www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мелеагр військовий У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мелеагр значення Мелеа гр дав гр Μελέαγρος вбито

Мелеагр (військовий)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мелеагр (значення).

Мелеа́гр (дав.-гр. Μελέαγρος; вбито в 323 до н. е.) — македонський воєначальник, служив у війську Александра Македонського.

Мелеагр
дав.-гр. Μελέαγρος
Народився 4 століття до н. е.
Помер 323 до н. е.
Діяльність військовий керівник

Мелеагр був одним з воєначальників Александра Македонського, якому віддано служив протягом усього його правління. Перша згадка Мелеагра пов'язано з участю в поході проти гетів у 335 році до н. е. Він керував одним з таксісів македонської фаланга практично у всіх основних битвах Александра. У 323 році до н. е. після смерті басилевса він ненадовго став регентом Македонської держави, однак через короткий час був убитий за прямим наказом іншого претендента на владу — Пердікки.

Життєпис ред.

Походження. Участь у походах Александра Македонського ред.

Мелеагр народився імовірно в 360-х роках до н. е. Через те, що ім'я його батька було Неоптолем, вважається, що він походив з Лінкестиди[en] або Епіру. Ім'я Неоптолем найчастіше зустрічається в ономастиконі цих областей. Вперше в античних джерелах Мелеагр згадується при описі війни проти гетів у 335 році до н. е. Йому разом з Філіппом[de], сином Балакра[en], було доручено перевезти захоплену здобич до Македонського табору. Враховуючи, що Філіпп був таксіархом, можна припустити, що Мелеагр на той момент також керував одним з таксісів македонської армії.

У 334 році до н. е. в битві на річці Гранік Мелеагр командував одним з підрозділів фаланги на лівому фланзі. Того ж року брав участь у невдалій атаці на передмістя Галікарнаса — Минд[en]. Взимку 334/333 року до н. е. Александр відправив з Карії до Македонії солдатів, які одружилися незадовго до початку походу. Одним з цих солдатів був Мелеагр. З цього дослідником Вальдемаром Геккелем[en] був зроблений висновок, що Мелеагр був одружений, хоча будь-яких відомостей про його дружину і дітей в античних джерелах немає.

Карта із зазначенням походів армії Александра та основних битв

Навесні 333 року до н. е. Мелеагр знову приєднався до македонського війська в Гордії. Разом з Мелеагром до Александра прибули підкріплення в 3000 піших воїнів, 300 македонських і 200 фессалійських вершників, а також 150 еліміотів[en] під командуванням Алкія. Згодом Мелеагр брав участь у битві при Іссі 333 роки до н. е. і в битві під Гавгамелами 331 року до н. е. У 330 році до н. е. перед битвою при Перських воротах Александр залишив у таборі частину військ, в тому числі й таксіс Мелеагра, під командуванням Кратера, а сам здійснив обхідний маневр. Після умовного знака труби війська Кратера і Мелеагра почали штурм, чим відвернули увагу Аріобарзана[en]. Атака з двох сторін привела персів в замішання, а потім й до поразки.

Квінт Курцій Руф згадує Мелеагра при описі подій 329 року до н. е. в якості одного з воєначальників, який керував облогою міста мемакенів (цей народ більше ніде не згадується) в області Яксарту. Під час штурму Александр був поранений. Арріан відносить цю подію до штурму Кірополя.

У 328 році до н. е. Мелеагр разом з Поліперхоном, Горгієм[en] і Атталом придушував повстання в Бактрії, в той час, коли басилевс Александр з основними силами вирушив в Согдіану. Залишається неясним, чи був кожен воєначальник незалежним і придушував повстання в «своїй» області, або діяв під загальним командуванням. Хоч би що там було незабаром Мелеагр приєднався до військ Кена[en] і зиму 328/327 року до н. е. провів у Согдіані.

У 327 до н. е. Мелеагр у складі війська під командуванням Гефестіона і Пердікки здійснив марш до Інду. По дорозі ними був розбитий правитель Певкелаотиди Астіс[ru]. Потім македоняни увійшли до земель раджі Таксіла, який вважав за краще підкоритися Александру. За свідченням Квінта Курція Руфа, Александр не тільки не прийняв підношень Таксіла, а й відіслав до нього тисячу талантів. Ця щедрість, хоч і зобов'язала нового союзника, зачепила самих македонян. Мелеагр під час бенкету сп'янів і привітав басилевса з тим, що «той все-таки знайшов в Індії людину, гідну тисячі талантів». На це Александр обмежився фразою, «що заздрісні люди створюють великі муки насамперед самим собі». За однією з версій, така зухвалість коштувала Мелеагру кар'єрного росту і він так і не був підвищений до гіппарха.

