www.wikidata.uk-ua.nina.az

Навчально науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидати наук співроб

Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

підрозділ навчального закладу
Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Назва на честь Шевченко Тарас Григорович
50°44′38″ пн. ш. 30°51′43″ сх. д. / 50.7438890000277780° пн. ш. 30.86222200002777782° сх. д. / 50.7438890000277780; 30.86222200002777782Координати: 50°44′38″ пн. ш. 30°51′43″ сх. д. / 50.7438890000277780° пн. ш. 30.86222200002777782° сх. д. / 50.7438890000277780; 30.86222200002777782
Країна  Україна
Місто Київ
Розташування  Україна, Київ
Засновано 12 листопада 2001
Приналежність Київський національний університет імені Тараса Шевченка
У складі КНУ імені Тараса Шевченка
Директор Семенюк Григорій Фокович
Випускники Категорія:Випускники Інституту філології Київського університету
Сайт: philology.knu.ua

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка — підрозділ Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Утворений 12 листопада 2001 внаслідок об'єднання філологічного факультету, факультету іноземної філології, відділення сходознавства.

Нині професорсько-викладацький склад нараховує близько 600 викладачів, з них: близько 60 докторів наук і професорів, близько 250 кандидатів наук і доцентів, а також працюють старші викладачі, асистенти, 20 іноземних викладачів.

В інституті навчається 240 аспірантів, понад 30 докторантів, близько 90 пошукувачів.

Підготовка фахівців здійснюється за трьома освітніми рівнями, відповідно до яких випускники одержують кваліфікацію: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2018)

Історія ред.

Філологія в Київському університеті бере свій початок від часу його заснування, тобто з 1834. Тоді філологічний факультет перебував у складі філософського, а далі тривалий час іменувався історико-філологічним.

У 1937 було утворено факультет західноєвропейських мов і літератур.

1990 започатковано відділення «східних та англійської мови і літератури».

Історію філології творили такі відомі вчені, як Михайло Максимович, Микола Костомаров, Павло Житецький, Михайло Драгоманов, Микола Дашкевич, Ісай Заславський, Володимир Перетц, Леонід Булаховський, Андрій Білецький, Олександр Білецький, Макар Русанівський, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, Олександр Назаревський, Сергій Маслов, Дмитро Чижевський, Павло Плющ, Арсен Іщук, Степан Савченко, Олександра Андрієвська, Юрій Жлуктенко, Наталія Раєвська, Тетяна Якимович та інші.

Філологічні науки викладалися в Університеті святого Володимира з самого його заснування (1834). На гуманітарному відділенні філософського факультету було відкрито кафедру російської словесності, яка з 1850 року стала кафедрою новоствореного історично-філологічного факультету.

1867 р. історично-філологічний факультет було розділено на 3 відділення: класичої філології, слов'яно-російської філології й історичних наук.

З часом виникла потреба у спеціалістах мовного профілю — мовознавцях-романістах та германістах, тому у 1906 р. на історично-філологічному факультеті було відкрито романо-германське відділення, започатковане професором Миколою Дашкевичем та його учнем Іваном Шаровольським, який став першим деканом факультету західноєвропейських мов і літератур, зробивши значний внесок у його розвиток.

У 1918 р. було відкрито кафедру української мови, української літератури й історії України.

Унаслідок реформи ВШ 1920 р. університет було реорганізовано у ВІНО (Вищий інститут народної освіти, з 1926 р. — КІНО — Київський інститут народної освіти), де був відділ гуманітарних наук з літературним і лінгвістичним циклами.

У 1933 р. було відновлено університет, і в його складі — літературно-лінгвістичний факультет.

З 1943 р. в Українському Об'єднаному університеті функціонував філологічний факультет; цю назву було збережено й у відновленому того ж 1943 р. Київському університеті (разом із Київ. педінститутом).

Деканами історико-філологічного, згодом — літературно-лінгвістичного, потім — філологічного факультету в пореволюційні роки протягом різного часу були: проф. Володимир Петрусь (1922-29; репресований), проф. Арсен Іщук (1937-60; з великими перервами; репресований і реабілітований; у 1954-56 рр. — проректором університету), проф. Микола Грунський (1933-49; з перервами), доц. Юрій Кобилецький (1949—1952), доц. Микита Стаховський (1956—1957), проф. Дмитро Затонський (1961—1962); після поділу на філологічний і романо-германський факультети деканами філологічний були: проф. Павло Федченко (1962—1967), проф. Яків Білоштан (1967—1971), проф. Михайло Грицай (1971—1987), проф. Петро Кононенко (1987—1992), проф. Михайло Наєнко (1992—2001). Першим директором Інституту філології було обрано проф. Григорія Семенюка.

