www.wikidata.uk-ua.nina.az

Атропат давньогрецькою Aτρoπάτης від давньоперського Athurpat під захистом вогню 2 бл 370 р до н е після 321 р до н е бу

Атропат

Атропат (давньогрецькою Aτρoπάτης, від давньоперського Athurpat «під захистом вогню»; бл. 370 р. до н. е. — після 321 р. до н. е.) був перським торговцем та вельможею, який служив Дарію III, згодом Александру Македонському, та, урешті-решт, заснував незалежне царство та династію, яка отримала назву на його честь. Діодор Сицилійський (18.4) називає його Atrapes, а Квінт Курцій Руф (8.3.17) помилково Arsaces.

Атропат
Народився 4 століття до н. е.
Помер 4 століття до н. е.
Діяльність губернатор
Учасник Битва при Гавгамелах
Посада сатрап

Біографія Редагувати

Наприкінці існування Імперії Ахеменідів, Атропат був сатрапом провінції Мідія. У вирішальній Битві при Гавгамелах (жовтень 331 р. до н. е.) між Дарієм та Олександром Македонським, Атропат командував військами Ахемінідів з Мідії, Кавказької Албанії та Сакасени.

Після поразки у битві Дарій III втік до столиці Мідії Екбатани, де Атропат надав йому притулок. Дарій намагався зібрати нове військо, але був змушений втекти з Екбатан у червні 330 р. до н. е. Після смерті Дарія місяцем пізніше від руки Бєсса, Атропат здався Олександру. Спочатку Олександр призначив сатрапом Мідії Оксидата, але у 328—327 р. до н. е. він втратив довіру до Оксидата та відновив Атропата на його старій посаді. У 325—324 рр. до н. е. Атропат доставив Баріакса (розшукуваного повстанця регіону) Олександру у Пасаргади. Прихильність Олександра до сатрапа зросла «настільки високо», що невдовзі потому дочка Атропата одружилась з довіреною особою Олександра та керівником його кавалерії Пердіккою на знаменитому масовому весіллі у Сузах у лютому 324 р. до н. е.

Пізніше того ж року Олександр відвідав Атропата у Екбатані разом зі своїм другом та заступником Гефестіоном, який захворів та помер у жовтні 324 р. до н. е. У той час, «деякі автори розповідали, що Атропат одного разу запропонував Олександру сто жінок, які вважались амазонками; але Арріан ([Anabasis] vii. 13) не вірив у цю історію.»

Олександр помер через вісім місяців потому, 10 червня 323 р. до н. е., і новий зять Атропата Пердікка був обраний регентом при зведеному браті Александра Філіппі III. Після «Поділу Вавилона» 323 р. до н. е., Мідія була поділена на дві частини: більша частина на південному сході відійшла під управління Піфона, генерала Пердікки, а менша частина на північному заході (переважно довкола долини річки Аракс) була віддана Атропату. Після цього Атропат відмовився служити діадохам і оголосив свою частину Мідії незалежним царством. Його ж зятя Пердікку було вбито Піфоном влітку 320 р. до н. е.

Спадок Редагувати

Династія, яку заснував Атропат, продовжила правити царством декілька століть, коли незалежна, коли як васали Селевкідів та Аршакідів, з якими, як вважається, у них були шлюбні зв'язки. Нову династію Атропатени було утворено після шлюбу спадкоємиці Аршакідів зі спадкоємцем Атропатени.

Територія царства Атропата була відома давнім грекам як «Мідія Атропатена», а пізніше просто «Атропатена». Аршакіди називали її 'Aturpatakan' парфянською, як і Сасаніди, які їх змінили. Врешті решт середньоіранське 'Aturpatakan' стало 'Azerbaijan', звідки, за однією з етимологічних теорій, отримали назву сучасний Азербайджан і провінція Іранський Азербайджан (яка власне в цілому розташована в межах давньої Атропатени). За іншою теорією, назва Азербайджан походить від давньоперських слів «Āzar» (перс. آذر‎آذر‎), що означає «вогонь», та «Pāyegān» (перс. پایگان‎پایگان‎), що означає «охоронець/захисник» (Āzar Pāyegān="охоронці вогню") (перс. آذر پایگان‎آذر پایگان‎), а Āzar Pāyegān пізніше злилось у 'Azerbaijan' за домінування арабської мови, у якій відсутні можливості для написання чи вимови звуків «G / P / ZH / CH».