В битві при Гідаспі 326 року до н. е. Мелеагр разом з Атталом і Горгієм на чолі свойого таксису і найманої кінноти знаходився на березі річки, поки македонський басилевс з військом переправлявся через річку в іншому місці. Воєначальникам було наказано форсувати річку, коли почнеться бій. Мелеагр зі своїми загонами переправився через Гідасп, коли бій було вже виграно, і лише продовжив переслідувати втікаючих індійців. З Індій повернувся разом з Атталом і Антигеном[en] під командуванням Кратера через Арахосію і Дрангіану.

Пліній Старший згадує про те, що в гімнасій Мелеагра пісок привозили з Єгипту, що теоретично могло відбуватися в проміжку між поверненням до Вавилону в 326/325—323 роках до н. е., коли воєначальник не брав участі у військових походах. В цілому, попри військові заслуги, за оцінками Вальдемара Геккеля Мелеагр не був ні освіченим, ні політично проникливим сподвижником Александра.

Після смерті Александра Македонського ред.

У 323 році до н. е. після смерті Александра Македонського перед військом постало питання про престолонаступництво. Процес вибору нового басилевса описаний трьома античними істориками — Діодором Сицилійським, Марком Юніаном Юстином і Квінтом Курцієм Руфом. У їх працях містяться певні різночитання, проте у всіх трьох Мелеагр представлений одним з основних претендентів на отримання реальної влади в Македонської державі. Згідно з Юстином, під час ради воєначальників Пердікка запропонував дочекатися пологів дружини Александра — Роксани, яка перебувала на останніх місяцях вагітності. Проти такої пропозиції різко виступив Мелеагр. Він вважав, що не слід чекати пологів, під час яких на світ могла з'явитися і дівчинка. Адже в Александра вже є син від Барсіни — Геракл. Та й не личить македонянам підкорятися правителям, в чиїх жилах тече перська кров. Мелеагр виступив за визнання басилевсом брата Александра — Аррідея. Єдиною заслугою брата Александра було його походження — він був сином Філіпа II і фессалійки Філінни[en]. Аррідей до смерті Александра не був реальним претендентом на трон через недоумство. Однак в умовах, що склалися Аррідей виявився єдиним представником правлячої династії Аргеадів «правильного» походження, який знаходився у Вавилоні, де помер Александр.

Однак думка Пердіккі взяла гору і воєначальники вирішили чекати пологів Роксани. Це викликало обурення фалангітів. До них були направлені популярні в середовищі піхоти Мелеагр і Аттал. Замість того, щоб заспокоїти військо, Мелеагр похвалив бунтівників за проявлену позицію. Після цього бунтівна частина війська проголосила Мелеагра своїм вождем і рушила до палацу. Згодом Мелеагру ставили в провину зраду кінноти. Пердікка з іншими воєначальниками був змушений тікати з Вавилону. Незабаром відбулося вимушене примирення між Пердіккою та Мелеагром. Пердікка наказав затримувати обози провіанту, які йшли до Вавилону, що загрожувало його жителям і лояльним Мелеагру військам голодом. За версією Плутарха миротворцем виступив Евмен. Згідно з компромісом обидва претенденти — ненароджений син Роксани та Аррідей — були призначені басилевсами, а їх регентами стали Пердікка і Мелеагр. Згідно з кількома пізньоантичними джерелами Мелеагр навіть отримав в управління Келесирію і Фінікію. На цьому протистояння не закінчилося. Згідно з античними джерелами Мелеагр планував вбивство свого політичного опонента, проте не зміг довести справу до кінця. Незабаром Пердікка зумів залучити на свій бік піхоту, Аррідея і союзника Мелеагра Аттала, а потім під час жертвоприношень наказав убити призвідників заколоту. Квінт Курцій Руф стверджував, що після того, як 300 осіб, на яких вказав Пердікка, розтоптали слонами Мелеагр втік і сховався в храмі, проте незабаром був схоплений і убитий.

