак і сатрап
Військове звання адмірал

Про походження і ранні роки Піфона практично нічого невідомо. Припускається, що Піфон був вихідцем з якогось аристократичного роду на периферії Македонії. Він був учасником походів Александра Македонського та одним з особистих охоронців басилевса. Після смерті Александра в 323 році до н. е. він отримав в управління сатрапію Мідія. На цій посаді Піфон придушив повстання грецьких найманців в Бактрії. Спочатку Піфон був прихильником регента імперії Пердікки, однак потім зрадив свого патрона і брав участь у його вбивстві. Після смерті Пердіккі Піфон протягом недовгого часу зайняв вищий з можливих постів в державі — регента при недоумкуватому царі Філіппу III Аррідею.

Останні кілька років життя Піфон брав участь у війнах діадохів. Спочатку він захопив Парфію, потім позбувся всіх своїх володінь і став одним з воєначальників Антигона Одноокого. На службі в Антигона Піфон здобув кілька перемог, проте, коли його вплив став занадто великим, був засуджений на смертну кару за підозрою в зраді.

Життєпис Редагувати

Походження. При Александрі Македонському Редагувати

Античний бюст Александра Македонського в Новій гліптотеці Карлсберга, Копенгаген, Данія

Про походження і ранні роки Піфона практично нічого невідомо. Про місце його народження існує три версії, причому дві з них належать одному автору — Арріану. В «Анабазисі Александра» Піфон був вихідцем з Еордеї[en], в «Індіці» — з Алкомени[en] в області Пеонія на кордоні Македонії, Епіру і Фракії. Марк Юніан Юстин назвав Піфона іллірійцем. Згідно Стефану Візантійському в Іллірії також було місто Алкомени. Оскільки в близькому оточенні Александра Македонського не було жодного чужинця, то версія Юстина виглядає малоймовірною. Припускається, що Піфон був вихідцем з якогось аристократичного роду на периферії Македонії, який не грав будь-якої істотної ролі в її історії.

Батьком Піфона був Кратев, або в іншій транслітерації Кратей. Це ім'я було поширене в Македонії. Невідомо, чи мали Кратей і Піфон якесь споріднене відношення до вбивці басилевса Архелая — Кратею і Кратею — воєначальнику Касандра.

Вперше Піфон згаданий у зв'язку з індійським походом Александра. Він був одним із триєрархів, тобто командиром корабля, який перевозив військо через Гідасп. Також Піфон був одним з охоронців-соматофілаків Александра Македонського. Враховуючи, що всі охоронці Александра, про вік яких відомо, були ровесниками правителя, припускається, що Піфон не був винятком. Імовірно він народився в середині IV століття до н. е. Згідно з припущенням В. Геккеля[en], Піфон обіймав цю посаду щонайменше з 336 року до н. е. До кінця правління Александра Піфон став одним з найближчих до македонського басилевса воєначальників. В Сузах він поміж інших охоронців Александра був ушанований золотого вінка. Коли Александр був при смерті, Піфон разом з іншими наближеними басилевса звернувся в храм Серапіса з благанням про допомогу. Там він навіть пройшов необхідний ритуал інкубації[en].

У 323 році до н. е. після смерті Александра Македонського перед військом постало питання про престолонаступництво. Процес вибору нового басилевса описаний трьома античними істориками — Діодором Сицилійським, Юстином і Квінтом Курцієм Руфом. У викладі Курція Руфа Піфон прийняв сторону Пердікки і в емоційній тривалій промові виступив проти ідеї Мелеагра призначити басилевсом недоумкуватого єдинокровного брата Александра Аррідея. Однак його промова не справила належного ефекту, і військо вибрало Аррідея. Піфон не відступився і від імені воєначальників оголосив Пердікку і Леонната регентами ще не народженого сина Роксани від Александра. За однією з версій, він разом з Леоннатом і Птолемеєм виступав за колективне управління діадохами Македонською державою. Хоч участь Піфона в подіях після смерті Александра описано лише в одному джерелі, навряд чи можна допустити, що він залишався осторонь від тих подій. До того ж після страти Мелеагра і перемоги Пердіккі Піфон при Вавилонському розділі отримав в управління стратегічно важливу сатрапію Мідія. Слід враховувати, що Піфон отримав не всю Мідію, а лише її південну половину зі столицею, імовірно, в Екбатані. Північна частина Мідії перейшла до тестя Пердікки Атропата. В античній літературі існує кілька версій щодо розподілу сатрапій після смерті Александра. Павло Оросій писав, що «якийсь Філон отримав Іллірію, Велику Мідію — Атропат, а Малу — його тесть Пердікка». У так званій «Книзі про смерть і заповіт Александра Великого» Піфон названий сатрапом Сирії і Месопотамії. Якщо в першому випадку мова йде про явну помилку, то в другому передбачається існування якогось іншого Піфона, який отримав в управління зазначені області.

Придушення повстання ветеранів. Регентство Редагувати

Розподіл основних територій і сатрапій на вавилонській раді (згідно Арріану і Діодору)

Незабаром після смерті Александра Пердікка доручив Піфону придушити повстання грецьких ветеранів, які вирішили повернутися на батьківщину з далеких верхніх сатрапій, під проводом Філона. Історикам вірогідно невідомо ні про час, ні про точне місце повстання. Пердікка не хотів, щоб досвідчені воїни приєдналися до його ворогів, і наказав убити всіх повсталих, а їх майном винагородити македонських солдатів. Сили повсталих Діодор Сицилійський оцінював у 20 тисяч піших воїнів і 3 тисячі кінноти. Наданий Пердіккою Піфону загін в 3 тисячі піших і 800 кінних воїнів був явно недостатнім для придушення повстання. Тому регент Македонської держави написав листи іншим сатрапам з наказами про надання допомоги Піфону в 10 тисяч воїнів і 8 тисяч вершників. На думку В. Геккеля, Піфон для виконання поставленого завдання отримав статус «стратега верхніх сатрапій». М. Я. Ольбрихт[pl], навпаки, стверджував, що Піфон став стратегом верхніх сатрапій через кілька років.

