www.wikidata.uk-ua.nina.az

Президентство Барака Обами Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекл

Президентство Барака Обами

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (березень 2020)

Президентство Барака Обами почалося опівдні EST 20 січня 2009 року, коли Барак Обама був приведений до присяги в якості 44-го президента Сполучених Штатів, і закінчилося 20 січня 2017 року. Обама, демократ з Іллінойсу, вступив в посаду після вирішальної перемоги над республіканцем Джоном Маккейном на президентських виборах 2008 року. Через чотири роки, на виборах 2012 року, він переміг республіканця Мітта Ромні, щоб виграти переобрання. Він був першим президентом афро-американцем, першим багато расовим президентом, першим небілим президентом і першим президентом, який народився на Гаваях. Обаму змінив республіканець Дональд Трамп, який переміг на президентських виборах 2016 року.

44 Президент США (2009—2017) Барак Хусейн Обама

Перші терміни дій Обами вирішили глобальну фінансову кризу та включили великий пакет стимулів, часткове розширення скорочень податків Буша, законодавство щодо реформування охорони здоров'я, великий законопроєкт про реформу фінансового регулювання та закінчення великої військової присутності США в Іраку. Обама також призначив суддів Верховного суду Елену Каган та Соню Сотомайор, остання з яких стала першою латино-американкою у Верховному суді. Демократи контролювали обидві палати Конгресу, поки республіканці не здобули більшості в Палаті представників на виборах 2010 року. Після виборів Обама та республіканці Конгресу взяли участь у затяжному протистоянні рівням державних витрат та межі боргу. Політика адміністрації Обами проти тероризму принизила модель протидії повстанцям Буша, розширивши авіаудари та широко використовуючи спецназ і заохочуючи більшу залежність від військовослужбовців, які приймають уряд. Адміністрація Обами організувала військову операцію, що призвела до смерті Осама бен Ладена в 2011 році.

У своєму другому терміні Обама вжив заходів для боротьби зі зміною клімату, підписавши важливу міжнародну кліматичну угоду та розпорядження про обмеження викидів вуглецю. Обама також головував у виконанні Закону про доступну допомогу та іншого законодавства, прийнятого в його перший термін, і він домовлявся про зближення з Іраном та Кубою. Кількість американських солдатів в Афганістані різко впала під час другого терміну Обами, хоча американські солдати залишалися в Афганістані протягом усього президентства Обами та продовжують станом на 2019 рік. Республіканці взяли під контроль Сенат після виборів 2014 року і Обама продовжував боротися з республіканцями Конгресу з приводу витрат уряду, імміграції, судових висувань та інших питань.

Президентські вибори 2008 року ред.

Після перемоги на виборах в Сенат в штаті Іллінойс в 2004 році, Обама оголосив, що він буде балотуватися на пост президента в лютому 2007 року. У праймеріз Демократичної партії 2008, Обама зіткнувся з сенатором і колишньою першої леді США Хілларі Клінтон. Кілька інших кандидатів, включаючи сенатора Джо Байдена від штату Делавер та колишнього сенатора Джона Едвардса, також балотувалися на висунення, але ці кандидати відмовилися після первинних праймеріз. У червні, в день остаточного праймеріз, Обама приєднався до кандидатури, вигравши більшість делегатів, включаючи обох делегатів і суперделегатів. Обама та Байден, якого Обама обрав своїм віце-президентом, були висунуті як кандидати на Демократичній національній конвенції у серпні 2008 року.

З обмеженим терміном президента Республіканця Джорджа Буша республіканці висунули сенатора Джона Маккейна з Арізони на пост президента. На загальних виборах Обама переміг Маккейна, взявши 52,9 % голосів населення та 365 з 538 голосів виборців. На виборах до Конгресу демократи додали свою більшість в обох палатах Конгресу, а спікер палати Ненсі Пелосі та лідер більшості сенату Гаррі Рід залишилися на своїх посадах. Республіканці Джон Бейнер та Мітч МакКоннелл продовжували виконувати функції лідера домогосподарств меншин та лідера меншин у сенаті відповідно.

Період переходу та інавгурація ред.

Період президентського перехідного періоду розпочався після обрання Обами президентом в листопаді 2008 року, хоча Обама обрав Кріса Лу для початку планування переходу у травні 2008 року. Джон Подеста, Валері Джаретт та Піт Роус співголовували з Обамою-Байденом проєкт переходу. Під час перехідного періоду Обама оголосив про висунення кандидатур у свій кабінет та адміністрацію. У листопаді 2008 року конгресмен Рам Емануель прийняв пропозицію Обами виконувати обов'язки керівника апарату Білого дому. Обама прийняв присягу президента 20 січня 2009 року, змінивши Джорджа Буша. Обама офіційно взяв на себе посаду президента о 12:00, EST, і склав присягу на посаді о 12:05, EST. Він виголосив свою вступну адресу відразу після присяги. Перехідна команда Обами отримала високу оцінку виїзної перехідної команди адміністрації Буша, особливо щодо національної безпеки, а деякі елементи переходу Буша-Обами були пізніше кодифіковані у закон.

Адміністрація ред.

Призначені уряди ред.

Члени адміністрації Барака Обами, 26 липня 2012 року.

Після його інавгурації Обама та Сенат працювали над підтвердженням своїх кандидатур в Уряд Сполучених Штатів. Три офіцери на рівні кабінету не потребували підтвердження: віце-президент Джо Байден, якого Обама обрав своїм керівником на Демократичній національній конвенції 2008 року, начальник штабу Рам Емануель та міністр оборони Роберт Гейтс, якого Обама вирішив залишити від попередньої адміністрації. Ранній список пропозицій надійшов від Майкла Фромана, тодішнього керівника Citigroup. Обама описав вибір свого кабінету як «команду суперників», і Обама обрав декількох видатних державних чиновників на посади уряду, включаючи колишню первинну конкурентку Хілларі Клінтон на посаду державного секретаря. Обама призначив декількох колишніх чиновників адміністрації Клінтона в Уряд та на інші посади. 28 квітня 2009 року Сенат підтвердив колишнього губернатора штату Канзас Кетлін Сібеліус на посаді секретаря з питань охорони здоров'я та соціальних служб, доповнивши початковий кабінет Обами. Під час президентства Обами чотири республіканці служили в кабінеті Обами: Рей ЛаХуд в якості міністра транспорту Роберт Макдональд як міністр у справах ветеранів, а Гейтс і Чак Гейгл — секретарі оборони.

Помітні особи, що не належать до кабінету ред.

  • Радник Президента
  • Старший радник Президента
    • Валері Джаретт (2009—2017)
    • Піт Роус (2009—2010)
    • Девід Аксельрод (2009—2011)
    • Девід Плоуфф (2011—2013)
    • Даніель Пфайффер (2013—2015)
    • Брайан Діз (2015—2017)
    • Шейла Мюррей (2015—2017)
  • Заступник начальника апарату Білого дому
    • Джима Мессіна 2009–2011
    • Мона Сатфен (2009—2011)
    • Ненсі-Енн Депарл ( 2011—2013 )
    • Alyssa Mastromonaco (2011—2014)
    • Марк Б. Пілдерес (2012—2014)
    • Роб Набор (2013—2015)
    • Аніта Декер Брекенрідж (2014—2017)
    • Крісті Канегалло (2014—2017)
  • Прес-секретар Білого дому
  • Директор зі зв'язків Білого дому
    • Еллен Моран (2009)
    • Аніта Данн (2009)
    • Даніель Пфайффер (2009—2013)
    • Дженніфер Пальмієрі (2013—2015)
    • Дженніфер Псакі (2015—2017)
  • Адвокат Білого дому
    • Грег Крейг (2009—2010)
    • Боб Бауер (2010—2011)
    • Кетрін Руммлер (2011—2014)
    • Ніл Еглґстон (2014—2017)

Судові призначення ред.

Верховний суд Сполучених Штатів ред.

Обама та кандидатка у Верховний суд Соня Сотомайор

У Верховному суді США протягом перебування на посаді Обами було три вакантні посади, але Обама призначив лише два успішні призначення до Верховного суду. Під час 111-го конгресу, коли демократи мали більшість у сенаті, Обама успішно висунув двох суддів Верховного суду:

  • Соня Сотомайор, замінивла Девіда Сутера  - 2009
  • Елена Каган , замінивши Джона Пола Стівенса  - 2010 рік

Суддя Антонін Скалія помер у лютому 2016 року під час 114-го конгресу, який мав республіканську більшість у сенаті. У березні 2016 року Обама призначив головного суддю Мерріка Гарланда з округу Колумбія, щоб замінити місце Скалія. Однак лідер більшості сенату Мітч Макконнелл, голова комітету судової комісії Чак Грасслі та інші республіканці Сенату стверджували, що кандидатури у Верховний суд не повинні здійснюватися під час року президентських виборів, а переможець президентських виборів 2016 року повинен замість цього призначити заміщення Скалія. Висунення Гарланда залишилось перед Сенатом довше, ніж будь-яка інша номінація Верховного Суду в історії  і ця кандидатура закінчилась із закінченням 114-го Конгресу. Президент Дональд Трамп пізніше висунув Ніла Горсача на колишнє місце Скалія у Верховному суді, а Горсач був підтверджений Сенатом у квітні 2017 року.

Інші суди ред.

За президентства Обами було продовжено сутички між обома сторонами за підтвердження судових висуванців. Демократи постійно звинувачували республіканців у відстоюванні висунутих кандидатів протягом усього часу перебування Обами. Після декількох боїв за висунення демократи в сенаті в 2013 році реформували використання фалібустера, щоб його більше не можна було використовувати в органах виконавчої чи судової влади (крім Верховного Суду). Республіканці виграли Сенат після виборів 2014 року, надавши їм повноваження блокувати будь-якого кандидата на посаду судді, а 114-й конгрес підтвердив лише 20 суддівських висуванців, найменшу кількість підтверджень з часу 82-го конгресу. Судові кандидати Обами були значно більш різноманітні, ніж у попередніх адміністраціях, і більше призначень припадало на жінок та меншин.

Перші 100 днів ред.

Виступ перед спільною сесією Конгресу (24 лютого 2009 р.) (52:20)
Американське Відновлення і реінвестування 2009 було центром вибору Барака Обами 24 лютого 2009 Перед спільної сесією Конгресу .
Виступ перед спільною сесією Конгресу (24 лютого 2009 р.) (Аудіо)
При проблемах гляньте в довідку.

Протягом декількох хвилин після складання присяги 20 січня начальник штабу Обами Рам Емануель видав розпорядження про призупинення постанови виконавчих розпоряджень в останні хвилини, підписаних президентом Джорджем Бушем. Деякі перші дії президента Обами були зосереджені на скасуванні заходів, вжитих адміністрацією Буша після атак 11 вересня. У свій перший тиждень на посаді Обама підписав Виконавчий наказ 13492 про припинення всіх триваючих проваджень військових комісій Гуантанамо і наказав закрити ізолятор у Гуантанамо протягом року. Інший наказ, Виконавчий наказ 13491, забороняв тортури та інші примусові прийоми, такі як симуляція утоплення. Обама також видав виконавчий наказ про встановлення жорстких обмежень щодо лобіювання в Білому домі, та скасував політику в місті Мексика, яка забороняла федеральні гранти міжнародним групам, які надають послуги з абортів або консультування.

29 січня Обама вперше підписав законопроєкт у своєму президентстві; Закон про справедливу оплату Ліллі Ледбеттер 2009 року, переглядав термін позовної давності для подачі дискримінації в оплаті судових процесів. 3 лютого він підписав Закон про переуповноваження програми дитячого медичного страхування (CHIP), розширивши охорону здоров'я CHIP з 7 мільйонів дітей до 11 мільйонів дітей. 9 березня 2009 р. Обама зняв обмеження на федеральне фінансування досліджень ембріональних стовбурових клітин. Обама заявив, що, як і Буш, він буде використовувати підписання заяви, якщо вважає частину законопроєкту неконституційною згодом він видав кілька заяв про підписання. Обама також підписав Закон про охорону громадського землекористування 2009 року, який додав 2 мільйони акрів (8100 км2) землі, а також закон про підвищення податку на сигарети по 62 центи (еквівалентно 0,72 дол. США у 2018 році).

Мабуть, найважливішою дією перших 100 днів Обами було прийняття Американського закону про відновлення та реінвестування (ARRA) для подолання Великої рецесії. Після довгих дебатів, АРРУ було прийнято і Палатою, і Сенатом 13 лютого 2009 року. Спочатку проєкт закону був прийнятий двостороннім, прийняття Конгресом законопроєкту в основному покладалося на голоси демократів, хоча за це проголосували троє республіканських сенаторів. Відсутність республіканської підтримки законопроєкту та нездатність демократів завоювати цю підтримку, передвіщали блокування та партнерство, яке тривало протягом усього президентства Обами. Законопроєкт на суму 787 мільярдів доларів США поєднав податкові пільги із витратами на інфраструктурні проєкти, розширення соціальних виплат та освіту.

Внутрішні справи ред.

Реформа охорони здоров'я ред.

Після того, як законопроєкт про стимулювання був прийнятий у лютому 2009 року, реформа охорони здоров'я стала головним внутрішнім пріоритетом Обами, і 111-й Конгрес прийняв головний законопроєкт, який врешті-решт став широко відомим як «Obamacare». Реформа охорони здоров'я давно була головним пріоритетом Демократичної партії, і демократи прагнули здійснити новий план, який би знизив витрати та збільшив охоплення. На відміну від плану Білла Клінтона 1993 року щодо реформування охорони здоров'я, Обама прийняв стратегію, яка дозволить Конгресу керувати цим процесом, при цьому Палата та Сенат написали власні законопроєкти. У Сенаті двопартійна група сенаторів Фінансового комітету, відома як Банда шістьох розпочала зустріч з надією створити законопроєкт про реформування двопартійної системи охорони здоров'я. Хоча республіканські сенатори, що займаються розробкою законопроєкту, врешті-решт виступили проти цього. У листопаді 2009 року Палата прийняла Закон про доступну охорону здоров'я для Америки на голосуванні 220—215 голосів, за законопроєкт проголосував лише один республіканець. У грудні 2009 року Сенат прийняв свій власний законопроєкт про реформу охорони здоров'я, Закон про захист пацієнтів та доступне обслуговування (PPACA або ACA), за партійною лінією, 60-39 голосів. Обидва законопроєкти розширили Медікейд і надавали субсидії на охорону здоров'я, в той час як створення індивідуального мандата, біржі медичного страхування та заборона відмовляти в покритті, виходячи з існуючих умов. Однак, законопроєкт Палати передбачав збільшення податку для сімей, які становлять понад 1 мільйон доларів США на рік, і варіант державного медичного страхування, тоді як план Сенату включав акцизний податок на дорогоцінні медичні плани.

Відсоток осіб у США без медичного страхування, 1963—2015

На позачергових виборах в Сенат в Массачусетсі 2010, переміг Скотт Браун, що становило серйозну загрозу перспективи законопроєкту реформи охорони здоров'я, а демократи втратили свою 60-ти Сенатську супер-більшість. Білий дім та спікер Ненсі Пелосі взяли участь у масштабній кампанії з метою переконати як центристів, так і лібералів у Палаті прийняти законопроєкт про охорону здоров'я Сенату, Закон про захист пацієнтів та доступне обслуговування. У березні 2010 року, після того, як Обама оголосив розпорядження про посилення чинного закону проти витрачання федеральних коштів на послуги з виборчого аборту, Палата прийняла Закон про захист пацієнтів та доступну допомогу. Законопроєкт, який був прийнятий Сенатом у грудні 2009 року, не отримав жодного республіканського голосу в жодній палаті. 23 березня 2010 р. Президент Обама підписав PPACA. New York Times описав PPACA як "найбільш експансивним соціальне законодавство, чинне протягом десятиліть, " в той час як Washington Post зазначає, що це було найбільшим розширення медичного страхування з моментом створення Медікер і Медікейд в 1965 році. Обидві палати Конгресу також прийняли міру примирення внесення суттєвих змін та виправлень в PPACA; цей другий законопроєкт був підписаний до закону 30 березня 2010 року. Закон про захист пацієнтів та доступне обслуговування отримав широку популярність як Закон про доступну допомогу (ACA) або «Obamacare».

Закон про доступну допомогу після його прийняття зіткнувся зі значними викликами та опозицією, і республіканці постійно намагалися скасувати закон. Закон також пережив два найважливіші виклики, які перейшли до Верховного Суду. У Національній федерації незалежного бізнесу проти Себеліуса 5-4-ма більшістю підтримала конституційність Закону про доступну допомогу, хоча державне розширення Медікейд зробило добровільним. У справі «Кінг проти Бурвелла» 6-3-ма більшістю дозволили використовувати податкові кредити в біржах, що управляються державою. Запуск в жовтні 2013 року вебсайту HealthCare.gov, обміну медичним страхуванням, створеного відповідно до положень ACA, зазнав широкої критики хоча багато проблем було вирішено до кінця року. Кількість незастрахованих американців зменшилася з 20,2 % населення в 2010 році до 13,3 % населення у 2015 році. Хоча республіканці продовжували протидіяти Obamacare як небажаному розширенню уряду. Багато лібералів продовжували наполягати на охороні системи охорони здоров'я на одних платниках або публічному варіанті, а Обама схвалив останню пропозицію, а також розширення податкових кредитів на медичне страхування у 2016 році.

Реформа Уолл-стріт ред.

Ризикова практика серед головних фінансових установ на Уолл-стріт широко сприймалася, як сприяння кризи іпотечного кредитування без основного капіталу, фінансовій кризі 2007—2008 рр. та наступній Великій рецесії, тому Обама виставив першочерговим завданням реформу Уолл-стріт у перший термін. 21 липня 2010 р. Обама підписав Закон про реформу Додда-Франка на Уолл-стріт та захист прав споживачів, який є найбільшим капітальним ремонтом фінансового регулювання після Нового Курсу. Закон збільшив вимоги до регулювання та звітності щодо похідних інструментів (зокрема, свопи кредитних дефолтів), і вжив заходів для обмеження системних ризиків для економіки США за допомогою такої політики, як підвищені вимоги до капіталу, створення Організації з упорядкованої ліквідації, яка допоможе ліквідувати великі фінансові установи, що не працюють, та створення Ради з нагляду за фінансовою стабільністю для моніторингу системних ризиків. Додд-Франк також створив Бюро захисту прав споживачів, якому було доручено захищати споживачів від зловживань фінансовою практикою. Підписуючи законопроєкт, Обама заявив, що законопроєкт «надасть можливість споживачам та інвесторам», «виведе тіньові угоди, що спричинили кризу на світ», і «покладе край на порядок сплати податків платників раз і назавжди». Деякі ліберали були розчаровані, що закон не порушив найбільших банків країни чи відновив закон про Гласса-Стігаола, в той час як багато консерваторів розкритикували цей законопроєкт як надбавку уряду, що може зробити країну менш конкурентоспроможною. Відповідно до цього законопроєкту, Федеральний резерв та інші регулюючі органи повинні були запропонувати та впровадити кілька нових регуляторних правил, і боротьба за ці правила тривала протягом усього президентства Обами. Обама закликав до подальшої реформи на Уолл-стріт після ухвалення Додда-Франка, заявивши, що банки повинні мати меншу роль в економіці і менше стимулів здійснювати ризиковані угоди. Обама також підписав Закон про кредитну карту 2009 року, який створив нові правила для компаній, що займаються кредитними картками.

Зміна клімату та навколишнє середовище ред.

