www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пенсільванська академія витончених мистецтв англ Pennsylvania Academy of the Fine Arts найстаріше художнє училище Сполуч

Пенсільванська академія витончених мистецтв

Пенсільванська академія витончених мистецтв (англ. Pennsylvania Academy of the Fine Arts) — найстаріше художнє училище Сполучених Штатів у місті Філадельфія, художній музей та історико-мистецький архів у її складі. Заснована 1805 року.

Пенсільванська академія витончених мистецтв
Дата створення / заснування 1805
Країна  США
Адміністративна одиниця Філадельфія
Член у North American Reciprocal Museum Associationd
Класифікація Карнегі для вищих навчальних закладів special focus four-year: arts, music and design schoolsd, majority undergraduated, postbaccalaureate: single program - otherd, four-year, very small, primarily nonresidentiald, four-year, full-time, inclusive, higher transfer-ind і arts & sciences focus, high graduate coexistenced
Кількість осіб, що навчаються 188
Сукупні активи 121 329 646 $ (30 червня 2020)
Кількість працівників 126 осіб (вересень 2020)
Архітектор Frank Furnessd
Архітектурний стиль Стиль Другої імперіїd
Статус спадщини Національна історична пам'ятка і об'єкт Національного Реєстру Історичних місць США[d]
Адреса 128 N. Broad Street, Philadelphia, PA, 19102-1510
Поштовий індекс 19102-1510
Акредитація в American Alliance of Museumsd
Тип академічного календаря семестр[d]
Коефіцієнт вступу 0,88
Ендавмент 37 096 362 $
Кількість підписників у соціальних мережах 16 714
Admission yield rate 0,13
Сторінка інституції на Вікісховищі Pennsylvania Academy of the Fine Arts
Категорія працівників d
Офіційний сайт​(англ.)
 Пенсільванська академія витончених мистецтв у Вікісховищі

Координати: 39°57′20″ пн. ш. 75°09′47″ зх. д. / 39.95568300002777562° пн. ш. 75.16321700002778528° зх. д. / 39.95568300002777562; -75.16321700002778528

Стара споруда академії в оточенні архітектури 20 ст.

Столичний відблиск Філадельфії Редагувати

Філадельфія заснована в 1682 році британським аристократом Вільямом Пенном. Має назву «Місто братньої любові» (зміст назви грецькою мовою). В 1776 році у Філадельфії Другий континентальний конгрес тринадцяти північноамериканських штатів затвердив Декларацію незалежності від Британії. У 1781 році, під час війни за незалежність 1775—1783 років Філадельфія стала столицею «з'єднаних колоній», у 1790—1800 роках — першою столицею США, була тоді найбільшим містом Північної Америки.

Якщо Бостон як місто (в історичному центрі) має британський вигляд, Філадельфія відома як поліетнічне місто, де мешкали вихідці з Італії і Німеччини, Британії і Ірландії, низки країн Азії і Африки. Серед старовинних міст Сполучених Штатів Бостон і Філадельфія відрізнялись помітним художнім потенціалом. На Філадельфії лежав відблиск столичного міста, що сприяло заснуванню там першого в Сполучених Штатах художнього училища, котре стало художньою академією. Але в назві академії закріпилася не назва міста, а назва штату — Пенсільванська академія витончених мистецтв.

Створення і побутування академії Редагувати

Заснуванню художньої школи у Філадельфії 1805 року сприяли науковець і колекціонер Чарльз Вільсон Піл (батько синів художників), скульптор Вільям Раш, декілька тамтешніх художників та залучені до справи бізнесмени-фундатори. Зростання і формування художньої школи було повільним. Роботи учнів почали виставляти з 1811 року, а малий художній музей при училищі виник у 1807 році. Художня школа почала функціонувати у приміщенні товариства філадельфійських художників, але будівля постраждала від пожежі 1845 року і була перебудована.

Споруда академії 1871—1876 рр Редагувати

Найстаріша із сучасних споруд академії вибудована у історичному стилі за проектом архітекторів Фернеса і Х'юїта. Іноді її називають споруда Фернес-Х'юїта.