У 1937 р. в Києві було організовано окремий факультет іноземних мов, перейменований у 1938 р. у факультет західноєвропейських мов і літератур, деканом якого став проф. Іван Шаровольський.

Факультет західноєвропейських мов і літератур у 1947 р. було реорганізовано у відділення філологічного факультету, а у 1962 р. його було відроджено як факультет іноземних мов і згодом перейменовано у факультет романо-германської філології.

З 1991 р. — знову факультет романо-германської філології.

У різні роки факультет очолювали Вадим Пащенко, Юрій Жлуктенко, Олег Семенець, Олександр Чередниченко. Викладання східних мов як основної спеціальності розпочалося в 1990 р. на кафедрі східної філології факультету іноземної філології. У 1995 р. було створено відділення східної філології на правах факультету (завідувач відділення, одночасно завідувач кафедри тюркології — проф. Григорій Халимоненко).

Структура ред.

Нині в інституті діють такі кафедри:

  • кафедра англійської філології та міжкультурної комунікації,
  • кафедра германської філології та перекладу,
  • кафедра романської філології,
  • кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови,
  • кафедра теорії і практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова,
  • кафедра теорії та практики перекладу з німецької мови,
  • кафедра іноземних мов історичного та філософського факультетів,
  • кафедра іноземних мов факультетів психології та соціології,
  • кафедра іноземних мов природничих факультетів,
  • кафедра іноземних мов математичних факультетів,
  • кафедра іноземних мов хіміко-фізичних факультетів,
  • кафедра комунікації і лінгвокраїнознавства,
  • кафедра методики викладання української та іноземних мов і літератур,
  • кафедра зарубіжної літератури,
  • кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики,
  • кафедра української мови та прикладної лінгвістики,
  • кафедра стилістики та мовної комунікації,
  • кафедра історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості,
  • кафедра російської філології,
  • кафедра української та російської мов як іноземних,
  • кафедра фольклористики,
  • кафедра слов'янської філології,
  • кафедра полоністики,
  • кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу,
  • кафедра мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії,
  • кафедра тюркології.

Спеціальності ред.

Інститут філології готує кваліфікованих фахівців за спеціальностями: філолог, викладач української мови та літератури, фольклорист, російської мови та літератури, західноєвропейські мов і літератури, слов'янських мов і літератури, східні мов та літератури, а також фахівців із літературної творчості та класичної філології й перекладачів.

Студенти Інституту філології вивчають близько 30 мов.

Наука в інституті ред.

Співробітники Інтитуту працюють над такими науковими проблемами:

  • історичні школи літературознавства,
  • теорія та історія літератури,
  • порівняльне літературознавство,
  • культурно-історичний феномен української літератури,
  • історія та теорія фольклористики,
  • когнітивна лінгвістика,
  • дослідження мови як діяльності,
  • дослідження системно-структурних властивостей мови,
  • інструментальне дослідження звукової будови мови,
  • теоретична граматика, загальна лексикологія,
  • функціонування і розвиток української та російської мов за різних суспільних умов,
  • мовні контакти,
  • етнолінгвістика,
  • соціолінгвістика,
  • психолінгвістика,
  • міфопоетика художнього мовлення,
  • медіалінгвістика,
  • проблеми класичної філології,
  • германістика, романістика, елліністика,
  • перекладознавство.

Наукові видання ред.

В Інституті філології виходять такі наукові видання:

Міжнародні зв'язки ред.