Під час свого президентства Обама назвав глобальне потепління найбільшою довгостроковою загрозою, що стоїть перед світом. Обама здійснив кілька кроків для боротьби з глобальним потеплінням, але не зміг прийняти основного законопроєкту щодо вирішення цього питання, частково через те, що багато республіканців та деякі демократи сумніваються, чи відбувається глобальне потепління і чи сприяє цьому діяльність людини. Після своєї інавгурації Обама попросив Конгрес прийняти законопроєкт про встановлення обмеження на викиди вуглецю в країні. Після того, як Палата у 2009 році прийняла закон про чисту енергетику та безпеку, Обама намагався переконати Сенат також прийняти законопроєкт. Законодавство вимагало б від США скоротити викиди парникових газів на 17 відсотків до 2020 року та на 83 відсотки до середини 21 століття. Однак проти законопроєкту були рішуче проти республіканці, і ні він, ні окремий запропонований двосторонній компроміс ніколи не проходили до голосування в Сенаті. У 2013 році Обама оголосив, що обійде Конгрес, наказавши EPA застосувати нові обмеження викидів вуглецю. План чистої енергії, оприлюднений у 2015 році, спрямований на скорочення викидів парникових газів у США на 26–28 відсотків до 2025 року. Обама також запровадив норми щодо сажі, сірки та ртуті, які заохочували перехід від вугілля як джерело енергії, але падіння цін на енергію вітру, сонячної енергії та природного газу також сприяло падінню вугілля. Обама заохотив цей успішний перехід від вугілля значною мірою завдяки тому, що вугілля виділяє більше вуглецю, ніж інші джерела енергії, включаючи природний газ.

Кампанія Обами проти боротьби з глобальним потеплінням знайшла більший успіх на міжнародному рівні, ніж у Конгресі. Обама взяв участь у конференції Організації Об'єднаних Націй з питань зміни клімату 2009 року, на якій було розроблено необов'язкова Копенгагенська угода як наступник Кіотського протоколу. Угода передбачала моніторинг по викидах вуглецю серед країн, що розвиваються, але не включають в себе пропозицію Обами зробити для скорочення викидів парникових газів в два рази до 2050 року. У 2014 році Обама досяг угоди з Китаєм, в якому Китай зобов'язався досягти пікового рівня викидів вуглецю до 2030 року, тоді як США зобов'язалися скоротити викиди на 26-28 відсотків порівняно з рівнями 2005 року. Угода надала імпульс для потенційної багатосторонньої угоди про глобальне потепління серед найбільших світових випромінювачів вуглецю. Багато республіканців критикували кліматичні цілі Обами як потенційну втрату економіки. На конференції Організації Об'єднаних Націй з питань зміни клімату 2015 року майже кожна країна світу погодилася на значну кліматичну угоду, в якій кожна країна зобов'язалася зменшити викиди парникових газів. Паризька хартія створила універсальну систему обліку викидів, щоб кожна країна контролювала викиди, і вимагає щоб кожна країна створила план по скороченню викидів. Кілька учасників кліматичних переговорів зазначили, що кліматична угода між США та Китаєм та обмеження викидів у рамках EPA допомогли зробити цю угоду можливою. У 2016 році міжнародна спільнота погодилася на угоду Кігалі, поправку до Монреальського протоколу, яка прагнула зменшити використання ГФУ, органічних сполук, що сприяють глобальному потеплінню.

З початку свого президентства Обама вжив декілька дій для підвищення ефективності використання пального в США. У 2009 році Обама оголосив про план збільшити економіку середнього палива до 35 миль за галон (6,7 л / 100 км), що на 40 відсотків збільшилося від рівня 2009 року. І екологи, і чиновники автопрому в значній мірі вітали цей крок, оскільки план підвищив національні стандарти викидів, але надав єдиний національний стандарт ефективності, якого довго бажали групи службовців автопрому. У 2012 році Обама встановив ще більш високі стандарти, вимагаючи середньої економічності палива 54,5 милі за галон США (4,32 л / 100 км). Обама також підписав законопроєкт «готівку за клокенів», який передбачав стимулювання споживачів торгувати старими, менш економічними автомобілями для більш ефективних автомобілів. Американське Відновлення і реінвестування 2009 року при умови, 54000000000 $ в фондах для заохочення внутрішнього використання поновлюваних джерел енергії виробництва, зробити держустанови більш енергоефективним, поліпшенням електромережі, ремонт державного житла. Обама також сприяв використанню електричних транспортних засобів, що підключаються, і до кінця 2015 року було продано 400 000 електромобілів.

Згідно з доповіддю Американської асоціації легень, за Обами відбулося «значне поліпшення» якості повітря.

Економіка ред.

Після вступу на посаду Обама зосередився на вирішенні глобальної фінансової кризи та подальшої Великої рецесії, що розпочалася до його обрання, що, як правило, вважалося найгіршим економічним спадом після Великої депресії. 17 лютого 2009 р. Обама підписав закон про економічний стимул на суму 787 мільярдів доларів, який включав витрати на охорону здоров'я, інфраструктуру, освіту, різні податкові пільги та стимули та пряму допомогу людям. Податкові положення закону, включаючи зниження податку на прибуток на 116 мільярдів доларів, тимчасово знизили податки для 98 відсотків платників податків, довівши ставки податку до найнижчого рівня за 60 років. Пізніше адміністрація Обами стверджує, що стимул врятував Сполучені Штати від «подвійного спаду». Обама попросив другий великий пакет стимулів у грудні 2009 року але жодних основних законопроєктів про стимулювання не було прийнято. Обама також розпочав другу допомогу американських автовиробників, можливо, врятувавши General Motors та Chrysler від банкрутства вартістю 9,3 мільярда доларів. Для власників будинків, які загрожують дефолтом своєї іпотеки через кризу іпотечного кредитування, що склалася, Обама розпочав декілька програм, включаючи HARP та HAMP. Обама переобрав Бена Бернанке на посаду голови Федеральної резервної ради у 2009 році та призначив Джанет Єллен на посаду наступника Бернанке у 2013 році. Короткострокові процентні ставки залишалися майже нульовими протягом більшої частини президентства Обами, і Федеральний резерв не підвищував процентні ставки під час президентства Обами до грудня 2015 року.

Економічні показники та федеральні фінанси в адміністраціях Буша та Обами $ являють собою трильйони невідрегульованих доларів США
Рік Безробіття Реальний ріст

ВВП

 Уряд США
Квитанції Витрати Дефіцит Борг
2007* 4.6 % 1.9 % $2.600 $2.788 − $0.188 $5.1
2008* 5.8 % -0.1 % $2.465 $3.145 − $0.680 $5.8
2009 9.3 % -2.5 % $2.045 $3.516 − $1.471 $7.6
2010 9.6 % 2.6 % $2.206 $3.481 − $1.275 $9.0
2011 8.9 % 1.6 % $2.326 $3.576 − $1.250 $10.1
2012 8.1 % 2.2 % $2.509 $3.570 − $1.061 $11.3
2013 7.4 % 1.8 % $2.825 $3.384 − $0.560 $12.0
2014 6.2 % 2.5 % $3.093 $3.581 − $0.488 $12.8
2015 5.3 % 2.9 % $3.275 $3.750 − $0.478 $13.1
2016 4.9 % 1.6 % $3.275 $3.750 - $0.582 $14.2

Права ЛГБТ ред.

Під час свого президентства Обама, Конгрес та Верховний Суд сприяли величезному розширенню прав ЛГБТ. У 2009 році Обама підписав Закон про запобігання злочинам ненависті від Меттью Шепарда та Джеймса Берда-молодшого, який розширив закони про злочини на ґрунті ненависті та охоплював злочини, вчинені через сексуальну орієнтацію жертви. У грудні 2010 р. Обама підписав Закон «Не питай, не кажи скасовуй» 2010 року, який завершив політику військової служби заборонити геям та лесбійцям відкрито служити у Збройних Силах США. Обама також підтримав проходження ENDA, яка б заборонила дискримінацію працівників за ознакою статі або сексуальної ідентичності для всіх компаній, які мають 15 і більше працівників, та аналогічного, але всеосяжного Закону про рівність. Жоден законопроєкт не прийняв Конгрес. У травні 2012 року Обама став першим діючим президентом, який підтримав одностатеві шлюби, незабаром після того, як віце-президент Джо Байден також висловив підтримку інституції. Наступного року Обама призначив Тодда М. Х'юза до Апеляційного суду Федерального округу, зробивши Х'юза першим відкритим федеральним суддею геєм в історії США. У 2015 році Верховний суд постановив, що Конституція гарантує одностатевим парам право одружуватися у справі «Обергефел проти Ходжеса», а Обама особисто привітав позивача. Обама також видав десятки виконавчих наказів, спрямованих на допомогу американцям ЛГБТ, у тому числі розпорядження 2010 року, яке розширило всі переваги для одностатевих партнерів федеральних службовців. Наказ 2014 року забороняє дискримінацію в відношенні працівників федеральних підрядників за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності. У 2015 році міністр оборони Ештон Картер припинив заборону жінок у бойових ролях, а в 2016 році він припинив заборону трансгендерним особам, відкрито проходити службу в армії. На міжнародній арені Обама виступав за права геїв, особливо в Африці.

Освіта ред.

Велика рецесія 2008-09 років спричинила різке зниження податкових надходжень у всіх містах і штатах. Відповідь полягала у скороченні бюджетів на освіту. Пакет стимуляції Обами в розмірі 800 мільярдів доларів включав 100 мільярдів доларів для державних шкіл, які використовувала кожна держава для захисту свого освітнього бюджету. Однак, з точки зору спонсорування інновацій, Обама та його міністр освіти Арне Дункан проводили реформу освіти K-12 через гонку до вершини грантової програми. Загрожуючи понад 15 мільярдами доларів, 34 штати швидко переглянули свої закони про освіту відповідно до пропозицій передових освітніх реформаторів. У змаганнях бали привласнювались за те, що дозволяли статутним школам розмножуватися, за компенсацію вчителям на основі заслуг, включаючи бали тестів учнів, та за прийняття вищих освітніх стандартів. Штати стимулювали запроваджувати стандарти для коледжів та готових до кар'єри, що на практиці означало прийняття Загальної ініціативи основних державних стандартів, розробленої на двопартійних засадах Національною асоціацією губернаторів та Радою головних державних шкільних працівників. Критерії не були обов'язковими, вони були стимулом для покращення можливостей отримати грант. Більшість держав переглянули свої закони відповідно, хоча вони і зрозуміли, що навряд чи це буде, коли це буде дуже конкурентоспроможний новий грант. Гонка до вершини мала сильну двопартійну підтримку, з центристськими елементами обох сторін. Їй виступили проти лівого крила Демократичної партії, а правого крила Республіканської партії, і критикували за централізацію занадто великої влади у Вашингтоні. Скарги надходили також із сімей середнього класу, які були роздратовані зростаючим акцентом на викладанні до тесту, а не заохочували вчителів проявляти творчість та стимулювати уяву учнів.

Президент Обама виступає в космічному центрі Кеннеді, 15 квітня 2010 року.

Обама також виступав за універсальні дитсадівські програми, і два вільні роки коледжу для всіх. Через свою програму «Перемістимось» та пропагуючи здорові шкільні обіди, перша леді Мішель Обама зосередила увагу на дитячому ожирінні, яке було втричі вище у 2008 році, ніж у 1974 році. У грудні 2015 року Обама підписав програму «Всі» Закон про успішність студентів — двосторонній законопроєкт, який повторно санкціонував федеральне тестування, але зменшив роль федерального уряду в освіті, особливо стосовно проблемних шкіл. Закон також припинив використання відмов міністром освіти. У середній освіті Обама підписав Закон про охорону здоров'я та освіту 2010 року, який припинив роль приватних банків у видачі студентських кредитів, що страхуються на федеральному рівні, створив новий план повернення позики на основі доходу, відомий як Виплачуйте, коли ви заробляєте, і збільшуєте кількість нагород за гранти, що надаються щороку. Він також запровадив нові норми щодо комерційних коледжів, включаючи правило про «вигідну зайнятість», яке обмежувало федеральне фінансування коледжів, які не встигли підготувати випускників до кар'єри.

Президент Обама під час дзвінка до екіпажу на борту МКС.

NASA ред.

У липні 2009 року Обама призначив Чарльза Болдена, колишнього космонавта, адміністратором NASA. Того ж року Обама створив колегію Августина для перегляду програми «Сузір'я». У лютому 2010 року Обама оголосив, що скорочує програму з федерального бюджету Сполучених Штатів на 2011 рік, описуючи її як «над бюджетом, поза графіком, і не вистачає інновацій». Після того, як рішення викликало критику в США, на космічній конференції у квітні 2010 року було оприлюднено новий план «Гнучкий шлях до Марса». Він включав нові програми на технологію, збільшив витрати на НДДКР, збільшив бюджет НАСА на 2011 рік з 18,3 млрд дол. до 19 млрд дол. США, акцентував увагу на Міжнародній космічній станції та планував укласти майбутнє транспортування на орбіту Землі приватним компаніям. Під час президентства Обами, NASA розробила систему космічного старту і розробила комерційну службу розвитку екіпажу та комерційну орбітальну транспортну службу для співпраці з приватними космічними компаніями польотів. Ці приватні компанії, зокрема SpaceX , Virgin Galactic , Blue Origin, «Boeing» і «Bigelow Aerospace» стали активізуватися під час президентства Обами. Програма «Космічний човен» закінчилася в 2011 році, і НАСА покладалася на російську космічну програму для запуску своїх космонавтів на орбіту для решти адміністрації Обами. Президентство Обами також побачило запуск Місячного орбітального розвідувального орбіта і наукової лабораторії Марса. У 2016 році Обама закликав США висадити людину на Марсі до 2030-х років.

Інші ініціативи ред.

Обама вжив заходів для просування різних технологій та технологічної доблесті США. Кількість дорослих американців, які користуються Інтернетом, зросла з 74 % у 2008 р. до 84 % у 2013 р. і Обама підштовхнув програми для розширення широкосмугового Інтернету для зниження американців з нижчим рівнем доходу. Через опозицію багатьох республіканців Федеральна комісія зв'язку розпочала регулювання Інтернет-провайдерів як комунальних служб з метою захисту «нейтралітету мережі». Обама запустив 18F та цифрову службу Сполучених Штатів, дві організації, присвячені модернізації урядових інформаційних технологій. Пакет стимулів включав гроші для побудови швидкісних залізничних мереж, таких як запропонований Флоридський високошвидкісний коридор, але політичний опір та проблеми фінансування стримували ці зусилля. У січні 2016 року Обама оголосив про план інвестувати 4 мільярди доларів на розробку автомобілів, що рухаються самостійно, а також ініціативу Національної адміністрації безпеки дорожнього руху розробити правила щодо самостійного керування автомобілями. Того ж місяця Обама закликав до національних зусиль під керівництвом віце-президента Байдена для розробки ліків проти раку.

Зовнішні справи ред.

Адміністрація Обами успадкувала війну в Афганістані, війну в Іраку та глобальну «Війну з тероризмом», яку розпочав Конгрес під час перебування на посаді президента Буша після терактів 11 вересня. Після вступу на посаду Обама закликав до «нового початку» у відносинах між мусульманським світом та США, і він припинив використання терміна «війна з тероризмом» на користь терміна «заморська надзвичайна ситуація (операція)». Обама дотримувався військової стратегії «легкого сліду» на Близькому Сході, яка робила акцент на спеціальних силах, ударах безпілотників та дипломатії над великими окупантами сухопутних військ. Однак американські сили продовжували зіткнення з ісламськими бойовими організаціями, такими як «Аль-Каїда», «ІДІЛ» та «Ащ-Шабааб» згідно з умовами АУМФ, прийнятими Конгресом у 2001 році. Хоча Близький Схід залишався важливим до американської зовнішньої політики Обама проводив «стрижень» до Східної Азії. Обама також наголосив на тісніших відносинах з Індією і був першим президентом, який двічі відвідував цю країну. Адвокат для нерозповсюдження ядерної зброї, Обама успішно уклав угоди зі скорочення зброї з Іраном та Росією. У 2015 році Обама описав доктрину Обами, сказавши, «ми будемо брати участь, але зберігаємо всі наші можливості». Обама також описав себе як інтернаціоналіста, який відкинув ізоляціонізм і був під впливом реалізму та ліберального інтервенціонізму.

Східна Азія ред.

Хоча інші сфери світу залишалися важливими для американської зовнішньої політики, Обама проводив «стрибок» до Східної Азії, орієнтуючись на дипломатію США та торгівлю в регіоні. Постійне становлення Китаю як головної держави було головним питанням президентства Обами, в той час, як дві країни працювали разом над такими питаннями, як кліматичні зміни, відносини між Китаєм та США також зазнали напруженості щодо територіальних претензій у Південно-Китайському морі та Східно-Китайському морі. У 2016 році в США відбувся саміт з Асоціацією націй Південно-Східної Азії (ASEAN) вперше, що відображає прагнення адміністрації Обами до тісніших відносин з АСЕАН та іншими азіатськими країнами. Після допомоги у відкритому оскарженні виборів у М'янмі. Обама скасував багато санкцій США проти М'янми. Обама також збільшив військові зв'язки США з В'єтнамом, Австралією та Філіппінами, збільшив допомогу Лаосу та сприяв потеплінню відносин між Південною Кореєю та Японією. Обама розробив Транс-Тихоокеанське партнерство, як ключовий економічний стовп азіатського стрижня, хоча угода залишається несанкціонованою. Обама досяг невеликого прогресу у відносинах із Північною Кореєю, давнім противником Сполучених Штатів, і Північна Корея продовжувала розвивати свою програму ЗМЗ.

Росія ред.

Перша зустріч Дмитра Медведєва та Барака Обами перед самітом G20 у Лондоні 1 квітня 2009 року

Вступивши на посаду, Обама закликав «перезавантажити» відносини з Росією, яка відмовилася після російсько-грузинської війни 2008 року. Поки президент Буш успішно просував розширення НАТО в колишніх державах Східного блоку, рання ера Обами бачила, що НАТО більше приділяє увагу створенню довгострокового партнерства з Росією. Обама та президент Росії Дмитро Медведєв спільно працювали над новим договором щодо зменшення та моніторингу ядерної зброї, вступу Росії до Світової організації торгівлі та протидії тероризму. 8 квітня 2010 р. Обама та Медведєв підписали новий Договір про START — основну угоду щодо контролю над ядерною зброєю, яка скоротила запаси ядерної зброї обох країн та передбачала режим моніторингу. У грудні 2010 р. Сенат ратифікував новий START у голосуванні 71–26, за договір проголосували 13 республіканців та всі демократи. У 2012 році Росія вступила до Всесвітньої організації торгівлі, і Обама нормалізував торгові відносини з Росією.

Відносини між США і Росією знизилися після того, як Володимир Путін повернувся на пост президента в 2012 році. Російське втручання в Україну і анексія Криму у відповідь на євромайдан, призвело до сильного осуду зі сторони Обами та інших західних лідерів, які наклали санкції на російських лідерів. Санкції сприяли російській фінансовій кризі. Деякі члени Конгресу обох сторін також закликали США озброїти українські сили, але Обама протистояв тісному залученню до Війни на Донбасі. У 2016 році, після кількох інцидентів кібербезпеки, адміністрація Обами офіційно звинуватила Росію в участі у кампанії з метою втрутитися у вибори 2016 року, і адміністрація ввела санкції проти деяких російських людей та організацій. У 2017 році, після того, як Обама пішов з посади, Роберт Мюллер був призначений спеціальним радником для розслідування участі Росії у виборах 2016 року, включаючи звинувачення у змові чи координації між президентською кампанією Трампа та Росією. Звіт Мюллера, опублікований в 2019 році, робить висновок, що Росія здійснила постійну кампанію в соціальних медіа та операції з кібер-хакерства для посилення кампанії Трампа. У звіті не було зроблено висновку щодо тверджень про те, що кампанія Трампа вступила в змову з Росією, але, за словами Мюллера, його розслідування не знайшло доказів, «достатніх для звинувачення будь-якого учасника кампанії Трампа у участі в злочинній змові».

Торгові угоди ред.