Споруда була відкрита у 1876 році, коли у Філадельфії відбулась Всесвітня виставка на честь 100-річного ювілею підписання у Філадельфії Декларації незалежності від Британії. Виставка буржуазних досягнень США у Філадельфії прийняла тоді десять (10) мільйонів відвідувачів.

Нова на той час резиденція академії була розкішним прикладом архітектури у вікторіанському стилі. Це типова еклектика з елементами архітектури доби неоренесансу, неоготики й французької архітектури початку 19 сторіччя. Споруда у два поверхи вибудована з червоної і білої цегли з додачею граніту і кераміки, а декор її фасадів нагадує східний килим. Головний фасад має неоготичне вікно у вигляді храмової готичної троянди. За парадним вестибюлем вибудована зала парадних сходів. Первісна споруда мала приміщення для п'ятьох галерей і навчальні кімнати, що були орієнтовані на північ. Це забезпечувало розсіяне денне освітлення у галереях та навчальних кімнатах без значних його коливань. За південним фасадом були розташовані велика аудиторія та кімнати для викладачів. Запрацювала і академічна бібліотека.

Другий поверх споруди мав велику залу для проведення художніх виставок академії, залів з копіями уславлених скульптур минулого, картинні галереї зі збірками творів художників Сполучених Штатів та випускників закладу. Там же розташована і збірка антикварних речей, необхідна художникам для створення картин історичної тематики.

Галерея Фішера Брукса та інші приміщення Редагувати

2002 року адміністрація академії отримала значний внесок від бізнесмена Доранса Г. Гамільтона у вигляді нерухомого майна — декілька споруд, що були розташовані поряд з академічною спорудою Фернес-Х'юїта. Там провели ремонти і пристосування отриманих приміщень під академічні відділки. Сюди переведені навчальні заклади художньої академії, а також створено галерею Фішера Брукса (названу на честь художника Фішера Брукса і його родини, що були меценатами академії). В нових приміщеннях розмістили і музейну сувенірну крамницю.

Жінки в академії Редагувати

В академіях Західної Європи тривалий час жінки не мали офіційного права навчатися там. Зрушення почалися лише у 19 сторіччі. У Сполученх Штатах виробилася група багатих і нудьгуючих дам, котра була задіяна лише у філантропії. Освіта і пристойність мистецтва почали рекрутувати до опанування мистецьких технік і багатих жінок.

1844 року директор Пенсільванської академії видав наказ про дозвіл на право відвідин жінками галереї скульптур для опанування малюнку три рази на тиждень — вранці у понеділок, середу й п'ятницю. Це був початок дозволів на фахове опанування техніками мистецтва у Філадельфії.

Через шістнадцять років (1860-го) жінки отримали дозвіл на відвідини уроків анатомії і малювання гіпсових копій-зліпків античних скульптур, збірка котрих вже була у академії. Жінки мали дозвіл також відвідувати картинну галерею та користуватись академічною бібліотекою. З весни 1868 року жінкам надали дозвіл малювати тільки оголену жіночу модель, а з 1874 року і оголену чоловічу за умов прихованих статевих органів. Останній дозвіл викликав бурю дебатів через панівні заборони вікторіанської доби на дотримання буржуазної добропорядності у побуті і навіть у родинному ліжку (леді в родинному ліжку не рухаються!).

1878 року перша жінка-художниця Катеріна Дрінкер (пані 27 років) отримала право бути викладачем у Пенсільванській академії. Її учениця і двоюрідна сестра, художниця Сесилія Бо, з 1895 року стане теж викладачем живопису і малюнку, що викликало неоднозначну реакцію у філадельфійському вищому суспільстві й академії. Але чоловіча монополія вже була розхитана. Близько 1880 року декотрі з жінок-студенток конкурували з чоловіками за право отримати академічні медалі. Поява першої жінки у керівництві академії відбулася лише через сімдесят років — у 1950 році. Але Сполучені Штати пройшли до цього через 2-у світову війну і масову мобілізацію жінок із небагатих родин на військові заводи і цивільні фабрики.

