Пли́ски — село у Ніжинському районі Чернігівської області України. Центр Плисківської сільської ради. Населення — 1333 осіб (2012 рік).
село Плиски | ||
---|---|---|
| ||
Парк над ставком у с. Плиски | ||
Країна | Україна | |
Область | Чернігівська область | |
Район | Ніжинський район | |
Громада | Плисківська об'єднана територіальна громада | |
Код КАТОТТГ | UA74040310010066149 | |
Облікова картка | картка ВР | |
Основні дані | ||
Населення | 1333 мешканців | |
Площа | 3 км² | |
Поштовий індекс | 16453 | |
Телефонний код | +380 4653 | |
Географічні дані | ||
Географічні координати | 51°06′27″ пн. ш. 32°25′57″ сх. д. / 51.10750° пн. ш. 32.43250° сх. д.Координати: 51°06′27″ пн. ш. 32°25′57″ сх. д. / 51.10750° пн. ш. 32.43250° сх. д. | |
Середня висота над рівнем моря | 137 м | |
Відстань до районного центру | 18 км | |
Найближча залізнична станція | Плиски (станція) | |
Місцева влада | ||
Адреса ради | 16453, Чернігівська обл., Борзнянський р-н, с. Плиски, вул. Незалежності, 33 | |
Карта | ||
Плиски | ||
Плиски | ||
Мапа | ||
Плиски у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Село розташоване на півдні району, за 18 км від районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 21 км). Висота над рівнем моря — 137 м. У 1868 році на території села відкрито вантажно-пасажирську станцію Південно-Західної залізниці (тоді Курсько-Київської) «Плиски».
Символіка Редагувати
Герб села є промовистим. Зелений щит із зубчастою срібною основою. На зеленому полі срібна пташка плиска вправо сидить на золотій яблуневій гілці зі срібними квітами. У срібній основі дві сині стріли, горизонтально одна над одною, наконечниками в протилежні боки. Щит обрамовано декоративним картушем та увінчано золотою сільською короною.
Історія Редагувати
Історик Сергій Буда стверджував, що, хоча, офіційна назва села Плиски, його справжньою назвою є Плиска.
Село Плиски засноване у складі Речі Посполитої у першій половині XVII століття. З 1648 року — у складі Ніжинського полку Гетьманської України.
З 1876 року на хуторі неподалік від Плисків (нині с. Шевченка) жив і працював живописець, художник-передвижник, майстер портретів Ге Микола Миколайович. У жовтні 1884 року до нього приїздив російський письменник і громадський діяч Лев Миколайович Толстой.
Під час революції 1905—1907 років в Плисках відбувся виступ селян, який 11 серпня 1906 року був придушений каральним загоном, що прибув з Борзни.
З 1917 року — у складі УНР. У добу Української держави гетьмана Павла Скоропадського 1918 року в Плисках діяв партизанський загін. З денікінцями вів боротьбу партизанський загін під керівництвом К. А. Губаря.
1929 року комуністична влада почала систематичний терор проти сільського населення. На початку 1930-х заганяла в колгоспи. Комуністи вдалися до організації убивств мешканців Плисок голодом. Марія Романчук, 1912 року народження, свідчить:
Радянська влада довела мешканців села до людоїдства. Частина батьків, відчуваючи небезпеку вбивства дітей з боку хворих на голодний психоз односельців, підкидали їх до товарних вагонів. Ті, хто вижив, потрапляли до сиротинців.
Одночасно в селі проводилися арешти незгідних із політикою СРСР, частину з яких депортували у соловецький концентраційний табір (СТОН).
11 вересня 1941 року село було окуповане військами нацистської Німеччини. У роки німецької окупації 1941–1943 років гітлерівці спалили тут 59 дворів, розстріляли 548 радянських військовополонених і мирних жителів, живцем спалили 28 осіб, на примусові роботи в Німеччину виїхали 125 осіб. За період відсутності в селі сталіністів жодна людина не померла від голоду, і навіть не була доведена до голодного психозу. Тим більше не було випадків канібалізму, добре відомих у часи комуністичної влади[джерело?].
На фронтах Другій світовій війні у складі РСЧА перебували 510 жителів Плисок, 352 — загинули. На честь загиблих односельців в селі споруджено обеліск. Пам'ятники також встановлені на братських могилах мирних жителів і військовополонених, радянських воїнів і зенітниць, загиблих від нальоту німецької авіаці. Проте жодного пам'ятника на честь убитих голодом односельців місцева влада так і не встановила.
Вже 1946 року комуністи почали організацію в селі нового голодомору. На початок 1947 медичними установами реєструються масові випадки дистрофії, яка спричинена грабунками озброєних комуністів:
У селі знаходилася центральна садиба колгоспу «XXII партз'їзд», за яким було закріплено 6406 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 4648 га орної землі. Це було багатогалузеве господарство, де вирощували зернові культури, картоплю, цукровий буряк, льон, овочі, займалося м'ясо-молочним тваринництвом і птахівництвом. Нині це агрофірма ТОВ «Агросервіс».
У 2020 році в результаті адмінреформи Борзнянський район куди входило село до 2020 року ліквідовано, а населений пункт увійшов до Ніжинського району.
Інфраструктура Редагувати
У Плисках працюють три підприємства: ТОВ «Плиски-Агро», ТОВ «Агросервіс», ТОВ «Мисливське господарство „Плисецьке“». У селі є загальноосвітня школа, будинок культури, бібліотека, дільнича амбулаторія, магазини, поштове відділення.