Адміністрація Обами підтримувала існуючі торгові угоди та укладала нові з Панамою, Колумбією та Південною Кореєю

Як і його попередник, Обама дотримувався угод про вільну торгівлю, частково через відсутність прогресу на переговорах у Досі щодо зниження торгових бар'єрів у всьому світі. У жовтні 2011 року США уклали угоди про вільну торгівлю з Колумбією, Панамою та Південною Кореєю. Республіканці з Конгресу переважно підтримували домовленості, в той час як Демократи Конгресу віддавали всі голоси. Спочатку три угоди були узгоджені адміністрацією Буша, але Обама відновив переговори з кожною країною та змінив деякі умови кожної угоди.

Обама просунув дві значно більші, багатосторонні угоди про вільну торгівлю: ТрансТихоокеанське партнерство (ТТП) з одинадцятьма країнами Тихоокеанського краю, включаючи Японію, Мексику та Канаду, та запропоноване Трансатлантичне партнерство з торгівлі та інвестицій з Європейським Союзом. Переговори про ТТП розпочалися при президенті Буші, і Обама продовжив їх як частину довгострокової стратегії, яка прагнула переорієнтуватися на швидко зростаючі економіки в Східній Азії. Основні цілі адміністрації ТТП включали:

  1. Встановлення капіталізму вільного ринку як основної нормативної платформи економічної інтеграції в регіоні;
  2. Гарантування стандартів прав інтелектуальної власності, особливо щодо авторського права, програмного забезпечення та технологій;
  3. Підкреслити американське лідерство у формуванні правил і норм світового порядку, що формується;
  4. Та блокування Китаю у створенні суперницької мережі.

Після років переговорів 12 жовтня досягли остаточної згоди щодо змісту ТТС в жовтні 2015 року, а повний текст договору був оприлюднений у листопаді 2015 року. Адміністрація Обами зазнала критики зліва через відсутність прозорості в переговорах, а також наявність корпоративних представників, які допомагали в процесі розробки. У липні 2015 року Конгрес прийняв законопроєкт про надання повноважень щодо сприяння торгівлі президентом до 2021 року. Орган з просування торгівлі вимагає від Конгресу голосувати вгору або вниз за торговельними угодами, підписаними президентом, без можливості внесення змін або переслідувань. ТТС стала головним питанням передвиборної кампанії на виборах 2016 року, і обидва головні кандидати в президенти партії виступали проти його ратифікації. Після того, як Обама пішов з посади, президент Трамп витягнув Сполучені Штати з переговорів про ТТС, а решта підписавших ТТС пізніше уклали окрему угоду про вільну торгівлю, відому як Всеосяжна та прогресивна угода щодо Транс-Тихоокеанського партнерства.

Табір ув'язнення в Гуантанамо Бей ред.

Президент Обама про смерть Осама бін Ладена (9:28)
Звернення президента Обами
Президент Обама про смерть Осама бін Ладена (аудіо)
audio only version
При проблемах гляньте в довідку.

У 2002 році адміністрація Буша створила табір ув'язнення в затоці Гуантанамо, щоб утримувати ймовірних «ворожих учасників бойових дій» таким чином, щоб не ставився до затриманих як до звичайних військовополонених. Обама неодноразово заявляв про своє бажання закрити табір ув'язнення, стверджуючи, що позасудовий характер табору є інструментом набору терористичних організацій. У свій перший день перебування на посаді Обама доручив усім військовим прокурорам призупинити провадження, щоб адміністрація, що надходить, могла переглянути процес військової комісії. 22 січня 2009 року Обама підписав розпорядження, що обмежують слідчих до методів, перерахованих і допущених в керівництві польової армії, закінчення використання «посилених методів допиту». У березні 2009 року адміністрація оголосила, що більше не посилатиметься на в'язнів у Гуантанамо як на ворожих учасників бойових дій, але також заявила, що президент мав повноваження затримувати там підозрюваних у підозрі на тероризм без кримінальних звинувачень. Чисельність ув'язнених табору ув'язнених зменшилася з 242 у січні 2009 року до 91 у січні 2016 року, що частково пояснюється групами періодичних оглядів, створеними Обамою в 2011 році. Багато членів Конгресу рішуче виступали проти планів переведення затриманих в Гуантанамо до в'язниць у американських штатах, а адміністрація Обами неохоче відправляла потенційно небезпечних в'язнів до інших країн, особливо нестабільних країн, таких як Ємен. Хоча Обама продовжував виступати за закриття табору ув'язнення, 41 ув'язнений залишився в Гуантанамо, коли Обама пішов з посади.

Вбивство Осама бен Ладена ред.

Адміністрація Обами запустила успішну операцію, яка призвела до загибелі Осама бен Ладена, лідера Аль-Каїди, глобальної сунітсько ісламістської організації відповідальної за теракти 11 вересня і ряд інших терористичних атак. Починаючи з інформації, отриманої в липні 2010 року, ЦРУ визначило місце розташування Осама бен Ладена у великому складі в Абботтабаді, Пакистан, приміському районі в 35 милях (56 км) від Ісламабаду. Глава ЦРУ Леон Панетта повідомив про цю розвідку Обамі в березні 2011 року. Зустрічаючись зі своїми радниками з питань національної безпеки протягом наступних шести тижнів, Обама відхилив план бомбардування з'єднання і дозволив «хірургічний рейд», який проводить ВМС США. Операція відбулася 1 травня 2011 року, внаслідок якої загинув Бен Ладен та вилучені у складі папери, комп'ютерні накопичувачі та диски. Тіло бен Ладена було виявлено за допомогою ДНК-тестування та поховано в морі через кілька годин. Реакція на оголошення була позитивною у всіх партійних напрямках, включаючи попередників Джорджа Буша та Білла Клінтона, і з багатьох країн світу.

Обама, та віце-президент Байден, разом із командою національної безпеки США в Ситуативній кімнаті, стежать за ходом операції «Спис Нептуна».

Зовнішній та внутрішній нагляд ред.

Адміністрація Обами успадкувала від адміністрації Буша декілька урядових програм спостереження, а Обама намагався досягти балансу між захистом громадянських свобод і відстеженням терористичних загроз, але продовження багатьох програм Обами розчарувало багатьох цивільних лібертаріанців. New York Times повідомляв у 2009 році, що АНБ перехоплювало комунікації американських громадян, включаючи конгресменів, хоча Міністерство юстиції вважало, що АНБ виправило свої помилки. У 2011 році Обама підписав чотирирічне продовження деяких положень Закону про патріотизм. У червні 2013 року існував PRISM, підпільний маса електронного спостереження інтелектуальний аналіз даних програм працює в США Агентства національної безпеки (АНБ) з 2007 року, був витік по NSA підрядник Едвард Сноуден, попередив, що масштаби масового збору даних були набагато більше, ніж публіка знала. В умовах міжнародного обурення урядовці США захищали програму спостереження за PRISM, стверджуючи, що вона не може бути використана у внутрішніх цілях без ордера, що вона допомагає запобігати терористичним актам, і що вона отримала незалежний нагляд з боку федерації уряду виконавчої, судової та законодавчої гілок. У червні 2013 року Обама заявив, що практики збору даних АНБ є «описаною, вузькою системою, спрямованою на те, щоб ми могли захистити наш народ». У 2015 році Обама підписав Закон про свободу США, який розширив декілька положень Закону про патріотизм, але припинив збір масових записів телефонів НСА.

Вибори під час президентства Обами ред.

Проміжні вибори 2010 року ред.

Невпинно атакуючи Обаму, підкреслюючи економію, що застопорилася, і підживлюючи гнів руху Чайної партії, республіканці зазнали зсуву на проміжних виборах 2010 року, завоювавши контроль над Палатою та здобувши місця в Сенаті. Після виборів Джон Бейнер замінив Ненсі Пелосі на посаді спікера палати, а Пелосі стала новим лідером національних меншин Палати. Бейнер пообіцяв скасувати Obamacare і скоротити федеральні витрати.

Обама назвав вибори «принижуючими» та «шелестними», аргументуючи це тим, що поразка настала через те, що недостатньо американців відчули наслідки економічного підйому. Новоповноважені республіканці Палати швидко зіткнулися з Обамою з таких питань, як Obamacare та обмеження боргу. Перемога республіканців на виборах також дала перевагу республіканцям у перерозподілі, який відбувся після перепису в Сполучених Штатах 2010 року.

Вибори 2012 ред.

Карта результатів президентських виборів 2012 року

4 квітня 2011 року Обама оголосив, що буде добиватися переобрання на президентських виборах 2012 року. Обама не стикався з жодними суттєвими суперниками за демократичну номінацію 2012 року. Супротивник від Республіканців, колишній губернатор штату Массачусетс Мітт Ромні, виступав за зниження податків, скорочення витрат, збільшення витрат на оборону та скасування Obamacare (що за іронією долі базувалося на плані охорони здоров'я в штаті Массачусетс, розробленому Ромні). Кампанія Обами базувалася в Чикаго та проводилася багатьма колишніми співробітниками Білого дому та членами успішної кампанії 2008 року. Обама переміг на повторних виборах з 332 (із загальної кількості 538) голосів виборців та 51,1 % голосів населення, що зробило його першим після Дуайта Ейзенхауера, який двічі виграв вибори з більше 51 % голосів. За даними екзит-полів, Обама виграв більшість голосів від жінок, темношкірих, іспаномовців, азіатців, людей до 45 років, людей, які отримують менше 50 000 доларів на рік, людей, які населяють великі або середні міста, лібералів, поміркованих, незаміжніх, геїв та людей, які не мають коледжної освіти, певної коледжної освіти чи випускників. Крім перемоги на виборах президента, демократи також отримали місця в обох палатах Конгресу, але республіканці зберегли контроль над Палатою.

Проміжні вибори 2014 року ред.

Другі середньострокові вибори Обами перетворилися на чергові хвилі виборів, коли республіканці перемогли під контролем Сенату і взяли на себе декілька губернаторів. Мітч МакКоннел замінив Гаррі Рейда лідером більшості в Сенаті, тоді як Рейд став лідером сенатсьної меншини. Республіканський контроль над Сенатом дав партії повноваження блокувати виконавчих та судових висуванців Обами. Республіканські хвилі у 2010 та 2014 роках перемогли багатьох молодих кандидатів у демократи, послабивши фермерську команду кількох державних демократичних партій.

Вибори 2016 року та перехідний період ред.

Карта результатів президентських виборів 2016 року. Дональд Трамп переміг Гілларі Клінтон

Вибори 2016 року відбулися 8 листопада. Обама був обмежений терміном в 2016 році через 22-у поправку, хоча рейтинг схвалення Обами міг вплинути на здатність його партії виграти гонку. У червні 2016 року, коли демократичні прайміз майже завершилися, Обама схвалив колишню державну секретарню Гілларі Клінтон як свою наступницю. Однак, за словами Глена Траша з Politico, Обама довго підтримував Клінтон як його кращого наступника, і Обама відвернув віце-президента Байдена від балотування проти Клінтон. Обама висловився на користь Клінтон на Демократичній національній конвенції 2016 року, і він продовжував проводити агітацію за Клінтон та інших демократів у місяці, що наставали до Дня виборів. Однак на загальних виборах Клінтон була переможена кандидатом від республіканців Дональдом Трампом, який під час першого терміну Обами помітно поставив під сумнів місце народження Обами. Республіканці також зберегли контроль над Палатою та Сенатом. Протягом восьми років президентства Обами Демократична партія зазнала чистої втрати 1041 управлінських місць, а також законодавчих та штатних федеральних місць. Рональд Браунштейн із Атлантики зазначив, що ці втрати були схожими на втрати президентів двох років після другої світової війни.

Трамп та Обама часто спілкувались у перехідний період, а Трамп заявив, що шукає поради Обами щодо призначення президента. Однак обраний президентом Трамп також розкритикував деякі дії Обами, включаючи відмову Обами накласти вето на резолюцію ООН, що засуджує поселення Ізраїлю. У своєму прощальному зверненні Обама висловив занепокоєння щодо розрізненого політичного середовища, економічної нерівності та расизму, але залишається оптимістичним щодо майбутнього.

Рейтинги схвалення та інші думки ред.

Після перехідного періоду Обама вступив на посаду з рейтингом схвалення 82 % за даними Gallup, Рейтинг схвалення Обами впав до 69 % після того, як він вступив на посаду і оголосив свої перші політичні рішення. Обама отримав підтримку 90 % демократів, 60 % незалежних та 40 % республіканців у опитуваннях січня 2009 року. До грудня 2009 року рейтинг схвалення Обами впав до 51 %, Обама отримав схвалення приблизно від 85 % демократів, 45 % незалежних і лише 18 % республіканців. У липні 2010 року, після проходження Додда-Френка та Обамакер, рейтинг схвалення Обами склав 45 %, 47 % не схвалюючи. Рейтинг схвалення Обами залишатиметься стабільним до виборів 2010 року коли республіканці здобули основні успіхи в обох палатах Конгресу та взяли під контроль Палату. Рейтинги схвалення Обами піднялися на 50 % у січні 2011 року, але в серпні 2011 року впали до 40 % після кризи, що відбулася у поточному боргу 2011 року. Рейтинги схвалення Обами повільно зростали протягом 2012 року, і вони піднялися вище 50 % незадовго до виборів 2012 року, в яких Обама переміг Мітта Ромні. Після його переобрання рейтинг схвалення Обами досяг 57 %, але це число впало в низькі 40 % після відставки федерального уряду в жовтні 2013 року. Рейтинги схвалення Обами залишалися в середині-до низьких 40 % до виборів 2014 року, коли республіканці здобули перемогу в обох палатах Конгресу та взяли під контроль Сенат. У 2015 році рейтинги схвалення Обами піднялися з середини до високих 40 %, його рейтинги схвалення та несхвалення приблизно збігаються один з одним. Його рейтинги схвалення піднялися до 50 % під час президентської кампанії 2016 року, а Обама зареєстрував 57 % рейтингу схвалення в листопаді 2016 року. У опитуванні Gallup, проведеному в останній тиждень свого президентства, Обама зареєстрував 95 % схвалення рейтингу у демократів, 61 % затвердження незалежних та 14 % рейтинг схвалення республіканців.

Вибори Обами також викликали реакцію на його расу, батьківщину та релігію. Будучи президентом, Обама зіткнувся з численними насмішками та расовими намірами, хоча більшість явних расистських коментарів обмежувалися невеликою облямівкою. Дональд Трамп вважав, що Обама народився в Кенії; опитування CNN у квітні 2011 року, проведене незадовго до того, як Обама показав свідоцтво про народження довгострокової форми, виявило, що 40 % республіканців вважають, що Обама народився в Кенії. Багато хто з цих «прихильників» стверджував, що оскільки Обама (нібито) не є громадянином від народження, він не мав права обіймати посаду президента в рамках вимоги Конституції. Незважаючи на те, що Обама показав своє свідоцтво про народження, яке підтверджує, що Обама народився на Гаваях, опитування CNN 2015 року показало, що 20 % американців вважають, що Обама народився за межами країни. Багато хто також стверджував, що Обама практикує іслам, і опитування CNN 2015 року виявило, що 29 % американців і 43 % республіканців вважають Обаму мусульманином. Ще до свого обрання президентом Обама пояснив, що він був давнім членом церкви, об'єднаної в Об'єднану церкву Христа, основну протестантську конфесію.

У опитуванні в січні 2010 р. науково-дослідним інститутом Сієни в Сієнському коледжі в Лудонвіллі, Нью-Йорк — за один рік до президентства Обами — 238 професорів з історії США та політології США поставили Обаму 15-м із 43 президентів США. У опитуванні у вересні 2010 р. Центром президентства Сполучених Штатів Інституту вивчення Америки при Лондонській школі підвищення кваліфікації. Один рік і вісім місяців президентства Обами — 47 неназваних респондентів, які були академіками Великої Британії з питань історії та політики Великої Британії, займали 40 з 42 президентів США з 1789 по 2009 рік, не включаючи Обаму, якби Обама був включений, він би посів 8 місце, після Гаррі С. Трумена, але випереджаючи Рональда Рейгана та всіх інших президентів США після Другої світової війни. У опитуванні журналу Newsweek у червні 2012 року — три роки та п'ять місяців президентства Обами — десять вибраних американських істориків та біографів оцінили Обаму 10-м із 20 президентів США з 1900 року. В опитуванні в квітні 2013 року мережі History News Network (HNN) на вебсайті в Сіетлі — чотири роки і три місяці президентства Обами — 203 науковці з 69 провідних коледжів і університетів США дали Обамі B-бал за шкалою A-F. Опитування Брукінгської інституції в лютому 2015 року членів Американської асоціації політичних наук поставило Обаму на 18 місце з 43 президентів. Крім того, опитування Gallup 2011 року показало, що 5 % американців вважають Обаму як найкращого президента країни.

Коли Обама пішов з посади, історики висловлювали різні думки щодо його ефективності як президента, багато хто зазначав, що наступні події визначатимуть його остаточну спадщину. Існувала загальна угода, що Обаму надовго запам'ятають як першого афро-американського президента. Багато хто відзначав, що Обама головував у піднесенні економіки та прийняв головне внутрішнє законодавство, але не зміг подолати партизанський розкол і залишив посаду зі своєю партією в ослабленому стані.

Рейтинг затвердження опитування Gallup
Дата Затвердили Відхилили
Січень 2009 р 67 13
Липень 2009 року 58 34
Січень 2010 року 51 43
Липень 2010 року 46 47
Січень 2011 р 48 45
Липень 2011 року 46 45
Січень 2012 року 46 47
Липень 2012 року 45 46
Січень 2013 року 53 40
Липень 2013 року 46 46
Січень 2014 року 41 53
Липень 2014 року 42 53
Січень 2015 року 46 48
Липень 2015 року 46 49
Січень 2016 року 47 49
Липень 2016 року 51 45
Січень 2017 року 55 42

Список літератури ред.