У 20 сторіччі у мистецтві США вже працювала низка жінок-художниць в різних галузях, не оминаючи і монументальних стінописів (Една Гіршман, Меріон Грінвуд, Елізабет Дирін, Джорджія О'Кіф, Едіт Хемлін тощо).

Скульптура в академічній збірці Редагувати

Ск. Джон Квінсі Адамс Ворд. «Відтепер не раб», 1863 р.

Успіхи у галузі скульптури мають власну нагороду, започатковану на гроші Джорджа Вайденера. Премія Вайденера видається за найкращу скульптуру, що мала найбільший успіх на академічній виставці.

Живопис в академічній збірці Редагувати

Джон Левіс Кріммель. «Гуляння емігрантів — французів на Центральній площі Філадельфії на честь 4 липня», 1812 р., музей Пенсільванської академії

Дев'ятнадцяте століття не було найкращим періодом в історії художньої академії, позаяк мистецтво новостворених Сполучених Штатів перебувало у фазі становлення і копіювання мистецьких стилів Великої Британії та Франції. Випускники Пенсільванської академії працювали в стилістиці пізнього класицизму, що втратив свіжість і експериментальний характер і швидко перейшов у сухий академізм як в скульптурі, так і в архітектурі країни (споруда Конгресу США тощо). Романтизм як мистецька течія мав обмежене поширення і більше відбився в пейзажному живопису, що увійшов у стабільну моду в 19 столітті(Школа річки Гудзон). Найбільший фінансовий успіх наприкінці 19 сторіччя вибороли академічний реалізм та місцевий імпресіонізм, що повільно перешли у перше десятиліття 20 сторіччя.

Історичні колекції Пенсільванської академії відбили переважно саме ці тенденції національного мистецтва США. Більша різноманітність і пістрявість мистецьких пошуків притаманна колекціям творів 20 сторіччя (Роберт Генрі, Джордж Беллоуз, Едвард Хоппер, Вінслов Гомер та інші).

Уславлені випускники Пенсільванської академії Редагувати

Джерела Редагувати

  • The Pennsylvania Academy and its women, 1850—1920: May 3 — June 16, 1974 Pennsylvania Academy of the Fine Arts, Philadelphia, Pennsylvania (exhibition catalogue). Philadelphia, PA: Pennsylvania Academy of the Fine Arts, 1974.
  • Pennsylvania Academy of Fine Arts. In This Academy: The Pennsylvania Academy of the Fine Arts, 1805—1976. Museum Press, Inc: Washington, D.C., 1976.
  • Офіційний вебсайт Пенсільванської академії

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
    d:Track:Q116976023
  2. ↑ archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. https://narmassociation.org/wp-content/uploads/2022/09/NARM_FALL-2022.pdf
  4. ↑ класифікація Карнегі установ вищої освіти — 1970.
    d:Track:Q4223026
  5. ↑ Integrated Postsecondary Education Data System — 1992.
    d:Track:Q6042926
  6. Національний реєстр історичних місць США — 1966.
    d:Track:Q3719
  7. http://ww2.aam-us.org/resources/assessment-programs/accreditation/accredited-museums
  8. National Center for Education Statistics — 1965.
    d:Track:Q1966994

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пенсільванська академія витончених мистецтв