Згідно Діодору Піфон не поспішав вступати в бій з грецькими найманцями, а навіть почав вести з ними переговори. За твердженням античного історика, з їх допомогою Піфон хотів зміцнити свою владу і навіть підпорядкувати собі верхні сатрапії. Підкупивши одного з грецьких воєначальників Ліподора, він забезпечив собі перемогу у вирішальній битві. Піфон наказав утриматися від грабежів і помилував полонених, а також через глашатаїв присягаючись пообіцяв їм прощення, якщо вони повернуться у свої колонії. Однак розпорядження Пердікки сплутало всі плани Піфона, і македоняни, згідно з Діодором, вбили всіх повстанців і розграбували їх поселення. Дане твердження про загибель всіх повстанців сучасні історики вважають перебільшенням. Можливо, Пердікка знав про плани свого воєначальника або мав всі підстави підозрювати Піфона. Ще за однією версією, історія про суперництво Пердіккі та Піфона представляє вигадку Єроніма Кардійского. Хоч би що там було, повстання було придушене, а Піфон не зміг отримати контроль над новими територіями, хоч і зміцнив своє становище в якості одного з провідних воєначальників в Македонській державі. У цій історії Аркадій Шофман бачив перші прояви сепаратизму діадохів. На думку історика, Піфон прагнув створити власну державу на Сході.

Наприкінці 322 року до н. е., за однією з версій, Піфон приєднався до Пердікки під час його кампанії в Пісідії. Об'єднання сил обох воєначальників свідчить про довіру Пердіккі до Піфона. Під час походу в Єгипет Пердікка був убитий власними воєначальниками в 321/320 році до н. е. Античні джерела наводять різні варіанти даної події. У Діодора Сицилійського вбивства передувало повстання солдатів під командуванням Піфона. У Корнелія Непота організаторами вбивства названі Селевк і Антиген. У сучасній історіографії прийнято поєднувати обидві версії, припускаючи, що всі троє були причетні до смерті Пердікки. Вже наступного дня в таборі з'явився правитель Єгипту Птолемей. За його сприяння новими регентами Македонської держави стали Піфон і Аррідей. Щоб уникнути конфлікту з найвпливовішими воєначальниками держави Антипатром і Антигоном Птолемей вирішив не претендувати на цей пост, а висунув на нього менш впливових особистостей, серед яких виявився і Піфон.

Смерть Пердікки створила певний вакуум влади в державі. Піфон з Аррідеєм були за фактом обрані тимчасовими регентами. Залишається незрозумілим, чи був їх статус тимчасовим, чи постійним. Про розподіл їх повноважень нічого вірогідно невідомо. Можливо, що Піфон керував кіннотою, а Аррідей — піхотою. За той короткий час, як Піфон займав один з найвищих постів в македонській державі, він встиг прийняти як мінімум одне важливе рішення. Евмен, Алкета і інші прихильники Пердікки, загальною чисельністю в п'ятдесят осіб, були оголошені поза законом і підлягали страти. В даному контексті викликає складності в інтерпретації фрагмент Юстина «після того, як був убитий Пердікка, Евмена разом з Піфоном Іллірійцем і Алкетом, братом Пердіккі, військо оголосило ворогами держави». Можливо, в ньому йдеться про якогось іншого Піфона.

Не всі діадохи були задоволені призначенням Піфона та Аррідея регентами імперії. Вони боялися посилення впливу Птолемея, який надав їм протекцію. Також до цього часу відноситься конфлікт між Піфоном і Аррідеєм і дружиною басилевса Філіпа III Аррідея Еврідікою. Честолюбна жінка втручалася в політичні процеси, а також зажадала передачі повноти влади її недоумкуватому чоловікові, на якого мала безпосередній вплив. За твердженням Діодора, Піфон з Аррідеєм «скликали засідання ради та подали у відставку; після чого македоняни обрали Антипатра опікуном з повною владою». Дане твердження виглядає неправдоподібним. По всій видимості, воєначальники не впоралися з покладеною на них владою і смутою у війську. В такому випадку Піфон міг приєднатися до Антипатру або стати на бік незадоволених. Піфон вибрав «середній» шлях. У кульмінаційний момент він передав формальне управління військом Антигону.

Участь у наступних війнах діадохів Редагувати

Під час наступного поділу імперії в Тріпарадисі новим регентом держави став Антипатр, Антигон був наділений широкими повноваженнями в Азії, а Піфон зберіг в управлінні Мідію. Крім цього, він став «стратегом верхніх сатрапій», що по факту означало панування на всій території східніше Євфрату.

Наступні кілька років життя Піфон, по всій видимості, був зайнятий створенням власної держави. Йому, скоріш за все, вдалося домовитися з Атропатом про зони впливу і межі. Після смерті Антипатра в 319 році до н. е., коли в державі почалася низка воєн за перерозподіл влади, Піфон у 318 році до н. е. убив сатрапа Парфії Філіппа і поставив на його місце свого брата Євдама. Залишається неясним, чи був Філіпп убитий на війні або в результаті організованого Піфоном змови.