В культурі ред.

Мелеагр є одним з героїв роману Мері Рено «Похоронні ігри».

Примітки ред.

  1. ↑ Арріан, с. 72, I, 24, 1.
  2. Арріан, с. 51, I, 4, 5.
  3. ↑ Heckel, 2006, с. 159, Meleager 1.
  4. Арріан, с. 62, I, 14, 3.
  5. Арріан, с. 69, I, 20, 5.
  6. Арріан, с. 77, I, 29, 4.
  7. Арріан, с. 119—120, III, 18, 4—8.
  8. ↑ Квінт Курцій Руф, с. 96, V, 4, 14.
  9. Heckel, 2006, с. 95, Craterus.
  10. ↑ Heckel, 2006, с. 159—160, Meleager 1.
  11. Арріан, с. 135, IV, 3, 3.
  12. Арріан, с. 135, IV, 17, 3.
  13. ↑ Heckel, 2006, с. 160, Meleager 1.
  14. Квінт Курцій Руф, с. 96, VIII, 12, 194.
  15. Арріан, с. 171, V, 12, 1.
  16. Арріан, с. 175—176, V, 18, 1.
  17. Арріан, с. 200, VI, 17, 3.
  18. Юстин, XIII, 2.
  19. Шофман, 1984, с. 61—62.
  20. Юстин, XIII, 3—4.
  21. Діодор Сицилійський, XVIII, 2.
  22. Квінт Курцій Руф, с. 241—242, X, 9, 13—21.
  23. Шофман, 1984, с. 61—62, 69.
  24. Bosworth, 2002, с. 46—52.
  25. Heckel, 2006, с. 160—161, Meleager 1.
  26. Heckel, 2006, с. 318, Note 417.
  27. Atkinson, 2009, с. 221, Commentary 10. 2.
  28. Chugg, 2015, с. 501.
  29. Рено М. 323 год до н. э. // Погребальные игры. — М. : Эксмо, 2009. — ISBN 978-5-699-33318-9.

Література ред.

Первинне джерело ред.

Сучасні дослідження ред.

