www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пилка Пи лка 1 також пила 2 інструмент з множиною лез зубів для різання розпилювання твердих матеріалів деревини металу

Пилка

Пи́лка, також пила́ — інструмент з множиною лез (зубів) для різання (розпилювання) твердих матеріалів (деревини, металу, пластику, каменю тощо). Також пилками називають інструменти, верстати і пристрої, що використовують пилку.

Пилка до дерева (ножівка)
Не плутати з Пілка.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пилка (значення).

Етимологія Редагувати

Слово пилка походить з прасл. *pila (звідки також біл. піла, рос. і болг. пила, пол. рiɫа, чеськ. pila, словац. і словен. рíla), що вважається запозиченням з германських мов, пор. давн.в-нім. fîla, fîhala («напилок»), дав.-сакс. fîla, англ. file, нім. Feile. Споріднене з грец. πείκω («чешу», «стрижу», «дряпаю»), πικρός («гострий») і дав.-інд. piṃc̨áti («вирубує»). Також зіставляється з лит. peĩlis («ніж», співзвучне pielà, можливо є слов'янізмом), латис. peĩlis, прусськ. peile.

Історія Редагувати

Розпилювання бруса, 1425 рік

Пилка є одним з прадавніх знарядь праці. Невеликі кременеві пилки застосовувалися вже в епоху неоліту (7-3 тис. років до н. е.)

Загальний опис Редагувати

Пиляння дворучкою

Зазвичай пилку виготовляють у вигляді металевої пластини (чи набору елементів, як то ланцюгова пилка), на робочому прузі якої розташовані зубці. Проте існують пилки, різець яких зроблено на подобу абразивного напилення (наприклад алмазного — для різання каменю).

За характером руху розрізняють пилки:

  • ножівкові, у тому числі лобзики, ланцюгові та струнні — довге вузьке полотно, що здійснює зворотно-поступальні рухи;
  • дискові (циркулярні) — диск із зовнішнім різцем, що обертається на валу;
  • стрічкові — у вигляді замкнутої гнучкої стрічки, натягнутої між двома валами, що обертаються;
  • ланцюгові (застосовується в бензопилках) — окремий випадок стрічкової пилки;
  • кільцеві — у вигляді подовженого кільця, що приводиться в дрилем.

Ручні пилки бувають дворучні і одноручні. За конструкцією інструменту розрізняють:

  • кросневі — тонке полотно натягнуте між двома держаками;
  • ножівка — саме полотно має достатню міцність і пружність, щоб утримувати форму.

Для запобігання заклинюванню, зуби пилки розводять через один (рідко застосовується «потрійна розводка») в різні боки, завдяки чому збільшується ширина розрізу. Для цього використовують спеціальний інструмент — розводку, у вигляді щипців, рідше сталевої пластини з прорізами. З цією ж метою зубам, в поперечному перерізі, надають форми трапеції, або розклепують їх. Залежно від матеріалу, для якого призначена конкретна пилка, підбирають оптимальну форму, довжину і ширину зубів, додаткові елементи (прорізи в дисках, накладки на зуби) і швидкість руху інструменту.

Ланцюгові та струнні пилки (в тому числі з нанесеним алмазним напиленням) використовуються в хірургії для пиляння костей. Завдяки своїй малій вазі і розмірові, такі пилки знайшли застосування в туризмі й комплектуванні військових.

При поперечному пилянні дерева, зуби пилки розривають волокна і розпушують розріз, через що деревина на місці зрізу здатна поглинати більше вологи. Там де це є небажане, (наприклад, при зведенні будівель з дерева) замість пилки використовують сокиру або долото.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Пилка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Пила // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  4. М. Р. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.

Джерела Редагувати

  • Григорьев М. А. Справочник молодого столяра и плотника:Учебн. пособие для профтехучилищ. — 2-е изд. — М. : Лесная промышленность, 1984. — 239 с. — 70000 прим.
  • Менделевич И. Р. Плотничные и столярные работы. — М. : Стройиздат, 1950. — 320 с. — 20000 прим.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пилка


Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pi lka 1 takozh pila 2 instrument z mnozhinoyu lez zubiv dlya rizannya rozpilyuvannya tverdih materialiv derevini metalu plastiku kamenyu tosho Takozh pilkami nazivayut instrumenti verstati i pristroyi sho vikoristovuyut pilku Pilka do dereva nozhivka Ne plutati z Pilka U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pilka znachennya Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 3 Zagalnij opis 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiSlovo pilka pohodit z prasl pila zvidki takozh bil pila ros i bolg pila pol riɫa chesk pila slovac i sloven rila sho vvazhayetsya zapozichennyam z germanskih mov 3 por davn v nim fila fihala napilok dav saks fila angl file nim Feile Sporidnene z grec peikw cheshu strizhu dryapayu pikros gostrij i dav ind piṃc ati virubuye Takozh zistavlyayetsya z lit peĩlis nizh spivzvuchne piela mozhlivo ye slov yanizmom latis peĩlis prussk peile 4 Istoriya Redaguvati nbsp Rozpilyuvannya brusa 1425 rikPilka ye odnim z pradavnih znaryad praci Neveliki kremenevi pilki zastosovuvalisya vzhe v epohu neolitu 7 3 tis rokiv do n e Zagalnij opis Redaguvati nbsp Pilyannya dvoruchkoyuZazvichaj pilku vigotovlyayut u viglyadi metalevoyi plastini chi naboru elementiv yak to lancyugova pilka na robochomu pruzi yakoyi roztashovani zubci Prote isnuyut pilki rizec yakih zrobleno na podobu abrazivnogo napilennya napriklad almaznogo dlya rizannya kamenyu Za harakterom ruhu rozriznyayut pilki nozhivkovi u tomu chisli lobziki lancyugovi ta strunni dovge vuzke polotno sho zdijsnyuye zvorotno postupalni ruhi diskovi cirkulyarni disk iz zovnishnim rizcem sho obertayetsya na valu strichkovi u viglyadi zamknutoyi gnuchkoyi strichki natyagnutoyi mizh dvoma valami sho obertayutsya lancyugovi zastosovuyetsya v benzopilkah okremij vipadok strichkovoyi pilki kilcevi u viglyadi podovzhenogo kilcya sho privoditsya v drilem Ruchni pilki buvayut dvoruchni i odnoruchni Za konstrukciyeyu instrumentu rozriznyayut krosnevi tonke polotno natyagnute mizh dvoma derzhakami nozhivka same polotno maye dostatnyu micnist i pruzhnist shob utrimuvati formu Dlya zapobigannya zaklinyuvannyu zubi pilki rozvodyat cherez odin ridko zastosovuyetsya potrijna rozvodka v rizni boki zavdyaki chomu zbilshuyetsya shirina rozrizu Dlya cogo vikoristovuyut specialnij instrument rozvodku u viglyadi shipciv ridshe stalevoyi plastini z prorizami Z ciyeyu zh metoyu zubam v poperechnomu pererizi nadayut formi trapeciyi abo rozklepuyut yih Zalezhno vid materialu dlya yakogo priznachena konkretna pilka pidbirayut optimalnu formu dovzhinu i shirinu zubiv dodatkovi elementi prorizi v diskah nakladki na zubi i shvidkist ruhu instrumentu Lancyugovi ta strunni pilki v tomu chisli z nanesenim almaznim napilennyam vikoristovuyutsya v hirurgiyi dlya pilyannya kostej Zavdyaki svoyij malij vazi i rozmirovi taki pilki znajshli zastosuvannya v turizmi j komplektuvanni vijskovih Pri poperechnomu pilyanni dereva zubi pilki rozrivayut volokna i rozpushuyut rozriz cherez sho derevina na misci zrizu zdatna poglinati bilshe vologi Tam de ce ye nebazhane napriklad pri zvedenni budivel z dereva zamist pilki vikoristovuyut sokiru abo doloto nbsp Krosneva pilka do metalu nbsp Krosneva pilka do dereva nbsp Korsneva odnoruchka do dereva kabluk nbsp Ruchna lancyugova pilka dlya kostej osteotom nbsp Cirkulyarna pilka cirkulyara dlya dereva nbsp Kilceva pilka z naborom nasadok nbsp Shematichne zobrazhennya strichkovoyi pilkiDiv takozh RedaguvatiElektropilka Benzopilka Cirkulyarna pilka Lobzik Pilka struna Hirurgichna pilkaPrimitki Redaguvati Pilka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pila Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 M R Fasmer Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress 1964 1973 Dzherela RedaguvatiGrigorev M A Spravochnik molodogo stolyara i plotnika Uchebn posobie dlya proftehuchilish 2 e izd M Lesnaya promyshlennost 1984 239 s 70000 prim Mendelevich I R Plotnichnye i stolyarnye raboty M Strojizdat 1950 320 s 20000 prim Posilannya RedaguvatiPilka Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 148 ISBN 978 966 7407 83 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pilka nbsp Ce nezavershena stattya pro instrument prilad abo pristrij Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pilka amp oldid 39133167