Інститут філології має широкі зв'язки з іноземними школами, що знайшли втілення в участі у міжнародних та європейських наукових і освітніх програмах з іноземних мов та перекладу (ТЕМПУС-ТАСІС, Копернікус тощо), співпраці з університетами міст Санкт-Петербургу (Росія), Мінськ (Білорусь), Кишинів (Молдова), Страсбург та Руан (Франція), Гранада (Іспанія), Флоренція (Італія), Кіль, Констанс та Ганновер (Німеччина), Лідс (Велика Британія), з Інститутом прикладного мовознавства і перекладу (м. Лейпциг, Німеччина), Центром наукових досліджень (м. Париж, Франція), з Асоціацією для інформації та дослідження орфографії та систем письма (м. Париж, Франція), з Європейським центром сучасних мов Європи (м. Грац, Австрія), Європейським центром Кінематографії та аудіовізуальних засобів (м. Нансі, Франції), з Інститутом літератури НАН України, Незалежним центром наукових досліджень зарубіжної літератури в Україні, з Інститутом мовознавства НАН України.

Посилання ред.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2018)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
kandidati nauk spivrobitniki pidrozdil navchalnogo zakladuNavchalno naukovij institut filologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaNazva na chest Shevchenko Taras Grigorovich 50 44 38 pn sh 30 51 43 sh d 50 7438890000277780 pn sh 30 86222200002777782 sh d 50 7438890000277780 30 86222200002777782 Koordinati 50 44 38 pn sh 30 51 43 sh d 50 7438890000277780 pn sh 30 86222200002777782 sh d 50 7438890000277780 30 86222200002777782Krayina UkrayinaMisto KiyivRoztashuvannya Ukrayina KiyivZasnovano 12 listopada 2001Prinalezhnist Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaU skladi KNU imeni Tarasa ShevchenkaDirektor Semenyuk Grigorij FokovichVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Institutu filologiyi Kiyivskogo universitetuSajt philology knu ua Institut filologiyi KNU imeni Tarasa Shevchenka pidrozdil Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaUtvorenij 12 listopada 2001 vnaslidok ob yednannya filologichnogo fakultetu fakultetu inozemnoyi filologiyi viddilennya shodoznavstva Nini profesorsko vikladackij sklad narahovuye blizko 600 vikladachiv z nih blizko 60 doktoriv nauk i profesoriv blizko 250 kandidativ nauk i docentiv a takozh pracyuyut starshi vikladachi asistenti 20 inozemnih vikladachiv V instituti navchayetsya 240 aspirantiv ponad 30 doktorantiv blizko 90 poshukuvachiv Pidgotovka fahivciv zdijsnyuyetsya za troma osvitnimi rivnyami vidpovidno do yakih vipuskniki oderzhuyut kvalifikaciyu bakalavr specialist magistr Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Zmist 1 Istoriya 2 Struktura 3 Specialnosti 4 Nauka v instituti 5 Naukovi vidannya 6 Mizhnarodni zv yazki 7 PosilannyaIstoriya red Filologiya v Kiyivskomu universiteti bere svij pochatok vid chasu jogo zasnuvannya tobto z 1834 Todi filologichnij fakultet perebuvav u skladi filosofskogo a dali trivalij chas imenuvavsya istoriko filologichnim U 1937 bulo utvoreno fakultet zahidnoyevropejskih mov i literatur 1990 zapochatkovano viddilennya shidnih ta anglijskoyi movi i literaturi Istoriyu filologiyi tvorili taki vidomi vcheni yak Mihajlo Maksimovich Mikola Kostomarov Pavlo Zhiteckij Mihajlo Dragomanov Mikola Dashkevich Isaj Zaslavskij Volodimir Peretc Leonid Bulahovskij Andrij Bileckij Oleksandr Bileckij Makar Rusanivskij Mikola Zerov Mihajlo Draj Hmara Pavlo Filipovich Oleksandr Nazarevskij Sergij Maslov Dmitro Chizhevskij Pavlo Plyush Arsen Ishuk Stepan Savchenko Oleksandra Andriyevska Yurij Zhluktenko Nataliya Rayevska Tetyana Yakimovich ta inshi Filologichni nauki vikladalisya v Universiteti svyatogo Volodimira z samogo jogo zasnuvannya 1834 Na gumanitarnomu viddilenni filosofskogo fakultetu bulo vidkrito kafedru