www.wikidata.uk-ua.nina.az

Верхні сатрапії дав гр ἄνω σατραπεῖαι збірний термін що використовувався в елліністичний період для позначення східних н

Верхні сатрапії

Верхні сатрапії (дав.-гр. ἄνω σατραπεῖαι) — збірний термін, що використовувався в елліністичний період для позначення східних, населених іранцями провінцій («сатрапій») держави Александра Македонського, особливо під час воєн діадохів і існування держави Селевкідів. Іноді під ним мається на увазі єдина субпровінція під управлінням стратега «відповідального за вищі сатрапії» (дав.-гр. ὁ ἐπί τῶν ἄνω σατραπειῶν).

Верхні сатрапії

Термінологія ред.

Верхні сатрапії включали всю східну половину територій, завойованих Александром: зазвичай усі на схід від річки Тигр, від гір Загрос на заході до кордонів Індії на південному сході та Середньої Азії на північному сході, включаючи провінції Мідія, Персія, Карманія, Дрангіана, Гірканія, Парфія, Маргіана, Арія[en], Бактрія і Согдіана. Спочатку район також включав найсхідніші завоювання Александра — Паропамісади, Арахозію і Гедросію, але вони перейшли до Чандрагупти Маур'ї у 303 р. до н. е. після його договору з Селевком I Нікатором.

Історія ред.

При Ахеменідах ред.

Можливо, що концепція і провінція «верхніх сатрапій» були створені вже за часів пізньої імперії Ахеменідів, в якій, принаймні, для Малої Азії вище військове командування охоплювало відразу кілька сатрапій. Існує гіпотеза про існування подібних укладів для Вірменії, сирійсько-вавилонських і східних сатрапій. Наведеним доказом вважається свідчення Діодора Сицилійського про те, що Артаксеркс III довірив верхні сатрапії Багою, але це може бути анахронізм, також немає інших доказів спадкоємності в цьому питанні між ахеменідськими та елліністичними періодами.

При діадохах ред.

Перша згадка про «верхні сатрапії» відноситься до 316 р. до н. е., коли Антигон I призначив Піфона стратегом Мідії та верхніх сатрапій. На солдатському зібранні в 323 р. до н. е. Піфон був обраний для нагляду за придушенням повстання найманців у східних сатрапіях і отримав певну владу над місцевими сатрапами. Хоча, ймовірно, з самого початку посада Піфона не була задумана як всеосяжне військове командування, яким воно стало пізніше, схоже, він поступово намагався нав'язати подібну владу місцевим сатрапам, які об'єдналися проти нього і вигнали в 317 р. до н. е. Саме в цьому контексті Антигон визнав свої претензії на його прихильність, хоча незабаром після цього Антигон заарештував і стратив Піфона.

Після страти Піфона Антигон призначив йому на заміну двох офіцерів: Оронтобата сатрапом Мідії та Гіппострата стратегом. Згідно Герману Бенгтсону, Гіппострат займав проміжне положення між повним стратегом верхніх сатрапій і провінційним сатрапом. Таким чином, він, ймовірно, командував дислокованими в східних провінціях військами армії басилевса (βασιλική δύναμις), в той час, як сатрапи командували тільки місцевими рекрутами. Призначення Гіппострата було тимчасовою доцільністю, і в 315 році Антигон призначив свого полководця Ніканора стратегом Мідії та верхніх сатрапій. Встановлення посту збіглося з від'їздом Антигона з Вавилонії до Середземномор'я для боротьби зі своїми суперниками, а також відсутністю подібних посад у західних провінціях показує, що посада була призначений для забезпечення безпеки східних провінцій. Ніканор правив регіоном аж до вторгнення Селевка I у Вавилонію в 312 р. до н. е., в битві[en] з яким він, можливо, загинув. В результаті східні сатрапії перейшли під контроль Селевка, а особливе командування над верхніми сатрапіями було тимчасово скасовано.