  • Шофман А. С.[ru]. Распад империи Александра Македонского / Печатается по постановлению редакционно-издательского совета Казанского университета. Отв. редактор В. Д. Жигунин. — Казань : Издательство Казанского университета, 1984.
  • Curtius Rufus, Histories of Alexander the Great, Book 10 / translated by J. C. Yardley with Introduction and Historical Commentary by J. E. Atkinson. — New York : Oxford University Press, 2009. — ISBN 978-0-19-955763-9.
  • Bosworth A. B. Chapter 2. The Politics of the Babylon Settlement // The Legacy of Alexander : Politics, Warfare, and Propaganda under the Successors. — Oxford : Oxford University Press, 2002. — P. 29—63. — ISBN 978-0-19-171520-4. — DOI:10.1093/acprof:oso/9780198153061.003.0002.
  • Chugg A. M. Concerning Alexander the Great: A Reconstruction of Cleitarchus. — AMC Publications, 2015. — ISBN 978-0-9556790-8-7.
  • Heckel W[en]. Who's Who in the Age of Alexander the Great: Prosopography of Alexander's Empire. — Malden; Oxford; Carlton : Blackwell Publishing, 2006. — ISBN 1-4051-1210-7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Meleagr znachennya Melea gr dav gr Meleagros vbito v 323 do n e makedonskij voyenachalnik sluzhiv u vijsku Aleksandra Makedonskogo Meleagrdav gr MeleagrosNarodivsya 4 stolittya do n e Pomer 323 do n e Diyalnist vijskovij kerivnikMeleagr buv odnim z voyenachalnikiv Aleksandra Makedonskogo yakomu viddano sluzhiv protyagom usogo jogo pravlinnya Persha zgadka Meleagra pov yazano z uchastyu v pohodi proti getiv u 335 roci do n e Vin keruvav odnim z taksisiv makedonskoyi falanga praktichno u vsih osnovnih bitvah Aleksandra U 323 roci do n e pislya smerti basilevsa vin nenadovgo stav regentom Makedonskoyi derzhavi odnak cherez korotkij chas buv ubitij za pryamim nakazom inshogo pretendenta na vladu Perdikki Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pohodzhennya Uchast u pohodah Aleksandra Makedonskogo 1 2 Pislya smerti Aleksandra Makedonskogo 2 V kulturi 3 Primitki 4 Literatura 4 1 Pervinne dzherelo 4 2 Suchasni doslidzhennyaZhittyepis red Pohodzhennya Uchast u pohodah Aleksandra Makedonskogo red Meleagr narodivsya imovirno v 360 h rokah do n e Cherez te sho im ya jogo batka bulo Neoptolem 1 vvazhayetsya sho vin pohodiv z Linkestidi en abo Epiru Im ya Neoptolem najchastishe zustrichayetsya v onomastikoni cih oblastej Vpershe v antichnih dzherelah Meleagr zgaduyetsya pri opisi vijni proti getiv u 335 roci do n e Jomu razom z Filippom de sinom Balakra en bulo dorucheno perevezti zahoplenu zdobich do Makedonskogo taboru 2 Vrahovuyuchi sho Filipp buv taksiarhom mozhna pripustiti sho Meleagr na toj moment takozh keruvav odnim z taksisiv makedonskoyi armiyi 3 U 334 roci do n e v bitvi na richci Granik Meleagr komanduvav odnim z pidrozdiliv falangi na livomu flanzi 4 Togo zh roku brav uchast u nevdalij ataci na peredmistya Galikarnasa Mind en 5 Vzimku 334 333 roku do n e Aleksandr vidpraviv z Kariyi do Makedoniyi soldativ yaki odruzhilisya nezadovgo do pochatku pohodu Odnim z cih soldativ buv Meleagr 1 Z cogo doslidnikom Valdemarom Gekkelem en buv zroblenij visnovok sho Meleagr buv odruzhenij hocha bud yakih vidomostej pro jogo druzhinu i ditej v antichnih dzherelah nemaye 3 nbsp Karta iz zaznachennyam pohodiv armiyi Aleksandra ta osnovnih bitvNavesni 333 roku do n e Meleagr znovu priyednavsya do makedonskogo vijska v Gordiyi Razom z Meleagrom do Aleksandra pribuli pidkriplennya v 3000 pishih voyiniv 300 makedonskih i 200 fessalijskih vershnikiv a takozh 150 elimiotiv en pid komanduvannyam Alkiya 6 Zgodom Meleagr brav uchast u bitvi pri Issi 333 roki do n e i v bitvi pid Gavgamelami 331 roku do n e 3 U 330 roci do n e pered bitvoyu pri Perskih vorotah Aleksandr zalishiv u tabori chastinu vijsk v tomu chisli j taksis Meleagra pid komanduvannyam Kratera a sam zdijsniv obhidnij manevr Pislya umovnogo