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pensilvanska akademiya vitonchenih mistectv angl Pennsylvania Academy of the Fine Arts najstarishe hudozhnye uchilishe Spoluchenih Shtativ u misti Filadelfiya hudozhnij muzej ta istoriko misteckij arhiv u yiyi skladi Zasnovana 1805 roku Pensilvanska akademiya vitonchenih mistectvData stvorennya zasnuvannya1805 1 Krayina SShA 2 Administrativna odinicyaFiladelfiya 2 Chlen uNorth American Reciprocal Museum Associationd 3 Klasifikaciya Karnegi dlya vishih navchalnih zakladivspecial focus four year arts music and design schoolsd 4 majority undergraduated 4 postbaccalaureate single program otherd 4 four year very small primarily nonresidentiald 4 four year full time inclusive higher transfer ind 4 i arts amp sciences focus high graduate coexistenced 4 Kilkist osib sho navchayutsya188 5 Sukupni aktivi121 329 646 30 chervnya 2020 5 Kilkist pracivnikiv126 osib veresen 2020 5 ArhitektorFrank FurnessdArhitekturnij stilStil Drugoyi imperiyidStatus spadshiniNacionalna istorichna pam yatka i ob yekt Nacionalnogo Reyestru Istorichnih misc SShA d 6 Adresa128 N Broad Street Philadelphia PA 19102 1510 5 Poshtovij indeks19102 1510 5 Akreditaciya vAmerican Alliance of Museumsd 7 Tip akademichnogo kalendaryasemestr d 8 Koeficiyent vstupu0 88 5 Endavment37 096 362 5 Kilkist pidpisnikiv u socialnih merezhah16 714Admission yield rate0 13 5 Storinka instituciyi na VikishovishiPennsylvania Academy of the Fine ArtsKategoriya pracivnikivdOficijnij sajt angl Pensilvanska akademiya vitonchenih mistectv u VikishovishiKoordinati 39 57 20 pn sh 75 09 47 zh d 39 95568300002777562 pn sh 75 16321700002778528 zh d 39 95568300002777562 75 16321700002778528Stara sporuda akademiyi v otochenni arhitekturi 20 st Zmist 1 Stolichnij vidblisk Filadelfiyi 2 Stvorennya i pobutuvannya akademiyi 3 Sporuda akademiyi 1871 1876 rr 4 Galereya Fishera Bruksa ta inshi primishennya 5 Zhinki v akademiyi 6 Skulptura v akademichnij zbirci 7 Zhivopis v akademichnij zbirci 8 Uslavleni vipuskniki Pensilvanskoyi akademiyi 9 Dzherela 10 Div takozh 11 Primitki 12 PosilannyaStolichnij vidblisk Filadelfiyi RedaguvatiFiladelfiya zasnovana v 1682 roci britanskim aristokratom Vilyamom Pennom Maye nazvu Misto bratnoyi lyubovi zmist nazvi greckoyu movoyu V 1776 roci u Filadelfiyi Drugij kontinentalnij kongres trinadcyati pivnichnoamerikanskih shtativ zatverdiv Deklaraciyu nezalezhnosti vid Britaniyi U 1781 roci pid chas vijni za nezalezhnist 1775 1783 rokiv Filadelfiya stala stoliceyu z yednanih kolonij u 1790 1800 rokah pershoyu stoliceyu SShA bula todi najbilshim mistom Pivnichnoyi Ameriki Yaksho Boston yak misto v istorichnomu centri maye britanskij viglyad Filadelfiya vidoma yak polietnichne misto de meshkali vihidci z Italiyi i Nimechchini Britaniyi i Irlandiyi nizki krayin Aziyi i Afriki Sered starovinnih mist Spoluchenih Shtativ Boston i Filadelfiya vidriznyalis pomitnim hudozhnim potencialom Na Filadelfiyi lezhav vidblisk stolichnogo mista sho spriyalo zasnuvannyu tam pershogo v Spoluchenih Shtatah hudozhnogo uchilisha kotre stalo hudozhnoyu akademiyeyu Ale v nazvi akademiyi zakripilasya ne nazva mista a nazva shtatu Pensilvanska akademiya vitonchenih mistectv Stvorennya