  1. Long, By Rick Pearson and Ray. . chicagotribune.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2007. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  2. . edition.cnn.com. Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  3. ↑ Berman, Russell (22 квітня 2016). . The Atlantic. ISSN 1072-7825. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  4. Baker, Peter; Zeleny, Jeff (5 листопада 2008). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 24 квітня 2009. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  5. . LII / Legal Information Institute (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2009. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  6. (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  7. . NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  8. Dayen, David (14 жовтня 2016). . The New Republic. ISSN 0028-6583. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  9. Johnson, Bridget (28 грудня 2009). . TheHill (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  10. Smith, Ben; Brown, Carrie Budoff. . POLITICO (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  11. Kamen, Al (29 квітня 2009). (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  12. . NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  13. Shear, Michael D.; Steinhauer, Jennifer (15 лютого 2016). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  14. . Reuters (англ.). 19 липня 2016. Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  15. Bravin, Jess. . WSJ (амер.). Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  16. ↑ Toobin, Jeffrey (20 жовтня 2014). (англ.). ISSN 0028-792X. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  17. McCarthy, Tom (21 листопада 2013). . The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  18. Everett, Burgess; Kim, Seung Min. . POLITICO (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  19. Kim, Seung Min. . POLITICO (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  20. . www.msn.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  21. Shear, Michael D. (27 липня 2016). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  22. Mazzetti, Mark; Glaberson, William (21 січня 2009). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  23. Shane, Scott; Mazzetti, Mark; Cooper, Helene (22 січня 2009). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  24. . web.archive.org. 23 червня 2013. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  25. News, A. B. C. . ABC News (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  26. Stolberg, Sheryl Gay (9 березня 2009). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 2 квітня 2009. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  27. Savage, Charlie (26 червня 2009). . The Caucus (амер.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  28. . old.seattletimes.com. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  29. ↑ . Christian Science Monitor. 14 лютого 2009. ISSN 0882-7729. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  30. Grunwald, Michael. . Time (амер.). ISSN 0040-781X. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  31. Lizza, Ryan (23 січня 2012). (англ.). ISSN 0028-792X. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  32. . money.cnn.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  33. . money.cnn.com. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  34. ↑ Sack, Kevin (23 липня 2008). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  35. Ornstein, Norm (6 липня 2015). . The Atlantic (амер.). Архів оригіналу за 8 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  36. Herszenhorn, David M.; Pear, Robert (27 липня 2009). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  37. . Reuters (англ.). 22 березня 2010. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  38. Montgomery, Shailagh Murray and Lori (25 грудня 2009). (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  39. ↑ . Christian Science Monitor. 21 грудня 2009. ISSN 0882-7729. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  40. Obama, Barack (2 серпня 2016). . Jama 316 (5). с. 525–532. ISSN 0098-7484. PMC 5069435. PMID 27400401. doi:10.1001/jama.2016.9797. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  41. Kane, Sandhya Somashekhar and Paul (18 березня 2010). Democrats yet to decide on health-care bill bear the weight of Washington (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  42. Helfrich, Jesse (10 лютого 2016). . TheHill (англ.). Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  43. Chait, Jonathan (21 березня 2010). . The New Republic. ISSN 0028-6583. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  44. ↑ Montgomery, Shailagh Murray and Lori (22 березня 2010). (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  45. ↑ Stolberg, Sheryl Gay; Pear, Robert (23 березня 2010). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 25 березня 2010. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  46. Baker, Peter (3 серпня 2012). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  47. Raju, Manu; Everett, Burgess. . POLITICO (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  48. Eilperin, Juliet; Barnes, Robert (25 червня 2015). . Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  49. . NBC News (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  50. Pear, Robert (3 лютого 2015). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  51. . Time (англ.). Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  52. . money.cnn.com. Архів оригіналу за 22 липня 2010. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  53. Konczal, Mike (21 липня 2015). . Vox (англ.). Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  54. Calmes, Jackie; Chan, Sewell (17 вересня 2010). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 3 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  55. Bloomberg - Are you a robot?. www.bloomberg.com. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  56. editor, Zachary A. Goldfarb closeZachary A. GoldfarbDeputy business editorEmailEmailBioBioFollowFollowDeputy business. . Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  57. Reuters, Jonathan Ernst / (22 травня 2009). . msnbc.com (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  58. Davis, Julie Hirschfeld; Landler, Mark; Davenport, Coral (8 вересня 2016). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  59. Davenport, Coral (28 вересня 2015). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  60. Lizza, Ryan (3 жовтня 2010). (англ.). ISSN 0028-792X. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  61. Grunwald, Michael. Inside the war on coal. The Agenda (англ.). Процитовано 21 жовтня 2019. 
  62. Davenport, Coral (12 грудня 2015). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  63. Davenport, Coral (15 жовтня 2016). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  64. Vlasic, Bill (28 серпня 2012). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  65. . web.archive.org. 6 січня 2011. Архів оригіналу за 6 січня 2011. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  66. . Reuters (англ.). 20 січня 2016. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  67. Schipani, Vanessa (21 вересня 2017). . FactCheck.org (амер.). Архів оригіналу за 25 листопада 2017. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  68. Appelbaum, Binyamin (16 грудня 2015). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 16 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  69. . www.bls.gov. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  70. U.S. Bureau of Economic Analysis (1 січня 1930). . FRED, Federal Reserve Bank of St. Louis. Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  71. . fred.stlouisfed.org. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  72. U.S. Department of the Treasury. Fiscal Service (1 січня 1970). . FRED, Federal Reserve Bank of St. Louis. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  73. . whitehouse.gov (англ.). 22 грудня 2010. Архів оригіналу за 25 грудня 2010. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  74. Scott, Eugene. . CNN. Архів оригіналу за 22 травня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  75. Rosenberg, Matthew; Philipps, Dave (3 грудня 2015). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  76. Onishi, Norimitsu (21 липня 2015). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  77. Grasgreen, Allie. . POLITICO (англ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  78. (en-GB). 16 липня 2009. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  79. ↑ defense, Christian Davenport closeChristian DavenportReporter covering the; industriesEmailEmailBioBioFollowFollowReporter, space. . Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  80. Ruiz, Rebecca R. (12 березня 2015). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  81. Ferris, Sarah (12 січня 2016). . TheHill (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  82. . edition.cnn.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  83. Zeleny, Jeff; Cowell, Alan (4 червня 2009). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 31 березня 2011. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  84. News, A. B. C. . ABC News (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  85. Goldberg, Jeffrey (2016-4). . The Atlantic. ISSN 1072-7825. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  86. Clinton, Hillary. . Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  87. Davis, Julie Hirschfeld (14 вересня 2016). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  88. Sang-Hun, Choe; Perlez, Jane (8 вересня 2016). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  89. . www.cnn.com (англ.). Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  90. Branigin, Mary Beth Sheridan and William (22 грудня 2010). (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  91. . Reuters (англ.). 20 грудня 2012. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  92. . Lawfare (англ.). 19 квітня 2019. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  93. Appelbaum, Binyamin; Steinhauer, Jennifer (12 жовтня 2011). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  94. . Christian Science Monitor. 18 квітня 2015. ISSN 0882-7729. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  95. Everett, Burgess; Palmer, Doug. How Trump and Clinton teamed up to sink trade. POLITICO (англ.). Процитовано 22 жовтня 2019. 
  96. Londoño, Ernesto; Rich, Motoko (8 березня 2018). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  97. Producer, Kevin Liptak, CNN White House. . CNN. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  98. Congress, Amber Phillips closeAmber PhillipsReporter for The Fix covering; statehousesEmailEmailBioBioFollowFollowReporter; Fix, The. . Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  99. Savage, Charlie (19 січня 2017). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  100. Schmidle, Nicholas (1 серпня 2011). (англ.). ISSN 0028-792X. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  101. Mazzetti, Mark; Cooper, Helene; Baker, Peter (2 травня 2011). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  102. Bloomberg - Are you a robot?. www.bloomberg.com. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  103. . NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2011. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  104. . International Business Times UK (англ.). 17 червня 2013. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  105. Shear, Michael D. (3 червня 2015). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  106. . NBC News (англ.). Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  107. Zeleny, Jeff (2 листопада 2010). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 22 листопада 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  108. . NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  109. Bloomberg - Are you a robot?. www.bloomberg.com. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  110. (en-GB). 17 серпня 2012. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  111. . The Economist. 4 квітня 2011. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  112. Bloomberg - Are you a robot?. www.bloomberg.com. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  113. . PBS NewsHour (en-us). 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  114. Stolberg, Sheryl Gay; Shear, Michael D.; Blinder, Alan (12 листопада 2015). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  115. Kondik, Kyle; Skelley, Geoffrey; Sabato, Larry J. . POLITICO Magazine (англ.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  116. Thrush, Glenn. Why Obama waited. POLITICO (англ.). Процитовано 21 жовтня 2019. 
  117. . www.cnn.com (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  118. . Fox News (амер.). 27 грудня 2016. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  119. Brownstein, Ronald (12 січня 2017). . The Atlantic (амер.). Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  120. Malone, Clare (19 січня 2017). . FiveThirtyEight (амер.). Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  121. Naftali, Tim. . CNN. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  122. Landler, Mark; Bosman, Julie (11 січня 2017). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  123. . LA Times Blogs - Top of the Ticket (амер.). 27 січня 2009. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  124. ↑ Inc, Gallup (9 березня 2008). . Gallup.com (en-us). Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  125. News, A. B. C. . ABC News (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  126. Director, Jennifer Agiesta, CNN Polling. . CNN. Архів оригіналу за 22 травня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  127. . msnbc.com (англ.). 21 січня 2008. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  128. . hnn.us. Архів оригіналу за 28 серпня 2014. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  129. ↑ Vaughn, Brandon Rottinghaus and Justin S. (13 лютого 2015). . Brookings (амер.). Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  130. ↑ . Time (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  131. ↑ Lewis, Andrew R. (18 січня 2017). . FiveThirtyEight (амер.). Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  132. . Christian Science Monitor. 18 січня 2017. ISSN 0882-7729. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  133. Inc, Gallup (9 березня 2008). . Gallup.com (en-us). Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad berezen 2020 Prezidentstvo Baraka Obami pochalosya opivdni EST 20 sichnya 2009 roku koli Barak Obama buv privedenij do prisyagi v yakosti 44 go prezidenta Spoluchenih Shtativ i zakinchilosya 20 sichnya 2017 roku Obama demokrat z Illinojsu vstupiv v posadu pislya virishalnoyi peremogi nad respublikancem Dzhonom Makkejnom na prezidentskih viborah 2008 roku Cherez chotiri roki na viborah 2012 roku vin peremig respublikancya Mitta Romni shob vigrati pereobrannya Vin buv pershim prezidentom afro amerikancem pershim bagato rasovim prezidentom pershim nebilim prezidentom i pershim prezidentom yakij narodivsya na Gavayah Obamu zminiv respublikanec Donald Tramp yakij peremig na prezidentskih viborah 2016 roku 44 Prezident SShA 2009 2017 Barak Husejn ObamaPershi termini dij Obami virishili globalnu finansovu krizu ta vklyuchili velikij paket stimuliv chastkove rozshirennya skorochen podatkiv Busha zakonodavstvo shodo reformuvannya ohoroni zdorov ya velikij zakonoproyekt pro reformu finansovogo regulyuvannya ta zakinchennya velikoyi vijskovoyi prisutnosti SShA v Iraku Obama takozh priznachiv suddiv Verhovnogo sudu Elenu Kagan ta Sonyu Sotomajor ostannya z yakih stala pershoyu latino amerikankoyu u Verhovnomu sudi Demokrati kontrolyuvali obidvi palati Kongresu poki respublikanci ne zdobuli bilshosti v Palati predstavnikiv na viborah 2010 roku Pislya viboriv Obama ta respublikanci Kongresu vzyali uchast u zatyazhnomu protistoyanni rivnyam derzhavnih vitrat ta mezhi borgu Politika administraciyi Obami proti terorizmu prinizila model protidiyi povstancyam Busha rozshirivshi aviaudari ta shiroko vikoristovuyuchi specnaz i zaohochuyuchi bilshu zalezhnist vid vijskovosluzhbovciv yaki prijmayut uryad Administraciya Obami organizuvala vijskovu operaciyu sho prizvela do smerti Osama ben Ladena v 2011 roci U svoyemu drugomu termini Obama vzhiv zahodiv dlya borotbi zi zminoyu klimatu pidpisavshi vazhlivu mizhnarodnu klimatichnu ugodu ta rozporyadzhennya pro obmezhennya vikidiv vuglecyu Obama takozh golovuvav u vikonanni Zakonu pro dostupnu dopomogu ta inshogo zakonodavstva prijnyatogo v jogo pershij termin i vin domovlyavsya pro zblizhennya z Iranom ta Kuboyu Kilkist amerikanskih soldativ v Afganistani rizko vpala pid chas drugogo terminu Obami hocha amerikanski soldati zalishalisya v Afganistani protyagom usogo prezidentstva Obami ta prodovzhuyut stanom na 2019 rik Respublikanci vzyali pid kontrol Senat pislya viboriv 2014 roku i Obama prodovzhuvav borotisya z respublikancyami Kongresu z privodu vitrat uryadu immigraciyi sudovih visuvan ta inshih pitan Zmist 1 Prezidentski vibori 2008 roku 2 Period perehodu ta inavguraciya 3 Administraciya 3 1 Priznacheni uryadi 3 2 Pomitni osobi sho ne nalezhat do kabinetu 3 3 Sudovi priznachennya 3 4 Verhovnij sud Spoluchenih Shtativ 3 5 Inshi sudi 4 Pershi 100 dniv 5 Vnutrishni spravi 5 1 Reforma ohoroni zdorov ya 5 2 Reforma Uoll strit 5 3 Zmina klimatu ta navkolishnye seredovishe 5 4 Ekonomika 5 5 Prava LGBT 5 6 Osvita 5 7 NASA 5 8 Inshi iniciativi 6 Zovnishni spravi 6 1 Shidna Aziya 6 2 Rosiya 6 3 Torgovi ugodi 6 4 Tabir uv yaznennya v Guantanamo Bej 6 5 Vbivstvo Osama ben Ladena 6 6 Zovnishnij ta vnutrishnij naglyad 7 Vibori pid chas prezidentstva Obami 7 1 Promizhni vibori 2010 roku 7 2 Vibori 2012 7 3 Promizhni vibori 2014 roku 7 4 Vibori 2016 roku ta perehidnij period 8 Rejtingi shvalennya ta inshi dumki 9 Spisok literaturiPrezidentski vibori 2008 roku red Pislya peremogi na viborah v Senat v shtati Illinojs v 2004 roci Obama ogolosiv sho vin bude balotuvatisya na post prezidenta v lyutomu 2007 roku 1 U prajmeriz Demokratichnoyi partiyi 2008 Obama zitknuvsya z senatorom i kolishnoyu pershoyi ledi SShA Hillari Klinton Kilka inshih kandidativ vklyuchayuchi senatora Dzho Bajdena vid shtatu Delaver ta kolishnogo senatora Dzhona Edvardsa takozh balotuvalisya na visunennya ale ci kandidati vidmovilisya pislya pervinnih prajmeriz U chervni v den ostatochnogo prajmeriz Obama priyednavsya do kandidaturi vigravshi bilshist delegativ vklyuchayuchi oboh delegativ i superdelegativ 2 Obama ta Bajden yakogo Obama obrav svoyim vice prezidentom buli visunuti yak kandidati na Demokratichnij nacionalnij konvenciyi u serpni 2008 roku Z obmezhenim terminom prezidenta Respublikancya Dzhordzha Busha respublikanci visunuli senatora Dzhona Makkejna z Arizoni na post prezidenta Na zagalnih viborah Obama peremig Makkejna vzyavshi 52 9 golosiv naselennya ta 365 z 538 golosiv