rosijskoyi slovesnosti yaka z 1850 roku stala kafedroyu novostvorenogo istorichno filologichnogo fakultetu 1867 r istorichno filologichnij fakultet bulo rozdileno na 3 viddilennya klasichoyi filologiyi slov yano rosijskoyi filologiyi j istorichnih nauk Z chasom vinikla potreba u specialistah movnogo profilyu movoznavcyah romanistah ta germanistah tomu u 1906 r na istorichno filologichnomu fakulteti bulo vidkrito romano germanske viddilennya zapochatkovane profesorom Mikoloyu Dashkevichem ta jogo uchnem Ivanom Sharovolskim yakij stav pershim dekanom fakultetu zahidnoyevropejskih mov i literatur zrobivshi znachnij vnesok u jogo rozvitok U 1918 r bulo vidkrito kafedru ukrayinskoyi movi ukrayinskoyi literaturi j istoriyi Ukrayini Unaslidok reformi VSh 1920 r universitet bulo reorganizovano u VINO Vishij institut narodnoyi osviti z 1926 r KINO Kiyivskij institut narodnoyi osviti de buv viddil gumanitarnih nauk z literaturnim i lingvistichnim ciklami U 1933 r bulo vidnovleno universitet i v jogo skladi literaturno lingvistichnij fakultet Z 1943 r v Ukrayinskomu Ob yednanomu universiteti funkcionuvav filologichnij fakultet cyu nazvu bulo zberezheno j u vidnovlenomu togo zh 1943 r Kiyivskomu universiteti razom iz Kiyiv pedinstitutom Dekanami istoriko filologichnogo zgodom literaturno lingvistichnogo potim filologichnogo fakultetu v porevolyucijni roki protyagom riznogo chasu buli prof Volodimir Petrus 1922 29 represovanij prof Arsen Ishuk 1937 60 z velikimi perervami represovanij i reabilitovanij u 1954 56 rr prorektorom universitetu prof Mikola Grunskij 1933 49 z perervami doc Yurij Kobileckij 1949 1952 doc Mikita Stahovskij 1956 1957 prof Dmitro Zatonskij 1961 1962 pislya podilu na filologichnij i romano germanskij fakulteti dekanami filologichnij buli prof Pavlo Fedchenko 1962 1967 prof Yakiv Biloshtan 1967 1971 prof Mihajlo Gricaj 1971 1987 prof Petro Kononenko 1987 1992 prof Mihajlo Nayenko 1992 2001 Pershim direktorom Institutu filologiyi bulo obrano prof Grigoriya Semenyuka U 1937 r v Kiyevi bulo organizovano okremij fakultet inozemnih mov perejmenovanij u 1938 r u fakultet zahidnoyevropejskih mov i literatur dekanom yakogo stav prof Ivan Sharovolskij Fakultet zahidnoyevropejskih mov i literatur u 1947 r bulo reorganizovano u viddilennya filologichnogo fakultetu a u 1962 r jogo bulo vidrodzheno yak fakultet inozemnih mov i zgodom perejmenovano u fakultet romano germanskoyi filologiyi Z 1991 r znovu fakultet romano germanskoyi filologiyi U rizni roki fakultet ocholyuvali Vadim Pashenko Yurij Zhluktenko Oleg Semenec Oleksandr Cherednichenko Vikladannya shidnih mov yak osnovnoyi specialnosti rozpochalosya v 1990 r na kafedri shidnoyi filologiyi fakultetu inozemnoyi filologiyi U 1995 r bulo stvoreno viddilennya shidnoyi filologiyi na pravah fakultetu zaviduvach viddilennya odnochasno zaviduvach kafedri tyurkologiyi prof Grigorij Halimonenko Struktura red Nini v instituti diyut taki kafedri kafedra anglijskoyi filologiyi ta mizhkulturnoyi komunikaciyi kafedra germanskoyi filologiyi ta perekladu kafedra romanskoyi filologiyi kafedra teoriyi ta praktiki perekladu z anglijskoyi movi kafedra teoriyi i praktiki perekladu romanskih mov imeni Mikoli Zerova kafedra teoriyi ta praktiki perekladu z nimeckoyi movi kafedra inozemnih mov istorichnogo ta filosofskogo fakultetiv kafedra inozemnih mov fakultetiv psihologiyi ta sociologiyi kafedra inozemnih mov prirodnichih fakultetiv kafedra inozemnih mov matematichnih fakultetiv kafedra inozemnih mov himiko fizichnih fakultetiv kafedra komunikaciyi i lingvokrayinoznavstva kafedra metodiki vikladannya ukrayinskoyi ta inozemnih mov i literatur kafedra zarubizhnoyi literaturi kafedra zagalnogo movoznavstva klasichnoyi filologiyi ta neoellinistiki