i pobutuvannya akademiyi RedaguvatiZasnuvannyu hudozhnoyi shkoli u Filadelfiyi 1805 roku spriyali naukovec i kolekcioner Charlz Vilson Pil batko siniv hudozhnikiv skulptor Vilyam Rash dekilka tamteshnih hudozhnikiv ta zalucheni do spravi biznesmeni fundatori Zrostannya i formuvannya hudozhnoyi shkoli bulo povilnim Roboti uchniv pochali vistavlyati z 1811 roku a malij hudozhnij muzej pri uchilishi vinik u 1807 roci Hudozhnya shkola pochala funkcionuvati u primishenni tovaristva filadelfijskih hudozhnikiv ale budivlya postrazhdala vid pozhezhi 1845 roku i bula perebudovana Sporuda akademiyi 1871 1876 rr Redaguvati nbsp Najstarisha iz suchasnih sporud akademiyi vibudovana u istorichnomu stili za proektom arhitektoriv Fernesa i H yuyita Inodi yiyi nazivayut sporuda Fernes H yuyita Sporuda bula vidkrita u 1876 roci koli u Filadelfiyi vidbulas Vsesvitnya vistavka na chest 100 richnogo yuvileyu pidpisannya u Filadelfiyi Deklaraciyi nezalezhnosti vid Britaniyi Vistavka burzhuaznih dosyagnen SShA u Filadelfiyi prijnyala todi desyat 10 miljoniv vidviduvachiv Nova na toj chas rezidenciya akademiyi bula rozkishnim prikladom arhitekturi u viktorianskomu stili Ce tipova eklektika z elementami arhitekturi dobi neorenesansu neogotiki j francuzkoyi arhitekturi pochatku 19 storichchya Sporuda u dva poverhi vibudovana z chervonoyi i biloyi cegli z dodacheyu granitu i keramiki a dekor yiyi fasadiv nagaduye shidnij kilim Golovnij fasad maye neogotichne vikno u viglyadi hramovoyi gotichnoyi troyandi Za paradnim vestibyulem vibudovana zala paradnih shodiv Pervisna sporuda mala primishennya dlya p yatoh galerej i navchalni kimnati sho buli oriyentovani na pivnich Ce zabezpechuvalo rozsiyane denne osvitlennya u galereyah ta navchalnih kimnatah bez znachnih jogo kolivan Za pivdennim fasadom buli roztashovani velika auditoriya ta kimnati dlya vikladachiv Zapracyuvala i akademichna biblioteka Drugij poverh sporudi mav veliku zalu dlya provedennya hudozhnih vistavok akademiyi zaliv z kopiyami uslavlenih skulptur minulogo kartinni galereyi zi zbirkami tvoriv hudozhnikiv Spoluchenih Shtativ ta vipusknikiv zakladu Tam zhe roztashovana i zbirka antikvarnih rechej neobhidna hudozhnikam dlya stvorennya kartin istorichnoyi tematiki nbsp nbsp nbsp nbsp Galereya Fishera Bruksa ta inshi primishennya Redaguvati2002 roku administraciya akademiyi otrimala znachnij vnesok vid biznesmena Doransa G Gamiltona u viglyadi neruhomogo majna dekilka sporud sho buli roztashovani poryad z akademichnoyu sporudoyu Fernes H yuyita Tam proveli remonti i pristosuvannya otrimanih primishen pid akademichni viddilki Syudi perevedeni navchalni zakladi hudozhnoyi akademiyi a takozh stvoreno galereyu Fishera Bruksa nazvanu na chest hudozhnika Fishera Bruksa i jogo rodini sho buli mecenatami akademiyi V novih primishennyah rozmistili i muzejnu suvenirnu kramnicyu Zhinki v akademiyi RedaguvatiV akademiyah Zahidnoyi Yevropi trivalij chas zhinki ne mali oficijnogo prava navchatisya tam Zrushennya pochalisya lishe u 19 storichchi U Spoluchenh Shtatah virobilasya grupa bagatih i nudguyuchih dam kotra bula zadiyana lishe u filantropiyi Osvita i pristojnist mistectva pochali rekrutuvati do opanuvannya misteckih tehnik i