viborciv Na viborah do Kongresu demokrati dodali svoyu bilshist v oboh palatah Kongresu a spiker palati Nensi Pelosi ta lider bilshosti senatu Garri Rid zalishilisya na svoyih posadah Respublikanci Dzhon Bejner ta Mitch MakKonnell prodovzhuvali vikonuvati funkciyi lidera domogospodarstv menshin ta lidera menshin u senati vidpovidno Period perehodu ta inavguraciya red Period prezidentskogo perehidnogo periodu rozpochavsya pislya obrannya Obami prezidentom v listopadi 2008 roku hocha Obama obrav Krisa Lu dlya pochatku planuvannya perehodu u travni 2008 roku 3 Dzhon Podesta Valeri Dzharett ta Pit Rous spivgolovuvali z Obamoyu Bajdenom proyekt perehodu Pid chas perehidnogo periodu Obama ogolosiv pro visunennya kandidatur u svij kabinet ta administraciyu U listopadi 2008 roku kongresmen Ram Emanuel prijnyav propoziciyu Obami vikonuvati obov yazki kerivnika aparatu Bilogo domu 4 Obama prijnyav prisyagu prezidenta 20 sichnya 2009 roku zminivshi Dzhordzha Busha Obama oficijno vzyav na sebe posadu prezidenta o 12 00 EST 5 i sklav prisyagu na posadi o 12 05 EST Vin vigolosiv svoyu vstupnu adresu vidrazu pislya prisyagi 6 Perehidna komanda Obami otrimala visoku ocinku viyiznoyi perehidnoyi komandi administraciyi Busha osoblivo shodo nacionalnoyi bezpeki a deyaki elementi perehodu Busha Obami buli piznishe kodifikovani u zakon 3 Administraciya red Priznacheni uryadi red nbsp Chleni administraciyi Baraka Obami 26 lipnya 2012 roku Pislya jogo inavguraciyi Obama ta Senat pracyuvali nad pidtverdzhennyam svoyih kandidatur v Uryad Spoluchenih Shtativ Tri oficeri na rivni kabinetu ne potrebuvali pidtverdzhennya vice prezident Dzho Bajden yakogo Obama obrav svoyim kerivnikom na Demokratichnij nacionalnij konvenciyi 2008 roku nachalnik shtabu Ram Emanuel ta ministr oboroni Robert Gejts yakogo Obama virishiv zalishiti vid poperednoyi administraciyi 7 Rannij spisok propozicij nadijshov vid Majkla Fromana todishnogo kerivnika Citigroup 8 Obama opisav vibir svogo kabinetu yak komandu supernikiv i Obama obrav dekilkoh vidatnih derzhavnih chinovnikiv na posadi uryadu vklyuchayuchi kolishnyu pervinnu konkurentku Hillari Klinton na posadu derzhavnogo sekretarya 9 Obama priznachiv dekilkoh kolishnih chinovnikiv administraciyi Klintona v Uryad ta na inshi posadi 10 28 kvitnya 2009 roku Senat pidtverdiv kolishnogo gubernatora shtatu Kanzas Ketlin Sibelius na posadi sekretarya z pitan ohoroni zdorov ya ta socialnih sluzhb dopovnivshi pochatkovij kabinet Obami 11 Pid chas prezidentstva Obami chotiri respublikanci sluzhili v kabineti Obami Rej LaHud v yakosti ministra transportu Robert Makdonald yak ministr u spravah veteraniv a Gejts i Chak Gejgl sekretari oboroni Pomitni osobi sho ne nalezhat do kabinetu red Radnik Prezidenta Pit Rous 2011 2014 Dzhon Podesta 2014 2015 Starshij radnik Prezidenta Valeri Dzharett 2009 2017 Pit Rous 2009 2010 Devid Akselrod 2009 2011 Devid Plouff 2011 2013 Daniel Pfajffer 2013 2015 Brajan Diz 2015 2017 Shejla Myurrej 2015 2017 Zastupnik nachalnika aparatu Bilogo domu Dzhima Messina 2009 2011 Mona Satfen 2009 2011 Nensi Enn Deparl 2011 2013 Alyssa Mastromonaco 2011 2014 Mark B Pilderes 2012 2014 Rob Nabor 2013 2015 Anita Deker Brekenridzh 2014 2017 Kristi Kanegallo 2014 2017 Pres sekretar Bilogo domu Robert Gibbs 2009 2011 Dzhej Karni 2011 2014 Dzhosh Ernest 2014 2017 Direktor zi zv yazkiv Bilogo domu Ellen Moran 2009 Anita Dann 2009 Daniel Pfajffer 2009 2013 Dzhennifer Palmiyeri 2013 2015 Dzhennifer Psaki 2015 2017 Advokat Bilogo domu Greg Krejg 2009 2010 Bob Bauer 2010 2011 Ketrin Rummler 2011 2014 Nil Eglgston 2014 2017 Sudovi priznachennya red Verhovnij sud Spoluchenih Shtativ red nbsp Obama ta kandidatka u Verhovnij sud Sonya SotomajorU Verhovnomu sudi SShA protyagom perebuvannya na posadi Obami bulo tri vakantni posadi ale Obama priznachiv lishe dva uspishni priznachennya do Verhovnogo sudu Pid chas 111 go kongresu koli demokrati mali bilshist u senati Obama uspishno visunuv dvoh suddiv Verhovnogo sudu Sonya Sotomajor zaminivla Devida Sutera 2009 Elena Kagan zaminivshi Dzhona Pola Stivensa 2010 rikSuddya Antonin Skaliya pomer u lyutomu 2016 roku pid chas 114 go kongresu yakij mav respublikansku bilshist u senati U berezni 2016 roku Obama priznachiv golovnogo suddyu Merrika Garlanda z okrugu Kolumbiya shob zaminiti misce Skaliya 12 Odnak lider bilshosti senatu Mitch Makkonnell golova komitetu sudovoyi komisiyi Chak Grassli ta inshi respublikanci Senatu stverdzhuvali sho kandidaturi u Verhovnij sud ne povinni zdijsnyuvatisya pid chas roku prezidentskih viboriv a peremozhec prezidentskih viboriv 2016 roku povinen zamist cogo priznachiti zamishennya Skaliya 13 Visunennya Garlanda zalishilos pered Senatom dovshe nizh bud yaka insha nominaciya Verhovnogo Sudu v istoriyi 14 i cya kandidatura zakinchilas iz zakinchennyam 114 go Kongresu 15 Prezident Donald Tramp piznishe visunuv Nila Gorsacha na kolishnye misce Skaliya u Verhovnomu sudi a Gorsach buv pidtverdzhenij Senatom u kvitni 2017 roku Inshi sudi red Za prezidentstva Obami bulo prodovzheno sutichki mizh oboma storonami za pidtverdzhennya sudovih visuvanciv Demokrati postijno zvinuvachuvali respublikanciv u vidstoyuvanni visunutih kandidativ protyagom usogo chasu perebuvannya Obami 16 Pislya dekilkoh boyiv za visunennya demokrati v senati v 2013 roci reformuvali vikoristannya falibustera shob jogo bilshe ne mozhna bulo vikoristovuvati v organah vikonavchoyi chi sudovoyi vladi krim Verhovnogo Sudu 17 Respublikanci vigrali Senat pislya viboriv 2014 roku nadavshi yim povnovazhennya blokuvati bud yakogo kandidata na posadu suddi 18 a 114 j kongres pidtverdiv lishe 20 suddivskih visuvanciv najmenshu kilkist pidtverdzhen z chasu 82 go kongresu 19 Sudovi kandidati Obami buli znachno bilsh riznomanitni nizh u poperednih administraciyah i bilshe priznachen pripadalo na zhinok ta menshin 16 Pershi 100 dniv red nbsp Vistup pered spilnoyu sesiyeyu Kongresu 24 lyutogo 2009 r 52 20 source source Amerikanske Vidnovlennya i reinvestuvannya 2009 bulo centrom viboru Baraka Obami 24 lyutogo 2009 Pered spilnoyi sesiyeyu Kongresu Vistup pered spilnoyu sesiyeyu Kongresu 24 lyutogo 2009 r Audio source source Pri problemah glyante v dovidku Protyagom dekilkoh hvilin pislya skladannya prisyagi 20 sichnya nachalnik shtabu Obami Ram Emanuel vidav rozporyadzhennya pro prizupinennya postanovi vikonavchih rozporyadzhen v ostanni hvilini pidpisanih prezidentom Dzhordzhem Bushem 20 Deyaki pershi diyi prezidenta Obami buli zoseredzheni na skasuvanni zahodiv vzhitih administraciyeyu Busha pislya atak 11 veresnya 21 U svij pershij tizhden na posadi Obama pidpisav Vikonavchij nakaz 13492 pro pripinennya vsih trivayuchih provadzhen vijskovih komisij Guantanamo i nakazav zakriti izolyator u Guantanamo protyagom roku 22 Inshij nakaz Vikonavchij nakaz 13491 zaboronyav torturi ta inshi primusovi prijomi taki yak simulyaciya utoplennya 23 Obama takozh vidav vikonavchij nakaz pro vstanovlennya zhorstkih obmezhen shodo lobiyuvannya v Bilomu domi 24 ta skasuvav politiku v misti Meksika yaka zaboronyala federalni granti mizhnarodnim grupam yaki nadayut poslugi z abortiv abo konsultuvannya 25 29 sichnya Obama vpershe pidpisav zakonoproyekt u svoyemu prezidentstvi Zakon pro spravedlivu oplatu Lilli Ledbetter 2009 roku pereglyadav termin pozovnoyi davnosti dlya podachi diskriminaciyi v oplati sudovih procesiv 3 lyutogo vin pidpisav Zakon pro pereupovnovazhennya programi dityachogo medichnogo strahuvannya CHIP rozshirivshi ohoronu zdorov ya CHIP z 7 miljoniv ditej do 11 miljoniv ditej 9 bereznya 2009 r Obama znyav obmezhennya na federalne finansuvannya doslidzhen embrionalnih stovburovih klitin 26 Obama zayaviv sho yak i Bush vin bude vikoristovuvati pidpisannya zayavi yaksho vvazhaye chastinu zakonoproyektu nekonstitucijnoyu zgodom vin vidav kilka zayav pro pidpisannya 27 Obama takozh pidpisav Zakon pro ohoronu gromadskogo zemlekoristuvannya 2009 roku yakij dodav 2 miljoni akriv 8100 km2 zemli a takozh zakon pro pidvishennya podatku na sigareti po 62 centi ekvivalentno 0 72 dol SShA u 2018 roci 28 Mabut najvazhlivishoyu diyeyu pershih 100 dniv Obami bulo prijnyattya Amerikanskogo zakonu pro vidnovlennya ta reinvestuvannya ARRA dlya podolannya Velikoyi recesiyi Pislya dovgih debativ ARRU bulo prijnyato i Palatoyu i Senatom 13 lyutogo 2009 roku Spochatku proyekt zakonu buv prijnyatij dvostoronnim prijnyattya Kongresom zakonoproyektu v osnovnomu pokladalosya na golosi demokrativ hocha za ce progolosuvali troye respublikanskih senatoriv 29 Vidsutnist respublikanskoyi pidtrimki zakonoproyektu ta nezdatnist demokrativ zavoyuvati cyu pidtrimku peredvishali blokuvannya ta partnerstvo yake trivalo protyagom usogo prezidentstva Obami 29 30 31 Zakonoproyekt na sumu 787 milyardiv dolariv SShA poyednav podatkovi pilgi iz vitratami na infrastrukturni proyekti rozshirennya socialnih viplat ta osvitu 32 33 Vnutrishni spravi red Reforma ohoroni zdorov ya red Pislya togo yak zakonoproyekt pro stimulyuvannya buv prijnyatij u lyutomu 2009 roku reforma ohoroni zdorov ya stala golovnim vnutrishnim prioritetom Obami i 111 j Kongres prijnyav golovnij zakonoproyekt yakij vreshti resht stav shiroko vidomim yak Obamacare Reforma ohoroni zdorov ya davno bula golovnim prioritetom Demokratichnoyi partiyi i demokrati pragnuli zdijsniti novij plan yakij bi zniziv vitrati ta zbilshiv ohoplennya 34 Na vidminu vid planu Billa Klintona 1993 roku shodo reformuvannya ohoroni zdorov ya Obama prijnyav strategiyu yaka dozvolit Kongresu keruvati cim procesom pri comu Palata ta Senat napisali vlasni zakonoproyekti 35 U Senati dvopartijna grupa senatoriv Finansovogo komitetu vidoma yak Banda shistoh rozpochala zustrich z nadiyeyu stvoriti zakonoproyekt pro reformuvannya dvopartijnoyi sistemi ohoroni zdorov ya 36 Hocha respublikanski senatori sho zajmayutsya rozrobkoyu zakonoproyektu vreshti resht vistupili proti cogo 34 U listopadi 2009 roku Palata prijnyala Zakon pro dostupnu ohoronu zdorov ya dlya Ameriki na golosuvanni 220 215 golosiv za zakonoproyekt progolosuvav lishe odin respublikanec 37 U grudni 2009 roku Senat prijnyav svij vlasnij zakonoproyekt pro reformu ohoroni zdorov ya Zakon pro zahist paciyentiv ta dostupne obslugovuvannya PPACA abo ACA za partijnoyu liniyeyu 60 39 golosiv 38 Obidva zakonoproyekti rozshirili Medikejd i nadavali subsidiyi na ohoronu zdorov ya v toj chas yak stvorennya individualnogo mandata birzhi medichnogo strahuvannya ta zaborona vidmovlyati v pokritti vihodyachi z isnuyuchih umov 39 Odnak zakonoproyekt Palati peredbachav zbilshennya podatku dlya simej yaki stanovlyat ponad 1 miljon dolariv SShA na rik i variant derzhavnogo medichnogo strahuvannya todi yak plan Senatu vklyuchav akciznij podatok na dorogocinni medichni plani 39 nbsp Vidsotok osib u SShA bez medichnogo strahuvannya 1963 2015 40 Na pozachergovih viborah v Senat v Massachusetsi 2010 peremig Skott Braun sho stanovilo serjoznu zagrozu perspektivi zakonoproyektu reformi ohoroni zdorov ya a demokrati vtratili svoyu 60 ti Senatsku super bilshist 41 Bilij dim ta spiker Nensi Pelosi vzyali uchast u masshtabnij kampaniyi z metoyu perekonati yak centristiv tak i liberaliv u Palati prijnyati zakonoproyekt pro ohoronu zdorov ya Senatu Zakon pro zahist paciyentiv ta dostupne obslugovuvannya 42 U berezni 2010 roku pislya togo yak Obama ogolosiv rozporyadzhennya pro posilennya chinnogo zakonu proti vitrachannya federalnih koshtiv na poslugi z viborchogo abortu 43 Palata prijnyala Zakon pro zahist paciyentiv ta dostupnu dopomogu 44 Zakonoproyekt yakij buv prijnyatij Senatom u grudni 2009 roku ne otrimav zhodnogo respublikanskogo golosu v zhodnij palati 44 23 bereznya 2010 r Prezident Obama pidpisav PPACA 45 New York Times opisav PPACA yak najbilsh ekspansivnim socialne zakonodavstvo chinne protyagom desyatilit 45 v toj chas yak Washington Post zaznachaye sho ce bulo najbilshim rozshirennya medichnogo strahuvannya z momentom stvorennya Mediker i Medikejd v 1965 roci 44 Obidvi palati Kongresu takozh prijnyali miru primirennya vnesennya suttyevih zmin ta vipravlen v PPACA cej drugij zakonoproyekt buv pidpisanij do zakonu 30 bereznya 2010 roku Zakon pro zahist paciyentiv ta dostupne obslugovuvannya otrimav shiroku populyarnist yak Zakon pro dostupnu dopomogu ACA abo Obamacare 46 Zakon pro dostupnu dopomogu pislya jogo prijnyattya zitknuvsya zi znachnimi viklikami ta opoziciyeyu i respublikanci postijno namagalisya skasuvati zakon 47 Zakon takozh perezhiv dva najvazhlivishi vikliki yaki perejshli do Verhovnogo Sudu 48 U Nacionalnij federaciyi nezalezhnogo biznesu proti Sebeliusa 5 4 ma bilshistyu pidtrimala konstitucijnist Zakonu pro dostupnu dopomogu hocha derzhavne rozshirennya Medikejd zrobilo dobrovilnim U spravi King proti Burvella 6 3 ma bilshistyu dozvolili vikoristovuvati podatkovi krediti v birzhah sho upravlyayutsya derzhavoyu Zapusk v zhovtni 2013 roku vebsajtu HealthCare gov obminu medichnim strahuvannyam stvorenogo vidpovidno do polozhen ACA zaznav shirokoyi kritiki 49 hocha bagato problem bulo virisheno do kincya roku Kilkist nezastrahovanih amerikanciv zmenshilasya z 20 2 naselennya v 2010 roci do 13 3 naselennya u 2015 roci Hocha respublikanci prodovzhuvali protidiyati Obamacare yak nebazhanomu rozshirennyu uryadu 50 Bagato liberaliv prodovzhuvali napolyagati na ohoroni sistemi ohoroni zdorov ya na odnih platnikah abo publichnomu varianti a Obama shvaliv ostannyu propoziciyu a takozh rozshirennya podatkovih kreditiv na medichne strahuvannya u 2016 roci 51 Reforma Uoll strit red Rizikova praktika sered golovnih finansovih ustanov na Uoll strit shiroko sprijmalasya yak spriyannya krizi ipotechnogo kredituvannya bez osnovnogo kapitalu finansovij krizi 2007 2008 rr ta nastupnij Velikij recesiyi tomu Obama vistaviv pershochergovim zavdannyam reformu Uoll strit u pershij termin 21 lipnya 2010 r Obama pidpisav Zakon pro reformu Dodda Franka na Uoll strit ta zahist prav spozhivachiv yakij ye najbilshim kapitalnim remontom finansovogo regulyuvannya pislya Novogo Kursu 52 Zakon zbilshiv vimogi do regulyuvannya ta zvitnosti shodo pohidnih instrumentiv zokrema svopi kreditnih defoltiv i vzhiv zahodiv dlya obmezhennya sistemnih rizikiv dlya ekonomiki SShA za dopomogoyu takoyi politiki yak pidvisheni vimogi do kapitalu stvorennya Organizaciyi z uporyadkovanoyi likvidaciyi yaka dopomozhe likviduvati veliki finansovi ustanovi sho ne pracyuyut ta stvorennya Radi z naglyadu za finansovoyu stabilnistyu dlya monitoringu sistemnih rizikiv 53 Dodd Frank takozh stvoriv Byuro zahistu prav spozhivachiv yakomu bulo dorucheno zahishati spozhivachiv vid zlovzhivan finansovoyu praktikoyu 54 Pidpisuyuchi zakonoproyekt Obama zayaviv sho zakonoproyekt nadast mozhlivist spozhivacham ta investoram vivede tinovi ugodi sho sprichinili krizu na svit i poklade kraj na poryadok splati podatkiv platnikiv raz i nazavzhdi Deyaki liberali buli rozcharovani sho zakon ne porushiv najbilshih bankiv krayini chi vidnoviv zakon pro Glassa Stigaola v toj chas yak bagato konservatoriv rozkritikuvali cej zakonoproyekt yak nadbavku uryadu sho mozhe zrobiti krayinu mensh konkurentospromozhnoyu Vidpovidno do cogo zakonoproyektu Federalnij rezerv ta inshi regulyuyuchi organi povinni buli zaproponuvati ta vprovaditi kilka novih regulyatornih pravil i borotba za ci pravila trivala protyagom usogo prezidentstva Obami 55 Obama zaklikav do podalshoyi reformi na Uoll strit pislya uhvalennya Dodda Franka zayavivshi sho banki povinni mati menshu rol v ekonomici i menshe stimuliv zdijsnyuvati rizikovani ugodi 56 Obama takozh pidpisav Zakon pro kreditnu kartu 2009 roku yakij stvoriv novi pravila dlya kompanij sho zajmayutsya kreditnimi kartkami 57 Zmina klimatu ta navkolishnye seredovishe red Pid chas svogo prezidentstva Obama nazvav globalne poteplinnya najbilshoyu dovgostrokovoyu zagrozoyu sho stoyit pered svitom 58 Obama zdijsniv kilka krokiv dlya borotbi z globalnim poteplinnyam ale ne zmig prijnyati osnovnogo zakonoproyektu shodo virishennya cogo pitannya chastkovo cherez te sho bagato respublikanciv ta deyaki demokrati sumnivayutsya chi vidbuvayetsya globalne poteplinnya i chi spriyaye comu diyalnist lyudini 59 Pislya svoyeyi inavguraciyi Obama poprosiv Kongres prijnyati zakonoproyekt pro vstanovlennya obmezhennya na vikidi vuglecyu v krayini 60 Pislya togo yak Palata u 2009 roci prijnyala zakon pro chistu energetiku ta bezpeku Obama namagavsya perekonati Senat takozh prijnyati zakonoproyekt Zakonodavstvo vimagalo b vid SShA skorotiti vikidi parnikovih gaziv na 17 vidsotkiv do 2020 roku ta na 83 vidsotki do seredini 21 stolittya Odnak proti zakonoproyektu buli rishuche proti respublikanci i ni vin ni okremij zaproponovanij dvostoronnij kompromis nikoli ne prohodili do golosuvannya v Senati U 2013 roci Obama ogolosiv sho obijde Kongres nakazavshi EPA zastosuvati novi obmezhennya vikidiv vuglecyu Plan chistoyi energiyi oprilyudnenij u 2015 roci spryamovanij na skorochennya vikidiv parnikovih gaziv u SShA na 26 28 vidsotkiv do 2025 roku Obama takozh zaprovadiv normi shodo sazhi sirki ta rtuti yaki zaohochuvali perehid vid vugillya yak dzherelo energiyi ale padinnya cin na energiyu vitru sonyachnoyi energiyi ta prirodnogo gazu takozh spriyalo padinnyu vugillya Obama zaohotiv cej uspishnij perehid vid vugillya znachnoyu miroyu zavdyaki tomu sho vugillya vidilyaye bilshe vuglecyu nizh inshi dzherela energiyi vklyuchayuchi prirodnij gaz 61 Kampaniya Obami proti borotbi z globalnim poteplinnyam znajshla bilshij uspih na mizhnarodnomu rivni nizh u Kongresi Obama vzyav uchast u konferenciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij z pitan zmini klimatu 2009 roku na yakij bulo rozrobleno neobov yazkova Kopengagenska ugoda yak nastupnik Kiotskogo protokolu Ugoda peredbachala monitoring po vikidah vuglecyu sered krayin sho rozvivayutsya ale ne vklyuchayut v sebe propoziciyu Obami zrobiti dlya skorochennya vikidiv parnikovih gaziv v dva razi do 2050 roku U 2014 roci Obama dosyag ugodi z Kitayem v yakomu Kitaj zobov yazavsya dosyagti pikovogo rivnya vikidiv vuglecyu do 2030 roku todi yak SShA zobov yazalisya skorotiti vikidi na 26 28 vidsotkiv porivnyano z rivnyami 2005 roku Ugoda nadala impuls dlya potencijnoyi bagatostoronnoyi ugodi pro globalne poteplinnya sered najbilshih svitovih viprominyuvachiv vuglecyu Bagato respublikanciv kritikuvali klimatichni cili Obami yak potencijnu vtratu ekonomiki Na konferenciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij z pitan zmini klimatu 2015 roku majzhe kozhna krayina svitu pogodilasya na znachnu klimatichnu ugodu v yakij kozhna krayina zobov yazalasya zmenshiti vikidi parnikovih gaziv Parizka hartiya stvorila universalnu sistemu obliku vikidiv shob kozhna krayina kontrolyuvala vikidi i vimagaye shob kozhna krayina stvorila plan po skorochennyu vikidiv Kilka uchasnikiv klimatichnih peregovoriv zaznachili sho klimatichna ugoda mizh SShA ta Kitayem ta obmezhennya vikidiv u ramkah EPA dopomogli zrobiti cyu ugodu mozhlivoyu 62 U 2016 roci mizhnarodna spilnota pogodilasya na ugodu Kigali popravku do Monrealskogo protokolu yaka pragnula zmenshiti vikoristannya GFU organichnih spoluk sho spriyayut