Примітка ред.

  1. Bengtson, 1964a, с. 176.
  2. ↑ Aperghis, 2004, с. 40.
  3. Bengtson, 1964a, с. 176–177.
  4. Briant, 2002, с. 269–270, 746, 1001.
  5. Briant, 2002, с. 746.
  6. Bengtson, 1964a, с. 177–180.
  7. Bengtson, 1964a, с. 180.
  8. Bengtson, 1964a, с. 180–182.
  9. Bengtson, 1964a, с. 182–183, 207.
  10. Bengtson, 1964a, с. 184–186.

Література ред.

  • Aperghis, G. G. (2004). The Seleukid Royal Economy: The Finances and Financial Administration of the Seleukid Empire. Cambridge University Press. ISBN 9781139456135. 
  • Bengtson, Hermann (1964a). Die Strategie in der hellenistischen Zeit. Ein Beitrag zum antiken Staatsrecht (German) I. Munich: C.H.Beck'sche Verlagsbuchhandlung. с. 176–186, 197, 207, 208. 
  • Bengtson, Hermann (1964b). Die Strategie in der hellenistischen Zeit. Ein Beitrag zum antiken Staatsrecht (German) II. Munich: C.H.Beck'sche Verlagsbuchhandlung. с. 78–89. 
  • Bengtson, Hermann (1967). Die Strategie in der hellenistischen Zeit. Ein Beitrag zum antiken Staatsrecht (German) III. Munich: C.H.Beck'sche Verlagsbuchhandlung. с. 192, 200. 
  • Briant, Pierre (2002). From Cyrus to Alexander: A History of the Persian Empire. Eisenbrauns. ISBN 9781575061207. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Verhni satrapiyi dav gr ἄnw satrapeῖai zbirnij termin sho vikoristovuvavsya v ellinistichnij period dlya poznachennya shidnih naselenih irancyami provincij satrapij derzhavi Aleksandra Makedonskogo osoblivo pid chas voyen diadohiv i isnuvannya derzhavi Selevkidiv Inodi pid nim mayetsya na uvazi yedina subprovinciya pid upravlinnyam stratega vidpovidalnogo za vishi satrapiyi dav gr ὁ ἐpi tῶn ἄnw satrapeiῶn Verhni satrapiyi Zmist 1 Terminologiya 2 Istoriya 2 1 Pri Ahemenidah 2 2 Pri diadohah 3 Primitka 4 LiteraturaTerminologiya red Verhni satrapiyi vklyuchali vsyu shidnu polovinu teritorij zavojovanih Aleksandrom zazvichaj usi na shid vid richki Tigr 1 vid gir Zagros na zahodi do kordoniv Indiyi na pivdennomu shodi ta Serednoyi Aziyi na pivnichnomu shodi vklyuchayuchi provinciyi Midiya Persiya Karmaniya Drangiana Girkaniya Parfiya Margiana Ariya en Baktriya i Sogdiana 2 Spochatku rajon takozh vklyuchav najshidnishi zavoyuvannya Aleksandra Paropamisadi Arahoziyu i Gedrosiyu ale voni perejshli do Chandragupti Maur yi u 303 r do n e pislya jogo dogovoru z Selevkom I Nikatorom 2 Istoriya red Pri Ahemenidah red Mozhlivo sho koncepciya i provinciya verhnih satrapij buli stvoreni vzhe za chasiv piznoyi imperiyi Ahemenidiv v yakij prinajmni dlya Maloyi Aziyi vishe vijskove komanduvannya ohoplyuvalo vidrazu kilka satrapij Isnuye gipoteza pro isnuvannya podibnih ukladiv dlya Virmeniyi sirijsko vavilonskih i shidnih satrapij 3 Navedenim dokazom vvazhayetsya svidchennya Diodora Sicilijskogo pro te sho Artakserks III doviriv verhni satrapiyi Bagoyu ale ce mozhe buti anahronizm takozh nemaye inshih dokaziv spadkoyemnosti v comu pitanni mizh ahemenidskimi ta ellinistichnimi periodami 