Захоплення Парфії не призвело до очікуваного посилення Піфона. Сатрапи сусідніх областей об'єдналися та оголосили йому війну. По всій видимості, вони побоювалися, що захоплення Парфії є лише першим кроком Піфона по захопленню нових володінь. Діодор поіменно перераховує членів антипіфонівської коаліції. До неї увійшли сатрап Персиди Певкест, Карманії — Тлеполем, Арахосіі — Сібіртій, Паропамісади — Оксіарт, долини Інду — Евдам, Сузіани — Антиген. Швидкість, з якою вони зібрали армію, чисельність якої Діодор оцінив у 22 тисячі піхоти, 4500 вершників, 12 тисяч лучників і 120 слонів, припускає, що вищевказані сатрапи готувалися до війни, можливо, не з Піфоном, а з ким-небудь іншим. Хоч би що там було, військо Піфона в Парфії зазнало поразки, а сам воєначальник втік до Вавилонії до Селевка. Він просив у Селевка допомоги та обіцяв розділити завойовані в майбутньому землі. Між двома воєначальниками був укладений союз.

Можливий бюст Антигона I Одноокого

Ситуацією скористався воєначальник Евмен. Він запропонував сатрапам східних провінцій союз. Після того як він очолив союзне військо, Евмен зажадав від Селевка і Піфона визначитися в перевагах. Піфон виступав за союз з Антигоном, який прагнув знищити Евмена, в той час, як Селевк затіяв дипломатичну гру. Тоді Евмен почав військові дії проти цих воєначальників, які спочатку розвивалися для нього успішно. Ситуація змінилася в 317 році до н. е., коли до Вавилону зі своїм військом прибув Антигон. Він уклав союз з Селевком і Піфоном. Також до них зі своїм військом приєднався Неарх. На відміну від Селевка, який залишився у Вавилоні, Піфон брав участь у всіх походах Антигона. Ймовірно, Піфон приєднався до Антигона під час походу в Мідію. Як колишній сатрап він добре знав цю область і був потрібен під час походу. Це побічно підтверджується свідченням Діодора, який особливо відзначає цінність порад Піфона Антигону. Так, наприклад, Піфон пропонував купити право проходу у племені коссеїв. Антигон вирішив пробиватися через їх землю силою, внаслідок чого військо зазнало великих втрат.

У Мідії Антигон доручив Піфону навербувати вершників і набрати в'ючних тварин, з чим той впорався без будь-яких труднощів. Ця інформація може свідчити як про достаток в області коней і в'ючних тварин, так і про те, що в Мідії залишалося безліч прихильників Піфона. В армії Антигона Піфон обіймав посаду одного з воєначальників, який в порівнянні з іншими командирами мав найбільший досвід в управлінні та військовій справі. У зв'язку з цим Антигон доручав Піфону командування в найбільш відповідальних боях. В битві при Паретакені 317 року до н. е. Піфон керував лівим флангом, а в битві при Габієні — правим, який протистояв найбільш сильним загонам Евмена.

Перемоги Антігона призвели не до піднесення, а до страти Піфона. Антигон почав «чистку» в завойованих володіннях. Їм були страчені сатрапи з-поміж колишніх воєначальників Александра. Піфон на той момент був занадто впливовим. Тому Антигон спочатку пообіцяв йому владу над верхніми сатрапіями, а потім викликав до свого двору з Мідії, де і звинуватив у зраді. Питання про те, чи готувався Піфон до війни за незалежність від Антігона, або це був наклеп на впливового воєначальника, залишається відкритим. Згідно Полієну, Піфон збирав найманців і гроші для майбутньої війни. Антигон, своєю чергою, удав, що повністю довіряє своєму воєначальнику, для того, щоб заманити його до себе в Екбатану. Рішення про страту колишнього охоронця Александра і регента македонської держави було проведено за всіма правилами через військове зібрання. На місце сатрапа Мідії Антигон поставив місцевого уродженця Оронтобата, за діями якого доглядав македонянин або грек Гіппострат. Приклад Піфона, згідно з античною традицією, став мало не головною причиною втечі Селевка до Єгипту.

Оцінки Редагувати

Після смерті Александра Македонського почався переділ влади у створеній македонській державі між його колишніми воєначальниками. Традиційно в історіографії вони отримали іменування «діадох». Серед них заведено виділяти дві категорії — першорядних, або «великих», і другорядних, або «малих», діадохів. Піфон відноситься до «малих» діадох, причому, на думку С. В. Смирнова, до найбільш яскравих персоналій з цієї категорії воєначальників Александра.

Античні автори називали Піфона «людиною великого честолюбства» «схильним до нововведень». Й. Г. Дройзен назвав Піфона «неспокійним і честолюбним полководцем», Г. А. Кошеленко — «людиною великої підприємливості».

Примітки Редагувати

  1. ↑ Арріан Анабазис, VI, 28, 4.
  2. ↑ Арріан Індика, XVIII, 6.
  3. ↑ Смирнов, 2014, с. 33.
  4. ↑ Heckel, 2006, p. 195.
  5. Арріан Анабазис, VII, 5, 6.
  6. Арріан Анабазис, VII, 26, 2.
  7. Плутарх, 1991, Александр 76, 4.
  8. Смирнов, 2014, с. 34.
  9. Квінт Курцій Руф, X, 7, 4—8.
  10. Billows, 1997, p. 53.
  11. Квінт Курцій Руф, X, 10, 4.
  12. Діодор Сицилійський, XVIII, 3, 1.
  13. ↑ Смирнов, 2014, с. 34, 41.
  14. Дройзен, 1995, с. 25.
  15. Смирнов 2, 2014, с. 164—165.
  16. Діодор Сицилійський, XVIII, 7, 3.
  17. Смирнов, 2014, с. 35—36.
  18. Смирнов, 2014, с. 35.
  19. ↑ Кошеленко, 1972, с. 61.
  20. Стоянов, 2016, с. 10.
  21. Смирнов, 2014, с. 36.
  22. Шофман, 1984, с. 33.
  23. Диодор Сицилийский, 2000, XVIII, 36, 5.
  24. Диодор Сицилийский, 2000, XVIII, 39, 1.
  25. Смирнов, 2014, с. 37.
  26. Смирнов 2, 2014, с. 167.
  27. Billows, 1997, с. 67.
  28. Юстин, 2005, XIII, 8, 10.
  29. ↑ Смирнов, 2014, с. 38.
  30. Диодор Сицилийский, 2000, XVIII, 39, 2.
  31. Смирнов, 2014, с. 39.
  32. Диодор Сицилийский, 2000, XIX, 14, 1.
  33. Смирнов, 2014, с. 39—41.
  34. Смирнов, 2014, с. 41—43.
  35. Дройзен, 1995, с. 193—194.
  36. Шофман, 1984, с. 81—82.
  37. ↑ Смирнов, 2014, с. 44.
  38. Дройзен, 1995, с. 200.
  39. Диодор Сицилийский, 2000, XIX, 19, 7—8.
  40. Дройзен, 1995, с. 204.
  41. Полиэн, 2002, с. 164, IV, 4, 14.
  42. Дройзен, 1995, с. 235—236.
  43. Смирнов, 2014, с. 44—45.
  44. Смирнов 2, 2014, с. 169.
  45. Heckel, 2006, с. 327, Note 530.
  46. Смирнов 2, 2014, с. 168.
  47. Смирнов 2, 2014, с. 163—164.
  48. Диодор Сицилийский, 2000, XVIII, 7, 4.
  49. Элиан, 1963, XII, 16.
  50. Смирнов 2, 2014, с. 166.
  51. Дройзен, 1995, с. 25—26.