globalnomu poteplinnyu 63 Z pochatku svogo prezidentstva Obama vzhiv dekilka dij dlya pidvishennya efektivnosti vikoristannya palnogo v SShA U 2009 roci Obama ogolosiv pro plan zbilshiti ekonomiku serednogo paliva do 35 mil za galon 6 7 l 100 km sho na 40 vidsotkiv zbilshilosya vid rivnya 2009 roku I ekologi i chinovniki avtopromu v znachnij miri vitali cej krok oskilki plan pidvishiv nacionalni standarti vikidiv ale nadav yedinij nacionalnij standart efektivnosti yakogo dovgo bazhali grupi sluzhbovciv avtopromu U 2012 roci Obama vstanoviv she bilsh visoki standarti vimagayuchi serednoyi ekonomichnosti paliva 54 5 mili za galon SShA 4 32 l 100 km 64 Obama takozh pidpisav zakonoproyekt gotivku za klokeniv yakij peredbachav stimulyuvannya spozhivachiv torguvati starimi mensh ekonomichnimi avtomobilyami dlya bilsh efektivnih avtomobiliv Amerikanske Vidnovlennya i reinvestuvannya 2009 roku pri umovi 54000000000 v fondah dlya zaohochennya vnutrishnogo vikoristannya ponovlyuvanih dzherel energiyi virobnictva zrobiti derzhustanovi bilsh energoefektivnim polipshennyam elektromerezhi remont derzhavnogo zhitla 65 Obama takozh spriyav vikoristannyu elektrichnih transportnih zasobiv sho pidklyuchayutsya i do kincya 2015 roku bulo prodano 400 000 elektromobiliv 66 Zgidno z dopoviddyu Amerikanskoyi asociaciyi legen za Obami vidbulosya znachne polipshennya yakosti povitrya 67 Ekonomika red Pislya vstupu na posadu Obama zoseredivsya na virishenni globalnoyi finansovoyi krizi ta podalshoyi Velikoyi recesiyi sho rozpochalasya do jogo obrannya sho yak pravilo vvazhalosya najgirshim ekonomichnim spadom pislya Velikoyi depresiyi 17 lyutogo 2009 r Obama pidpisav zakon pro ekonomichnij stimul na sumu 787 milyardiv dolariv yakij vklyuchav vitrati na ohoronu zdorov ya infrastrukturu osvitu rizni podatkovi pilgi ta stimuli ta pryamu dopomogu lyudyam Podatkovi polozhennya zakonu vklyuchayuchi znizhennya podatku na pributok na 116 milyardiv dolariv timchasovo znizili podatki dlya 98 vidsotkiv platnikiv podatkiv dovivshi stavki podatku do najnizhchogo rivnya za 60 rokiv Piznishe administraciya Obami stverdzhuye sho stimul vryatuvav Spolucheni Shtati vid podvijnogo spadu Obama poprosiv drugij velikij paket stimuliv u grudni 2009 roku ale zhodnih osnovnih zakonoproyektiv pro stimulyuvannya ne bulo prijnyato Obama takozh rozpochav drugu dopomogu amerikanskih avtovirobnikiv mozhlivo vryatuvavshi General Motors ta Chrysler vid bankrutstva vartistyu 9 3 milyarda dolariv Dlya vlasnikiv budinkiv yaki zagrozhuyut defoltom svoyeyi ipoteki cherez krizu ipotechnogo kredituvannya sho sklalasya Obama rozpochav dekilka program vklyuchayuchi HARP ta HAMP Obama pereobrav Bena Bernanke na posadu golovi Federalnoyi rezervnoyi radi u 2009 roci ta priznachiv Dzhanet Yellen na posadu nastupnika Bernanke u 2013 roci Korotkostrokovi procentni stavki zalishalisya majzhe nulovimi protyagom bilshoyi chastini prezidentstva Obami i Federalnij rezerv ne pidvishuvav procentni stavki pid chas prezidentstva Obami do grudnya 2015 roku 68 Ekonomichni pokazniki ta federalni finansi v administraciyah Busha ta Obami yavlyayut soboyu triljoni nevidregulovanih dolariv SShA Rik Bezrobittya 69 Realnij rist VVP 70 Uryad SShA 71 72 Kvitanciyi Vitrati Deficit Borg2007 4 6 1 9 2 600 2 788 0 188 5 12008 5 8 0 1 2 465 3 145 0 680 5 82009 9 3 2 5 2 045 3 516 1 471 7 62010 9 6 2 6 2 206 3 481 1 275 9 02011 8 9 1 6 2 326 3 576 1 250 10 12012 8 1 2 2 2 509 3 570 1 061 11 32013 7 4 1 8 2 825 3 384 0 560 12 02014 6 2 2 5 3 093 3 581 0 488 12 82015 5 3 2 9 3 275 3 750 0 478 13 12016 4 9 1 6 3 275 3 750 0 582 14 2Prava LGBT red Pid chas svogo prezidentstva Obama Kongres ta Verhovnij Sud spriyali velicheznomu rozshirennyu prav LGBT U 2009 roci Obama pidpisav Zakon pro zapobigannya zlochinam nenavisti vid Mettyu Sheparda ta Dzhejmsa Berda molodshogo yakij rozshiriv zakoni pro zlochini na grunti nenavisti ta ohoplyuvav zlochini vchineni cherez seksualnu oriyentaciyu zhertvi U grudni 2010 r Obama pidpisav Zakon Ne pitaj ne kazhi skasovuj 2010 roku yakij zavershiv politiku vijskovoyi sluzhbi zaboroniti geyam ta lesbijcyam vidkrito sluzhiti u Zbrojnih Silah SShA 73 Obama takozh pidtrimav prohodzhennya ENDA yaka b zaboronila diskriminaciyu pracivnikiv za oznakoyu stati abo seksualnoyi identichnosti dlya vsih kompanij yaki mayut 15 i bilshe pracivnikiv ta analogichnogo ale vseosyazhnogo Zakonu pro rivnist Zhoden zakonoproyekt ne prijnyav Kongres U travni 2012 roku Obama stav pershim diyuchim prezidentom yakij pidtrimav odnostatevi shlyubi nezabarom pislya togo yak vice prezident Dzho Bajden takozh visloviv pidtrimku instituciyi Nastupnogo roku Obama priznachiv Todda M H yuza do Apelyacijnogo sudu Federalnogo okrugu zrobivshi H yuza pershim vidkritim federalnim suddeyu geyem v istoriyi SShA U 2015 roci Verhovnij sud postanoviv sho Konstituciya garantuye odnostatevim param pravo odruzhuvatisya u spravi Obergefel proti Hodzhesa a Obama osobisto privitav pozivacha 74 Obama takozh vidav desyatki vikonavchih nakaziv spryamovanih na dopomogu amerikancyam LGBT u tomu chisli rozporyadzhennya 2010 roku yake rozshirilo vsi perevagi dlya odnostatevih partneriv federalnih sluzhbovciv Nakaz 2014 roku zaboronyaye diskriminaciyu v vidnoshenni pracivnikiv federalnih pidryadnikiv za oznakoyu seksualnoyi oriyentaciyi abo gendernoyi identichnosti U 2015 roci ministr oboroni Eshton Karter pripiniv zaboronu zhinok u bojovih rolyah 75 a v 2016 roci vin pripiniv zaboronu transgendernim osobam vidkrito prohoditi sluzhbu v armiyi Na mizhnarodnij areni Obama vistupav za prava geyiv osoblivo v Africi 76 Osvita red Velika recesiya 2008 09 rokiv sprichinila rizke znizhennya podatkovih nadhodzhen u vsih mistah i shtatah Vidpovid polyagala u skorochenni byudzhetiv na osvitu Paket stimulyaciyi Obami v rozmiri 800 milyardiv dolariv vklyuchav 100 milyardiv dolariv dlya derzhavnih shkil yaki vikoristovuvala kozhna derzhava dlya zahistu svogo osvitnogo byudzhetu Odnak z tochki zoru sponsoruvannya innovacij Obama ta jogo ministr osviti Arne Dunkan provodili reformu osviti K 12 cherez gonku do vershini grantovoyi programi Zagrozhuyuchi ponad 15 milyardami dolariv 34 shtati shvidko pereglyanuli svoyi zakoni pro osvitu vidpovidno do propozicij peredovih osvitnih reformatoriv U zmagannyah bali privlasnyuvalis za te sho dozvolyali statutnim shkolam rozmnozhuvatisya za kompensaciyu vchitelyam na osnovi zaslug vklyuchayuchi bali testiv uchniv ta za prijnyattya vishih osvitnih standartiv Shtati stimulyuvali zaprovadzhuvati standarti dlya koledzhiv ta gotovih do kar yeri sho na praktici oznachalo prijnyattya Zagalnoyi iniciativi osnovnih derzhavnih standartiv rozroblenoyi na dvopartijnih zasadah Nacionalnoyu asociaciyeyu gubernatoriv ta Radoyu golovnih derzhavnih shkilnih pracivnikiv Kriteriyi ne buli obov yazkovimi voni buli stimulom dlya pokrashennya mozhlivostej otrimati grant Bilshist derzhav pereglyanuli svoyi zakoni vidpovidno hocha voni i zrozumili sho navryad chi ce bude koli ce bude duzhe konkurentospromozhnij novij grant Gonka do vershini mala silnu dvopartijnu pidtrimku z centristskimi elementami oboh storin Yij vistupili proti livogo krila Demokratichnoyi partiyi a pravogo krila Respublikanskoyi partiyi i kritikuvali za centralizaciyu zanadto velikoyi vladi u Vashingtoni Skargi nadhodili takozh iz simej serednogo klasu yaki buli rozdratovani zrostayuchim akcentom na vikladanni do testu a ne zaohochuvali vchiteliv proyavlyati tvorchist ta stimulyuvati uyavu uchniv nbsp Prezident Obama vistupaye v kosmichnomu centri Kennedi 15 kvitnya 2010 roku Obama takozh vistupav za universalni ditsadivski programi i dva vilni roki koledzhu dlya vsih Cherez svoyu programu Peremistimos ta propaguyuchi zdorovi shkilni obidi persha ledi Mishel Obama zoseredila uvagu na dityachomu ozhirinni yake bulo vtrichi vishe u 2008 roci nizh u 1974 roci U grudni 2015 roku Obama pidpisav programu Vsi Zakon pro uspishnist studentiv dvostoronnij zakonoproyekt yakij povtorno sankcionuvav federalne testuvannya ale zmenshiv rol federalnogo uryadu v osviti osoblivo stosovno problemnih shkil Zakon takozh pripiniv vikoristannya vidmov ministrom osviti U serednij osviti Obama pidpisav Zakon pro ohoronu zdorov ya ta osvitu 2010 roku yakij pripiniv rol privatnih bankiv u vidachi studentskih kreditiv sho strahuyutsya na federalnomu rivni stvoriv novij plan povernennya poziki na osnovi dohodu vidomij yak Viplachujte koli vi zaroblyayete i zbilshuyete kilkist nagorod za granti sho nadayutsya shoroku Vin takozh zaprovadiv novi normi shodo komercijnih koledzhiv vklyuchayuchi pravilo pro vigidnu zajnyatist yake obmezhuvalo federalne finansuvannya koledzhiv yaki ne vstigli pidgotuvati vipusknikiv do kar yeri 77 nbsp Prezident Obama pid chas dzvinka do ekipazhu na bortu MKS NASA red U lipni 2009 roku Obama priznachiv Charlza Boldena kolishnogo kosmonavta administratorom NASA 78 Togo zh roku Obama stvoriv kolegiyu Avgustina dlya pereglyadu programi Suzir ya U lyutomu 2010 roku Obama ogolosiv sho skorochuye programu z federalnogo byudzhetu Spoluchenih Shtativ na 2011 rik opisuyuchi yiyi yak nad byudzhetom poza grafikom i ne vistachaye innovacij Pislya togo yak rishennya viklikalo kritiku v SShA na kosmichnij konferenciyi u kvitni 2010 roku bulo oprilyudneno novij plan Gnuchkij shlyah do Marsa Vin vklyuchav novi programi na tehnologiyu zbilshiv vitrati na NDDKR zbilshiv byudzhet NASA na 2011 rik z 18 3 mlrd dol do 19 mlrd dol SShA akcentuvav uvagu na Mizhnarodnij kosmichnij stanciyi ta planuvav uklasti majbutnye transportuvannya na orbitu Zemli privatnim kompaniyam Pid chas prezidentstva Obami NASA rozrobila sistemu kosmichnogo startu i rozrobila komercijnu sluzhbu rozvitku ekipazhu ta komercijnu orbitalnu transportnu sluzhbu dlya spivpraci z privatnimi kosmichnimi kompaniyami polotiv Ci privatni kompaniyi zokrema SpaceX Virgin Galactic Blue Origin Boeing i Bigelow Aerospace stali aktivizuvatisya pid chas prezidentstva Obami 79 Programa Kosmichnij choven zakinchilasya v 2011 roci i NASA pokladalasya na rosijsku kosmichnu programu dlya zapusku svoyih kosmonavtiv na orbitu dlya reshti administraciyi Obami Prezidentstvo Obami takozh pobachilo zapusk Misyachnogo orbitalnogo rozviduvalnogo orbita i naukovoyi laboratoriyi Marsa U 2016 roci Obama zaklikav SShA visaditi lyudinu na Marsi do 2030 h rokiv 79 Inshi iniciativi red Obama vzhiv zahodiv dlya prosuvannya riznih tehnologij ta tehnologichnoyi doblesti SShA Kilkist doroslih amerikanciv yaki koristuyutsya Internetom zrosla z 74 u 2008 r do 84 u 2013 r i Obama pidshtovhnuv programi dlya rozshirennya shirokosmugovogo Internetu dlya znizhennya amerikanciv z nizhchim rivnem dohodu Cherez opoziciyu bagatoh respublikanciv Federalna komisiya zv yazku rozpochala regulyuvannya Internet provajderiv yak komunalnih sluzhb z metoyu zahistu nejtralitetu merezhi 80 Obama zapustiv 18F ta cifrovu sluzhbu Spoluchenih Shtativ dvi organizaciyi prisvyacheni modernizaciyi uryadovih informacijnih tehnologij Paket stimuliv vklyuchav groshi dlya pobudovi shvidkisnih zaliznichnih merezh takih yak zaproponovanij Floridskij visokoshvidkisnij koridor ale politichnij opir ta problemi finansuvannya strimuvali ci zusillya U sichni 2016 roku Obama ogolosiv pro plan investuvati 4 milyardi dolariv na rozrobku avtomobiliv sho ruhayutsya samostijno a takozh iniciativu Nacionalnoyi administraciyi bezpeki dorozhnogo ruhu rozrobiti pravila shodo samostijnogo keruvannya avtomobilyami Togo zh misyacya Obama zaklikav do nacionalnih zusil pid kerivnictvom vice prezidenta Bajdena dlya rozrobki likiv proti raku 81 Zovnishni spravi red Administraciya Obami uspadkuvala vijnu v Afganistani vijnu v Iraku ta globalnu Vijnu z terorizmom yaku rozpochav Kongres pid chas perebuvannya na posadi prezidenta Busha pislya teraktiv 11 veresnya Pislya vstupu na posadu Obama zaklikav do novogo pochatku u vidnosinah mizh musulmanskim svitom ta SShA 82 83 i vin pripiniv vikoristannya termina vijna z terorizmom na korist termina zamorska nadzvichajna situaciya operaciya 84 Obama dotrimuvavsya vijskovoyi strategiyi legkogo slidu na Blizkomu Shodi yaka robila akcent na specialnih silah udarah bezpilotnikiv ta diplomatiyi nad velikimi okupantami suhoputnih vijsk Odnak amerikanski sili prodovzhuvali zitknennya z islamskimi bojovimi organizaciyami takimi yak Al Kayida IDIL ta Ash Shabaab zgidno z umovami AUMF prijnyatimi Kongresom u 2001 roci Hocha Blizkij Shid zalishavsya vazhlivim do amerikanskoyi zovnishnoyi politiki Obama provodiv strizhen do Shidnoyi Aziyi Obama takozh nagolosiv na tisnishih vidnosinah z Indiyeyu i buv pershim prezidentom yakij dvichi vidviduvav cyu krayinu Advokat dlya nerozpovsyudzhennya yadernoyi zbroyi Obama uspishno uklav ugodi zi skorochennya zbroyi z Iranom ta Rosiyeyu U 2015 roci Obama opisav doktrinu Obami skazavshi mi budemo brati uchast ale zberigayemo vsi nashi mozhlivosti Obama takozh opisav sebe yak internacionalista yakij vidkinuv izolyacionizm i buv pid vplivom realizmu ta liberalnogo intervencionizmu 85 Shidna Aziya red Hocha inshi sferi svitu zalishalisya vazhlivimi dlya amerikanskoyi zovnishnoyi politiki Obama provodiv stribok do Shidnoyi Aziyi oriyentuyuchis na diplomatiyu SShA ta torgivlyu v regioni 86 Postijne stanovlennya Kitayu yak golovnoyi derzhavi bulo golovnim pitannyam prezidentstva Obami v toj chas yak dvi krayini pracyuvali razom nad takimi pitannyami yak klimatichni zmini vidnosini mizh Kitayem ta SShA takozh zaznali napruzhenosti shodo teritorialnih pretenzij u Pivdenno Kitajskomu mori ta Shidno Kitajskomu mori U 2016 roci v SShA vidbuvsya samit z Asociaciyeyu nacij Pivdenno Shidnoyi Aziyi ASEAN vpershe sho vidobrazhaye pragnennya administraciyi Obami do tisnishih vidnosin z ASEAN ta inshimi aziatskimi krayinami Pislya dopomogi u vidkritomu oskarzhenni viboriv u M yanmi Obama skasuvav bagato sankcij SShA proti M yanmi 87 Obama takozh zbilshiv vijskovi zv yazki SShA z V yetnamom Avstraliyeyu ta Filippinami zbilshiv dopomogu Laosu ta spriyav poteplinnyu vidnosin mizh Pivdennoyu Koreyeyu ta Yaponiyeyu Obama rozrobiv Trans Tihookeanske partnerstvo yak klyuchovij ekonomichnij stovp aziatskogo strizhnya hocha ugoda zalishayetsya nesankcionovanoyu Obama dosyag nevelikogo progresu u vidnosinah iz Pivnichnoyu Koreyeyu davnim protivnikom Spoluchenih Shtativ i Pivnichna Koreya prodovzhuvala rozvivati svoyu programu ZMZ 88 Rosiya red nbsp Persha zustrich Dmitra Medvedyeva ta Baraka Obami pered samitom G20 u Londoni 1 kvitnya 2009 rokuVstupivshi na posadu Obama zaklikav perezavantazhiti vidnosini z Rosiyeyu yaka vidmovilasya pislya rosijsko gruzinskoyi vijni 2008 roku Poki prezident Bush uspishno prosuvav rozshirennya NATO v kolishnih derzhavah Shidnogo bloku rannya era Obami bachila sho NATO bilshe pridilyaye uvagu stvorennyu dovgostrokovogo partnerstva z Rosiyeyu Obama ta prezident Rosiyi Dmitro Medvedyev spilno pracyuvali nad novim dogovorom shodo zmenshennya ta monitoringu yadernoyi zbroyi vstupu Rosiyi do Svitovoyi organizaciyi torgivli ta protidiyi terorizmu 8 kvitnya 2010 r Obama ta Medvedyev pidpisali novij Dogovir pro START osnovnu ugodu shodo kontrolyu nad yadernoyu zbroyeyu yaka skorotila zapasi yadernoyi zbroyi oboh krayin ta peredbachala rezhim monitoringu 89 U grudni 2010 r Senat ratifikuvav novij START u golosuvanni 71 26 za dogovir progolosuvali 13 respublikanciv ta vsi demokrati 90 U 2012 roci Rosiya vstupila do Vsesvitnoyi organizaciyi torgivli i Obama normalizuvav torgovi vidnosini z Rosiyeyu 91 Vidnosini mizh SShA i Rosiyeyu znizilisya pislya togo yak Volodimir Putin povernuvsya na post prezidenta v 2012 roci Rosijske vtruchannya v Ukrayinu i aneksiya Krimu u vidpovid na yevromajdan prizvelo do silnogo osudu zi storoni Obami ta inshih zahidnih lideriv yaki naklali sankciyi na rosijskih lideriv Sankciyi spriyali rosijskij finansovij krizi Deyaki chleni Kongresu oboh storin takozh zaklikali SShA ozbroyiti ukrayinski sili ale Obama protistoyav tisnomu zaluchennyu do Vijni na Donbasi U 2016 roci pislya kilkoh incidentiv kiberbezpeki administraciya Obami oficijno zvinuvatila Rosiyu v uchasti u kampaniyi z metoyu vtrutitisya u vibori 2016 roku i administraciya vvela sankciyi proti deyakih rosijskih lyudej ta organizacij U 2017 roci pislya togo yak Obama pishov z posadi Robert Myuller buv priznachenij specialnim radnikom dlya rozsliduvannya uchasti Rosiyi u viborah 2016 roku vklyuchayuchi zvinuvachennya u zmovi chi koordinaciyi mizh prezidentskoyu kampaniyeyu Trampa ta Rosiyeyu Zvit Myullera opublikovanij v 2019 roci robit visnovok sho Rosiya zdijsnila postijnu kampaniyu v socialnih media ta operaciyi z kiber hakerstva dlya posilennya kampaniyi Trampa 92 U zviti ne bulo zrobleno visnovku shodo tverdzhen pro te sho kampaniya Trampa vstupila v zmovu z Rosiyeyu ale za slovami Myullera jogo rozsliduvannya ne znajshlo dokaziv dostatnih dlya zvinuvachennya bud yakogo uchasnika kampaniyi Trampa u uchasti v zlochinnij zmovi Torgovi ugodi red nbsp Administraciya Obami pidtrimuvala isnuyuchi torgovi ugodi ta ukladala novi z Panamoyu Kolumbiyeyu ta Pivdennoyu KoreyeyuYak i jogo poperednik Obama dotrimuvavsya ugod pro vilnu torgivlyu chastkovo cherez vidsutnist progresu na peregovorah u Dosi shodo znizhennya torgovih bar yeriv u vsomu sviti U zhovtni 2011 roku SShA uklali ugodi pro vilnu torgivlyu z Kolumbiyeyu Panamoyu ta Pivdennoyu Koreyeyu Respublikanci z Kongresu perevazhno pidtrimuvali domovlenosti v toj chas yak Demokrati Kongresu viddavali vsi golosi Spochatku tri ugodi buli uzgodzheni administraciyeyu Busha ale Obama vidnoviv peregovori z kozhnoyu krayinoyu ta zminiv deyaki umovi kozhnoyi ugodi 93 Obama prosunuv dvi znachno bilshi bagatostoronni ugodi pro vilnu torgivlyu TransTihookeanske partnerstvo TTP z odinadcyatma krayinami Tihookeanskogo krayu vklyuchayuchi Yaponiyu Meksiku ta Kanadu ta zaproponovane Transatlantichne partnerstvo z torgivli ta investicij z Yevropejskim Soyuzom Peregovori pro TTP rozpochalisya pri prezidenti Bushi i Obama prodovzhiv yih yak chastinu dovgostrokovoyi strategiyi yaka pragnula pereoriyentuvatisya na shvidko zrostayuchi ekonomiki v Shidnij Aziyi 94 Osnovni cili administraciyi TTP vklyuchali Vstanovlennya kapitalizmu vilnogo rinku yak osnovnoyi normativnoyi platformi ekonomichnoyi integraciyi v regioni Garantuvannya standartiv prav intelektualnoyi vlasnosti osoblivo shodo avtorskogo prava programnogo zabezpechennya ta tehnologij Pidkresliti amerikanske liderstvo u formuvanni pravil i norm svitovogo poryadku sho formuyetsya Ta blokuvannya Kitayu u stvorenni supernickoyi merezhi Pislya rokiv peregovoriv 12 zhovtnya dosyagli ostatochnoyi zgodi shodo zmistu TTS v zhovtni 2015 roku a povnij tekst dogovoru buv oprilyudnenij u listopadi 2015 roku Administraciya Obami zaznala kritiki zliva cherez vidsutnist prozorosti v peregovorah a takozh nayavnist korporativnih predstavnikiv yaki dopomagali v procesi rozrobki U lipni 2015 roku Kongres prijnyav zakonoproyekt pro nadannya povnovazhen shodo spriyannya torgivli prezidentom do 2021 roku Organ z prosuvannya torgivli vimagaye vid Kongresu golosuvati vgoru abo vniz za torgovelnimi ugodami pidpisanimi prezidentom