Іщук Арсен Олексійович

Арсе́н Олексі́йович Іщу́к (нар.9 (22) червня 1908, с. Городок, тепер Ружинського району, Житомирська область — 21 грудня 1982, Київ) — український педагог, літературознавець, письменник і перекладач.

Іщук Арсен Олексійович
Народився	22 червня 1908(1908-06-22) Городок, Ширмівська волость, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	21 грудня 1982(1982-12-21) (74 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	літературознавець, історик літератури, письменник, перекладач, викладач університету, literary scholar
Галузь	літературознавство, історія літератури, творче і професіональне письмо^d і перекладацтво^[d]
Відомі учні	Щербак Василь Артемович
Знання мов	українська і російська

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іщук.

Освіта

Закінчив педтехнікум, у 1930-ті студіював філологію в Київському університеті, закінчив цей університет у 1934, захистив там дисертацію,

Кар'єра

Працював викладачем у Київському університеті.

З 1952 — завідував кафедрою історії української літератури на філологічному факультеті КДУ, згодом був обраний деканом факультету.

Творчість

Друкуватися почав 1930. Літературознавчі праці «Леся Українка» (1950), «Павло Тичина» (1954), «Василь Минко» (1957) та ін. Автор роману-хроніки «Вербівчани» (кн. 1—3, 1961—75).

У його перекладі з російської мови вийшли романи Бориса Полєвого «Глибокий тил» (1960) і Всеволода Воєводіна «Спокою нема. Історія одного кохання» (1964).

Відзнаки

Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.

Різне

Член КПРС з 1944.

Бібліографія

Твори А. Іщука:

• Статті про радянську літературу. К., 1958
• На шляху поступу. К., 1968
• Іщук А. Вербівчани. Роман-хроніка. — К., (1961–1975).

Російські переклади:

• Вербовчане. М., 1966.

Про А. Іщука:

1. Кононенко П. Село в українській літературі. — К.,1984.
2. Погрібний А. Життя і діяння // Українознавство. — 2002. — № 1-2.
3. Коваленко Л. «Ми — люди майбутнього, ми — не минулі!». Статті, рецензії, щоденники, спогади, поезії, листи. — Дніпропетровськ, 2008.
4. Кравчук П. Без недомовок. Спогади. — Київ-Торонто, 1995.

Посилання

• Петро Кононенко. . Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 25 жовтня 2015. 
• В. X. Косян. Іщук Арсен Олексійович [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія.
• Олександр Хоменко. Правда історії і правда літератури (До 100-річчя від дня народження Арсена Олексійовича Іщука). Українознавство, Рік: 2008, Число: #2 (27). 

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863