Література Редагувати

Джерела Редагувати

Дослідження Редагувати

  • Дройзен И. Г. История эллинизма. — Ростов-на-Дону : Феникс, 1995. — Т. 2. — 544 с. — ISBN 5-85880-079-3.
  • Кошеленко Г. А. Восстание греков в Бактрии и Согдиане 323 г. до н. э. и некоторые аспекты общественно-политической мысли Греции в IV в. до н. э. // Вестник древней истории. — 1972. — № 1 (15 жовтня). — С. 59—78.
  • Смирнов С. В. Пифон — наследник Александра в тени великих современников : [ ][рос.] // Вестник древней истории. — 2014. — Вып. 3. — С. 31—46. — ISSN 0321-0391.
  • Смирнов С. В. Пифон, Селевк и традиция Иеронима из Кардии : [ ][рос.] // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира: Сб. статей. — 2014. — Вып. 14. — С. 161—170. — ISSN 1813-193X.
  • Стоянов Е. О. Сатрапы Бактрии второй половины 20-х гг. IV в. до н. э. // Via in tempore. История. Политология. — Белгородский государственный национальный исследовательский университет, 2016. — Т. 38, вип. 229, № 8 (15 жовтня). — С. 5—11. — ISSN 2687-0967.
  • Шофман А. С.[ru]. Распад империи Александра Македонского / Печатается по постановлению редакционно-издательского совета Казанского университета. Отв. редактор В. Д. Жигунин. — Казань : Издательство Казанского университета, 1984.
  • Billows R.[en]. Antigonos the One-Eyed and the Creation of the Hellenistic State. — Berkeley, Los Angeles, London : University of California Press, 1997.
  • Heckel W[en]. Who's Who in the Age of Alexander the Great: Prosopography of Alexander's Empire. — Malden; Oxford; Carlton : Blackwell Publishing, 2006. — ISBN 1-4051-1210-7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pifon Pifon dav gr Pi8wn abo Pei8wn imovirno narodivsya v seredini IV stolittya do n e 316 315 rik do n e ohoronec somatofilak Aleksandra Makedonskogo satrap Midiyi regent Makedonskoyi derzhavi voyenachalnik i uchasnik voyen diadohiv Pifondav gr Pi8wnNarodivsya 355 do n e AlkomenidPomer 316 do n e Ekbatana Hamadan IranKrayina Starodavnya MakedoniyaDiyalnist regent somatofilak satrapPosada somatofilak i satrapVijskove zvannya admiralPro pohodzhennya i ranni roki Pifona praktichno nichogo nevidomo Pripuskayetsya sho Pifon buv vihidcem z yakogos aristokratichnogo rodu na periferiyi Makedoniyi Vin buv uchasnikom pohodiv Aleksandra Makedonskogo ta odnim z osobistih ohoronciv basilevsa Pislya smerti Aleksandra v 323 roci do n e vin otrimav v upravlinnya satrapiyu Midiya Na cij posadi Pifon pridushiv povstannya greckih najmanciv v Baktriyi Spochatku Pifon buv prihilnikom regenta imperiyi Perdikki odnak potim zradiv svogo patrona i brav uchast u jogo vbivstvi Pislya smerti Perdikki Pifon protyagom nedovgogo chasu zajnyav vishij z mozhlivih postiv v derzhavi regenta pri nedoumkuvatomu cari Filippu III Arrideyu Ostanni kilka rokiv zhittya Pifon brav uchast u vijnah diadohiv Spochatku vin zahopiv Parfiyu potim pozbuvsya vsih svoyih volodin i stav odnim z voyenachalnikiv Antigona Odnookogo Na sluzhbi v Antigona Pifon zdobuv kilka peremog prote koli jogo vpliv stav zanadto velikim buv zasudzhenij na smertnu karu za pidozroyu v zradi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pohodzhennya Pri Aleksandri Makedonskomu 1 2 Pridushennya povstannya veteraniv Regentstvo 1 3 Uchast u nastupnih vijnah diadohiv 2 Ocinki 3 Primitki 4 Literatura 4 1 Dzherela 4 2 DoslidzhennyaZhittyepis RedaguvatiPohodzhennya Pri Aleksandri Makedonskomu Redaguvati nbsp Antichnij byust Aleksandra Makedonskogo v Novij gliptoteci Karlsberga Kopengagen DaniyaPro pohodzhennya i ranni roki Pifona praktichno nichogo nevidomo Pro misce jogo narodzhennya isnuye tri versiyi prichomu dvi z nih nalezhat odnomu avtoru Arrianu V Anabazisi Aleksandra Pifon buv vihidcem z Eordeyi en 1 v Indici z Alkomeni en v oblasti Peoniya na kordoni Makedoniyi Epiru i Frakiyi 2 Mark Yunian Yustin nazvav Pifona illirijcem Zgidno Stefanu Vizantijskomu v Illiriyi takozh bulo misto Alkomeni Oskilki v blizkomu otochenni Aleksandra Makedonskogo ne bulo zhodnogo chuzhincya to versiya Yustina viglyadaye malojmovirnoyu Pripuskayetsya sho Pifon buv vihidcem z yakogos aristokratichnogo rodu na periferiyi Makedoniyi yakij ne grav bud yakoyi istotnoyi roli v yiyi istoriyi 3 Batkom Pifona buv Kratev abo v inshij transliteraciyi Kratej Ce im ya bulo poshirene v Makedoniyi Nevidomo chi mali Kratej i Pifon yakes sporidnene vidnoshennya do vbivci basilevsa Arhelaya Krateyu i Krateyu voyenachalniku Kasandra 4 3 Vpershe Pifon zgadanij u zv yazku z indijskim pohodom Aleksandra Vin buv odnim iz triyerarhiv tobto komandirom korablya yakij perevoziv vijsko cherez Gidasp 2 Takozh Pifon buv odnim z ohoronciv somatofilakiv Aleksandra Makedonskogo 1 Vrahovuyuchi sho vsi ohoronci Aleksandra pro vik yakih vidomo buli rovesnikami pravitelya pripuskayetsya sho Pifon ne buv vinyatkom Imovirno vin narodivsya v seredini IV stolittya do n e 3 Zgidno z pripushennyam V Gekkelya en Pifon obijmav cyu posadu shonajmenshe z 336 roku do n e 4 Do kincya pravlinnya Aleksandra Pifon stav odnim z najblizhchih do makedonskogo basilevsa voyenachalnikiv V Suzah vin pomizh inshih ohoronciv Aleksandra buv ushanovanij zolotogo vinka 5 Koli Aleksandr buv pri smerti Pifon razom z inshimi nablizhenimi basilevsa zvernuvsya v hram Serapisa z blagannyam pro dopomogu Tam vin navit projshov neobhidnij ritual inkubaciyi en 6 7 8 U 323 roci do n e pislya smerti Aleksandra Makedonskogo pered vijskom postalo pitannya pro prestolonastupnictvo Proces viboru novogo basilevsa opisanij troma antichnimi istorikami Diodorom Sicilijskim Yustinom i Kvintom Kurciyem Rufom U vikladi Kurciya Rufa Pifon prijnyav storonu Perdikki i v emocijnij trivalij promovi vistupiv proti ideyi Meleagra priznachiti basilevsom nedoumkuvatogo yedinokrovnogo brata Aleksandra Arrideya Odnak jogo promova ne spravila nalezhnogo efektu i vijsko vibralo Arrideya Pifon ne vidstupivsya i vid imeni voyenachalnikiv ogolosiv Perdikku i Leonnata regentami she ne narodzhenogo sina Roksani vid Aleksandra 9 Za odniyeyu z versij vin razom z Leonnatom i Ptolemeyem vistupav za kolektivne upravlinnya diadohami Makedonskoyu derzhavoyu 10 Hoch uchast Pifona v podiyah pislya smerti Aleksandra opisano lishe v odnomu dzhereli navryad chi mozhna dopustiti sho vin zalishavsya ostoron vid tih podij Do togo zh pislya strati Meleagra i peremogi Perdikki Pifon pri Vavilonskomu rozdili otrimav v upravlinnya strategichno vazhlivu satrapiyu Midiya 11 12 13 Slid vrahovuvati sho Pifon otrimav ne vsyu Midiyu a lishe yiyi pivdennu polovinu zi stoliceyu imovirno v Ekbatani 14 Pivnichna chastina Midiyi perejshla do testya Perdikki Atropata 13 V antichnij literaturi isnuye kilka versij shodo rozpodilu satrapij pislya smerti Aleksandra Pavlo Orosij pisav sho yakijs Filon otrimav Illiriyu Veliku Midiyu Atropat a Malu jogo test Perdikka U tak zvanij Knizi pro smert i zapovit Aleksandra Velikogo Pifon nazvanij satrapom Siriyi i Mesopotamiyi Yaksho v pershomu vipadku mova jde pro yavnu pomilku to v drugomu peredbachayetsya isnuvannya yakogos inshogo Pifona yakij otrimav v upravlinnya zaznacheni oblasti 15 Pridushennya povstannya veteraniv Regentstvo Redaguvati nbsp Rozpodil osnovnih teritorij i satrapij na vavilonskij radi zgidno Arrianu i Diodoru Nezabarom pislya smerti Aleksandra Perdikka doruchiv Pifonu pridushiti povstannya greckih veteraniv yaki virishili povernutisya na batkivshinu z dalekih verhnih satrapij pid provodom Filona Istorikam virogidno nevidomo ni pro chas ni pro tochne misce povstannya Perdikka ne hotiv shob dosvidcheni voyini priyednalisya do jogo vorogiv i nakazav ubiti vsih povstalih a yih majnom vinagoroditi makedonskih soldativ Sili povstalih Diodor Sicilijskij ocinyuvav u 20 tisyach pishih voyiniv i 3 tisyachi kinnoti 16 Nadanij Perdikkoyu Pifonu zagin v 3 tisyachi pishih i 800 kinnih voyiniv buv yavno nedostatnim dlya pridushennya povstannya Tomu regent Makedonskoyi derzhavi napisav listi inshim satrapam z nakazami pro nadannya dopomogi Pifonu v 10 tisyach voyiniv i 8 tisyach vershnikiv 17 Na dumku V Gekkelya Pifon dlya vikonannya postavlenogo zavdannya otrimav status stratega verhnih satrapij M Ya Olbriht pl navpaki stverdzhuvav sho Pifon stav strategom verhnih satrapij cherez kilka rokiv 4 18 Zgidno Diodoru Pifon ne pospishav vstupati v bij z greckimi najmancyami a navit pochav vesti z nimi peregovori Za tverdzhennyam antichnogo istorika z yih dopomogoyu Pifon