bez mozhlivosti vnesennya zmin abo peresliduvan TTS stala golovnim pitannyam peredvibornoyi kampaniyi na viborah 2016 roku i obidva golovni kandidati v prezidenti partiyi vistupali proti jogo ratifikaciyi 95 Pislya togo yak Obama pishov z posadi prezident Tramp vityagnuv Spolucheni Shtati z peregovoriv pro TTS a reshta pidpisavshih TTS piznishe uklali okremu ugodu pro vilnu torgivlyu vidomu yak Vseosyazhna ta progresivna ugoda shodo Trans Tihookeanskogo partnerstva 96 Tabir uv yaznennya v Guantanamo Bej red nbsp Prezident Obama pro smert Osama bin Ladena 9 28 source source source source source source track track track track track track track track track track track track track Zvernennya prezidenta ObamiPrezident Obama pro smert Osama bin Ladena audio source source audio only version Pri problemah glyante v dovidku U 2002 roci administraciya Busha stvorila tabir uv yaznennya v zatoci Guantanamo shob utrimuvati jmovirnih vorozhih uchasnikiv bojovih dij takim chinom shob ne stavivsya do zatrimanih yak do zvichajnih vijskovopolonenih 97 Obama neodnorazovo zayavlyav pro svoye bazhannya zakriti tabir uv yaznennya stverdzhuyuchi sho pozasudovij harakter taboru ye instrumentom naboru teroristichnih organizacij U svij pershij den perebuvannya na posadi Obama doruchiv usim vijskovim prokuroram prizupiniti provadzhennya shob administraciya sho nadhodit mogla pereglyanuti proces vijskovoyi komisiyi 22 sichnya 2009 roku Obama pidpisav rozporyadzhennya sho obmezhuyut slidchih do metodiv pererahovanih i dopushenih v kerivnictvi polovoyi armiyi zakinchennya vikoristannya posilenih metodiv dopitu U berezni 2009 roku administraciya ogolosila sho bilshe ne posilatimetsya na v yazniv u Guantanamo yak na vorozhih uchasnikiv bojovih dij ale takozh zayavila sho prezident mav povnovazhennya zatrimuvati tam pidozryuvanih u pidozri na terorizm bez kriminalnih zvinuvachen Chiselnist uv yaznenih taboru uv yaznenih zmenshilasya z 242 u sichni 2009 roku do 91 u sichni 2016 roku sho chastkovo poyasnyuyetsya grupami periodichnih oglyadiv stvorenimi Obamoyu v 2011 roci Bagato chleniv Kongresu rishuche vistupali proti planiv perevedennya zatrimanih v Guantanamo do v yaznic u amerikanskih shtatah a administraciya Obami neohoche vidpravlyala potencijno nebezpechnih v yazniv do inshih krayin osoblivo nestabilnih krayin takih yak Yemen 98 Hocha Obama prodovzhuvav vistupati za zakrittya taboru uv yaznennya 41 uv yaznenij zalishivsya v Guantanamo koli Obama pishov z posadi 99 Vbivstvo Osama ben Ladena red Administraciya Obami zapustila uspishnu operaciyu yaka prizvela do zagibeli Osama ben Ladena lidera Al Kayidi globalnoyi sunitsko islamistskoyi organizaciyi vidpovidalnoyi za terakti 11 veresnya i ryad inshih teroristichnih atak 100 Pochinayuchi z informaciyi otrimanoyi v lipni 2010 roku CRU viznachilo misce roztashuvannya Osama ben Ladena u velikomu skladi v Abbottabadi Pakistan primiskomu rajoni v 35 milyah 56 km vid Islamabadu 101 Glava CRU Leon Panetta povidomiv pro cyu rozvidku Obami v berezni 2011 roku Zustrichayuchis zi svoyimi radnikami z pitan nacionalnoyi bezpeki protyagom nastupnih shesti tizhniv Obama vidhiliv plan bombarduvannya z yednannya i dozvoliv hirurgichnij rejd yakij provodit VMS SShA Operaciya vidbulasya 1 travnya 2011 roku vnaslidok yakoyi zaginuv Ben Laden ta vilucheni u skladi paperi komp yuterni nakopichuvachi ta diski Tilo ben Ladena bulo viyavleno za dopomogoyu DNK testuvannya ta pohovano v mori cherez kilka godin Reakciya na ogoloshennya bula pozitivnoyu u vsih partijnih napryamkah vklyuchayuchi poperednikiv Dzhordzha Busha ta Billa Klintona 102 i z bagatoh krayin svitu 103 nbsp Obama ta vice prezident Bajden razom iz komandoyu nacionalnoyi bezpeki SShA v Situativnij kimnati stezhat za hodom operaciyi Spis Neptuna Zovnishnij ta vnutrishnij naglyad red Administraciya Obami uspadkuvala vid administraciyi Busha dekilka uryadovih program sposterezhennya a Obama namagavsya dosyagti balansu mizh zahistom gromadyanskih svobod i vidstezhennyam teroristichnih zagroz ale prodovzhennya bagatoh program Obami rozcharuvalo bagatoh civilnih libertarianciv New York Times povidomlyav u 2009 roci sho ANB perehoplyuvalo komunikaciyi amerikanskih gromadyan vklyuchayuchi kongresmeniv hocha Ministerstvo yusticiyi vvazhalo sho ANB vipravilo svoyi pomilki U 2011 roci Obama pidpisav chotiririchne prodovzhennya deyakih polozhen Zakonu pro patriotizm U chervni 2013 roku isnuvav PRISM pidpilnij masa elektronnogo sposterezhennya intelektualnij analiz danih program pracyuye v SShA Agentstva nacionalnoyi bezpeki ANB z 2007 roku buv vitik po NSA pidryadnik Edvard Snouden poperediv sho masshtabi masovogo zboru danih buli nabagato bilshe nizh publika znala 104 V umovah mizhnarodnogo oburennya uryadovci SShA zahishali programu sposterezhennya za PRISM stverdzhuyuchi sho vona ne mozhe buti vikoristana u vnutrishnih cilyah bez ordera sho vona dopomagaye zapobigati teroristichnim aktam i sho vona otrimala nezalezhnij naglyad z boku federaciyi uryadu vikonavchoyi sudovoyi ta zakonodavchoyi gilok U chervni 2013 roku Obama zayaviv sho praktiki zboru danih ANB ye opisanoyu vuzkoyu sistemoyu spryamovanoyu na te shob mi mogli zahistiti nash narod U 2015 roci Obama pidpisav Zakon pro svobodu SShA yakij rozshiriv dekilka polozhen Zakonu pro patriotizm ale pripiniv zbir masovih zapisiv telefoniv NSA 105 106 Vibori pid chas prezidentstva Obami red Promizhni vibori 2010 roku red Nevpinno atakuyuchi Obamu pidkreslyuyuchi ekonomiyu sho zastoporilasya i pidzhivlyuyuchi gniv ruhu Chajnoyi partiyi respublikanci zaznali zsuvu na promizhnih viborah 2010 roku zavoyuvavshi kontrol nad Palatoyu ta zdobuvshi miscya v Senati Pislya viboriv Dzhon Bejner zaminiv Nensi Pelosi na posadi spikera palati a Pelosi stala novim liderom nacionalnih menshin Palati Bejner poobicyav skasuvati Obamacare i skorotiti federalni vitrati 107 Obama nazvav vibori prinizhuyuchimi ta shelestnimi argumentuyuchi ce tim sho porazka nastala cherez te sho nedostatno amerikanciv vidchuli naslidki ekonomichnogo pidjomu 108 Novopovnovazheni respublikanci Palati shvidko zitknulisya z Obamoyu z takih pitan yak Obamacare ta obmezhennya borgu Peremoga respublikanciv na viborah takozh dala perevagu respublikancyam u pererozpodili yakij vidbuvsya pislya perepisu v Spoluchenih Shtatah 2010 roku 109 Vibori 2012 red nbsp Karta rezultativ prezidentskih viboriv 2012 roku4 kvitnya 2011 roku Obama ogolosiv sho bude dobivatisya pereobrannya na prezidentskih viborah 2012 roku Obama ne stikavsya z zhodnimi suttyevimi supernikami za demokratichnu nominaciyu 2012 roku Suprotivnik vid Respublikanciv kolishnij gubernator shtatu Massachusets Mitt Romni vistupav za znizhennya podatkiv skorochennya vitrat zbilshennya vitrat na oboronu ta skasuvannya Obamacare sho za ironiyeyu doli bazuvalosya na plani ohoroni zdorov ya v shtati Massachusets rozroblenomu Romni 110 Kampaniya Obami bazuvalasya v Chikago ta provodilasya bagatma kolishnimi spivrobitnikami Bilogo domu ta chlenami uspishnoyi kampaniyi 2008 roku 111 Obama peremig na povtornih viborah z 332 iz zagalnoyi kilkosti 538 golosiv viborciv ta 51 1 golosiv naselennya sho zrobilo jogo pershim pislya Duajta Ejzenhauera yakij dvichi vigrav vibori z bilshe 51 golosiv 112 Za danimi ekzit poliv Obama vigrav bilshist golosiv vid zhinok temnoshkirih ispanomovciv aziatciv lyudej do 45 rokiv lyudej yaki otrimuyut menshe 50 000 dolariv na rik lyudej yaki naselyayut veliki abo seredni mista liberaliv pomirkovanih nezamizhnih geyiv ta lyudej yaki ne mayut koledzhnoyi osviti pevnoyi koledzhnoyi osviti chi vipusknikiv Krim peremogi na viborah prezidenta demokrati takozh otrimali miscya v oboh palatah Kongresu ale respublikanci zberegli kontrol nad Palatoyu Promizhni vibori 2014 roku red Drugi serednostrokovi vibori Obami peretvorilisya na chergovi hvili viboriv koli respublikanci peremogli pid kontrolem Senatu i vzyali na sebe dekilka gubernatoriv 113 Mitch MakKonnel zaminiv Garri Rejda liderom bilshosti v Senati todi yak Rejd stav liderom senatsnoyi menshini Respublikanskij kontrol nad Senatom dav partiyi povnovazhennya blokuvati vikonavchih ta sudovih visuvanciv Obami Respublikanski hvili u 2010 ta 2014 rokah peremogli bagatoh molodih kandidativ u demokrati poslabivshi fermersku komandu kilkoh derzhavnih demokratichnih partij 114 Vibori 2016 roku ta perehidnij period red nbsp Karta rezultativ prezidentskih viboriv 2016 roku Donald Tramp peremig Gillari KlintonVibori 2016 roku vidbulisya 8 listopada Obama buv obmezhenij terminom v 2016 roci cherez 22 u popravku hocha rejting shvalennya Obami mig vplinuti na zdatnist jogo partiyi vigrati gonku 115 U chervni 2016 roku koli demokratichni prajmiz majzhe zavershilisya Obama shvaliv kolishnyu derzhavnu sekretarnyu Gillari Klinton yak svoyu nastupnicyu 116 Odnak za slovami Glena Trasha z Politico Obama dovgo pidtrimuvav Klinton yak jogo krashogo nastupnika i Obama vidvernuv vice prezidenta Bajdena vid balotuvannya proti Klinton Obama vislovivsya na korist Klinton na Demokratichnij nacionalnij konvenciyi 2016 roku i vin prodovzhuvav provoditi agitaciyu za Klinton ta inshih demokrativ u misyaci sho nastavali do Dnya viboriv Odnak na zagalnih viborah Klinton bula peremozhena kandidatom vid respublikanciv Donaldom Trampom yakij pid chas pershogo terminu Obami pomitno postaviv pid sumniv misce narodzhennya Obami 117 Respublikanci takozh zberegli kontrol nad Palatoyu ta Senatom Protyagom vosmi rokiv prezidentstva Obami Demokratichna partiya zaznala chistoyi vtrati 1041 upravlinskih misc a takozh zakonodavchih ta shtatnih federalnih misc 118 Ronald Braunshtejn iz Atlantiki zaznachiv sho ci vtrati buli shozhimi na vtrati prezidentiv dvoh rokiv pislya drugoyi svitovoyi vijni 119 120 Tramp ta Obama chasto spilkuvalis u perehidnij period a Tramp zayaviv sho shukaye poradi Obami shodo priznachennya prezidenta 121 Odnak obranij prezidentom Tramp takozh rozkritikuvav deyaki diyi Obami vklyuchayuchi vidmovu Obami naklasti veto na rezolyuciyu OON sho zasudzhuye poselennya Izrayilyu U svoyemu proshalnomu zvernenni Obama visloviv zanepokoyennya shodo rozriznenogo politichnogo seredovisha ekonomichnoyi nerivnosti ta rasizmu ale zalishayetsya optimistichnim shodo majbutnogo 122 Rejtingi shvalennya ta inshi dumki red Pislya perehidnogo periodu Obama vstupiv na posadu z rejtingom shvalennya 82 za danimi Gallup 123 Rejting shvalennya Obami vpav do 69 pislya togo yak vin vstupiv na posadu i ogolosiv svoyi pershi politichni rishennya 124 Obama otrimav pidtrimku 90 demokrativ 60 nezalezhnih ta 40 respublikanciv u opituvannyah sichnya 2009 roku 124 Do grudnya 2009 roku rejting shvalennya Obami vpav do 51 Obama otrimav shvalennya priblizno vid 85 demokrativ 45 nezalezhnih i lishe 18 respublikanciv 124 U lipni 2010 roku pislya prohodzhennya Dodda Frenka ta Obamaker rejting shvalennya Obami sklav 45 47 ne shvalyuyuchi 124 Rejting shvalennya Obami zalishatimetsya stabilnim do viboriv 2010 roku koli respublikanci zdobuli osnovni uspihi v oboh palatah Kongresu ta vzyali pid kontrol Palatu Rejtingi shvalennya Obami pidnyalisya na 50 u sichni 2011 roku ale v serpni 2011 roku vpali do 40 pislya krizi sho vidbulasya u potochnomu borgu 2011 roku Rejtingi shvalennya Obami povilno zrostali protyagom 2012 roku i voni pidnyalisya vishe 50 nezadovgo do viboriv 2012 roku v yakih Obama peremig Mitta Romni Pislya jogo pereobrannya rejting shvalennya Obami dosyag 57 ale ce chislo vpalo v nizki 40 pislya vidstavki federalnogo uryadu v zhovtni 2013 roku Rejtingi shvalennya Obami zalishalisya v seredini do nizkih 40 do viboriv 2014 roku koli respublikanci zdobuli peremogu v oboh palatah Kongresu ta vzyali pid kontrol Senat U 2015 roci rejtingi shvalennya Obami pidnyalisya z seredini do visokih 40 jogo rejtingi shvalennya ta neshvalennya priblizno zbigayutsya odin z odnim Jogo rejtingi shvalennya pidnyalisya do 50 pid chas prezidentskoyi kampaniyi 2016 roku a Obama zareyestruvav 57 rejtingu shvalennya v listopadi 2016 roku 124 U opituvanni Gallup provedenomu v ostannij tizhden svogo prezidentstva Obama zareyestruvav 95 shvalennya rejtingu u demokrativ 61 zatverdzhennya nezalezhnih ta 14 rejting shvalennya respublikanciv 124 Vibori Obami takozh viklikali reakciyu na jogo rasu batkivshinu ta religiyu Buduchi prezidentom Obama zitknuvsya z chislennimi nasmishkami ta rasovimi namirami hocha bilshist yavnih rasistskih komentariv obmezhuvalisya nevelikoyu oblyamivkoyu 125 Donald Tramp vvazhav sho Obama narodivsya v Keniyi opituvannya CNN u kvitni 2011 roku provedene nezadovgo do togo yak Obama pokazav svidoctvo pro narodzhennya dovgostrokovoyi formi viyavilo sho 40 respublikanciv vvazhayut sho Obama narodivsya v Keniyi Bagato hto z cih prihilnikiv stverdzhuvav sho oskilki Obama nibito ne ye gromadyaninom vid narodzhennya vin ne mav prava obijmati posadu prezidenta v ramkah vimogi Konstituciyi Nezvazhayuchi na te sho Obama pokazav svoye svidoctvo pro narodzhennya yake pidtverdzhuye sho Obama narodivsya na Gavayah opituvannya CNN 2015 roku pokazalo sho 20 amerikanciv vvazhayut sho Obama narodivsya za mezhami krayini Bagato hto takozh stverdzhuvav sho Obama praktikuye islam i opituvannya CNN 2015 roku viyavilo sho 29 amerikanciv i 43 respublikanciv vvazhayut Obamu musulmaninom 126 She do svogo obrannya prezidentom Obama poyasniv sho vin buv davnim chlenom cerkvi ob yednanoyi v Ob yednanu cerkvu Hrista osnovnu protestantsku konfesiyu 127 U opituvanni v sichni 2010 r naukovo doslidnim institutom Siyeni v Siyenskomu koledzhi v Ludonvilli Nyu Jork za odin rik do prezidentstva Obami 238 profesoriv z istoriyi SShA ta politologiyi SShA postavili Obamu 15 m iz 43 prezidentiv SShA U opituvanni u veresni 2010 r Centrom prezidentstva Spoluchenih Shtativ Institutu vivchennya Ameriki pri Londonskij shkoli pidvishennya kvalifikaciyi Odin rik i visim misyaciv prezidentstva Obami 47 nenazvanih respondentiv yaki buli akademikami Velikoyi Britaniyi z pitan istoriyi ta politiki Velikoyi Britaniyi zajmali 40 z 42 prezidentiv SShA z 1789 po 2009 rik ne vklyuchayuchi Obamu yakbi Obama buv vklyuchenij vin bi posiv 8 misce pislya Garri S Trumena ale viperedzhayuchi Ronalda Rejgana ta vsih inshih prezidentiv SShA pislya Drugoyi svitovoyi vijni U opituvanni zhurnalu Newsweek u chervni 2012 roku tri roki ta p yat misyaciv prezidentstva Obami desyat vibranih amerikanskih istorikiv ta biografiv ocinili Obamu 10 m iz 20 prezidentiv SShA z 1900 roku V opituvanni v kvitni 2013 roku merezhi History News Network HNN na vebsajti v Sietli chotiri roki i tri misyaci prezidentstva Obami 203 naukovci z 69 providnih koledzhiv i universitetiv SShA dali Obami B bal za shkaloyu A F 128 Opituvannya Brukingskoyi instituciyi v lyutomu 2015 roku chleniv Amerikanskoyi asociaciyi politichnih nauk postavilo Obamu na 18 misce z 43 prezidentiv 129 Krim togo opituvannya Gallup 2011 roku pokazalo sho 5 amerikanciv vvazhayut Obamu yak najkrashogo prezidenta krayini 129 Koli Obama pishov z posadi istoriki vislovlyuvali rizni dumki shodo jogo efektivnosti yak prezidenta bagato hto zaznachav sho nastupni podiyi viznachatimut jogo ostatochnu spadshinu 130 131 Isnuvala zagalna ugoda sho Obamu nadovgo zapam yatayut yak pershogo afro amerikanskogo prezidenta 130 131 132 Bagato hto vidznachav sho Obama golovuvav u pidnesenni ekonomiki ta prijnyav golovne vnutrishnye zakonodavstvo ale ne zmig podolati partizanskij rozkol i zalishiv posadu zi svoyeyu partiyeyu v oslablenomu stani 130 Rejting zatverdzhennya opituvannya Gallup 133 Data Zatverdili VidhililiSichen 2009 r 67 13Lipen 2009 roku 58 34Sichen 2010 roku 51 43Lipen 2010 roku 46 47Sichen 2011 r 48 45Lipen 2011 roku 46 45Sichen 2012 roku 46 47Lipen 2012 roku 45 46Sichen 2013 roku 53 40Lipen 2013 roku 46 46Sichen 2014 roku 41 53Lipen 2014 roku 42 53Sichen 2015 roku 46 48Lipen 2015 roku 46 49Sichen 2016 roku 47 49Lipen 2016 roku 51 45Sichen 2017 roku 55 42Spisok literaturi red Long By Rick Pearson and Ray Obama I m running for president chicagotribune com Arhiv originalu za 13 serpnya 2007 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Obama I will be the Democratic nominee CNN com edition cnn com Arhiv originalu za 19 listopada 2019 Procitovano 19 zhovtnya 2019 a b Berman Russell 22 kvitnya 2016 The Most Important Takeover of Any Organization in History The Atlantic ISSN 1072 7825 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Baker Peter Zeleny Jeff 5 listopada 2008 For Obama No Time to Bask in Victory As He Starts to Build a Transition Team The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2009 Procitovano 19 zhovtnya 2019 20th Amendment LII Legal Information Institute angl Arhiv originalu za 23 listopada 2009 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Obama signs first presidential proclamation angl Arhiv originalu za 2 bereznya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 The Obama Cabinet Confirmations amp Nominations NPR org angl Arhiv originalu za 23 lyutogo 2017 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Dayen David 14 zhovtnya 2016 The Most Important WikiLeaks Revelation Isn t About Hillary Clinton The New Republic ISSN 0028 6583 Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Johnson Bridget 28 grudnya 2009 Obama s team of rivals Cabinet living out the president s no drama mantra TheHill angl Arhiv originalu za 23 lipnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Smith Ben Brown Carrie Budoff The Clinton band is back together POLITICO angl Arhiv originalu za 5 lyutogo 2013 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Kamen Al 29 kvitnya 2009 Al Kamen Just Inside 100 Days Sebelius Completes the Cabinet amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 8 bereznya 2019 Procitovano 19 zhovtnya 2019 McConnell Blocking Supreme Court Nomination About A Principle Not A Person NPR org angl Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Shear Michael D Steinhauer Jennifer 15 lyutogo 2016 More Republicans Say They ll Block Supreme Court Nominee The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Supreme Court nominee out in cold as election heats up Reuters angl 19 lipnya 2016 Arhiv originalu za 20 lipnya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Bravin Jess President Obama s Supreme Court Nomination of Merrick Garland Expires WSJ amer Arhiv originalu za 10 bereznya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2019 a b Toobin Jeffrey 20 zhovtnya 2014 How Obama Transformed the Courts angl ISSN 0028 792X Arhiv originalu za 9 kvitnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 McCarthy Tom 21 listopada 2013 Senate approves change to filibuster rule after repeated Republican blocks The Guardian en GB ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Everett Burgess Kim Seung Min The Senate s nuclear fallout POLITICO angl Arhiv originalu za 9 travnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Kim Seung Min McConnell s historic judge blockade POLITICO angl Arhiv originalu za 18 grudnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 MSN International Edition World news Africa news Asia News Europe News www msn com Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2019 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Shear Michael D 27 lipnya 2016 Threat to Legacy Gives Obama Powerful Motive to Stump for Hillary Clinton The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 31 lipnya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Mazzetti Mark Glaberson William 21 sichnya 2009 Obama Issues Directive to Shut Down Guantanamo The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Shane Scott Mazzetti Mark Cooper Helene 22 sichnya 2009 Obama Reverses Key Bush Security Policies The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Executive Order 13490 Ethics Commitments The White House web archive org 23 chervnya 2013 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 19 zhovtnya 2019 News A B C Obama Tosses Abortion Funding Ban ABC News angl Arhiv originalu za 13 lyutogo 2017 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Stolberg Sheryl Gay 9 bereznya 2009 Obama Lifts Bush s Strict Limits on Stem Cell Research The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2009 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Savage Charlie 26 chervnya 2009 A Bill Signing With Reservations The Caucus amer Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Business amp Technology PROMISES PROMISES Obama tax pledge up in smoke Seattle Times Newspaper old seattletimes com Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2019 a b Obama wins his economic stimulus package but without the bipartisanship he sought Christian Science Monitor 14 lyutogo 2009 ISSN 0882 7729 Arhiv originalu za 9 grudnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Grunwald Michael The Party of No New Details on the GOP Plot to Obstruct Obama Time amer ISSN 0040 781X Arhiv originalu za 15 lyutogo 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Lizza Ryan 23 sichnya 2012 The Obama Memos angl ISSN 0028 792X Arhiv originalu za 29 sichnya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Stimulus with interest 1 2 trillion Jan 27 2009 money cnn com Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Stimulus How to measure success Feb 17 2009 money cnn com Arhiv originalu za 9 veresnya 2013 Procitovano 21 zhovtnya 2019 a b Sack Kevin 23 lipnya 2008 Health Plan From Obama Spurs Debate The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Ornstein Norm 6 lipnya 2015 The Real Story of Obamacare s Birth The Atlantic amer Arhiv originalu za 8 listopada 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Herszenhorn David M Pear Robert 27 lipnya 2009 Health Policy Is Carved Out at Table for 6 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 7 veresnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Timeline Milestones in Obama s quest for healthcare reform Reuters angl 22 bereznya 2010 Arhiv originalu za 22 lipnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Montgomery Shailagh Murray and Lori 25 grudnya 2009 Senate passes health care bill now must reconcile it with House amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 a b Three big differences between House and Senate healthcare bills Christian Science Monitor 21 grudnya 2009 ISSN 0882 7729 Arhiv originalu za 18 grudnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Obama Barack 2 serpnya 2016 United States Health Care Reform Progress to Date and Next Steps Jama 316 5 s 525 532 ISSN 0098 7484 PMC 5069435 PMID 27400401 doi 10 1001 jama 2016 9797 Arhiv originalu za 1 serpnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Kane Sandhya Somashekhar and Paul 18 bereznya 2010 Democrats yet to decide on health care bill bear the weight of Washington amer ISSN 0190 8286 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Helfrich Jesse 10 lyutogo 2016 The chaotic fight for ObamaCare TheHill angl Arhiv originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Chait Jonathan 21 bereznya 2010 Stupak Makes A Deal Reform To Pass The New Republic ISSN 0028 6583 Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 a b v Montgomery Shailagh Murray and Lori 22 bereznya 2010 House passes health care reform bill without Republican votes amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 1 grudnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 a b Stolberg Sheryl Gay Pear Robert 23 bereznya 2010 Obama Signs Health Care Overhaul Into Law The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 25 bereznya 2010 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Baker Peter 3 serpnya 2012 Democrats Embrace Once Pejorative Obamacare Tag The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 5 veresnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Raju Manu Everett Burgess GOP lawmakers Time to move on from Obamacare repeal POLITICO angl Arhiv originalu za 4 lipnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Eilperin Juliet Barnes Robert 25 chervnya 2015 Legacies of Obama presidency and Roberts court are forever intertwined Washington Post amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Website mess gives fuel to Obamacare critics NBC News angl Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Pear Robert 3 lyutogo 2015 House G O P Again Votes to Repeal Health Care Law The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 President Obama Explains How He Wants to Fix Obamacare Time angl Arhiv originalu za 3 listopada 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Obama signs Wall Street reform into law Jul 21 2010 money cnn com Arhiv originalu za 22 lipnya 2010 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Konczal Mike 21 lipnya 2015 This is Obama s most underrated achievement Vox angl Arhiv originalu za 15 grudnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Calmes Jackie Chan Sewell 17 veresnya 2010 Elizabeth Warren Chosen to Set Up Consumer Bureau The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 3 listopada 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Bloomberg Are you a robot www bloomberg com Procitovano 21 zhovtnya 2019 editor Zachary A Goldfarb closeZachary A GoldfarbDeputy business editorEmailEmailBioBioFollowFollowDeputy business President Obama sounds ready to take on the big banks Washington Post angl Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Reuters Jonathan Ernst 22 travnya 2009 Obama signs new rules for credit cards into law msnbc com angl Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Davis Julie Hirschfeld Landler Mark Davenport Coral 8 veresnya 2016 Obama on Climate Change The Trends Are Terrifying The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Davenport Coral 28 veresnya 2015 Many Conservative Republicans Believe Climate Change Is a Real Threat The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 20 grudnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Lizza Ryan 3 zhovtnya 2010 As the World Burns angl ISSN 0028 792X Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Grunwald Michael Inside the war on coal The Agenda angl Procitovano 21 zhovtnya 2019 Davenport Coral 12 grudnya 2015 Nations Approve Landmark Climate Accord in Paris The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 14 grudnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Davenport Coral 15 zhovtnya 2016 Nations Fighting Powerful Refrigerant That Warms Planet Reach Landmark Deal The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 13 chervnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Vlasic Bill 28 serpnya 2012 U S Sets Much Higher Fuel Efficiency Standards The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Wayback Machine web archive org 6 sichnya 2011 Arhiv originalu za 6 sichnya 2011 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Electric vehicle sales fall far short of Obama goal Reuters angl 20 sichnya 2016 Arhiv originalu za 20 sichnya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Schipani Vanessa 21 veresnya 2017 Did Air Quality Improve Under Obama FactCheck org amer Arhiv originalu za 25 listopada 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Appelbaum Binyamin 16 grudnya 2015 Fed Raises Key Interest Rate for First Time in Almost a Decade The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 16 grudnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 A 1 Employment status of the civilian noninstitutional population 16 years and over prior years to date www bls gov Arhiv originalu za 28 veresnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 U S Bureau of Economic Analysis 1 sichnya 1930 Real Gross Domestic Product FRED Federal Reserve Bank of St Louis Arhiv originalu za 4 bereznya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 FRED Graph FRED St Louis Fed fred stlouisfed org Arhiv originalu za 21 serpnya 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2019 U S Department of the Treasury Fiscal Service 1 sichnya 1970 Federal Debt Held by the Public FRED Federal Reserve Bank of St Louis Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 The President Signs Repeal of Don t Ask Don t Tell Out of Many We Are One whitehouse gov angl 22 grudnya 2010 Arhiv originalu za 25 grudnya 2010 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Scott Eugene Obama calls gay marriage case plaintiff CNNPolitics CNN Arhiv originalu za 22 travnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Rosenberg Matthew Philipps Dave 3 grudnya 2015 All Combat Roles Now Open to Women Defense Secretary Says The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Onishi Norimitsu 21 lipnya 2015 Obama Kenya Trip Sets Off Gay Rights Debate in Africa The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Grasgreen Allie Obama pushes for profit colleges to the brink POLITICO angl Arhiv originalu za 20 serpnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Ex astronaut Bolden to lead Nasa en GB 16 lipnya 2009 Arhiv originalu za 22 serpnya 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2019 a b defense Christian Davenport closeChristian DavenportReporter covering the industriesEmailEmailBioBioFollowFollowReporter space How Obama brought capitalism to outer space Washington Post angl Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Ruiz Rebecca R 12 bereznya 2015 F C C Sets Net Neutrality Rules The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 13 bereznya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Ferris Sarah 12 sichnya 2016 Obama vows to cure cancer once and for all TheHill angl Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Obama in Egypt reaches out to Muslim world CNN com edition cnn com Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Zeleny Jeff Cowell Alan 4 chervnya 2009 Addressing Muslims Obama Pushes Mideast Peace The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 31 bereznya 2011 Procitovano 22 zhovtnya 2019 News A B C TRANSCRIPT Obama s Inaugural Address ABC News angl Arhiv originalu za 26 travnya 2020 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Goldberg Jeffrey 2016 4 The Obama Doctrine The Atlantic ISSN 1072 7825 Arhiv originalu za 18 veresnya 2018 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Clinton Hillary America s Pacific Century Foreign Policy amer Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Davis Julie Hirschfeld 14 veresnya 2016 Obama Pledges to Lift All Sanctions Against Myanmar The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 14 veresnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Sang Hun Choe Perlez Jane 8 veresnya 2016 North Korea Tests a Mightier Nuclear Bomb Raising Tension The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Obama Russian president sign arms treaty CNN com www cnn com angl Arhiv originalu za 10 kvitnya 2010 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Branigin Mary Beth Sheridan and William 22 grudnya 2010 Senate ratifies new U S Russia nuclear weapons treaty amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 11 grudnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Obama grants Russia permanent normal trade relations Reuters angl 20 grudnya 2012 Arhiv originalu za 5 veresnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 What the Mueller Report Tells Us About Russian Influence Operations Lawfare angl 19 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 19 grudnya 2020 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Appelbaum Binyamin Steinhauer Jennifer 12 zhovtnya 2011 Congress Passes Trade Deals Ending 5 Year Standoff The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 23 travnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Trans Pacific Partnership Obama pushes US lead role in Asia Christian Science Monitor 18 kvitnya 2015 ISSN 0882 7729 Arhiv originalu za 9 grudnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Everett Burgess Palmer Doug How Trump and Clinton teamed up to sink trade POLITICO angl Procitovano 22 zhovtnya 2019 Londono Ernesto Rich Motoko 8 bereznya 2018 U S Allies Sign Sweeping Trade Deal in Challenge to Trump The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Producer Kevin Liptak CNN White House Obama still plans to shut Guantanamo Can he CNNPolitics CNN Arhiv originalu za 28 travnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Congress Amber Phillips closeAmber PhillipsReporter for The Fix covering statehousesEmailEmailBioBioFollowFollowReporter Fix The The 7 big things on President Obama s to do list with one year to go Washington Post angl Arhiv originalu za 11 sichnya 2020 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Savage Charlie 19 sichnya 2017 Obama Transfers 4 From Guantanamo Leaving 41 There as Term Ends The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 5 travnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Schmidle Nicholas 1 serpnya 2011 Getting Bin Laden angl ISSN 0028 792X Arhiv originalu za 25 serpnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Mazzetti Mark Cooper Helene Baker Peter 2 travnya 2011 Clues Gradually Led to the Location of Osama bin Laden The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 30 chervnya 2018 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Bloomberg Are you a robot www bloomberg com Procitovano 22 zhovtnya 2019 World Reaction To Osama Bin Laden s Death NPR org angl Arhiv originalu za 3 travnya 2011 Procitovano 22 zhovtnya 2019 NSA Whistleblower Edward Snowden Washington Snoopers are Criminals International Business Times UK angl 17 chervnya 2013 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Shear Michael D 3 chervnya 2015 In Pushing for Revised Surveillance Program Obama Strikes His Own Balance The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2015 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Barack Obama Signs USA Freedom Act to Reform NSA Surveillance NBC News angl Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Zeleny Jeff 2 listopada 2010 G O P Captures House but Not Senate The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 22 listopada 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Obama Midterm Election Was A Shellacking NPR org angl Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Bloomberg Are you a robot www bloomberg com Procitovano 21 zhovtnya 2019 US Election 2012 guide Mitt Romney and Barack Obama s policy positions en GB 17 serpnya 2012 ISSN 0307 1235 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Lack of change you can believe in The Economist 4 kvitnya 2011 ISSN 0013 0613 Arhiv originalu za 3 lipnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Bloomberg Are you a robot www bloomberg com Procitovano 21 zhovtnya 2019 Breaking down the 2014 Republican wave PBS NewsHour en us 5 listopada 2014 Arhiv originalu za 3 veresnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Stolberg Sheryl Gay Shear Michael D Blinder Alan 12 listopada 2015 In Obama Era G O P Bolsters Grip in the States The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 12 listopada 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Kondik Kyle Skelley Geoffrey Sabato Larry J Clinton s Real Opponent Barack Obama POLITICO Magazine angl Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Thrush Glenn Why Obama waited POLITICO angl Procitovano 21 zhovtnya 2019 Obama releases original long form birth certificate www cnn com angl Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Democrats lost over 1 000 seats under Obama Fox News amer 27 grudnya 2016 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Brownstein Ronald 12 sichnya 2017 What Happens to the Democratic Party After Obama The Atlantic amer Arhiv originalu za 12 sichnya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Malone Clare 19 sichnya 2017 Barack Obama Won The White House But Democrats Lost The Country FiveThirtyEight amer Arhiv originalu za 20 sichnya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Naftali Tim Why Trump and Obama are phone buddies CNN Arhiv originalu za 1 lipnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Landler Mark Bosman Julie 11 sichnya 2017 Obama Saying Goodbye Warns of Threats to National Unity The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 11 sichnya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Barack Obama s initial approval rating is highest since JFK LA Times Blogs Top of the Ticket amer 27 sichnya 2009 Arhiv originalu za 17 veresnya 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2019 a b v g d e Inc Gallup 9 bereznya 2008 Presidential Approval Ratings Barack Obama Gallup com en us Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 News A B C Racism in Obama s America One Year Later ABC News angl Arhiv originalu za 18 listopada 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Director Jennifer Agiesta CNN Polling Misperceptions about Barack Obama s faith still exist CNNPolitics CNN Arhiv originalu za 22 travnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Obama sets record straight on his religion msnbc com angl 21 sichnya 2008 Arhiv originalu za 18 listopada 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Historians Give Barack Obama a B History News Network hnn us Arhiv originalu za 28 serpnya 2014 Procitovano 21 zhovtnya 2019 a b Vaughn Brandon Rottinghaus and Justin S 13 lyutogo 2015 Measuring Obama against the great presidents Brookings amer Arhiv originalu za 22 bereznya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2019 a b v 10 Historians on What Will Be Said About President Obama s Legacy Time angl Arhiv originalu za 8 listopada 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 a b Lewis Andrew R 18 sichnya 2017 How Will Obama Be Graded By History FiveThirtyEight amer Arhiv originalu za 19 sichnya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Was Barack Obama a transformative president Christian Science Monitor 18 sichnya 2017 ISSN 0882 7729 Arhiv originalu za 18 grudnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Inc Gallup 9 bereznya 2008 Presidential Approval Ratings Barack Obama Gallup com en us Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prezidentstvo Baraka Obami amp oldid 39648217