znaka trubi vijska Kratera i Meleagra pochali shturm chim vidvernuli uvagu Ariobarzana en Ataka z dvoh storin privela persiv v zamishannya a potim j do porazki 7 8 9 3 Kvint Kurcij Ruf zgaduye Meleagra pri opisi podij 329 roku do n e v yakosti odnogo z voyenachalnikiv yakij keruvav oblogoyu mista memakeniv cej narod bilshe nide ne zgaduyetsya v oblasti Yaksartu 8 10 Pid chas shturmu Aleksandr buv poranenij Arrian vidnosit cyu podiyu do shturmu Kiropolya 11 10 U 328 roci do n e Meleagr razom z Poliperhonom Gorgiyem en i Attalom pridushuvav povstannya v Baktriyi v toj chas koli basilevs Aleksandr z osnovnimi silami virushiv v Sogdianu Zalishayetsya neyasnim chi buv kozhen voyenachalnik nezalezhnim i pridushuvav povstannya v svoyij oblasti abo diyav pid zagalnim komanduvannyam Hoch bi sho tam bulo nezabarom Meleagr priyednavsya do vijsk Kena en i zimu 328 327 roku do n e proviv u Sogdiani 12 13 U 327 do n e Meleagr u skladi vijska pid komanduvannyam Gefestiona i Perdikki zdijsniv marsh do Indu Po dorozi nimi buv rozbitij pravitel Pevkelaotidi Astis ru Potim makedonyani uvijshli do zemel radzhi Taksila yakij vvazhav za krashe pidkoritisya Aleksandru Za svidchennyam Kvinta Kurciya Rufa Aleksandr ne tilki ne prijnyav pidnoshen Taksila a j vidislav do nogo tisyachu talantiv Cya shedrist hoch i zobov yazala novogo soyuznika zachepila samih makedonyan Meleagr pid chas benketu sp yaniv i privitav basilevsa z tim sho toj vse taki znajshov v Indiyi lyudinu gidnu tisyachi talantiv Na ce Aleksandr obmezhivsya frazoyu sho zazdrisni lyudi stvoryuyut veliki muki nasampered samim sobi 14 Za odniyeyu z versij taka zuhvalist koshtuvala Meleagru kar yernogo rostu i vin tak i ne buv pidvishenij do gipparha 13 V bitvi pri Gidaspi 326 roku do n e Meleagr razom z Attalom i Gorgiyem na choli svojogo taksisu i najmanoyi kinnoti znahodivsya na berezi richki poki makedonskij basilevs z vijskom perepravlyavsya cherez richku v inshomu misci 15 Voyenachalnikam bulo nakazano forsuvati richku koli pochnetsya bij Meleagr zi svoyimi zagonami perepravivsya cherez Gidasp koli bij bulo vzhe vigrano i lishe prodovzhiv peresliduvati vtikayuchih indijciv 16 Z Indij povernuvsya razom z Attalom i Antigenom en pid komanduvannyam Kratera cherez Arahosiyu i Drangianu 17 13 Plinij Starshij zgaduye pro te sho v gimnasij Meleagra pisok privozili z Yegiptu sho teoretichno moglo vidbuvatisya v promizhku mizh povernennyam do Vavilonu v 326 325 323 rokah do n e koli voyenachalnik ne brav uchasti u vijskovih pohodah V cilomu popri vijskovi zaslugi za ocinkami Valdemara Gekkelya Meleagr ne buv ni osvichenim ni politichno proniklivim spodvizhnikom Aleksandra 13 Pislya smerti Aleksandra Makedonskogo red U 323 roci do n e pislya smerti Aleksandra Makedonskogo pered vijskom postalo pitannya pro prestolonastupnictvo Proces viboru novogo basilevsa opisanij troma antichnimi istorikami Diodorom Sicilijskim Markom Yunianom Yustinom i Kvintom Kurciyem Rufom U yih pracyah mistyatsya pevni riznochitannya prote u vsih troh Meleagr predstavlenij odnim z osnovnih pretendentiv na otrimannya realnoyi vladi v Makedonskoyi derzhavi Zgidno z Yustinom pid chas radi voyenachalnikiv Perdikka zaproponuvav dochekatisya pologiv druzhini Aleksandra Roksani yaka perebuvala na ostannih misyacyah vagitnosti Proti takoyi propoziciyi rizko vistupiv Meleagr Vin vvazhav sho ne slid chekati pologiv pid chas yakih na svit mogla z yavitisya i divchinka Adzhe v Aleksandra vzhe ye sin vid Barsini Gerakl Ta j ne lichit makedonyanam pidkoryatisya pravitelyam v chiyih zhilah teche perska krov Meleagr vistupiv za viznannya basilevsom brata Aleksandra Arrideya Yedinoyu zaslugoyu brata Aleksandra bulo jogo pohodzhennya vin buv sinom Filipa II i fessalijki Filinni en Arridej do smerti Aleksandra ne buv realnim pretendentom na tron cherez nedoumstvo Odnak v umovah sho