hotiv zmicniti svoyu vladu i navit pidporyadkuvati sobi verhni satrapiyi Pidkupivshi odnogo z greckih voyenachalnikiv Lipodora vin zabezpechiv sobi peremogu u virishalnij bitvi Pifon nakazav utrimatisya vid grabezhiv i pomiluvav polonenih a takozh cherez glashatayiv prisyagayuchis poobicyav yim proshennya yaksho voni povernutsya u svoyi koloniyi 19 Odnak rozporyadzhennya Perdikki splutalo vsi plani Pifona i makedonyani zgidno z Diodorom vbili vsih povstanciv i rozgrabuvali yih poselennya Dane tverdzhennya pro zagibel vsih povstanciv suchasni istoriki vvazhayut perebilshennyam 20 Mozhlivo Perdikka znav pro plani svogo voyenachalnika abo mav vsi pidstavi pidozryuvati Pifona She za odniyeyu versiyeyu istoriya pro supernictvo Perdikki ta Pifona predstavlyaye vigadku Yeronima Kardijskogo Hoch bi sho tam bulo povstannya bulo pridushene a Pifon ne zmig otrimati kontrol nad novimi teritoriyami hoch i zmicniv svoye stanovishe v yakosti odnogo z providnih voyenachalnikiv v Makedonskij derzhavi 21 U cij istoriyi Arkadij Shofman bachiv pershi proyavi separatizmu diadohiv Na dumku istorika Pifon pragnuv stvoriti vlasnu derzhavu na Shodi 22 Naprikinci 322 roku do n e za odniyeyu z versij Pifon priyednavsya do Perdikki pid chas jogo kampaniyi v Pisidiyi Ob yednannya sil oboh voyenachalnikiv svidchit pro doviru Perdikki do Pifona Pid chas pohodu v Yegipet Perdikka buv ubitij vlasnimi voyenachalnikami v 321 320 roci do n e Antichni dzherela navodyat rizni varianti danoyi podiyi U Diodora Sicilijskogo vbivstva pereduvalo povstannya soldativ pid komanduvannyam Pifona 23 U Korneliya Nepota organizatorami vbivstva nazvani Selevk i Antigen U suchasnij istoriografiyi prijnyato poyednuvati obidvi versiyi pripuskayuchi sho vsi troye buli prichetni do smerti Perdikki Vzhe nastupnogo dnya v tabori z yavivsya pravitel Yegiptu Ptolemej Za jogo spriyannya novimi regentami Makedonskoyi derzhavi stali Pifon i Arridej Shob uniknuti konfliktu z najvplivovishimi voyenachalnikami derzhavi Antipatrom i Antigonom Ptolemej virishiv ne pretenduvati na cej post a visunuv na nogo mensh vplivovih osobistostej sered yakih viyavivsya i Pifon 24 25 26 Smert Perdikki stvorila pevnij vakuum vladi v derzhavi Pifon z Arrideyem buli za faktom obrani timchasovimi regentami Zalishayetsya nezrozumilim chi buv yih status timchasovim chi postijnim 27 Pro rozpodil yih povnovazhen nichogo virogidno nevidomo Mozhlivo sho Pifon keruvav kinnotoyu a Arridej pihotoyu Za toj korotkij chas yak Pifon zajmav odin z najvishih postiv v makedonskij derzhavi vin vstig prijnyati yak minimum odne vazhlive rishennya Evmen Alketa i inshi prihilniki Perdikki zagalnoyu chiselnistyu v p yatdesyat osib buli ogolosheni poza zakonom i pidlyagali strati V danomu konteksti viklikaye skladnosti v interpretaciyi fragment Yustina pislya togo yak buv ubitij Perdikka Evmena razom z Pifonom Illirijcem i Alketom bratom Perdikki vijsko ogolosilo vorogami derzhavi 28 Mozhlivo v nomu jdetsya pro yakogos inshogo Pifona 29 Ne vsi diadohi buli zadovoleni priznachennyam Pifona ta Arrideya regentami imperiyi Voni boyalisya posilennya vplivu Ptolemeya yakij nadav yim protekciyu Takozh do cogo chasu vidnositsya konflikt mizh Pifonom i Arrideyem i druzhinoyu basilevsa Filipa III Arrideya Evridikoyu Chestolyubna zhinka vtruchalasya v politichni procesi a takozh zazhadala peredachi povnoti vladi yiyi nedoumkuvatomu cholovikovi na yakogo mala bezposerednij vpliv Za tverdzhennyam Diodora Pifon z Arrideyem sklikali zasidannya radi ta podali u vidstavku pislya chogo makedonyani obrali Antipatra opikunom z povnoyu vladoyu 30 Dane tverdzhennya viglyadaye nepravdopodibnim Po vsij vidimosti voyenachalniki ne vporalisya z pokladenoyu na nih vladoyu i smutoyu u vijsku V takomu vipadku Pifon mig priyednatisya do Antipatru abo stati na bik nezadovolenih Pifon vibrav serednij shlyah U kulminacijnij moment vin peredav formalne upravlinnya vijskom Antigonu 29 Uchast u nastupnih vijnah diadohiv Redaguvati Pid chas nastupnogo podilu imperiyi v Triparadisi novim regentom derzhavi stav Antipatr Antigon buv nadilenij shirokimi povnovazhennyami v Aziyi a Pifon zberig v upravlinni Midiyu Krim cogo vin stav strategom