Примітки Редагувати

  1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 1. — С. 663.
    d:Track:Q164396d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
  2. Chaumont, M. L. (1989). Atropates. 3.1. London: Routledge & Kegan Paul. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 27 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2017. 
  3. Miniature Empires: A Historical Dictionary of the Newly Independent States by James Minahan, published in 2000, page 20
  4. Lendering, Jona. Atropates (Biography). Livius.org. оригіналу за 15 грудня 2007. Процитовано 10 грудня 2007. 
  5. Chamoux, Francois. Hellenistic Civilization. Blackwell Publishing, published 2003, page 26
  6. Bosworth, A.B., and Baynham, E.J. Alexander the Great in Fact and Fiction. Oxford, published 2002, page 92
  7. Encyclopedia Iranica, «Azerbaijan: Pre-Islamic History», K. Shippmann
  8. Smith, William, ред. (1867). Atropates. . Boston. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 5 червня 2011. Процитовано 16 листопада 2017. 
  9. Schippmann, K. (1989). Azerbaijan III: Pre-Islamic History. Encyclopaedia Iranica 3.1. London: Routledge & Kegan Paul. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 27 січня 2013. Процитовано 16 листопада 2017. 
  10. Houtsma, M. Th. (1993). First Encyclopaedia of Islam 1913–1936 (вид. reprint). BRILL. ISBN 978-90-04-09796-4. 
  11. de Planhol, X. (1989). Azerbaijan I: Geography. Encyclopaedia Iranica 3.1. London: Routledge & Kegan Paul. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 27 січня 2013. Процитовано 16 листопада 2017. 