Школа Редагувати
Школа у Плисках заснована в 1869 році.
У 1873—1874 роках у земській школі працювали народники Іван Трезвинський та Текля Донецька. Окрім викладання, вони займалися революційною пропагандою серед селян. Наприкінці серпня їх діяльність була викрита владою.
У 1938 відбувся випуск учнів, серед яких були Ольга Головач, Іван Нечай, Дмитро Ходич, Григорій Шкура та інші. В 1942–1943 роках випускників не було. Школа відома такими своїми випускниками як:
- Павло Попович — доктор наук, який багато років у Києві займався науковою роботою з питань садівництва;
- Олексій Тишенко — кандидат сільськогосподарських наук;
- Ніна Турчин — кандидат біологічних наук;
- Любов Борсук — доктор сільськогосподарських наук;
- Олексій Кириченко — генерал-лейтенант залізничних військ;
- Лариса Мармуль — доктор економічних наук;
- Ігор Смаль — кандидат географічних наук;
- Володимир Чернявський — лікар, автор робіт з психіатрії;
- Михайло Голиця — заступник голови Київської міськради.
В різний час директорами школи були:
- Павло Антонович Сипливий;
- Андрій Іванович Даниленко;
- Анатолій Сидорович Данилюк;
- Євген Андрійович Ткач;
- Михайло Миколайович Свєчніков;
- Антоніна Тарасівна Яременко (2006 — ...);
- Андрій Андрійович Крижановський (з 2020 року).
Галерея М. Ґе у Плисках Редагувати
До 180-річчя з дня народження М. Ґе, українського і російського живописця, останній період творчості якого був пов'язаний з Плисками, у селі було відкрито виставку репродукцій робіт майстра. Вагому роль в організації виставки взяли співробітники Київської національної картинної галереї. Меценатом виступив підприємець Михайло Голиця, якому зазначив з приводу цієї події:
Спорт Редагувати
Село відоме тим, що тут є футбольна команда „Єдність“ (Плиски), яка грає у другій лізі чемпіонату України. „Єдність“ була створена у 2001 році, і в першому ж сезоні команда виграла чемпіонат Борзнянського району. У 2004 році клуб отримав професійний статус, заявившись до другої ліги чемпіонату України, де і грає з сезону 2005/06 року.Найвище досягнення у чемпіонаті „Єдність“ здобула вже наступного сезону, посівши 3-е місце в групі А, проте після цього сезону команда скотилася в середину таблицю і більше не боролась за підвищення у класі. У Кубку України найвищим досягненням команди стала 1/8 фіналу сезону 2009—2010. Суперником команди другої ліги на цьому етапі став володар Кубка УЄФА донецький „Шахтар“. Матч закінчився з рахунком 1:3 на користь донеччан і зібрав рекордну для Плисок аудиторію — 6000 глядачів.
В 2016 році у селі було відкрито футбольне поле зі штучним покриттям, яке стало першим полем в області зі штучною поверхнею високої якості. Покриття стійке до зношування та дозволяє грати на ньому в будь-яку пору року. Домашні матчі „Єдність“ проводить на стадіоні, що вміщає 1500 глядачів. Стадіон обладнаний електронним табло, освітленням. Також в селі є ще три поля, два з яких зі штучного покриття. В інфраструктуру клубу також входять готель, кафе, сауна та міні-кінозал. В літні місяці до села приїздять діти з різних сіл та міст, щоб тренуватися і відпочивати. Живуть і харчуються вони у хотелі.
У приміщенні готеля при футбольному клубі розгорнуто виставку репродукцій творів Миколи Ге.
Відомі особистості Редагувати
Уродженці села Редагувати
- Ковалівська Валентина Олександрівна (1953) — українська поетеса. Валентина Олександрівна закінчила Броварську СШ№ 1, філологічний факультет КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Працює (з 1979 р.) коректором Броварської газети „Нове життя“. Секретар Броварського літературно-мистецького об'єднання „Криниця“ (з 1968 р.). Друкується в періодиці.
- Мольнар Лариса Петрівна (1928) — українська письменниця, перекладач.
- Іван Петрункевич — російський політик українського походження, один із засновників партії кадетів.
- Олександр Петрункевич — американський ентомолог і палеонтолог українського походження.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плиски |
- ↑ Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- Архів оригіналу за 24 травня 2014. Процитовано 24 травня 2019.
- Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Плиски
- Буда, 1926, с. 79.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 697 с.
- ↑ . Архів оригіналу за 16 травня 2011. Процитовано 1 жовтня 2012.
- Юлія Найда. Володимир Литвин: „Насамперед мені сподобалися люди“[недоступне посилання з липня 2019]
- Буда, 1926, с. 79—80.
- „У Плисках на Чернігівщині відкрили суперове футбольне поле. Відео“
- http://krynytsya.ucoz.ua/index/0-2
Література Редагувати
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Криниця. Літературна Броварщина. Поезія. Проза. Переклади. — К.: Хрещатик», 1994. — 156 с.
- Буда С. О. До історії революційно-народницького руху на Україні в першій половині 70-х років. Іван Трезвінський, один з «193-х» // Україна. — 1926. — № 4. — С. 65—97.
Посилання Редагувати
- Плиски на вебсайті Верховної Ради України
- Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації
- Прогноз погоди в селі Плиски
- Розклад руху електропоїздів по станції «Плиски»
- Офіційна сторінка клубу «Єдність»