4 Pri diadohah red Persha zgadka pro verhni satrapiyi vidnositsya do 316 r do n e koli Antigon I priznachiv Pifona strategom Midiyi ta verhnih satrapij 5 Na soldatskomu zibranni v 323 r do n e Pifon buv obranij dlya naglyadu za pridushennyam povstannya najmanciv u shidnih satrapiyah i otrimav pevnu vladu nad miscevimi satrapami Hocha jmovirno z samogo pochatku posada Pifona ne bula zadumana yak vseosyazhne vijskove komanduvannya yakim vono stalo piznishe shozhe vin postupovo namagavsya nav yazati podibnu vladu miscevim satrapam yaki ob yednalisya proti nogo i vignali v 317 r do n e 6 Same v comu konteksti Antigon viznav svoyi pretenziyi na jogo prihilnist hocha nezabarom pislya cogo Antigon zaareshtuvav i strativ Pifona 7 Pislya strati Pifona Antigon priznachiv jomu na zaminu dvoh oficeriv Orontobata satrapom Midiyi ta Gippostrata strategom Zgidno Germanu Bengtsonu Gippostrat zajmav promizhne polozhennya mizh povnim strategom verhnih satrapij i provincijnim satrapom Takim chinom vin jmovirno komanduvav dislokovanimi v shidnih provinciyah vijskami armiyi basilevsa basilikh dynamis v toj chas yak satrapi komanduvali tilki miscevimi rekrutami 8 Priznachennya Gippostrata bulo timchasovoyu docilnistyu i v 315 roci Antigon priznachiv svogo polkovodcya Nikanora strategom Midiyi ta verhnih satrapij Vstanovlennya postu zbiglosya z vid yizdom Antigona z Vaviloniyi do Seredzemnomor ya dlya borotbi zi svoyimi supernikami a takozh vidsutnistyu podibnih posad u zahidnih provinciyah pokazuye sho posada bula priznachenij dlya zabezpechennya bezpeki shidnih provincij 9 Nikanor praviv regionom azh do vtorgnennya Selevka I u Vaviloniyu v 312 r do n e v bitvi en z yakim vin mozhlivo zaginuv V rezultati shidni satrapiyi perejshli pid kontrol Selevka a osoblive komanduvannya nad verhnimi satrapiyami bulo timchasovo skasovano 10 Primitka red Bengtson 1964a s 176 a b Aperghis 2004 s 40 Bengtson 1964a s 176 177 Briant 2002 s 269 270 746 1001 Briant 2002 s 746 Bengtson 1964a s 177 180 Bengtson 1964a s 180 Bengtson 1964a s 180 182 Bengtson 1964a s 182 183 207 Bengtson 1964a s 184 186 Literatura red Aperghis G G 2004 The Seleukid Royal Economy The Finances and Financial Administration of the Seleukid Empire Cambridge University Press ISBN 9781139456135 Bengtson Hermann 1964a Die Strategie in der hellenistischen Zeit Ein Beitrag zum antiken Staatsrecht German I Munich C H Beck sche Verlagsbuchhandlung s 176 186 197 207 208 Bengtson Hermann 1964b Die Strategie in der hellenistischen Zeit Ein Beitrag zum antiken Staatsrecht German II Munich C H Beck sche Verlagsbuchhandlung s 78 89 Bengtson Hermann 1967 Die Strategie in der hellenistischen Zeit Ein Beitrag zum antiken Staatsrecht German III Munich C H Beck sche Verlagsbuchhandlung s 192 200 Briant Pierre 2002 From Cyrus to Alexander A History of the Persian Empire Eisenbrauns ISBN 9781575061207 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Verhni satrapiyi amp oldid 40117120