sklalisya Arridej viyavivsya yedinim predstavnikom pravlyachoyi dinastiyi Argeadiv pravilnogo pohodzhennya yakij znahodivsya u Vaviloni de pomer Aleksandr 18 19 Odnak dumka Perdikki vzyala goru i voyenachalniki virishili chekati pologiv Roksani Ce viklikalo oburennya falangitiv Do nih buli napravleni populyarni v seredovishi pihoti Meleagr i Attal Zamist togo shob zaspokoyiti vijsko Meleagr pohvaliv buntivnikiv za proyavlenu poziciyu Pislya cogo buntivna chastina vijska progolosila Meleagra svoyim vozhdem i rushila do palacu Zgodom Meleagru stavili v provinu zradu kinnoti Perdikka z inshimi voyenachalnikami buv zmushenij tikati z Vavilonu Nezabarom vidbulosya vimushene primirennya mizh Perdikkoyu ta Meleagrom Perdikka nakazav zatrimuvati obozi proviantu yaki jshli do Vavilonu sho zagrozhuvalo jogo zhitelyam i loyalnim Meleagru vijskam golodom Za versiyeyu Plutarha mirotvorcem vistupiv Evmen Zgidno z kompromisom obidva pretendenti nenarodzhenij sin Roksani ta Arridej buli priznacheni basilevsami a yih regentami stali Perdikka i Meleagr Zgidno z kilkoma piznoantichnimi dzherelami Meleagr navit otrimav v upravlinnya Kelesiriyu i Finikiyu Na comu protistoyannya ne zakinchilosya Zgidno z antichnimi dzherelami Meleagr planuvav vbivstvo svogo politichnogo oponenta prote ne zmig dovesti spravu do kincya Nezabarom Perdikka zumiv zaluchiti na svij bik pihotu Arrideya i soyuznika Meleagra Attala a potim pid chas zhertvoprinoshen nakazav ubiti prizvidnikiv zakolotu 20 Kvint Kurcij Ruf stverdzhuvav sho pislya togo yak 300 osib na yakih vkazav Perdikka roztoptali slonami Meleagr vtik i shovavsya v hrami prote nezabarom buv shoplenij i ubitij 21 22 23 24 25 26 27 28 V kulturi red Meleagr ye odnim z geroyiv romanu Meri Reno Pohoronni igri 29 Primitki red a b Arrian s 72 I 24 1 Arrian s 51 I 4 5 a b v g Heckel 2006 s 159 Meleager 1 Arrian s 62 I 14 3 Arrian s 69 I 20 5 Arrian s 77 I 29 4 Arrian s 119 120 III 18 4 8 a b Kvint Kurcij Ruf s 96 V 4 14 Heckel 2006 s 95 Craterus a b Heckel 2006 s 159 160 Meleager 1 Arrian s 135 IV 3 3 Arrian s 135 IV 17 3 a b v g Heckel 2006 s 160 Meleager 1 Kvint Kurcij Ruf s 96 VIII 12 194 Arrian s 171 V 12 1 Arrian s 175 176 V 18 1 Arrian s 200 VI 17 3 Yustin XIII 2 Shofman 1984 s 61 62 Yustin XIII 3 4 Diodor Sicilijskij XVIII 2 Kvint Kurcij Ruf s 241 242 X 9 13 21 Shofman 1984 s 61 62 69 Bosworth 2002 s 46 52 Heckel 2006 s 160 161 Meleager 1 Heckel 2006 s 318 Note 417 Atkinson 2009 s 221 Commentary 10 2 Chugg 2015 s 501 Reno M 323 god do n e Pogrebalnye igry M Eksmo 2009 ISBN 978 5 699 33318 9 Literatura red Pervinne dzherelo red Arrian Pohod Aleksandra Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka Kvint Kurcij Ruf Istoriya Aleksandra Velikogo Makedonskogo Mark Yunian Yustin Epitome historiarum Trogi Pompeii Suchasni doslidzhennya red Shofman A S ru Raspad imperii Aleksandra Makedonskogo Pechataetsya po postanovleniyu redakcionno izdatelskogo soveta Kazanskogo universiteta Otv redaktor V D Zhigunin Kazan Izdatelstvo Kazanskogo universiteta 1984 Curtius Rufus Histories of Alexander the Great Book 10 translated by J C Yardley with Introduction and Historical Commentary by J E Atkinson New York Oxford University Press 2009 ISBN 978 0 19 955763 9 Bosworth A B Chapter 2 The Politics of the Babylon Settlement The Legacy of Alexander Politics Warfare and Propaganda under the Successors Oxford Oxford University Press 2002 P 29 63 ISBN 978 0 19 171520 4 DOI 10 1093 acprof oso 9780198153061 003 0002 Chugg A M Concerning Alexander the Great A Reconstruction of Cleitarchus AMC Publications 2015 ISBN 978 0 9556790 8 7 Heckel W en Who s Who in the Age of Alexander the Great Prosopography of Alexander s Empire Malden Oxford Carlton Blackwell Publishing 2006 ISBN 1 4051 1210 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Meleagr vijskovij amp oldid 40690030