verhnih satrapij sho po faktu oznachalo panuvannya na vsij teritoriyi shidnishe Yevfratu 31 Nastupni kilka rokiv zhittya Pifon po vsij vidimosti buv zajnyatij stvorennyam vlasnoyi derzhavi Jomu skorish za vse vdalosya domovitisya z Atropatom pro zoni vplivu i mezhi Pislya smerti Antipatra v 319 roci do n e koli v derzhavi pochalasya nizka voyen za pererozpodil vladi Pifon u 318 roci do n e ubiv satrapa Parfiyi Filippa i postaviv na jogo misce svogo brata Yevdama 32 Zalishayetsya neyasnim chi buv Filipp ubitij na vijni abo v rezultati organizovanogo Pifonom zmovi 33 Zahoplennya Parfiyi ne prizvelo do ochikuvanogo posilennya Pifona Satrapi susidnih oblastej ob yednalisya ta ogolosili jomu vijnu Po vsij vidimosti voni poboyuvalisya sho zahoplennya Parfiyi ye lishe pershim krokom Pifona po zahoplennyu novih volodin Diodor poimenno pererahovuye chleniv antipifonivskoyi koaliciyi Do neyi uvijshli satrap Persidi Pevkest Karmaniyi Tlepolem Arahosii Sibirtij Paropamisadi Oksiart dolini Indu Evdam Suziani Antigen Shvidkist z yakoyu voni zibrali armiyu chiselnist yakoyi Diodor ociniv u 22 tisyachi pihoti 4500 vershnikiv 12 tisyach luchnikiv i 120 sloniv pripuskaye sho vishevkazani satrapi gotuvalisya do vijni mozhlivo ne z Pifonom a z kim nebud inshim Hoch bi sho tam bulo vijsko Pifona v Parfiyi zaznalo porazki a sam voyenachalnik vtik do Vaviloniyi do Selevka 34 Vin prosiv u Selevka dopomogi ta obicyav rozdiliti zavojovani v majbutnomu zemli Mizh dvoma voyenachalnikami buv ukladenij soyuz 35 nbsp Mozhlivij byust Antigona I OdnookogoSituaciyeyu skoristavsya voyenachalnik Evmen Vin zaproponuvav satrapam shidnih provincij soyuz Pislya togo yak vin ocholiv soyuzne vijsko Evmen zazhadav vid Selevka i Pifona viznachitisya v perevagah Pifon vistupav za soyuz z Antigonom yakij pragnuv znishiti Evmena v toj chas yak Selevk zatiyav diplomatichnu gru Todi Evmen pochav vijskovi diyi proti cih voyenachalnikiv yaki spochatku rozvivalisya dlya nogo uspishno 36 Situaciya zminilasya v 317 roci do n e koli do Vavilonu zi svoyim vijskom pribuv Antigon Vin uklav soyuz z Selevkom i Pifonom 37 Takozh do nih zi svoyim vijskom priyednavsya Nearh 38 Na vidminu vid Selevka yakij zalishivsya u Vaviloni Pifon brav uchast u vsih pohodah Antigona Jmovirno Pifon priyednavsya do Antigona pid chas pohodu v Midiyu Yak kolishnij satrap vin dobre znav cyu oblast i buv potriben pid chas pohodu Ce pobichno pidtverdzhuyetsya svidchennyam Diodora yakij osoblivo vidznachaye cinnist porad Pifona Antigonu 39 37 Tak napriklad Pifon proponuvav kupiti pravo prohodu u plemeni kosseyiv Antigon virishiv probivatisya cherez yih zemlyu siloyu vnaslidok chogo vijsko zaznalo velikih vtrat 40 U Midiyi Antigon doruchiv Pifonu naverbuvati vershnikiv i nabrati v yuchnih tvarin z chim toj vporavsya bez bud yakih trudnoshiv Cya informaciya mozhe svidchiti yak pro dostatok v oblasti konej i v yuchnih tvarin tak i pro te sho v Midiyi zalishalosya bezlich prihilnikiv Pifona V armiyi Antigona Pifon obijmav posadu odnogo z voyenachalnikiv yakij v porivnyanni z inshimi komandirami mav najbilshij dosvid v upravlinni ta vijskovij spravi U zv yazku z cim Antigon doruchav Pifonu komanduvannya v najbilsh vidpovidalnih boyah V bitvi pri Paretakeni 317 roku do n e Pifon keruvav livim flangom a v bitvi pri Gabiyeni pravim yakij protistoyav najbilsh silnim zagonam Evmena 37 Peremogi Antigona prizveli ne do pidnesennya a do strati Pifona Antigon pochav chistku v zavojovanih volodinnyah Yim buli stracheni satrapi z pomizh kolishnih voyenachalnikiv Aleksandra Pifon na toj moment buv zanadto vplivovim Tomu Antigon spochatku poobicyav jomu vladu nad verhnimi satrapiyami a potim viklikav do svogo dvoru z Midiyi de i zvinuvativ u zradi Pitannya pro te chi gotuvavsya Pifon do vijni za nezalezhnist vid Antigona abo ce buv naklep na vplivovogo voyenachalnika zalishayetsya vidkritim Zgidno Poliyenu Pifon zbirav najmanciv i groshi dlya majbutnoyi vijni Antigon svoyeyu chergoyu udav sho povnistyu doviryaye svoyemu voyenachalniku dlya togo shob zamaniti jogo do sebe v Ekbatanu 41 Rishennya pro stratu kolishnogo ohoroncya Aleksandra i regenta makedonskoyi derzhavi bulo provedeno za vsima pravilami