bagatih zhinok 1844 roku direktor Pensilvanskoyi akademiyi vidav nakaz pro dozvil na pravo vidvidin zhinkami galereyi skulptur dlya opanuvannya malyunku tri razi na tizhden vranci u ponedilok seredu j p yatnicyu Ce buv pochatok dozvoliv na fahove opanuvannya tehnikami mistectva u Filadelfiyi Cherez shistnadcyat rokiv 1860 go zhinki otrimali dozvil na vidvidini urokiv anatomiyi i malyuvannya gipsovih kopij zlipkiv antichnih skulptur zbirka kotrih vzhe bula u akademiyi Zhinki mali dozvil takozh vidviduvati kartinnu galereyu ta koristuvatis akademichnoyu bibliotekoyu Z vesni 1868 roku zhinkam nadali dozvil malyuvati tilki ogolenu zhinochu model a z 1874 roku i ogolenu cholovichu za umov prihovanih statevih organiv Ostannij dozvil viklikav buryu debativ cherez panivni zaboroni viktorianskoyi dobi na dotrimannya burzhuaznoyi dobroporyadnosti u pobuti i navit u rodinnomu lizhku ledi v rodinnomu lizhku ne ruhayutsya 1878 roku persha zhinka hudozhnicya Katerina Drinker pani 27 rokiv otrimala pravo buti vikladachem u Pensilvanskij akademiyi Yiyi uchenicya i dvoyuridna sestra hudozhnicya Sesiliya Bo z 1895 roku stane tezh vikladachem zhivopisu i malyunku sho viklikalo neodnoznachnu reakciyu u filadelfijskomu vishomu suspilstvi j akademiyi Ale cholovicha monopoliya vzhe bula rozhitana Blizko 1880 roku dekotri z zhinok studentok konkuruvali z cholovikami za pravo otrimati akademichni medali Poyava pershoyi zhinki u kerivnictvi akademiyi vidbulasya lishe cherez simdesyat rokiv u 1950 roci Ale Spolucheni Shtati projshli do cogo cherez 2 u svitovu vijnu i masovu mobilizaciyu zhinok iz nebagatih rodin na vijskovi zavodi i civilni fabriki U 20 storichchi u mistectvi SShA vzhe pracyuvala nizka zhinok hudozhnic v riznih galuzyah ne ominayuchi i monumentalnih stinopisiv Edna Girshman Merion Grinvud Elizabet Dirin Dzhordzhiya O Kif Edit Hemlin tosho Skulptura v akademichnij zbirci Redaguvati nbsp Sk Dzhon Kvinsi Adams Vord Vidteper ne rab 1863 r Uspihi u galuzi skulpturi mayut vlasnu nagorodu zapochatkovanu na groshi Dzhordzha Vajdenera Premiya Vajdenera vidayetsya za najkrashu skulpturu sho mala najbilshij uspih na akademichnij vistavci nbsp Sk Zhozef Mozyer Povernennya bludnogo sina 1857 r nbsp Sk Vilyam Morris Hant Koni Anahita abo Nichnij polit gips 1850 r metal 1898 r nbsp Sk Semyuel Myurrej Hudozhnik Tomas Ikins z palitroyu 1907 r nbsp Sk Govard Roberts Ipatiya nbsp Sk Dzhozef Bejli Adam i Yeva pislya vignanya z rayu abo Raj u minulomu do 1868 r nbsp Sk Edmund Styuardson Laznya 1889 r nbsp Medalyer Lajman Sajyen Proekt medali dlya premiyi im Dzhenni Sesnan dlya nagorod u akademiyi 1902 r avers nbsp Gipatiya Govarda Robertsa ta Slipa divchini z Pompej roboti Randolfa RodzhersaZhivopis v akademichnij zbirci Redaguvati nbsp Dzhon Levis Krimmel Gulyannya emigrantiv francuziv na Centralnij ploshi Filadelfiyi na chest 4 lipnya 1812 r muzej Pensilvanskoyi akademiyiDev yatnadcyate stolittya ne bulo najkrashim periodom v istoriyi hudozhnoyi akademiyi pozayak mistectvo novostvorenih Spoluchenih Shtativ perebuvalo u fazi stanovlennya i kopiyuvannya misteckih stiliv Velikoyi Britaniyi ta Franciyi Vipuskniki Pensilvanskoyi akademiyi pracyuvali v stilistici piznogo klasicizmu sho vtrativ svizhist i eksperimentalnij harakter i shvidko perejshov u suhij akademizm yak v skulpturi tak i v arhitekturi krayini sporuda Kongresu SShA tosho Romantizm yak mistecka techiya mav obmezhene poshirennya i bilshe vidbivsya v pejzazhnomu zhivopisu sho uvijshov u stabilnu modu v 19 stolitti Shkola richki Gudzon Najbilshij finansovij uspih naprikinci 19 storichchya viboroli akademichnij realizm ta miscevij impresionizm sho povilno pereshli u pershe desyatilittya 20 storichchya Istorichni kolekciyi Pensilvanskoyi akademiyi vidbili perevazhno same ci tendenciyi nacionalnogo mistectva SShA Bilsha riznomanitnist i pistryavist misteckih poshukiv pritamanna kolekciyam tvoriv 20 storichchya Robert Genri Dzhordzh Bellouz Edvard Hopper Vinslov Gomer ta inshi nbsp Genri Benbridzh Shlyahetna rodina Gordon 1762 r nbsp Genri Benbridzh Smert polkovnika Ovena Robertsa bl 1779 r nbsp Hud Vashington Olston Povernennya do zhittya pomerlogo vid dotiku relikviyi kistki proroka Yeliseya 1813 r nbsp Sesiliya Bo Pani v Novij Angliyi 1895 r nbsp Genri Ossava Tanner Hristos i Nikodim 1899 r nbsp Dzhordzh Bellouz Pivnichna richka 1908 r nbsp Dzhordzh Bellouz Mislivec u gorah 1920 r nbsp Edmund Dark Levis Ozero Villoubi 1867 r nbsp Vinslov Gomer Pivnichnij shlyah na Bermudah akvarel 1900 r Uslavleni vipuskniki Pensilvanskoyi akademiyi RedaguvatiBendzhamin Vest hudozhnik Tomas Ikins hudozhnik Meri Kassat zhinka hudozhnicya Tomas Anshuc hudozhnik Kuper Kolin Kempbel hudozhnik Vilyam Glakens hudozhnik Dzhon Sloan hudozhnik Everet Shinn hudozhnik Pol Menship skulptor Sesiliya Bo malyuvalnik i vikladach malyunka Frederik Dzhad Vog hudozhnik marinist majster kvitkovih natyurmortiv nizka majstriv zhivopisu i skulpturi sho mayut misceve istorichne znachennya Dzherela RedaguvatiThe Pennsylvania Academy and its women 1850 1920 May 3 June 16 1974 Pennsylvania Academy of the Fine Arts Philadelphia Pennsylvania exhibition catalogue Philadelphia PA Pennsylvania Academy of the Fine Arts 1974 Pennsylvania Academy of Fine Arts In This Academy The Pennsylvania Academy of the Fine Arts 1805 1976 Museum Press Inc Washington D C 1976 Oficijnij vebsajt Pensilvanskoyi akademiyiDiv takozh RedaguvatiAkademizm Zhivopis Spoluchenih Shtativ Muzej mistectv Filadelfiyi Fond Barnsa hudozhnij muzej i hudozhnya shkola u peredmisti Filadelfiyi Merion Impresionizm v Spoluchenih ShtatahPrimitki Redaguvati ROR Data v1 19 2023 doi 10 5281 ZENODO 7644942 d Track Q116976023 a b archINFORM 1994 d Track Q265049 https narmassociation org wp content uploads 2022 09 NARM FALL 2022 pdf a b v g d e klasifikaciya Karnegi ustanov vishoyi osviti 1970 d Track Q4223026 a b v g d e zh i Integrated Postsecondary Education Data System 1992 d Track Q6042926 Nacionalnij reyestr istorichnih misc SShA 1966 d Track Q3719 http ww2 aam us org resources assessment programs accreditation accredited museums National Center for Education Statistics 1965 d Track Q1966994Posilannya Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Muzeyi nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pensilvanska akademiya vitonchenih mistectv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pensilvanska akademiya vitonchenih mistectv amp oldid 37485874