kafedra ukrayinskoyi movi ta prikladnoyi lingvistiki kafedra stilistiki ta movnoyi komunikaciyi kafedra istoriyi ukrayinskoyi literaturi teoriyi literaturi i literaturnoyi tvorchosti kafedra rosijskoyi filologiyi kafedra ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov yak inozemnih kafedra folkloristiki kafedra slov yanskoyi filologiyi kafedra polonistiki kafedra mov i literatur Blizkogo ta Serednogo Shodu kafedra mov i literatur Dalekogo Shodu ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi kafedra tyurkologiyi Specialnosti red Institut filologiyi gotuye kvalifikovanih fahivciv za specialnostyami filolog vikladach ukrayinskoyi movi ta literaturi folklorist rosijskoyi movi ta literaturi zahidnoyevropejski mov i literaturi slov yanskih mov i literaturi shidni mov ta literaturi a takozh fahivciv iz literaturnoyi tvorchosti ta klasichnoyi filologiyi j perekladachiv Studenti Institutu filologiyi vivchayut blizko 30 mov Nauka v instituti red Spivrobitniki Intitutu pracyuyut nad takimi naukovimi problemami istorichni shkoli literaturoznavstva teoriya ta istoriya literaturi porivnyalne literaturoznavstvo kulturno istorichnij fenomen ukrayinskoyi literaturi istoriya ta teoriya folkloristiki kognitivna lingvistika doslidzhennya movi yak diyalnosti doslidzhennya sistemno strukturnih vlastivostej movi instrumentalne doslidzhennya zvukovoyi budovi movi teoretichna gramatika zagalna leksikologiya funkcionuvannya i rozvitok ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov za riznih suspilnih umov movni kontakti etnolingvistika sociolingvistika psiholingvistika mifopoetika hudozhnogo movlennya medialingvistika problemi klasichnoyi filologiyi germanistika romanistika ellinistika perekladoznavstvo Naukovi vidannya red V Instituti filologiyi vihodyat taki naukovi vidannya Visnik KNU im T Shevchenka Literaturoznavstvo movoznavstvo folkloristika Visnik KNU im T Shevchenka Inozemna filologiya Visnik KNU Shidni movi ta literaturi Movni ta konceptualni kartini svitu Naukovij zbirnik Literaturoznavchi studiyi Naukovij zbirnik Shevchenkoznavchi studiyi Zbirnik naukovih prac Ukrayinske movoznavstvo Naukovij zbirnik Aktualni problemi ukrayinskoyi lingvistiki teoriya i praktika Russkaya literatura Issledovaniya Kiyivski polonistichni studiyi Teoriya i praktika perekladu Literatura Folklor Problemi poetiki Zbirnik naukovih prac Russkij yazyk literatura kultura v shkole i VUZe Naukovo metodichnij zhurnal Problemi semantiki pragmatiki ta kognitivnoyi lingvistiki Filologichni seminari Mizhnarodni zv yazki red Institut filologiyi maye shiroki zv yazki z inozemnimi shkolami sho znajshli vtilennya v uchasti u mizhnarodnih ta yevropejskih naukovih i osvitnih programah z inozemnih mov ta perekladu TEMPUS TASIS Kopernikus tosho spivpraci z universitetami mist Sankt Peterburgu Rosiya Minsk Bilorus Kishiniv Moldova Strasburg ta Ruan Franciya Granada Ispaniya Florenciya Italiya Kil Konstans ta Gannover Nimechchina Lids Velika Britaniya z Institutom prikladnogo movoznavstva i perekladu m Lejpcig Nimechchina Centrom naukovih doslidzhen m Parizh Franciya z Asociaciyeyu dlya informaciyi ta doslidzhennya orfografiyi ta sistem pisma m Parizh Franciya z Yevropejskim centrom suchasnih mov Yevropi m Grac Avstriya Yevropejskim centrom Kinematografiyi ta audiovizualnih zasobiv m Nansi Franciyi z Institutom literaturi NAN Ukrayini Nezalezhnim centrom naukovih doslidzhen zarubizhnoyi literaturi v Ukrayini z Institutom movoznavstva NAN Ukrayini Posilannya red Institut filologiyi Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 425 Institut filologiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Navchalno naukovij institut filologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka amp oldid 40556987