cherez vijskove zibrannya 42 43 44 Na misce satrapa Midiyi Antigon postaviv miscevogo urodzhencya Orontobata za diyami yakogo doglyadav makedonyanin abo grek Gippostrat 45 Priklad Pifona zgidno z antichnoyu tradiciyeyu stav malo ne golovnoyu prichinoyu vtechi Selevka do Yegiptu 46 Ocinki RedaguvatiPislya smerti Aleksandra Makedonskogo pochavsya peredil vladi u stvorenij makedonskij derzhavi mizh jogo kolishnimi voyenachalnikami Tradicijno v istoriografiyi voni otrimali imenuvannya diadoh Sered nih zavedeno vidilyati dvi kategoriyi pershoryadnih abo velikih i drugoryadnih abo malih diadohiv Pifon vidnositsya do malih diadoh prichomu na dumku S V Smirnova do najbilsh yaskravih personalij z ciyeyi kategoriyi voyenachalnikiv Aleksandra 47 Antichni avtori nazivali Pifona lyudinoyu velikogo chestolyubstva 48 shilnim do novovveden 49 50 J G Drojzen nazvav Pifona nespokijnim i chestolyubnim polkovodcem 51 G A Koshelenko lyudinoyu velikoyi pidpriyemlivosti 19 Primitki Redaguvati a b Arrian Anabazis VI 28 4 a b Arrian Indika XVIII 6 a b v Smirnov 2014 s 33 a b v Heckel 2006 p 195 Arrian Anabazis VII 5 6 Arrian Anabazis VII 26 2 Plutarh 1991 Aleksandr 76 4 Smirnov 2014 s 34 Kvint Kurcij Ruf X 7 4 8 Billows 1997 p 53 Kvint Kurcij Ruf X 10 4 Diodor Sicilijskij XVIII 3 1 a b Smirnov 2014 s 34 41 Drojzen 1995 s 25 Smirnov 2 2014 s 164 165 Diodor Sicilijskij XVIII 7 3 Smirnov 2014 s 35 36 Smirnov 2014 s 35 a b Koshelenko 1972 s 61 Stoyanov 2016 s 10 Smirnov 2014 s 36 Shofman 1984 s 33 Diodor Sicilijskij 2000 XVIII 36 5 Diodor Sicilijskij 2000 XVIII 39 1 Smirnov 2014 s 37 Smirnov 2 2014 s 167 Billows 1997 s 67 Yustin 2005 XIII 8 10 a b Smirnov 2014 s 38 Diodor Sicilijskij 2000 XVIII 39 2 Smirnov 2014 s 39 Diodor Sicilijskij 2000 XIX 14 1 Smirnov 2014 s 39 41 Smirnov 2014 s 41 43 Drojzen 1995 s 193 194 Shofman 1984 s 81 82 a b v Smirnov 2014 s 44 Drojzen 1995 s 200 Diodor Sicilijskij 2000 XIX 19 7 8 Drojzen 1995 s 204 Polien 2002 s 164 IV 4 14 Drojzen 1995 s 235 236 Smirnov 2014 s 44 45 Smirnov 2 2014 s 169 Heckel 2006 s 327 Note 530 Smirnov 2 2014 s 168 Smirnov 2 2014 s 163 164 Diodor Sicilijskij 2000 XVIII 7 4 Elian 1963 XII 16 Smirnov 2 2014 s 166 Drojzen 1995 s 25 26 Literatura RedaguvatiDzherela Redaguvati Arrian Anabazis Aleksandra Arrian Indika Kvint Kurcij Ruf Istoriya Aleksandra Velikogo Makedonskogo Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Per z davnogreckoyi J Kobova ta Yu Cimbalyuka Peredm J Kobova Kiyiv Dnipro 1991 440 s ISBN 5 308 00901 5 Polien Strategemi Klavdij Elian Strokati istoriyi Pereklad z davnogreckoyi peredmova Dzvinki Koval Lviv Apriori 2020 320 s ISBN 978 617 629 495 5 Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka Mark Yunian Yustin Epitome historiarum Trogi Pompeii Doslidzhennya Redaguvati Drojzen I G Istoriya ellinizma Rostov na Donu Feniks 1995 T 2 544 s ISBN 5 85880 079 3 Koshelenko G A Vosstanie grekov v Baktrii i Sogdiane 323 g do n e i nekotorye aspekty obshestvenno politicheskoj mysli Grecii v IV v do n e Vestnik drevnej istorii 1972 1 15 zhovtnya S 59 78 Smirnov S V Pifon naslednik Aleksandra v teni velikih sovremennikov ros Vestnik drevnej istorii 2014 Vyp 3 S 31 46 ISSN 0321 0391 Smirnov S V Pifon Selevk i tradiciya Ieronima iz Kardii ros Mnemon Issledovaniya i publikacii po istorii antichnogo mira Sb statej 2014 Vyp 14 S 161 170 ISSN 1813 193X Stoyanov E O Satrapy Baktrii vtoroj poloviny 20 h gg IV v do n e Via in tempore Istoriya Politologiya Belgorodskij gosudarstvennyj nacionalnyj issledovatelskij universitet 2016 T 38 vip 229 8 15 zhovtnya S 5 11 ISSN 2687 0967 Shofman A S ru Raspad imperii Aleksandra Makedonskogo Pechataetsya po postanovleniyu redakcionno izdatelskogo soveta Kazanskogo universiteta Otv redaktor V D Zhigunin Kazan Izdatelstvo Kazanskogo universiteta 1984 Billows R en Antigonos the One Eyed and the Creation of the Hellenistic State Berkeley Los Angeles London University of California Press 1997 Heckel W en Who s Who in the Age of Alexander the Great Prosopography of Alexander s Empire Malden Oxford Carlton Blackwell Publishing 2006 ISBN 1 4051 1210 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pifon diadoh amp oldid 38142982