Джерела Редагувати

  • Chaumont, M. L. (1989). Atropates. 3.1. London: Routledge & Kegan Paul. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 27 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2017. 
  • de Planhol, X. (1989). Azerbaijan I: Geography. Encyclopaedia Iranica 3.1. London: Routledge & Kegan Paul. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 27 січня 2013. Процитовано 16 листопада 2017. 
  • Schippmann, K. (1989). Azerbaijan III: Pre-Islamic History. Encyclopaedia Iranica 3.1. London: Routledge & Kegan Paul. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 27 січня 2013. Процитовано 16 листопада 2017. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Atropat davnogreckoyu Atropaths vid davnoperskogo Athurpat pid zahistom vognyu 2 bl 370 r do n e pislya 321 r do n e buv perskim 3 4 5 6 7 torgovcem ta velmozheyu yakij sluzhiv Dariyu III zgodom Aleksandru Makedonskomu ta ureshti resht zasnuvav nezalezhne carstvo ta dinastiyu yaka otrimala nazvu na jogo chest Diodor Sicilijskij 18 4 nazivaye jogo Atrapes a Kvint Kurcij Ruf 8 3 17 pomilkovo Arsaces AtropatNarodivsya 4 stolittya do n e Pomer 4 stolittya do n e Diyalnist gubernatorUchasnik Bitva pri Gavgamelah 1 Posada satrap Zmist 1 Biografiya 2 Spadok 3 Primitki 4 DzherelaBiografiya RedaguvatiNaprikinci isnuvannya Imperiyi Ahemenidiv Atropat buv satrapom provinciyi Midiya U virishalnij Bitvi pri Gavgamelah zhovten 331 r do n e mizh Dariyem ta Oleksandrom Makedonskim Atropat komanduvav vijskami Aheminidiv z Midiyi Kavkazkoyi Albaniyi ta Sakaseni Pislya porazki u bitvi Darij III vtik do stolici Midiyi Ekbatani de Atropat nadav jomu pritulok Darij namagavsya zibrati nove vijsko ale buv zmushenij vtekti z Ekbatan u chervni 330 r do n e Pislya smerti Dariya misyacem piznishe vid ruki Byessa Atropat zdavsya Oleksandru Spochatku Oleksandr priznachiv satrapom Midiyi Oksidata ale u 328 327 r do n e vin vtrativ doviru do Oksidata ta vidnoviv Atropata na jogo starij posadi U 325 324 rr do n e Atropat dostaviv Bariaksa rozshukuvanogo povstancya regionu Oleksandru u Pasargadi Prihilnist Oleksandra do satrapa zrosla nastilki visoko sho nevdovzi potomu dochka Atropata odruzhilas z dovirenoyu osoboyu Oleksandra ta kerivnikom jogo kavaleriyi Perdikkoyu na znamenitomu masovomu vesilli u Suzah u lyutomu 324 r do n e Piznishe togo zh roku Oleksandr vidvidav Atropata u Ekbatani razom zi svoyim drugom ta zastupnikom Gefestionom yakij zahvoriv ta pomer u zhovtni 324 r do n e U toj chas deyaki avtori rozpovidali sho Atropat odnogo razu zaproponuvav Oleksandru sto zhinok yaki vvazhalis amazonkami ale Arrian Anabasis vii 13 ne viriv u cyu istoriyu 8 Oleksandr pomer cherez visim misyaciv potomu 10 chervnya 323 r do n e i novij zyat Atropata Perdikka buv obranij regentom pri zvedenomu brati Aleksandra Filippi III Pislya Podilu Vavilona 323 r do n e Midiya bula podilena na dvi chastini bilsha chastina na pivdennomu shodi vidijshla pid upravlinnya Pifona generala Perdikki a mensha chastina na pivnichnomu zahodi perevazhno dovkola dolini richki Araks bula viddana Atropatu Pislya cogo Atropat vidmovivsya sluzhiti diadoham i ogolosiv svoyu chastinu Midiyi nezalezhnim carstvom Jogo zh zyatya Perdikku bulo vbito Pifonom vlitku 320 r do n e Spadok RedaguvatiDinastiya yaku zasnuvav Atropat prodovzhila praviti carstvom dekilka stolit koli nezalezhna koli yak vasali Selevkidiv ta Arshakidiv z yakimi yak vvazhayetsya 9 u nih buli shlyubni zv yazki Novu dinastiyu Atropateni bulo utvoreno pislya shlyubu spadkoyemici Arshakidiv zi spadkoyemcem Atropateni Teritoriya carstva Atropata bula vidoma davnim grekam yak Midiya Atropatena a piznishe prosto Atropatena Arshakidi nazivali yiyi Aturpatakan parfyanskoyu yak i Sasanidi yaki yih zminili Vreshti resht serednoiranske Aturpatakan stalo Azerbaijan zvidki za odniyeyu z etimologichnih teorij 10 otrimali nazvu suchasnij Azerbajdzhan i provinciya Iranskij Azerbajdzhan yaka vlasne v cilomu roztashovana v mezhah davnoyi Atropateni 11 Za inshoyu teoriyeyu nazva Azerbajdzhan pohodit vid davnoperskih sliv Azar pers آذر آذر sho oznachaye vogon ta Payegan pers پایگان پایگان sho oznachaye ohoronec zahisnik Azar Payegan ohoronci vognyu pers آذر پایگان آذر پایگان a Azar Payegan piznishe zlilos u Azerbaijan za dominuvannya arabskoyi movi u yakij vidsutni mozhlivosti dlya napisannya chi vimovi zvukiv G P ZH CH Primitki Redaguvati Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան 1974 T 1 S 663 d Track Q164396d Track Q6429958d Track Q2657718 Chaumont M L 1989 Atropates Encyclopaedia Iranica 3 1 London Routledge amp Kegan Paul Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 16 listopada 2017 Miniature Empires A Historical Dictionary of the Newly Independent States by James Minahan published in 2000 page 20 Lendering Jona Atropates Biography Livius org Arhiv originalu za 15 grudnya 2007 Procitovano 10 grudnya 2007 Chamoux Francois Hellenistic Civilization Blackwell Publishing published 2003 page 26 Bosworth A B and Baynham E J Alexander the Great in Fact and Fiction Oxford published 2002 page 92 Encyclopedia Iranica Azerbaijan Pre Islamic History K Shippmann Smith William red 1867 Atropates Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology Boston Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 5 chervnya 2011 Procitovano 16 listopada 2017 Schippmann K 1989 Azerbaijan III Pre Islamic History Encyclopaedia Iranica 3 1 London Routledge amp Kegan Paul Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 27 sichnya 2013 Procitovano 16 listopada 2017 Houtsma M Th 1993 First Encyclopaedia of Islam 1913 1936 vid reprint BRILL ISBN 978 90 04 09796 4 de Planhol X 1989 Azerbaijan I Geography Encyclopaedia Iranica 3 1 London Routledge amp Kegan Paul Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 27 sichnya 2013 Procitovano 16 listopada 2017 Dzherela RedaguvatiChaumont M L 1989 Atropates Encyclopaedia Iranica 3 1 London Routledge amp Kegan Paul Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 16 listopada 2017 de Planhol X 1989 Azerbaijan I Geography Encyclopaedia Iranica 3 1 London Routledge amp Kegan Paul Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 27 sichnya 2013 Procitovano 16 listopada 2017 Schippmann K 1989 Azerbaijan III Pre Islamic History Encyclopaedia Iranica 3 1 London Routledge amp Kegan Paul Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 27 sichnya 2013 Procitovano 16 listopada 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Atropat amp oldid 38530651